Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, Україна в січні-квітні 2024 року збільшила імпорт алюмінію та виробів із нього – на 26,6%, до $136,761 млн (у квітні – $38,235 млн). Експорт алюмінію та виробів із нього за перші чотири місяці 2024 року зріс на 5% порівняно з порівнянним періодом роком раніше – до $33,008 млн (у квітні – $9,608 млн).
Крім того, Україна за 2023 рік збільшила імпорт алюмінію і виробів з нього на 7,7%, до $366,463 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього торік зріс на 0,7% порівняно з 2022 роком – до $97,616 млн. Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн.
Алюміній широко застосовується як конструкційний матеріал. Основні переваги алюмінію в цій якості – легкість, податливість штампуванню, корозійна стійкість, висока теплопровідність, неотруйність його сполук. Зокрема, ці властивості зробили алюміній надзвичайно популярним у виробництві кухонного посуду, алюмінієвої фольги в харчовій промисловості та для пакування. Перші ж три властивості зробили алюміній основною сировиною в авіаційній та авіакосмічній промисловості (останнім часом його витісняють композитні матеріали, насамперед вуглеволокно). Після будівництва та виробництва упаковки – алюмінієвих банок і фольги – найбільшою галуззю-споживачем металу є енергетика.
Українські підприємства в січні-квітні 2024 року, згідно з митною статистикою, збільшили імпорт нікелю та виробів на 60,1% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до $8,484 млн (у квітні – $787 тис. млн).
Україна за 2023 рік знизила імпорт нікелю та виробів на 74,2% порівняно з 2022 роком – до $15,391 млн. Україна у 2022 році скоротила імпорт нікелю та виробів з нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн.
Основна сфера застосування нікелю – металургія. У ній він задіяний у виробництві високолегованих нержавіючих сталей. Додаючи в розплав заліза нікель, металурги отримують міцні та пластичні сплави, які мають підвищену корозійну стійкість і стійкість до високих температур.
У неділю, 19 травня, в Україні в західних, північних, вдень і в центральних областях місцями невеликі короткочасні дощі, грози; на решті території без опадів, повідомляє Укргідрометцентр. Вітер переважно південно-східний, 7-12 м/с.
Температура вночі 9-14°, вдень 21-26°.
У Києві 19 травня місцями невеликий короткочасний дощ, гроза. Вітер переважно південно-східний, 7-12 м/с.
Температура вночі 11-13°, вдень 23-25°.
Перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко за підсумками візиту до Аргентини та Чилі цього тижня відзначила наявність спільного інтересу до інвестицій і повідомила про перспективу укладення двосторонніх угод про вільну торгівлю.
“Знаємо, що вже є інтерес компаній із фармацевтичного, агросектору, переробної промисловості, які хочуть поглиблювати співпрацю з Україною. Сприяти цьому може й угода про вільну торгівлю з Аргентиною, над якою ми зараз працюємо. Співпраця з Аргентиною виходить на якісно новий рівень”, – цитуються слова Свириденка в прес-релізі Міністерства економіки в четвер.
Як зазначила перший віце-прем’єр у соцмережі X за підсумками зустрічі з міністром економіки Аргентини Луїсом Капуто, між країнами багато спільного: від структур економіки до підходів до організації управління. За її словами, сторони домовилися про проведення в жовтні цього року засідання Спільної українсько-аргентинської міжурядової українсько-аргентинської міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва. Востаннє воно відбувалося 18 років тому. Крім того, розглядається можливість проведення українсько-аргентинського бізнес-форуму, зазначається в релізі Міністерства.
“Ця країна – лідер стратегічно важливого для нас регіону Латинської Америки, тому посилення присутності України на порядку денному – внесок як у розвиток бізнес-зв’язків, так і безпекових проєктів”, – резюмувала Свириденко.
Вона нагадала, що Аргентина виділила Україні 16 пакетів гуманітарної допомоги на $600 тис., і наразі в країні проживає до півмільйона українців.
Крім того, представники Мінекономіки зустрілися з Аргентинською палатою торгівлі та послуг (САС) і Аргентино-українською палатою торгівлі та промислу (CAUCI) і запросили бізнес і представників держави взяти участь в Ukraine Recovery Conference (URC-2024), яка відбудеться 11-12 червня в Берліні.
“(…) На порядку денному – Перший Глобальний саміт миру, ініційований президентом Володимиром Зеленським, посилення бізнес-зв’язків, поглиблення співробітництва в оборонній сфері, підтримка української енергетичної системи на тлі системних обстрілів Росією наших енергетичних потужностей”, – акцентувала перший віцепрем’єр.
