“ТАС Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.) до кінця першого півріччя 2025 року за підсумками виграних у листопаді-2024 тендерів поставить понад 400 вантажних вагонів (піввагонів і вагонів-платформ) на адресу АТ “Укрзалізниця” і Литовських залізниць, повідомило підприємство на фейсбук-сторінці.
“Зимовий сезон виробництва компанія почала з підписання двох великих контрактів – із держоператором «Укрзалізниця» та Литовськими залізницями»”, – зазначається в повідомленні.
ДВМ уточнює, що для литовських партнерів буде виготовлено піввагони моделі 12-4106, а на адресу “УЗ” буде поставлено нову розробку заводу – 40-футові вагони-платформи для великотоннажних контейнерів моделі 13-4155.
Як повідомлялося, литовський оператор залізничних вантажоперевезень LTG Cargo (входить до складу «Литовських залізниць») придбає у ДВМ 200 піввагонів для перевезення насипних вантажів за EUR12,7 млн. Очікується, що перші піввагони будуть поставлені в лютому-квітні 2025 року.
Зі свого боку, згідно з інформацією на “Прозорро”, 3 грудня “ТАС «Дніпровагонмаш» і «Укрзалізниця» за підсумками виграного тендера уклали договір на поставку до 30 червня 2025 року 252 од. 40-футових фітингових вагонів-платформ на 707,011 млн грн (з ПДВ).
Згідно з договором передбачено 50-відсотковий авансовий платіж протягом 20 календарних днів з дня виставлення рахунку.
У тендері на поставку УЗ вагонів-платформ, окрім «ТАС Дніпровагонмаш», брав участь Дослідно-механічний завод «Карпати», пропозиція якого становила 589,680 млн грн проти 589,176 млн грн у ДВМ, за очікуваної суми закупівлі 608,58 млн грн (усі – без ПДВ).
Як зазначає ДВМ, перевагою нових вагонів-платформ є маса тари 20,5 т, і вантажопідйомність 73,5 т, що «гарантуватиме перевезення максимальних обсягів вантажів порівняно з наявними на ринку вагонами-аналогами».
Крім того, передбачено можливість курсування платформ залізничною мережею Євросоюзу.
“ТАС Дніпровагонмаш» контролюється фінансово-промисловою групою «ТАС» бізнесмена Сергія Тігіпка. Завод, що володіє потужностями для випуску 9 тис. вагонів на рік, у 2023 році виробив 378 вантажних вагонів, що на 34,5% менше, ніж у 2022 році.
У січні-вересні підприємство отримало консолідований чистий прибуток у розмірі 84,08 млн грн – на 6% більше, ніж за той самий період 2023 року, консолідований чистий дохід зріс на 62,8% – до 1,61 млрд грн.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надає провідному українському виробнику кормів для домашніх тварин Kormotech пакет фінансування на збільшення експорту та географічну диверсифікацію шляхом будівництва другого заводу із виробництва кормів у Литві, повідомила пресслужба ЄБРР.
У релізі повідомляється, що загальна вартість проєкту Kormotech становитиме EUR63 млн.
Виділений пакет фінансування є синдикованим кредитом A/B на суму EUR40 млн, з яких EUR20 млн надасть нідерландський фонд управління активами ILX Fund, орієнтований на ЦСР.
Раніше банк уже надав EUR15 млн групі компаній Kormotech, яка є давнім клієнтом ЄБРР, на будівництво першого заводу в Литві, що розпочав роботу в червні 2020 року. Також банк надав компанії кредит EUR3,3 млн на поповнення обігового капіталу під час пандемії Covid-19 2020 року.
Кредит ЄБРР супроводжується грантовим фінансуванням, зокрема грантом Фонду співробітництва Японії та ЄБРР, що частково покриває витрати на зовнішніх юристів. Грантове фінансування також частково покриє вартість нового обладнання робочих місць, яке створить нові джерела засобів для існування групам, які потребують більшої уваги, зокрема жінок і людей із інвалідністю. Ця складова реалізується в рамках нової програми ЄБРР, спрямованої на стимулювання інвестицій у капітал.
