Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” має близько 2 тис. відкритих вакансій, серед яких 1 тис. – оператори відділень, 600 – монтажники, 300 – кур’єри та водії, а ще 100 – в офіс підтримки, повідомила директорка з управління персоналом компанії Анна-Марія Сабов.
“Якщо ми отримаємо додаткову платформу, як черговий канал пошуку, особливо зважаючи на те, що там буде можливість вибирати не тільки по резюме, а й по навичках…я впевнена, що ми пришвидшимо тривалість закриття вакансій”, – зазначила Сабов під час презентації запуску першого етапу цифрової екосистеми ринку праці “Обрій” у Києві на початку цього тижня.
Згідно із звітом про управління “Нової пошти”, загальна кількість її працівників у 2025 році становила 33,64 тис. порівняно із 34,11 тис. роком раніше, а середня кількість працівників у 2025 році склала 27,57 тис.
За словами директорки, наразі у компанії загальний час від фактичного пошуку до навченого кандидата займає близько 30-35 календарних днів, що включає етап навчання, який триватиме від трьох днів до двох тижнів. За умови виключення даного етапу, закриття складатиме 15-20 днів.
“Це непогана швидкість, але я хочу, щоб ми були ще більш продуктивні”, – наголосила Сабов.
Вона додала, що додаткову додану вартість для роботодавців “Обрій” мала б за умови, що дозволяла автоматизувати оформлення документів при прийомі працівників на роботу, бо це досі вимагає багато часу та ресурсу.
Директорка з управління персоналом уточнила, що загалом департамент рекрутингу у “Новій пошті” закриває щомісяця більше 1 тис. вакансій, для підбору працівників на виробничі посади у регіонах працюють 55 рекрутерів. За її словами, впродовж літнього періоду компанія планує забезпечити комплектацію персоналу на рівні близько 95%, щоб підготуватися до сезонного зростання навантаження у вересні.
Сабов також повідомила, що компанія запускає проєкт із залучення молодих спеціалістів, які працюватимуть над архітектурою та моделюванням логістики “Нової пошти”. За її словами, компанія прагне зробити перевезення дешевшими та швидшими без втрати надійності й якості. Для пошуку таких фахівців найближчим часом “Нова пошта” планує анонсувати окрему кампанію із залучення молодої аудиторії.
“Ми будемо анонсувати велику кампанію по пошуку таких людей. Ми хочемо спочатку стартувати із п’ятьох, тому якщо в “Обрії” буде можливість ще, наприклад, бачити середній бал випускника та його участь у позакласних активностях, таких як олімпіади, для нас, як для “Нової Пошти”, це буде дуже цінно, бо ми хочемо працювати з молодими людьми”, – зауважила директорка.
Як повідомлялось, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України спільно з Міністерством цифрової трансформації запустило закритий запис на бета-тестування перших інструментів нової цифрової екосистеми ринку праці “Обрій”, розробку та інтеграцію якої оцінюють у $5-10 млн на поточний і наступний роки.
Система “Обрій” буде інтегрувати інформацію й від вже існуючих порталів вакансій Work.ua, Robota.ua, Jooble та інших.
На етапі бета-тестування у “Дії” запускаються перші два сервіси: гранти на професійне навчання (перенавчання та підтвердження кваліфікації) обсягом до 15 тис. грн, а також можливість дистанційного припинення трудових відносин для осіб, які формально залишаються працевлаштованими на тимчасово окупованих територіях (ТОТ). Запуск послуг для всіх громадян на платформі “Дія” заплановано на липень 2026 року.
Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Її кінцевими бенефiцiарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.
За даними Eurostat станом на кінець липня 2025 року під тимчасовим захистом у країнах ЄС перебувають 4 373 455 громадян України. За місяць їхня кількість зросла на 30 980 осіб, тобто приблизно на 0,71% порівняно з червневим рівнем — динаміка помірна, але стабільна, що вказує на таке, що зберігається, хоча й не сплескове, переміщення людей у пошуках безпеки. Переважна більшість бенефіціарів цього режиму — близько 98,4% — становлять саме українці, що робить групу отримувачів допомоги вкрай однорідною і вимагає сфокусованих заходів інтеграції.
Розподіл за країнами залишається концентрованим: ключове навантаження несуть Німеччина, Польща і Чехія. У Німеччині перебуває близько 1 196 645 осіб — порядку 27,8% від загальної кількості; у Польщі — близько 992 505 осіб (приблизно 23%); у Чехії — близько 378 420 осіб (близько 8,8%). Сукупно це майже три п’ятих усіх отримувачів захисту, тому саме ці економіки та їхні соціальні системи першими реагують на будь-які зміни притоку: у великих агломераціях загострюються питання доступності житла, зростає потреба у шкільних місцях і курсах мови, а муніципальні бюджети стикаються з безперервними зобов’язаннями.
