Україна веде переговори щодо максимізації можливого імпорту електроенергії з країн Європейського Союзу для компенсації знищених внаслідок російських атак генеруючих потужностей, заявив у п’ятницю український міністр енергетики.
Російські ракетні та безпілотні атаки на енергетичний сектор України посилилися з березня, що призвело до значних пошкоджень і відключень електроенергії в багатьох регіонах.
За даними уряду, ці атаки завдали збитків сектору на суму понад 1 мільярд доларів, що призвело до втрати 8 000 МВт-год генеруючих потужностей енергосистеми.
Наразі Україна може імпортувати з країн ЄС не більше 1 700 МВт-год електроенергії одночасно.
“Ми ведемо переговори. Наше завдання – максимізувати цю цифру, – заявив у парламенті міністр енергетики Герман Галущенко.
“Технічно ми можемо отримувати (імпортувати) більше 2 000 МВт-год, навіть 2 400 МВт-год. Я впевнений, що рішення буде прийнято”, – додав він.
Володимир Кудрицький, голова національного оператора електромереж України “Укренерго”, сказав “Українському телеграфу”, що 1 700 МВт-год – це “поки що стеля”.
“Все буде залежати від того, як швидко наші європейські колеги – оператори енергосистем сусідніх країн – зможуть реалізувати проекти з розширення потужностей своїх мереж”, – сказав Кудрицький.
За його словами, європейським мережевим компаніям потрібен час і гроші, щоб посилити деякі підстанції, встановити додаткові трансформатори або побудувати нові лінії електропередач.
“Ми думаємо, що 3500-4000 МВт-год потужності міждержавних міждержавних з’єднань – це те, що ми можемо мати в горизонті п’яти років”, – зазначив Кудрицький.
ІМПОРТ
Міністр енергетики Галущенко не сказав, який саме обсяг імпорту обговорюється зараз, але Максим Тимченко, голова найбільшої приватної енергетичної компанії України ДТЕК, заявив раніше цього місяця, що збільшення імпорту до 2 200 МВт-год могло б значно покращити ситуацію.
За останні місяці ДТЕК втратив близько 90% своїх потужностей з виробництва електроенергії через російські ракетні обстріли.
Дані ДТЕК показують, що до атак, станом на 17 березня, Україна споживала близько 13 000 МВт-год, але після серії російських атак на енергосистему споживання впало до 9 100 МВт-год.
Через дефіцит електроенергії український оператор електромереж “Укренерго” був змушений запровадити регулярні відключення промислових споживачів та домогосподарств і підтримувати високі темпи імпорту.
Проблеми з виробництвом електроенергії можуть мати “потенційно негативний вплив” на промисловість, особливо на найбільших споживачів електроенергії, заявило цього тижня Міністерство економіки.
Понад 4 тисячі компаній заснували 14 українців за останні чотири роки за даними Єдиного державного реєстру (ЄДР). На кожного з цих серійних підприємців припадає понад 100 компаній. Рекордсмен посеред серійних підприємців України відкриває 3-4 нових компанії на день у 2024 році. А найбільшим масовим засновником компаній є ТОВ “ТАЙКУН АП” — 532 компанії.
4003 компанії були створені 14 масовими засновниками в Україні за останні чотири роки. Масовими засновниками Опендатабот вважає фізичних та юридичних осіб, на яких відкрито 100+ компаній. Варто зазначити, що на одну компанію може припадати більше одного масового засновника, а з часом компанії можуть змінювати засновників.
Рекордну кількість компаній створив Ільницький Віталій Павлович — 1399 бізнесів від початку 2020 року. Варто зазначити, що цей бізнесмен впевнено підтримує своє лідерство й цьогоріч. Від початку року він відкриває приблизно 3-4 компанії на день: 507 компаній за пʼять місяців.
На другому місці Секо Сергій Олександрович — за даними ЄДР, він є засновником 810 компаній. Замикає трійку серійних підприємців Третяк Віталій Валентинович: 436 компаній за останні 4 роки.
Майже половина масових засновників реєструють компанії у Києві — 1766 бізнесів або 44,1% від загальної кількості. Запитаними серед серійних підприємців також є Львівщина (8,4%), Київщина (7,6%), Одещина (5.8%) та Дніпропетровщина (4,3%).
30,7% компаній, створеними масовими засновниками, відкриваються у сфері оптової торгівлі. Ще 6% — у сфері наземного та трубопровідного транспорту і 5,5% у сфері охоронної служби.
