Як свідчать результати опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group та аналітичним центром Experts Club та оприлюдненого в пресцентрі Інтерфакс-Україна, під час купівлі ліків 50,5% опитаних насамперед орієнтуються на поєднання ціни та ефективності, 25,0% – на ціну, 24,5% – на ефективність.
Опитування проведено 11-12 лютого 2026 року, 1000 респондентів (18+), онлайн.
“Вибір ‘ціна плюс ефективність’ відображає бажання отримати результат, але в межах обмеженого бюджету”, – сказав засновник Experts Club Максим Уракін.
“Споживач стає більш раціональним, і це посилює конкуренцію виробників за довіру та доступність”, – зазначив CEO і співзасновник Active Group Олександр Позній.
Дослідження було проведено на онлайн панелі SunFlowerSociology за репрезентативною вибіркою 11-12 лютого 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 респондентів за репрезентативною вибіркою в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Єременко, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ
50,5% українців заявили, що не відчули покращення після проведених медичних реформ (зокрема впровадження НСЗУ), 24,7% повідомили про покращення, ще 24,8% вагалися з відповіддю.
Водночас 64% респондентів відповіли, що стикалися з неофіційними платежами у медичних закладах, а 52,2% вважають медичну систему корумпованою (ще 44,3% – «частково корумпованою»). Про це йдеться в результатах опитування, проведеного дослідницькою компанією Active Group за допомогою он-лайн панелі SunFlowerSociology.
Директор Active Group Олександр Позній зазначив, що на тлі критичніших оцінок реформи люди часто відокремлюють довіру до конкретного лікаря від довіри до системи загалом.
«Ми можемо говорити про те, що сімейним лікарям, особливо яким спеціально і свідомо обрали, довіряють. Це взагалі достатньо така звичайна ситуація, коли люди можуть не довіряти системі, але довіряти конкретному лікарю, якого знають. Водночас реформа існує тоді, коли вона змінює повсякденний досвід, і хоча частина змін відбулася, все ж таки є незадоволення цією реформою», – наголосив він на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у п’ятницю.
За даними дослідження, стан системи охорони здоров’я українці найчастіше оцінюють як «середній» (54,6%), «скоріше поганий» (18,7%) або «дуже поганий» (7,2%); «дуже добре» сказали 2,9%, «скоріше добре» – 16,7%.
При цьому рівень довіри до сімейного лікаря залишається відносно високим: 29,5% респондентів відповіли, що повністю довіряють, 61,9% – частково, 8,6% – не довіряють.
Опитування також зафіксувало проблеми доступу до медичної допомоги та ресурсів на місцях. Зокрема, 23,8% респондентів вважають, що консультацію сімейного лікаря отримати «дуже легко», 55,1% – «легко», 18,1% – «складно», 2,9% — «дуже складно». Також лише 10,1% відповіли, що в їхній місцевій лікарні сучасного обладнання та ліків «вистачає повністю», 45,8% – «частково», 32,4% – «ні».
Крім того, очікування на прийом до вузькопрофільного спеціаліста, за відповідями респондентів, у 11,5% випадків перевищує місяць, у 19,8% триває 2–4 тижні, у 28,4% – 1-2 тижні, у 40,2% – до одного тижня.
Засновник Active Group Андрій Єременко пов’язав частину негативних оцінок із масштабом прямих витрат домогосподарств.
«Фактично ми бачимо, що більше 90% так чи інакше платить за лікування, хоча медицина як би формально є безкоштовною. Якщо в тебе немає страховки, то все одно сплачуєш – або за ліки, або за процедури. Тому тема фінансової доступності залишається ключовою для більшості сімей», – зазначив він.
За результатами опитування, у 2024–2025 роках 68,2% респондентів зазначили, що оплачували медичні послуги або ліки самостійно регулярно, 25,1% – іноді, 6,7% – не оплачували.
При цьому 20,9% повідомили, що витрачають на медицину понад 20% сімейного бюджету, ще 23,2% – 11–20%, 39,8% – 5-10%, 16,1% – менше 5%.
Кандидат економічних наук, засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін, коментуючи дані опитування, заявив, що високі частки витрат на лікування впливають не лише на добробут, а й на економічну стійкість.