Кредит надається холдинговій компанії Групи Vengast Investments Ltd (Кіпр) та її дочірній компанії в Литві Kormotech UAB.
ЄБРР є найбільшим міжнародним фінансовим інвестором в Україні. З початку війни у 2022 році банк надав EUR5 млрд для української економіки і домовився із акціонерами про збільшення капіталу на EUR4 млрд, що надасть змогу продовжувати кредитування на поточному рівні в умовах війни з подальшим збільшенням обсягів на етапі повномасштабного відновлення.
Kormotech – глобальна сімейна компанія із українським корінням, яка з 2003 року виробляє корми для котів і собак під брендами Optimeal, Club 4 Paws, “Гав!”, “Мяу!”. Компанія має виробничі потужності в Україні та ЄС, з асортиментом понад 650 позицій. Орієнтація на експорт і географічну диверсифікацію допомагає їй протистояти впливам російської війни проти України.
Новий проєкт також допоможе компанії Kormotech посилити напрям управління людськими ресурсами та розвитку навичок з огляду на поточну складну ситуацію на українському ринку праці, зокрема, створити нові можливості для працевлаштування та навчання жінок, ветеранів та інших груп, які потребують більшої уваги. Він також надасть змогу Kormotech підвищити енергоефективність.
За результатами 2023 року обіг Kormotech зріс на 22,5% – до $152 зі $124 млн у 2022 році. Співвідношення продажу за кордоном і в Україні в тоннах становить зараз 31% до 69% відповідно (у 2022 році було 28% до 72% в Україні).
Найдинамічніше бренди Kormotech зросли на ринках Румунії (+35%), Польщі (+11%) та Молдови (+11%).
Kormotech – лідер в Україні, входить до топ-50 світових виробників харчування для тварин і ТОП-21 найбільш динамічних петфуд-брендів. Кінцевими бенефіціарами «Кормотех» є Олена та Ростислав Вовк.
Уряд Литви продовжив посвідку на тимчасове проживання в Литві жителям України, які втекли від війни, повідомляє LRT.
«До цього цей захист встановлювався до березня 2025 року. Уряд продовжив термін дії тимчасового захисту до 4 березня 2026 року. Це означає, що можна буде видавати посвідки на тимчасове проживання, які будуть дійсними до зазначеної дати», – зазначено в повідомленні.
За даними Департаменту міграції, щодня реєструється 30-40 нових заявок на отримання дозволу на тимчасове проживання в Литві. Наразі понад 44,3 тис. осіб мають дійсну посвідку на проживання в Литві на основі тимчасового захисту.
За словами міністра внутрішніх справ Агне Білотайте, продовження терміну дасть змогу українцям зменшити адміністративне навантаження, оскільки вони матимуть посвідку на тимчасове проживання, дійсну на більш тривалий період часу.
Продовжити зазначений термін запропоновано на підставі відповідного рішення Європейського Союзу (ЄС), ухваленого в червні цього року.
Тимчасовий захисний механізм на рівні ЄС було активовано 4 березня 2022 року, невдовзі після того, як російські війська вторглися в Україну.
Литва виділяє Україні EUR35 млн на закупівлю РЛС і обладнання для розмінування, а також планує поставити понад 5 тис. дронів литовського виробництва до кінця осені, заявила прем’єр-міністерка країни Інгріда Шимоніте.
«На нашій зустрічі сьогодні я поінформувала президента Зеленського, що нещодавній пакет військової допомоги від Литви в Україну прибуде на початку вересня. Він передбачатиме 10 систем ППО ближнього радіусу дії, 30 противодронних ракет та інше спорядження, озброєння і боєприпаси. Крім того, ми виділяємо 35 мільйонів євро на закупівлю РЛС і обладнання для розмінування», – сказала Шимоніте на прес-конференції в суботу.
