Валютна виручка України від експорту чорних металів у липні 2026 року становила 199,9 млн доларів, що майже на 32 % менше, ніж у червні, коли експорт приніс 293,6 млн доларів, свідчать дані Державної митної служби.
Таким чином, липень став помітно слабкішим за попередній місяць для українського металургійного експорту.
Загалом за січень-липень підприємства галузі отримали від експорту чорних металів $1,678 млрд, що на 7,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Водночас імпорт чорних металів у липні становив $176,4 млн. Різниця між експортом та імпортом таким чином скоротилася приблизно до $23,5 млн за місяць.
За сім місяців імпорт металів зріс на 7,2% — до $1,023 млрд.
Зниження липневої експортної виручки відбувається після двох років відновлення металургійного експорту. У 2024 році його вартість зросла на 16,9%, а в 2025 році — ще на 7,85%.
Українські металургійні підприємства у січні-липні 2026 року скоротили валютну виручку від експорту чорних металів на 7,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $1,678 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
За січень-липень 2025 року експорт чорних металів приносив Україні $1,816 млрд.
Частка чорних металів у загальному товарному експорті країни також знизилася — до 6,95% з 7,79% роком раніше, тобто на 0,84 процентного пункту.
Водночас імпорт чорних металів в Україну продовжив зростати. За сім місяців він збільшився на 7,2% — до $1,023 млрд.
Таким чином, українська металургія у 2026 році одночасно зіткнулася зі зниженням експортної виручки та зростанням конкуренції з боку імпортної продукції.
Для порівняння: за підсумками 2025 року Україна, навпаки, збільшила виручку від експорту чорних металів на 7,85% — до $3,339 млрд, після зростання на 16,9% у 2024 році.
Джерело: Державна митна служба України, дані за січень–липень 2026 року.
Українські підприємства у січні-липні поточного року збільшили споживання металопрокату на 0,27% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,309 млн тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період імпортовано 1,063 млн тонн, або 46,06% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-липні 2026 року українські метпідприємства виробили 3,322 млн тонн металопрокату (91,7% відносно аналогічного періоду 2025 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 2,076 млн тонн, або 62,5%. В січні-липні 2025 року частка експорту становила 60,2% (2,182 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 3,622 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-липні 2026 року становить 42,58%, що значно вище показника семи місяців 2025 року (32,58%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-липні 2026 дещо нижче січня-липня 2025 року (43,74% та 44,55% відповідно). Частка ж сортового помітно нижча за показник січня-липня 2025 року (13,68% у 2026 року проти 22,87% у 2025 року).
Структура імпорту в січні-липні 2026 року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (66,59% та 26,94% відповідно), проте в січні-липні 2025 року, домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (відповідно, 74,77% та 20,19%).
“У січні-липні 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 2,309 млн тонн металопрокату, з яких 1,063 млн тонн, або 46,06% припадає на імпорт. В січні-липні 2025 року ємність внутрішнього ринку була 2 млн 302,7 тис. тонн, з яких 862,7 тис. тонн, або 37,46% імпортовано. Таким чином, в січні-липні 2026 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-липня 2025 року на 0,27%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 8,58%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-липні поточного року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (81,9%), іншої Європи (9,6%) та СНД (6,5%).
Серед металургійних імпортерів за сім місяців 2026 року перше місце обіймають інші країни Європи (49,8%), на другому країни Азії (25,5% ), на третьому – країни ЄС-27 (16,0%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році збільшився на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Надходження України від експорту чорних металів у липні 2026 року становили $199,9 млн, скоротившись приблизно на 31,9% порівняно з червневими $293,6 млн, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Такий розрахунок випливає з даних Державної митної служби України.
Липнева динаміка істотно погіршила результати галузі за сім місяців. Загалом у січні-липні валютна виручка від експорту чорних металів скоротилася на 7,6% у річному вимірі — до $1,678 млрд.
У липні Україна одночасно імпортувала чорних металів на $176,4 млн. Таким чином, місячний розрив між експортом та імпортом цієї продукції скоротився приблизно до $23,5 млн.
Ще $71,4 млн у липні забезпечив експорт металовиробів, тоді як імпорт цієї продукції становив $106,3 млн. Отже, безпосередньо за металовиробами імпорт у липні перевищував експорт майже на $35 млн.
Загалом експорт чорних металів і металовиробів у липні становив близько $271,3 млн, тоді як імпорт — приблизно $282,6 млн.
