На форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у Бухаресті під час однієї з панельних дискусій представники Румунії, Республіки Молдова та України заявили про намір поглиблювати регіональну співпрацю в інфраструктурі в межах «стратегічного трикутника сполучення» для підтримки відбудови України та посилення стійкості регіону.
Панель модерував генеральний директор аналітичного центру New Strategy Center Джордж Скутару. У ній взяли участь віцепрем’єр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимир Болєа, спеціальний посланник з питань відбудови України, керівник канцелярії прем’єр-міністра Румунії Міхай Юрка, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко, державний секретар Мінінфраструктури Румунії Іонел Скріоштеану, заступник міністра з питань громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач (у форматі відеоконференції), а також генеральний директор Leviatan Group Кетелін Подару.
Дискусія була зосереджена на стратегічній важливості регіоналізації інфраструктурних проєктів між трьома країнами та розвитку логістичних коридорів, які забезпечують не лише економічну й демографічну мобільність, а в умовах триваючої війни – і військову мобільність. Учасники підкреслили, що транспортна та енергетична сполученість розглядається як інструмент для узгодження політики урядів, а також як платформа для залучення приватного сектору до відбудови України.
«Логістика стає ключовим елементом безпеки й розвитку: від портів і залізниці до прикордонної інфраструктури, усе це повинно працювати як єдина мережа між Румунією, Молдовою та Україною», – зазначив Скутару під час обговорення. Він наголосив, що координація інвестицій і проєктів у межах «стратегічного трикутника сполучення» є необхідною умовою для підвищення пропускної спроможності коридорів, які використовуються для торгівлі, транзиту та військової допомоги.
Представники української та молдовської сторін наголосили, що відбудова України неможлива без активної участі приватного бізнесу та залучення міжнародних компаній до спільних проєктів. «Україна відкрита до партнерства, і нам потрібні як фінансові ресурси, так і технологічні рішення, які можуть надати регіональні та глобальні партнери. Спільні інфраструктурні проєкти зміцнюють не лише економіку, а й стабільність усього регіону», – підкреслив заступник міністра Сергій Деркач.
За підсумками дискусії учасники відзначили позитивну динаміку у зміцненні сполученості між трьома державами, зокрема щодо модернізації транспортних коридорів, портової та прикордонної інфраструктури. Вони дійшли висновку, що подальший прогрес залежатиме від узгодженості дій урядів, ефективного використання фінансових інструментів і тісної співпраці з міжнародними партнерами для підвищення колективної стійкості та добробуту регіону.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
У Бухаресті в четвер, 11 грудня, розпочав роботу міжнародний форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments», на відкритті якого президент аналітичного центру New Strategy Center Іонел Ніцу та голова Сенату Румунії Мірча Абрудян наголосили на готовності Румунії відігравати одну з ключових ролей у повоєнній відбудові України та стати основним логістичним вузлом для цього процесу.
За словами Ніцу, форум має на меті створити постійну платформу діалогу, орієнтовану саме на практичні аспекти відбудови України, із залученням представників центральних органів влади, бізнесу, міжнародних фінансових інституцій та місцевих адміністрацій прикордонних регіонів. Румунія як сусідня держава, підкреслив він, має безпосереднє розуміння потреб і викликів на місцях, що створює додаткові можливості для спільних інвестиційних і коопераційних проєктів у сфері інфраструктури, логістики та енергетики.
«Румунія як сусід України має практичне уявлення про те, що означає відбудова в умовах триваючої агресії, – наша мета полягає у тому, щоб звести за одним столом уряд, бізнес і місцеву владу та перевести дискусію в площину конкретних рішень і контрактів», – зазначив Ніцу, відкриваючи першу панель форуму.
Керівник New Strategy Center звернув увагу на концепцію «стратегічного трикутника сполучення» за участю Румунії, України та Республіки Молдова, який має спиратися на портову інфраструктуру Чорного моря і Дунаю, а також на залізничні й автомобільні коридори, що вже перебувають у фокусі Європейської комісії щодо розширення транспортних потужностей регіону. Він також наголосив на необхідності багатовимірного підходу до відбудови, що поєднує економічний, соціальний, гуманітарний і безпековий виміри, а також на потребі «прямого, чесного й орієнтованого на результат діалогу» між усіма учасниками процесу.
Першу панель форуму – «Важливість Румунії для відбудови України» – відкрив як ключовий спікер голова Сенату Румунії Мірча Абрудян. Він підтвердив політичну позицію офіційного Бухареста щодо підтримки України у протидії російській агресії та підкреслив, що участь Румунії у відбудові є не лише економічним пріоритетом, а й «політичним і безпековим імперативом для всієї Європи».
Абрудян відзначив стратегічне значення географічного розташування Румунії для логістики відбудови: через порт Констанца, дунайські порти й розвиток залізничної та автомобільної інфраструктури країна прагне стати центральним хабом для потоків вантажів, пов’язаних з інфраструктурними, енергетичними й промисловими проєктами в Україні. «Румунія має всі передумови, щоб стати логістичним центром відбудови – від портів на Дунаї та Чорному морі до транспортних коридорів, які поєднують ЄС з українською економікою», – заявив він під час виступу.
Окремо голова Сенату наголосив на необхідності проведення глибоких реформ в Україні паралельно з відбудовчими проєктами – насамперед у сферах енергетики, інфраструктури, публічної адміністрації та цифровізації. На його думку, інвестиції в реконструкцію мають розглядатися і як інструмент європейської інтеграції України, з урахуванням переговорів про вступ до ЄС. «Якщо ми говоримо про довгострокові інвестиції, нам потрібен справедливий і тривалий мир, а до його досягнення – передбачуване безпекове середовище, яке забезпечується, зокрема, військовою підтримкою України з боку союзників», – підкреслив Абрудян.
