Світові центробанки в листопаді, за попередніми оцінками World Gold Council (WGC), збільшили обсяги золота у своїх золотовалютних резервах на 53,4 тонни.
«Якщо подивитися на кінець 2024 року, центральні банки в усьому світі продовжували відігравати провідну роль у попиті на золото, – зазначає аналітик WGC Крішан Гопол. – Листопад став черговим місяцем закупівель золота, центробанки, судячи з наявних даних, у сукупності додали 53 тонни до офіційних запасів. Це продовжує тренд, що спостерігався протягом року: центробанки, здебільшого з країн, що розвиваються, залишалися активними покупцями золота, спонукувані бажанням знайти стабільний і надійний актив в умовах глобальної економічної невизначеності».
Найбільшими покупцями золота в листопаді були Польща (21 тонна), Узбекистан (9 тонн), Індія (8,4 тонни), Казахстан (5,1 тонни). Як зазначає Гопол, вперше з квітня повідомив про збільшення запасів Китай (плюс 5 тонн). Також серед покупців опинилися Йорданія (4,1 тонни), Туреччина (3 тонни), Чехія (1,6 тонни), Гана (1,2 тонни), Монголія і Мальта (менш ніж тонна).
Основним продавцем золота був Сінгапур (5,2 тонни). Також у грудні центробанк Фінляндії повідомив про скорочення свого золотого запасу на 10%, до 44 тонн, продаж, найімовірніше, відбувся того ж місяця, зазначає WGC.
Велика фермерська акція протесту представників понад 20 аграрних асоціацій та об’єднань Польщі проти «шкідливої політики» Європейського Союзу запланована у Варшаві на п’ятницю, 3 січня, перед представництвом Європейської Комісії, повідомляє farmer.pl.
«Усі сільськогосподарські організації в нашій країні протестуватимуть проти шкідливої політики Європейського Союзу, проти пані Урсули фон дер Ляєн, яка нав’язує такий тон цієї політики, що змусить наші ферми зачинитися», – розповів виданню голова НСЗЗ індивідуальні фермери “Солідарність” Томаш Обшаньскі.
За його інформацією, п’ять вимог протестувальників спрямовані проти диктату, що виходить із Брюсселя. Слоган 5 x STOP стосується угоди з Меркосур, «зеленого» курсу, імпорту з України, знищення польських лісів і полювання, а також знищення польської економіки.
Акція протесту запланована на другу половину дня. Фермери зберуться о 14:00 у представництві ЄК у Варшаві. Потім вирушать до Національного театру, де відбудеться гала-концерт, присвячений початку головування Польщі в Раді Європейського Союзу.
«Розпочнемо о 14:00 перед будівлею представництва Європейської Комісії. Потім ми пройдемо маршем вулицями Варшави до Національного театру, де також виступимо на вулиці Сенаторській. І ми будемо там до вечора і з гідністю зустрінемо Урсулу фон дер Ляєн під час інавгурації президентства Польщі, що офіційно розпочнеться цього дня в Національному театрі», – пояснив представник Масового національного фермерського протесту Даміан Муравець.
Акцію протесту організовано Угодою сільськогосподарських організацій, яка об’єднує понад 20 галузевих спілок та асоціацій, серед яких НСЗЗ індивідуальні фермери «Солідарність», профспілка фермерів «Самооборона», Національна асоціація виробників цукрових буряків, Національна рада сільськогосподарських палат, ОПЗЗ Фермери та сільськогосподарські організації, Масовий національний протест фермерів, Рух молодих фермерів, Інститут економіки сільського господарства та інших.
Польща з 1 січня вдруге перебирає на себе обов’язки голови Ради Європейського союзу, через 20 років після вступу країни до ЄС.
Польська влада заявила, що головною метою головування країни в Раді ЄС є реалізація пріоритетів, пов’язаних зі зміцненням безпеки. Варшава мотивує такий вибір, зокрема, загрозою для Євросоюзу, яку вона вбачає з боку Росії.