«Як економіст я хочу підкреслити, що медицина – це невід’ємна частина економічної стабільності країни, і коли витрати на лікування розмивають сімейні бюджети, це б’є по споживанню і по здатності людей відновлюватися. У міжнародній методології моніторингу катастрофічним є те, якщо людина витрачає більше ніж 10% свого бюджету на ліки. А тут ми бачимо сигнал серйозного фінансового навантаження», – підкреслив він.
Окремо учасники звернули увагу на динаміку вартості ліків та ефективність механізмів компенсації. Так, 52,3% респондентів заявили, що ціни на ліки, які вони купують постійно, «значно зросли», 43,9% – що «трохи зросли», 3,6% – що «не змінилися», 0,2% – що «знизилися».
Щодо державної програми реімбурсації вартості ліків, 13,1% респондентів відповіли, що користуються нею, 70,6% – не користуються, ще 16,3% – чули, але не користувалися. Серед тих, хто отримував ліки за програмою, 24,7% зазначили, що отримували їх безкоштовно, 75,3% – з доплатою.
Член правління ГО «Київська крайова організація «ВУЛТ», професор ПВНЗ «Київський медичний університет» Григорій Солонинка вважає, що на сприйняття реформи суттєво вплинули пандемія та повномасштабна війна, однак «позитивні елементи» також є.
«Реформи в певній мірі є: позитивні моменти, є негативні моменти. Але великий відбиток на цей негатив наклала, перш за все, пандемія, потім війна — тобто наші реформи почали, мабуть, нечасно. Але позитив з цих реформ є, і ми бачимо, що гарна програма є 40+, скринінг», — заявив він.
В опитуванні також окремо оцінювався вплив війни на доступність медичних послуг: 48,1% респондентів повідомили, що відчули погіршення доступу через війну, 36,9% — ні, 15% вагалися з відповіддю. Найгострішою проблемою медицини у воєнний час респонденти назвали відтік медичних кадрів (60,3%), далі — руйнування інфраструктури (22,7%) та дефіцит ліків (13,4%).
Опитування проводилося 11–12 лютого 2026 року методом самозаповнення, вибірка – 1000 респондентів віком від 18 років по всій України за винятком тимчасово окупованих територій. Теоретична статистична похибка — до 3,1% при довірчій імовірності 95%.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Єременко, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЛОНИНКА, СОЦИОЛОГИЯ
Кадрові перестановки, ініційовані президентом України на початку 2026 року, сприймаються суспільством стримано: за високої поінформованості українці частіше говорять про обережну надію, ніж про відчуття реального оновлення влади, свідчать результати всеукраїнського опитування дослідницької компанії Active Group.
Згідно з оприлюдненими даними, 79,2% респондентів повідомили, що чули про кадрові оновлення, ще 14,8% зазначили, що «щось чули, але не впевнені в деталях». Уперше дізналися про ці рішення 6,0% опитаних – таким чином, рівень загальної поінформованості перевищує 94%.
Водночас оцінки наслідків кадрових змін залишаються невизначеними: 43,6% респондентів вважають, що ці рішення принесли країні більше користі, 18,3% – що більше шкоди, ще майже 38,0% не змогли дати однозначної відповіді.
Засновник соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко, коментуючи результати опитування, зазначив, що зафіксована висока поінформованість про кадрові рішення не трансформувалася у сформовану оцінку їхніх наслідків.
«Ми бачимо ситуацію, коли понад 94% респондентів принаймні чули про ці призначення, але майже 38% не можуть сказати, чи це більше користь чи шкода. Це означає, що суспільство наразі не має достатньо зрозумілих маркерів ефективності – люди очікують практичних результатів, а не сигналів про “перезавантаження” на рівні персоналій. Розподіл відповідей щодо “оновлення влади” майже порівну додатково підтверджує, що запит на зміни є, але він прив’язаний до управлінської логіки та виконання рішень, а не до самого факту кадрових замін», – наголосив Єременко.
