Китай не будет стремиться к гегемонии и экспансии в мире, вместо этого Пекин сосредоточится на приумножении таких общечеловеческих ценностей, как мир, развитие, равенство, справедливость, демократия и свобода, сообщает посольство Китайской Народной Республики в Украине.
“Китай никогда не будет стремиться к гегемонии и экспансии, а будет приумножать такие общечеловеческие ценности, как мир, развитие, равенство, справедливость, демократию и свободу. Китай будет придерживаться всестороннего соблюдения строгой партийной дисциплины и продвигать борьбу с коррупцией с нулевой терпимостью и без малейшего попустительства”, – говорится в сообщении посольства, посвященному открытию ХХ Всекитайского съезда Коммунистической партии Китая.
В нем отмечается, что в Съезде приняло участие 2 296 делегатов от лица более 96 млн членов КПК.
Генеральный секретарь ЦК КПК Си Цзиньпин выступил на Съезде с докладом, в котором были подведены итоги важнейших преобразований и огромных успехов, достигнутых в Китае за последние 10 лет, включая встречу столетия основания КПК, вступление в новую эру социализма с китайской спецификой, а также выполнение задачи по борьбе с абсолютной бедностью и всестороннему построению среднезажиточного общества.
“В докладе было отмечено, что экономическая мощь Китая осуществила исторический скачок, общий объем его экономики составил 18,5% мировой экономики. Доклад представил успешные методы, которым необходимо следовать Китаю для дальнейшего развития, а также описал грандиозные планы и главный политический курс развития Китая на дальнейшие 5 лет и более длительный период, такие как: улучшение материального состояния и благополучия народа, повышение его качества жизни, продвижение “зелёного” развития, повышение значения развития государства посредством науки и образования, наращивание государственной мощи посредством высококвалифицированных кадров, а также ускорение создания армии мирового класса”, – подчеркивают в посольстве.
Там отмечают, что, согласно докладу генерального секретаря ЦК КПК, Китай никогда не будет стремиться к гегемонии и экспансии в мире.
Кроме того, в докладе также была чётко представлена центральная задача Коммунистической партии Китая – сплочённо вести многонациональный народ страны на пути к построению “процветающего и могучего, демократичного и культурного, гармоничного и прекрасного социалистического модернизированного государства, а также с помощью модернизации в китайском стиле всесторонне способствовать великому возрождению китайской нации”.
“Всекитайский съезд КПК, который проводится каждые 5 лет, является важнейшем собранием, двигающим вперёд построение КПК, а также развитие и реформы в Китае. Ввиду того, что Китай уже успешно осуществил цель первого столетия по всестороннему построению среднезажиточного общества и вступил на новый исторический путь по достижению цели второго столетия, данный Съезд имеет важнейшее значение для развития Китая”, – подытожили в диппредставительстве.
Кабінет міністрів затвердив угоду між урядами України та Індонезії про взаємне скасування візових вимог.
Як повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram-каналі, відповідне рішення ухвалено на засіданні уряду у п’ятницю.
Зокрема, затверджено угоду між Кабінетом міністрів України та урядом Республіки Індонезія про взаємне скасування візових вимог.
Угодою передбачено можливість громадян держав договірних сторін, які користуються дійсними паспортами для виїзду за кордон, в’їжджати, слідувати транзитом та перебувати на території держави іншої сторони без віз строком: до 30 днів протягом кожного візиту громадян України до Індонезії; до 30 днів протягом 60 днів для поїздок громадян Республіки Індонезія до України.
Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію щодо дотримання територіальної цілісності України, в якій також засуджується спроба РФ анексувати тимчасово окуповані території Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.
Резолюція закликає країни не визнавати претензії Росії на чотири області України, на які претендувала Росія після так званих референдумів, проведених наприкінці минулого місяця, і вимагає, щоб Москва змінила курс із «спроби незаконної анексії», йдеться у прес-релізі, розміщеному на сайті. ООН.
У резолюції, яка «захищає принципи» Статуту ООН, зазначається, що Донецька, Херсонська, Луганська та Запорізька області тимчасово окуповані Росією внаслідок агресії, порушення територіальної цілісності, суверенітету та політичної незалежності України.
Генеральна Асамблея автоматично винесла резолюцію на обговорення, викликане застосуванням Росією права вето у Раді Безпеки у зв’язку зі спробою її анексії.
Резолюція, прийнята Асамблеєю, закликає всі держави, ООН та міжнародні організації не визнавати жодних претензій Росії на анексію та вимагає негайного скасування її заяви про анексію. У резолюції вітаються і «виражається рішуча підтримка» безперервних зусиль Генерального секретаря та держав-членів щодо деескалації нинішньої ситуації у пошуках світу за допомогою діалогу, переговорів та посередництва.
