Уряд Фінляндії ухвалив рішення виділити EUR100 млн на закупівлю зброї у США для передачі Україні, повідомив у четвер прем’єр-міністр республіки Петтері Орпо.
“У четвер уряд ухвалив рішення виділити EUR100 млн на підтримку України шляхом закупівлі зброї у США. Це координований НАТО пакет підтримки під назвою PURL. Фінляндія бере участь у спільному пакеті підтримки країн Балтії та Північної Європи, який планують доставити в Україну в найближчому майбутньому”, – розповів фінський прем’єр, слова якого наводить газета Helsingin Sanomat.
“Ситуація в Україні критична. Так, ми маємо брати участь. Ми не можемо залишатися осторонь, коли в цьому беруть участь усі країни Північної Європи та Балтії”, – наголосив він.
За словами Орпо, фінансування буде здійснено шляхом зовнішнього запозичення коштів і бюджет Фінляндії не переглядатиметься, “хоч це і збільшить борг”.
Ініціатива фінансування закупівель американського озброєння для України з’явилася після того, як адміністрація США відмовилася продовжувати постачати зброю Києву безкоштовно. У серпні було підготовлено чотири пакети постачань американського озброєння на загальну суму близько $2 млрд. Фінансування забезпечили Німеччина, Данія, Канада, Нідерланди, Норвегія та Швеція.
15 серпня на зустрічі міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі про рішення приєднатися до цієї програми оголосили Естонія, Латвія, Литва, Бельгія, Люксембург, Фінляндія та Ісландія. У жовтні про участь у ній також оголосила Іспанія.
Президент США Дональд Трамп і прем’єр Австралії Ентоні Албаніз підписали в понеділок угоду про спільні проекти з видобутку рідкоземельних металів.
«У найближчі півроку США і Австралія спільно інвестують понад $3 млрд у проекти з критично важливих металів, при цьому вартість ресурсів, які можна буде видобути, оцінюється в $53 млрд», – йдеться в прес-релізі Білого дому.
У ньому не уточнюється, де саме планується здійснювати видобуток.
Крім того, плануються інвестиції Пентагону в будівництво в Західній Австралії заводу з переробки галію потужністю 100 тонн на рік, зазначили в адміністрації США.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club проаналізував світовий ринок рідкісноземельних металів світу та України, відео доступне тут – https://youtu.be/UHeBfpywpQc?si=0L-2nSUrLlIbqVZ5?si=Fk6Oi_13NKpEW81K
Світовий попит на сталь у 2025 році залишиться на рівні попереднього року — близько 1,748 млрд тонн, після зниження на 1,6% у 2024 році. Такі дані наведені в короткостроковому прогнозі Всесвітньої асоціації сталі (Worldsteel) — Short Range Outlook (SRO).
У 2026 році, за оцінкою експертів, попит зросте на 1,3%, до 1,772 млрд тонн, чому сприятиме відновлення в Європі, Індії та країнах Азії, Близького Сходу та Африки, що швидко розвиваються.
За прогнозом Worldsteel, у країнах СНД, включаючи Україну, попит на сталь у 2025 році скоротиться на 5,2% — до 56,1 млн тонн, а в 2026 році — ще на 1,7%, до 55,2 млн тонн.
При цьому Індія збереже статус найшвидше зростаючого ринку сталі в світі — зростання складе близько 9% щорічно в 2025-2026 роках. Уже в наступному році споживання сталі в Індії буде майже на 75 млн тонн вище, ніж у 2020 році.
У країнах, що розвиваються (без урахування Китаю), попит на сталь збільшиться на 3,4% у 2025 році і на 4,7% у 2026-му, чому сприяє активний розвиток економіки в країнах АСЕАН, а також у Саудівській Аравії та Єгипті.
В Африці споживання сталі зростає в середньому на 5,5% щорічно, досягаючи 41 млн тонн у 2025 році — максимуму за останнє десятиліття. Зростання забезпечується інвестиціями в будівництво та поліпшенням макроекономічних показників.