На запитання, чи можна вважати рішення останніх тижнів оновленням влади, 42,5% відповіли ствердно, тоді як 46,7% – негативно. У емоційному вимірі 52,1% опитаних заявили, що кадрові перестановки дають більше надії, 29,1% – що переважає зневіра; водночас «виключно надію» відчувають 10,2%.
Серед напрямів державної політики, які, на думку респондентів, можуть посилитися внаслідок призначень, найчастіше називали зовнішню політику, дипломатію та переговорний трек: 41,5% очікують посилення, 13,2% – послаблення. Щодо оборони держави 39,0% прогнозують посилення, 20,5% – послаблення. Для низки внутрішніх напрямів – соціальної політики, економіки, роботи правоохоронних органів та боротьби з корупцією – переважають стримані або негативні очікування, при цьому значною залишається частка відповідей «важко відповісти».
Оцінюючи вплив кадрових рішень на довіру до ключових посадовців, більшість респондентів повідомляють про відсутність змін. Зокрема, щодо президента Володимира Зеленського 63,8% зазначили, що рівень довіри не змінився, 17,5% говорять про зростання довіри, 13,5% – про зниження. Стосовно Кирила Буданова 54,5% не відчули змін, 24,0% фіксують зростання довіри, 13,4% – зниження; щодо Михайла Федорова відповідно 55,3%, 18,6% і 15,8%. Найбільш критичні показники – у Дениса Шмигаля: 57,5% заявили про незмінність, 24,9% – про зниження, 8,2% – про зростання довіри.
Директор соціологічної компанії Active Group Олександр Позній наголосив, що емоційний фон навколо перестановок залишається стриманим, а вплив на довіру до ключових фігур – обмеженим.
«Понад половина опитаних говорить, що кадрові рішення дають більше надії, але лише близько 10% відчувають цю надію беззастережно. Одночасно для більшості фігурантів призначень домінує відповідь “довіра не змінилася”, що вказує на відсутність ефекту швидкого відновлення довіри. У такій ситуації суспільство оцінюватиме ці рішення через конкретні результати – передусім у зовнішньому контурі та сфері безпеки, де баланс очікувань позитивніший, тоді як у внутрішніх напрямах, зокрема економіці, правоохоронній системі та антикорупційній політиці, зберігається значний скепсис», – додав Позній.
Розподіл довіри до відомих публічних фігур, за даними опитування, свідчить про фрагментацію: найвищий рівень довіри має Кирило Буданов (43,2%), далі – Валерій Залужний (37,7%) і Володимир Зеленський (27,4%). Також у переліку: Андрій Білецький (15,6%), Петро Порошенко (13,1%), Денис Прокопенко (13,0%), Сергій Притула (12,0%), Дмитро Разумков (11,6%), Віталій Кличко (10,1%). Окремо 21,3% респондентів заявили, що не довіряють жодному з перелічених.
Найвищі показники недовіри, за даними дослідження, фіксуються в Олексія Арестовича (68,5%), Юлії Тимошенко (60,7%) та Юрія Бойка (54,5%); також високі рівні недовіри мають Петро Порошенко (46,7%) і Віталій Кличко (36,5%). Водночас недовіру висловлюють також до Володимира Зеленського (33,1%), Валерія Залужного (16,6%) та Кирила Буданова (15,6%).
Понад половина українців уже відчувають початок передвиборчої кампанії: 54,2% відповіли «так» (з них 17,3% – «однозначно так»), 32,6% – «ні», 13,2% не визначилися.
У лютому 2026 року найвищу підтримку серед потенційних кандидатів у президенти має Володимир Зеленський – 22,3% (порівняно з 17,8% у грудні 2025 року та 21,7% у січні 2026-го). Підтримка Валерія Залужного, за даними опитування, знизилася до 10,8% (з 16,6% у грудні та 14,9% у січні). Рейтинг Кирила Буданова зріс до 9,4% (після 6,3% у січні), Петро Порошенко має 7,4%, інші кандидати не перевищують 4%. Частка тих, хто готовий проголосувати «проти всіх» або зіпсувати бюлетень, зросла до 10,6% (з 7,5% у грудні), 7,2% не планують брати участі у виборах, 14,5% не визначилися. В антирейтингах найбільше неприйняття мають Олексій Арестович (56,5%) та Юлія Тимошенко (52,2%), далі – Юрій Бойко (45,3%) і Петро Порошенко (42,5%).
