Шахраї в Україні використовують оголошення про пасажирські та вантажні перевезення для отримання передоплати, створюючи підроблені сторінки приватних перевізників та логістичних компаній.
Щоб викликати довіру, зловмисники використовують фотографії справжніх автобусів і вантажних автомобілів, логотипи відомих компаній, чужі відгуки та інші скопійовані матеріали. Потенційних клієнтів зазвичай приваблюють нижчою вартістю поїздки або доставки порівняно з ринковими пропозиціями.
Після звернення клієнта шахраї намагаються якомога швидше отримати гроші. Зокрема, вони можуть стверджувати, що вільних місць майже не залишилося або що для підтвердження бронювання необхідно терміново внести передоплату.
Під час замовлення вантажних перевезень зловмисники можуть вимагати повної оплати заздалегідь на банківську картку або рахунок фізичної особи. Після отримання грошей псевдоперевізник припиняє виходити на зв’язок, а оголошення чи сторінка видаляються. У деяких випадках після першого переказу у клієнта вимагають додаткові платежі нібито за страхування, документи, митне оформлення або інші послуги.
Серед ознак можливого шахрайства фахівці називають істотно занижену ціну, вимогу термінової передоплати, спілкування виключно через месенджери, нещодавно створені сторінки перевізників та відсутність історії діяльності. Ризик також зростає, якщо перевізник відмовляється надати детальні дані про маршрут, транспортний засіб та умови перевезення або після досягнення домовленості вимагає нових платежів.
Окрему небезпеку становлять посилання для бронювання та оплати. Вони можуть вести на фішингові сайти, що зовні імітують банківські та платіжні сервіси. Їхньою метою є отримання реквізитів банківських карток та іншої платіжної інформації.
Користувачам рекомендують перед оплатою перевіряти назву компанії та номер телефону через кілька незалежних джерел, вивчати відгуки та історію роботи перевізника, а також не передавати CVV-коди, паролі та одноразові коди підтвердження операцій.
Якщо гроші вже були перераховані шахраям, рекомендується зберегти листування, скріншоти оголошення та підтвердження платежу. У разі передачі банківських даних необхідно якомога швидше звернутися до банку. Про випадки шахрайства також можна повідомляти Кіберполіцію або за телефонами 102 та 112.
Детальніше про актуальні шахрайські схеми та способи захисту можна дізнатися на платформі StopFraud.
Українські транспортні компанії можуть отримувати компенсацію у розмірі 10-15% інвестицій у модернізацію техніки та обладнання відповідно до стандартів Європейського Союзу, повідомив керівник робочої групи з питань відбудови України Генерального директорату Єврокомісії з питань розширення та Східного сусідства Габріель Блан.
Як повідомляє «Інтерфакс-Україна», відповідний механізм діє для компаній, які залучають кредитування в українських банках та інвестують кошти у технології, що відповідають нормам ЄС.
«У нас діє так званий механізм кешбеку: якщо компанія бере кредит в українському банку та інвестує в технології, що відповідають стандартам ЄС, ми можемо запропонувати повернення коштів у розмірі 10-15% від суми інвестицій», – зазначив Блан під час заходу «Регіональні діалоги з бізнесом про євроінтеграцію: транспортний сектор» у Львові.
За його словами, наразі Україна повністю імплементувала менше 10% транспортних правил і стандартів ЄС, а частково – менше половини. Одними з ключових завдань залишаються гармонізація соціальних і ринкових норм у сфері автоперевезень, посилення контролю за дотриманням правил та розвиток органів інспектування і розслідування для залізничного та водного транспорту.
Серед інвестицій, які можуть знадобитися українським перевізникам для роботи за європейськими стандартами, Блан назвав встановлення інтелектуальних тахографів другого покоління, придбання автомобілів стандарту Euro 6 та виконання вимог щодо робочого часу водіїв. За його словами, для малих і середніх підприємств такі витрати можуть бути суттєвими, особливо в умовах війни.
Водночас Єврокомісія розглядає таку модернізацію як інвестицію у майбутній доступ українського бізнесу до транспортного ринку ЄС та його довгострокову конкурентоспроможність.