«Польське головування підтримає діяльність зі зміцнення європейської безпеки в усіх її вимірах: зовнішньому, внутрішньому, інформаційному, економічному, енергетичному, продовольчому та медичному», – йдеться в програмі держави-голови Ради ЄС.
Польське головування обіцяє докласти зусиль для дотримання та просування принципів і цінностей ЄС, підкреслюючи при цьому особливу роль громадянського суспільства.
Пояснюючи свої пріоритети, польське головування вказує на «зростання геополітичної напруженості, ерозію міжнародного порядку, заснованого на правилах, і гібридні атаки, спрямовані проти європейської демократії та безпеки». Усе це, на думку Варшави, «зобов’язує захищати цінності, на яких ґрунтується спільнота, такі як демократія, свобода і верховенство права».
«Для Європи це час випробувань і рішень. ЄС повинен захищати себе і своїх громадян і піклуватися про своїх найближчих сусідів. Він повинен дати європейцям відчуття безпеки і перспективи розвитку… Щоб зробити Європу безпечнішою, нам необхідна єдність Європейського Союзу і його готовність працювати разом із партнерами, які поділяють наші цінності, включно з тими, хто прагне членства в ЄС. Ми підтримаємо розширення ЄС на основі заслуг – прийом нових членів є геополітичним імперативом і можливістю поширити стабільність та економічне зростання на всьому континенті», – наголошується в програмі.
Польське головування заявляє про плани «постійної підтримки України та її відновлення», а також намір «посилювати тиск на Росію та її союзників».
Визначаючи завдання в галузі оборони, Польща наполягає на «узгоджених і амбітних діях, що доповнюють зусилля НАТО». «Необхідно підвищити готовність до оборони на основі збільшення військових витрат, зміцнення оборонної промисловості та усунення прогалин в оборонному потенціалі. Польське головування підтримуватиме ці заходи і домагатиметься поглибленого обговорення фінансування оборони в ЄС. Водночас держави-члени повинні збільшити витрати на оборону і підтримувати їх на рівні, що відповідає загрозам», – заявляють у Варшаві.
Польське головування приходить на зміну угорському і за правилами ротації голів Ради ЄС забезпечуватиме цю функцію протягом шести місяців. З липня 2025 року головуючі повноваження перейдуть до Данії.
Польща розширить систему укріплень «Східний щит» з кордону з Росією і Білоруссю також на український кордон, заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, повідомляє Polskie Radio.
«Усе, що ми робимо тут, а також робитимемо на кордоні з Білоруссю та Україною, спрямоване на стримування і відлякування передбачуваного агресора, тому це справді інвестиція у світ. Ми витратимо на це мільярди злотих, але зараз уся Європа спостерігає з великим задоволенням і підтримає ці інвестиції та нашу діяльність, якщо це буде необхідно. Наша діяльність також стосується безпеки кордону з Україною – з інших причин, але ми хочемо, щоб поляки почувалися безпечніше на всій довжині східного кордону», – сказав Туск під час візиту на першу побудовану ділянку укріплень.
Він наголосив, що завдяки будівництву «Східного щита» Вармінсько-Мазурське, Підляське, Люблінське та Підкарпатське воєводства, які розташовані в прикордонних районах Польщі, стануть безпечнішими.
«Чим краще охороняється польський кордон, тим менш доступним він є для тих, хто мав би погані наміри», – вказав прем’єр-міністр.
Туск запевнив, що країни, які входять у Балтійський регіон, співпрацюватимуть із Польщею, щоб ця інфраструктура була ефективною не тільки на польських ділянках, а й на всій протяжності кордону, «насамперед, із Росією та Білоруссю».
«Східний щит» – програма, підготовлена Міністерством національної оборони та Генеральним штабом Війська Польського, що передбачає будівництво різних типів укріплень, рельєфних загороджень і військової інфраструктури на кордонах Польщі з Росією та Білоруссю – загальна відстань близько 800 км. Також планується побудувати відповідні системи розвідки та виявлення загроз, передові бази, логістичні вузли, склади та розгорнути системи боротьби з дронами.
