Тбілісі готується прийняти міжнародну конференцію AgriFuture Georgia 2026, яка об’єднає представників аграрного бізнесу, технологічних компаній, інвесторів, виробників та експертів для обговорення нових можливостей розвитку сільського господарства, впровадження інновацій та залучення інвестицій.
Захід стане майданчиком для прямого діалогу між агровиробниками, постачальниками сучасних технологій, фінансовими організаціями та компаніями, зацікавленими у розвитку аграрних проєктів у Грузії та регіоні.
Однією з центральних тем AgriFuture Georgia 2026 стане трансформація сільського господарства під впливом сучасних технологій. Учасники обговорять автоматизацію виробничих процесів, цифровізацію агробізнесу, застосування інноваційних рішень у рослинництві, садівництві та інших напрямках аграрного виробництва.
Окрему увагу буде приділено інвестиціям у сільське господарство та пошуку нових моделей фінансування аграрних проєктів. Представники бізнесу та інвестиційної спільноти зможуть обговорити перспективні напрямки вкладень, можливості масштабування існуючих виробництв та запуск нових проєктів.
Ще одним важливим напрямком конференції стане розвиток експорту. Для грузинських та регіональних виробників вихід на нові ринки залишається одним із основних чинників подальшого зростання, тому учасники розглянуть вимоги міжнародних покупців, зміни у структурі попиту та можливості підвищення конкурентоспроможності аграрної продукції.
Організатори розраховують, що конференція стане не лише дискусійним майданчиком, а й місцем для налагодження нових ділових контактів. У рамках AgriFuture Georgia 2026 представники агробізнесу зможуть безпосередньо взаємодіяти з потенційними партнерами, постачальниками технологій, інвесторами та експертами.
Особливе місце в програмі займе практичне застосування технологій. Учасникам презентують рішення, які дозволяють підвищувати продуктивність аграрних підприємств, ефективніше використовувати земельні, водні та енергетичні ресурси, знижувати виробничі витрати та покращувати якість продукції.
Проведення AgriFuture Georgia 2026 відображає зростаючий інтерес бізнесу до модернізації аграрного сектору Грузії. Країна має сприятливі умови для виробництва фруктів, овочів, горіхів, винограду та іншої сільськогосподарської продукції, однак подальший розвиток галузі дедалі більше залежить від технологічного оновлення, доступу до фінансування та здатності виробників працювати на міжнародних ринках.
Конференція орієнтована на власників та керівників аграрних підприємств, фермерів, виробників та експортерів сільськогосподарської продукції, інвесторів, представників банківського сектору, постачальників обладнання та технологій, торгові компанії, міжнародні організації та галузевих експертів.
AgriFuture Georgia 2026 має стати майданчиком, де представники різних сегментів аграрної галузі зможуть обговорити конкретні проєкти та сформувати нові партнерства для розвитку агробізнесу в Грузії та регіоні.
Open4Business – інформаційний партнер міжнародної конференції AgriFuture Georgia 2026
агробізнес, ГРУЗИЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, сільське господарство, ТЕХНОЛОГІЇ
Експорт агропродукції з України в умовах продовження блокади Росією чорноморських портів станом на кінець вересня – початок жовтня становить до 50% від можливого, заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький журналістам у п’ятницю.
“Без наявних глибоководних чорноморських портів ми можемо експортувати близько половини нашої продукції, яку виростили і яка є експортно орієнтована. Коли ми говоримо про наслідки – це неможливість експортувати в поточному маркетинговому році близько 30 млн тонн сільськогосподарської продукції вартістю близько $30 млрд”, – зазначив він.
Міністр уточнив, що у вересні вдалося експортувати 2,4 млн тонн, або 46% того, що мало би бути експортовано, з них зернові – 1,4 млн тонн, або 38%, олійні – 444 тисячі тонн, або 83%, олія – 311 тис. тонн, або 64%, шроти – 280 тис. тонн, або 46% потенційного необхідного експорту.
“Ці 46% фактично з 20 вересня не змінювалися. Тобто ми досягаємо того, що прогнозували: що 45-50% – це об’єктивний максимум в межах поточних шляхів”, – підсумував Висоцький.
За його словами, залізницею було експортовано 41% або 993 тис. тонн, що відповідає прогнозам, по Дунаю – 54% або 1,3 млн тонн, автомобільний транспорт – 5% або 120 тис. тонн.
