США в останній раз відклали санкції проти сербської нафтової компанії NIS: ключова компанія може опинитися під загрозою
Сполучені Штати вп’яте і востаннє відстрочили введення санкцій проти сербської нафтової компанії Naftna Industrija Srbije (NIS), яка контролюється російським «Газпромом». Як повідомляє Reuters, новий термін дії виключення з санкційного списку продовжено до кінця серпня. Після цього подальше продовження не планується.
Міністр енергетики Сербії Дубравка Джедович Ханданович зазначила, що Белград прагне зберегти поставки нафтопродуктів стабільними, і назвала «виключення NIS з санкцій OFAC пріоритетом». За її словами, важливою умовою для цього залишається діалог між США і Росією.
Компанія NIS — стратегічно важливе підприємство для сербської економіки. Вона управляє єдиним нафтопереробним заводом країни — в місті Панчево (недалеко від Белграда), а також найбільшою мережею автозаправок і логістичною інфраструктурою в паливному секторі.
Згідно зі структурою власності:
• 44,9% акцій NIS належать «Газпром нафті» (Росія),
• 11,3% — «Газпрому»,
• 29,9% — уряду Сербії,
• решта — міноритарним інвесторам.
Саме російський контроль над більшістю акцій став причиною потрапляння NIS під санкції Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США (OFAC). Спочатку компанія мала бути повністю заблокована в січні 2025 року, але з того часу чотири рази отримувала тимчасові ліцензії на продовження роботи.
У липні 2025 року NIS вп’яте звернулася за тимчасовою ліцензією — і отримала її терміном на один місяць, до кінця серпня. У цей період «Газпром нафті» знову нагадали про вимогу вийти з числа акціонерів сербської компанії.
Як зазначають аналітики, якщо санкції все ж будуть введені в повному обсязі, це може дестабілізувати ринок палива в Сербії, створити логістичні збої і викликати зростання цін на нафтопродукти.
Альтернативою може стати перехід контролю від російських акціонерів до європейських або близькосхідних інвесторів — однак поки що переговори з цього питання офіційно не підтверджені.
NIS займає провідні позиції на ринку нафтопродуктів в Сербії і активно розвиває свою діяльність в Румунії, Болгарії та Боснії і Герцеговині. Компанія також бере участь у розвідці та видобутку нафти і газу, виробництві мастильних матеріалів і генерації електроенергії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1228
Брати участь у новому форматі поставок зброї Києву, який запропонував президент США Дональд Трамп, на даний момент погодилися Данія та ФРН, тоді як Франція, Італія, Чехія та Угорщина відмовилися, повідомляють у середу західні ЗМІ.
Крім того, агентство Bloomberg у середу зазначило, що Європа все сильніше відчуває необхідність припинити залежність від американської зброї.
“Європа значною мірою залежить від оборонної промисловості США. Однак через торгові мита, ставлення президента Трампа до НАТО і його недостатнє прагнення брати на себе захист країн альянсу, європейські країни частіше будуть віддавати пріоритет інвестиціям у власні оборонні комплекси”, – розповіли співрозмовники агентства.
За інформацією європейського порталу Politico, Франція відмовилася брати участь у купівлі американської зброї для України. Співрозмовники видання повідомили, що замість цього уряд країни має намір зосередитися на нарощуванні власного оборонного бюджету, який минулими вихідними президент республіки Еммануель Макрон пообіцяв збільшити до 2027 року майже вдвічі порівняно з бюджетом на 2017 рік.
Крім того, Париж хоче підтримати європейських виробників, які раніше також постачали Україні протиракетні зенітні комплекси та інше озброєння.
Італія також не має наміру закуповувати у США озброєння для поставок в Україну, але при цьому продовжить надавати військову допомогу Києву. Неназвані представники Міноборони заявили газеті «Стампа» – у відомстві ніколи не велись розмови про закупівлі американської зброї для Києва.
Крім того, газета зазначає, що Італія не має коштів для здійснення операцій такого роду. За словами співрозмовників видання, ця проблема настільки гостра, що єдина закупівля у США, яку запланувала Італія на найближчі десять років, – це закупівля партії винищувачів F-35 для власних потреб.
В уряді Чехії, в свою чергу, заявили, що військова допомога Києву продовжиться, однак за допомогою участі в інших ініціативах і закупівель у чеських, а не американських виробників.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто повідомив, що Будапешт не має наміру брати участь у закупівлях американської зброї для України.
Офіційну згоду на закупівлю озброєнь у США на даний момент дали Берлін і Копенгаген. Глава МЗС Данії Ларс Расмуссен заявив про повну готовність приєднатися до фінансування.
У МЗС Нідерландів, у свою чергу, заявили, що розглядають можливість участі в програмі. Однак, незважаючи на позитивну оцінку ініціативи урядом, Амстердам ще не підтвердив свою прихильність до безпосередньої участі в ній.