Електоральні настрої щодо можливих виборів до Верховної Ради також не формують домінуючої сили. Партія Валерія Залужного має 11,9% у лютому (проти 14,2% у грудні), партія Кирила Буданова – 10,1% (після 8,8% у січні), партія Володимира Зеленського коливається в межах 9,9–10,7%, «Європейська солідарність» – 10,3% у лютому (після 11,0% у січні). Партія «Азов» знизилася до 6,1% (з 7,6% у грудні). Частка тих, хто готовий проголосувати «проти всіх», зросла до 10,1% (із 6,3% у грудні), 7,7% не планують участі у виборах, 13,1% не визначилися.
Опитування проведено Active Group за допомогою онлайн-панелі SunFlower Sociology методом самозаповнення анкет серед громадян України віком 18+. Обсяг вибірки – 2000 респондентів, вибірка репрезентативна за віком, статтю та регіонами України. Період збору даних – 31 січня – 1 лютого 2026 року. Теоретична похибка при довірчій імовірності 0,95 не перевищує 2,2%.
Українці найбільш позитивно ставляться до Німеччини, Великої Британії, Норвегії та Франції, тоді як Угорщина, Китай, Ірак і Сербія входять до списку країн з найгіршими оцінками. Про це свідчать результати дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club, проведеного наприкінці серпня.
“Ми провели репрезентативне опитування серед 800 респондентів наприкінці серпня, з урахуванням статі, віку та регіону проживання. Похибка не перевищує 3,5%. Це вже не перше дослідження подібного типу, але цього разу ми відібрали 50 країн саме з огляду на економічний критерій – з ким Україна найбільше торгує, про тих ми й запитуємо”, – заявив соціолог, засновник компанії Active Group Андрій Єременко на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
За його словами, проведене дослідження показало, що громадська думка має чіткий поділ між країнами Заходу та державами поза ним.
“Українці найбільше пов’язують досягнення миру з Європейським Союзом – так вважають 42% респондентів. Сполучені Штати підтримують майже 26% опитаних, Велика Британія – 13%. Інші ж великі країни, такі як Китай, Індія чи Бразилія, фактично не розглядаються як ті, що сприяють мирному врегулюванню в Україні”, – наголосив Єременко.
Директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній додав, що в економічному вимірі ключові партнери України – це Китай, Польща, Німеччина, Туреччина та США.
“При цьому ставлення до них є дуже різним. Наприклад, до Німеччини позитивно ставляться понад 76% українців, тоді як до Китаю – лише 12%, а негатив – 40%. Ще більш критичним є випадок з Угорщиною, де позитив становить 16%, а негатив – 55%”, – сказав він.
Засновник Experts Club та заступник генерального директора інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін звернув увагу на економічні дисбаланси у торгівлі України з провідними партнерами.
“За перше півріччя 2025 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі України склало 18,5 млрд дол., тоді як у 2024 році воно становило 12,4 млрд дол. Тобто ми маємо суттєве погіршення. Зокрема, лише у торгівлі з Китаєм негативне сальдо перевищило 7 млрд дол., з Німеччиною – 2 млрд дол., з Польщею – понад 1 млрд дол., зі США – близько 2 млрд дол.”, – підкреслив експерт.
Він уточнив, що Україна залишається потужним експортером агропродукції – зернових, олійних культур, металів, при цьому імпорт з ЄС і Китаю складають переважно техніка, обладнання, транспорт, електроніка та хімія.
“Це ще раз підтверджує необхідність глибоких структурних змін в економіці та диверсифікації зовнішньоекономічних зв’язків. Ми не можемо й далі залежати від вузького кола постачальників”, – зазначив Уракін.
Водночас, за словами експерта, соціологічні дані демонструють певний парадокс.
“Найвигіднішими для нас з економічної точки зору партнерами є Єгипет, Іспанія, Молдова, Алжир, Ліван, Ірак. Але ставлення українців до більшості цих країн – нейтральне або навіть негативне. Це свідчить, що суспільство формує свої оцінки не з урахуванням економічної користі, а переважно на основі політичних заяв чи подій”, – додав він.