В таких умовах політика прийому неминуче зміщується до порядку денного інтеграції. На перший план виходять прискорене визнання кваліфікацій, інтенсивні мовні програми, доступ до дитячих садків і шкіл, а також інструменти перекваліфікації. Ринок праці стає головним амортизатором: що швидше люди переходять у формальну зайнятість, то нижче бюджетне навантаження і тим помітніший мультиплікативний ефект для внутрішнього попиту. Водночас саме житлове питання залишається ключовим ризиком: концентрація у столичних та індустріальних регіонах підштовхує орендні ставки вгору і підвищує соціальну напруженість. Ефективними відповідями виглядають адресні субсидії на оренду, прискорена реновація та будівництво соціального житла, а також більш рівномірний розподіл розміщення між муніципалітетами.
Нарешті, критично важливою стає передбачуваність фінансування та міжвідомча координація на рівні ЄС і національних урядів. Навіть за поточного «м’якого» місячного приросту ненадійні джерела коштів швидко перетворюють керовану ситуацію на проблему локальних бюджетів. На горизонті найближчих місяців ключовими індикаторами стійкості будуть темпи приросту отримувачів захисту, частка працевлаштованих, показники шкільної та дошкільної інтеграції, динаміка орендних ставок у регіонах концентрації та швидкість переходу від екстрених заходів до довгострокових програм. Загалом картина стабільного, але такого, що триває, зростання за високої концентрації в Німеччині, Польщі та Чехії вимагає переведення зусиль із короткострокової допомоги на системну інтеграцію — саме це дозволить знизити бюджетні витрати і перетворити гуманітарну відповідь на стійкий соціально-економічний результат.
БІЖЕНЦІ, ЄС, ЖИТЛО, Міграція, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РИНОК ПРАЦІ, СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА, тимчасовий захист, Українці
На початку 2025 року ринок праці Німеччини демонструє стійкість, незважаючи на економічні виклики, включаючи уповільнення зростання ВВП і структурні зміни в промисловості. Проте, зберігаються такі проблеми, як нестача кваліфікованих кадрів, демографічні зміни та складнощі з інтеграцією мігрантів.
Ключові показники на початок 2025 року
Загальна зайнятість: За даними Федерального статистичного управління Німеччини, в березні 2025 року чисельність зайнятих склала близько 45,8 млн осіб, що на 0,1% менше в порівнянні з березнем 2024 року.
Рівень безробіття: У березні 2025 року рівень безробіття склав 3,7%, збільшившись на 0,2 процентних пункти в порівнянні з тим же місяцем попереднього року.
Середня тривалість робочого тижня: Незважаючи на високий рівень зайнятості, середня кількість відпрацьованих годин на одного працівника знизилася до рекордно низького рівня (за винятком пандемічного 2020 року), що викликає занепокоєння з приводу продуктивності праці.
Затребувані професії
У 2025 році в Німеччині зберігається високий попит на фахівців у таких галузях:
Медицина: лікарі, медсестри, фармацевти.
Інформаційні технології: розробники програмного забезпечення, фахівці з кібербезпеки, аналітики даних.
Будівництво: інженери, архітектори, кваліфіковані робітники.
Освіта: вчителі, особливо в початкових школах і з технічних дисциплін.
Сфера догляду: соціальні працівники, доглядальниці, особливо в умовах старіння населення.
Дефіцит кадрів у цих секторах обумовлений як демографічними змінами, так і недостатнім припливом кваліфікованих фахівців.
Міграція відіграє ключову роль у підтримці трудового потенціалу Німеччини:
Чисельність іноземних працівників: станом на 2024 рік, кількість іноземних працівників у Німеччині становила 6,3 млн осіб, що майже вдвічі більше, ніж десять років тому.
Основні групи мігрантів:
Україна: після початку конфлікту в 2022 році, Німеччина прийняла значну кількість українських біженців, багато з яких інтегруються в ринок праці.
Сирія, Туреччина, Афганістан: ці групи мігрантів беруть активну участь в економіці, особливо в секторах з нестачею робочої сили.
Проблеми інтеграції: незважаючи на зусилля з інтеграції, мігранти стикаються з труднощами, включаючи визнання кваліфікацій, мовні бар’єри та обмежений доступ до освітніх програм.
