Україна і Туреччина найближчим часом ратифікують Угоду про зону вільної торгівлі (ЗВТ), і після завершення процедури ратифікації документ набере чинності на початку 2024 року, повідомило Міністерство економіки в середу за підсумками зустрічі першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко і нового посла Туреччини Мустафи Левента Більгена, яка відбулася напередодні.
“Угода про вільну торгівлю також спростить питання логістики, сприятиме розвитку українського бізнесу в умовах воєнного часу, а також відкриє нові перспективи в Україні для наших партнерів із Туреччини”, – наводять слова Свириденко в повідомленні пресслужби.
Вона додала, що буде створено робочу групу із зерна для обговорення глобальної та двосторонньої торгівлі на цьому ринку.
“Україна високо цінує участь Туреччини в захисті ініціативи з експорту зерна, що є важливим фактором забезпечення глобальної продовольчої безпеки”, – зазначила перший віцепрем’єр.
Вказується, що сторони також готові до конструктивного діалогу з питань розширення економічного співробітництва, зокрема, створення спільних проєктів у пріоритетних галузях економіки. Стратегічно важливими секторами для відновлення та залучення приватних інвестицій є оборона, виробництво та переробка сільськогосподарської продукції, відновлювальна енергетика, виробництво та зберігання газу, зелена металургія, екологічний транспорт, охорона здоров’я та фармацевтика.
Свириденко додала, що українські підприємці готові налагоджувати спільний бізнес із міжнародними партнерами, тож уряд використовує будь-яку можливість для залучення додаткових ресурсів, зокрема й для післявоєнної відбудови України.
“Окремим важливим напрямком є гуманітарне розмінування. Нам потрібні важкі машини для розмінування, навчання саперів, усе, що допоможе очистити нашу землю в найкоротші терміни. Ми відкриті для співпраці і закликаємо міжнародний бізнес заходити в Україну”, – зазначила перший віце-прем’єр.
Як повідомлялося, за підсумками 12 раундів переговорів і низки експертних консультацій протягом 2011-2022 років прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і міністр торгівлі Туреччини Мехмет Муш 3 лютого 2022 року підписали в Києві Угоду про ЗВТ між двома країнами. Документ набуде чинності після ратифікації парламентами обох країн та обміну ратифікаційними грамотами.
Інфляція в Туреччині в серпні прискорилася за підсумками другого місяця поспіль і сягнула максимуму за вісім місяців через підвищення податків, ослаблення курсу ліри і зростання цін на продукти харчування.
Споживчі ціни збільшилися на 58,9% у річному вираженні порівняно з підйомом на 47,8% у липні, йдеться в повідомленні статистичного інституту країни (Turkstat).
Опитані Trading Economics аналітики прогнозували більш помірне прискорення інфляції, до 55,9%.
Ціни на продукти харчування підскочили на 72,9%, це максимальний підйом за останні вісім місяців. У липні вони підвищилися на 60,7%.
Комунальні послуги минулого місяця подорожчали на 25% (у липні – на 19,3%), транспортні – на 70,2% (43,4%), медичні – на 77,6% (75,9%). Зростання вартості меблів і побутової техніки прискорилося до 58,9% з 50,1%.
Базова інфляція, що не враховує вартість продуктів, енергоносіїв, тютюнової продукції та золота, у серпні становила 64,9% проти 56,1% місяцем раніше, повідомляє Turkstat.
Тим часом зростання споживчих цін у щомісячному обчисленні сповільнилося до 9,1% у серпні з 9,5% у липні. Липневий показник був рекордним із грудня 2021 року.
ЦБ Туреччини очікує, що інфляція становитиме 58% у 2023 році, 33% у 2024 році та 15% у 2025 році.
Турецька нацвалюта в понеділок торгується близько 26,77 ліри за $1 порівняно з 26,73 ліри на закриття попередньої сесії. Турецький фондовий індекс BIST 100 виріс з відкриття ринку на 1%.
Раніше проєкт Клуб експертів проаналізував стан економіки Туреччини до виборів, докладніше дивіться тут
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан, який прибув до Києва, провів зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.
“Нашого міністра Хакана Фідана прийняв у Києві президент Володимир Зеленський”, – ідеться в повідомленні МЗС Туреччини у Twitter.
Гірничорудна компанія Ferrexpo з активами в Україні в січні-червні поточного року через блокування Росією морських портів здійснювала поставки окатишів тільки в європейські країни і Туреччину.
Згідно з піврічним звітом компанії в середу, Ferrexpo в першому півріччі-2023 всі 100% реалізованої продукції поставила в Європу, включно з Туреччиною, тоді як у січні-червні-2022 року ця частка становила 92%, у I півріччі-2022 – 79%.
Раніше зазначалося, що в першому півріччі-2022 компанія наростила частку реалізації продукції до Європи, включно з Туреччиною, до 79% (у I півріччі -2021 – 60%), Північно-Східної Азії – до 5% (8%). Поставки в той період до країн Близького Сходу і Північної Африки були відсутні (2%), як і в Північну Америку (2%). При цьому реалізація в країни Південно-Східної Азії (ПСА), включно з Китаєм, знизилася до 16% з 29%.
