Президент США Дональд Трамп заявив про підвищення раніше введених універсальних імпортних мит з 10% до 15% на товари, що поставляються до Сполучених Штатів Америки з усіх країн світу.
Відповідну заяву глава держави зробив під час виступу, присвяченого торговельній політиці та захисту національної промисловості. За його словами, рішення спрямовано на скорочення торговельного дефіциту, стимулювання внутрішнього виробництва та повернення робочих місць в американську економіку.
Як зазначив Трамп, збільшення тарифів стане частиною більш широкої стратегії економічного протекціонізму, що передбачає перегляд умов міжнародної торгівлі та посилення підтримки американських виробників. Адміністрація розраховує, що нові заходи підвищать конкурентоспроможність продукції, виробленої всередині країни.
Економісти попереджають, що підвищення мит може призвести до зростання цін на імпортовані товари в США, а також викликати відповідні заходи з боку торгових партнерів. Аналітики не виключають посилення напруженості у світовій торгівлі та додаткового тиску на глобальні ланцюжки поставок.
Очікується, що нові тарифні ставки набудуть чинності після завершення необхідних адміністративних процедур. Представники бізнесу вже висловили стурбованість можливим подорожчанням сировини та комплектуючих, що використовуються американськими компаніями.
Раніше адміністрація США ввела базову ставку імпортних мит на рівні 10%, пояснюючи це необхідністю захисту національної економіки і скорочення залежності від зарубіжних поставок.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада Боснії і Герцеговини розглядає введення тимчасового мита в розмірі 30% на імпорт сталі та сталевої продукції терміном на 200 днів. Пропозицію підготувало Міністерство зовнішньої торгівлі та економічних відносин за запитом компанії Nova Željezara Zenica, остаточне рішення після публічних консультацій має ухвалити Рада міністрів БіГ.
Ініціатива пояснюється різким зростанням поставок окремих категорій металопродукції. За даними міністерства, 2025 року імпорт арматурної сітки в БіГ збільшився на 192,87% порівняно із середнім рівнем за попередні чотири роки, водночас найбільшим постачальником була Сербія – понад 9 тис. т, що на 408% вище за середній показник 2021-2024 років. На другому місці була Італія (7 794 т, приблизно вдвічі більше за попередній рівень).
Окремо вказується на динаміку імпорту з Туреччини: поставки арматурної сталі в рулонах у 2025 році зросли на 885% відносно чотирирічного середнього показника, а імпорт прутків – на 229,56%. У міністерстві вважають, що це створює тиск з боку іноземних виробників і веде до недозавантаження місцевих потужностей.
У поясненні до ініціативи міністерство наголошує на ризику посилення залежності будівельного сектору від імпорту і попереджає про можливі наслідки, включно зі скороченням робочих місць, зниженням бюджетних надходжень, падінням інвестицій і зростанням цін на внутрішньому ринку.
Рішення обговорюється на тлі нещодавніх захисних заходів Сербії: з 1 січня 2026 року Белград запровадив тимчасову схему імпортних квот на низку товарів чорної металургії (а також портландцемент) з додатковим митом 50% на поставки понад квоти.
Сама Nova Željezara Zenica, придбана минулого року компанією H&P Zvornik (група Pavgord), раніше ініціювала процедуру банкрутства підприємства, пояснивши це тривалою неплатоспроможністю.
https://t.me/relocationrs/2256
Президент США Дональд Трамп заявив про намір підвищити мита на ряд товарів з Південної Кореї з 15% до 25%, пов’язавши це рішення з тим, що парламент країни, за його словами, не виконав зобов’язання за раніше узгодженою торговельною угодою. За даними Reuters, Трамп написав у соцмережах, що підвищені ставки поширюватимуться на південнокорейські автомобілі, пиломатеріали, фармацевтичну продукцію та інші товари, що підпадають під режим «взаємних мит». При цьому терміни, коли підвищення має набути чинності, у повідомленні не уточнювалися.
Південнокорейська влада була зненацька захоплена заявою і заявила про прихильність до реалізації домовленостей; в Сеулі проводилися екстрені консультації, а профільні чиновники готуються до контактів з американською стороною.
На тлі новин південнокорейський індекс KOSPI в ході торгів знижувався, потім розвернувся і закрився зростанням, а курс вони ослаб. Акції Hyundai Motor і Kia завершили сесію зниженням після більш помітного просідання протягом дня.
Нагадуємо, що в рамках домовленості, досягнутої в 2025 році, тариф на імпорт корейських автомобілів і автокомпонентів в США раніше був знижений до 15% з 25% і почав діяти з 1 листопада.
IMPORT, МИТО, ПІВДЕННА КОРЕЯ, США, Трамп
США введуть мита на імпорт чіпів з Китаю у зв’язку з «нерозумними» спробами Пекіна забезпечити собі домінування в напівпровідниковій галузі, заявили в адміністрації американського президента Дональда Трампа. Розмір мит буде оголошено мінімум за 30 днів до їх введення, яке відкладено до червня 2027 року.
«Націленість Китаю на домінування в напівпровідниковій галузі є нерозумною і обтяжує або обмежує американську торгівлю, а тому дає підстави для дій», – наголошується в релізі торгового представника США Джеймісона Гріра.
Американська влада протягом року вивчала китайський імпорт чіпів на предмет недобросовісних торгових практик і дійшла висновку, що Китай їх використовував.
