Nestlé в Україні у першому півріччі 2026 року збільшила продажі в країні на 19,3% в грошах (в гривні) та на 10% – в об’ємах, до 56 тис. тонн, тоді як весь український ринок FMCG в категоріях, в яких представлена компанія, зріс у цей період на 15% в грошах та на 6% в об’ємах, повідомив генеральний директор Nestlé в Україні та Молдові Роман Янович.
“Це сигнал інвестувати”, – прокоментував він такі результати на брифінгу в Києві у четвер та пояснив, що в цілому Група Nestlé збільшила продажі у світі у першому півріччі цього року на 3,6%, тобто Україна є драйвером росту для компанії.
За його словами, у першому півріччі 2026 році компанія інвестувала 5 млрд грн у свою діяльність в Україні, з яких 200 млн грн – у розвиток фабрик в Україні та 4,8 млрд грн – у розвиток продуктових категорій.
“Вклавши 5 млрд грн в першій половині року, ми плануємо до кінця 2026 року інвестувати співмірну до минулого року суму на рівні 10 млрд грн, щоб нарощувати виробництво та підтримувати досягнуту динаміку зростання”, – сказав гендиректор.
Він уточнив, що інвестиції у розвиток фабрик за результатами цього року мають скласти 1 млрд грн.
Як повідомив гендиректор, в категорії кондитерських виробів зростання продажів всіх гравців на українському ринку склало у січні-червні цього року 18% у гривні та 6% в об’ємах, кулінарії – відповідно 12% та 2%, розчинній каві – 16% та 4%, харчуванні для немовлят – 20% та 7%, іншому харчуванні для дітей – 20% та 10%, кормах для тварин – 20% та 10%.
За його словами, особливо швидко зростає ринок кави в капсулах—на 30% в грошовому та на 16% у натуральному виразі. Цей ринок невеликий, але має потенціал ще подвоїтися-потроїтися, зауважив Янович.
Гендиректор зазначив, що Nestlé сьогодні займає приблизно половину українського ринку кетчупу з ТМ “Торчин” та какао з ТМ Nesquik та третину ринку соусів з ТМ “Торчин”.
Він додав, що в рамках світових кампаній в Україні наразі активно просувається продукція під ТМ Felix та ProPlan в категорії кормів для тварин та KitKat в категорії кондитерської продукції, тоді як в рамках локальних кампаній просуваються ТМ “Світоч”, “Торчин”, “Мівіна”, кавові капсули Dolce Gusto, Nesquik.
Окрім того на брифінгу представники компанії повідомили про плани розширення цього року лінійки продукції в кулінарії, яка має вже більше 100 позицій, приблизно на 20%. При цьому найбільшими темпами зростає “азійська лінійка” – на 20-25%, а у категорії заливної вермішелі у стаканах це зростання є тризначним.
На думку Яновича, потенціал для покращення позицій є у “Світоча” та у кавовому бізнесу, де компанія має амбіцію з другого місця піднятися на перше, яке зараз займає Jacobs.
Гендиректор заявив, що у зв’язку зі збільшенням ворожих обстрілів складів питання логістики наразі є №1, тож компанія на випадок критичної ситуації розробила схему, як доставляти товари в мережі супермаркетів напряму без залучення їх розподільчих центрів.
Ще однією проблемою він назвав дефіцит кадрів, через який на одному з підприємств компанії довелося збільшити зарплату на 30%. В той же час Янович вказав, що хоча в компанії й розглядали варіанти залучення іноземців, але все ж намагаються знайти кадри саме серед українців.
Янович також повідомив, що за перше півріччя 2026 року сума благодійної допомоги склала понад 120 млн грн, а всього від початку повномасштабної війни компанія передала благодійної допомоги на суму понад 2 млрд грн.
В Україні Nestlé розпочала діяльність 1994 року з відкриття представництва. У 1998 році придбала контрольний пакет акцій ЗАТ “Львівська кондитерська фабрика “Світоч”, а з 2018-го володіє 100% акцій підприємства. У травні 2003 року в Києві засновано ТОВ “Нестле Україна”, а наприкінці того року Nestlé стала власником 100% акцій підприємства “Волиньхолдинг”.
У 2010 році Nestlé SA придбала ТОВ “Техноком” у Харкові, виробника продуктів швидкого приготування під ТМ “Мівіна”. У 2012 році у Львові було створено Nestlé Business Service (NBS Europe), який є одним із семи сервісних центрів Nestlé у світі та надає послуги з підтримки підрозділів Nestlé у понад 40 країнах світу.