Згідно зі звітом, група в поточному році здебільшого обмежувалася експортом до Європи або залізницею, або внутрішніми водними шляхами річкою Дунай. Виробила 1,967 млн тонн окатишів, експлуатуючи від однієї до двох із чотирьох ліній огрудкування, кожна з яких здатна випускати близько 3-3,5 млн тонн окатишів на рік залежно від вироблених видів продукції.
Станом на кінець липня, група експлуатує одну лінію з виробництва окатишів для скорочення наявних запасів продукції.
Собівартість випуску продукції C1 у першому півріччі-2023 становила $71/тонна, знизившись порівняно з першим півріччям 2022 року ($85/тонна) через девальвацію гривні в II півріччі-2022 та нижчі ціни на деякі витратні матеріали і позитивний ефект від енергозбереження. При цьому ціни на залізну руду в першому півріччі 2023 року на світовому ринку знизилися на 5%, прогноз на третій квартал дещо гірший через слабкий попит в Азії та збільшення постачань ЗРС з Бразилії та Австралії.
Загальні витрати на продаж і дистрибуцію в першому півріччі 2023 року склали $74 млн (у першому півріччі-22 – $147 млн), переважно через зниження обсягів морських перевезень у звітному періоді у зв’язку із закриттям портів України на Чорному морі в лютому 2022 року та вищими альтернативними фрахтовими витратами, що послідували за доступом до європейських клієнтів. Фрахтові ставки C3 знизилися на 26% у річному обчисленні до в середньому $20/тонна в 1 півріччі 2023 року внаслідок зниження світових цін на енергоносії та відсутності попиту з боку бразильських гірників.
Також констатується, що раніше морські логістичні маршрути групи були найдешевшим і найефективнішим способом доставки продукції клієнтам. Однак через російське вторгнення в Україну групі довелося адаптуватися і встановити нові логістичні коридори та відносини з постачальниками логістичних послуг і портовими операторами. Ці маршрути значною мірою залежать від залізниці, де пропускна спроможність обмежена, а попит високий, зокрема з боку підприємств і галузей, а перевезення баржами також обмежене і його вартість висока.
“Група продовжує вивчати свої логістичні можливості і домоглася прогресу в скороченні часу транспортування і підвищенні ефективності там, де це можливо”, – наголошується в звіті.
Також нагадується, що залізничні тарифи в липні-2022 збільшилася на 70% по 20 видам вантажів, навіть при використанні групою власних вагонів.
Протягом перших шести місяців 2023 року середньомісячна ціна на залізну руду залишалася в діапазоні $100 – $200/тонна, роялті за видобуток ЗРС групі нараховано за ставкою 5% у цей період.
Ferrexpo – залізорудна компанія з активами в Україні.
Ferrеxpo належить 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”, 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК” і 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК”.
Світові центробанки, за попередніми даними, у травні 2023 року продали 27,4 тонни золота із золотовалютних резервів, підрахував World Gold Council (WGC).
Для порівняння, у квітні, за уточненими даними, продажі становили 69,4 тонни.
Найбільшим держпродавцем золота в травні була Туреччина (62,8 тонни), також знизили запаси Узбекистан (10,9 тонни), Казахстан (2,4 тонни) і Німеччина (1,8 тонни).
Закуповували золото в резерви Польща (19,9 тонни), Китай (15,9 тонни), Сінгапур (3,9 тонни), Росія (3,1 тонни), Ірак (2,3 тонни), Індія (1,9 тонни), Чехія (1,8 тонни) і Киргизія (1,5 тонни).
Туреччина і Єгипет підвищили рівень дипломатичних відносин до рівня послів, призначивши їх уперше за 10 років, повідомило у вівторок турецьке міністерство закордонних справ.
“Туреччина і Єгипет оголошують, що дипломатичні відносини між країнами підвищили до рівня посольств”, – наводять ЗМІ уривки з прес-релізу МЗС.
Новим турецьким послом у Єгипті призначено колишнього представника країни в Організації ісламського співробітництва Саліха Мутлу Шен. Єгипетська сторона запропонувала призначити послом в Анкарі Амра Ельхамамі.
“Цей крок націлений на нормалізацію між двома країнами і відображає взаємне прагнення розвивати двосторонні відносини відповідно до інтересів народів Туреччини та Єгипту”, – підкреслюється в документі.
Арабські ЗМІ нагадують, що наприкінці травня президенти Туреччини та Єгипту Реджеп Таїп Ердоган і Абдель Фаттах ас-Сісі домовилися про обмін послами. Тоді в канцелярії єгипетського лідера заявили, що в телефонній розмові президенти погодилися зміцнювати стосунки і співробітництво між двома сторонами, і у зв’язку з цим ухвалили рішення підвищити рівень відносин до послів.
Відносини між Анкарою і Каїром погіршилися після військового перевороту в Єгипті в липні 2013 року. Тоді Туреччина і Єгипет відкликали своїх послів. У листопаді листопада 2013 року Каїр оголосив посла Туреччини “персона нон-грата”.