Підтримка транспортних компаній може надаватися як безпосередньо великим українським підприємствам, так і через банки. Наразі механізмами розподілу ризиків користуються десять найбільших українських банків, що дозволяє знижувати кредитні ризики, зокрема для малого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах та релокованих компаній.
Загальний портфель у межах механізму розподілу ризиків уже перевищує EUR6 млрд. У ЄС планують надалі масштабувати програми фінансування українських компаній, які інвестують у приведення своєї діяльності у відповідність до європейських стандартів.
Як повідомляє сербське бізнес-видання Parametar, автотранспортні компанії Сербії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії та Північної Македонії вимагають від Євросоюзу до 1 вересня 2026 року запропонувати конкретне рішення проблеми обмеження перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні. В іншому разі перевізники готові знову провести узгоджені протести та заблокувати вантажні термінали на кордонах з ЄС.
Рішення було узгоджено представниками транспортних асоціацій чотирьох країн на регіональній зустрічі в Скоп’є. При цьому 1 вересня не є автоматично датою початку блокади. Перевізники мають намір дочекатися переговорів з Європейською комісією та обговорення нової візової стратегії ЄС, після чого ухвалять рішення щодо подальших дій.
Основна претензія перевізників пов’язана з правилом 90/180. Громадяни третіх країн, які користуються безвізовим режимом, можуть перебувати в Шенгенській зоні не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Це обмеження поширюється й на професійних водіїв із країн Західних Балкан.
Перевізники вважають такий підхід неправильним, оскільки водії приїжджають до ЄС не як туристи, а регулярно перетинають кордон під час міжнародної доставки вантажів і після рейсів повертаються до своїх країн.
«Наші водії виїжджають кожні два, три або п’ять днів, залежно від маршруту, а потім повертаються. Вони не хочуть виїжджати зі своїх країн, вони хочуть працювати в наших компаніях. Але 90 днів недостатньо для професійної роботи», — заявив президент сербської асоціації міжнародних перевізників Неджо Мандич.
За оцінками регіональних транспортних організацій, проблема стосується близько 100 тис. професійних водіїв у чотирьох країнах. Більш жорсткий контроль дотримання ліміту став особливо відчутним після впровадження європейської електронної системи Entry/Exit System (EES), яка автоматично фіксує в’їзд і виїзд громадян третіх країн.
Загроза перевізникам уже має прецедент. Наприкінці січня 2026 року водії з Сербії, Боснії та Герцеговини, Чорногорії та Північної Македонії одночасно заблокували понад 20 вантажних переходів у напрямку Шенгенської зони. Були заблоковані кордони Сербії та Боснії і Герцеговини з Хорватією, Північної Македонії з Грецією та Болгарією, а також порт Бар у Чорногорії.
Економічний ефект виявився значним. Президент ТПП Сербії Марко Чадеж тоді оцінював, що блокування зачепило близько 93 % експорту чотирьох країн, а сукупні збитки сягали близько 92 млн євро на добу.
Окремі підприємства через невиконання контрактних зобов’язань стикалися, за його оцінкою, зі штрафами та втратами в розмірі 10–50 тис. євро на день на одну компанію. Причому проблеми виникали не лише у балканських виробників — від затримок страждали й європейські компанії, що мають заводи, постачальників та покупців у регіоні.
Якщо нова регіональна блокада відбудеться в подібному масштабі, економічні втрати знову можуть становити десятки мільйонів євро щодня.
Для Сербії найбільш вразливою є промисловість, орієнтована на європейські виробничі ланцюги. Автомобільні компоненти, електрообладнання, гумотехнічна продукція, металопродукція, продукти харчування та інші товари часто перевозяться автомобільним транспортом за графіком і повинні надходити замовнику в строго визначений час.
Навіть нетривала зупинка руху означає накопичення вантажів на складах, порушення виробничих циклів та ризик штрафів з боку європейських покупців.
