Як повідомляє «Сербський економіст», громадяни Чорногорії після можливого вступу країни до ЄС у 2028 році не обов’язково одразу отримають право працювати без дозволів у всіх 27 державах Союзу. Євросоюз передбачив можливість перехідних обмежень тривалістю до дев’яти років.
Відповідний механізм міститься в офіційній переговорній позиції ЄС щодо розділу №2 «Вільне пересування працівників», затвердженій 12 червня 2026 року.
Як діятимуть обмеження?
Перші чотири роки — країни ЄС зможуть самостійно вирішувати, чи відкривати свій ринок праці для чорногорців.
До семи років — обмеження можна буде продовжити після передбаченої процедури перегляду.
До дев’яти років — додаткове продовження допускається у разі серйозних порушень на національному ринку праці або загрози таких порушень. При цьому кожна держава ЄС ухвалюватиме рішення самостійно.
Окремі обмеження передбачені для Німеччини, Нідерландів та Австрії. Вони зможуть застосовувати спеціальні захисні заходи в окремих секторах у разі тимчасового направлення працівників чорногорськими компаніями.
Є й виняток для громадян, які вже працюють: чорногорці, які законно працевлаштовані в країні ЄС і мають безперервний доступ до її ринку праці не менше 12 місяців, зможуть користуватися ширшими трудовими правами в цій країні.
Що це означає на практиці?
Вступ Чорногорії до Євросоюзу не гарантує негайного вільного працевлаштування в усіх країнах ЄС. Право на роботу може залежати від законодавства конкретної держави та чинного перехідного режиму.
Якщо Чорногорія вступить до ЄС у 2028 році, максимальні обмеження теоретично зможуть зберігатися до 2037 року.
вступ до ЄС, ЄС, Міграція, перехідні обмеження, РИНОК ПРАЦІ, ЧОРНОГОРІЯ
Перехід від переважно теоретичного навчання до формування самостійності, відповідальності, критичного мислення та практичних компетенцій має стати одним із пріоритетів трансформації української освіти. Про це заявили представники освітніх закладів, бізнесу та студентства.
«За даними досліджень 70% підлітків 13–16 років не можуть назвати бажану професію, лише 3% мають досвід стажування, 7% зустрічалися з кар’єрними радниками. Із цим безпосередньо пов’язана гуманістична культура, яку потрібно прищеплювати молоді. Це цілісний розвиток людини через навчання, працю, культуру, науку, моральну відповідальність та відкритість до світу. Наша мета – підготувати не лише людину, яка володіє професією, а особистість, здатну усвідомлено реалізувати себе в професії, створювати цінність і робити внесок у розвиток суспільства», – наголосила директор Центру бізнес-освіти Інституту психології і підприємництва Марія Фурман на круглому столі в агентстві «Інтерфакс-Україна» в п’ятницю.

Керівниця відділу міжнародного розвитку та партнерств ІПП Ірина Хоменко, в свою чергу, підкреслила важливість гуманістичного та онтопсихологічного підходу до навчання та розвитку особистості.
«Передача знань є фундаментальним, але не єдиним завданням освіти. Заклади середньої та вищої освіти працюють із людиною в період, коли відбувається становлення її ідентичності, формуються уявлення про себе, власні можливості, професійні та життєві орієнтири. І відповідальність за цей процес значно ширша, ніж формування професійних компетенцій», – додала вона.
Директор Фахового коледжу менеджменту і психології Тетяна Гарець пов’язала труднощі комунікації підлітків із війною та дистанційним навчанням. Наразі у коледжі діють програми Start Week і Team Challenge, проєктне навчання за підходами EduScrum та Agile, система мотивації IPP COIN, а в бізнес-лабораторії OpenSpace студенти створюють мінікомпанію.