Зазначається, що українська сторона також запросила лідерів Аргентини долучитися до Глобального Саміту миру та стати співкерівником робочої групи щодо одного з пунктів Формули миру.
Після Аргентини українська делегація, до якої також входять міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишин, заступник міністра економіки Олексій Соболєв, торговий представник України Тарас Качка, заступник міністра оборони Дмитро Клименков, а також представник уповноваженого з питань рівних прав і свобод прав національних меншин, політичних і релігійних поглядів Михайло Спасів, вирушила до Чилі.
“Перший візит високопоставленої української делегації до Чилі за 19 років”, – наголосила Свириденко в соцмережі X. Вона запросила також чилійський бізнес і представників держави на URC-2024 у Берліні, пообіцявши їм дуже конкретні проєкти від партнерів.
“У нас багато спільного з Чилі, особливо в гірничодобувній промисловості та виробництві критично важливих матеріалів. Сподіваємося на поглиблення співпраці в цій галузі. Ми також обговорили питання логістики. Наступним кроком нашої співпраці є поглиблення діалогу на рівні торгово-промислових палат наших країн”, – зазначила перший віцепрем’єр.
На зустрічі з міністром економіки Чилі Ніко Грау Свириденко повідомила про зацікавленість в обміні досвідом із залучення інвестицій з обох сторін, вказавши, що вже є приклад української компанії, яка інвестувала в Чилі.
“Галузі, в яких ми бачимо найбільший потенціал для зростання, – це гірничодобувна промисловість, особливо з точки зору критично важливих матеріалів, агропромисловий комплекс і цифровізація. Також Чилі має багатий досвід розвитку державно-приватного партнерства і готова ним поділитися”, – зазначила перший віцепрем’єр.
На зустрічі з міністром закордонних справ Чилі Альберто Клавереном Свириденко, за її словами, запросила й чилійських лідерів долучитися до першого Глобального саміту миру, зокрема, очолити четвертий пункт формули миру, що стосується повернення українських дітей, незаконно депортованих Росією. Вона подякувала президенту Чилі Габріелю Борічу, який висловив готовність приєднатися до Саміту.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук 13-15 травня перебуває з офіційним візитом у Туреччині.
Як повідомила прес-служба апарату українського парламенту, Стефанчук проведе низку двосторонніх зустрічей і переговорів в Анкарі, зокрема з головою Великих Національних Зборів Туреччини Нуманом Куртулмушем.
Під час зустрічей буде порушено теми реалізації Формули миру президента України Володимира Зеленського, відновлення України, зокрема, залучення Туреччини до процесу реконструкції.
“Метою візиту є поглиблення стратегічного співробітництва між Україною та Туреччиною, розширення міжпарламентського співробітництва, а також подолання негативних наслідків російської агресії, що загрожує стабільності та розвитку в Чорноморському регіоні”, – ідеться в повідомленні пресслужби.
Земельних ділянок купують навіть більше, ніж у 2021
Українці почали активніше купувати та продавати земельні ділянки, а також нерухомість у першому кварталі 2024 року за даними Єдиного реєстру нотаріальних бланків Мін’юста. Так, за цей період оформили понад 185 тисяч договорів щодо відчуження земельної ділянки. Це на 36,4% більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення. А відчужень іншої нерухомості побільшало на 55% — проте це все ще менше, ніж у 2021 році.
У 2024 році українці частіше продають або передавали в іншу власність землю. Зокрема, 185 тисяч договорів про відчуження землі оформили нотаріуси за перший квартал 2024 року. Це на 56% більше, ніж у аналогічний період минулоріч: тоді нотаріуси посвідчили майже 119 тисяч таких бланків.
Кількість таких договорів вже на третину більша, ніж до початку повномасштабної війни. Тоді, у 2021 році, було оформлено понад 136 тисяч договорів щодо відчуження земельної ділянки.
У той же час, відчужень іншої нерухомості, окрім землі, цьогоріч побільшало у півтора рази. Так, за перший квартал цього року нотаріуси посвідчили понад 181 тисячу таких бланків. До порівняння, за той самий період торік таких угод було майже 117 тисяч.
Проте це все ще на 16% менше, ніж до початку повномасштабної: тоді для відчуження землі було використано трохи більше 216 тисяч бланків.
Варто зазначити, що на одну нотаріальну дію не завжди витрачається лише один нотаріальний бланк. Відповідно, кількість дій є орієнтовною та порівнюється з попередніми роками.
Нагадаємо, що ( загальна кількість використаних нотаріальних бланків торік зросла на 2,6 мільйони ) https://opendatabot.ua/analytics/notary-forms-2023 ,проте все ще залишається меншою, аніж до початку повномасштабної війни.
