Всеукраїнська аграрна рада (ВАР) та Асоціація виробників молока (АВМ) проведуть дзеркальний страйк у відповідь на започаткований польськими фермерами протест проти транзиту через територію Польщі української сільгосппродукції та не пускатимуть в Україну польські вантажівки.
“На знак протесту проти дій польських сільськогосподарських виробників, які розпочали страйк і заблокували пункт пропуску (ПП) “Дорогуськ – Ягодин” для вантажів з українським зерном, вітчизняні сільгоспвиробники вирішили діяти дзеркально”, – наголошується у прес-релізі ВАР.
При цьому підкреслюється, що українські аграрії зайняли рішучу позицію щодо захисту своїх інтересів і вітчизняного агросектору. Під час страйку вони перекриють рух польським вантажівкам через чотири міжнародні пункти пропуску, а саме: ПП “Дорогуськ – Ягодин” з боку України, у смт Краковець біля ПП “Краковець-Корчова”, у с. Рата біля ПП “Рава-Руська” та у с.Шегині біля ПП “Шегині-Медика”.
Акція розпочнеться 10 червня о 10:00 і триватиме до 00:00 14 червня.
Як повідомлялося, протягом кількох днів польські фермери блокують ПП “Дорогуськ – Ягодин” на знак протесту проти напливу українського зерна на польський ринок.
Проїзд дозволено тільки для транспортних засобів із гуманітарною допомогою. У рамках акції протесту з Польщі в Україну за годину пропускають по дві вантажівки з гуманітарною допомогою, а з України в Польщу жодної.
За даними на ранок п’ятниці, близько 320 великовантажних автомобілів стояли в дев’ятигодинній черзі на виїзд із Польщі в Україну в пункті пропуску “Дорогуськ”. За даними української сторони, в електронній черзі на в’їзд до Польщі зареєстровано 3185 вантажівок.
Як очікується, польська акція протесту триватиме до опівночі понеділка.
Обсяг фактично виділеного Україні міжнародними партнерами в січні-травні 2023 року фінансування на покриття дефіциту становив $17,97 млрд порівняно з $32,14 млрд за минулий рік, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з оприлюдненими ним на сайті даними, на частку грантів припало $6,16 млрд, або 31,1%, зокрема $6 млрд надали США, $52 млн – Німеччина, $50 млн – Іспанія, а по $21 млн – Фінляндія та Ірландія.
Найбільшим кредитором України цього року виступає ЄС – $8,12 млрд, що вже перевищило показник за весь минулий рік, який становив $7,96 млрд.
Замикає трійку за обсягом виділеного цього року фінансування МВФ – $2,706 млрд проти $2,693 млрд минулого року.
Далі йдуть Канада з $1,76 млрд, а також Світовий банк і Великобританія – відповідно $0,55 млрд і $0,50 млрд.
Мінфін уточнив, що внутрішнє фінансування держбюджету за рахунок розміщення ОВДП за цей час становило $6,74 млрд.
Як повідомлялося, загалом 2023 року Україна розраховує на зовнішнє фінансування держбюджету в обсязі близько $42-42,5 млрд.
Державне авіаційне підприємство (ДАП) “Україна” 12 травня знову оголосило тендер на послуги обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації: обов’язкового страхування відповідальності експлуатанта цивільного повітряного судна комерційної авіації за шкоду, заподіяну третім особам, та відповідальності авіаційного перевізника за шкоду, заподіяну пасажирам і багажу; обов’язкового страхування цивільних повітряних суден; обов’язкового страхування членів екіпажу повітряного судна та іншого авіаційного персоналу.
Згідно з повідомленням у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 23,392 млн грн.
Тендерна пропозиція забезпечується електронною банківською гарантією в 233,9 тис. грн.
Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 20 травня.
Як повідомлялося, аналогічний тендер із таким самим бюджетом було оголошено 28 квітня, після того як оголошений 9 березня тендер із бюджетом 17,1 млн грн не відбувся через відсутність пропозицій.
ДАП “Україна” створено з метою організації, забезпечення та виконання повітряних перевезень спеціальними рейсами вищих посадових делегацій України та інших держав по країні та за її межами з дотриманням вимог і правил, які передбачені у відповідних нормативних документах.
У новому відео YouTube-каналу аналітичного центру “Клуб експертів” було розглянуто варіанти розвитку подій на майбутніх президентських і парламентських виборах у Туреччині. Українські експерти висловили свої думки і дали прогнози щодо політичної ситуації в цій країні.
Головний редактор інтернет-видання “Україна по-арабськи” Мохаммад Фараджаллах наголосив, що майбутні вибори в Туреччині мають велике значення для регіону і викликають інтерес з боку міжнародної спільноти.
“Туреччина є важливим гравцем на світовій арені, і її внутрішня політика безпосередньо впливає на ситуацію в регіоні та за його межами. Тому результати виборів будуть відслідковуватися з великою увагою”, – зазначив він.
Зі свого боку, засновник Клубу експертів, кандидат економічних наук Максим Уракін поділився своїм баченням можливих сценаріїв після виборів. Він підкреслив, що існують дві головні політичні сили, які борються за лідерство в Туреччині: партія “Справедливість і Розвиток” (AKP), під керівництвом президента Реджепа Таїпа Ердогана, і “Республіканська народна партія” (CHP). Кемаля Килидждароглу, союзниками якої виступають ще п’ять опозиційних політичних сил.
