Оператори систем передачі (ОСП) України, Словаччини, Угорщини та Румунії запустили в понеділок перші місячні аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, повідомила НЕК “Укренерго”.
Вони проходять 15-17 грудня на платформі Joint Allocation Office (JAO) з поставкою на січень 2026 року. Остаточні результати аукціонів мають бути оголошені 23 грудня. Згідно з інформацією на JAO, потужність перетину з Угорщини складає 460 МВт, з Румунії та Словаччини – по 172 МВт. З України потужність перетину не пропонується.
“Довгострокові аукціони з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів – це те, що точно піде на користь українському ринку електроенергії. В умовах масованих російських атак на нашу енергосистему, впевненість у стабільному надходженні імпорту електроенергії кожного наступного місяця нам дуже потрібна”, – прокоментував голова правління “Укренерго” Віталій Зайченко, слова якого наводяться в повідомленні компанії в Телеграм.
“Ми вдячні партнерам з ENTSO-E та аукціонної платформи JAO, а також колегам з компаній-операторів енергосистем сусідніх держав ЄС за ефективну співпрацю. Сподіваємось, вона буде продовжена, і надалі будуть запроваджені також річні аукціони”, – зазначив Зайченко.
Як вказує НЕК, запровадження таких аукціонів стало можливим завдяки співпраці з ОСП сусідніх держав та за підтримки Європейської мережі операторів системи передачі (ENTSO-E). Робота над правилами довгострокового розподілу для зовнішніх кордонів ЄС тривала протягом останніх двох років.
“Після погодження цих правил національними регуляторами України, Словаччини, Угорщини і Румунії став можливим розподіл вільної пропускної спроможності міждержавних перетинів шляхом проведення місячних довгострокових аукціонів. Для України це означає можливість ефективнішого цінового прогнозування, а у перспективі – зниження вартості імпортованої електроенергії”, – пояснила “Укренерго”.
Як зазначається в повідомленні, у глобальному вимірі місячні аукціони сприяють більш тісній інтеграції українського і європейського енергоринків та забезпечують посилення стійкості об’єднаної енергосистеми України.
Як повідомлялося, ENTSO-E з початком повномасштабного вторгнення, зважаючи на воєнні ризики, погодилося тільки на добові аукціони з розподілу потужності міждержавного перетину для імпортно-експортних операцій з електроенергією. Водночас трейдери та енергокомпанії неодноразово зазначали, що відсутність довгострокових аукціонів, зокрема, місячних і річних, заважає ефективності залучення імпортної е/е.
Голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко на початку грудня в коментарі Енергореформі зазначив, що розраховує на успішне проведення перших з початку війни довгострокових (місячних) аукціонів з розподілу міждержавного перетину з Румунією, Угорщиною і Словаччиною.
“Думаю, що ці аукціони відбудуться. Ринок точно чекає довгострокових аукціонів. Тому, гадаю, весь запропонований перетин буде проданий”, – сказав він.
“По Польщі, на жаль, аукціонів не буде, бо польський оператор системи передачі не дає згоди”, – додав глава “Укренерго”.
Варто зазначити, що запущені сьогодні аукціони спільні, тобто проводяться одночасно обома операторами. Про такий механізм ОСП домовилися у 2023 році, і поки за ним проводилися добові аукціони. Місячні аукціони до цього проводилися по Молдові та по Польщі (перетин Добротвір-Замость), де ще діють односторонні аукціони замість спільних.
Учасники панелі «Connecting Economies: Cross-border Infrastructure and the Power of Partnership» на форумі з відбудови України в Бухаресті наголосили, що розвиток прикордонної інфраструктури та спільних проєктів є ключовою умовою для розкриття економічного потенціалу українсько-румунського співробітництва, насамперед у прикордонних регіонах Чернівецької та Закарпатської областей.
Дискусію модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Богдан Берняґе. У панелі взяли участь голова повітової ради Сучави (Румунія) Георґе Шолдан, заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлиюк та перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета.
За словами учасників, економічне партнерство Чернівецької області з Румунією має стратегічне значення: понад 20% зовнішньоторговельного обороту регіону припадає на Румунію. Значний потенціал для поглиблення співпраці існує в галузі деревообробки, де сировинна база Чернівеччини може поєднуватися з переробними потужностями румунської сторони. Окремо було відзначено можливості для розвитку спільних проєктів у сферах ІТ, туризму, сільського господарства та транспорту. «Наші регіони вже тісно пов’язані торгівлею, наступний крок – переходити від простого експорту сировини до спільних виробничих ланцюгів», – зазначив Павлиюк.