«Традиційний табель показує просто оцінки, які студент отримує за навчальну дисципліну. Він нічого не розкаже про те, чи навчився студент координувати дії людей, приймати рішення, реагувати на зворотний зв’язок або брати відповідальність за спільний результат. Саме тому ми створили індивідуальне портфоліо студента – послідовну історію становлення людини, а не просто папку із сертифікатами», – пояснила Гарець.
Керівник відділу продажу медіахолдингу DMNTR Олександр Струков зазначив, що компанії можуть навчати технічних навичок, але очікують від кандидатів комунікабельності та готовності розвиватися.
«Якщо казати про те, чого саме бізнес хоче від кандидатів, то це зараз уже далеко не тільки технічні аспекти. Це лідерський потенціал, власний ресурсний потенціал та м’які навички. Я впевнений, що будь-який бізнес не обходиться без комунікації», – підкреслив роботодавець.
Підприємець, партнер спільноти BOARD у Коломиї Юрій Скільський назвав ключовими факторами розвитку сучасної освіти ініціативність, навчання, стресостійкість і відповідальність та закликав посилити наставництво з боку бізнесу.
«Я пропоную, щоб до молодих людей частіше приходили представники бізнесу й ділилися своїм досвідом. Можна організовувати візити до компаній, щоб вони побачили все на власні очі. Нам, підприємцям, важливо підтримувати молодь і розкривати її потенціал», – наголосив Скільський.
В свою чергу, HR-директорка технологічного холдингу Ольга Бондаренко виокремила прагнення до розвитку, самостійне мислення, відповідальність і здатність створювати цінність. Вона додала, що в оборонно-технологічній галузі від рішень працівника може залежати безпека країни.

«Відповідальність формується передусім через практичний досвід, через можливість зробити вибір, через необхідність прийняти рішення, через усвідомлення його наслідків і, звичайно, через помилки. Але тут я хочу провести чітку межу: право на помилку — це не право на безвідповідальність. Помилка стає досвідом, коли ви здатні її визнати, проаналізувати та змінити свої подальші дії», – підкреслила фахівчиня.
Кандидатка економічних наук, доцентка ІПП, заступниця директора Академії «Софія» в Дубаї Тетяна Співаковська повідомила, що завдяки визнанню результатів навчання за кордоном академії вдалося за рік долучити до української системи освіти понад 30 учнів.
«Для українських закладів вищої освіти це означає принципову зміну конкурентного середовища. Вони тепер конкурують за молоду людину в глобальному освітньому просторі. Потрібно створювати унікальні освітні пропозиції, забезпечувати високу якість викладання, розвивати міжнародні партнерства та сучасну інфраструктуру», – сказала Співаковська.
Керівниця рекрутингової агенції 3S AGENCY Наталія Шумська застерегла від підміни самостійного мислення пошуком готових відповідей. За її словами, видавничий проєкт ІПП за рік переклав і видав українською п’ять книжок Антоніо Менегетті.
«Сьогодні значну частину інформації студент може отримати самостійно. Штучний інтелект здатний пояснити складну тему, підготувати конспект, написати есе – це величезні можливості. Але якщо за людину дедалі частіше формулюють думки, аргументи або висновки, чи не ризикує вона поступово втратити звичку робити це самостійно?» – додала Шумська.
Студентки ІПП Анна Ситник і Наталія Козловська розповіли про практичну роботу й наставництво. Козловська, яка також курує першокурсників коледжу, наголосила на значенні онтопсихологічної педагогіки в роботі з молоддю.

«Мені здається, що завдання освіти – не просто дати людині знання, а й допомогти їй краще зрозуміти себе. Особливо в молодому віці ми не завжди до кінця розуміємо, чого хочемо, в чому наші сильні сторони та де можемо себе реалізувати. Саме тому важливо, щоб освіта давала не лише теоретичні знання, а й можливість пробувати себе в різних напрямках, працювати над практичними завданнями, приймати рішення та бачити результати своєї роботи», – зазначила студентка.