“Можливі два сценарії. У разі перемоги AKP, ми можемо очікувати продовження політики, яку Ердоган проводить останніми роками, з акцентом на зміцнення внутрішньої стабільності та зміцнення позицій Туреччини на міжнародній арені. З іншого боку, у разі перемоги CHP, ми можемо побачити більш прозахідну орієнтацію та активізацію співпраці з Європейським союзом і США”, – зазначає експерт.
Виграш будь-якого з кандидатів у першому турі, на думку Уракіна, є малоймовірним, і найімовірніше, переможець у президентських перегонах визначатиметься вже під час повторного голосування.
Обидва експерти також відзначили значущість для України результатів виборів у Туреччині.
“Україна має тісні економічні та політичні зв’язки з Туреччиною, тому результати виборів матимуть прямий вплив на наші стосунки та співпрацю. За останній рік унаслідок війни товарообіг між нашими країнами знизився, але, як я вважаю, у разі збереження поточного політичного курсу, ми можемо очікувати на подальший розвиток торговельних та економічних зв’язків між Україною та Туреччиною”, – зазначив Максим Уракін.
Крім того, експерт навів статистичні дані щодо експорту з України до Туреччини за 2022 рік, згідно з якими він суттєво зменшився.
“За минулий рік обсяг українського експорту до Туреччини склав близько 3-х мільярдів доларів на противагу більш ніж 4-м мільярдам у 2021 році, тобто ми спостерігаємо падіння на 29%”, – зазначив Уракін.
На думку Мохаммада Фараджаллаха, в геополітичній ситуації, що склалася, Туреччина є важливим партнером України в різних сферах, що охоплюють як військову підтримку (БПЛА Байрактар, легка бронетехніка), так і співробітництво в економіці, енергетиці та за іншими напрямами.
Також експерт припустив, що в разі перемоги опозиції Туреччина з більшою ймовірністю може приєднатися до санкцій проти РФ.
“Природно, нова влада буде максимально наближатися до Заходу і може включитися в загальну єдину західну політику проти Росії. Це, звичайно, буде нам вигідно. Але це поки що тільки попередні слова, можливо, вони (опозиція – ред.) прийдуть, подивляться на цифри і продовжать поточну політику Ердогана”, – заявив Фараджаллах.
Зазначимо, що напередодні голосування Ердоган відстає від свого основного суперника Киличдароглу на понад 5%, згідно з даними опитування, опублікованого турецьким соціологічним центром KONDA 11 травня.
Таким чином, Ердоган отримує підтримку 43,7% респондентів, тоді як Киличдароглу – 49,3%.
Опитування також виявляє, що жоден із кандидатів не набирає понад 50% голосів, що означає, що якщо ці дані підтвердяться на виборах, переможця обиратимуть у другому турі, який заплановано на 28 травня.
Під час опитування соціологічною службою KONDA було проведено персональні інтерв’ю з 3480 людьми в 35 провінційних центрах.
При цьому за даними інших опитувань, зокрема стамбульського Центру оперативних соціальних досліджень (Yöneylem), партію Ердогана на парламентських виборах підтримують 35,2% виборців, а CHP Килидждароглу – 30,7%.
Більш детально про вибори в Туреччині дивіться у відео:
Підписатися на канал Клуб експертів можна за посиланням:
https://www.youtube.com/@ExpertsClub
ERDOĞAN, URAKIN, выборы, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МОХАММАД ФАРАДЖАЛЛАХ, ТУРЦИЯ, УКРАЇНА
Аграрні міністерства України та Болгарії розпочинають розробку декларації про механізми впливу в разі можливих ринкових потрясінь, включаючи різку зміну цін, у двосторонній торгівлі соняшниковою олією, повідомила прес-служба Міністерства землеробства Болгарії.
“Декларація, як очікується, стане свідченням готовності обох сторін до спільних дій для запобігання майбутнім ринковим аномаліям”, – ідеться в повідомленні болгарського аграрного відомства за підсумками переговорів, що відбулися в п’ятницю в Софії, міністра сільського господарства Болгарії Явора Гечева і міністра агрополітики України Миколи Сольського.
Сторони обговорювали надзвичайний захисний захід Європейської Комісії щодо тимчасової заборони імпорту з України чотирьох чотирьох сільгоспкультур – пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику – в Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину.
Гечев поінформував учасників переговорів про рішення уряду Болгарії скасувати національну заборону на ввезення з України низки сільгосптоварів і заявив, що болгарська сторона уважно стежитиме за ринком як у частині соняшникової олії, так і іншої с/г продукції.
“Болгарія та Україна можуть працювати разом, щоб знайти довготривалі рішення для прискореного транзиту сільськогосподарських товарів до третіх країн і запропонувати їх до Європейської Комісії”, – сказав болгарський міністр.
Він повідомив, що наразі зусилля Болгарії зосереджені на розвитку логістичних систем, за допомогою яких коридори солідарності функціонуватимуть і виконуватимуть ту функцію, заради якої їх було створено.
“Разом ми можемо протистояти викликам, які створює поточна ситуація, і, таким чином, розв’язувати їх швидше й ефективніше”, – підкреслив Гечев.
Своєю чергою Микола Сольський висловив сподівання, що діалог між аграрними відомствами країн триватиме. Він запевнив болгарського колегу, що Україна готова спільно розв’язувати будь-які питання, що виникають, у майбутньому.
Зі свого боку Мінагрополітики України за підсумками переговорів повідомило про готовність Болгарії імпортувати всю агропродукцію з України, крім зазначених вище чотирьох сільгоспкультур.
