Українські металургійні підприємства у січні-вересні поточного року знизили виплавку сталі на 19,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,431 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, у вересні було вироблено 131 тис. тонн сталі, в серпні – 277 тис. тонн, у липні – 457 тис. тонн, у червні – 690,8 тис. тонн, у травні – 629,4 тис. тонн, у квітні – 517,3 тис. тонн, у березні – 702,3 тис. тонн, у лютому – 515 тис. тонн, у січні – 511,1 тис. тонн.
Метпідприємства України у 2025 році знизили виплавку сталі на 2,2% порівняно з 2024 роком – до 7,409 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку сталі на 21,6% порівняно з 2023 роком – до 7,575 млн тонн. У 2023 році виплавка сталі знизилася на 0,6% – до 6,228 млн тонн, у 2022 році – на 70,7%, до 6,263 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,366 млн тонн сталі, або 103,6% до 2020 року.
Гірничо-металургійна компанія «Метінвест» як і раніше сподівається на підтримку світових партнерів в умовах війни, але останнім часом з боку Євросоюзу та Єврокомісії вживається багато заходів, які змушують сумніватися, чи варто взагалі інвестувати в українську металургію.
Таку думку висловив генеральний директор компанії Юрій Риженков в інтерв’ю Financial Times.
Як приклад він навів квоти, введені для української сталі в ЄС, хоча угоди України з ЄС, зокрема Угода про асоціацію та інші угоди останніх років, фактично передбачали вільний доступ до європейського ринку. Незважаючи на те, що протягом останніх кількох років Україна експортувала до ЄС значно менше сталі, ніж раніше, відповідні українські квоти скоротили більш ніж на 50%.
«На мій погляд, це дуже дивний крок. Якщо ви хочете підтримати країну, краще дати можливість її промисловості працювати й сплачувати податки. Ці кошти зміцнюватимуть обороноздатність та економіку країни. Це ефективніше, ніж гранти чи пільгові кредити. Сподіваюся, наші чиновники разом із європейськими колегами зможуть переглянути цю ситуацію та виправити її», – сказав Риженков.
За його словами, набагато кращий підхід – розглянути, як українська економіка, зокрема металургія, може стати частиною загального європейського ринку та європейської економіки й зробити її сильнішою, а не слабшою. «Я також вважаю, що зараз людям у Брюсселі дуже важливо розуміти, в яких умовах ми працюємо. Ми змушені працювати в умовах постійних перебоїв у логістиці та нестачі персоналу. Багато людей виїхали з країни. Понад 8,5 тис. наших працівників були мобілізовані до армії. У нас нестабільне енергопостачання та дуже високі витрати на енергію», – констатував генеральний директор.
Він підкреслив, що певною мірою несправедливо й неправильно розглядати українську металургію нарівні з металургією інших країн, що постачають продукцію до ЄС. В Україні склалася ситуація, яка вимагає особливого підходу, більшого розуміння та, можливо, певних інструментів, які дозволять вижити зараз, а в майбутньому повернутися до інвестицій і зростання.
Відповідаючи на запитання, чи оцінювала компанія загальний обсяг збитків, генеральний директор зазначив, що загальна оцінка ще не проведена. «Як я вже сказав, зараз ми розчищаємо завали та оцінюємо пошкодження інфраструктури й виробничих об’єктів. І це не перший випадок за час російського вторгнення, коли по наших підприємствах завдають ударів, тому більш точну оцінку ми зможемо зробити після завершення війни. Тоді й можна буде говорити про вартість відновлення після пошкоджень».
Риженков зазначив, що всі міжнародні проєкти компанії пов’язані з українським виробництвом та українськими ресурсами, і є надія, що так буде й надалі. «Зараз наші прокатні підприємства в Європі та Великій Британії працюють автономно. Водночас у нас уже є плани, і ми вживаємо заходів, щоб відновити вертикальну інтеграцію з українськими підприємствами та повернутися до колишньої моделі. Якщо коротко, ми залишаємося дуже активними. Вважаємо, що Європа, а також Середземноморський і Чорноморський регіони – наші основні ринки. Хочемо й надалі бути присутніми на цих ринках і відкриті для нових можливостей», – підсумував Риженков.
