Група вихованців дитячо-юнацької спортивної школи вирушила на міжнародні спортивні збори до Республіки Сербія. Як повідомили в Беріславській районній військовій адміністрації, участь у поїздці взяли 14 дітей віком від 10 до 15 років, а також троє тренерів. У програмі — тренування, майстер-класи та культурний обмін із сербськими спортсменами.
Проєкт реалізується за підтримки фонду Save the Children, Міністерства молоді та спорту України, а також у партнерстві з сербськими спортивними організаціями. Мета — оздоровлення, спортивна інтеграція та психологічна підтримка дітей.
Організатори підкреслюють, що це вже не перша подібна ініціатива, і висловили надію на подальший розвиток партнерств, включаючи можливі візити сербських спортсменів до України після стабілізації ситуації.
Бериславська адміністрація та керівництво школи висловлюють подяку:
Посольству України в Сербії — за дипломатичне сприяння;
фонду Save the Children — за підтримку;
сербській приймаючій стороні — за теплий прийом і турботу.
«Такі ініціативи дарують дітям не тільки спорт, а й віру в майбутнє», — зазначили в адміністрації.
Джерело – https://t.me/relocationrs
Зазначена сума надходжень на 37,6 млрд грн або на 13,4% більше показника аналогічного періоду 2024 року. Серед основних бюджетоформуючих товарів, що забезпечили найбільші надходження у січні-червні 2025 року, лідирують:
– нафтопродукти – 71,1 млрд грн;
– автомобілі легкові та вантажні – 30,3 млрд грн;
– гази нафтові – 9,3 млрд грн;
– добрива мінеральні – 6,8 млрд грн;
– фунгіциди, гербіциди – 6,0 млрд грн;
– телефонні апарати – 4,1 млрд грн;
– сигари, сигарили та сигарети – 4,0 млрд грн;
– вугілля кам’яне – 3,9 млрд грн.
Основними бюджетоформуючими товарами, зростання імпорту яких забезпечило суттєве збільшення надходжень митних платежів у І півріччі цього року порівняно із аналогічним періодом минулого року, стали:
– нафтопродукти – на 8,2 млрд грн;
– гази нафтові – на 4,8 млрд грн;
– автомобілі легкові – на 3,7 млрд грн;
– сигари, сигарети, цигарки – на 3,2 млрд грн;
– вугілля кам’яне – на 2,3 млрд грн;
– машини та механізми с/г призначення – на 1,1 млрд грн;
– електроенергія – на 1,1 млрд грн.
У свою чергу на стан надходжень митних платежів до бюджету впливало постійне збільшення частки умовно нарахованих митних платежів при ввезенні в Україну окремих товарів відповідно до законодавчо затвердженого переліку пільг. Так, загальна сума звільнень від сплати митних платежів при імпорті товарів у січні-червні поточного року склала 140,12 млрд грн, що на 42% або на 41,61 млрд грн більше показника січня-червня 2024 року.
НАЕК «Енергоатом» і Holtec International на полях URC-2025 у Римі підписали угоду, що передбачає будівництво заводу з виробництва малих модульних реакторів (SMR) і контейнерів для відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) за технологією Holtec, повідомив глава «Енергоатому» Петро Котін.
“Угода з Holtec – це також перспективна угода. Вона фіксує те, що ми плануємо з ними робити. Це завод із виробництва в Україні SMR за їхньою технологією. Також вони передають нам технологію виробництва контейнерів для ВЯП«, – сказав Котін у коментарі агентству »Інтерфакс-Україна” після підписання документа.
Він нагадав, що за технологією Holtec побудовано Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), яке постійно потребує нових контейнерів для нього.
“Контейнери потрібні постійно під відпрацьоване паливо. Вони зараз виробляються у Сполучених Штатах, а згодом ми будемо виробляти їх в Україні. Це буде дешевше«, – пояснив очільник »Енергоатому”.
Як повідомлялося, «Енергоатом» і Westinghouse на полях URC-2025 у Римі фіналізували домовленості про виробництво в Україні ядерного палива за технологією американської компанії.
“Ми підписали меморандум, який закріплює все, що вже зроблено з Westinghouse (…). І це якраз була резюмувальна частина документів«, – сказав Котін у коментарі агентству »Інтерфакс-Україна” після підписання меморандуму.
Україна не закуповує ядерне паливо в Росії з 2020 року, також відмовилася від запчастин для ядерних реакторів.
У червні 2022 року «Енергоатом» і Westinghouse підписали угоду про постачання ядерного палива для всіх АЕС України.
ЦСВЯП є автономною ядерною установкою, призначеною для тривалого зберігання ВЯП із Південно-Української, Хмельницької та Рівненської АЕС, яке до 2021 року вивозили на зберігання й переробку в Росію, що обходилося Україні приблизно у $200 млн щорічно. Приймати паливо з цих АЕС ЦСВЯП мав із квітня 2022 року, але війна скоригувала ці плани, і паливо до 2023 року, коли почалася його дослідна експлуатація, зберігалося на самих станціях.
Італія зацікавлена в інвестуванні в Україну і готова невідкладно вкладати ресурси, підписувати угоди, а також надавати фінансові гарантійні інструменти для компаній, які планують вкладатись у заходи з відновлення України, заявляє прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні.
«Італія, як країна, готова також зробити свій внесок і почати вже зараз, і відбудовувати те, що було зруйновано, – дороги, мости, лікарні, всі ці будівлі», – сказала Мелоні на Конференції з відновлення України (URC2025) під час спільної з президентом України Володимиром Зеленським заяви журналістам у Римі в четвер у Римі.
Вона зазначила, що Італія вже взяла під патронат Одесу щодо відновлення предметів культури та спадщини. “І ми хочемо навіть піти далі, ми хочемо розширити наш внесок: це енерго-, критична інфраструктура, транспорт, сільське господарство, також охорона здоров’я. Звичайно, я не буду зараз перераховувати всі ініціативи, але хочу нагадати, що ми дуже багато чого робимо, що є символічним щодо гуманітарної допомоги”, – сказала глава італійського уряду.
Мелоні також зазначила, що Італія допомагатиме в героїчному опорі Україні. “Ми робили це в різних сенсах, і ми будемо також робити це щодо промисловості, а також оборонного сектору та співпраці. Ми також про це говорили, і про це говорить низка угод, підписаних сьогодні, це центральна тема. І, звичайно, ми будемо продовжувати наші вкладення, адже ми розуміємо, наскільки важливо зробити все можливе, щоб Україна могла битися, давати відсіч, захищатися”, – повідомила вона.
За словами прем’єра Італії, мир в Україні має бути «тривалим, міцним, справедливим», зокрема завдяки засобам стримування.
Нараховані страхові премії за договорами міжнародного страхування «Зелена картка», укладеними компаніями-членами Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), у січні-червні 2025 року збільшилися на 1,67% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 2,617 млрд грн.
Як повідомляється на сайті МТСБУ, кількість укладених договорів «Зелена карта» за цей період скоротилася на 8,74% – до 654 тис.
При цьому збільшилася сума відшкодувань, сплачених за вимогами, – на 2,47%, до EUR26,719 млн, кількість оплачених вимог скоротилася на 5,17% до 7,616 тис.
МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам.
«Зелена картка» – система страхового захисту потерпілих у дорожньо-транспортній пригоді, незалежно від країни їхнього місця проживання та країни реєстрації транспортного засобу. Її дія поширюється на території 45 країн Європи, Азії та Африки.
Згідно з рішенням, ухваленим Генеральною асамблеєю Ради Бюро міжнародної системи автострахування «Зелена карта» в Люксембурзі в травні 2004 року, Україна з 1 січня 2005 року є повним членом цієї системи.
У 1 780 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму майже 370 млн гривень. Зокрема:
– промислових товарів на 213 млн грн;
– транспортних засобів на понад 122 млн грн;
– продовольчих товарів на понад 33 млн грн;
– валюти на 2,2 млн грн.
У 899 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 31 млн грн, стягнуто до Держбюджету 31 млн грн з урахуванням справ, розглянутих за попередній період. На розгляд до суду митницями передано 2 689 справ про порушення митних правил на суму понад 5,5 млрд грн. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 2,5 млрд грн.
