Головна проблема на ринку праці в Україні – це нестача робочої сили, водночас від 3,5 до 5 млн осіб працездатного віку виключені з ринку праці, повідомила заступниця міністра економіки, навколишнього середовища та сільського господарства Дарія Марчак під час Конференції з питань відновлення України (URC 2026) у Гданську (Польща) у п’ятницю.
«Зараз три чверті підприємств в Україні стикаються з нестачею робітників і закриваються саме через брак робочої сили. Але у нас є десь від 3,5 до 5 млн осіб працездатного віку, які виключені з ринку праці з різних причин», – підкреслила Марчак.
За її словами, до таких людей належать особи з інвалідністю, зокрема ветерани, а також внутрішньо переміщені особи та жінки.
У зв’язку з цим заступниця міністра вважає основним завданням «зробити все для того, щоб ці люди отримали доступ до ринку праці та подолали всі перешкоди». Для цього вона пропонує забезпечити повний перегляд систем підготовки та компетенцій, а також допомогти пройти актуальну перекваліфікацію кожному бажаючому.
Роботодавці запропонували роботу 1554 українцям віком від 50 років у рамках урядової програми «Досвід має значення»; станом на 22 червня 2026 року 841 учасник успішно влаштувався на роботу, а ще 713 наразі проходять стажування.
Згідно з повідомленням на сайті Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України, загалом до ініціативи долучилися понад 2,3 тис. кандидатів, тоді як роботодавці розмістили майже 2,6 тис. вакансій.
Найбільшу активність за кількістю кандидатів демонструють Київ, а також Львівська, Харківська, Миколаївська та Запорізька області. Лідерами за кількістю пропозицій про роботу є Київ, Львівська, Харківська, Запорізька та Рівненська області. Найбільший попит спостерігається на продавців продовольчих і непродовольчих товарів, бухгалтерів, водіїв, підсобних робітників, кухарів, прибиральників службових приміщень, сторожів, швачок, двірників та адміністраторів.
У міністерстві зазначають, що в умовах дефіциту кадрів фахівці вікової категорії 50+ є важливою групою для ринку праці, проте частина з них стикається з віковими стереотипами, необхідністю оновлення навичок або труднощами після тривалої перерви в роботі. Для подолання цих бар’єрів програма поєднує в собі професійну орієнтацію, допомогу служби зайнятості, стажування та прямий контакт із роботодавцями.
Окремим напрямком є навчання, яке розпочалося у другій половині червня. Зокрема, курс про взаємодію в міжвікових командах зібрав 1,35 тис. реєстрацій, курс із цифрових інструментів та штучного інтелекту (ШІ) — 1,1 тис. заявок, а курс із кар’єрної стратегії — 883 заявки.
У відомстві додали, що до реалізації та фінансування програми залучені Мінекономіки, Державна служба зайнятості (ДСЗ), агропромхолдинг «Астарта», БФ «Жизнелюб», Федерація роботодавців України (ФРУ), а також мультидонорська ініціатива Skills4Recovery, Skills Alliance та інші партнери.
Як повідомлялося, Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства спільно з партнерами запустило проєкт стажування для дорослих «Досвід має значення» 11 травня 2026 року. Ініціатива реалізується в рамках Національної стратегії безбар’єрності на 2026 рік і спрямована на подолання дефіциту кадрів, який, за даними EBA, відчувають 75% компаній в Україні. Модель проєкту побудована на трьох складових: навчальна програма для оновлення резюме та підготовки до співбесід, прямі зустрічі з представниками бізнесу для обговорення форматів співпраці, а також безпосереднє стажування тривалістю до 10 днів для оцінки взаємної відповідності перед ухваленням рішення про працевлаштування.
працевлаштування, РИНОК ПРАЦІ, роботодавець, стажування, українець
Під час війни частка жінок серед безробітних зросла до 81%, повідомив заступник директора Державного центру зайнятості (ДЦЗ) Станіслав Павленко в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” у понеділок.
“Якщо до початку повномасштабної війни у структурі безробітних жінки становили 55%, то сьогодні частка жінок зросла до 81%”, – сказав Павленко.
Також він додав, що вже з 2025 року діє експериментальний проєкт, за яким українки можуть опанувати професію у сферах, які традиційно вважались чоловічими.
“Згідно з умовами програми, навчання здійснюється за 31 професією. Обов’язковою умовою є працевлаштування жінок після завершення навчання”, – сказав Павленко.
З початку року на таке навчання в межах проєкту було направлено 402 жінки.
У той же час Павленко повідомив, що “в Україні розрахунок даних щодо рівня безробіття населення здійснюється Державною службою статистки України на підставі обстежень робочої сили”. Але, починаючи з 2022 року, результати відповідного обстеження органами статистики не оприлюднюються.
“За останніми оприлюдненими даними, у 2021 році рівень безробіття (за методологією Міжнародної організації праці) серед населення віком 15-70 років становив 9,9% робочої сили”, – повідомив посадовець ДЦЗ.
