Як повідомляє Інтерфакс-Україна, голова Харкова Ігор Терехов відреагував на нову колонку колишнього головнокомандувача ЗСУ, посла України у Великій Британії Валерія Залужного, заявивши, що здатність України витримувати війну не можна сприймати як згоду жити в ній, і закликав шукати шлях до миру, підкріплений гарантіями партнерів.
«Для мене логіка “партії війни” починається там, де війну сприймають як безальтернативне майбутнє України. Я з цим не згоден», — написав Терехов у Telegram.
Терехов зазначив, що прагнення до миру не потребує виправдань. За його словами, в опитуванні Gallup, проведеному у квітні 2026 року, 66% опитаних українців висловилися за якнайшвидше завершення війни шляхом переговорів. Це свідчить про широкий суспільний попит на пошук миру.
«Мир має ґрунтуватися на нашій обороноздатності та конкретних зобов’язаннях партнерів. Гарантії мають визначати, яку військову допомогу отримає Україна і як партнери діятимуть у разі нового нападу. Таких умов потрібно домагатися, використовуючи військові, економічні та дипломатичні важелі», — пише Терехов.
Він зазначив, що Росія розв’язала цю війну і несе відповідальність за її продовження, тому саме на агресора має бути спрямований міжнародний тиск.
«Нашу здатність витримувати війну не можна сприймати як згоду жити в ній. Ми прагнемо миру та добробуту. Наші захисники та захисниці також мають право на мирне життя. Час із рідними, відновлення здоров’я, плани на майбутнє. Їхня мужність зобов’язує державу забезпечувати їх усім необхідним і використовувати кожну реальну можливість, щоб наблизити закінчення війни», – підсумував Терехов.
Залужний у своїй колонці на 24 Каналі, зокрема, заявив, що у врегулюванні війни не може бути «бізнес-логіки», а за відсутності дієвого міжнародного права будь-які домовленості з РФ стануть «лише прелюдією до наступної війни».
У квітні 2026 року американський інститут громадської думки Gallup провів і опублікував кілька важливих соціологічних досліджень. Згідно з опитуванням, 66% опитаних українців вважають, що країні необхідно якомога швидше домовитися про припинення війни, тоді як 24% виступають за продовження бойових дій до перемоги.
Джерело: https://t.me/ihor_terekhov/4706
Абсолютна більшість (72%) українців підтримує проведення мирних переговорів з РФ, проте територіальні компроміси заради припинення війни допускає близько половини громадян, а скорочення чи обмеження чисельності ЗСУ вважає неприпустимими вже абсолютна більшість, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного Фондом досліджень майбутнього та представленого під час прес-конференції в інформаційному агентстві «Інтерфакс-Україна» у четвер.
«Динаміка суспільних настроїв демонструє високий попит на пошук дипломатичних шляхів припинення вогню. Зокрема, 72,2% респондентів скоріше підтримують проведення мирних переговорів із Росією. Проти виступають 20,8% опитаних», — повідомила під час презентації результатів опитування керівниця проєктів Фонду досліджень майбутнього Світлана Кушнір.
Серед можливих форматів завершення війни 48,5% обирають компроміси та переговори про перемир’я, навіть із територіальними чи політичними поступками, 24,6% підтримують тимчасове «заморожування» лінії фронту без офіційного визнання втрати територій, тоді як за продовження війни до кордонів 1991 року без компромісів виступають 18,6% опитаних.
Разом із тим територіальні компроміси заради припинення війни допускають 51,7% громадян (29,4% – «так, якщо це призведе до закінчення війни», 22,3% – «скоріше так»), а 41,3% опитаних виступають проти територіальних компромісів. (20,4% – «ні, за жодних умов», 20,9% – «скоріше ні»).
«Цей переговорний трек тісно пов’язаний із червоними лініями безпеки, перетин яких суспільство вважає неприпустимим. Зокрема, 76,3% опитаних вважають скорочення чи обмеження чисельності ЗСУ на вимогу іншої сторони неприпустимим навіть за умови забезпечення безпеки (для 55,2% опитаних респондентів це категорично неприпустимо)», – повідомила Кушнір.
За її словами, 58,7% опитаних вважають, що ситуація в Україні розвивається в неправильному напрямку (30,9% – однозначно, 27,8% – скоріше). Водночас 32,5% респондентів оцінюють напрямок розвитку як правильний (8,6% – однозначно, 23,9% – скоріше), а 8,8% не змогли відповісти.