Під час війни Nestlé інвестувала EUR43 млн у будівництво четвертої фабрики в Україні – у Смолигові Волинської обл. з виробництва вермішелі, яка була відкрита у квітні 2025 року, та планує збільшити інвестиції в неї до EUR70 млн до кінця 2027 року.
Бізнес Nestlé в Україні представлений такими напрямами: кава та напої, кондитерські вироби, кулінарія (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин.
Мешканці столиці України у січні-червні поточного року придбали 11,484 тис. нових легкових автомобілів, і цей регіональний ринок нових легковиків з великим відривом залишається найбільшим, повідомив “Укравтопром” у телеграм-каналі.
Як повідомлялось, за даними асоціації, у першому півріччі в Україні реалізовано майже 33 тис. легкових авто, таким чином частка Києва складає 35% загального продажу.
Другим за обсягом продажів стала Київська область – 3276 од., далі йдуть Дніпропетровська – 2273 од., Харківська – 1852 од. та Львівська – 1810 од. області.
Загалом ці регіональні ринки забезпечили 63% продажів нових легковиків в Україні.
Бестселером першого півріччя на цих ринках був компактний кросовер Renault Duster.
Як повідомлялось, за даними “Укравтопрома”, у січні-червні поточного року продажі нових легкових автомобілів зросли на 0,5% порівняно з тим же періодом 2025 року, при цьому автомобілі з традиційними двигунами (бензинові і дизельні) охопили майже 62% проти 56,5% минулого року, тоді як частка електромобілів скоротилась до 8,3% з 18,9%.
За підсумками 2025 року в п’ятірку регіонів-лідерів продажу входили Київ, Київська Дніпропетровська, Одеська, та Львівська області, далі йшла Харківська область.
Водночас найбільші показники з реєстрації ввезених з-за кордону вживаних легковиків у минулому році продемонструвала Львівщина.
Шведська H & M Hennes & Mauritz AB у другому кварталі 2026 фінансового року зберегла операційний прибуток майже на рівні минулого року на тлі зниження продажів у шведських кронах, поліпшення валової маржі та скорочення запасів.
Як повідомляється у звіті компанії, чисті продажі H&M у березні-травні становили SEK54,828 млрд проти SEK56,714 млрд за аналогічний період минулого року. У місцевих валютах продажі були майже на рівні минулого року, тоді як у шведських кронах на показник негативно вплинуло зміцнення крони.
Валовий прибуток у другому кварталі становив SEK31,045 млрд проти SEK31,425 млрд роком раніше, а валова маржа зросла до 56,6% з 55,4%. У компанії пояснили поліпшення маржі переважно роботою над ефективністю ланцюга постачання.
Операційний прибуток без урахування одноразових витрат зріс на 11% – до SEK6,592 млрд, а відповідна операційна маржа підвищилася до 12% з 10,4%. Водночас операційний прибуток з урахуванням витрат становив SEK5,913 млрд проти SEK5,914 млрд роком раніше, операційна маржа – 10,8% проти 10,4%.
Одноразові витрати на реструктуризацію у кварталі становили SEK679 млн і були пов’язані з організаційними змінами на ринках продажів та у центральних комерційних структурах компанії.
Чистий прибуток H&M у другому кварталі становив SEK3,963 млрд проти SEK3,962 млрд роком раніше, прибуток на акцію – SEK2,49 проти SEK2,48.
За перше півріччя 2026 фінансового року чисті продажі групи знизилися до SEK104,435 млрд зі SEK112,047 млрд, у місцевих валютах падіння становило 1%. Операційний прибуток за півріччя зріс до SEK7,425 млрд з SEK7,117 млрд, а операційна маржа – до 7,1% з 6,4%. Чистий прибуток збільшився до SEK4,667 млрд з SEK4,541 млрд.
Грошовий потік від операційної діяльності у другому кварталі зріс на 24% – до SEK10,591 млрд, за півріччя – на 15%, до SEK14,616 млрд.
Запаси товарів станом на кінець травня скоротилися на 10% – до SEK34,942 млрд з SEK38,817 млрд роком раніше. У валютно скоригованому вираженні запаси зменшилися на 2%. Частка запасів у продажах за останні 12 місяців знизилася до 15,8% з 16,6%.
“Наша довгострокова робота посилила прибутковість і дає нам добрі можливості створювати ще більше цінності для клієнтів”, – заявив CEO H&M Даніель Ервер.
За його словами, продажі у кварталі були дещо нижчими за план, однак прибутковість і ситуація із запасами розвивалися позитивно. Компанія продовжує спрощувати організацію, наближати ухвалення рішень до клієнта та у другому півріччі розпочне оновлення цифрової інфраструктури.
