Румунська компанія Nuclearelectrica планує за рахунок імпортованої з України електроенергії покривати дефіцит, спричинений зупинкою першого енергоблоку АЕС «Чернавода», і, відповідно, зменшувати вплив цього дефіциту на румунський ринок електроенергії, повідомила компанія у Facebook у понеділок.
«Nuclearelectrica закуповує електроенергію в Україні; ця закупівля здійснюється за підтримки Energocom, постачальника електроенергії з Республіки Молдова», – зазначили в Nuclearelectrica.
За інформацією компанії, енергетична ситуація в Румунії ускладнилася через сильну посуху та зниження рівня води в річках, зокрема в Дунаї. Перший енергоблок АЕС «Чернавода» було планово зупинено тиждень тому.
Крім того, як повідомив раніше прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, внаслідок рекордно низького рівня води в Дунаї Угорщина буде змушена повністю зупинити єдину АЕС країни – «Пакш», вперше за 44 роки існування станції. Відключення, за його словами, може тривати кілька тижнів.
АЕС «Пакш» виробляє майже половину всієї електроенергії Угорщини – її зупинка може призвести до серйозного дефіциту потужностей.
Як повідомлялося, у період з 20 по 26 липня основним напрямком експорту української електроенергії традиційно залишалася Угорщина, куди було поставлено 22,5 тис. МВт·год (40% загального експорту).
До Молдови було експортовано 19,6 тис. МВт·год (34,8%), до Румунії – 11,1 тис. МВт·год (19,7%).
Загалом Україна з 6 по 26 липня три тижні поспіль зберігала статус нетто-експортера електроенергії, зокрема з 20 по 26 липня обсяг поставок української електроенергії за кордон перевищив імпорт на 70%.
Румунія, Болгарія і Туреччина домовилися розширити завдання спільної групи з протимінної безпеки в Чорному морі, додавши до її мандату захист критично важливої інфраструктури.
Домовленість була досягнута під час саміту НАТО в Анкарі. Йдеться про розширення повноважень Mine Countermeasures Black Sea Task Group, яка до цього була зосереджена передусім на пошуку та знешкодженні мін у Чорному морі.
За даними Reuters, новий мандат передбачає захист енергетичних, телекомунікаційних об’єктів та підводних трубопроводів, що належать або експлуатуються трьома країнами.
Міністерство оборони Румунії заявило, що захист критично важливої інфраструктури в Чорному морі потребує комплексного, інтегрованого та довгострокового підходу. Відомство також нагадало, що меморандум про створення групи з протимінної безпеки був підписаний 11 січня 2024 року міністрами оборони Румунії, Болгарії та Туреччини.
Спільна група стала першою тристоронньою ініціативою такого типу серед трьох країн НАТО, які мають вихід до Чорного моря. Її початковим завданням було підвищення безпеки судноплавства після появи дрейфуючих мін у морі внаслідок війни РФ проти України.
За інформацією Reuters, з моменту створення група вже знешкодила понад 150 мін. Розширення її завдань відображає зростання занепокоєння країн регіону щодо безпеки морської інфраструктури, зокрема на тлі розвитку газових проєктів у Чорному морі.
Для України це рішення має безпосереднє значення, оскільки безпека Чорного моря впливає на судноплавство, експортні маршрути, енергетичну інфраструктуру та загальну військово-морську ситуацію в регіоні. Посилення координації між Румунією, Болгарією і Туреччиною також означає більшу увагу НАТО до чорноморського напрямку.
БОЛГАРИЯ, ЗАХИСТ, ІНФРАСТРУКТУРА, РУМУНІЯ, ТУРЕЧЧИНА, Чорне море
Майже 2,5 тис. громадян України були виявлені румунськими прикордонниками під час незаконного перетину кордону з України до Румунії у першому півріччі 2026 року, повідомила Прикордонна поліція Румунії.
За даними територіального інспекторату Прикордонної поліції в Сігету-Мармаці, у період з 1 січня по 30 червня 2026 року близько 1,2 тис. українців було виявлено в повіті Марамуреш, близько 1 тис. — у повіті Сучава та понад 300 — на ділянці кордону повіту Сату-Маре з Україною.
Порівняно з аналогічним періодом 2025 року кількість таких випадків зменшилася приблизно на 33%. Тоді румунські прикордонники виявили понад 3,7 тис. громадян України, які перетнули кордон поза встановленим порядком.
У румунській Прикордонній поліції зазначають, що більшість затриманих заявляють, що покинули Україну через війну, і звертаються до влади Румунії за однією з форм захисту відповідно до законодавства країни.
Найнебезпечнішими маршрутами залишаються річка Тиса та гірські райони Марамуреша. За даними румунської влади, складний рельєф, мінлива погода та відсутність належного спорядження роблять такі переходи небезпечними для життя.
За перші шість місяців 2026 року румунські прикордонники спільно з гірськими рятувальниками Salvamont Maramureș провели 22 пошуково-рятувальні операції, під час яких було врятовано 38 громадян України, які опинилися в скрутному становищі в прикордонній гірській зоні.