Пекін може скористатися контролем над світовою напівпровідниковою промисловістю для економічного примусу інших країн, йдеться в релізі торгпреда.
Китайське МЗС у відповідь розкритикувало США за зловживання митами і придушення галузей китайської економіки.
Представник міністерства Лінь Цзянь заявив, що американський підхід шкодить не тільки глобальним ланцюжкам поставок, але і самим американцям.
«Якщо США продовжать робити все по-своєму, Китай рішуче вживе відповідних заходів для захисту своїх законних прав та інтересів», – цитує його висловлювання Financial Times.
Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка вводить механізм моніторингу за експортом сої та ріпаку, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
“Ми запроваджуємо прозорий механізм, який дає можливість звільнити від експортного мита саме виробників, а не посередників. Кошти, які держава отримає від мита трейдерів, поповнюватимуть спеціальний фонд бюджету та спрямовуватимуться на програми підтримки прифронтових територій, де аграрії працюють у найскладніших умовах, гранти на переробку, теплиці, сади, страхування воєнних ризиків”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні на сайті відомства.
Мінекономіки зазначило, що документ спрямований на забезпечення справедливого застосування пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників.
Новий порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції тим даним, які містяться в Державному аграрному реєстрі (ДАР) щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки.
“Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно”, – додало міністерство.
Постанова забезпечує прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита, унеможливлення зловживань під час експорту сої та ріпаку, рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників, забезпечує державну підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники, йдеться у повідомленні.
Очікується, що урядове рішення посилить державний контроль, забезпечить цільове надходження бюджетних коштів і сприятиме стабільності аграрного сектору. Моніторинг дозволить одночасно підтримувати добросовісних виробників та гарантувати наповнення спеціального фонду для реалізації ключових програм розвитку агросектору.
Як повідомлялося, у вересні 2025 року було ухвалено закон про введення 10% експортного мита на сою та ріпак. Сільськогосподарські товаровиробники та кооперативи, які експортують продукцію власного виробництва, звільняються від сплати мита. Мито сплачують трейдери та інші експортери, які не є виробниками. Механізм спрямований на підтримку фермерів, стимулювання переробки всередині країни та наповнення спеціального фонду державного бюджету для фінансування аграрних програм.
Десяте щорічне засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) на якому розглянули питання щодо запровадженого Україною експортного мита на сою та ріпак, а також тимчасових обмежень на експорт необробленої деревини, відбулося в Брюсселі, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Україна поінформувала партнерів, що у 2025 році було введено 10% експортне мито на сою та ріпак для підтримки розвитку агропереробки всередині країни. При цьому аграрні виробники, які експортують продукцію власного виробництва, повністю звільняються від сплати мита. Відтак запроваджений механізм не створює для них додаткових фінансових витрат.
“Саме за рахунок надходження експортного мита на сою та ріпак держава наповнюватиме спеціальний фонд бюджету, з якого фінансуються програми підтримки сільгоспвиробників. Насамперед, програми для прифронтових територій, а також гранти на переробку, теплиці, сади, компенсації за агротехніку, страхування воєнних ризиків та інші ключові інструменти. Це дозволяє нам зберегти підтримку аграріїв навіть в умовах війни”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Учасники зустрічі також обговорили рішення щодо регулювання експорту деревини, включно з тимчасовою забороною на експорт необробленої деревини (крім сосни) та встановленням нульових квот до кінця 2025 року.
Українська сторона наголосила, що такі заходи спрямовані на забезпечення потреб для оборони та критичної інфраструктури, а також зменшення ризиків для екології в умовах війни. Водночас ці заходи запобігають дефіциту сировини на внутрішньому ринку.
Окремо було зазначено, що у Верховній Раді України перебувають на розгляді законопроєкти щодо формування оновленої моделі ринку деревини з урахуванням безпекових викликів.
Українська сторона підкреслила важливість продовження відкритого діалогу з ЄС щодо всіх тимчасових заходів, які держава застосовує в період воєнного стану. При цьому збереження доступу української продукції до європейського ринку залишається одним із ключових факторів економічної стабільності та підтримки національного виробництва.
Комітет асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) утворено відповідно до статті 465 (4) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС для розгляду питань, пов’язаних з Розділом IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію. КАТС діє відповідно до регламенту, затвердженого Рішенням № 1/2014 Ради асоціації між Україною та ЄС від 15.12.2014 “Про прийняття регламентів Ради асоціації, Комітету асоціації і його підкомітетів”.
Засідання торговельного Комітету збираються щорічно, до його складу входять представники від України та Європейської комісії.
Як повідомлялося, з 4 вересня 2025 року в Україні діє 10% експортне мито на сою та ріпак для трейдерів. Сільгосптоваровиробники, які експортують власно вирощену продукцію, або сільськогосподарські кооперативи, що експортують продукцію своїх членів, звільняються від цього мита за умови документального підтвердження походження товару. До 2030 року мито буде знижуватися на 1% щороку, поки не досягне 5%.
Кабінет міністрів тимчасово заборонив експорт необробленої деревини (крім сосни) до 31 грудня 2025 року, встановивши нульову квоту на її експорт. Це робиться для забезпечення внутрішнього ринку сировиною, підтримки українських деревообробних підприємств і стабілізації галузі.