Водночас на готовність до компромісів тисне низка гострих соціально-економічних проблем, зокрема хабарництво та корупція у владних структурах (51%) і зростання цін на продукти харчування (39,6%). Крім того, спостерігається певний рівень занепокоєння у зв’язку із зимовим періодом: повністю або частково готові до можливих тривалих відключень світла та опалення 56,1% сімей, тоді як 43,2% оцінюють свою готовність як недостатню.
Згідно з результатами опитування, 84,5% респондентів вважають нинішній процес мобілізації несправедливим, зокрема 59,6% – абсолютно несправедливим.
Політичний експерт, екс-міністр молоді та спорту України (2014–2019), керівник проєкту «Інформаційна оборона» Фонду «Відкрита політика» Ігор Жданов зазначає, що такі результати опитування свідчать про те, що Україна та її політики готові до переговорів, але «хочуть переговорів із певним змістом, а не просто переговорів про капітуляцію».
«Зрозуміло, що про будь-яку капітуляцію в українському суспільстві не може бути й мови. Йдеться про те, щоб провести переговори, знайти якийсь компроміс, і до компромісу це суспільство готове. А чому ж не досягається мир? Чому не проводяться вже змістовні мирні консультації, переговори, не оголошується якесь перемир’я для цього? І російський диктатор Путін не готовий до проведення мирних переговорів, він цього не хоче. Тому що там, у Росії, не назріли якісь обставини, які змусили б його або підштовхнули до миру», – зазначив він під час прес-конференції.
Коментуючи той факт, що 76% українських громадян вважають неприпустимим обмеження чисельності ЗСУ, експерт зазначив, що це вказує на те, що українське суспільство сподівається лише на себе та власні Збройні Сили. «Ми сподіваємося на себе, на наші Збройні Сили, потрібно ще й розвивати власний оборонно-промисловий комплекс, щоб ситуація була передбачуваною, щоб були рівні умови для українських та іноземних компаній», – сказав Жданов.
Він також звернув увагу на те, що понад половина українців називає корупцію у владі особливо актуальною проблемою, навіть серйознішою, ніж зростання цін і низький рівень оплати праці.
«Хабарництво та корупція у владі – це не лише громадська думка, а й проблема, пов’язана з отриманням коштів від Європейського Союзу. Нам чітко сказали: ви повинні провести судову реформу; є план Качки-Коса, пов’язаний з антикорупційною діяльністю, наприклад, ухвалення антикорупційної стратегії, конкурсний відбір прокурорів, проведення судової реформи. На жаль, із 10 пунктів виконано нуль. Усі ці законопроекти підуть на користь країні. Серед них немає таких, що викликають неоднозначне ставлення, як законопроекти соціально-економічної сфери. Їх потрібно ухвалювати, але чомусь вони не ухвалюються, і це просто призводить до того, що ми не отримуємо відповідних коштів від ЄС», – зазначив Жданов.
Опитування проводилося з 19 по 22 вересня методом телефонних інтерв’ю (CATI) з використанням випадкової вибірки мобільних номерів серед 1 тис. 203 респондентів віком від 18 років на всіх підконтрольних уряду територіях України. Гранична максимальна теоретична похибка вибірки не перевищує 2,9% з довірчою ймовірністю 95%.
Як повідомляє «Сербський економіст», відразу п’ять країн ЄС — Нідерланди, Хорватія, Естонія, Литва та Латвія — виступили за паузу перед подальшим закриттям переговорних розділів з Чорногорією, повідомляє підгорицька газета Dan з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі.
Ініціатором виступили Нідерланди, які вимагають додаткового аналізу виконання Чорногорією європейських критеріїв та більш послідовного застосування встановлених стандартів. До цієї позиції згодом приєдналися Хорватія та три балтійські країни.
Це вже вплинуло на графік переговорів. Запланована на вересень міжурядова конференція ЄС — Чорногорія, на якій Подгориця розраховувала закрити нові розділи, не відбудеться.
При цьому офіційна версія Брюсселя звучить м’якше. Представник ЄС заявив, що кілька держав поки що не завершили внутрішні процедури узгодження, оскільки багато переговорних розділів є технічно складними.
«Бажання досягти прогресу є. Робота практично завершена. Йдеться скоріше про фактор часу, ніж про що-небудь інше», — заявив представник ЄС.
Найбільш оптимістичний варіант наразі — проведення наступної міжурядової конференції в середині жовтня в Люксембурзі.
Чорногорія залишається кандидатом, який найбільше просунувся у процесі вступу до ЄС. Країна відкрила всі 33 переговорні розділи, з яких 18 уже тимчасово закрито. Остання конференція відбулася 14 липня, коли було закрито розділи 8 «Конкурентна політика» та 29 «Митний союз».