Ситуацію на ринку та перспективи українського сталеливарного сектора прокоментував голова ради директорів Українського Центру Сталевого Будівництва, директор компанії Rauta, Андрій Озейчук.
«Український ринок сталі в 2025–2026 роках буде формуватися під впливом відновлення внутрішнього попиту в будівництві та машинобудуванні, а також зростання експорту металоконструкцій до ЄС. Ми прогнозуємо, що попит на сталь в Україні може зрости на 6-8% у 2026 році за рахунок проектів відновлення інфраструктури та промисловості», — зазначив Озейчук.
За його словами, сектор сталевого будівництва стане драйвером цього зростання:
«Використання металоконструкцій дозволить прискорити відновлення логістичних, промислових та інфраструктурних об’єктів».
Озейчук також підкреслив, що додатковий імпульс галузі може дати запуск спільних програм з європейськими партнерами в галузі «зеленої» металургії, де Україна вже має перші пілотні ініціативи з виробництва сталі з низьким вуглецевим слідом.
Згідно з прогнозом, в регіоні ЄС+Великобританія попит на сталь збільшиться на 1,3% в 2025 році і на 3,2% в 2026 році. Це відображає вплив зростання інвестицій в інфраструктуру і оборону на тлі зниження інфляції і поліпшення доходів населення.
У США споживання сталі, за очікуваннями Worldsteel, збільшиться на 1,8% як у 2025-му, так і в 2026 році. Основними факторами зростання стануть державні витрати на інфраструктуру, пожвавлення житлового будівництва та приватних інвестицій.
У Китаї попит на сталь продовжить знижуватися — приблизно на 2% у 2025 році, що пов’язано із затяжним спадом на ринку нерухомості. У 2026 році темпи падіння сповільняться до 1%, оскільки будівельний сектор, за прогнозами, досягне дна.
Worldsteel попереджає, що більш складна ситуація у світовій торгівлі та фінансовий тиск на місцеві органи влади можуть додатково обмежити інвестиції в інфраструктуру та знизити попит.
За словами Альфонсо Ідальго де Кальсеррада, головного економіста Асоціації виробників сталі Іспанії (UNESID) і голови економічного комітету Worldsteel, організація «з обережним оптимізмом» оцінює перспективи ринку:
« Незважаючи на торговельні суперечності та невизначеність, ми вважаємо, що світовий попит на сталь досягне дна в 2025 році і покаже помірне зростання в 2026-му», — зазначив експерт.
Він додав, що цьому сприятиме стійкість світової економіки, зростання інвестицій в інфраструктуру та пом’якшення фінансових умов. У той же час на сектор продовжують тиснути високі витрати, торговельні бар’єри і геополітичні ризики.
Прогноз Worldsteel підкреслює, що скорочення попиту в Китаї компенсується активним зростанням в Індії і країнах, що розвиваються, де формується новий центр світового сталеливарного виробництва.
Крім того, введені Євросоюзом захисні заходи — скорочення квот на безмитний імпорт і підвищення мит до 50% — можуть змінити баланс між виробниками ЄС і експортерами з Азії та Східної Європи.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
EXPERTS CLUB, RAUTA, WORLDSTEEL, глобальна економіка, ЄС, ИНДИЯ, КИТАЙ, ОЗЕЙЧУК, світова сталь, США
Імпорт в Україну вантажних автомобілів у січні-вересні 2025 року у грошовому вираженні зріс на 11,6% порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $740,18 млн, свідчить статистика Державної митної служби.
Згідно з оприлюдненими даними, темп приросту імпорту цієї автотехніки прискорився, зокрема, за перше півріччя він становив 6,2% до того ж періоду 2024 року.
У вересні імпорт вантажівок збільшився на 32,7% порівняно з вереснем-2024 – до $105,8 млн.
Найбільше вантажівок за дев’ять місяців ввезено з Польщі – на $141,12 млн (19% обсягу) імпорту, Франції – на $115 млн (15,5%) та США – на $102,4 млн (13,8%).