«Метінвест» – вертикально інтегрована група, що складається з видобувних і металургійних підприємств. Її підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група «СКМ» (71,24 %) та «Смарт-холдинг» (23,76 %). ТОВ «Метинвест Холдинг» – керуюча компанія групи «Метинвест».
Джерело: https://metinvestholding.com
Українські металоекспортери за перший квартал після введення ЄС квот на поставку металопродукції використали 100% квартальної гарантованої квоти на безмитну поставку до ЄС холоднокатаного плоского прокату з нелегованої та легованої сталі, профілів порожнистих та інших безшовних труб, йдеться у повідомлені на сайті асоціації “Укрметалургпром”.
Згідно з ним, в глобальних (остаточних) квотах, у яких Україна приймає участь, станом на 30 вересня 2026р вичерпано квоту з наступних категорій: листи з металевим покриттям (підгрупа MFN – “режим найбільш сприятливої нації”), листи з металевим покриттям (підгрупа FTA – “країни, що мають угоду про вільну торгівлю з ЄС”), нелеговані та інші леговані прутки та легкі профілі сталі (підгрупа MFN – “режим найбільш сприятливої нації”), прутки, бруски і дрібний сорт з нержавіючої сталі (підгрупа MFN – “режим найбільш сприятливої нації”) та прутки, бруски і дрібний сорт з нержавіючої сталі (підгрупа FTA – “країни, що мають угоду про вільну торгівлю з ЄС”).
Серед країн-конкурентів, гарантовану квоту станом на 30 вересня вичерпано по наступних категоріях: арматура – Туреччина, катанка з нелегованої та легованої сталі – Туреччина, профіль порожнистий – Туреччина, Македонія, труби безшовні з нержавіючої сталі – Індія, холоднокатані прутки та бруски з нелегованої та легованої сталі – Швейцарія та дріт нелегований – Туреччина.
Конкурентну квоту станом на 29 вересня 2026 р. вичерпано по наступних категоріях: гарячекатаний плоский прокат з нелегованої та легованої сталі, арматура, катанка з нелегованої та легованої сталі, профіль порожнистий, труби безшовні з нержавіючої сталі, інші безшовні труби та дріт нелегований.
Як повідомлялось, у разі вичерпання гарантованої та конкурентної квоти подальші поставки до ЄС обкладаються митом у 50%. “Укрметалургпром” критикував рішення ЄС щодо обмеження поставок української металопродукції, яка перші три роки після повномасштабної агресії РФ, постачалася в Європу без мит. На переконання асоціації, Україна наразі не становить загрози європейським виробникам, бо через війну виробництво сталі в країні спочатку впало з 40 млн тонн до 7,5 млн тонн, а наразі майже всі метпідприємства зупинені через обстріли.
ЄС, КВОТА, Металургія, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Європейська бізнес асоціація (ЄБА) закликає зберегти нульову квоту на експорт брухту чорних металів, що означає фактичну заборону на експорт металобрухту у 2027 році, а альтернативно, у разі її скасування, компанії-члени пропонують встановити експортне мито у розмірі EUR180 за тонну для всіх напрямків експорту з урахуванням міжнародних зобов’язань України.
“Внутрішня переробка металобрухту в Україні дозволяє формувати додану вартість, підтримувати робочі місця та податкові надходження, а також забезпечувати сировиною виробництво сталі й готової металопродукції. Використання брухту також сприяє зниженню енерговитрат і викидів CO₂ у виробництві сталі, що набуває додаткового значення в умовах застосування CBAM у ЄС”, – йдеться у публікації.
Згідно з нею, компанії-члени ЄБА звернулися до Кабінету міністрів та Мінекономіки.
