Литовська державна AB Energijos skirstymo operatorius, яка є оператором розподільчих мереж країни, передасть Україні чергову партію обладнання для потреб енергетичного сектору.
“Згідно з угодою дарування, Україна отримає понад 200 силових трансформаторів різної потужності (…) Отримання гуманітарної допомоги очікується до початку опалювального сезону”, – повідомило Міністерство енергетики України в середу.
Транспортування обладнання буде здійснено через механізм гуманітарної допомоги та цивільного захисту, який фінансується та координується Європейською комісією (ECHO).
“Трансформатори критично необхідні нам для оперативного відновлення розподільчих електромереж, які постраждали від російських атак, а також для забезпечення стабільного електропостачання споживачів в умовах воєнного часу”, – зазначила міністр енергетики Світлана Гринчук, слова якої наведено в повідомленні.
Відомство пояснило, що для швидкого реагування на удари ворога та проведення оперативних ремонтів необхідно мати достатні запаси резервного обладнання. З цією метою Міненерго ініціювало створення Національного стратегічного резерву силових трансформаторів, для формування якого залучається, зокрема, і допомога міжнародних партнерів.
З початку повномасштабного вторгнення РФ Україна отримала з Литви 324 гуманітарні вантажі енергетичного обладнання загальною вагою 5247 тонн.
Литва залишається однією з найбільш позитивно сприйнятих країн серед громадян України. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними дослідження, 71,7% громадян України мають позитивне ставлення до Литви (34,0% — здебільшого позитивне, 37,7% — повністю позитивне). Лише 3,3% респондентів висловили негативне ставлення (2,3% — здебільшого негативне, 1,0% — повністю негативне). Водночас 23,0% українців залишаються нейтральними, а 2,3% визнали, що не мають достатньо інформації про цю державу.
«Литва для українців — це символ справжньої дружби та безумовної підтримки. Високий рівень позитивних оцінок є наслідком активної політичної, військової та гуманітарної допомоги з боку Вільнюса у часи війни», — зазначив співзасновник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, засновник Experts Club Максим Уракін наголосив на економічній складовій відносин між двома країнами:
«За перше півріччя 2025 року товарообіг між Україною та Литвою перевищив 988 млн доларів. При цьому український експорт склав майже 348 млн доларів, тоді як імпорт з Литви сягнув понад 640 млн доларів. Негативне сальдо у близько 293 млн доларів свідчить про залежність України від литовських поставок», — підкреслив він.
Опитування стало частиною ширшої програми досліджень міжнародних симпатій та антипатій українців у контексті сучасної геополітики.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, ЛИТВА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
У Литві буде організовано виробництво української зброї, відповідна угода була досягнута на зустрічі глав Міноборони двох країн, повідомила у вівторок пресслужба литовського Міноборони.
“Під час зустрічі міністра національної оборони Литви Довіле Шакалене з міністром оборони України Денисом Шмигалем у двосторонньому форматі було підписано Протокол про наміри щодо виробництва української зброї в Литві, а також обговорено типи озброєння, які планується виробляти, і подальші кроки”, – йдеться в повідомленні на сайті відомства.
Зазначається, що документ “передбачає спільне виробництво продукції оборонної промисловості, передачу технологій, розробку проектів і локалізацію виробництва в Литві”.
“Це відкриє шлях до довгострокового партнерства, зміцнення колективної європейської безпеки і створення стійких ланцюжків поставок”, – зазначили в Міноборони Литви.
За словами Шакалене, Литва залишається твердо відданою подальшій підтримці України. За словами міністра, “у найближчі роки планується виділити понад EUR 200 млн на підтримку України для проектів з озброєння, протидронових систем, розмінування, реабілітації, навчання та підтримки оборонної промисловості України”. Міністр оборони Литви в Києві також повідомила, що Литва має намір внести до EUR 30 млн в ініціативу PURL (Prioritized Ukraine Requirements List).
Також міністерка зустрілася з керівництвом Повітряних сил Збройних сил України та експертами з повітряної оборони, з якими обговорила виклики, що постають, отриманий досвід та інновації у сфері повітряної оборони.
“Ми обговорили останні рішення України у відповідь на мінливу ситуацію з повітряними загрозами та технологічні інновації. Я хочу забезпечити якомога ефективнішу співпрацю у зміцненні нашої повітряної оборони та реагуванні на мінливі технології та методи, що використовуються Росією. Ми домовилися проводити регулярні консультації експертів щодо застосування практичного досвіду для зміцнення нашої повітряної оборони”, – зазначила Шакалене.