Середній рівень заробітної плати
Середня заробітна плата: у 2025 році середня брутто-зарплата в Німеччині становить близько 4 200 євро на місяць.
Мінімальна заробітна плата: з 2025 року мінімальна погодинна ставка збільшена до 12,82 євро.
Галузеві відмінності:
IT та технології: високий рівень заробітної плати, що відображає дефіцит кваліфікованих кадрів.
Медицина: зарплати варіюються залежно від спеціалізації та регіону.
Будівництво та догляд: зарплати залишаються конкурентоспроможними, особливо в умовах нестачі робочої сили.
Прогнози та виклики
Німеччина стикається з низкою структурних викликів на ринку праці:
Старіння населення: за прогнозами, до 2035 року близько 4,8 млн працівників покоління бебі-бумерів вийдуть на пенсію, що посилить дефіцит робочої сили.
Скорочення робочого часу: середня кількість відпрацьованих годин на одного працівника знижується, що може негативно позначитися на загальній продуктивності.
Інтеграція мігрантів: необхідні додаткові заходи для ефективної інтеграції мігрантів у ринок праці, включаючи визнання кваліфікацій та мовну підтримку.
У відповідь на ці виклики, уряд Німеччини реалізує програми із залучення кваліфікованих фахівців з-за кордону, поліпшення умов праці та стимулювання зайнятості серед жінок і літніх працівників.+
Джерело: http://relocation.com.ua/analysis-of-the-german-labor-market-at-the-beginning-of-2025-by-relocation/
Український ринок праці у 2024 році залишався нерівномірним, проте рівно третину вакансій (33,33%) склали пропозиції роботи у столиці та Київській області, констатується у дослідженні щодо результатів ринку праці в Україні на порталі пропозицій роботи Work.ua.
Згідно з опублікованими даними, по 8% усіх пропозицій передбачали роботу у Львівській і Дніпропетровській області, а також віддалено.
Серед компаній, найбільшу кількість вакансій у 2024 році розмістила мережа ритейлерський магазинів “Фора” – більше 3,96 тис. пропозицій роботи. На другому місці – мережа мультимаркетів “Аврора” – 3,5 тис., на третьому – мережа ритейлерських магазинів “АТБ” (майже 3,49 тис. вакансій).
Топ-5 за кількістю вакансій закриває мережа супермаркетів “Сільпо” (3,2 тис. пропозицій роботи) і компанія “Нова пошта” (3,15 тис. вакансій).
Далі за кількістю вакансій першість має мережа магазинів Eva, АО КБ “ПриватБанк”,”Аптека АНЦ”, торговельна мережа Novus, “МХП”, “Укрпошта”, мережа магазинів “Prostor”, Imperia HR, RetailGroup, мережа магазинів будівельних інструментів та обладнання “Dnipro-M”, мережа АЗС “OKKO”, аптека “Подорожник”, мережа АЗС “WOG”, DTEK, “Аптека 911”.
Рекордсменом за кількістю відгуків на день стала вакансія Front-End Developer, на яку роботодавець отримав 555 відгуків.
Щодо категорій, в яких шукачі зацікавлювались найчастіше, то понад половину (53%) відгуків отримували вакансії із семи категорій: продаж, закупівля; IT, комп’ютери, інтернет; адмiнiстрацiя, керівництво середньої ланки; маркетинг, реклама, PR; секретаріат, діловодство, АГВ; сфера обслуговування; роздрібна торгівля.
Найбільш оплачуваною вакансією виявилась рієлтор, що спеціалізується на елітній нерухомості за кордоном: роботодавець пропонував від 450 тис. грн до 650 тис. грн на місяць, від кандидата очікували вищу освіту у галузі нерухомості, бізнесу або маркетингу, досвід роботи у сегменті елітної нерухомості від п’яти років, відмінне знання міжнародного ринку та вільне володіння англійською.
До 600 тис. грн пропонували фахівцю на вакансію Senior Smart Contract Engineer. Роботодавець шукав кандидата, що матиме чотири роки досвіду у розробці програмного забезпечення, щонайменше, два роки досвіду роботи з проєктами на основі блокчейну, а також критичне мислення і допитливий розум.
Серед вакансій-лідерів за рівнем зарплатні були дві пропозиції для медіабаєрів. Тут вимоги лояльніші: від шести місяців до одного року досвіду роботи з Facebook Ads. Також понад 500 тис. грн заробітку пропонували на вакансію Blockchain Developer, Full-stack developer, керівника служби безпеки.
