Ціни на пшеницю з України за період з 26 серпня до 8 вересня несуттєво зросли на тлі поступового відновлення її експорту морськими шляхами, котирування кукурудзи на українському ринку стабільні, повідомляється в Telegram-каналі консалтингової компанії Barva Invest.
Як, 8 вересня, котирування пшениці з України на умовах доставки СРТ оцінюються в межах 4,9-6,4 тис. грн/тонна, тоді як 26 серпня – 4,5-6,4 тис. грн/тонна, 11 серпня – 4 ,3-6 тис. грн/тонна, а 4 серпня – 3-5,5 тис. грн/тонна. Спотова ціна кукурудзи на пункті пропуску “Чоп” неподалік Угорщини за період 26 серпня – 8 вересня збереглася на рівні $240/тонна.
За даними Barva Invest, грудневий ф’ючерс пшениці із чорноморського регіону Black Sea (BWFU2) станом на 8 вересня скоротився на 5,9% порівняно з 26 серпня – до $317,25/тонна, проте на європейській біржі Euronext (EBMU2) збільшився на 0,5%, до EUR328,75/тонна, а на біржі Чикаго (ZWU2) – на 9,8%, до $8,44/бу.
Таким чином, на котирування пшениці за звітний період різноспрямовано впливало зростання цін на інші зернові культури та очікування активізації попиту з боку імпортерів на тлі заяв президента РФ Володимира Путіна з критикою Стамбульських зернових домовленостей, що нібито “зерновий коридор” з України використовується для постачання продовольства в країни ЄС, а не у бідні країни третього світу.
“Котирування пшениці відреагували активним зростанням на чергову порцію демагогії з боку Росії щодо експорту українського зерна з українських портів у рамках зернового коридору… (Путін – ІФ) сказав, що проконсультується зі своїми поплічниками та Туреччиною щодо необхідності обмеження експортних напрямків України”, – наголосила консалтингова компанія у повідомленні.
Інвесткомпанія уточнила, що до 8 вересня грудневий ф’ючерс на кукурудзу з чорноморського регіону Black Sea (BWFU2) трохи знизився на 0,8% порівняно з 26 серпня – до $310,75/тонна, тоді як на Чикагській біржі (ZCU2) виріс на 3 ,2%, До $6,71/бу.
Котирування кукурудзи на світовому ринку також змінювалися різноспрямовано, на ціни впливали очікування ринком можливого зниження оцінок американського врожаю у вересневому звіті Мінсільгоспу США, побоювання з приводу перспектив врожайності кукурудзи в США та ЄС через рекордну посуху, а також занепокоєння. нафтових цін.
Ключовими угодами із soft commodities стало купівля Японією 95 тис. тонн пшениці (у США та Канади), Іраком – 100 тис. тонн пшениці (у США), Йорданією – 120 тис. тонн пшениці, Південною Кореєю – 60 тис. тонн пшениці та 206 тис. Тонн кукурудзи. Крім того, Філіппіни оголосили тендер на покупку 100 тис. тонн фуражної пшениці, Японією – на 70 тис. тонн фуражної пшениці, а Південною Кореєю – 55 тис. тонн пшениці.
Як повідомлялося, у відповідь на критику Путіним Стамбульських зернових домовленостей президент України Володимир Зеленський 8 вересня заявив, що українське зерно постачається до Азії, Африки та Європи. До цього президент РФ обурився нібито більшою часткою агропродукції, яка йде зерновим коридором з України до ЄС, а не до бідних країн третього світу.
За словами Зеленського, 54 судна з продукцією АПК вже направлені до Азії, 16 – до Африки, 32 – до Європи. При цьому частина європейських постачань згодом перенаправляється до азіатських та африканських країн, уточнив президент.
У Стамбулі 22 липня за участю ООН, України, Туреччини та Росії відбулося підписання двох документів щодо створення коридору для вивезення зерна із трьох українських портів: “Чорноморськ”, “Одеса”, “Південний”.
Станом на 6 вересня загальний тоннаж зерна та інших продуктів харчування, експортованих із трьох українських портів, становить, за даними ООН, 2,213 млн. тонн. Всього на даний момент було дозволено рух 204 суден – 108, що прибувають в українські порти і 96, що виходять з них.
До порту Росток (Німеччина) прибув пробний залізничний потяг з 21 вагона з 1,2 тис. тонн фуражної кукурудзи, незабаром до країни в’їде ще три потяги з кукурудзою з України, повідомляється на сайті німецького видання NRD.
За його даними, поїзд із кукурудзою перебував у дорозі близько восьми днів, у які увійшло перевантаження сільгосппродукції у вузькоколійні вагони на українсько-польському кордоні, після чого компанія DB Cargo доставила вантаж до Ростока, де сільгосппродукція перевантажена в портові зерносховища. Видання уточнює, що кукурудза торішнього врожаю у хорошому стані.
Уточнюється, що координацією поїздів займається компанія BAT Agrar з Ратцебурга (Німеччина). Поки невідомо, куди далі вирушить сільгосппродукція, що прибула в порт Ростока.