Окремою проблемою залишається позиція Хорватії. У липні Загреб не погодився на закриття розділу 14 «Транспортна політика», зокрема через питання каботажу та авіаційних карт. Хорватія також продовжує блокувати розділ 31 «Зовнішня політика, безпека та оборона» через невирішені двосторонні питання з Чорногорією.
Рада ЄС офіційно підтверджує, що прогрес Чорногорії триває і триває робота над новими переговорними позиціями.
Найближчим часом має відбутися зустріч за участю представників України, США та Європи, повідомив президент України Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з представниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.
«Ми домовилися, що найближчим часом Україна, Європа та Америка зустрінуться. Не знаю, де відбудеться зустріч. Можливо, знову в Україні», — сказав Зеленський на пресконференції в Києві.
Президент зазначив, що приїзд американської делегації спрацював для Києва «як Patriot», і підкреслив потреби України в ньому.
За його словами, під час зустрічі сторони обговорили виклики, що стоять перед Україною напередодні зими, та можливий зимовий пакет.
Як повідомляє «Сербський економіст», Сербія готова надати свою територію як майданчик для переговорів між Україною та Росією, якщо обидві сторони вважатимуть таку участь Белграда корисною, заявив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі.
«Якщо буде потреба у майданчику для діалогу чи переговорів, Сербія готова його запропонувати», — сказав дипломат в інтерв’ю українському виданню «Апостроф», опублікованому 27 серпня.
При цьому посол підкреслив, що Белград не має наміру нав’язувати сторонам власні умови врегулювання і вважає, що рішення про початок переговорів, їхній формат та умови мають ухвалювати безпосередньо Україна та Росія.
Сапунджі також відкинув трактування позиції Белграда як заклику до України відмовитися від частини своєї території заради припинення війни.
За його словами, Сербія послідовно підтримує територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах.
Разом із тим Белград не вважає себе стороною війни і розраховує зберегти можливість підтримувати політичний діалог з обома сторонами.
На початку серпня президент України Володимир Зеленський відвідав Белград. Це був перший візит президента України до Сербії за вісім років. За словами Сапунджі, під час візиту Зеленський і президент Сербії Олександр Вучич провели три окремі зустрічі менш ніж за добу, включаючи майже чотиригодинну неформальну розмову за вечерею, офіційні переговори та зустріч тет-а-тет.
Як повідомляє «Сербський економіст», відсутність прогресу Сербії в переговорах про вступ до Євросоюзу може створити додаткові складнощі для України та Молдови, оскільки частина країн ЄС вимагає зберігати географічний баланс між кандидатами зі Східної Європи та Західних Балкан.
Про це пише Euronews з посиланням на дипломатів ЄС.
Україна протягом останніх тижнів відкрила два з шести переговорних кластерів, однак подальше прискорення процесу може зіткнутися з вимогами одночасно просунути заявку Сербії.
«Просування в одному напрямку створює тиск для просування й в іншому», — заявив Euronews один із європейських дипломатів.
Європейська комісія на початку липня знову рекомендувала відкрити для Сербії кластер 3, присвячений конкурентоспроможності та інклюзивному зростанню. Переговори щодо Сербії фактично залишаються заблокованими з грудня 2021 року.
Однак проти відкриття кластера виступили вісім держав ЄС: Нідерланди, Швеція, Фінляндія, Бельгія, Естонія, Литва, Болгарія та Хорватія. Данія, Люксембург і Латвія також поки що не готові підтримати це рішення. Для відкриття переговорного кластера потрібна згода всіх 27 країн ЄС.
Противники просування Сербії вказують на недостатній прогрес Белграда у сфері верховенства права, незалежності судової системи та демократичних стандартів. Ще однією причиною залишається відмова Сербії приєднатися до санкцій Євросоюзу проти Росії.
Єврокомісія, навпаки, вважає, що Белград виконав частину рекомендацій, скасував спірні зміни в судовому законодавстві, покращив співпрацю з ЄС у зовнішній політиці та посилив контакти з Україною. При цьому Брюссель визнає, що Сербії необхідно продовжувати реформи судової та прокурорської систем.
Франція, Іспанія та група країн, які називають себе «друзями Західних Балкан», виступають за збереження перспективи членства Сербії. Вони побоюються, що швидке просування України на тлі тривалого застою Белграда буде сприйнято як застосування подвійних стандартів.
Euronews підкреслює, що формального об’єднання переговорних процесів України та Сербії поки що не відбулося. Однак у міру того, як Київ і Кишинів домагаються відкриття решти кластерів до кінця року, вимоги щодо забезпечення рівного ставлення до кандидатів можуть посилитися.