Станом на 31 травня 2026 року група H&M мала 4,038 тис. магазинів проти 4,166 тис. роком раніше. У першому півріччі компанія відкрила 41 магазин і закрила 104. Частка онлайн-продажів перевищує 30%.
У 2026 році H&M планує відкрити близько 90 нових магазинів і закрити близько 170. Компанія продовжує експансію в Латинській Америці: перший магазин у Ріо-де-Жанейро відкрився у квітні, у другому півріччі 2026 року H&M планує вийти на ринок Парагваю, а у 2027 році – Аргентини через франшизу.
Продажі H&M Group у місцевих валютах у червні 2026 року, за очікуваннями компанії, будуть на рівні аналогічного місяця минулого року.
H&M Group – один із найбільших світових fashion-ритейлерів. До групи входять бренди H&M, COS, Weekday, & Other Stories, ARKET, H&M HOME та Sellpy.
З повною версією звіта можна ознайомитися за посиланням.
Кабінет міністрів України прийняв рішення про приватизацію Одеського припортового заводу (ОПЗ), повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
«Сьогодні прийняли рішення про приватизацію Одеського припортового заводу. Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із стартовою ціною 4,5 млрд грн», – написала Свириденко в телеграм-каналі за результатами засідання уряду у вівторок.
За її словами, ОПЗ – це один з найбільших хімічних комплексів України, який до війни виробляв аміак і карбамід, експортував добрива, але з 2022 року основне виробництво зупинено.
“Завод працював частково – забезпечував киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хаба. Підприємство має відновити повноцінну роботу. Це можливо тільки через залучення приватного власника та інвестицій. Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця та забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив”, – підкреслила прем’єр.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у телеграм-каналі, затверджено умови продажу державного пакета акцій АТ «Одеський припортовий завод» у розмірі 99,5667% у статутному капіталі товариства на електронному аукціоні, які, зокрема, передбачають: збереження основних видів діяльності товариства; здійснення інвестицій у формі капітальних вкладень на технічне переоснащення та модернізацію (у тому числі енергомодернізацію) виробництва на загальну суму не менше 500 млн гривень; погашення протягом дванадцяти місяців від дати переходу.
Національний банк України (НБУ) збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку минулого тижня на $98,4 млн, або 18% – до $643,6 млн, свідчить статистика регулятора на його сайті.
Згідно з нею, центробанк протягом останніх двох тижнів не купував валюти.
Минулого тижня Нацбанк купив найбільше валюти з початку березня, але все одно це менше, аніж у лютому цього року, та приблизно дорівнює купівлі валюти в той самий тиждень у березні торік.
Дані, які регулятор встиг оприлюднити за цей час, свідчать, що від’ємне сальдо між обсягами купівлі населенням валюти та обсягами її продажу минулого тижня звужувалося з $26,89 млн у понеділок до $20,24 в четвер.
Офіційний курс гривні за підсумками тижня ослабився на 2 коп. – до 41,5277 грн/$1.
Такою самою була зміна курсу й на готівковому ринку зі збереженням вузького спреду – 41,46–41,56 грн/$1.
“З початку березня український валютний ринок зазнав помітних змін у динаміці курсу долара. Якщо у лютому долар поступово зміцнювався, то на початку березня розпочалося його зниження з подальшим поступовим відновленням вартості після 10 березня”, – коментують ситуацію на ринку аналітики оператора ринку обміну валют “КИТ Group” у березневому огляді.
На їхню думку, на готівковий український валютний ринок вплинуло зниження попиту на долар після масштабного завезення готівкової валюти в лютому: за даними НБУ, в Україну ввезено $1,316 млрд готівкового долара й еквівалент $450 млн у євро.
Інтервенції НБУ допомагають згладжувати курсову волатильність і підтримувати контрольовану ситуацію на ринку, однак підвищення бюджетних витрат у березні традиційно створює додатковий попит на валюту, що може впливати на корекцію курсу гривні, додали експерти “КИТ Group”. За їхніми очікуваннями, що у короткостроковій перспективі, протягом наступних 1–3 тижнів, курс долара, ймовірно, залишатиметься в межах 41,30–42,30 грн/$1.
Як повідомлялося, чисті інтервенції НБУ в лютому скоротилися до $3 млрд з $3,75 млрд у січні.
Обсяги купівлі українцями валюти у лютому 2025 році перевищили обсяги її продажу на $0,95 млрд, що також менше порівняно із $1,48 млрд у січні цього року.
Міжнародні резерви України станом на 1 березня 2025 року, за попередніми даними, становили $40,15 млрд, що на 6,7%, або на $2,86 млрд, менше, ніж місяць тому.
