Boeing 737-800 з флоту авіакомпанії Supernova Airlines групи компаній NOVA (“Нова пошта”) минулого тижня виконав технічний рейс за маршрутом Гуанчжоу (Китай) – Вільнюс (Литва) з технічною зупинкою в аеропорту Ташкента.
Про це повідомив журналістам співзасновник “Нової пошти” В’ячеслав Клімов у кулуарах форуму підприємців, організованому виданням “Форбс-Україна” в Києві в четвер.
“Літак виконав технічний переліт. Він не перевозив вантажі і цей рейс не слід розглядати як повноцінний початок комерційної діяльності SuperNova Airlines”, – сказав Клімов.
Він наголосив, що авіакомпанія готується до виконання комерційних cargo-рейсів, але підготовка – складний процес, що потребує часу. Коли це станеться Клімов не уточнив, але не виключив, що до кінця року.
Раніше повідомлялося, що авіакомпанія Supernova Airlines відкрила перший маршрут із Риги до Жешува в кооперації з латвійською авіакомпанією “RAF-Avia” її літаком ATR 72.
У компанії уточнювали, що використання авіаперевезень економить до 36 годин на доставці посилок з (або в) Ригу порівняно з вантажівками. Також повідомляли про довгострокові плани Supernova Airlines у майбутньому сформувати флот із залученням вантажних версій сучасних літаків виробництва Boeing або Airbus.
Як повідомлялося, авіакомпанія Supernova Airlines 6 січня 2023 року отримала український сертифікат експлуатанта, що надає можливість розпочати вантажні авіарейси.
Центр реставрації музейних цінностей Пранаса Гудінаса Литовського національного художнього музею допоможе реставрувати 100 картин Марії Примаченко, повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України.
“Центр є основною базою навчання реставраторів рухомих мистецьких цінностей у Литві, зокрема, картин і гобеленів. Тут проводяться майстер-класи, семінари та лекції, пов’язані зі збереженням і доглядом за музейними колекціями”, – йдеться в повідомленні пресслужби Мінкультури за результатами візиту до Центру в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва.
Реставратори Центру вже досліджували та відреставрували понад 50 картин і 1 тис. графічних робіт з українських музеїв, і найближчим часом очікується ще 600 робіт і щонайменше два українські стажисти.
“Крім того, найближчим часом у цьому центрі реставруватимуть 100 картин Марії Примаченко з державної частини Музейного фонду України з фондів комунальної установи “Запорізький обласний художній музей” Запорізької обласної ради”, – ідеться в повідомленні.
На сьогодні на реставрації перебувають картини українського Музею Ханенків, а також литовці відновлюють український килим із Маріуполя.
Міністерство енергетики Литви має намір ввести заборону на використання китайського програмного забезпечення (ПЗ) під час будівництва сонячних і вітряних електростанцій потужністю понад 100 кВт, заявив глава відомства Дайнюс Крейвіс.
За його словами, подібних обмежень не планують щодо електростанцій малої потужності, встановлених жителями країни.
“Ми готуємо документи, щоб усе обладнання, навіть у приватних інвестиціях, яке генерує понад 100 кВт, не могло використовувати жодне китайське програмне забезпечення”, – сказав Крейвіс у четвер радіостанції Ziniu radijas, відповідаючи на запитання, чи повинна Литва відмовитися від китайських технологій в енергосистемі країни.
“Так і планується зробити. Я думаю, що рішення, які ми ухвалимо, вирішать проблему”, – сказав міністр.
Очільник Міненерго наголосив, що держустановам уже заборонено встановлювати програмне забезпечення китайського виробництва.
За словами Крейвіса, незважаючи на зростання кількості побутових виробників електроенергії, наразі загрози “надмірного використання” китайського обладнання на їхніх об’єктах немає.
Президент Литовської конфедерації промисловців Відмантас Янулявічюс заявив на засіданні комітету Сейму Литви з економіки наприкінці березня, що китайське ПЗ часто використовують під час будівництва об’єктів відновлюваної енергетики як у Литві, так і в решті Європи. Він запропонував шукати кошти для заміни китайських технологій на наявних електростанціях на західне ПЗ.
Фінська компанія Posiva Solutions розробила концепцію спорудження пункту глибинного захоронення радіоактивних відходів для Ігналінської атомної електростанції (ІАЕС), яку виводять з експлуатації, у Литві, йдеться в повідомленні станції.