Статус тимчасового захисту в країнах ЄС станом на 30 вересня 2024 року мали 4 млн 197,37 тис. громадян країн, що не входять до ЄС, які залишили Україну внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року, порівняно з 4 млн 163,66 тис. громадян місяцем раніше, повідомляє Євростат.
«Порівняно з кінцем серпня 2024 року найбільший абсолютний приріст кількості одержувачів спостерігався в Німеччині (+7 005; +0,6%), Польщі (+4 645; +0,5%) та Іспанії (+3 170; +1,5%)», – ідеться в інформації відомства.
Воно вказало, що кількість бенефіціарів скоротилася у Франції (-570; -0,9%) та Італії (-10; -0,0%).
Таким чином у вересні зростання кількості біженців з України зі статусом тимчасового захисту сповільнилося до 33,7 тис. з 39,8 тис. у серпні.
Згідно з даними Євростату, незважаючи на позбавлення Німеччиною в липні майже 237 тис. осіб зазначеного статусу, вона однаково залишається країною з найбільшим їхнім числом у ЄС і світі – 1 млн 129,34 тис. на кінець вересня, або 26,9% від загальної кількості бенефіціарів у ЄС.
До трійки лідерів входять також Польща – 979,84 тис., або 23,3% і Чехія – 378,48 тис., або 9,0%.
Слідом зі значним відставанням ідуть Іспанія – 218,30 тис., Румунія – 172,41 тис. та Італія – 166,79 тис.
Водночас Євростат уточнив, що в даних щодо Іспанії, Греції та Кіпру враховується частина людей, чий статус тимчасового захисту вже недійсний.
Згідно з даними відомства, порівняно з чисельністю населення кожного члена ЄС найбільша кількість бенефіціарів тимчасового захисту на тисячу осіб у вересні 2024 року спостерігалася в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становить 9,3.
Мовиться також, що на 30 вересня 2024 року на громадян України припадало понад 98,3% бенефіціарів тимчасового захисту. Дорослі жінки становили майже половину (45,0%) одержувачів тимчасового захисту в ЄС, діти – майже третину (32,3%), тоді як дорослі чоловіки – трохи більше ніж п’яту частину (22,7%) від загальної кількості. Роком раніше частка жінок була 46,5%, дітей 33,7% і дорослих чоловіків 19,9%.
Понад 100 тис. осіб зі статусом тимчасового захисту на кінець вересня 2024 року було також у Словаччині – 126,97 тис., Нідерландах – 119,01 тис. та Ірландії – 107,93 тис.
Від 50 тис. до 100 тис. їх налічували в Бельгії – 84,54 тис., Австрії – 81,91 тис., Литві – 81,07 тис., Норвегії – 76,11 тис., Фінляндії – 67,27 тис., Швейцарії – 66,63 тис., Болгарії – 64,32 тис., Португалії – 63,66 тис. і Франції – 60,10 тис. (дані про дітей переважно не включено – Євростат).
Далі йдуть Латвія – 46,99 тис. осіб, Швеція – 44,63 тис., Угорщина – 37,99 тис., Данія – 36,93 тис., Естонія – 34,24 тис., Греція – 31,78 тис., Хорватія – 25,40 тис., Кіпр – 21,68 тис., Ісландія – 3,92 тис., Люксембург – 3,82 тис., Мальта – 2,16 тис. і Ліхтенштейн – 0,66 тис.
Євростат уточнив, що всі наведені дані стосуються надання тимчасового захисту на підставі Рішення Ради ЄС 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у зв’язку з військовим вторгненням Росії та тягне за собою запровадження тимчасового захисту. 25 червня 2024 року Європейська рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2025 року по 4 березня 2026 року.