Особливо небезпечна тривала блокада для виробників швидкопсувних товарів. Під час січневих протестів перевізники повідомляли, що лише Lidl планував доставити з Європи до Сербії близько 120 вантажівок із м’ясом, молочною продукцією, фруктами та овочами протягом одного тижня. Блокування руху безпосередньо загрожувало цим поставкам.
Самі транспортні компанії зазнають подвійних втрат: вантажівка під час простою продовжує створювати витрати на лізинг, зарплату водія, страхування та інші платежі, але не приносить виручки. Асоціації також попереджають, що неможливість повноцінно використовувати водіїв на маршрутах ЄС може призвести до втрати контрактів на користь перевізників із країн Євросоюзу.
Економічний збиток не обмежиться Західними Балканами. Значна частина підприємств Сербії, Північної Македонії та Боснії і Герцеговини інтегрована безпосередньо у виробничі ланцюги компаній ЄС.
Затримка постачання комплектуючих може позначитися на заводах у Німеччині, Італії, Австрії, Словенії, Угорщині та інших країнах. Зворотний потік європейських товарів на Балкани також зупиняється.
Крім того, через Сербію та Північну Македонію проходить важливий сухопутний транспортний коридор між Центральною Європою, Туреччиною та далі Близьким Сходом. Під час січневих протестів Reuters зазначав, що блокада порушувала рух саме по цьому стратегічному маршруту.
Європейська комісія ще після січневих протестів визнала, що встановлений режим створює проблеми для високомобільних професій, зокрема міжнародних водіїв, артистів та спортсменів. У новій візовій стратегії ЄС, ухваленій у січні, передбачено можливість пошуку більш гнучкого механізму для таких категорій працівників.
Однак автоматичного виключення професійних водіїв із правила 90/180 поки що не запроваджено.
Перевізники наполягають або на спеціальному статусі для міжнародних водіїв, або на механізмі професійних віз чи іншого дозволу, який дав би їм змогу перебувати в Шенгенській зоні понад 90 днів без ризику затримання, депортації чи заборони на в’їзд.
Таким чином, 1 вересня стає ключовою датою для транспортного ринку Західних Балкан. Якщо Брюссель запропонує робочий механізм для професійних водіїв, нової блокади можна уникнути. Якщо домовитися не вдасться, перевізники чотирьох країн уже узгодили можливість спільної акції.
Проблема обмеження перебування професійних водіїв у Шенгенській зоні стосується й України.
Українські далекобійники, які працюють на перевізників, зареєстрованих в Україні, при в’їзді до Шенгену за безвізовим режимом також, як правило, підпадають під правило 90 днів протягом 180-денного періоду, якщо вони не мають окремого довгострокового статусу або дозволу на проживання. Єврокомісія у своїй візовій стратегії від 29 січня 2026 року прямо визнала, що чинна система створює проблеми для мобільних професій, окремо згадавши водіїв вантажівок, які обслуговують бізнес ЄС.
При цьому чинна до 31 березня 2027 року угода ЄС та України про автомобільний транспорт спрощує доступ українських перевізників на ринок ЄС і скасовує необхідність низки дозволів на двосторонні та транзитні перевезення, але сама по собі не є винятком із шенгенських міграційних правил.
Тому Україна об’єктивно зацікавлена в тому самому рішенні, якого вимагають перевізники Західних Балкан: відокремити час роботи професійного водія в міжнародному рейсі від звичайного туристичного перебування або створити для таких водіїв спеціальний режим.
ВОДІЙ, ЄС, Перевізник, Сербія, Шенген
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта”, що входить до групи NOVA, оголосила про додатковий пошук для співпраці приватних перевізників для подальшого партнерства у різних сегментах доставки – від доставки пікапами до поштоматів до міжміських перевезень, йдеться у повідомленні компанії.
Згідно з релізом компанії, “Нова пошта” зацікавлена у нових партнерах для міжміського перевезення вантажними автомобілями шасі BDF тв 20 тонн, що відповідають екологічним стандартам Євро-5 або Євро-6, та регіональних перевезень транспортом 3-20 тонн з наявним цільнометалевим кузовом та гідробортом для доставки посилок.
Крім того, компанія шукає кур’єрів, перевізників та орендодавців автомобілів типу бус або вантажівок вантажопідйомністю 3-10 тонн для адресної доставки посилок клієнтам.
