Уряд Литви схвалив законопроєкт, що передбачає додаткові обмеження на придбання нерухомості громадянами Росії та Білорусі поблизу стратегічно важливих об’єктів, повідомляє Open4Business із посиланням на дані литовської влади.
Згідно з пропозицією Міністерства закордонних справ Литви, обмеження мають поширюватися на нерухомість, розташовану поблизу військових полігонів та інших об’єктів, що мають значення для національної безпеки. У матеріалах щодо законопроєкту йдеться про території в радіусі до 10 км від відповідних об’єктів.
Суттєва зміна полягає в тому, що обмеження пропонується поширити в тому числі на громадян Росії та Білорусі, які мають посвідку на проживання в Литві.
Наразі в країні вже обмежено право придбавати нерухомість для громадян РФ, які не мають тимчасової або постійної посвідки на проживання, а також для юридичних осіб, бенефіціарами яких є російські громадяни. Виняток передбачено для отримання нерухомості в порядку спадкування.
Новий законопроєкт має розширити чинні обмеження. Аналогічні правила пропонується встановити для громадян Білорусі та пов’язаних із ними юридичних осіб, а для росіян і білорусів із посвідкою на проживання додатково обмежити придбання нерухомості біля об’єктів, важливих для національної безпеки.
Литовська влада пояснює ініціативу ризиками гібридних загроз, розвідувальної діяльності та можливого спостереження за стратегічною інфраструктурою і військовими об’єктами.
Проблема має досить значний масштаб. За даними Центру реєстрів Литви, опублікованими в лютому 2026 року, громадянам Росії належало близько 8,7 тис. об’єктів нерухомості, в яких вони контролювали щонайменше 50% власності. Громадянам Білорусі належало ще близько 4 тис. об’єктів.
Таким чином, у сукупності громадяни двох країн володіють у Литві приблизно 12,7 тис. об’єктів нерухомості.
Найбільша концентрація такої власності припадає на великі міста та їхні передмістя, а також на прикордонні муніципалітети, включаючи Вісагінас і Шальчинінкай.
Окрему увагу влада звертає на нерухомість біля стратегічної інфраструктури. За даними, які наводили литовські ЗМІ з посиланням на Центр реєстрів, після початку повномасштабної війни нерухомість біля аеропортів, а також у межах 10 км від військових полігонів та електростанцій придбали 1 845 громадян Росії, з яких 364 мали тимчасову посвідку на проживання.
При цьому не йдеться про повне закриття литовського ринку нерухомості для всіх громадян Росії та Білорусі. Нові додаткові обмеження прив’язані насамперед до територій біля об’єктів, що становлять інтерес для національної безпеки.
Законопроєкт має ще пройти розгляд у Сеймі Литви. У разі остаточного затвердження нові правила планується застосовувати з 1 січня 2027 року.
Литовська військова виробнича компанія UAB Lithuania Defence Services підписала контракт із будівельною компанією YIT Lietuva про будівництво заводу зі складання та ремонту танків на території Каунаської вільної економічної зони, повідомляють у понеділок литовські ЗМІ.
“Початок будівельних робіт заплановано на серпень цього року, завершення – на листопад 2027 року”, – йдеться в повідомленні.
Планується, що перший танк, зібраний у Литві, зійде з конвеєра заводу наприкінці 2028 року.
“Завод площею 13 000 кв. м стане одним із найважливіших елементів інфраструктури оборонної промисловості Литви – у майбутньому тут збиратимуться та обслуговуватимуться найсучасніші танки Leopard 2A8 та інша важка техніка Збройних сил Литви. Загальна вартість проєкту становить приблизно EUR29 мільйонів”, – додали там.
Як повідомлялося, наприкінці 2025 року литовське Міноборони та державний енергохолдинг республіки EPSO-G, з одного боку, та німецькі компанії KNDS Deutschland і Rheinmetal Landsysteme, з іншого, підписали меморандум про взаєморозуміння щодо промислової співпраці у сфері розвитку інфраструктури складання та технічного обслуговування танків Leopard 2A8.
Ставлення українців до Литви залишається одним із найстабільніших і найпозитивніших серед усіх країн, охоплених соціологічним опитуванням, проведеним у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club. Частка позитивних оцінок зросла до 75,1% порівняно з 71,7% у серпні 2025 року, що свідчить про подальше зміцнення позитивного іміджу цієї країни в українському суспільстві. Водночас рівень негативного ставлення залишився незмінним — 3,3%.
У структурі відповідей домінує «повністю позитивне» ставлення — 44,1% респондентів обрали саме цей варіант. Ще 31,0% визначили своє ставлення як «здебільшого позитивне». Таким чином, Литва входить до числа країн із найвищою часткою безумовної підтримки серед українців.
Нейтральну позицію займає 21,0% опитаних, що є відносно невисоким показником порівняно з багатьма іншими країнами. Це свідчить про достатньо чітке й сформоване ставлення українців до Литви. Негативні оцінки залишаються мінімальними: 2,3% респондентів обрали варіант «здебільшого негативне», а лише 0,9% — «повністю негативне». Ще 0,7% не змогли визначитися з відповіддю.
Динаміка змін між серпнем 2025 року та березнем 2026 року демонструє не просто стабільність, а поступове посилення позитивного сприйняття. Зростання позитивних оцінок відбувається без збільшення негативу, що є доволі рідкісним явищем у соціологічних дослідженнях і вказує на системний характер підтримки.
