Українські металургійні підприємства у січні-липні 2026 року скоротили валютну виручку від експорту чорних металів на 7,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $1,678 млрд з $1,816 млрд.
Про це свідчать дані Державної митної служби України.
Частка чорних металів у загальній товарній експортній виручці України за сім місяців знизилася до 6,95% з 7,79% у січні-липні 2025 року, або на 0,84 процентного пункту.
Таким чином, металургійна продукція продовжує забезпечувати значну частину українського товарного експорту, проте її питома вага скорочується на тлі зниження валютних надходжень галузі.
Водночас імпорт чорних металів в Україну продовжив зростати. За січень-липень він збільшився на 7,2% — до $1,023 млрд.
Незважаючи на протилежну динаміку експорту та імпорту, Україна за підсумками семи місяців зберегла позитивне сальдо зовнішньої торгівлі чорними металами приблизно на рівні $655 млн.
Окремо погіршилася ситуація з металовиробами. Їхній експорт скоротився на 10,8% — до $507,5 млн, тоді як імпорт збільшився на 6% — до $697,6 млн. У результаті дефіцит зовнішньої торгівлі металовиробами становив близько $190 млн.
Для порівняння: за підсумками 2025 року експортна виручка від чорних металів зросла на 7,85% — до $3,339 млрд, а їхня частка в загальному товарному експорті сягала 8,25%. У 2024 році експорт чорних металів збільшився ще на 16,9% — до 3,096 млрд доларів.
Таким чином, після двох років зростання експортних доходів металургії у 2026 році тенденція змінилася: виручка знижується, тоді як імпорт чорних металів та металопродукції продовжує збільшуватися.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) завершив січень-червень цього року із чистим збитком 6 млрд 641,858 млн грн, наростивши його на 57,4% порівняно з першим півріччям минулого року, коли він становив 4 млрд 219,136 млн грн.
Згідно з проміжним звітом підприємства, копія якого є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, дохід АМКР від звичайної діяльності за цей період становив 32 млрд 839,717 млн грн проти 33 млрд 818,076 млн грн у січні-червні-2025.
Непокритий збиток на кінець червня 2026 року становив 39 млрд 482,201 млн грн.
Обсяги виробництва АМКР у звітному періоді: чавун – 311,234 тис. тонн, прокат – 381,185 тис. тонн, залізорудний концентрат – 633,045 тис. тонн. Частка експорту в загальному обсязi продажiв – 66%. Протягом звiтного перiоду АМКР реалiзовував сталеву продукцiї на внутрiшньому ринку, ринках Європи та частину до iнших країн, як-от Єгипет, Молдова, Туреччина. Продукцiя експортувалася залiзницею та через чорноморськi порти.
Як повідомлялося, “ArcelorMittal Кривий Ріг” завершив січень-березень 2026 року з чистим збитком 4 млрд 599,057 млн грн, наростивши його на 54,8% порівно з аналогічним періодом 2025 року, коли він становив 2 млрд 970,387 млн грн. Дохід від звичайної діяльності у цей період становив 13 млрд 244,044 млн грн проти 15 млрд 63,014 млн грн у січні-березні-2025.
АМКР завершив 2025 рік з чистим збитком у розмірі 8 млрд 896,797 млн грн, тоді як 2024 року він становив 8 млрд 848,963 млн грн. Дохід від звичайної діяльності за 2025 рік сягнув 70 млрд 634,443 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 591,407 млн грн.
Разом з тим АМКР завершив 2025 рік з консолідованим чистим збитком у 8 млрд 887,789 млн грн порівняно з 8 млрд 841,794 млн грн у 2024 році. При цьому консолідований дохід від звичайної діяльності тоді становив 70 млрд 627,356 млн грн, у 2024 році – 64 млрд 599,685 млн грн. Консолідований непокритий збиток на кінець минулого року становив 32 млрд 927,580 млн грн.
У 2024 році комбінат зменшив консолідований чистий збиток на 25,5% проти 2023 року – до 8 млрд 841,812 млн грн з 11 млрд 875,984 млн грн. При цьому чистий дохід зменшився на 54,3% – до 64 млрд 599,685 млн грн з 41 млрд 873,521 млн грн.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
За даними підприємства, у власності Arcelor Mittal Duisburg GmbH (ФРН) перебуває 95,128% його акцій.
Статутний капітал меткомбінату становить 3 млрд 859,533 млн грн.