Випускник ІПП, керівник відділу розвитку та інновацій 3S AGENCY Сергій Андрійченко відзначив програму Work and Study, що поєднує навчання з роботою, та наголосив на цінності освітньої спільноти.
«Інститут формує лідерів нового покоління, але лідера неможливо виростити лише лекціями. Його формує середовище. Це програма Work and Study, теоретична база, живі зустрічі з підприємцями, факультативні заняття, професійні заходи, активності та студентська спільнота», – підкреслив він.
На завершення Марія Фурман анонсувала міжнародну платформу IPE Leader 2027 з річною програмою понад 20 подій для молоді, освітян і бізнесу.
«Це міжнародна платформа, яка об’єднує освіту, бізнес, науку, лідерство і гуманістичну культуру. Ми запрошуємо приєднуватися до цієї платформи і молодь, і представників бізнесу, культури та науки. Це велика річна програма, яка включатиме інтелектуальні активності, лекції науковців, спікерів і викладачів із бізнесу», – повідомила Фурман.
За її словами, на 23–24 жовтня запланований хакатон для молоді віком від 15 років, а вже у листопаді стартуватиме Український форум лідерства, учасники якого запропонують соціальні проєкти для шкіл і громад, сформують команди та в травні 2027 року презентують результати. На травень також анонсована премія IPE Leader 2027 у десяти категоріях для молоді, науковців, меценатів і бізнесу.
Відкриття платформи заплановане на 23 жовтня. Організатори запрошують слухачів, спікерів, компанії та громадські організації, готові підтримати молодіжні ініціативи.
IPE LEADER 2027, вища освіта, МОЛОДЬ, РИНОК ПРАЦІ, ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСВІТИ
Німеччина скоротить річний ліміт прийому працівників за програмою Westbalkanregelung із 50 тис. до 25 тис. осіб, що торкнеться громадян одразу шести країн Західних Балкан — Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії, повідомляє аналітичний центр Experts Club із посиланням на дані уряду Німеччини та Федерального агентства з праці.
Новий ліміт має діяти з 2027 року і фактично означає повернення до рівня, що існував до червня 2024 року, коли Німеччина подвоїла щорічну квоту з 25 тис. до 50 тис. осіб.
Westbalkanregelung діє з 2016 року і є спеціальним механізмом доступу громадян Західних Балкан до німецького ринку праці.
Головна відмінність програми від багатьох інших каналів трудової міграції полягає в тому, що вона поширюється не лише на кваліфікованих фахівців. Громадянин однієї із шести країн може отримати дозвіл на роботу в Німеччині за наявності конкретної пропозиції від німецького роботодавця, причому визнання професійної кваліфікації в Німеччині в загальному випадку не є обов’язковою умовою.
Винятком залишаються регульовані професії, наприклад лікарі, для роботи за якими діють окремі вимоги щодо визнання кваліфікації.
Саме завдяки цьому Westbalkanregelung стала одним із найдоступніших каналів легальної трудової міграції з регіону до Німеччини.
При цьому окремих національних квот для Сербії, Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії або Північної Македонії немає. Ліміт є спільним для всіх шести країн, тому скорочення до 25 тис. осіб означатиме посилення конкуренції між претендентами з усього регіону.
Попит на програму вже значно перевищує пропозицію.
За даними Федерального агентства з праці Німеччини, після збільшення квоти до 50 тис. місць попит продовжував зростати. Лише у грудні 2025 року відомству довелося відхилити близько 18 тис. заявок, оскільки річний ліміт уже був вичерпаний.
Масштаб трудової міграції із Західних Балкан при цьому значно перевищує показники безпосередньо цієї програми.
Федеральне агентство з праці зазначає, що близько чверті всіх працівників, охоплених соціальним страхуванням у Німеччині та які мають дозвіл на перебування або постійне проживання на підставі трудової діяльності, серед відповідної категорії іноземних працівників припадає на громадян Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії.