Згідно з трансляцією із зали Генасамблеї, за – проголосували 143 зі 193 учасників, утрималися 35 країн (Алжир, Вірменія, Болівія, Бурунді, ЦАР, Китай, Конго, Куба, Еритрея, Есватині, Ефіопія, Гвінея, Гондурас, Індія, Казахстан, Киргизстан Лаос, Лесото, Малі, Монголія, Мозамбік, Намібія, Пакистан, Південна Африка, Південний Судан, Шрі-Ланка, Судан, Таджикистан, Таїланд, Того, Уганда, Танзанія, Узбекистан, В’єтнам, Зімбабве), проти проголосували 5 (Білорусь , Нікарагуа, Росія та Сирія).
Міжнародні резерви України станом на 1 жовтня 2022 року, за попередніми даними, становили $23 млрд 929,6 млн (в еквіваленті), що на 5,9% менше, ніж на початок вересня ($25,436 млрд), свідчать дані Національного банку України, оприлюднені у четвер.
“Станом на 1 жовтня 2022 року міжнародні резерви України за попередніми даними становили $23,929 млрд. У вересні вони знизилися на 5,9%, враховуючи продаж валюти Нацбанком на міжбанку, у тому числі для забезпечення оборонних потреб та платежів українців за кордоном. Водночас стійкі надходження від міжнародних партнерів і надалі дозволяють утримувати міжнародні резерви на достатньому рівні, незважаючи на повномасштабну війну», – пояснив регулятор.
Регулятор уточнив, що чисті міжнародні резерви у вересні знизилися на 4,6%, або на $736 млн – до $15,181 млрд, тоді як у серпні їх зростання склало 26,6%, або $3 млрд 342 млн (до $15,917 млрд).
Як зазначає Нацбанк, у вересні на динаміку міжнародних резервів вплинули операції з управління держборгом. Зокрема, валютні надходження на рахунки правління України в НБУ у вересні становили $2,034 млрд, зокрема від США – $1,5 млрд, від ЄС – $482 млн, від розміщення ОВДП – $51,7 млн.
Загальний обсяг платежів правління з обслуговування та погашення держборгу в інвалюті становив $65,1 млн., у тому числі $63 млн. спрямовано на погашення боргу перед міжнародними кредиторами, $2,1 млн. – на обслуговування ОВДП.
Крім того, Україна перерахувала до МВФ $624,6 млн.
На міжнародні резерви також вплинули операції НБУ на міжбанку. Зокрема, продаж їм на валютному ринку $2,777 млрд і купівля в резерви $39,4 млн, за рахунок чого сальдо інтервенцій було негативним і становило $2,728 млрд.
Крім цього, на резерви вплинула переоцінка фінансових інструментів, зокрема, їх зниження на $115,5 млн.
“Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 3,7 місяця майбутнього імпорту, що достатньо для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду та Національного банку”, – зазначив Цертробанк.
Як повідомлялося, на початок 2022 року міжнародні резерви України становили $30,941 млрд, чисті міжнародні резерви (ЧМР) – $20,767 млрд.
Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) розпочне діалог з Україною про її вступ після запиту Києва, йдеться у заяві генсека ОЕСР Матіаса Корманна, поширеній у середу.
“Після запиту, отриманого від прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, про початок процесу вступу України до ОЕСР, Рада ОЕСР прийняла рішення визнати Україну як потенційного члена організації”, – йдеться у ньому.
Норманн зазначив, що після завершення початкових консультацій з цього питання Рада ОЕСР розгляне питання про відкриття обговорень щодо приєднання та підготовки проекту “дорожньої карти”.
Україна, Молдова та Румунія домовилися підписати угоду про збільшення транскордонної пропускної спроможності для збільшення обсягів торгівлі електроенергією, повідомив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
“Ми досягли кількох важливих домовленостей сьогодні для розвитку наших відносин в енергетичній сфері, і наші команди надалі працюватимуть над їхньою реалізацією. Зокрема, домовилися підписати тристоронню міжурядову угоду про збільшення транскордонної пропускної спроможності для збільшення обсягів торгівлі електроенергією”, – сказав Кулеба. прес-конференції в Одесі у четвер.
Кулеба звернув увагу на те, що зустріч у форматі міністрів закордонних справ та міністрів енергетики України, Молдови та Румунії відбувається вперше.
“Три наші країни, і одразу міністри закордонних справ та міністри енергетики. Для цього є дуже чітка причина та мета – ми хочемо побудувати якісно нові відносини в енергетичній сфері між нашими трьома країнами, і це буде важливо не лише для енергетики, а й для безпеки та процвітання у нашому регіоні”, – наголосив міністр.
Наразі Україна експортує електроенергію до Молдови обсягом близько 165 МВт-год за можливого максимуму 600 МВт-год, до Румунії – 150 МВт-год.