Він також нагадав, що питання «справедливого миру» та безпекових гарантій для України вже обговорювалися під час його недавньої зустрічі зі спікером Верховної Ради Русланом Стефанчуком у Стокгольмі, де сторони узгоджували спільні підходи до майбутніх мирних переговорів.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
«Інтерпайп» уклала угоду про купівлю у ArcelorMittal румунського трубного заводу ArcelorMittal Tubular Products Roman S.A., повідомили в компанії.
Закриття угоди залежить від отримання дозволів антимонопольних органів і на прямі іноземні інвестиції. До виконання цих умов компанії продовжать працювати окремо.
У компанії уточнили, що цей завод не пов’язаний з іншим румунським трубним підприємством ArcelorMittal, яке раніше планував придбати «Метінвест».
Як повідомляє Сербський Економіст, кандидат Націонал-ліберальної партії Румунії (PNL), підтриманий прем’єр-міністром Іліє Боложаном, Ципріан Чук переміг на дострокових виборах мера Бухареста, набравши близько 36% голосів після підрахунку майже всіх бюлетенів.
За даними румунських і міжнародних ЗМІ, Чук обійшов кандидата ультраправого Альянсу за об’єднання румунів (AUR) Анку Александреску, яка здобула приблизно 22% голосів, а також висуванця Соціал-демократичної партії (PSD) Даніела Белуце, який опинився на третьому місці. Вибори розглядалися як тест впливу AUR, яка лідирує в частині загальнонаціональних опитувань.
Посада мера румунської столиці стала вакантною після того, як колишнього градоначальника Нікушора Дана 2025 року обрали президентом країни, що вимагало проведення позачергового голосування. Перемогу кандидата лібералів, орієнтованих на співпрацю з ЄС, спостерігачі розглядають як важливий політичний успіх чинного прем’єра Боложана і його проєвропейської правлячої коаліції на тлі зростання популярності правих і ультраправих сил у регіоні.
Аналітики зазначають, що результат виборів у Бухаресті знижує ризик того, що однією з перших столиць держави-члена ЄС може стати місто, кероване представником радикально правої партії, і одночасно зміцнює позиції уряду напередодні подальших політичних баталій на національному рівні.
https://t.me/relocationrs/1901
Імпорт в Україну електрогенераторних установок і обертових електричних перетворювачів у січні-жовтні 2025 року зріс у 3,6 раза рік до року і досяг $1,397 млрд, випливає зі статистики Державної митної служби.
Серед постачальників лідирують Румунія — $272,1 млн або 19,5% загального обсягу, Чехія — $254,6 млн (18,2%) і Польща — $175,3 млн (12,6%). Роком раніше основними джерелами були Китай ($88,3 млн), Туреччина ($80,6 млн) і Чехія ($54,6 млн).
У жовтні 2025 року імпорт генераторного обладнання склав $187,8 млн, що на 89,3% вище жовтня 2024 року і на 2% нижче показника вересня 2024 року. Експорт за десять місяців — $3,6 млн, основні напрямки Чехія, Латвія, Болгарія.
Контекст. З кінця липня 2024 року діє звільнення від ввізного мита та ПДВ на електрогенераторне обладнання та акумулятори. За даними Держмитниці, за 2024 рік імпорт генераторів і перетворювачів збільшився на 3,7% до 2023 року — до $732,5 млн.
Румунські правоохоронні органи затримали колишнього сенатора Маріуса Овідіу Іселе за підозрою в спробі дати хабар у розмірі €1 млн міністру оборони Іонуту Моштану для сприяння угоді з боєприпасами. За версією слідства, схема передбачала закупівлю снарядів радянського зразка в Казахстані, їх ввезення і «ребрендинг» в Румунії з подальшим продажем через посередника в Болгарії для поставок в Україну. Про це повідомляє «Радіо Свобода» з посиланням на матеріали розслідування і учасників подій.
Глава держкомпанії Romtehnica Разван Мінку повідомив, що до нього зверталися з пропозицією задіяти контакти в Казахстані для перепродажу боєприпасів, але він вважав пропозицію підозрілою і відмовив. Посередником виступав політик Октавян Берчяну, який звернувся до правоохоронних органів і зробив 17 прихованих записів зустрічей з Іселе. Суд обрав екс-сенатору запобіжний захід у вигляді 30 діб попереднього ув’язнення.
Повідомляється також про болгарського бізнесмена Романа Іванова Ангелова, єдиного власника фірми Sofia Arm Tech, яка отримала в 2024 році ліцензію на міжнародну торгівлю зброєю. Його місцезнаходження невідоме, на запити журналістів він не відповів. Міністр оборони заявив у соцмережах, що відмовився від будь-яких зустрічей і що спроба «купити його вплив» була відкинута.
У виданні зазначають, що ініціатори розраховували в майбутньому залучити кошти з європейської програми Rearm Europe для підтримки оборонної промисловості країн ЄС, однак схема залишалася на стадії спроб і не була реалізована.
Rearm Europe запущена Єврокомісією в березні 2025 року для стимулювання випуску озброєнь в країнах ЄС. Romtehnica є уповноваженим посередником Міноборони Румунії з міжнародних закупівель і продажів озброєнь і військової техніки.
