Перший контейнер сербських товарів відправили до Китаю в п’ятницю в рамках Угоди про вільну торгівлю між двома країнами, як повідомляється на сайті уряду Сербії. У контейнері містяться продукти місцевих компаній, таких як «Піонір», «Аков», «Фрушкогорські виногради», «Вінаріја Алексіћ», «Нутріно», «Наш мед», «Заріћ ракіја», «Будимка» і «Дамар». Транспортування організувала компанія «Мілшпед» із Крњешеваца, поруч зі Старою Пазовою.
Міністр економіки Адріана Месаровіћ зазначила, що це результат наполегливої роботи сербських підприємців, державних установ і китайських партнерів, а також підтвердження «сталевої дружби» між Китаєм і Сербією. Вона наголосила, що китайські роздрібні мережі, імпортери та дистриб’ютори висловили готовність приймати сербські продукти на ринок з 1,4 мільярда споживачів.
Посол Китаю в Сербії Лі Мін заявив, що завдяки Угоді про вільну торгівлю, яка набула чинності 1 липня 2024 року, Сербія стала першим партнером Китаю в Центральній і Східній Європі з такою угодою. Він зазначив, що з моменту набуття угодою чинності експорт Сербії до Китаю збільшився на 53,7%, і на китайських столах з’являється дедалі більше сербських вин і молочних продуктів.
Угода про вільну торгівлю охоплює 10 412 сербських і 8 930 китайських продуктів. З першого дня застосування 60% товарів були звільнені від мит, а протягом наступних п’яти-десяти років ще 30% продукції будуть звільнені від митних зборів.
Джерело: https://t.me/relocationrs/633
Китай у січні-лютому скоротив виплавку сталі на 1,5% відносно того ж періоду минулого року – до 166,3 млн тонн, за даними Державного статистичного управління країни.
Виробництво чавуну знизилося на 0,5% і становило 140,75 млн тонн.
ДСУ традиційно публікує економічні показники за січень-лютий разом, щоб уникнути спотворення даних через тривалі свята з нагоди настання нового року за місячним календарем, які можуть потрапляти як на січень, так і на лютий.
У січні-лютому Китай експортував 16,97 млн тонн сталі, що на 6,7% перевищило показник за аналогічний період роком раніше, за даними Державного митного управління.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року виплавка сталі в КНР зменшилася на 1,7% – до 1,005 млрд тонн.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні-лютому скоротився на 20,4% порівняно з тим самим періодом минулого року і становив 171,21 млрд юанів ($23,87 млрд), за даними міністерства торгівлі країни. На обробну промисловість припало 47,82 млрд юанів, на сферу послуг – 120,49 млрд юанів.
При цьому, ПІІ Великої Британії в КНР зросли на 87,9%, Німеччини – на 54,7%, Південної Кореї – на 45,2%, наводить дані відомства агентство «Сіньхуа».
При цьому за два місяці в країні було зареєстровано 7,574 тис. нових підприємств за участю іноземного капіталу, що на 5,8% перевищує їхню кількість за аналогічний період 2024 року.
Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2024 року впав на 27,1% і становив 826,25 млрд юанів. Це максимальний спад за всю історію підрахунків (з 2008 року).
Experts club представляє рейтинг за 2024 рік усіх країн, що виробляють сталь у світі. Рейтинг складений Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel) щомісяця оновлює дані по всіх країнах-виробниках сталі. Нижче представлено дані виробництва в млн тоннах, у дужках наведено відсотки від виробництва у 2023 році.
У 2024 році глобальне виробництво сталі продовжило демонструвати високі показники, незважаючи на коливання попиту і вплив економічних чинників. Беззаперечним лідером ринку залишається Китай, який випустив 1005,1 млн тонн сталі, що становить понад половину світового обсягу. Індія, яка посіла друге місце, продовжує нарощувати виробництво, досягнувши 149,6 млн тонн, а Японія замикає трійку лідерів з 84 млн тонн, далі в рейтингу США і Росія.
Китайський експорт у січні-лютому 2025 року сягнув рекордних $540 млрд, збільшившись на 2,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року, повідомляє Bloomberg. Однак імпорт країни несподівано скоротився на 8,4%, що призвело до формування значного торгового профіциту в розмірі $171 млрд.
За даними аналітиків, зростання експорту частково зумовлене прискореними поставками, оскільки китайські компанії прагнуть обійти можливі нові торговельні бар’єри з боку США. Американська адміністрація розглядає введення додаткових тарифів на китайські товари, що може вплинути на конкурентоспроможність продукції з КНР.
Китай залишається найбільшим експортером у світі, постачаючи продукцію в широкий спектр галузей. Серед ключових експортних товарів:
Електроніка та техніка – смартфони, комп’ютери, напівпровідники.
Машинобудування – промислові верстати, автомобілі та комплектуючі.
Товари легкої промисловості – одяг, взуття, побутова техніка.
Метали та хімічна продукція – алюміній, сталь, пластмаси.
Відновлювана енергетика – сонячні панелі, літій-іонні батареї.
Послуги – IT-розробка, цифрові платформи, логістика.
Падіння імпорту може свідчити про слабкий внутрішній попит, а також про прагнення Китаю розвивати самодостатність у стратегічних галузях.
Україна та Китайська Народна Республіка підписали угоду про умови експорту українських водних продуктів і гороху до Китаю, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.
“Мінагрополітики продовжує працювати над відкриттям нових ринків та масштабуванням вже існуючих. Сьогодні підписали важливу угоду з Китайською Народною Республікою, – зазначив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль у Telegram.
Згідно повідомлення, укладена угода дозволить українським аграріям отримати доступ до одного з найбільших ринків світу, розширити присутність у Китаї, підтримати виробників, особливо в секторі рибальства та зернових. Україна зможе збільшити експорт і валютні надходження, диверсифікувати ринки збуту та інтегруватися у світові торговельні ланцюги.
Ці домовленості стали результатом діалогу між нашими країнами та серії зустрічей на високому рівні. А також активної співпраці між Міністерством аграрної політики та продовольства України, Держпродспоживслужбою, асоціаціями, Генеральною митною адміністрацією Китайської Народної Республіки та Послом Китаю в Україні Ма Шенкунем. Упевнений, ми заклали міцну основу для розширення співпраці, адже востаннє подібний контракт з Китаєм був підписаний понад 5 років тому, – резюмував міністр.
