Україна і Норвегія погодили можливість виконання перевезень українськими перевізниками без дозволів до 30 вересня 2024 року, повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури (Мінвідновлення).
У серпні 2024 року відбудеться засідання профільної комісії, на якому буде обговорено пролонгацію “транспортного безвізу” з Норвегією на триваліший термін, написав у середу у фейсбуці заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач.
“Наша мета та завдання – забезпечити можливість виконувати перевезення без дозволів для українських перевізників до якомога більшої кількості країн. Наразі ми домовились з Норвегією про продовження попередньої угоди, розраховуємо що незабаром термін “транспортного безвізу” буде пролонгований”, – наголосив Деркач.
За його словами, лібералізація перевезень допоможе Україні не тільки збільшувати обсяги вантажоперевезень, а й інтегруватися в європейську та світову транспортну систему.
Лібералізація вантажних перевезень можлива для транспортних засобів стандарту екологічності Євро-5 і вище. Під час виконання перевезень на борту вантажівки водії повинні мати сертифікат, що підтверджує екологічний клас вантажівки, зазначив заступник міністра.
Дія “транспортного безвізу” з Норвегією закінчилася 30 червня 2024 року – ліберальний режим для перевізників діяв протягом року із серпня 2023 року.
Українським перевізникам також доступний “транспортний безвіз” із 37 державами, включно з країнами Євросоюзу. За останній рік, окрім Норвегії, Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України вдалося домовитися про лібералізацію вантажних перевезень іще з Північною Македонією, Туреччиною, Молдовою, Грузією та Чорногорією, зазначили в Мінвідновлення.
Прем’єр-міністр Хорватії Андрій Пленкович, виступаючи на Дубровницькому форумі в суботу, запевнив у продовженні підтримки України і нагадав про вже надану допомогу Києву в різних сферах.
У своєму виступі Пленкович вказав на негативні наслідки для Європи та світу пандемії Covid-19, “продовжені російською агресією проти України, яка знецінила важливість міжнародного права, фундаментальних принципів”.
“Від імені уряду Хорватії я хотів би ще раз висловити свою підтримку Україні, українському народові, президенту, усьому уряду і подякувати міністру Кулебі за те, що він приїхав сьогодні до Дубровника”, – зазначив хорватський прем’єр.
Він наголосив, що серед величезної кількості країн існує єдність у підтримці України. Так, Пленкович нагадав про нещодавній Глобальний саміт миру у Швейцарії, де, як він зазначив, було представлено близько сотні міжнародних організацій і країн, які підтримали проєкт пошуку мирного вирішення наслідків російської агресії проти України, а не рішення, що винагородило б агресора і тим самим надіслало би негативний сигнал решті потенційних агресорів.
“Хорватія допомагає Україні в політичній, дипломатичній, технічній, гуманітарній, економічній та військовій сферах, і ми продовжимо надавати всі форми підтримки. Особливо з урахуванням наших конкретних інтересів у розслідуванні воєнних злочинів, у гуманітарному розмінуванні, з яким ми стикаємося вже 30 років і який ми завершимо тільки в березні 2026 року”, – наголосив Пленкович.
Погода в Україні в неділю, 30 червня, буде без опадів, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 16-21°, вдень 29-34°, у південних і центральних областях місцями 32-36°; на високогір’ї Карпат вночі 10-15°, вдень 22-27°.
У Києві 30 червня без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі близько 20°, вдень 30-32°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського в Києві 30 червня найвища температура вдень була 34,1° у 1898 р., найнижча вночі 7,6° у 1894 р.
У перший день липня в Україні в західних областях дощі з грозами, вдень подекуди град і шквали 15-20 м/с, температура вночі 15-20°, вдень 27-32°.
На решті території спекотна погода без опадів, температура вночі 17-22°, вдень 30-34°, у південній частині, Кіровоградській, Дніпропетровській та Донецькій областях місцями сильна спека 35-37°.
Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
У Києві 1 липня спекотна погода без опадів. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.
Температура вночі 20-22°, вдень 32-34°.
Ціни купівлі-продажу сільгоспземель у травні 2024 року суттєво зросли порівняно з попередніми місяцями та наразі є найвищими за весь час існування ринку земель: середньозважена ціна гектара в травні становила 45,0 тис. грн, що на 8,2% вище, ніж у квітні 2024 року, та на 5,6% ніж у березні поточного року, повідомляють у дослідженні Київської школи економіки (KSE), яке проводять на замовлення програми USAID.
Згідно з даними аналітиків, ціна землі з цільовим призначенням “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва” була ще вищою і досягла 46,2 тис. грн.
