Обсяг економіки Німеччини у другому кварталі не змінився порівняно з попередніми трьома місяцями, свідчать попередні дані Федеральної статистичної агенції ФРН (Destatis).
У річному вираженні зростання ВВП з поправкою на кількість робочих днів становило 1,4%.
Аналітики в середньому очікували на підвищення першого показника на 0,1% і другого на 1,7%, повідомляє Trading Economics.
У першому кварталі ВВП зріс на 0,2% у поквартальному вираженні та підвищився на 3,8% за рік.
Обсяг німецької економіки все ще на 0,2% нижче, ніж у четвертому кварталі 2019 року – тобто в останньому кварталі до пандемії коронавірусу, йдеться в повідомленні Destatis.
Destatis опублікує остаточні дані про динаміку економіки країни у другому кварталі 25 серпня.
При цьому в повідомленні статистичного відомства зазначається, що через кризу COVID-19 і російське вторгнення в Україну дані схильні до більшої невизначеності, ніж зазвичай. Це свідчить про можливість сильнішого перегляду показників проти спочатку оголошеними.
Федеральний міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок повідомила, що підтримує пропозицію Єврокомісії щодо призначення центрального координатора в особі ЄС, який викупить готівкове в Україні зерно і раціонально розподілятиме його експорт існуючими логістичними каналами.
Відповідну заяву вона зробила 18 липня після відвідин румунського порту Констанца, який перевалює значні обсяги сільгоспсировини з України в умовах блокади українських морпортів, повідомляється на сайті видання Spiegel.
“Слід подумати про те, чи не скуповувати все (українське – ІФ-У) зерно, щоб потім мати можливість розподіляти його логістично набагато швидше”, – цитує видання німецького міністра.
Бербок нагадала, що через російську блокаду українських портів в Україні накопичилося 18 млн тонн готової до експорту агропродукції. Після чотиристоронніх переговорів між Україною, ГО, Туреччиною та РФ з’явилася надія на деблокаду української експортної інфраструктури у Чорному морі, проте досі важливо шукати альтернативні зернові маршрути, наприклад, через Констанцу.
Як повідомлялося, Кабінет міністрів України 28 червня схвалив проект угоди із Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП) ООН про поновлення роботи її офісу в країні, що дозволить організації, зокрема, закуповувати продукцію АПК в українських компаній для виконання міжнародних гуманітарних програм.
Участь ЗПС передбачається у закупівлі сільськогосподарських та продовольчих товарів у українських компаній для потреб міжнародних гуманітарних проектів ООН.
Народний депутат Дмитро Соломчук у червні написав, що невизначеність з експортом українських зернових, що веде до світової продовольчої кризи та зростання цін на продовольство, можна вирішити шляхом викупу в України торішнього та нинішнього врожаїв на загальну суму $30-35 млрд через спеціально створений фонд. Це сприятиме розвитку експорту з країни та її внутрішньої переробки до АПК, а також забезпечить український агросектор обіговими коштами та можливістю продовжувати роботу в умовах військового вторгнення РФ.
Міністерство енергетики України та Міністерство закордонних справ України висловлюють глибоке розчарування через рішення уряду Канади видати дозвіл на повернення до Німеччини відремонтованих компанією Siemens Canada турбін газопроводу “Північний потік-1”.
“Міжнародна спільнота, зокрема Канада та Німеччина, впровадила вже низку вагомих санкцій проти Росії, щоб зупинити її війну проти України. Україна вдячна за ці рішучі дії. Водночас остання канадсько-німецька домовленість та оголошене на її основі рішення – це підстроювання санкційного режиму під забаганки Росії”, – йдеться у спільній заяві, оприлюдненій пресслужбами Міненерго та МЗС України в неділю.
У відомствах назвали цей прецедент небезпечним і таким, що йде врозріз із принципом верховенства права, що дозволить Москві зміцнити власне почуття безкарності.
Також у заяві обґрунтовується, що РФ може продовжувати постачання газу до Німеччини у повному обсязі без вищезгаданої турбіни, а вимога РФ щодо її обов’язкового повернення “є шантажем, який не має технічного обґрунтування”.
У відомствах повідомили, що Україна надала вичерпні роз’яснення німецькій та канадській сторонам, ті підтвердили, що розцінюють вимогу Росії як таку, що не має технічних обґрунтувань, але все одно схвалили рішення піти на поступку.
“Передача турбіни Північного потоку-1 дозволить Росії й надалі використовувати енергетику як інструмент гібридної війни проти Європи. Закликаємо уряд Канади скасувати це рішення, а також забезпечити цілісність санкційного режиму. Не може бути винятків, коли йдеться про притягнення до відповідальності Росії за десятки тисяч убитих українців, сотні тисяч об’єктів зруйнованої інфраструктури, мільйони внутрішньо переміщених осіб та біженців та неприховану атаку на демократію та верховенство права у всьому світі”, – резюмували в Міненерго та МЗС.
Німеччина вже відправила в Україну великі обсяги зброї та працює над збільшенням таких постачань, повідомляє посольство Німеччини з посиланням на міністра оборони ФРН.
“З Німеччини вже надійшли в Україну великі обсяги зброї. І ми щодня наполегливо працюємо, щоб дати їй іще більше. Тому ми постійно на зв’язку з урядом України […] Але ми не говоримо про деталі, на що є причина: Україна нас про це чітко попросила”, – цитують у посольстві промову міністра оборони Німеччини Крістіни Ламбрехт у бундестазі.