За її словами, “надзвичайно важливо посилити спостереження за повітряним простором, щоб якомога раніше виявити російські безпілотники, які прямують до Білорусі, а згодом можуть порушити повітряний простір Литви. Для цього було домовлено про обмін інформацією між представниками наших повітряних сил”.
Холдинг !Fest відкрив новий бар «П’яна вишня» в Каунасі (Литва), який став 25-м закладом мережі за межами України, повідомив глава і співвласник холдингу Андрій Худо у фейсбуці.
«+1 «PianaVyshnia» в Каунасі! Це вже 70-й заклад у світі та 25-й за кордоном. Наш бренд розвивається в Європі та за її межами, відкриваючи нові можливості для партнерів, готових стати частиною спільного майбутнього», – прокоментував Худо відкриття.
Холдинг !Fest заснований 2007 року. Розвиває мережу креативних ресторанів, кав’ярень і магазинів в Україні. Його власниками є Андрій Худо, Юрій Назарук і Дмитро Герасимов.
Провідний український виробник кормів для домашніх тварин Kormotech розпочав будівництво нового заводу у Литві, в який інвестує EUR60 млн, із яких EUR40 млн надано Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), повідомив міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.
“Взяв участь у церемонії закладення капсули розширення заводу Kormotech. Це найбільший український виробник кормів для тварин, який не лише підкорює європейський ринок, а й завдяки потужній підприємницькій енергії продовжує масштабуватися. Сьогодні українському бізнесу важливо, не втрачаючи інерцію, розвивати свою присутність на європейських ринках”, – написав він у Telegram.
За інформацією міністра, Kormotech у такий спосіб розширює вже існуючі потужності у Литві, де створить 200 нових робочих місць, які доповнять команду зі 170 українських і литовських фахівців та розвиток суміжних галузей. Крім того, у продукції компанії в цій країні буде частина українських складових.
“Один із наших пріоритетів у Мінагрополітики – відкриття нових ринків та розширення вже існуючих. Впевнений, виробничі потужності Kormotech дадуть можливість іншим українським компаніям вийти на європейський ринок або збільшити там свою присутність”, – зауважив Коваль і подякував литовським партнерам за підтримку українських підприємців, які стають частиною європейської економіки.
Kormotech – глобальна сімейна компанія з українським корінням, яка з 2003 року виробляє корми для кішок і собак під брендами Optimeal, Club 4 Paws, “Гав!”, “Мяу!”. Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС, з асортиментом понад 650 позицій. Орієнтація на експорт та географічну диверсифікацію допомагає їй протистояти впливам російської війни проти України.
За результатами 2023 року оборот Kormotech зріс на 22,5% – до $152 з $124 млн у 2022 році. Співвідношення продажів за кордоном та в Україні у тоннах становить зараз 31% до 69% відповідно (2022 року було 28% до 72% в Україні).
Найбільш динамічно бренди Kormotech зросли на ринках Румунії (+35%), Польщі (+11%) та Молдови (+11%).
Kormotech – лідер в Україні, входить до топ-50 світових виробників харчування для тварин та ТОП-21 найбільш динамічних петфуд-брендів. Кінцевими бенефіціарами “Кормотех” є Олена та Ростислав Вовк.
Згідно з прогнозом Swedbank, економіка Литви 2025 року зросте на 3%, а 2026 року – на 2,5%. У 2024 році ВВП країни вже збільшився на 2,4%, чому сприяло зростання виробництва і розвиток роздрібної торгівлі.
Фактори, що підтримують зростання економіки: прискорення промислового виробництва, активний розвиток роздрібної торгівлі, державні інвестиції.
Однак перед Литвою стоять серйозні виклики. Зокрема, необхідне значне збільшення оборонних витрат, які можуть скласти 4-5% ВВП. Крім того, країні належить провести податкову реформу, що може вплинути на доходи бізнесу і споживачів.
Ще одним викликом залишається швидке зростання заробітних плат, особливо в державному секторі. Це чинить тиск на конкурентоспроможність литовських компаній, які змушені адаптуватися до мінливих умов. Інфляція у 2025 році прогнозується на рівні 3%, а у 2026 році вона знизиться до 2,7%.