Серійними підприємцями бувають не лише люди, але й інші компанії. Так, наприклад, 7 компаній створили ще 2019 бізнесів за той самий період. Лідером серед юридичних масових засновників є ТОВ “ТАЙКУН АП” — 532 компанії.
ТОВ “АЛЬТОН ОБДЖЕКТ” стало ще одним масовим засновником серед юридичних осіб — 332 компанії. На третій сходинці — ТОВ “БІЗНЕС ІННОВАЦІЯ”: 305 компаній.
77% таких компаній відкриваються у Києві та на Київщині.
Серед таких компаній найпопулярнішими сферами є також оптова торгівля (46,5%) та будівництво (7,5%).
Адвокат Денис Попов зазначає, що велика кількість зареєстрованих бізнесів на одній людині або компанії може бути тривожною ознакою — варто перевірити репутацію та інформацію про таку компанію перед взаємодією.
“Будь-який громадянин або компанія за законом може реєструвати необмежену кількість бізнесів. Водночас це дає змогу недобросовісному бізнесу реєструвати компанії на підставних осіб, які у подальшому не будуть нести відповідальність за зобовʼязання компанії. Найчастіше така тенденція зустрічається в бізнесах, що заздалегідь готуються до банкрутства або в компаніях-одноденках, які не мають на меті реально вести бізнес”, — коментує Денис Попов, адвокат, арбітражний керуючий, юридичний інженер Опендатабот
Всі посилання на компанії та підприємців: https://opendatabot.ua/analytics/mass-beneficiaries-2024
Індекс цін на житло в Україні за підсумками січня-березня 2024 року становив 116%, тоді як в аналогічний період 2023 року показник становив 111,4%, повідомила Державна служба статистики (Держстат). За її даними, на первинному ринку ціни на житло за підсумками першого кварталу 2024 року прискорили зростання до 17,6% проти 9,8% у першому кварталі минулого року. Найбільше подорожчали трикімнатні квартири – на 17,9%. Зростання цін на однокімнатні квартири становило 17,8%, двокімнатні – 17,5%.
На вторинному ринку ціни прискорили зростання до 15,3% у січні-березні 2024 року проти 12,5% за аналогічний період 2023-го. Так, зростання цін на однокімнатні квартири становило 15,9%, двокімнатні – 15,2%, трикімнатні – 15,5%.
Як повідомило відомство, порівняно з попереднім кварталом, ціни на житло зросли на 5,7%, при цьому на первинному ринку – на 5,2%, на вторинному – на 6%.
За даними Держстату, у першому кварталі 2024 року ціни на “первинці” зросли на однокімнатні квартири на 5,2% порівняно з четвертим кварталом 2023 року, на двокімнатні – на 5,3%, трикімнатні – на 4,9%. На вторинному ринку ціни зросли на 6,1%, 6,2% і 5,9% відповідно.
Держстат зазначив, що показники наведено без урахування тимчасово окупованих територій і частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Уряди стикаються зі збільшенням запозичень, податків і скороченнями в державному секторі, щоб профінансувати свої стрімко зростаючі військові бюджети. Цього року європейські члени НАТО мають намір витратити на оборону рекордні 380 мільярдів доларів, що буде нелегким завданням для виборців.
Якщо ви хочете нагадати про загрози безпеці, з якими стикається сьогодні світ, подивіться, наскільки уряди збільшили витрати на оборону.Глобальні військові бюджети досягли $2,44 трлн (€2,25 трлн) минулого року, що майже на 7% більше, ніж у 2022 році. Це було найстрімкіше річне зростання з 2009 року, зафіксоване на другий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На кожного чоловіка, жінку і дитину світові військові витрати зараз є найвищими з часів закінчення холодної війни – на рівні 306 доларів на людину.
Оскільки Київ виявився не готовим до такого масштабного конфлікту, західні країни збільшили військову допомогу Україні, а ескалація напруженості у відносинах з Росією, на Близькому Сході та в Азії також спонукала уряди зміцнювати свою оборону, як ніколи раніше з часів Другої світової війни.
У 2024 році Сполучені Штати виділили на оборону 886 мільярдів доларів, що на понад 8% більше, ніж за два роки. Вперше НАТО , Європейські партнери НАТО, за прогнозами, вперше виконають встановлену військовим альянсом мету витрачати 2% валового внутрішнього продукту (ВВП) – головну претензію колишнього президента США Дональда Трампа, адже багато хто з них не виконував її. Лише цього року вони виділили на оборону 380 мільярдів доларів, заявив у лютому очільник НАТО Єнс Столтенберг.