Згідно з оновленими даними УВКБ ООН, кількість українських біженців у Європі станом на 15 жовтня цього року оцінювали в 6,192 млн, а загалом у світі – у 6,752 млн, що відповідно на 38 тис. і 27 тис. більше, ніж на 24 вересня цього року.
У самій Україні, за останніми даними ООН на серпень цього року, було 3,669 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), що на 121 тис. більше, ніж на квітень цього року.
За даними регіональної влади, на які посилаються в ООН, з 1 серпня до 3 жовтня Донецьку область на сході України залишили понад 120 тис. осіб, зокрема 19,5 тис., які втекли від активних бойових дій. У Сумській області влада оцінює, що було евакуйовано 36 тис. осіб, зокрема 6 тис. дітей.
Як зазначав на початку березня минулого року заступник міністра економіки Сергій Соболєв, повернення кожних 100 тис. українців додому дає приріст ВВП у 0,5%. Мінекономіки в макропрогнозі на цей рік заклало повернення в Україну 1,5 млн осіб.
Водночас Нацбанк, навпаки, у жовтневому інфляційному звіті знову погіршив прогноз відтоку з України цього року з 0,4 млн до 0,5 млн. В абсолютних цифрах ідеться про зростання кількості мігрантів, які залишаються за кордоном, цьогоріч до 6,8 млн. Водночас оцінку відтоку на наступний рік знижено з 0,3 млн до 0,2 млн.
У новому звіті Нацбанк підтвердив очікування початку повернення українців додому 2026 року, проте знизив прогноз чистого припливу 2026 року до 0,2 млн з 0,4 млн.
За інформацією аналітиків EastFruit, оптові ціни на яблука сорту «Гала» в Україні, Молдові та Польщі перебувають на рекордних для цього часу рівнях для останніх років. Нагадаємо, що це найбільш популярний сорт яблука серед експортерів, а також дедалі популярніший сорт яблука серед споживачів, який дедалі успішніше конкурує з сортом «Голден Делішез».
Якщо зазвичай ціни на яблуко сорту «Гала» істотно відрізняються в цих трьох сусідніх країнах-експортерах, то цього сезону до середини жовтня ціни в Молдові, Польщі та Україні майже однакові, і коливаються в межах від $0,51 до $0,53 долара за кг за яблуко стандартної якості, придатне для продажу на свіжому ринку всередині країни.
Що ж стосується яблука преміальної експортної якості, то ціни на них значно вищі. «Маржа за «преміальність» яблука цього сезону в країнах Східної Європи вища, ніж зазвичай. Це пов’язано не лише із загальним зниженням пропозиції яблука, а й із проблемами щодо якості внаслідок абсолютно нетипових погодних умов під час вегетації яблука», – говорить Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.
Читайте також: Ціни на яблука в Україні встановили нові рекорди
Менш ніж за місяць ціни на «Галу» в Україні зросли на 36%. У Молдові подорожчання яблука почалося пізніше, але за останні три тижні ціни зміцнилися відразу на 11%. У Польщі ціни на цей самий сорт зросли на 6% за два тижні, хоча до цього вони мали тенденцію до зниження з неймовірно високих рівнів, з яких розпочався сезон, і були значно вищими, ніж в Україні та Польщі.
За словами трейдерів, головною причиною зростання цін на яблуко є небажання виробників поспішати з їхньою реалізацією. Навіть в Україні, де щодня російські загарбники атакують цивільну інфраструктуру, зокрема об’єкти енергетики країни, фермери намагаються зберегти яблуко якомога довше, сподіваючись на ще вищі рівні цін.
Зазначимо, що зростання цін на яблуко в цей період року є нетиповим явищем для країн Східної Європи, оскільки пропозиція яблука зазвичай максимальна, і фермери поспішають розпродати ту частину продукції, яка не підлягає тривалому зберіганню. Тому, не можна виключати, що в зимово-весняний період, ціни на яблуко популярних сортів неприємно здивують споживачів.