Таким чином, якщо розглядати ці дві групи разом, у липні Україна фактично отримала невеликий від’ємний торговельний баланс приблизно у $11 млн, хоча за підсумками всіх семи місяців сальдо поки що залишається позитивним.
Для порівняння, за підсумками 2025 року Україна отримала $3,339 млрд від експорту чорних металів і $916,2 млн від експорту металовиробів.
Різке липневе зниження потребує подальшого спостереження: дані одного місяця самі по собі поки що не дають змоги визначити, чи є воно початком стійкого погіршення експортної кон’юнктури, чи короткостроковим коливанням постачань.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України чорними металами та виробами з них у січні-липні 2026 року скоротилося приблизно на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року — приблизно до $465 млн.
Розрахунок зроблено на основі даних Державної митної служби України.
За сім місяців Україна експортувала чорних металів на $1,678 млрд та металовиробів ще на $507,5 млн. Сукупна експортна виручка цих двох груп склала близько $2,185 млрд.
Водночас імпорт чорних металів сягнув $1,023 млрд, а виробів з них — $697,6 млн. Таким чином, загальний імпорт становив близько $1,720 млрд.
Різниця між експортом та імпортом скоротилася приблизно до $465 млн.
Для порівняння: виходячи з опублікованої ГТС річної динаміки, у січні–липні 2025 року сукупний експорт цих двох товарних груп становив близько $2,385 млрд, імпорт — приблизно $1,612 млрд, а торговельний профіцит — близько $773 млн.
Таким чином, позитивне сальдо за рік зменшилося приблизно на $308 млн, або майже на 40%.
Головна причина такого скорочення — протилежна динаміка експортних та імпортних потоків. Сукупний експорт чорних металів та металовиробів за сім місяців зменшився приблизно на 8,4%, тоді як їхній імпорт зріс приблизно на 6,7%.
Особливо помітний дисбаланс саме в сегменті металовиробів: експорт тут склав $507,5 млн при імпорті $697,6 млн, тобто від’ємне сальдо сягнуло близько $190 млн.
Чорні метали поки що компенсують цей дефіцит: їхній експорт перевищує імпорт приблизно на $655 млн. Однак водночас валютна виручка від їхнього експорту знизилася на 7,6%, а імпорт зріс на 7,2%.
Така динаміка свідчить про помітне зменшення позитивного внеску металургійної продукції у зовнішньоторговельний баланс України у 2026 році.
Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, Дніпропетровська область) планує у 2026 році збільшити виробництво марганцевого концентрату у 3,44 раза порівняно з попереднім роком — до 220 тис. тонн.
У 2025 році підприємство виробило 63,9 тис. тонн марганцевого концентрату вартістю 342,138 млн грн і реалізувало 25,4 тис. тонн продукції на 216,309 млн грн.
Плани різкого збільшення випуску збігаються з істотним відновленням українського експорту марганцевої сировини. За січень-липень 2026 року Україна експортувала 24,647 тис. тонн марганцевих руд, що більш ніж у вісім разів перевищує показник аналогічного періоду 2025 року і вже вище за обсяг постачань за весь минулий рік.
Валютна виручка від експорту за сім місяців досягла $4,227 млн проти $491 тис. роком раніше. Основними ринками стали Словаччина та Грузія.
Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати, що входять до групи «Приват», наприкінці жовтня — на початку листопада 2023 року припинили видобуток і перероблення сирої марганцевої руди на тлі воєнних та енергетичних ризиків для галузі.
У 2024 році обидва підприємства фактично не виробляли товарної продукції. Для порівняння, у 2023 році ПГЗК випустив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, тоді як Марганецький ГЗК уже тоді простоював.
Одночасно із зупиненням ГЗК виробництво призупиняли основні споживачі марганцевої сировини — Нікопольський і Запорізький заводи феросплавів. Улітку 2024 року феросплавні підприємства почали відновлювати випуск продукції.
У 2026 році Україна також знову збільшує імпорт марганцевої руди. За сім місяців було імпортовано близько 10,9 тис. тонн, практично повністю з Гани, тоді як роком раніше за аналогічний період постачання були відсутні.
Таким чином, поточна динаміка вказує на поступове відновлення всього ланцюга марганцевої галузі — від видобутку та виробництва концентрату до зовнішньої торгівлі й споживання сировини феросплавними підприємствами.
Покровський ГЗК і Марганецький ГЗК є основними українськими підприємствами з видобутку та збагачення марганцевої руди. Марганцевий концентрат використовується насамперед для виробництва феросплавів, необхідних металургійній промисловості.