Уракін підсумував, що така невідповідність між економікою та громадською думкою може мати довгострокові наслідки для зовнішньої політики України.
“Представництвам іноземних держав – торговельних партнерів України слід приділяти більше уваги роботі з українським суспільством, проводити культурні заходи, підтримувати гуманітарні проєкти та формувати позитивний імідж. Інакше ми й надалі матимемо ситуацію, коли країна є важливим торговим партнером, але водночас негативно сприймається більшістю громадян”, – наголосив він засновник Experts Club.
Детальніше ознайомитися з дослідженням
Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-conference/1103619.html
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, громадська думка, Єременко, міжнародна торгівля, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ
В регіоні Південно-східної Азії найбільш позитивне ставлення в українців зберігається до Японії та Південної Кореї. Про це свідчать результати спільного дослідження аналітичного центру Experts Club та дослідницької компанії Active Group, представлене на прес-конференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” у четвер.
“Наше дослідження показало, що у Східній Азії українці найбільше підтримують Японію та Південну Корею. Ставлення до цих країн значною мірою залежить від їхньої підтримки України після початку війни. У кавказькому регіоні зберігається позитивне ставлення до Грузії. Також більше 50% українців позитивно ставляться до Казахстану. Найменший рівень підтримки під час дослідження зафіксовано щодо таких країн, як КНДР, Сирія Ірак”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Також, за словами експерта, досить красномовним є, вочевидь, негативне ставлення українців до КНР.
“Позитивно до Китаю ставляться 4% громадян, здебільшого позитивно — 16,7%, негативно — 58,8%, і ще 20% не визначилися. Зараз позиція Китаю є не зовсім однозначною по відношенню до України, що й відображається у ставленні українців”, – підкреслив Позній.
В свою чергу, засновник аналітичного центру Experts Club та заступник директора Інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” Максим Уракін представив аналіз зовнішньої торгівлі України з рядом азійських країн, сформований на підставі даних Державної митної служби за 2023 рік.
“Найбільшим ринком збуту українських товарів в Азії є Китай — понад 2 мільярди доларів. Друге місце займає Індія, далі Казахстан, Грузія, Ірак та Індонезія. Щодо імпорту, найбільшим імпортером до України є також Китай — понад 10 мільярдів доларів. Далі йдуть Індія, Японія, Корея, В’єтнам. За показником загального обсягу торгівлі між Україною та цими країнами також лідирує Китай — майже 13 мільярдів доларів. Друге місце займає Індія — 2,5 мільярда, далі Японія — майже мільярд”, – розповів Уракін.
За його словами, аналіз економічних даних свідчить про значні торговельні зв’язки України з країнами Близького Сходу та Східної Азії. При цьому Китай залишається одним з найбільших торговельним партнером нашої країни як за експортом, так і за імпортом.
“Залишається проблема дефіциту торгівлі, оскільки Україна витрачає значні кошти на імпорт, при цьому мало заробляючи на експорті. Це реальна проблема. За 2023 рік дефіцит торгівлі України з усіма країнами складає понад 27 мільярдів доларів. Дефіцит з Китаєм — 8 мільярдів доларів. Позитивне сальдо серед представлених сьогодні країн спостерігаємо лише з Іраком — майже 200 мільйонів доларів на користь України, Грузією — 100 мільйонів та Вірменією — 54 мільйони”, – додав Уракін.
Голова Українсько-арабської ділової ради, член Ради національних спільнот України доктор Емад Абу Алруб підкреслив, що важливість відносин України з країнами Азії та арабського світу не можна переоцінити, і наразі Україна робить важливі кроки для розвитку цих відносин.
“Україна має значні можливості на ринках арабських країн, що загалом мають понад 550 мільйонів населення. Арабські країни є постійним ринком для наших товарів. Після 2014 року відкрилися нові ринки для нашої країни, особливо в Азії. Українська арабська ділова рада активно працює для розвитку цих відносин. Нам потрібно створити стратегічний план для покращення відносин на рівні економіки, політики та культури. Ми маємо значні шанси на успіх, але потрібна краща комунікація та маркетинг”, – підкреслив доктор Абу Алруб.