Особливістю ставлення до Литви є також висока частка «повністю позитивних» оцінок, що означає не лише загальну симпатію, а й емоційно сильне сприйняття цієї країни як близького партнера. Така структура відповідей характерна для держав, які українці асоціюють із послідовною політичною підтримкою, солідарністю та активною участю у міжнародних процесах, пов’язаних з Україною.
«Ставлення до Литви є прикладом того, як формується стійкий позитивний образ держави в суспільній свідомості. Там, де є послідовна підтримка, зрозуміла позиція і відчутна присутність у важливих для України питаннях, громадська думка реагує відповідно. У випадку Литви ми бачимо не ситуативну симпатію, а довгострокову довіру», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, результати опитування свідчать, що Литва залишається одним із найбільш позитивно сприйнятих партнерів України. Збереження та навіть посилення цього рівня довіри вказує на стабільність відносин і високий рівень суспільної підтримки, який не залежить від короткострокових факторів.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Литва посідає 16-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, із показником $2,17 млрд. При цьому імпорт із Литви перевищує експорт українських товарів, що формує від’ємне сальдо на рівні понад $752 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ЛИТВА, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Литва інвестує 15 млн євро у зміцнення системи реабілітації та модернізацію медичної системи в Україні.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» в Central Project Management Agency (CPVA), яке реалізує програму, проект фінансують Фонд розвитку співпраці та гуманітарної допомоги Литви та Міністерство національної оборони Литви.
Програма охоплює три стратегічно важливі реабілітаційні центри — у Львові, Дніпрі та Житомирі. Зокрема, у Дніпрі в університетській лікарні в рамках програми буде забезпечено стаціонарне реабілітаційне відділення на 34 ліжка у 18 палатах із сучасними залами фізичної та ерготерапії, а також облаштують укриття на 80 осіб.
У Житомирі реабілітаційне відділення одного з військових госпіталів модернізують: з’являться 11 двомісних палат, притулок на 200 осіб і сонячні панелі для енергетичної автономності під час масованих атак.
Також проект підтримує розвиток реабілітаційного центру UNBROKEN у Львові та його розширення з 70 до 120 ліжок завдяки будівництву третього поверху та спеціалізованого реабілітаційного басейну.
«Сьогодні міжнародна підтримка України триває, але вона потребує видимості. Для партнерів критично важливо бачити, що їхня допомога не тільки доходить, але й є помітною, цінною та важливою для українського суспільства», — зазначають у CPVA.
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні 2026 року в грошовому виразі скоротився на 45% порівняно з тим самим місяцем 2025 року – до $41,1 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, порівняно з груднем минулого року імпорт цієї автотехніки скоротився у 2,5 раза.
Найбільше вантажівок минулого місяця ввезено з Франції – на $6,1 млн (на 38,3% менше, ніж торік), але частка в загальному імпорті цих авто зросла до 14,9% з 13,3%. Другою за обсягом країною-експортером став Таїланд – $4,7 млн (частка 11,4%), третьою – Литва з $4,6 млн (11,26%).
У січні минулого року до трійки найбільших постачальників вантажівок входили США, Німеччина та Франція.
Імпорт вантажівок з усіх інших країн скоротився на 10,3%, до $25,7 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна у січні експортувала вантажні авто лише на $0,22 млн, здебільшого до Туреччини, а рік тому були також незначні експортні поставки (на $0,76 млн) в основному до Румунії.
Як повідомлялося, у 2025 році імпорт в Україну вантажних автомобілів збільшився на 5,5% порівняно з 2024 роком – до $999,5 млн, найбільше їх було ввезено з Франції – на $169,2 млн (на 42,8% більше, ніж позаторік), Польщі – на $162,7 млн (-14,7%) та США – на $109 млн (+2%).
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) сертифікував арматуру по класам B500SP та B500B для поставок продукції у Литву.
Згідно з інформацією підприємства, сталева продукція “Метінвесту” підкорює будівельні майданчики ЄС.
При цьому констатується, що наприкінці 2025 року арматура “Каметсталі” зробила новий крок європейською географією: від “зеленого світла” на румунському ринку для профілів класу В500С у жовтні до офіційної сертифікації класів B500SP та B500B для Литви у грудні.
“Процес сертифікації арматурної сталі класів B500SP та B500B у прутках номінальним діаметром від 8 до 32 мм, що виробляють на стані 400/200 прокатного цеху, успішно завершено. За його результатами отримано сертифікати, які надають можливість постачати продукцію “Каметсталі” замовникам з Литви”, – йдеться в інформації підприємства.
Зазначається, що сертифікації передувала напружена підготовка та злагоджена робота команди спеціалістів “Каметсталі” і керівної компанії групи “Метінвест”. Аудит у форматі офлайн, в межах якого досвідчений експерт – директор Центру сертифікації будівельних виробів (Statybos produkcijos sertifikavimo centras – SPSC) Вальдемарас Гауронскис відвідав “Каметсталь”, відбувся наприкінці жовтня. За результатами перевірки виробництва було прийнято позитивне рішення щодо відповідності арматурної сталі означених класів литовському стандарту.
“Каметсталь” входить до групи “Метінвест”.