Таким чином, Західні Балкани за останнє десятиліття стали одним із важливих зовнішніх джерел робочої сили для німецької економіки.
«Рішення Німеччини цікаве тим, що воно відбувається на тлі двох протилежних тенденцій. З одного боку, німецька економіка відчуває структурний дефіцит працівників і зацікавлена в залученні іноземної робочої сили. З іншого — держава посилює контроль над міграцією і скорочує один із найдоступніших каналів працевлаштування для громадян Західних Балкан», — зазначає засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
За оцінкою Experts Club, найбезпосереднішим наслідком скорочення квоти може стати збільшення конкуренції за дозволи між громадянами шести країн.
Якщо за ліміту 50 тис. місць попит уже перевищував пропозицію, скорочення квоти вдвічі потенційно збільшить строки очікування і частку заявників, які не зможуть скористатися програмою в конкретному календарному році.
При цьому закриття самого механізму Westbalkanregelung не відбувається. Громадяни регіону, як і раніше, зможуть працювати в Німеччині і через інші передбачені законодавством канали трудової міграції, якщо відповідають установленим вимогам.
Рішення Німеччини становить особливий інтерес і з точки зору демографії самих Західних Балкан. Сербія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Албанія, Чорногорія та Косово протягом багатьох років є джерелами трудової міграції до країн ЄС, насамперед Німеччини, Австрії та інших економік Західної Європи.
Для країн регіону масовий відтік працездатного населення має подвійний ефект. Грошові перекази громадян, які працюють за кордоном, підтримують доходи домогосподарств і внутрішнє споживання, однак одночасно еміграція посилює дефіцит працівників усередині самих балканських економік.
Особливо чутливим залишається відтік медичного персоналу, будівельників, водіїв, фахівців технічних професій, працівників сфери послуг та інших категорій, затребуваних одночасно і в Німеччині, і на внутрішніх ринках праці країн регіону.
«Для Західних Балкан рішення Німеччини може дещо зменшити один із каналів відтоку робочої сили, однак навряд чи саме по собі суттєво змінить міграційні процеси. Різниця в заробітних платах і можливостях працевлаштування між Німеччиною та більшою частиною регіону залишається головним економічним чинником міграції», — вважає Уракін.
Скорочення Westbalkanregelung є частиною ширшого коригування міграційної політики уряду Німеччини. Серед своїх завдань кабінет називає скорочення нерегулярної міграції, розширення переліку безпечних країн походження, збільшення кількості повернень і жорсткіше регулювання міграційних потоків.
При цьому Берлін продовжує підкреслювати необхідність легальної міграції для німецького ринку праці.
Виходить певний парадокс: Німеччина обмежує один із найбільш затребуваних регіональних каналів трудової міграції саме в той момент, коли старіння населення і нестача кадрів змушують німецьку економіку активніше шукати працівників за межами країни.
Для Західних Балкан наслідки також неоднозначні. Скорочення квоти потенційно зменшує можливості для нової трудової еміграції, але водночас може дещо знизити тиск на національні ринки праці, які самі стикаються з нестачею працівників.
Ключовим показником ефективності рішення стане те, наскільки швидко буде вичерпуватися нова квота у 25 тис. дозволів після її введення. Якщо попит залишиться на нинішньому рівні, Westbalkanregelung фактично стане значно конкурентнішим каналом доступу до німецького ринку праці.
Програма Westbalkanregelung діє в Німеччині з 2016 року і поширюється на громадян Албанії, Боснії і Герцеговини, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. У середині 2024 року річний ліміт було збільшено з 25 тис. до 50 тис. осіб. Уряд Німеччини ухвалив рішення знову обмежити його 25 тис. дозволів на рік.
Джерела: Федеральний уряд Німеччини, Федеральне агентство з праці Німеччини.
Західні Балкани, Міграція, НІМЕЧЧИНА, працевлаштування, РИНОК ПРАЦІ