Щодо Закарпаття учасники наголосили, що відбудова регіону тісно пов’язана з його довгостроковим розвитком і поглибленням зв’язків із Румунією. Попри те, що область має найдовший відтинок спільного кордону з цією країною, прикордонна інфраструктура залишається недостатньо розвиненою, а низка пунктів пропуску працює нижче від потенційної пропускної спроможності. На думку Шекети, цільові інфраструктурні інвестиції – у дороги, залізничні підходи та модернізацію пунктів пропуску – є необхідною умовою для поліпшення сполучення між Закарпаттям і Румунією та повнішого використання можливостей транскордонної співпраці.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що розвиток спільних проєктів і модернізація прикордонної інфраструктури здатні посилити економічну інтеграцію прикордонних регіонів, а також створити додаткові можливості для бізнесу й зайнятості по обидва боки кордону.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Румунії підтверджено два випадки лепри (хвороби Хансена) — перші в країні за більш ніж 40 років, повідомили власті. Захворювання діагностували у двох масажисток у спа-центрі в місті Клуж на північному заході країни. Обидві пацієнтки — громадянки Індонезії 21 і 25 років; ще двох осіб перевіряють.
Міністр охорони здоров’я Александру Рогобете заявив, що відвідувачам спа-центру не варто панікувати, оскільки для передачі інфекції зазвичай потрібен тривалий контакт. За його словами, одна з пацієнток нещодавно повернулася з Азії, де провела близько місяця з матір’ю, яка на той момент перебувала в лікарні з тим же захворюванням. На час епідрозслідування влада призупинила роботу спа-центру.
За інформацією румунської сторони, останній підтверджений випадок лепри в країні фіксували 44 роки тому (тобто на початку 1980-х).
Важливе уточнення: мова йде саме про «перші випадки в Румунії за 40+ років», а не про «перші в Європі» — в медіа іноді люблять спрощувати заголовки.
Що це означає для туристів і системи охорони здоров’я?
Ризик для клієнтів спа, за оцінкою влади, невисокий: лепра передається, як правило, при тривалому тісному контакті з нелікованим хворим; випадкові контакти не вважаються типовим шляхом передачі.
Довгий інкубаційний період робить ймовірним сценарій «зараження відбулося не в Румунії»: симптоми можуть з’являтися через роки, іноді — до 20 років після контакту.
Закриття закладу і тестування контактів — стандартний захід для рідкісних імпортованих інфекцій: навіть при низькій заразності важливо швидко виявити коло тісних контактів (в т.ч. колег) і виключити подальшу передачу.
Інформаційний ризик (страхи/стигма) може бути вищим за медичний: лепра історично сильно стигматизувалася, хоча сьогодні вона виліковна і при своєчасній терапії зазвичай не призводить до інвалідності.
Що таке лепра (проказа, хвороба Хансена):
Збудник: бактерія Mycobacterium leprae. Хвороба частіше вражає шкіру і периферичні нерви.
Передача: переважно через краплі з носа/рота при тісному і частому контакті з нелікованою людиною. Не поширюється через звичайні побутові контакти (рукостискання, обійми, спільне харчування, сидіння поруч).
Інкубаційний період: в середньому близько 5 років, але симптоми можуть проявитися і значно пізніше — до 20 років.
Лікування: лепра виліковна схемою багатокомпонентної терапії (MDT); після початку лікування пацієнт, як правило, перестає бути джерелом інфекції.
Як повідомляє Сербський Економіст, останніми днями представники урядів Сербії та Румунії офіційно підтвердили наміри розвивати великий транспортний проект — побудувати сучасну автомагістраль, яка забезпечить пряме автомобільне сполучення між столицями двох країн.
Проект об’єднує два національні інфраструктурні плани:
— Румунську автомагістраль A9 (Timișoara–Moravița), яка повинна з’єднати Тімішоару з кордоном Сербії, і
— сербську магістраль Belgrade–Vatin з виходом до кордону з Румунією.
Згідно з міжурядовою угодою, підписаною міністрами транспорту Сербії та Румунії, обидві країни працюють над узгодженням технічних деталей, щоб дороги з’єдналися на кордоні і створили безперервний високошвидкісний маршрут від Белграда до Тімішоари.
У Румунії ділянка автомагістралі між Тімішоарою і прикордонним пунктом Moravița вже знаходиться в стадії підготовки і проектування, а окремі ділянки будівництва були передані підрядникам.
Цей маршрут має важливе стратегічне значення для обох держав:
• Він посилить транспортне сполучення між країнами і поліпшить логістику вантажного і пасажирського транспорту.
• Зв’язок з мережею автомагістралей Європи допоможе інтегрувати сербську та румунську інфраструктуру в європейські транспортні коридори.
Очікується, що проект буде фінансуватися як за рахунок європейських фондів, так і через національні бюджети, а його реалізація стане кроком до більш тісної економічної та транспортної інтеграції регіону.
https://t.me/relocationrs/1926
Компанія “ТК-Домашній текстиль”, що входить до групи компаній “Текстиль-Контакт” (ТК Group), в грудні суттєво збільшила експорт продукції, зокрема вперше почала працювати з замовниками зі Швеції, повідомив власник групи Олександр Соколовський.
“Грудень тільки починається, але став рекордним для експорту “ТК-Домашній Текстиль”: з початку місяця відвантажили вже сім фур власної продукції в Європу! Вперше почали працювати з замовниками зі Швеції, з якими законтрактували тканини власного виробництва з цифровим друком”, – написав він у Facebook.
Уточнюється, що дизайни надав замовник, а виготовлення тканин і цифровий друк повністю забезпечив Чернігівський текстильний комбінат (“ТК-ДТ Чернігів”).