На кінець 2024 року ринок праці Сербії демонстрував стабільність із поступовим зростанням зайнятості. Рівень безробіття знизився до 9,2%, порівняно з 10,1% у 2023 році. Відновлення економіки після пандемії та приплив інвестицій у ключові галузі сприяють створенню робочих місць, проте країна, як і раніше, стикається з дефіцитом кваліфікованої робочої сили.
Ключові характеристики ринку праці в Сербії:
1) Чисельність зайнятого населення становить близько 2,9 млн осіб.
2) Основні сектори зайнятості:
3) Середній рівень заробітної плати:
4) Найбільш затребуваними професіями є:
IT-фахівці;
Інженери;
Медичний персонал;
Робітники будівельної та сільськогосподарської галузей.
Роль мігрантів на ринку праці Сербії
Мігранти відіграють важливу роль в економіці Сербії, особливо в секторах, де спостерігається нестача робочої сили. У 2024 році кількість зареєстрованих іноземних працівників перевищила 120 000 осіб, включно з громадянами України, Боснії і Герцеговини, Північної Македонії, Росії та Китаю.
Основні групи мігрантів та їхні ролі:
Закономірності:
Виклики ринку праці з урахуванням міграції
Експерти прогнозують, що Сербія збереже високу частку трудових мігрантів на ринку праці, особливо в будівництві, сільському господарстві та IT. Ключові фактори:
Ринок праці Сербії у 2024 році розвивається на тлі припливу іноземних працівників, включно зі значною часткою українців. Це дає змогу країні вирішувати проблему нестачі кадрів у ключових галузях. Однак для подальшого зростання Сербії знадобиться не тільки залучення мігрантів, а й поліпшення умов праці та стимулювання місцевих працівників.
2024 рік почався динамічно: на ринку праці побільшало шукачів, через що зросла конкуренція. Роботодавці ж відповіли збільшенням зарплат і вимог до кандидатів. Що ще змінилося на ринку праці — дізнавайтеся в дослідженні Work.ua.
Почати нове життя із нового року — здається, саме цієї стратегії дотримувалися шукачі на ринку праці в січні 2024 року. Адже конкуренція за вакансії відчутно зросла після традиційного передноворічного падіння. А от роботодавці, навпаки, ще не такі активні — кількість пропозицій роботи на ринку нижча, ніж минулого місяця. Втім, обидві тенденції є нормальними сезонними явищами.
У січні збереглася тенденція на зростання заробітної плати. Тепер середній показник в Україні складає 19 500 грн. Проте разом із винагородою зростають і вимоги до шукачів — роботодавці дедалі частіше згадують у вакансіях про очікування щодо володіння англійською мовою.
У січні 2024 року, за даними Work.ua, роботодавці опублікували 91 021 вакансію. Це на 6% менше, ніж було в грудні 2023 року та на 7% менше за січень 2022 року. Тобто наразі за кількістю пропозицій роботи ринок праці відновився на 93%. Але, як і раніше, це відновлення відбувається нерівномірно.
Як порівнювати з довоєнними показниками, найбільше зросла кількість вакансій у таких областях: Закарпатська (155%), Івано-Франківська (146%), Хмельницька (125%), Львівська (123%), Вінницька (120%), Рівненська (118%) та Чернівецька (116%).
Області-лідери за абсолютною кількістю пропозицій роботи незмінні: Київська (30 913 вакансій), Львівська (8 473), Дніпропетровська (8 452), Одеська (5 752) та Харківська (3 347). У цих областях зосереджено 63% від усіх вакансій.
Вимога про знання англійської мови — практично в кожній десятій вакансії
У грудні в усіх категоріях-лідерах зменшилася кількість пропозицій роботи:
«Робочі спеціальності, виробництво» — 14 923 вакансій, -14% до грудня;
«Сфера обслуговування» — 14 674, -13%;
«Продаж, закупівля» — 13 090, -1%;
«Роздрібна торгівля» — 10 809, -11%;
«Логістика, склад, ЗЕД» — 9 096, -10%;
«Адміністрація, керівництво середньої ланки» — 8 340, -2%;
«Готельно-ресторанний бізнес, туризм» — 7 591, -16%;
«Транспорт, автобізнес» — 7 214, -3%;
«Бухгалтерія, аудит» — 6 752, -2%;
«Медицина, фармацевтика» — 6 326, -2%.
Але одразу в 7 категоріях кількість роботи, навпаки, збільшилася. Найбільший приріст бачимо в категорії «Охорона, безпека», де розміщують вакансії Сили оборони України. Докладніше ознайомитися з ними можна на сторінці work.ua/zsu/.