Дефіцит кадрів в Україні досяг історичного максимуму – його назвали головною перешкодою для ведення бізнесу під час війни 69% підприємств, повідомляє Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за результатами 49-го щомісячного опитування, яке ІЕД провів серед 469 промислових підприємств.
“У нас упродовж кількох місяців перешкода “брак робочої сили” б’є рекорди. Ця перешкода залишається на першому місці вже більше півтора року. При цьому у травні з таким високим результатом, як 69%. Бізнес хвилюється через нестачу кадрів”, – розповів старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.
У травні відбулося несуттєве зменшення складності пошуку кваліфікованих працівників – із 62,3% до 60,6% впала частка підприємств, для яких таких працівників було важче знайти. Некваліфікованих працівників більш складно шукати – для 38,4% опитаних у травні порівняно з 34,3% у квітні.
Лише 2,4% підприємств планують зростання зайнятості у тримісячній перспективі, а 5,1% планують відправити працівників у вимушені відпустки.
Другу позицію серед головних перешкод утримує “зростання цін на сировину, матеріали та товари” – показник дещо знизився з 56% до 49%.
Незначною мірою зменшилась частка тих, кого хвилює “небезпека працювати”: ця проблема стала перешкодою для 44% бізнесів після 46% в квітні, що дозволяє їй утримувати третє місце четвертий місяць поспіль.
Зберігається закономірність перешкоди “небезпечно працювати” залежно від розміру підприємства. Середні і великі підприємства частіше говорять про цю проблему – в травні 48% і 47% відповідно, оскільки саме вони, більш ймовірно, можуть стати об’єктом атак ворога.
“У регіональному розрізі перешкода є дуже актуальною, насамперед, в прифронтових і центральних регіонах – понад 80% опитаних у Київській, Вінницькій, Одеській, Житомирській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. На заході країни ця перешкода менш актуальна. Єдиний виняток – Рівненська область”, – сказав Ангел.
Однак є помітні зміни щодо двох інших перешкод. Перешкода “зменшення попиту на продукцію/послуги” зросла з 26% до 38%. Крім цього, посилилися логістичні труднощі, про що свідчить зростання перешкоди “складнощі з перевезенням сировини чи готових товарів територією України” з 24% до 30%.
По інших перешкодах не зафіксовано суттєвих змін. “Корупція” та “неправомірні вимоги або тиск із боку правоохоронних чи контрольних органів” залишаються “в тіні” основних перешкод – про них говорили в травні лише 7% і 3% опитаних відповідно.
“Актуальність перешкоди “перебої з електропостачанням” залишається на відносно низькому рівні – 20% в травні, якщо порівнювати із зимовими атаками на нашу енергетичну інфраструктуру”, – розповів Ангел.
Відзначається, що 31% підприємств тимчасово призупиняли роботу через відключення електроенергії у квітні, але переважно на нетривалі періоди часу.. Водночас 41% бізнесів працювали безперервно, попри перебої. Вже 28% бізнесів не мали відключень електроенергії після 20% попереднього місяця.
Середні втрати робочого часу становили 4% у квітні. Найбільші втрати робочого часу в мікро- та малих підприємствах (57%), серед галузей – у хімічній промисловості (6%), а в регіональному вимірі – у Києві (13%) і Сумській (9%) областях.
Оцінки економічної політики уряду залишаються нейтральними. “Велика частка підприємств надає нейтральні оцінки, зокрема, в травні 64% опитаних. Зберігається низька частка позитивних оцінок – 6%. Водночас частка негативних оцінок становить 25%, і це з літа 2023 року зберігається розрив між позитивними і негативними оцінками”, – резюмував Ангел.
У щомісячному опитуванні New Monthly Enterprises Survey (#NRES) від ІЕД беруть участь до 500 українських промислових підприємств, розташованих у 21 із 27 регіонів України. Опитування проводиться щомісяця з травня 2022 року.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” має близько 2 тис. відкритих вакансій, серед яких 1 тис. – оператори відділень, 600 – монтажники, 300 – кур’єри та водії, а ще 100 – в офіс підтримки, повідомила директорка з управління персоналом компанії Анна-Марія Сабов.
“Якщо ми отримаємо додаткову платформу, як черговий канал пошуку, особливо зважаючи на те, що там буде можливість вибирати не тільки по резюме, а й по навичках…я впевнена, що ми пришвидшимо тривалість закриття вакансій”, – зазначила Сабов під час презентації запуску першого етапу цифрової екосистеми ринку праці “Обрій” у Києві на початку цього тижня.
Згідно із звітом про управління “Нової пошти”, загальна кількість її працівників у 2025 році становила 33,64 тис. порівняно із 34,11 тис. роком раніше, а середня кількість працівників у 2025 році склала 27,57 тис.
За словами директорки, наразі у компанії загальний час від фактичного пошуку до навченого кандидата займає близько 30-35 календарних днів, що включає етап навчання, який триватиме від трьох днів до двох тижнів. За умови виключення даного етапу, закриття складатиме 15-20 днів.
“Це непогана швидкість, але я хочу, щоб ми були ще більш продуктивні”, – наголосила Сабов.