Польща лідирує (за показником ВВП)
В той час як Німеччина все ще наздоганяє інших членів НАТО, чому сприяє спеціальний фонд канцлера Олафа Шольца у розмірі 100 мільярдів євро (109 мільярдів доларів) для модернізації Бундесверу. Цього року Польща має витратити на оборону 4,2% ВВП, що є найвищим показником у військовому альянсі. Інші країни на східному фланзі НАТО також значно перевищують або незабаром перевищать цільовий показник у 2% через підвищену загрозу безпеці на своїх кордонах.
Як наслідок, уряди стикаються з дедалі складнішим вибором, як оплачувати ці нові оборонні зобов’язання, так само як багато економік слабшають через наслідки глобальної геополітичної напруженості, що триває, і тривалої інфляції. Багато країн вже є фінансово розтягнутими.
“Короткострокові зобов’язання щодо військової техніки для України повинні фінансуватися за рахунок додаткових запозичень. Саме так історично фінансувалися війни, – сказав DW Гунтрам Вольф, старший науковий співробітник брюссельського аналітичного центру Bruegel. “Але для довгострокового збільшення витрат на оборону необхідно або підвищити податки, або скоротити інші витрати”.
“Чи боляче це політично? Звичайно! Але якщо ви розподілите це між різними урядовими відомствами, це буде не так боляче”.
Німеччина скорочує бюджети міністерств, окрім оборонного
Німеччина, яка стикається з перспективою зниження податкових надходжень через зниження податкових надходжень через уповільнення зростання скоротила витрати в більшості урядових відомств і виділила міжнародну допомогу для розвитку, яку цього року буде скорочено майже на 2 мільярди євро.
“Німеччина має піти на дуже значні компроміси, – сказав DW Джеффрі Ратке, президент Американсько-німецького інституту при Університеті Джона Гопкінса у Вашингтоні, округ Колумбія. “Вони потребують політичного управління, щоб не підірвати громадську підтримку посилення безпеки і оборони”.
Ліві політичні партії в кількох країнах очолили заклики до миру між Росією і Україною і розпалили дебати про те, чи не краще було б нові військові витрати спрямувати на охорону здоров’я. військові витрати можна було б краще витратити на охорону здоров’я або соціальні програми. Ратке зазначив, що боргове гальмо Німеччини, яке обмежує здатність уряду позичати гроші для покриття прогалин у бюджеті, означає, що коаліція Шольца має менше простору для маневрів, ніж, скажімо, Франція.
У той час як фінанси Польщі перебувають у набагато кращому стані, ніж у багатьох західноєвропейських країнах, прем’єр-міністр Дональд Туск, який скинув правий популістський уряд у жовтні минулого року, намагається виконати передвиборчі обіцянки, в тому числі підвищити ліміт до стягнення прибуткового податку, через значно вищий оборонний бюджет.
Інші країни ЄС борються з цілями НАТО
Інші країни, зокрема ті, що найбільше постраждали від європейської боргової кризи 2011 року, вже зіткнулися з жорсткими заходами економії, і будь-які подальші скорочення можуть вплинути на якість державних послуг.
Італія, наприклад, цього року планує витратити на оборону лише 1,46% ВВП і попереджає, що досягти цільового показника НАТО у 2% до 2028 року буде нелегко. Прогнозується, що цього року співвідношення боргу до ВВП країни сягне 137,8%.
Інші країни з подібними фінансовими труднощами, такі як Іспанія, можуть знайти обмеження на будь-який додатковий дефіцит, необхідний для фінансування нових військових витрат, які можуть становити від 0,5% до 1,5% ВВП. Минулого року Мадрид збільшив свій оборонний бюджет на 26%.
“Європейська боргова криза змусила Грецію скоригувати бюджет на 5%-7%, навіть на 10%, – сказав Вольфф. “На щастя, ці скорочення будуть набагато менш болючими, ніж те, що довелося пережити європейському півдню”.
Швеція, Норвегія, Румунія та Нідерланди мають менший борговий тягар. Але навіть попри це, голландський ультраправий лідер Герт Вілдерс також планує значні витрати на соціальне забезпечення, житло та сільське господарство, щоб забезпечити утримання своєї нової чотирипартійної коаліції.
“Окрім проблем з фіскальною спроможністю і борговими зобов’язаннями, ці дебати про ресурси накладаються на постійну різницю у сприйнятті загроз у Європі”, – каже Ратке, тому країни, розташовані далі від України, можуть бути менш зацікавлені в пріоритеті оборони, ніж ті, що знаходяться поблизу її кордонів.