Він також додав, що Саудівська Аравія зацікавлена в співпраці з Україною через інвестування не лише у торгівлю, але й у сільське господарство, технології та інші проекти. Інші цікаві країни — ОАЕ, Катар, Єгипет. Всі вони також мають великий потенціал для інвестицій в Україну.
На завершення, Максим Уракін закликав посольства іноземних країн більш активно налагоджувати комунікацію з українським суспільством.
“Якщо можна, то будь-ласка надавайте інформацію журналістам про те, що ви тут робите, як допомагаєте в гуманітарній сфері. Через ці зв’язки ми будемо поглиблювати нашу співпрацю, адже те як громадяни України відносяться до ваших країн залежить також і від вашої роботи”, – підсумував він.
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, БЛИЗЬКИЙ_СХІД, МАКСИМ_УРАКІН, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ОПИТУВАННЯ, СОЦИОЛОГИЯ, СХІДНА_АЗІЯ, ЭКОНОМИКА
На думку українців, країни арабського світу в російсько-українській війні займають нейтральну позицію. Про це стало відомо за результатами спільного дослідження компанії Active Group та аналітичного центру Experts Club “Ставлення українців до країн Близького Сходу та Центральної Азії”, яке було представлене в агентстві “Інтерфакс-Україна” у вівторок.
“Аналіз включає переважно позитивне ставлення наших громадян до таких країн як Ізраїль (72.5%) та Туреччина (55%), до інших країн регіона ставлення здебільшого нейтральне. Вкрай негативно українці ставляться до Ірану (76%) та здебільшого негативно до Афганістану (52.6%)”, – зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Крім того, експерт додав, що українці здебільшого позитивно ставляться до країн, з якими мають торговельні або культурні зв’язки. Це природно, адже такі зв’язки сприяють взаємоповазі між суспільствами та країнами.
В свою чергу, засновник дослідницької компанії Active Group Андрій Єременко підкреслив, що ставлення українців до країн Близького Сходу та Центральної Азії варіюється в залежності від багатьох факторів.
“Ми бачимо, що насправді визначеним є ставлення громадян лише щодо двох країн — Ірану та Ізраїлю. Це ті країни, де відсоток тих, кому важко відповісти, менше 20%. Решта країн мають значно більший відсоток невизначеності, що свідчить про недостатню обізнаність українців про ці держави”, – підкреслив Єременко.
Засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін додав, що розбудова співробітництва з країнами Близького Сходу та Центральної Азії є дуже важливою для розвитку української економіки, особливо в аграрному та IT-секторах. Ці галузі мають великий потенціал для розвитку і можуть стати основою для взаємовигідного партнерства.
“Необхідно впроваджувати державну стратегію для зменшення торговельного дефіциту та збільшення експортного потенціалу України. Це дозволить створити більш збалансовану і стійку економіку, яка буде менше залежати від зовнішніх факторів. Україна може бути цікава агропродукцією, IT-кластерами, освітніми послугами. Для нас цікаві ринки збуту, агротехнології, металургія, хімія”, – наголосив Уракін.
За його словами, торгівля між Україною та досліджуваними країнами наразі активно зростає.
“Туреччина є найбільшим торговельним партнером серед країн Близького Сходу та Центральної Азії, на неї припадає більше половини всієї торгівлі з цими країнами. Це показує важливість Туреччини для української економіки”, – додав засновник Experts Club.
За словами Уракіна, збалансована зовнішньоекономічна політика в регіоні може не лише значно покращити відносини України з близькосхідними країнами, а й матиме позитивний вплив загальний стан економіки.
З результатами дослідження можна ознайомитись за посиланням.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, АНДРІЙ ЄРЕМЕНКО, БЛИЗЬКИЙ_СХІД, МАКСИМ УРАКІН, ОЛЕКСАНДР ПОЗНІЙ, ОПИТУВАННЯ, СОЦИОЛОГИЯ, ЦЕНТРАЛЬНА_АЗІЯ, ЭКОНОМИКА