“Через агресивну війну Росії в Україні багато експортних маршрутів місцевого сільського господарства стали важкими або неможливими. Однак відповідно до угоди цього місяця знову почався експорт через Чорне море”, – нагадала видання у повідомленні.
Як повідомлялося, у квітні німецький концерн Deutsche Bahn та дочірня логістична компанія DB Cargo зайнялися перенаправленням експорту зернових з України через залізничну інфраструктуру замість їхнього традиційного експорту через українські морпорти, на той момент заблоковані російським флотом.
Секретар парламенту у федеральному міністерстві транспорту Німеччини Міхаель Тойрер заявив, що Німеччина зобов’язана забезпечити відправку 20 млн. тонн зерна з України для запобігання голоду на планеті.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у серпневому звіті збільшило порівняно з липневим прогноз урожаю української кукурудзи у 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на 5 млн тонн – до 30 млн тонн із 25 млн тонн, а оцінку її експорту підвищено на 3,5 млн тонн – до 12,5 млн тонн із 9 млн тонн.
Згідно зі звітом на сайті Мінсільгоспу США, на 1 млн тонн збільшено оцінку внутрішнього споживання кукурудзи в Україні – з 9,5 млн тонн до 10,5 млн тонн.
Відомство в новому прогнозі також підвищило прогноз експорту пшениці з України в 2022/2023 МР на 1 млн тонн – до 11 млн тонн із 10 млн тонн, тоді як оцінку її врожаю збережено на колишньому рівні – 19,5 млн тонн. Водночас прогноз її внутрішнього споживання в Україні також залишено на колишньому рівні в 10,2 млн тонн.
Крім того, скорочено прогноз перехідних залишків пшениці на кінець поточного маркетингового року – з 5,24 млн тонн до 4,24 млн тонн порівняно з 5,84 млн тонн на його початок.
Згідно зі звітом, загалом прогноз урожаю фуражного зерна в Україні на 2022/23 МР підвищено на 5,7 млн тонн – до 37,46 млн тонн із 31,76 млн тонн, а його експорту – на 3,5 млн тонн, до 14 ,33 млн тонн із 10,83 млн. тонн.
Як повідомлялося, Україна від початку 2022/2023 МР експортувала 2,21 млн тонн зернових і зернобобових культур, що в 2,1 раза менше за показники попереднього МР. Країна поставила на зовнішні ринки 1,45 млн тонн кукурудзи (на 26,1% більше за показники 2021/2022 МР), 562 тис. тонн пшениці (у 3,2 раза менше), 192 тис. тонн ячменю (у 8,4 раза) менше) та 5,1 тис. тонн борошна (у 3,2 раза менше).
У країнах Європейського Союзу очікується найнижчий з 2007-2008 років урожай кукурудзи, який викликаний аномальною посухою, що охопила основні країни-виробники кукурудзи в останні кілька тижнів.
На тлі цього ЄС імпортує 13 млн тонн кукурудзи з України для покриття своїх потреб, повідомляється на сайті електронної зернової біржі GrainTrade з посиланням на доповідь головного аналітика Argus Media (Франція) Натана Кордьє (Nathan Cordier), яку він озвучив під час зборів зернотрейдерів “Trend and Hedge Club”.
За його даними, найбільшими виробниками кукурудзи в ЄС є Болгарія, Румунія та Угорщина, і у 2022 році показники виробництва у цих країнах будуть невтішними.
“Ми очікуємо, що в Румунії буде зібрано 8 млн тонн кукурудзи, в Угорщині – 4,5 млн тонн, і в Болгарії – 15 млн тонн. Ці країни експортували кукурудзу до Іспанії, Італії та Туреччини, які були основними ринками збуту. Коли був низький урожай у Бразилії, експортували зерно на Близький Схід та до Північної Африки. Цього сезону ми очікуємо, що пропозиція експорту буде низькою”, – цитує GrainTrade доповідь Кордьє.
Експерт зазначив, що у Франції з початку посіву кукурудзи сталося три хвилі спеки, тому її врожай очікується на рівні 11,2 млн. тонн, і буде зібрано лише з 68% площ. Таким чином, урожайність кукурудзи у Франції становитиме лише 8 тонн/га, що є найгіршим результатом країни за останні 20 років.
За прогнозами Кордьє, Європа буде змушена імпортувати 23 млн. тонн кукурудзи для покриття своїх потреб, з яких 13 млн. тонн вона ввезе з України, і ще 5 млн. тонн з Бразилії.
Як повідомлялося, міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський на початку серпня заявив про підвищення прогнозу врожаю зернових та олійних культур в Україні в поточному сезоні орієнтовно на 5-7 млн. тонн – до 65-67 млн. тонн з 60 млн. тонн.
При цьому Мінсільгосп США в липневому звіті прогнозує врожай української пшениці в 2022/2023 маркетинговому році (МР, липень-червень) на рівні 19,5 млн. тонн, її експорт – 10 млн. тонн, внутрішньо споживання всередині країни – 10,2 млн. тонн. Урожай кукурудзи оцінений у 25 млн. тонн, експорт – 9 млн. тонн, внутрішнє споживання – 10,7 млн. тонн.