Наступна ціль: 3%?
Очікується, що витрати на оборону продовжать зростати протягом наступного десятиліття. Цільовий показник оборонних витрат НАТО на рівні 2% був вперше встановлений у 2014 році після того, як почалася війна між українськими військовими і підтримуваними Росією сепаратистами на сході країни і Москва анексувала український півострів Крим.
Минулого року на зустрічі у Вільнюсі, Литва, лідери НАТО погодилися, що цільовий показник може часто перевищувати 2%. Німеччина, яка до цього часу намагалася досягти початкового показника, тепер обговорює перспективу досягнення 3%, що матиме ще більші наслідки для державних фінансів.
В рамках міжнародної співпраці та культурного обміну, представники Посольства Республіки Казахстан в Україні відвідали Центральний державний історичний архів України у місті Києві. Основною метою візиту стала церемонія передачі цифрових копій актових книг Кам’янець-Подільського вірменського війтівського суду, написаних вірмено-кипчацькою мовою.
На урочистому заході були присутні радники Посольства Алібек Алібєков, Євгеній Катрєнов та Данияр Сатибалдін, директор Центрального державного історичного архіву України Ярослав Файзулін, а також співробітники архіву і представники казахського бізнесу.
Ці унікальні історичні документи мають велике значення для культурної спадщини та історії як України, так і Казахстану. Вони свідчать про багаті культурні та історичні зв’язки між народами, які проживали на території сучасної України та Казахстану.
Особливу подяку висловили представники казахського бізнесмена та мецената Айдина Рахімбаєва, завдяки якому стало можливим отримання цих історичних документів. Айдин Рахімбаєв відомий своїми численними благодійними проектами та підтримкою культурних ініціатив. В знак вдячності за співпрацю, від імені А. Рахімбаєва Центральному державному історичному архіву України було передано п’ять сучасних комп’ютерів.
Цей жест сприяє зміцненню двосторонніх відносин між країнами, а також підтримує збереження історичної спадщини та розвиток культурних зв’язків.
Давньо-кипчацькі книги – це рукописні документи, створені у період середньовіччя, коли кипчаки (половці) були одним з наймогутніших кочових народів на теренах Східної Європи та Центральної Азії. Ці книги містять цінні історичні, правові та літературні тексти, які відображають суспільне життя, традиції та правові системи тих часів.
Вірмено-кипчацька мова вважається унікальним історико-лінгвістичним феноменом, що виник внаслідок тривалого співіснування вірменських та кипчацьких громад на території сучасної України. Ця мова використовувалася вірменами, які мешкали у Криму, Кам’янці-Подільському та інших містах, де кипчаки мали значний вплив. Вірмено-кипчацька мова є змішаною мовою, яка поєднує елементи кипчацької (половецької) та вірменської мов, що робить її унікальною культурною спадщиною.
Кам’янець-Подільський вірменський війтівський суд – це судова установа, яка діяла в Кам’янці-Подільському в період середньовіччя. Вона вирішувала правові питання місцевої вірменської громади. Актові книги цього суду є цінними джерелами з історії права, етнографії та соціального життя тогочасного суспільства. Ці книги зберігалися в архіві протягом століть і тепер стали доступними завдяки їх оцифруванню.
Тепер Казахстан отримав цифрові копії унікальних давньо-кипчацьких книг, які тепер доступні для вивчення та дослідження, збагачуючи історичну спадщину обох країн.
22 липня 1992 року між Республікою Казахстан і Україною були встановлені дипломатичні відносини. А в грудні 1994 року відкрито Посольство Республіки Казахстан в Україні.
Україна братиме участь в Олімпійських іграх 2024 року в Парижі (Франція), повідомило Міністерство молоді та спорту.
“Ці ігри мають особливе значення для України, адже це можливість показати світові нашу волю та силу духу. Гасло України на Олімпійських іграх: “The Will to Win” Цього разу для України Олімпіада – це насамперед великий екран у світ. Ми маємо нагадати, що Україна є, бореться і здатна перемагати. Сам факт, що в Парижі виступають під українським прапором, є великим проявом сили волі”, – ідеться в повідомленні пресслужби Мінспорту.
Як повідомлялося, Національний олімпійський комітет України (НОК) і Міністерство молоді та спорту України розробили рекомендації для українських атлетів щодо контактів із російськими та білоруськими спортсменами на Олімпійських іграх 2024 року в Парижі (Франція).