Останнім часом після зупинки більшості українських металургічних комбінатів, викликаною масованими російськими обстрілами, компаній зі збору брухту закликали уряд переглянути обмеження на його експорт. Раніше брухтозбиральники виступали за скасування фактичної заборони на експорт брухту з України і введення квот на поставки в країни ЄС цієї сировини у розмірі 200 тис. тонн на рік.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України з 1 січня 2026 року встановив нульову квоту на експорт металобрухту, щоб забезпечити українські підприємства цією сировиною.
ЄБА нагадала, що за підсумками 2025 року експорт брухту чорних металів з України зріс на 53% порівняно з 2024 роком – до 448,68 тис. тонн. На переконання бізнесу, послаблення поточних обмежень може призвести до зростання експорту та дефіциту сировини для українських виробників.
За даними “УАВтормет”, за 8 міс-2026 вироблено 4,3 млн тонн сталі (у 2025р – 7,41 млн тонн), на меткомбінати поставлено 925,4 тис. тонн брухту (1,56 млн тонн), заготівля брухту склала 971,7 тис. тонн (2,11 млн тонн). За попередніми прогнозами, у 2026 році буде вироблено 6,4-6,5 млн тонн сталі, на меткомбінати буде поставлено 1,2-1,25 млн тонн брухту, заготівля брухту складе 1,22-1,25 млн тонн.
Українські підприємства в січні-серпні цього року скоротили експорт брухту чорних більш ніж у 20 разів порівняно з торішнім аналогічним періодом – до 13,86 тис. тонн із 283,06 тис. тонн, у грошах – до $3,930 млн з $85,4 млн. При цьому у січні було вивезено у зв’язку із завершенням минулорічних контрактів 9,31 тис. тонн порівняно із 68,52 тис. тонн у грудні 2025 року. У лютому-травні цього року експорт був відсутній, у червні за кордон реалізовано 4,08 тис. тонн, у липні – 315 тонн, у серпні – 157 тонн.
Кабінет міністрів 29 квітня 2026 року своєю постановою №563 вніс зміни до додатку 1 до своєї постанови від 31 грудня 2025 р. №1795, дозволивши експорт брухту на підставі ліцензій, виданих Мінекономіки суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, які є переможцями проведених у грудні 2025 року електронних аукціонів з продажу таких товарів згідно з Порядком відчуження та передачі в оренду майна господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50% акцій належать державі або іншій юридичній особі, єдиним учасником якої є держава.
Україна у січні-серпні-2026 збільшила імпорт олова та виробів з нього у 2,4 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $6,352 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, у серпні імпорт олова та виробів з нього становив $830 тис.
Експорт олова та виробів у січні-серпні-2026 склав $740 тис., у серпні – $45 тис., порівняно з $104 тис. у січні-серпні-2025.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році збільшила імпорт олова та виробів на 36,5% порівняно з 2024 роком – до $4,352 млн. Експорт олова та виробів становив $241 тис. проти $389 тис. за 12 міс.-2024.
Олово використовують переважно як безпечне, нетоксичне, корозійностійке покриття в чистому вигляді або в сплавах з іншими металами. Головні промислові застосування олова – у білій блясі (луджене залізо) для виготовлення тари харчових продуктів, у припоях для електроніки, у будинкових трубопроводах, у підшипникових сплавах та у покриттях з олова та його сплавів. Найважливіший сплав олова – бронза (з міддю).
Україна у січні-серпні-2026 знизила імпорт цинку і цинкових виробів на 35% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $24,126 млн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, у серпні імпорт цинку і цинкових виробів становив $3,306 млн.
Експорт цинку за вісім місяців становив $1,108 млн, у серпні – $189 тис., тимчасом як у січні-серпні-2025 – $888 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2025 році знизила обсяг імпорту цинку і цинкових виробів на 9,6% порівняно з 2024 роком – до $52,982 млн. Експорт цинку за минулий рік сягнув $1,234 млн, тоді як у 2024 році він був $563 тис.
Чистий металевий цинк використовують для відновлення благородних металів, застосовують для захисту сталі від корозії та з іншою метою.