Українська зернова асоціація (УЗА) на початку липня збільшила прогноз урожаю зернових та олійних культур в Україні у 2022 році на 4,4% порівняно з травневим прогнозом – до 69,4 млн тонн з 66,5 млн тонн.
За її прогнозами, у 2022 році очікується врожай пшениці на рівні 20,8 млн. тонн (+8,3% до травневого прогнозу організації); 27,3 млн. тонн кукурудзи (+4,6%); 6,6 млн. тонн ячменю (прогноз збережений); 9 млн тонн соняшнику (прогноз збережено); 2,2 млн. тонн сої (+4,7%); 1,5 млн. тонн ріпаку (+13,3%).
Іспанський оператор залізниць Renfe Mercancías відправив в Україну експериментальний залізничний склад із 25 контейнерів з мішками “біг-бег” для перевезення 600 тонн кукурудзи альтернативним маршрутом в обхід українських морпортів.
Відповідний маршрут 9 серпня запустило Міністерство транспорту, мобільності та розвитку міст Іспанії як альтернативу чи доповнення до морського транспорту в умовах російської військової агресії проти України, повідомляється на сайті відомства в середу ввечері.
Це пілотний рейс, за допомогою якого міністерство прагне продемонструвати технічну та економічну доцільність залізничних перевезень зерна магістраллю з Лодзі (Польща) до Барселони (Іспанія).
За даними відомства, поїзд пройде шляхом Мадрид – Людвігсхафен – Дуйсбург – Лодзь – Хелм, а зворотний – Хелм – Лодзь – Дуйсбург – Барселона, його протяжність становить приблизно 2400 км. Перевезення плануються між Україною та Іспанією з перевалкою товару у Хелмі, за 25 км від кордону з Україною.
Іспанський мінтранс уточнив, що контейнери Renfe Mercancías прибудуть до Хелма 22-28 серпня під завантаження українською кукурудзою, де будуть оброблені для подальшої передачі на термінал логістичного оператора Kombiverker у Лодзі. Перевезення між Лодзем та Хелмом здійснить польський залізничний оператор DBP.
Після завантаження контейнерів поїзд курсуватиме стандартною колією з Лодзі до Барселони. Зі зернового терміналу в Барселоні товар буде доставлений кінцевому покупцю. Прогноз прибуття пілотної партії до Барселони – початок вересня.
Перші етапи цього пілотного проекту збігаються з відкриттям (українських) портів Чорного моря та морських зернових маршрутів під контролем Туреччини, тому пробна поїздка буде здійснена з 600 тоннами кукурудзи, меншим обсягом, ніж спочатку було заплановано. При цьому важливо перевірити життєздатність залізничного рішення з боку Іспанії як підтримка морського транспорту України”, – підсумував іспанський Мінтранс у повідомленні.
Таким чином, пілотний проект орієнтований на аналіз можливостей наземного транспорту як альтернативи морському експорту з України, він здійснюватиметься у державно-приватній координації між представниками транспортних та сировинних галузей ЄС.
Турецьке судно Polarnet, яке вийшло 5 серпня з порту Чорноморська (Одеська обл.) з 12 тис. тонн кукурудзи від агропромхолдингу “Кернел”, 8 серпня прибуло до турецького порту “Дериндже”.
Кернел виконав одну з важливих місій – перший корабель з українським зерном прибув до місця призначення. Відправлення вантажу здійснювалося в рамках реалізації ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів”, – написала група компаній у Facebook у вівторок.
Уточнюється, що судно було завантажене кукурудзою на зерновому терміналі “Трансбалктермінал” у Чорноморську, що входить до складу “Кернела”. У 2020/2021 маркетинговому році (МР, липень-червень) термінал перевищив 7,6 млн тонн зернових культур, що на 22% більше за показники 2019/2020 МР, і став найбільшим у країні за обсягами навантаження продукції АПК.
Агропромхолдинг наголосив, що українські агроекспортери залишаються ключовими постачальниками валютної виручки в Україну, що є важливим позитивним чинником для економіки країни, що воює.
“Якщо нам вдасться зберегти тенденцію та наростити експорт, аграріям не доведеться скорочувати посівні площі, а Україні відчувати дефіцит надходжень до державного бюджету”, – підсумував “Кернел” у повідомленні.
“Кернел” до війни займав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%), а також був найбільшим виробником та продавцем бутильованої соняшникової олії в Україні. Крім того, компанія займалася вирощуванням іншої агропродукції та її реалізацією.
Найбільшим його співвласником через Namsen Ltd. є український бізнесмен Андрій Веревський із часткою 41,3%.
Агрохолдинг у 2021 фінансовому році (ФГ, липень-2020 – червень-2021), збільшив чистий прибуток у 4,3 раза порівняно з 2020 ФГ – до $513 млн, його EBITDA зросла у 2,1 раза – до $929 млн, виручка – на 38%, до $5,65 млрд.