За словами генерального директора ІАЕС Лінаса Баужиса, наведеними в повідомленні, це важливий етап у будівництві глибинного могильника.
“Цього місяця ми розпочали публічні консультації з муніципалітетами. Відтепер, продовжуючи їх, ми матимемо уявлення про те, який фізичний вигляд матиме майбутній могильник радіоактивних відходів, і яких конкретних заходів буде вжито для забезпечення його безпеки”, – зазначив Баужис.
Місце могильника розташовуватиметься на глибині кількох сотень метрів. Це буде інженерна споруда, призначена для безпечної ізоляції радіоактивних відходів. Його планують ввести в експлуатацію 2068 року, а його місце розташування буде затверджено до 2047 року. Концепцію коригуватимуть залежно від перебігу розроблення проєкту.
Договір із фінською компанією на суму 262 тис. євро ІАЕС підписала в січні 2022 року. Згідно з проведеними тоді розрахунками, тільки будівництво могильника обійдеться в 1 млрд євро, його використання – ще в 900 млн євро.
Як повідомлялося, ІАЕС було зупинено 31 грудня 2009 року, термін робіт із припинення її експлуатації – до 2038 року. Закрити станцію Литва зобов’язалася при вступі до Євросоюзу, який співфінансує ці роботи.
На станції встановлено побудовані у вісімдесятих роках минулого століття на той момент найпотужніші у світі російські реактори РБМК. Очікується, що роботи з демонтажу РБМК почнуться 2028 року. ІАЕС оголосить окремі тендери на ці роботи.
Posiva Solutions, Ігналінська атомна електростанція, ЛИТВА, радіоактивні відходи
Блокада фермерами дороги на литовсько-польському кордоні 1 березня може порушити принцип Європейського Союзу про вільне пересування товарів і людей, заявила міністр економіки та інновацій Литви Аушріне Армонайте, пише LRT.
“Наскільки я розумію, потік людей не буде зупинено, але ми все ще є членами вільного Європейського Союзу, де рух товарів і людей має бути вільним. Будь-яка перешкода цьому руху потенційно може порушити свободу пересування”, – сказала міністр.
Вона зазначила, що вантажівки на кордоні будуть направлені на додаткові стоянки для перевірки, що може призвести до утворення черг.
Загальнодержавний страйк фермерів стартував у Польщі 9 лютого. Основні вимоги страйкарів – коригування “зеленого” курсу Європейської комісії, обмеження припливу української агропродукції на польський ринок, а також підвищення рентабельності сільгоспвиробництва. Під час протестів фермери блокують українсько-польські прикордонні переходи.
З 1 березня польські фермери готуються до двох нових блокад – на колишньому польсько-німецькому прикордонному пункті у м. Свєце і на дорозі біля колишнього литовсько-польського прикордонного пункту “Кальварія-Будзіско”. Фермери перевірятимуть вміст вантажівок, особливо сільськогосподарські вантажі.
На думку голови Литовської асоціації виробників зерна Аушріса Маціяускаса, підозри польських фермерів щодо того, що українське зерно, привезене з Польщі до Литви, повертається або переробляється та реекспортується як литовський товар, є виправданими.
Via Baltica – 970-кілометрова ділянка європейського маршруту Е67 між Таллінном і Варшавою. Забезпечує автомобільне сполучення між балтійськими країнами. Е67 з’єднує Гельсінкі (Фінляндія) і Прагу (Чехія).
Сувалкський розрив являє собою смугу суші протяжністю близько 100 км на литовсько-польському кордоні, яка вклинена між російським ексклавом Калінінград на заході та Білоруссю на сході.
Раніше Маціаускас заявив, що литовські фермери зі свого боку не сприятимуть польському протесту. За його словами, найбільшою проблемою литовських фермерів є російське зерно.
Новий пакет військової підтримки від Міністерства національної оборони Литви надійшов в Україну 9 лютого.
Як повідомляється на сайті литовського оборонного відомства в п’ятницю, він включає необхідне спорядження для зимового сезону і десятки тисяч комплектів теплого одягу для військовослужбовців української армії.
“Ми забезпечуємо десятки тисяч українських солдатів спорядженням та одягом, які вкрай необхідні для дій на відкритому повітрі в холодну пору року. Кожен наш пакет підтримки – це додатковий крок до перемоги”, – сказав міністр національної оборони Литви Арвідас Анушаускас.