За словами генсека НАТО Марка Рютте, очікується, що до фінансування можуть приєднатися Швеція і Норвегія, а також Велика Британія.
Трамп 11 липня оголосив, що союзники США по НАТО будуть купувати у Вашингтона зброю, яку згодом можна буде передавати Україні.
Рютте під час прес-конференції з Трампом у понеділок назвав «логічним», що за поставки американської зброї в Україну заплатять європейські країни.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила у вівторок, що країни ЄС воліли б, щоб Вашингтон надавав частину військової допомоги Україні безоплатно. «Якщо ми платимо за цю зброю, то це означає, що саме ми, а не США, надаємо цю військову допомогу», – сказала Каллас на прес-конференції в Брюсселі. Вона підкреслила, що в Брюсселі «хотіли б бачити розподіл цих витрат».
Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на ключових союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема на Японію та Австралію, вимагаючи чітких зобов’язань щодо їхньої ролі в разі війни між США і Китаєм через Тайвань, повідомляє Financial Times з посиланням на поінформовані джерела.
«Заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі протягом останніх місяців активно піднімає це питання на зустрічах з представниками оборонних відомств Японії та Австралії. За словами джерел, це викликає подив союзників, оскільки США самі не надають Тайваню гарантій безпеки», – йдеться в повідомленні.
«Конкретне оперативне планування і навчання, які мають безпосереднє застосування до непередбаченої ситуації на Тайвані, просуваються з Японією та Австралією», – зазначив один із співрозмовників видання.
Натомість у Міністерстві оборони Японії зазначили, що питання надзвичайної ситуації на Тайвані є гіпотетичним і відповіді на нього повинні ґрунтуватися на національному та міжнародному праві. Посольство Австралії в США утрималося від коментарів.
Зусилля Колбі, за даними видання, є частиною реалізації порядку денного Трампа щодо «відновлення стримування і досягнення миру через силу», що включає заклики союзників до збільшення оборонних витрат.
Також зазначається, що Колбі виступає за перегляд угоди про безпеку AUKUS, яка дозволяє Австралії придбати атомні підводні човни, і закликає європейських союзників зменшити військову присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні, зосередившись на євроатлантичному напрямку.
США продовжують займати лідируючу позицію серед покупців українського переробленого чавуну: у I півріччі 2025 року на частку американського ринку припало понад 77% валютної виручки від експорту цієї продукції.
Згідно з даними Державної митної служби, за січень-червень Україна збільшила експорт чавуну на 47,5% в натуральному вираженні — до 883,2 тис. тонн проти 598,9 тис. тонн за той самий період 2024 року. У грошовому вираженні експорт зріс на 54,6% — до $349,4 млн.
Основні напрямки поставок у I півріччі:
США — 77,36% експортної виручки;
Італія — 11,96%;
Туреччина — 4,91%.
Раніше, з 12 березня 2025 року, адміністрація президента США Дональда Трампа ввела 25%-ві мита на українську металопродукцію, за винятком чавуну. Це дозволило українським експортерам зберегти конкурентні позиції на американському ринку і, як видно зі статистики, наростити поставки.
За підсумками 2024 року Україна експортувала 1,29 млн тонн переробленого чавуну на $500,3 млн, з яких 72,6% припало на США. Таким чином, у 2025 році США не тільки зберігають статус ключового торговельного партнера в цьому сегменті, але й посилюють своє значення для українського металургійного сектора.
Оксана Маркарова буде відкликана з Вашингтона в рамках заходів щодо зміцнення відносин з командою Трампа.
Володимир Зеленський замінює посла України в США, який піддавався різкій критиці з боку провідних республіканців, в рамках дипломатичної перестановки, спрямованої на зміцнення відносин з адміністрацією Трампа.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив у середу, що Оксана Маркарова буде відкликана з Вашингтона після чотирьох років роботи. Він охарактеризував її як «надзвичайно ефективну, харизматичну і одну з наших найуспішніших послів».
Він зазначив, що кілька високопоставлених послів у країнах G7 і G20 також будуть переведені, заявивши українському радіо: «У кожного дипломата є цикл ротації».
Дипломатична перестановка відбувається в критичний момент війни. Російські війська ведуть наступ на 600-кілометровому фронті, і в останні тижні темпи їх просування прискорилися. Прес-секретар Кремля заявив: «Ми наступаємо».
Російські бойові підрозділи вперше наблизилися до переходу в Дніпропетровську область.
У вівторок пізно ввечері і в середу рано вранці Росія провела найбільший повітряний удар з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. У ньому було задіяно рекордну кількість безпілотників типу «Шахід» — 728, а також 13 крилатих і балістичних ракет. Більшість з них були збиті.
Спікер Палати представників США Майк Джонсон входить до числа республіканських діячів, які розкритикували Маркарову, звинувативши її в підтримці Демократичної партії та її кандидата Камали Гарріс напередодні президентських виборів у листопаді минулого року.