Окремо йдеться про пошук кур’єрів, перевізників та орендодавців автомобілів типу пікап або бус для доставки відправлень до поштоматів.
На сайті групи NOVA вказано, що наразі вона використовує парк автомобілів, яий перевищує 9 тис. одиниць.
Як повідомлялось, “Нова пошта” у першому кварталі 2026 року збільшила виручку на 26,9% порівняно з аналогічним періодом у 2025 році – до 14,98 млрд грн, а чистий прибуток – у 4,4 рази, до 1,28 млрд грн.
У 2025 році компанія збільшила виручку на 21,6% – до 54,2 млрд грн, чистий прибуток – на 4,4%, до 2,6 млрд грн.
АТ «Укрнафта» оголошує комерційну закупівлю на надання послуг з автомобільних перевезень світлих нафтопродуктів для забезпечення мережі автозаправних комплексів.
У зв’язку з розширенням мережі та збільшенням реалізації нафтопродуктів, компанія пропонує кваліфікованим постачальникам з транспортування продуктів нафтогазової галузі надати комерційні пропозиції.
Закупівля відбудеться на майданчику https://zakupivli.pro/ у два етапи, пропозиції, надані іншим шляхом розглядатись не будуть.
Більш детальну інформацію щодо участі у комерційній закупівлі та процесу відбору можна отримати звернувшись на електронну пошту: Dmytro.Sles@Ukrnafta.com або за посиланням.
Комерційні пропозиції приймаються до 27 січня 2026 року включно.
Чекаємо на надійних партнерів!
АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує 663 АЗК.
Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.
Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.
У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.
Національне агентство з питань протидії корупції (НАЗК) відновило статус п’яти грецьких компаній-перевізників у списку “Міжнародні спонсори війни” на підставі невиконання компаніями умов, погоджених під час переговорів щодо їхнього виключення зі списку, повідомила пресслужба НАЗК.
Йдеться про п’ять грецьких компаній, Dynacom Tankers Management (DTM); Delta Tankers LTD; Thenamaris Ships Management Inc.; Minerva Marine; TMC Tankers LTD, які не засудили публічно російську агресію.
“Нещодавно українська та грецька сторона розпочали переговори, на яких запропонували компаніям виконати такі умови: припинити практики вимкнення транспондерів, перевантаження з борту на борт, публічно засудити російську агресію. Проблема вимкнення транспондерів і перевалки з борту на борт була вирішена в 11-му пакеті санкцій Євросоюзу. Однак ці п’ять грецьких компаній-перевізників не виконали в зазначений термін вимогу публічно засудити російську агресію. Тому НАЗК відновило їхній статус у списку “Міжнародні спонсори війни”, – повідомила пресслужба НАЗК.
П’ять грецьких компаній було внесено до списку “спонсорів війни” влітку 2022 року. На підставі даних застосунку для моніторингу військово-морського руху Marine Traffic детективи розрахували, що грецькі судновласники вивезли з Росії третину обсягу нафти, що прямувала на експорт навесні минулого року – 19 млн т на $16 млрд.
За даними НАЗК, із цього обсягу в березні-травні 2022 року 31 танкер об’ємом 3,4 млн т перевезла TMS Tankers Ltd, 28 танкерів (2,68 млн т) Minerva Maritime (Minerva Marine Inc.), 22 танкери (1,43 млн т) Thenamaris Ships Management Inc., 11 танкерів (1,3 млн т) Delta Tankers Ltd, 12 танкерів (1,04 млн т) Dynacom Tankers Management Ltd.
У НАЗК нагадали, що список “Міжнародних спонсорів війни” на порталі “Війна і санкції” є потужним репутаційним інструментом для досягнення доброчесності в ланцюжку постачань у міжнародному вимірі, виходу міжнародного бізнесу з РФ і, відповідно, зменшення фінансової та технологічної спроможності країни-терориста вбивати українців. Одним із “важелів тиску” платформи є співпраця з базою даних World-Check, яка використовується банками та страховими компаніями для оцінки ризиків.