Вона додала, що додаткову додану вартість для роботодавців “Обрій” мала б за умови, що дозволяла автоматизувати оформлення документів при прийомі працівників на роботу, бо це досі вимагає багато часу та ресурсу.
Директорка з управління персоналом уточнила, що загалом департамент рекрутингу у “Новій пошті” закриває щомісяця більше 1 тис. вакансій, для підбору працівників на виробничі посади у регіонах працюють 55 рекрутерів. За її словами, впродовж літнього періоду компанія планує забезпечити комплектацію персоналу на рівні близько 95%, щоб підготуватися до сезонного зростання навантаження у вересні.
Сабов також повідомила, що компанія запускає проєкт із залучення молодих спеціалістів, які працюватимуть над архітектурою та моделюванням логістики “Нової пошти”. За її словами, компанія прагне зробити перевезення дешевшими та швидшими без втрати надійності й якості. Для пошуку таких фахівців найближчим часом “Нова пошта” планує анонсувати окрему кампанію із залучення молодої аудиторії.
“Ми будемо анонсувати велику кампанію по пошуку таких людей. Ми хочемо спочатку стартувати із п’ятьох, тому якщо в “Обрії” буде можливість ще, наприклад, бачити середній бал випускника та його участь у позакласних активностях, таких як олімпіади, для нас, як для “Нової Пошти”, це буде дуже цінно, бо ми хочемо працювати з молодими людьми”, – зауважила директорка.
Як повідомлялось, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Міністерством цифрової трансформації запустило закритий запис на бета-тестування перших інструментів нової цифрової екосистеми ринку праці “Обрій”, розробку та інтеграцію якої оцінюють у $5-10 млн на поточний і наступний роки.
Система “Обрій” буде інтегрувати інформацію й від вже існуючих порталів вакансій Work.ua, Robota.ua, Jooble та інших.
На етапі бета-тестування у “Дії” запускаються перші два сервіси: гранти на професійне навчання (перенавчання та підтвердження кваліфікації) обсягом до 15 тис. грн, а також можливість дистанційного припинення трудових відносин для осіб, які формально залишаються працевлаштованими на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Запуск послуг для всіх громадян на платформі “Дія” заплановано на липень 2026 року.
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
За даними Eurostat станом на кінець липня 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 373 455 громадян України. За місяць їхня кількість зросла на 30 980 осіб, тобто приблизно на 0,71% порівняно з червневим рівнем — динаміка помірна, але стабільна, що вказує на таке, що зберігається, хоча й не сплескове, переміщення людей у пошуках безпеки. Переважна більшість бенефіціарів цього режиму — близько 98,4% — становлять саме українці, що робить групу отримувачів допомоги вкрай однорідною і вимагає сфокусованих заходів інтеграції.
Розподіл за країнами залишається концентрованим: ключове навантаження несуть Німеччина, Польща і Чехія. У Німеччині перебуває близько 1 196 645 осіб — порядку 27,8% від загальної кількості; у Польщі — близько 992 505 осіб (приблизно 23%); у Чехії — близько 378 420 осіб (близько 8,8%). Сукупно це майже три п’ятих усіх отримувачів захисту, тому саме ці економіки та їхні соціальні системи першими реагують на будь-які зміни притоку: у великих агломераціях загострюються питання доступності житла, зростає потреба у шкільних місцях і курсах мови, а муніципальні бюджети стикаються з безперервними зобов’язаннями.
В таких умовах політика прийому неминуче зміщується до порядку денного інтеграції. На перший план виходять прискорене визнання кваліфікацій, інтенсивні мовні програми, доступ до дитячих садків і шкіл, а також інструменти перекваліфікації. Ринок праці стає головним амортизатором: що швидше люди переходять у формальну зайнятість, то нижче бюджетне навантаження і тим помітніший мультиплікативний ефект для внутрішнього попиту. Водночас саме житлове питання залишається ключовим ризиком: концентрація у столичних та індустріальних регіонах підштовхує орендні ставки вгору і підвищує соціальну напруженість. Ефективними відповідями виглядають адресні субсидії на оренду, прискорена реновація та будівництво соціального житла, а також більш рівномірний розподіл розміщення між муніципалітетами.
Нарешті, критично важливою стає передбачуваність фінансування та міжвідомча координація на рівні ЄС і національних урядів. Навіть за поточного «м’якого» місячного приросту ненадійні джерела коштів швидко перетворюють керовану ситуацію на проблему локальних бюджетів. На горизонті найближчих місяців ключовими індикаторами стійкості будуть темпи приросту отримувачів захисту, частка працевлаштованих, показники шкільної та дошкільної інтеграції, динаміка орендних ставок у регіонах концентрації та швидкість переходу від екстрених заходів до довгострокових програм. Загалом картина стабільного, але такого, що триває, зростання за високої концентрації в Німеччині, Польщі та Чехії вимагає переведення зусиль із короткострокової допомоги на системну інтеграцію — саме це дозволить знизити бюджетні витрати і перетворити гуманітарну відповідь на стійкий соціально-економічний результат.
БІЖЕНЦІ, ЄС, ЖИТЛО, Міграція, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РИНОК ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, тимчасовий захист, Українці