“Наростили ми у вересні порівняно із серпнем і залізницю, і Дунай”, – додав міністр.
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні-червні 2026 року зменшився на 1,6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, тоді як за підсумками п’яти місяців зростання становило 1,4%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з оприлюдненими даними, негативна динаміка була забезпечена галуззю рослинництва на сільгосппідприємствах, де спад був зафіксований ні рівні 14,8%.
Натомість галузь тваринництва на сільгосппідприємствах продемонструвала зростання на 10,7%.
Найкращі показники господарств всіх категорій у галузі рослинництва у наступних областях: Волинська (80,1%,), Херсонська (54,5%), Дніпропетровська (23,8%), Тернопільська (20,7%), Черкаська (16,3%).
Найсуттєвіший спад виробництва у господарствах всіх категорій з галузі рослинництва зафіксований у Донецькій області (52,6%), Запорізькій (35,6%), Одеській (34,3%).
Найкращі показники господарств всіх категорій у галузі тваринництва у Київській (9,1%), Черкаській (8,2%), Дніпропетровській (6,6%), Чернігівській (7%) та Кіровоградській (5,9%) областях.
Найсуттєвіший спад виробництва у господарствах всіх категорій у галузі тваринництва зафіксований у Донецькій (53,9%), Закарпатській (32,9%) та Херсонській (16,3%) областях.
Як повідомлялося, сільгоспвиробництво в Україні за підсумками 2025 року скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком.
ВИРОБНИЦТВО, ДЕРЖСТАТ, Рослинництво, сільське господарство, ТВАРИННИЦТВО
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в січні-квітні 2026 року збільшився на 1,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як за результатами трьох місяців зростання становило 1,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з оприлюдненими даними, позитивна динаміка була забезпечена виключно галуззю тваринництва, оскільки дані з рослинництва до червня традиційно не формуються.
Основним чинником зростання стали сільгосппідприємства, які наростили обсяги виробництва на 10,5%. Найкращі показники у цьому секторі за підсумками чотирьох місяців продемонстрували Чернівецька (+32,2%), Донецька (30,8%), Закарпатська (30,0%) та Львівська (29,4%) області, тоді як погіршення показників було зафіксовано у чотирьох областях: Херсонській (на 35,4%), Сумській (на 7,6%), Вінницький (на 3,6%) та Миколаївській (на 3%).
У господарствах населення спад виробництва залишився на рівні першого кварталу – 15,7%. Найбільше скорочення в приватному секторі спостерігалося в Донецькій (67%), Закарпатській (48,4%) і Тернопільській (35,9%) областях.
Невелике зростання у господарствах населення було зафіксовано лише у двох областях – Київській (1,0%) та Одеській (0,1%).
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року сільгоспвиробництво в Україні скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком. У січні 2026 року було зафіксовано зростання на 3,2%, проте за підсумками січня-лютого воно сповільнилося до 1,7%.
агровиробництво, ДЕРЖСТАТ, сільське господарство, ТВАРИННИЦТВО
Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), за підсумками 2024 року Україна посіла 9-те місце у світі за виробництвом пшениці, виробивши близько 23,4 млн тонн зерна. Ці дані представлені в новому дослідженні Experts Club на основі статистики FAOSTAT і відео «Wheat Production by Country (1991–2024)».
Перша трійка найбільших виробників традиційно залишається стабільною:
Китай — 136 млн тонн,
Індія — 113,9 млн тонн,
Росія — 81,6 млн тонн.
Ці три країни забезпечують майже половину світового виробництва пшениці, відіграючи важливу роль у глобальній аграрній системі.
Далі йдуть:
США — 53,6 млн тонн,
Франція — 35,9 млн тонн,
Канада — 35,9 млн тонн,
Австралія — 34,1 млн тонн,
Пакистан — 31,4 млн тонн,
Україна — 23,4 млн тонн,
Німеччина — 21,5 млн тонн.
Другу десятку відкривають Туреччина (19 млн тонн) і Казахстан (18,6 млн тонн), а завершує Італія (6,9 млн тонн).
Відеоаналіз Experts Club демонструє суттєві структурні зміни у світовому виробництві пшениці за останні три десятиліття. Відео охоплює період 1991–2024 років. Китай і Індія за цей час майже подвоїли виробництво завдяки зростанню врожайності та стабільній державній підтримці агросектору.
