Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні 2026 року в грошовому виразі скоротився на 45% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до $41,1 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, порівняно з груднем минулого року імпорт цієї автотехніки скоротився у 2,5 раза.
Найбільше вантажівок минулого місяця ввезено з Франції – на $6,1 млн (на 38,3% менше, ніж торік), але частка в загальному імпорті цих авто зросла до 14,9% з 13,3%. Другою за обсягом країною-експортером став Таїланд – $4,7 млн (частка 11,4%), третьою – Литва з $4,6 млн (11,26%).
У січні минулого року до трійки найбільших постачальників вантажівок входили США, Німеччина та Франція.
Імпорт вантажівок з усіх інших країн скоротився на 10,3%, до $25,7 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна у січні експортувала вантажні авто лише на $0,22 млн, здебільшого до Туреччини, а рік тому були також незначні експортні поставки (на $0,76 млн) в основному до Румунії.
Як повідомлялося, у 2025 році імпорт в Україну вантажних автомобілів збільшився на 5,5% порівняно з 2024 роком – до $999,5 млн, найбільше їх було ввезено з Франції – на $169,2 млн (на 42,8% більше, ніж позаторік), Польщі – на $162,7 млн (-14,7%) та США – на $109 млн (+2%).
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) сертифікував арматуру по класам B500SP та B500B для поставок продукції у Литву.
Згідно з інформацією підприємства, сталева продукція “Метінвесту” підкорює будівельні майданчики ЄС.
При цьому констатується, що наприкінці 2025 року арматура “Каметсталі” зробила новий крок європейською географією: від “зеленого світла” на румунському ринку для профілів класу В500С у жовтні до офіційної сертифікації класів B500SP та B500B для Литви у грудні.
“Процес сертифікації арматурної сталі класів B500SP та B500B у прутках номінальним діаметром від 8 до 32 мм, що виробляють на стані 400/200 прокатного цеху, успішно завершено. За його результатами отримано сертифікати, які надають можливість постачати продукцію “Каметсталі” замовникам з Литви”, – йдеться в інформації підприємства.
Зазначається, що сертифікації передувала напружена підготовка та злагоджена робота команди спеціалістів “Каметсталі” і керівної компанії групи “Метінвест”. Аудит у форматі офлайн, в межах якого досвідчений експерт – директор Центру сертифікації будівельних виробів (Statybos produkcijos sertifikavimo centras – SPSC) Вальдемарас Гауронскис відвідав “Каметсталь”, відбувся наприкінці жовтня. За результатами перевірки виробництва було прийнято позитивне рішення щодо відповідності арматурної сталі означених класів литовському стандарту.
“Каметсталь” входить до групи “Метінвест”.
Литва прагне, щоб Україна стала членом Європейського Союзу до 2030 року, і буде зосереджуватися на цьому під час свого головування в Раді ЄС у 2027 році, заявив президент Литви Гітанас Науседа.
“Литва прагне, щоб Україна до 2030 року стала членом Європейського Союзу. Це було б вирішальним кроком для забезпечення довгострокової стабільності, безпеки і процвітання не тільки в цій країні, але і для миру в цьому регіоні. Це є стратегічним інтересом Литви, на якому ми хочемо продовжувати зосереджуватися під час нашого головування в Раді ЄС у 2027 році”, – сказав Науседа під час пресконференції у Вільнюсі з президентом Польщі Каролем Навроцьким і президентом України Володимиром Зеленським.
Науседа повідомив, що Литва вже надала понад €1 млрд фінансової допомоги Україні, а також закликав довгостроково фінансувати українську армію. Крім того, Литва виділила понад €100 млн на відновлення українських шкіл.
Литва надсилає в Україну понад 90 генераторів для забезпечення роботи опалення, електроенергії та критично важливої інфраструктури, повідомила прем’єр-міністерка Литви Інга Ругінєнє.
“Українці стикаються з серйозною нестачею електроенергії та опалення через безперервні обстріли Росією енергетичної інфраструктури – навмисної, жорстокої стратегії, яка використовується щозими з початку війни, цього разу з особливою інтенсивністю та безрозсудністю. Литва надсилає понад 90 генераторів для забезпечення роботи опалення, електроенергії та критично важливої інфраструктури”, — написала вона у соціальній мережі Х.