Рік тому трійку лідерів країн-постачальників вантажівок сформували ці ж країни, зокрема, з Польщі ввезено на $137,8 млн, Франції – на $78,3 млн, США – на $66,2 млн.
Імпорт з усіх інших країн за січень-вересень збільшився незначно, склавши $381,7 млн.
Водночас, згідно зі статистикою, Україна за дев’ять місяців експортувала вантажні авто лише на $4,4 млн, здебільшого до Туреччини (52,7% експорту), Румунії (41%)і Молдови, а роком раніше були ще більш незначні експортні поставки (на $2,4 млн) в основному до Молдови, Польщі та Казахстану.
Як повідомлялося, у 2024 році імпорт в Україну вантажних автомобілів в грошовому вираженні зріс на 30% порівняно з 2023 роком – до $947,84 млн, найбільше їх було ввезено з Польщі (майже 20%).
Обсяг імпорту в Україну тракторів у січні-вересні 2025 року склав $629,41 млн, що на 6,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року ($582,56 млн), свідчить статистика Державної митної служби. Згідно з оприлюдненими статистичними даними, переважно трактори ввозили з США (20,7% загального імпорту цієї техніки, або $130,2 млн), Китаю (майже 18% або $113 млн) і Німеччини (16,7% або $105,3 млн), тоді як рік тому це були Німеччина (майже $90 млн), Китай ($82,3 млн) і Нідерланди ($78 млн).
При цьому імпорт з інших країн у січні-вересні скоротився на 17,9% – до $280,9 млн, а його частка в загальному обсязі імпорту тракторів зменшилася до 44,6% з 57,8%.
У вересні цього року імпорт тракторів в Україну збільшився на 23,6% до вересня-2024 – до $73,7 млн.
З початку поточного року, як повідомлялося, обсяги імпорту тракторів в Україну демонстрували негативну динаміку – в січні вони були меншими на третину в порівнянні з січнем-2024 року, але вже за підсумками першого півріччя показники майже зрівнялися з торішніми.
Згідно зі статистикою Держмитниці, цього року на експорт у січні-вересні було поставлено тракторів на $4,5 млн, в основному до Румунії (28%), Бельгії та Німеччини, тоді як минулого року за цей період експорт становив $4,1 млн, переважно до Молдови (28%), Казахстану та Чехії.
Як повідомлялося, обсяг імпорту тракторів в Україну в 2024 році склав майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
Спотова ціна золота оновила рекорд на торгах у понеділок. Станом на 9:34 вона становить $4068,74 за унцію, що на 1,3% вище, ніж на закритті попередньої сесії. Раніше під час торгів спотова ціна золота піднімалася до $4078,24 за унцію, що є рекордним максимумом. Ф’ючерси на золото на біржі Comex зростають у ціні на 2,2%, до $4087,4 за унцію.
Підтримку дорогоцінному металу надають напруженість у відносинах між США та Китаєм, а також очікування подальшого зниження відсоткових ставок Федеральної резервної системи.
У п’ятницю президент США Дональд Трамп заявив про можливість суттєвого підвищення імпортних мит на китайські товари у відповідь на посилення Пекіном експортного контролю у сфері рідкоземельних металів і зазначив, що не бачить сенсу у зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном. Однак у неділю Трамп заявив, що Вашингтон хоче допомогти Пекіну, а не завдати шкоди, і припустив, що все ж може зустрітися із Сі Цзіньпіном пізніше цієї осені.
Крім того, трейдери очікують ще двох знижень ставки ФРС до кінця року. Судячи з котирувань ф’ючерсів на рівень ставки, ймовірність її зниження американським Центробанком на 25 базисних пунктів на найближчому засіданні 28–29 жовтня оцінюється ринком у 95,7%. На грудневому засіданні регулятор, як вважають інвестори, зробить такий самий крок.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу — виробників золота у своєму відео на YouTube-каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=9YBue5CS6dz-tA6_
EXPERTS CLUB, ЗОЛОТО, КИТАЙ, США, ФРС