Кабінет Міністрів заклав середньорічний показник офіційного курсу гривні до долара США у державний бюджет 2025 року на рівні 45 грн/$1.
https://interfax.com.ua/news/economic/1058312.html
Державна служба геології та надр України оголосила про проведення аукціонів із продажу одинадцяти спеціальних дозволів на користування надрами. Повідомляє NADRA.INFO.
Аукціони відбудуться 08.10.2024. Період подання пропозицій: 20.09.2024 18:00 – 07.10.2024 20:00
Публікуємо огляд лотів із посиланнями для реєстрації на торги, а також даними YouControl про власників компаній, які ініціювали проведення аукціонів.
Нагадуємо: за проведенням аукціонів Держгеонадр стежать в Антимонопольному комітеті України. Спецдозвіл, куплений у змові між учасниками торгів, можуть визнати недійсним.
Малоскелівське родовище кварцитів розвідане в 1952‒1956 рр. Українським геологорозвідувальним трестом Міністерства чорної металургії УРСР. Кварцити придатні для використання в шихті (75%:25%) з Овруцькими кварцитами для виробництва феросиліцію.
Східна ділянка Малоскелівського родовища кварцитів розроблялась ПрАТ «КГК» з 2007 року на підставі спеціального дозволу на користування надрами, наданого йому від 18.12.2007 № 4616. Дозвіл анульовано наказом Держгеонадр від 07.07.2022 № 221.
Державним балансом запасів корисних копалин України «Кварцит та кварц для вогнетривів» обліковано залишок запасів кварцитів Східної ділянки Малоскелівського родовища у кількості 1426,59 тис.т за категорією С1 (код класу 121) та з невизначеним промисловим значенням за кат. В+С1– 2345 тис.т (код класу 332).
За річної потужності кар’єру в щільному тілі 121,2 тис. т термін забезпеченості підприємства запасами кварцитів складає 11,9 років (джерело).
Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина карбонатна для кормових домішок» станом на 01.01.2024 року обліковано запаси крейди Тростянецького родовища у кількості 2215,41 тис. т за категорією С1 (код класу 122) (джерело).
Запаси суглинків Північно-Західної і Південно-Східної ділянок Москалівського родовища, обліковані станом на 01.01.2024 року Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина цегельно-черепична», відповідають затвердженим і складають у кількості (тис. м3), ділянка Північно-Західна: С2 – 971,5 (код класу 122); ділянка Південно-Східна: С2 – 235,6 (код класу 122). Разом по родовищу: С2 – 1207,1 (джерело).
Крейда відповідає вимогам цементної промисловості в якості карбонатного компонента цементної шихти для виробництва портландцементу марок «400» і «500». Крім виробництва цементу, крейда родовища придатна для отримання вапна будівельного, а також для виробництва тонкодисперсної крейди меленої марок ММС-1, ММС-2 (ГОСТ 12085-88) для вапнування кислих ґрунтів (джерело).
Мамринське-2 родовище цегельної сировини розроблялась протягом 1997‒2010 рр. колективним підприємством «Коростишівський райагробуд». Державним балансом запасів корисних копалин України «Сировина цегельно-черепична» станом на 01.01.2024 року обліковано балансові запаси суглинків і глин Мамринського-2 родовища у кількості 165,7 тис. м3 за категорією А (джерело).
За всіма показниками гранодіорити свіжі та порушені вивітрюванням задовольняють вимоги відповідних Держстандартів до сировини для виробництва щебеню марки «1200» і бутового каменю марки «800».
Залишок запасів Ярівського родовища (ділянка 1971 р.), облікованих Державним балансом запасів корисних копалин України «Камінь будівельний», станом на 01.01.2024 р. складають у кількості (тис. м3) за категоріями: А – 1965,5, В – 7064,2, С1 – 4407,8; А+В+С1 – 13437,5; С2 – 2850,6 (джерело).
Ділянка Воловин (Південно-східна та Північно-західна частини), ГВ + ДПР + ПР (Львівська область, Червоноградський район). Стартова ціна – 2 445 760 грн. Ініціатор – ТОВ «Дарвар» (Іван Вартовник).
Ділянка Зарічна техногенна (відвал шахти Зарічна), ГВ + ДПР + ПР (Львівська область, Червоноградський район). Стартова ціна – 1 948 160 грн. Ініціатор – ТОВ «НВО «Захід Інвест» (Владислав Любовський).
Нагадаємо, на 24.09.2024 Держгеонадра призначили проведення 11 аукціонів з продажу спецдозволів на користування ділянками надр з покладами вуглеводнів.