Премʼєрка наголосила, що Литва твердо стоїть на боці України.
“У День Соборності України ми надсилаємо тепло з Литви – генератори електроенергії вартістю понад 2 мільйони євро. Литва підтримує Україну. Слава Україні!”, – написав міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс у соцмережі Х.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також повідомив, що мав розмову з литовським колегою та другом Кястутісом Будрісом, подякував за оголошену допомогу.
“Щиро вдячний за важливу новину про те, що Литва надає Україні вкрай необхідну додаткову енергетичну допомогу — велику кількість генераторів для зміцнення нашої стійкості.
“Це життєво важлива та своєчасна допомога”, – написав Сибіга.
Він поінформував свого колегу про ситуацію на полі бою та останню динаміку мирних переговорів.
Міністри домовилися про подальші контакти на різних рівнях і скоординували позиції напередодні міжнародних заходів, що відбудуться наступного тижня.
Окрему увагу вони приділили наступним крокам у просуванні інтеграції України до ЄС.
“У цей символічний день — День Соборності України — я висловив Кястутісу вдячність за його особисті зусилля на підтримку України та привітав його з нагородженням орденом “За заслуги” від президента Володимира Зеленського”, – зазначив Сибіга.
Литовська державна AB Energijos skirstymo operatorius, яка є оператором розподільчих мереж країни, передасть Україні чергову партію обладнання для потреб енергетичного сектору.
“Згідно з угодою дарування, Україна отримає понад 200 силових трансформаторів різної потужності (…) Отримання гуманітарної допомоги очікується до початку опалювального сезону”, – повідомило Міністерство енергетики України в середу.
Транспортування обладнання буде здійснено через механізм гуманітарної допомоги та цивільного захисту, який фінансується та координується Європейською комісією (ECHO).
“Трансформатори критично необхідні нам для оперативного відновлення розподільчих електромереж, які постраждали від російських атак, а також для забезпечення стабільного електропостачання споживачів в умовах воєнного часу”, – зазначила міністр енергетики Світлана Гринчук, слова якої наведено в повідомленні.
Відомство пояснило, що для швидкого реагування на удари ворога та проведення оперативних ремонтів необхідно мати достатні запаси резервного обладнання. З цією метою Міненерго ініціювало створення Національного стратегічного резерву силових трансформаторів, для формування якого залучається, зокрема, і допомога міжнародних партнерів.
З початку повномасштабного вторгнення РФ Україна отримала з Литви 324 гуманітарні вантажі енергетичного обладнання загальною вагою 5247 тонн.
Литва залишається однією з найбільш позитивно сприйнятих країн серед громадян України. Про це свідчать результати всеукраїнського соціологічного опитування, проведеного компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club у серпні 2025 року.
Згідно з даними дослідження, 71,7% громадян України мають позитивне ставлення до Литви (34,0% — здебільшого позитивне, 37,7% — повністю позитивне). Лише 3,3% респондентів висловили негативне ставлення (2,3% — здебільшого негативне, 1,0% — повністю негативне). Водночас 23,0% українців залишаються нейтральними, а 2,3% визнали, що не мають достатньо інформації про цю державу.
«Литва для українців — це символ справжньої дружби та безумовної підтримки. Високий рівень позитивних оцінок є наслідком активної політичної, військової та гуманітарної допомоги з боку Вільнюса у часи війни», — зазначив співзасновник Active Group Олександр Позній.
У свою чергу, засновник Experts Club Максим Уракін наголосив на економічній складовій відносин між двома країнами:
«За перше півріччя 2025 року товарообіг між Україною та Литвою перевищив 988 млн доларів. При цьому український експорт склав майже 348 млн доларів, тоді як імпорт з Литви сягнув понад 640 млн доларів. Негативне сальдо у близько 293 млн доларів свідчить про залежність України від литовських поставок», — підкреслив він.
Опитування стало частиною ширшої програми досліджень міжнародних симпатій та антипатій українців у контексті сучасної геополітики.
Повне відео можна переглянути за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=YgC9TPnMoMI&t
Підписатись на YouTube-канал Experts Club можна тут:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, дипломатія, ЛИТВА, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, ТОРГІВЛЯ