Росія та Україна, після глибокого спаду 1990-х, зробили помітний ривок: якщо на початку 1990-х Україна виробляла близько 15 млн тонн, то до 2024 року обсяг зріс до 23–24 млн тонн — попри воєнні ризики та експортні обмеження.
Казахстан, традиційно орієнтований на експорт, стабільно утримує позиції, забезпечуючи зерном Центральну Азію та частину Китаю.
Попри воєнні дії та руйнування частини інфраструктури, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів пшениці у світі. Основні фактори цього — висока врожайність у південних і центральних регіонах, покращення логістики дунайських портів, експортні маршрути через Румунію та Болгарію.
За даними FAO, у 2024 році експорт української пшениці становив близько 17 млн тонн, що дозволило зберегти країну серед трьох найбільших постачальників зерна у світі — поряд із Росією та США.
Експерти Experts Club зазначають, що зростання виробництва в Азії та країнах СНД компенсує спад урожайності в Європі та Північній Америці, спричинений посухами та зміною клімату. Водночас зростає роль Туреччини, Ірану та Єгипту як регіональних центрів переробки та імпорту.
Світові ринки очікують стабілізації цін на пшеницю в діапазоні 230–250 доларів за тонну, за умови відсутності нових геополітичних потрясінь.
«Позиція України у ТОП-10 світових виробників пшениці — це показник стійкості аграрного сектору навіть у час війни. При розвитку внутрішньої переробки Україна здатна досягти 25–27 млн тонн виробництва в найближчі роки та зміцнити позиції серед світової п’ятірки експортерів. Ринок зерна стає все більш технологічним: цифровізація агробізнесу, точне землеробство та кліматично стійкі сорти пшениці визначатимуть лідерство в наступному десятилітті», — заявив співзасновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
Україна залишається однією з небагатьох країн, де аграрний сектор формує близько 40% валютних надходжень. У 2024 році пшениця посіла друге місце за обсягом експорту після кукурудзи, а доходи від продажу зернових перевищили 6 млрд доларів.
Згідно з прогнозами Experts Club, за умови збереження темпів відновлення інфраструктури та сприятливих погодних умов, у 2025 році виробництво пшениці в Україні може досягти 25 млн тонн, а експорт — перевищити 18 млн тонн.
Дослідження підготовлено аналітичним центром Experts Club на основі даних FAOSTAT, USDA та IGC.
Відеоаналіз “Wheat Production by Country 1991–2024” доступний на YouTube-каналі Experts Club Ukraine.
EXPERTS CLUB, FAO, ПШЕНИЦЯ, СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО, сільське господарство, УКРАЇНА, ЭКСПОРТ
Державний бюджет України отримав позику $230 млн від уряду Японії в рамках проекту Світового банку “Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)”, повідомило Міністерство фінансів у п’ятницю ввечері.
“В умовах війни сільське господарство зазнає значних збитків, що, своєю чергою, ставить під загрозу продовольчу безпеку не тільки в Україні, а й у всьому світі. Залучення коштів у рамках ARISE є важливим внеском у забезпечення доступу для фінансування аграрного бізнесу України”, – наводяться в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Уточнюється, що кошти було залучено з Цільового фонду сприяння необхідному розширенню кредитування для України (ADVANCE Ukraine).
Мінфін нагадав, що проєкт ARISE ставить за мету підтримку доступу сільгоспвиробників до фінансування через пільгове кредитування (компенсація витрат за програмою “5-7-9”) і поліпшення доступу малих господарств до фінансування через гранти.
Обсяг фінансування проєкту наразі становить $550 млн, з яких $500 млн буде спрямовано на фінансування держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” у 2023-2024 роках із фокусом на аграрні підприємства, а майже $50 млн передбачено на гранти для малих сільгоспвиробників.
Як повідомлялося, Україна 20 березня отримала перший транш EUR4,5 млрд від ЄС за програмою Ukraine Facility і $1,5 млрд від Канади, тоді як до цього від початку року всі зовнішні надходження становили лише $1,2 млрд. Крім того, рада директорів МВФ у ніч на п’ятницю схвалила виділення Україні четвертого траншу за програмою розширеного фінансування EFF $880 млн, які мають надійти протягом двох-трьох днів.
За прогнозами Нацбанку, Україна із середини березня до кінця квітня може отримати зовнішнє фінансування на суму $10 млрд або навіть більше за визначеної в держбюджеті потреби на весь рік $37,3 млрд.