«Метінвест», найбільший український гірничо-металургійний холдинг, у січні-червні 2026 року збільшив виплавку сталі на 13% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 1,026 млн тонн, чавуну — на 18%, до 934 тис. тонн.
Згідно з прес-релізом материнської компанії Metinvest B.V., опублікованим 31 липня, у другому кварталі виробництво чавуну на «Каметсталі» зросло на 13% порівняно з попереднім кварталом — до 496 тис. тонн, сталі — на 26%, до 572 тис. тонн. Зростання забезпечила стабілізація електропостачання з березня 2026 року.
Крім того, показники першого півріччя порівнювалися з відносно низькою базою минулого року, коли доменна піч №9 була зупинена на капітальний ремонт у квітні-червні.
Випуск товарних напівфабрикатів у першому півріччі збільшився на 19% — до 357 тис. тонн. Виробництво товарного чавуну зросло більш ніж у 2,5 рази — до 64 тис. тонн, заготовок — на 6%, до 293 тис. тонн.
Виробництво готової металопродукції збільшилося на 6% — до 1,303 млн тонн. Випуск довгого прокату зріс на 6% — до 717 тис. тонн, завдяки збільшенню обсягів виробництва на «Каметсталі» та болгарському підприємстві Promet Steel.
Виробництво плоского прокату скоротилося на 1% — до 545 тис. тонн. Зокрема, випуск гарячекатаного рулону знизився на 9%, оцинкованого холоднокатаного рулону — на 2%, тоді як виробництво гарячекатаного товстого листа залишилося практично незмінним і склало 431 тис. тонн.
Випуск труб склав 41 тис. тонн після придбання групою румунського підприємства Metinvest Tubular Iași у грудні 2025 року.
У другому кварталі виробництво готової продукції знизилося на 3% порівняно з першим кварталом — до 642 тис. тонн. Це було зумовлено скороченням випуску плоского прокату на 13% через тимчасову зупинку прокатного стану італійського підприємства Ferriera Valsider у березні-травні.
Виробництво коксу у другому кварталі зросло на 9% — до 279 тис. тонн після стабілізації поставок вугілля. За підсумками першого півріччя показник залишився на рівні аналогічного періоду минулого року і склав 535 тис. тонн.
«Метинвест» є вертикально інтегрованою групою гірничо-металургійних підприємств. Виробничі активи групи розташовані в Україні, країнах Європейського Союзу та Великій Британії. Основними акціонерами є група «СКМ» із часткою 71,24% та «Смарт-холдинг» із часткою 23,76%.
Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, станом на 30 червня 2026 року знизив борг до $1,027 млрд з $2,242 млрд на кінець 2021 року.
Згідно з річним звітом Metinvest B.V., оприлюдненим у понеділок, протягом звітного періоду “Метінвест” досяг значного прогресу у зниженні рівня боргового навантаження. У результаті загальний борг станом на 31 грудня 2025 року становив $1,441 млрд, що на 15% менше порівняно з попереднім роком. Водночас співвідношення чистого боргу до EBITDA зросло до 1,4x, збільшившись на 0,4x порівняно з попереднім роком.
При цьому уточнюється, що облігації, що котируються на фондовій біржі Euronext Dublin, продовжували становити основну частину структури капіталу групи – це 88% боргового портфеля порівняно з 85% станом на 31 грудня 2024 року.
“Метінвест” продовжував активно управляти своїми зобов’язаннями. У першому півріччі 2025 року було повністю погашено випущені облігації (Senior Notes) на EUR300 млн після настання терміну їх погашення. Завдяки цьому загальна сума боргу, погашеного від початку 2022 року, сягнула $801 млн.
Крім того, констатується, що загальне скорочення боргу протягом цього періоду було зумовлене повним і своєчасним погашенням пріоритетних облігацій (двох серій); заходами з управління зобов’язаннями, зокрема, пропозиціями викупу за грошові кошти та приватним викупом; плановим погашенням банківських кредитів; зниженням залежності від короткострокового торговельного фінансування; а також оптимізацією лізингових активів. Цих результатів було досягнуто попри воєнні умови та втрату операційного контролю над деякими українськими активами.
Паралельно із заходами зі зниження боргового навантаження “Метінвест” продовжував залучати цільове фінансування для підтримки операційної діяльності та інвестиційних пріоритетів. Зокрема, у липні 2025 року було залучено кредит покупця терміном на 11,5 роки на суму EUR23,6 млн для Північного ГЗК з метою фінансування закупівлі обладнання для проєкту зі згущення відходів збагачення. Ця кредитна лінія, забезпечена гарантією фінського експортно-кредитного агентства Finnvera, стала першим випадком залучення “Метінвестом” довгострокового фінансування капітальних витрат в Україні після початку повномасштабного вторгнення.