У лютому вона була сфотографована з головою в руках під час провальної зустрічі Володимира Зеленського з Дональдом Трампом в Овальному кабінеті.
Після того, як Зеленський відвідав завод з виробництва снарядів в Пенсільванії у вересні минулого року, пролунали заклики до її відставки. Маркарова організувала цей візит і не запросила жодного республіканця, заявив тоді Джонсон.
Українські офіційні особи заперечують будь-яку упередженість, але визнають, що посол раніше мала хороші стосунки з адміністрацією Байдена і була близька до Вікторії Нуланд, тодішньої заступниці держсекретаря з політичних питань.
Зеленський і Трамп обговорили відставку Маркарової під час телефонної розмови минулої п’ятниці, яку президент України назвав найконструктивнішою на сьогоднішній день.
У вівторок Трамп висловив зростаюче невдоволення Володимиром Путіним і оголосив про відновлення поставок американської зброї до Києва. Його заява пролунала після тижневої паузи, ймовірно, за наказом міністра оборони США Піта Хегсетта.
Поставка включає ракети-перехоплювачі Patriot та інше високоточне озброєння. Неясно, скільки одиниць буде передано. Американський новинний сайт Axios повідомив, що буде поставлено 10 ракет — мізерна кількість в той час, коли Москва різко посилила бомбардування українських міст.
Нічний рейд був спрямований на північно-західне місто Луцьк. Щонайменше шестеро мирних жителів було вбито і 39 поранено в декількох інших регіонах країни, включаючи Харків і Донецьк на північному сході і сході, а також Херсон і Запоріжжя на півдні.
За даними місцевої адміністрації, в селі Правдино Херсонської області загинув однорічний хлопчик Дмитро, коли росіяни вдарили по його будинку за допомогою дронів. Хлопчик жив зі своєю прабабусею.
Одним з можливих наступників Маркарової у Вашингтоні називають Ігоря Жовку, заступника глави адміністрації президента України. Безпосереднім начальником Жовки є Андрій Єрмак, якого багато хто вважає найвпливовішою людиною в українській політиці після Зеленського.
Серед інших кандидатів називаються міністр фінансів Сергій Марченко та Ольга Стефанишина, яка є віцепрем’єр-міністром з питань Європи та євроатлантичної інтеграції, а також міністром юстиції.
У Києві зростає оптимізм у зв’язку з тим, що поворот Трампа на початку цього року в бік Росії був зупинений, якщо не повністю повернений назад. Один колишній український чиновник приписав цю трансформацію Джонатану Пауеллу, раднику з національної безпеки Великобританії і досвідченому переговорнику.
Пауелл зіграв важливу роль у налагодженні напружених відносин Зеленського з Вашингтоном після інциденту в Овальному кабінеті.
Він порадив українському уряду уникати конфронтації з президентом США і приймати його слова за чисту монету. За словами чиновника, цей підхід, який називають «стратегічним терпінням», почав приносити плоди.
Зеленський погодився з пропозиціями США про 30-денне перемир’я, неодноразово високо оцінив лідерство Трампа і підписав угоду, що дає американським інвесторам доступ до цінних природних ресурсів України.
У середу він зустрівся з Папою Левом у Римі перед дводенною міжнародною конференцією, організованою для допомоги Україні в післявоєнному відновленні. Зеленський сказав, що вони обговорили повернення українських дітей і цивільних осіб, викрадених Росією, а також пропозицію Ватикану сприяти мирним переговорам.
У конференції візьме участь канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Під час недавньої телефонної розмови з Трампом Мерц, за повідомленнями, запропонував купити у США зенітні ракетні комплекси Patriot і відправити їх в Україну.
До Риму також прибуде посланець Трампа в Україні Кіт Келллогг, який, ймовірно, проведе переговори про постачання зброї з міністром оборони України Рустемом Умеровим.
Країни G7 домовилися зі Сполученими Штатами про звільнення американських і британських компаній від додаткових податків, повідомляє агентство Reuters у суботу.
Зокрема, група створила систему «пліч-о-пліч» у відповідь на те, що адміністрація США погодилася вилучити пропозицію про введення податку у відповідь на розділ 899 із законопроекту про податки і витрати президента Дональда Трампа, йдеться в заяві Канади, яка головує в G7.
Міністерство фінансів США також повідомило, що «паралельна система», про яку вдалося домовитися з «Великою сімкою», може зберегти важливі досягнення в рамках інклюзивної структури в боротьбі з розмиванням податкової бази і виведенням прибутку.
«Сьогоднішня угода забезпечує таку необхідну визначеність і стабільність для цих компаній після того, як вони висловили свої побоювання», – заявила міністр фінансів Рейчел Рівз, додавши, що необхідно продовжити роботу над боротьбою з агресивним податковим плануванням і ухиленням від сплати податків.