Також була відвантажена продукція новому замовнику в Румунію.
За словами Соколовського, дві фури поїхали до нового партнера з Балтії – це індивідуальне замовлення на виробництво матраців із наповнювачем, що на 70% складається з українського льону.
“Чохли на ці матраци пошили з натуральної бавовняної тканини (полупанами), яка також виготовлена на нашому текстильному виробництві”, – додав власник ТК Group.
Цього місяця компанія виконала два масштабні відвантаження до Литви – для мережі супермаркетів DEPO, куди поставлено дві фури готових виробів домашнього текстилю та вже готується наступна партія.
“Окрім цього, ми здійснили чергове відвантаження нашому вже постійному клієнту з Грузії – мережі супермаркетів Domino. Цього разу це був розширений передноворічними дизайнами асортимент домашнього текстилю під нашим брендом HomeLine”, – зазначив Соколовський.
Водночас він зазначив, що наразі у ТК та на багатьох підприємствах легкої промисловості є проблема, коли останні два роки навіть постійні клієнти бояться розміщувати замовлення в Україні.
“Хоча ризикуємо тут саме ми, а не вони. Цікаво, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022-2023 роках такого не було. Навпаки, багато європейців намагались українським підприємцям допомогти і навіть, розуміючи наші потужності, збільшували замовлення незважаючи на логістичні і інші ризики. Зараз пробитися чомусь значно важче, але робимо все можливе і неможливе”, – підкреслив Соколовський.
“ТК-Домашній текстиль” – лідер із виробництва тканин, домашнього текстилю, дитячого асортименту в Україні. У портфелі активів – одна з небагатьох в Україні оздоблювальна фабрика із випуску бавовняних тканин у Чернігові “ТК-ДТ Чернігів”. Також серед її активів – швейні фабрики у Києві, Тернополі, Чернігові та в Одесі; взуттєва в Чигирині; в’язальне виробництво, а також виробництво синтепону в Чернігові.
Серед країн-імпортерів продукції – Данія, Німеччина, Литва, Латвія, Грузія, Франція.
TK Group заснована 1995 року. Наразі представляє холдинг, що об’єднує весь спектр послуг текстильної промисловості – від сировини і ниток до готових рішень для клієнтів B2B, B2G, B2C.
В складі групи – 13 фабрик, штат налічує близько 1,5 тис працівників.
З початку повномасштабної війни група інвестувала у розвиток близько $14,5 млн,
Засновником групи є Соколовський, голова комітету оборонних закупівель легкої промисловості при Федерації роботодавців України, член громадського руху “Маніфест 42”.
На форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у Бухаресті під час однієї з панельних дискусій представники Румунії, Республіки Молдова та України заявили про намір поглиблювати регіональну співпрацю в інфраструктурі в межах «стратегічного трикутника сполучення» для підтримки відбудови України та посилення стійкості регіону.
Панель модерував генеральний директор аналітичного центру New Strategy Center Джордж Скутару. У ній взяли участь віцепрем’єр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимир Болєа, спеціальний посланник з питань відбудови України, керівник канцелярії прем’єр-міністра Румунії Міхай Юрка, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко, державний секретар Мінінфраструктури Румунії Іонел Скріоштеану, заступник міністра з питань громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач (у форматі відеоконференції), а також генеральний директор Leviatan Group Кетелін Подару.
Дискусія була зосереджена на стратегічній важливості регіоналізації інфраструктурних проєктів між трьома країнами та розвитку логістичних коридорів, які забезпечують не лише економічну й демографічну мобільність, а в умовах триваючої війни – і військову мобільність. Учасники підкреслили, що транспортна та енергетична сполученість розглядається як інструмент для узгодження політики урядів, а також як платформа для залучення приватного сектору до відбудови України.
«Логістика стає ключовим елементом безпеки й розвитку: від портів і залізниці до прикордонної інфраструктури, усе це повинно працювати як єдина мережа між Румунією, Молдовою та Україною», – зазначив Скутару під час обговорення. Він наголосив, що координація інвестицій і проєктів у межах «стратегічного трикутника сполучення» є необхідною умовою для підвищення пропускної спроможності коридорів, які використовуються для торгівлі, транзиту та військової допомоги.
Представники української та молдовської сторін наголосили, що відбудова України неможлива без активної участі приватного бізнесу та залучення міжнародних компаній до спільних проєктів. «Україна відкрита до партнерства, і нам потрібні як фінансові ресурси, так і технологічні рішення, які можуть надати регіональні та глобальні партнери. Спільні інфраструктурні проєкти зміцнюють не лише економіку, а й стабільність усього регіону», – підкреслив заступник міністра Сергій Деркач.
За підсумками дискусії учасники відзначили позитивну динаміку у зміцненні сполученості між трьома державами, зокрема щодо модернізації транспортних коридорів, портової та прикордонної інфраструктури. Вони дійшли висновку, що подальший прогрес залежатиме від узгодженості дій урядів, ефективного використання фінансових інструментів і тісної співпраці з міжнародними партнерами для підвищення колективної стійкості та добробуту регіону.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