З початку повномасштабної війни інспекторат у Сігету-Мармацієві виявив понад 34 тис. громадян України на північному кордоні Румунії. За цей період прикордонники спільно з рятувальниками провели понад 230 пошуково-рятувальних операцій у горах Марамуреша та врятували понад 430 українців.
Румунська сторона наголошує, що продовжує охороняти 366 км румунсько-українського кордону, що перебувають у зоні відповідальності інспекторату, з використанням сучасних засобів спостереження та у взаємодії з іншими структурами МВС та інституційними партнерами.
29 та 30 червня Румунія тимчасово обмежить рух вантажного транспорту масою понад 7,5 т на низці доріг через сильну спеку, повідомила Національна компанія з управління дорожньою інфраструктурою Румунії (CNAIR).
Обмеження діятимуть у понеділок та вівторок з 12:00 до 20:00 на ділянках національних доріг, швидкісних доріг та автомагістралей у 35 повітах країни, включаючи Сучаву, де розташовані пункти пропуску на кордоні з Україною.
У зв’язку з цим на українсько-румунському кордоні можливі тимчасові обмеження для вантажного транспорту через пункти пропуску «Красноїльськ — Вікову де Сус» та «Порубне — Сірет». За попередньою інформацією, обмеження стосуватимуться вантажівок, у тому числі тих, що рухаються без вантажу.
Румунська сторона пояснює це рішення необхідністю захистити дорожнє покриття від пошкоджень в умовах екстремально високих температур. Під час сильної спеки рух важкого транспорту може деформувати асфальт, особливо в денні години максимального нагрівання.
Термін дії заборони може коригуватися залежно від погодних умов та рішень румунської влади. Перевізникам, які планують перетин кордону через Чернівецьку область, рекомендується заздалегідь враховувати можливі затримки та стежити за повідомленнями прикордонних і дорожніх служб.
Законопроект про об’єднання Румунії та Молдови автоматично пройшов Палату депутатів румунського парламенту після закінчення терміну розгляду без дебатів і остаточного голосування, однак ініціатива отримала негативні висновки уряду та профільних комітетів і тепер має розглядатися Сенатом.
Документ був внесений депутатами ультраправої партії S.O.S. România. Згідно з процедурою, якщо нижня палата не розглядає ініціативу у встановлений термін, вона вважається прийнятою мовчазно і передається до наступної палати парламенту. У даному випадку остаточне рішення має ухвалити Сенат Румунії.
Сам факт проходження законопроекту через Палату депутатів не означає, що об’єднання Румунії та Молдови отримало політичну підтримку більшості. Навпаки, ініціатива вже зіткнулася з негативною оцінкою з боку уряду Румунії, юридичного комітету та комітету з прав людини Палати депутатів.
Законопроект має насамперед політико-символічний характер. Тема об’єднання Румунії та Молдови регулярно виникає в публічній дискусії, проте офіційна лінія Кишинева сьогодні орієнтована не на негайне об’єднання, а на вступ Молдови до Європейського Союзу. Президент Молдови Майя Санду раніше заявляла, що особисто підтримала б об’єднання на референдумі, але при цьому визнавала, що більшість громадян Молдови зараз не підтримує такий сценарій, а європейська інтеграція залишається більш реалістичною метою.
Для Румунії тема об’єднання також є чутливою. З одного боку, Бухарест залишається головним європейським партнером Кишинева, підтримує Молдову політично, економічно та інфраструктурно, а значна частина громадян Молдови вже має румунське громадянство. З іншого боку, формальне об’єднання торкнулося б питань кордонів, безпеки, бюджету, статусу Придністров’я, відносин з ЄС, НАТО та Росією.
Потенціал такого об’єднання для регіону в теорії був би значним. Воно могло б прискорити інституційну інтеграцію Молдови в європейський простір, розширити спільний ринок праці, посилити транспортні та енергетичні зв’язки між Чорним морем, Дунаєм і Східною Європою, а також зміцнити безпеку на східному фланзі ЄС і НАТО.
В економічному плані об’єднання могло б надати Молдові швидший доступ до інфраструктури, фінансових інструментів та адміністративної системи країни — члена ЄС. Для Румунії це означало б розширення внутрішнього ринку, поглиблення впливу в регіоні та посилення ролі Бухареста як ключового партнера Кишинева.
Однак практична реалізація такого сценарію залишається вкрай складною. Головні обмеження — відсутність стійкої більшості в Молдові на користь об’єднання, ризики внутрішньої поляризації, невирішене питання Придністров’я, можлива реакція Росії та необхідність узгодження такого процесу з європейськими та євроатлантичними партнерами.
Тому на даному етапі законопроект варто розглядати скоріше як політичний сигнал і елемент внутрішньопарламентської боротьби в Румунії, а не як початок реального процесу об’єднання. Більш імовірним сценарієм для регіону залишається поступове зближення Румунії та Молдови через інфраструктурні проєкти, енергетичну інтеграцію, торгівлю, громадянство, освіту та підтримку євроінтеграції Молдови.