Крім того, у квітні 2026 року група успішно завершила погашення облігацій із терміном обігу до 2026 року, що стало ще однією важливою віхою в умовах тривалої війни. На сьогодні “Метінвест” повністю розрахувався за трьома окремими серіями облігацій, а сукупні виплати за цими інструментами перевищили $1 млрд. Таких результатів було досягнуто попри виклики повномасштабної війни, втрату контролю над деякими українськими активами та постійні операційні труднощі. При цьому від початку війни жодних запозичень не було реструктуризовано. Згідно з проформа-показниками, враховуючи погашення облігацій 2026 року, співвідношення чистого боргу групи до EBITDA становило менше ніж 1x, зазначається у звіті.
Як повідомлялось, “Метінвест” у 2025 році скоротив EBITDA на 24,2% порівняно з 2024 роком – до $$765 млн з $1,009 млрд. Рік було завершено з чистим збитком $191 млн, тоді як у 2024 році він був $1,152 млрд. Виручка зменшилась на 6% – до $7,242 млрд. При цьому виручка сегмента гірничодобувної промисловості зменшилась на 25% у річному обчисленні – до $2,135 млрд через відсутність продажів концентрату коксівного вугілля та зниження продажів залізорудної продукції (на 11%). Внесок сегмента у загальну виручку становив 29% (зниження на 8 в.п. у річному вимірі).
У 2025 році виручка металургійного сегмента зросла на 6% у річному вимірі – до $5,107 млрд, головним чином завдяки зростанню продажів готової продукції, напівфабрикатів (на 4% та 7% відповідно) та інших продуктів і послуг (на 40%). Тим часом продажі коксу знизилися на 20% у річному вимірі. На цей сегмент припадало 71% від загального обсягу виручки у звітному періоді (на 8 в.п. більше, ніж у річному вимірі).
За рік група отримала операційний прибуток $319 млн, тоді як у 2024 році був операційний збиток $858 млн.
Тоді генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі зазначав, що повномасштабна війна продовжує випробовувати як націю, та як групу, яка залишається непохитною.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Україна в січні-червні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному вимірі на 11,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 981,461 тис. тонн зі 883,174 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у червні було експортовано 183,780 тис. тонн чавуну, у травні – 159,378 тис. тонн, у квітні – 181,670 тис. тонн, у березні – 168,493 тис. тонн, у лютому – 194,345 тис. тонн, у січні – 93,795 тис. тонн.
За січень-червень-2026 експорт чавуну у грошовому вимірі зріс на 11,3% – до $388,890 млн. При цьому експорт здійснювався переважно до США (86,25% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (9,16%) та Італії (2,33%).
За перші шість місяців поточного року країна імпортувала з Німеччини 15 тонн чавуну на $35 тис., тоді як за аналогічний період минулого року – 29 тонн на $55 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила експорт чавуну у натуральному вимірі на 53,5% порівняно з 2024 роком – до 1 млн 980,620 тис. тонн, виторг – на 51,9%, до $759,882 млн. Експорт здійснювався переважно до США (68,25% поставок у грошовому вимірі), Італії (20,26%) і Туреччини (3,63%).
За минулий рік країна імпортувала 39 тис. тонн чавуну на $78 тис. з Німеччини (51,95%) та Бразилії (48,05%), тоді як у січні-грудні-2024 було завезено 38 тонн на $90 тис.
США з 12 березня 2025 року, згідно з рішенням президента Дональда Трампа, почали стягувати 25%-е мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club нещодавно представив відео аналіз про ТОП-20 країн виробників сталі – https://youtube.com/shorts/j7Yev2HCS4o?si=lfmGJ5jrx8036z1U
EXPERTS CLUB, ДМС, Металургія, США, ЧАВУН, ЭКСПОРТ
Українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року знизили виплавку чавуну на 0,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,661 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у середу, у червні було вироблено 670,6 тис. тонн чавуну, у травні – 634,4 тис. тонн, у квітні – 554 тис. тонн, у березні – 690,2 тис. тонн, у лютому – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн. У 2023 році виплавка чавуну знизилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн, у 2022 році – на 69,8%, до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну, або 103,6% до 2020 року.