“Зазначені ціни базуються на офіційних цінах, зареєстрованих у Реєстрі майнових прав під час вчинення угод купівлі-продажу. Ринкові ціни на землю можуть бути значно вищими, адже більша частина всіх угод укладаються за ціною, що не відрізняється від нормативно-грошової оцінки (мінімальної ціни, встановленої законом для колишніх підмораторних земель) більше, ніж на 2%”, – уточнили в KSE.
Водночас експерти вважають, що незначне зниження цін у квітні 2024 року, зростання вартості сільгоспземель у травні цього року навряд чи буде довгостроковим трендом.
З початку 2024 року середні ціни на землю залишаються значно вищими, ніж у попередні періоди. Отже, можна констатувати, що відкриття ринку земель для юридичних осіб у січні 2024 року спричинило структурні зміни умов на ринку, і як наслідок призвело до збільшення цінності сільгоспземель, зазначається в дослідженні KSE “Земля незламності”.
Обсяг виконаних будівельних робіт в Україні в січні-березні 2024 року збільшився на 56,7% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 35,5 млрд грн, свідчать дані Державної служби статистики (Держстат).
У березні-2024 індекс будівельної продукції перевищив показник березня-2023 на 69,3%, а попереднього місяця – на 92,3%, зазначає Держстат.
Як повідомило статвідомство, у січні-березні 2024 року до аналогічного періоду 2023-го зростання обсягів будівництва спостерігалося в усіх сегментах. Так, у житловому будівництві зростання становило 39,2%, у нежитловому – 49%, в інженерному – 66%.
За сезонно скоригованими даними відомства, індекси будівельної продукції в березні-2024 у житловому будівництві становили 55,9%, у нежитловому – 105,5%, в інженерному – 193,4%, а з урахуванням ефекту календарних днів показники становлять 52,1%, 82,6% і 148,6% відповідно.
Частка нового будівництва до загального обсягу виконаних будівельних робіт у першому кварталі становила 46,7%, ремонту – 25%, реконструкції та технічного переоснащення – 28,3%.
Держстат зазначає, що публікацію даних було відкладено через воєнний стан. Статдані показники наведено без урахування тимчасово окупованої території та частини території, де тривають (велися) бойові дії.
Угоду між Україною та ЄС про гарантії у сфері безпеки буде підписано в четвер у Брюсселі на засіданні Європейської ради.
“У нас буде спеціальний гість, ім’я якого нам не дозволено називати, але ви всі написали про це, тому ми не повинні це підтверджувати. І ви також знаєте, що завтра після сімейної фотографії (лідерів ЄС – ІФ-У) буде підписано зобов’язання щодо забезпечення безпеки (між Україною та ЄС – ІФ-У)”, – сказав у четвер у Брюсселі журналістам високопоставлений європейський дипломат.
При цьому він не назвав імені “спеціального гостя”, проте раніше про візит президента України Володимира Зеленського до Брюсселя повідомили європейські ЗМІ.
Саміт ЄС відбудеться в Брюсселі 27-28 червня.
Відповідаючи на запитання журналістів, наскільки зміст цього документа аналогічний до вже багатьох підписаних із країнами Європейського союзу угод у сфері безпеки, дипломат зазначив, що “не всі держави-члени підписали угоди з Україною”. “ЄС – свого роду парасолька, в якій усі візьмуть на себе зобов’язання, і кожен зробить свій внесок, схваливши ці зобов’язання з безпеки”, – пояснив співрозмовник журналістів.
При цьому він особливо наголосив на важливості нинішнього засідання Європейської ради, яке буде першим після виборів до Європейського парламенту. “Це – новий цикл, який відкривається тепер із чітким уявленням про те, яким буде стратегічний порядок денний, те, як лідери Європейської ради мають намір формувати інші інституції та роботу на найближчі п’ять років, – це одна частина рішення, що буде ухвалене, і друга – імена і команда, що нестиме відповідальність за реалізацію і роботу над цією програмою”, – пояснив дипломат.
Як очікується, лідери ЄС затвердять кандидатури на керівні посади в ЄС: президента Європейської комісії (очікується, що лідери схвалять на другий термін чинну президентку Урсулу фон дер Ляєн), президента Європейської ради (раніше обговорювали кандидатуру колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніо Кошти), верховного представника ЄС із питань зовнішньої політики та політики безпеки (раніше на цю посаду висували прем’єр-міністерку Естонії Каю Каллас) і президента Європейського парламенту (обговорювали висування на повторний термін…).
Крім того, на порядку денному будуть питання конкурентоспроможності, безпеки та оборони, міграції, Близького Сходу.