А от у розрізі окремих професій у січні зріс попит на таких фахівців:
В абсолютних цифрах ринок праці має найбільше пропозицій роботи для продавців-консультантів, менеджерів із продажу, бухгалтерів, водіїв, касирів, кухарів, вантажників, менеджерів по роботі з клієнтами, адміністраторів, торгових представників, комірників.
Січневе падіння кількості вакансій вплинуло практично на всі типи вакансій. Так, зменшилася кількість пропозицій дистанційної роботи, поменшало вакансій для студентів і людей без досвіду. Натомість роботодавці все частіше вказують, що їхня вакансія відкрита для ветеранів (+6% до грудня, 6 194 пропозицій роботи) та пенсіонерів (+1%, 4 033).
Як порівняти з груднем, вимога про знання англійської мови зʼявляється у вакансіях значно частіше. У січні така вимога зустрічалася в 7 990 вакансіях, що на 19% більше, ніж було попереднього місяця. Загалом 9% пропозицій роботи передбачають знання англійської.
У січні на сайті Work.ua шукачі оновили або створили 350 858 резюме. У третині всіх резюме як бажаний регіон роботи вказано Київську область або дистанційну зайнятість.
Як порівняти із показниками грудня, кількість резюме зросла на 24%. Очевидно, шукачі всерйоз сприйняли ідею «новий рік — нова робота». Тож зараз у роботодавців є більше шансів знайти кваліфікованих фахівців. Збільшення кількості кандидатів вплинуло на конкуренцію — вона зросла на 42%, як порівняти з груднем.
Найбільшу кількість відгуків на вакансії в грудні отримували роботодавці в Київській, Вінницькій, Волинській, Львівській і Харківській областях. А от найскладніша ситуація із відгуками кандидатів у Херсонській, Закарпатській, Чернівецькій, Черкаській, Миколаївській і Чернігівській областях.
У січні конкуренція за дистанційну роботу в 5 разів перевищувала середні показники: українці й далі найбільше хочуть працювати онлайн. На найбільш конкурентні віддалені посади кількість відгуків від кандидатів зросла ще в декілька разів. До таких посад належать Front-end розробник, верстальник, вебдизайнер, тестувальник, Android-програміст, відеомонтажер, Python-програміст, програміст Java.
А от найважче знаходити фахівців робітничих професій і медиків. До переліку посад із найнижчою конкуренцією в січні увійшли машиніст тепловоза, складач поїздів, фахівець із каменеобробки, гірник, онкохірург, ендокринолог, оториноларинголог, гастроентеролог, гірудотерапевт.
На сайті Work.ua не тільки кандидати надсилають резюме, а й роботодавці можуть пропонувати шукачам вакансії. За критерієм співвідношення кількості пропонувань до кількості вакансій найактивнішими були роботодавці, які шукали домогосподарок, рієлторів, поліцейських, операторів контакт-центру, менеджерів із розвитку, менеджерів із продажу, менеджерів по роботі з клієнтами, вчителів англійської, продавців-консультантів, промоутерів.
У січні на сайті Work.ua шукачі оновили або створили 350 858 резюме. Серед них 60% жінок та 40% чоловіків. Як порівняти з попередніми місяцями, частка жінок на ринку праці збільшилася. А от у розподілі шукачів за віком і досвідом роботи суттєвих змін не відбулося.
У січні побільшало кандидатів за такими професіями: вишивальниця (+107% до грудня), SMM-спеціаліст (+99%), формувальник (+72%), страховий агент (+68%), офіс-менеджер (+68%), дієтолог (+67%), екскурсовод (+67%), кресляр (+66%), психіатр (+66%), івент-менеджер (+64%).
Тенденція на поступове підвищення заробітної плати, яка сформувалася у 2023 році, продовжується. У січні середня заробітна плата зросла на 3% і склала 19 500 грн. Серед областей-лідерів зросли зарплати в Київській (+150 грн до 21 000 грн), Львівській (+230 грн до 19 230 грн), Одеській (+500 грн до 18 500 грн) та Дніпропетровській областях (+500 грн до 18 500 грн). А от у Харківській області зарплата знову не зросла і вже третій місяць поспіль тримається на позначці 17 500 грн.
У січні збільшилися зарплати й у працівників деяких категорій:
У рейтингу посад із найвищими зарплатами (крім керівників та сфери ІТ) бачимо посади фахівців для Сил оборони України: пілот дрона, стрілець, гранатометник, мінометник (понад 70 000 грн). Щоби приєднатися до лав Сил оборони України, залишайте відгуки на вакансії, що розміщені на сторінці work.ua/zsu/.
Серед цивільних професій (крім керівників та сфери ІТ) найбільші зарплати в грудні мали:
