Мінфін США знову надав відстрочку до 29 липня щодо застосування санкцій проти сербської NIS, йдеться в повідомленні компанії. Міністр енергетики Дубравка Джедович-Ханданович, яку цитують сербські ЗМІ, заявила, що «санкції проти NIS офіційно відкладені, про що вночі були отримані письмові підтвердження».
Раніше Сербія кілька разів вже отримувала від США відстрочки санкцій проти NIS, востаннє вони були відкладені до 27 червня.
Як повідомлялося, 10 січня США ввели санкції проти двох російських нафтових компаній – «Газпром нафти» і «Сургутнефтегаза», а також їх дочірніх компаній. У SDN List включена і сербська “дочка” «Газпром нафти» – NIS. Потім США переносили введення санкцій щодо NIS.
В кінці лютого «Газпром нафта» передала “Газпрому” 5,15% акцій NIS. Тепер у «Газпром нафти» – 44,85% акцій NIS, у «Газпрому» – 11,3%. Ще 29,87% акцій NIS перебуває у власності Сербії, решта – у міноритарних акціонерів.
Президент Сербії Олександр Вучич повідомляв, що США вимагають повного виведення російського капіталу з NIS. При цьому він нагадував, що уряд Сербії в 2008 році продав контроль в NIS російській «Газпром нафті», і за минулі роки російська компанія і NIS сприяли отриманню значних доходів до бюджету Сербії, а також розвитку багатьох проектів.
NIS – єдина компанія в Сербії, що займається розвідкою і видобутком вуглеводнів, їй також належить великий НПЗ в місті Панчево. Компанія домінує на ринку нафтопродуктів Сербії, мережа АЗС NIS представлена в Боснії і Герцеговині, Болгарії та Румунії, включаючи в цілому понад 400 станцій.
Група компаній “Велта” з активами із видобутку титановмісних руд у Новомиргороді (Кіровоградська обл.) отримала третій патент від Бюро патентів і товарних знаків США (USPTO) на власну інноваційну технологію Velta Ti Process.
Згідно з пресрелізом у понеділок, новий патент підтверджує можливість отримання високоякісного діоксиду титану (TiO₂) – ключового матеріалу для подальшого виробництва титанового порошку за технологією Velta Ti Process, а також товарних продуктів на основі титану, заліза, кальцію та азоту.
При цьому нагадується, що Velta Holding US Inc. у період з 2020 року отримала 3 українських та 3 патенти у США.
Velta Holding US Inс. – група компаній повного циклу титанового виробництва від видобутку титанової сировини через інновації до виготовлення кінцевих металевих продуктів.
ТОВ “Велта” – українська компанія, яка входить в групу та є виробником титанової сировини і єдиною приватною українською компанією, що побудувала видобувний титановий комплекс з нуля у Кіровоградській області. Протягом понад 15 років роботи у видобувному секторі компанія займає 2% світового ринку титану та має партнерів й клієнтів в Європі та США.
У “Велта Холдинг” також входять науково-дослідний центр Velta RD Titan, виробник індивідуальних титанових імплантів Velta Medical.
ТОВ “Велта Холдинг” належить 100% ТОВ “ВКФ “Велта””. Кінцевими бенефіціарами є три фізособи: Андрій Бродський (60%), Вадим Москаленко (20%) і Віталій Малахов (20%).
Президент США Дональд Трамп оголосив, що тарифи на імпорт сталі в США будуть збільшені на 50%, що вдвічі більше поточної ставки, повідомляє CNN.
«Ми збираємося збільшити мита на сталь в Сполучених Штатах Америки на 25%, з 25% до 50%», – сказав він під час виступу на заводі US Steel недалеко від Піттсбурга, штат Пенсільванія.
Трамп додав, що розглядає можливість введення тарифу в розмірі 40%, але керівники галузі заявили йому, що хочуть ввести тариф у розмірі 50%.
«За 25% вони можуть якось перебратися через цей паркан. За 50% ніхто не перебереться через цей паркан», – додав президент США.
Пізніше він написав, що тарифи на сталь і алюміній в розмірі 50% будуть збільшені починаючи з середи, 4 червня.
“Для мене велика честь підвищити мита на сталь і алюміній з 25% до 50% з середи, 4 червня. Наші сталеливарна і алюмінієва галузі відроджуються, як ніколи раніше. Це буде ще один великий поштовх чудових новин для наших чудових робітників сталеливарної та алюмінієвої промисловості. Зробимо Америку знову великою!”, – написав він.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив загальносвітову аналітику виробництва сталі провідними країнами світу, детальніше за посиланням – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=EZIE-o9jE0w2O9Z_
Середній розмір ставок за довгостроковими іпотечними кредитами в США збільшився на 6 базисних пунктів минулого тижня, оновивши максимум з кінця січня на тлі зростання прибутковості американського держборгу. Як йдеться в повідомленні Асоціації іпотечних банкірів (MBA), середня процентна ставка за 30-річними кредитами на купівлю будинку на суму до $806,5 тис. на тижні, що завершився 23 травня, склала 6,98% річних проти 6,92% тижнем раніше.