«До кінця осені ми сподіваємося, що зможемо також надати понад 5 тисяч дронів литовського виробництва», – додала вона.
За словами Шимоніте, литовський уряд зобов’язався витрачати щонайменше чверть відсотка свого ВВП на оборону та безпекову допомогу Україні щороку.
«Мій уряд не тільки забезпечить, а й перевиконає цей план. Я сподіваюся, що незалежно від того, який уряд у нас буде після виборів у жовтні, він залишиться відданим цій меті», – наголосила вона.
Прем’єр-міністр додала, що попереду також новий пакет обладнання для допомоги відновленню української енергетики. Крім цього, Литва продовжить підтримувати відновлення України з фокусом на освітньому та медичному секторах.
«Сьогодні відкрився і готовий вітати українських дітей ще один дитячий садок у Бородянці, який Литва допомагала відновити. У відповідь на запит президента Зеленського ми також допоможемо трьом госпіталям у Житомирській, Дніпропетровській та Львівській області», – повідомила Шимоніте.
Boeing 737-800 з флоту авіакомпанії Supernova Airlines групи компаній NOVA (“Нова пошта”) минулого тижня виконав технічний рейс за маршрутом Гуанчжоу (Китай) – Вільнюс (Литва) з технічною зупинкою в аеропорту Ташкента.
Про це повідомив журналістам співзасновник “Нової пошти” В’ячеслав Клімов у кулуарах форуму підприємців, організованому виданням “Форбс-Україна” в Києві в четвер.
“Літак виконав технічний переліт. Він не перевозив вантажі і цей рейс не слід розглядати як повноцінний початок комерційної діяльності SuperNova Airlines”, – сказав Клімов.
Він наголосив, що авіакомпанія готується до виконання комерційних cargo-рейсів, але підготовка – складний процес, що потребує часу. Коли це станеться Клімов не уточнив, але не виключив, що до кінця року.
Раніше повідомлялося, що авіакомпанія Supernova Airlines відкрила перший маршрут із Риги до Жешува в кооперації з латвійською авіакомпанією “RAF-Avia” її літаком ATR 72.
У компанії уточнювали, що використання авіаперевезень економить до 36 годин на доставці посилок з (або в) Ригу порівняно з вантажівками. Також повідомляли про довгострокові плани Supernova Airlines у майбутньому сформувати флот із залученням вантажних версій сучасних літаків виробництва Boeing або Airbus.
Як повідомлялося, авіакомпанія Supernova Airlines 6 січня 2023 року отримала український сертифікат експлуатанта, що надає можливість розпочати вантажні авіарейси.
Центр реставрації музейних цінностей Пранаса Гудінаса Литовського національного художнього музею допоможе реставрувати 100 картин Марії Примаченко, повідомило Міністерство культури та інформаційної політики України.
“Центр є основною базою навчання реставраторів рухомих мистецьких цінностей у Литві, зокрема, картин і гобеленів. Тут проводяться майстер-класи, семінари та лекції, пов’язані зі збереженням і доглядом за музейними колекціями”, – йдеться в повідомленні пресслужби Мінкультури за результатами візиту до Центру в.о. міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєва.
Реставратори Центру вже досліджували та відреставрували понад 50 картин і 1 тис. графічних робіт з українських музеїв, і найближчим часом очікується ще 600 робіт і щонайменше два українські стажисти.
“Крім того, найближчим часом у цьому центрі реставруватимуть 100 картин Марії Примаченко з державної частини Музейного фонду України з фондів комунальної установи “Запорізький обласний художній музей” Запорізької обласної ради”, – ідеться в повідомленні.
На сьогодні на реставрації перебувають картини українського Музею Ханенків, а також литовці відновлюють український килим із Маріуполя.