Роком раніше ставки за іпотекою становили 7,05%. Кількість заявок на іпотечні кредити в Штатах за минулий тиждень скоротилася на 1,2% після зниження на 5,1% тижнем раніше. Заявки на купівлю нового будинку зросли на 2,7%, тоді як заявки на рефінансування наявної іпотеки впали на 7,1%.
Адміністрація президента США Дональда Трампа збирається використовувати рахунки зовнішньої допомоги США для повернення мігрантів до країн, охоплених конфліктами, зокрема, і в Україну, повідомляє The Washington Post у вівторок.
«Адміністрація Трампа розробила плани витратити до 250 мільйонів доларів, призначених для іноземної допомоги, на фінансування евакуації та повернення людей із зон активних конфліктів, включаючи 700 тис. українських і гаїтянських мігрантів, які втекли до Сполучених Штатів на тлі надзвичайного насильства, яке триває на батьківщині», – йдеться в повідомленні.
За інформацією видання, пропозиція, про яку раніше не повідомлялося, була в розробці ще до того, як 5 травня Департамент внутрішньої безпеки США оголосив, що іммігранти, які добровільно «самодепортуються» до своїх країн, матимуть право на отримання стипендії від уряду США в розмірі $1 000.
Хоча попередні адміністрації підтримували використання коштів платників податків для добровільної репатріації мігрантів, пропозиція, розроблена при Трампі, є незвичайною, оскільки включає людей, які втекли з деяких найнебезпечніших частин світу, і, схоже, має на меті обійти Міжнародну організацію з міграції (МОМ), афілійовану з ООН організацію, яка зазвичай допомагає повертати мігрантів до своїх домівок. Це також збігається з поляризаційною спробою адміністрації різко скоротити іноземну допомогу, зокрема, шляхом ліквідації Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) і припинення 80% його програм, у тому числі тих, які працювали в Україні, Гаїті та інших проблемних країнах.
Крім українців і гаїтян, у проектах документів також згадуються афганці, палестинці, лівійці, суданські, сирійці та єменці, і йдеться про те, що вони також можуть стати мішенню програми добровільної депортації. МОМ не підтримує повернення людей в жодну з цих країн, йдеться в проектах документів.
Перспектива реалізації Угоди про корисні копалини з США може бути привабливою для українських greenfield-компаній, які вже мають спецдозволи на ділянки з родовищами мінералів, критичних для ЄС або США, вважає засновник NADRA.info Володимир Бойко.
Серед таких компаній експерт назвав, зокрема, інвестиційну групу BGV Group Management Геннадія Буткевича, а також компанії Віталія Якименка та Олександра Настенка.
«Але в той же час для деяких надровидобувних інвесторів – Ferrexpo, Black Iron, – угода стане справжнім випробуванням на міцність. Адже на тлі підготовки міжнародних домовленостей чиновники вже фактично оголосили чергове полювання на «сплячі» ліцензії», – прокоментував Бойко ситуацію інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”.
На його думку, перерозподіл прав на користування надрами є досить імовірною реальністю найближчим часом.
«Залишається побажати мудрості ревізорам: щоб «під ніж» не пустили проекти, реалізацію яких затримали об’єктивні обставини, які не залежать від (бажання або намірів – ІФ-У) надрокористувачів», – зазначив засновник NADRA.info.
Він також вважає, що угода з США може призвести до ретельного аудиту попередньої діяльності компаній у видобувній галузі.
«Можна також припустити, що угода стане тригером для початку проведення аудиту не тільки «сплячих» спецдозволів у приватних руках, але й ретельної публічної перевірки всіх державних компаній і підприємств у видобувній галузі за кожним спецдозволом, УРП або СД (угода про розподіл продукції, договір про спільну діяльність – ІФ-У), за кожною пробуреною або переданою в оренду свердловиною, за кожним управлінським рішенням», – додав Бойко.
Як повідомлялося, Україна і США 30 квітня уклали рамкову угоду про економічне партнерство. Її підписали перший віце-прем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко і міністр фінансів США Скотт Бессент. У ній йшлося про створення інвестиційного фонду відновлення США-Україна.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль висловив сподівання, що Верховна Рада ратифікує підписану угоду до 8 травня. «Технічні» угоди поки що не підписані і не опубліковані.
