У секції «Середньо-та довгостроковий ринок» УЕБ тривала торгівля ресурсами липня, серпня та листопада 2026 року. Загалом позиції на продаж чи купівлю природного газу формували 8 компаній: Укрнафта, ГПК Нафтогаз Трейдинг, Концерн «МТМ», Оператор ГТС України, Укрзалізниця тощо. Загалом у секції продано 11530 тис. куб. м природного газу – ресурсу липня 2026 року в ГТС і ПСГ.
На короткостроковому ринку природного газу УЕБ учасники формували заявки на внутрішньодобовому ринку та ринку «на добу наперед». Загалом було укладено 86 угод загальним обсягом 1622 тис. куб. м.
Минулого тижня європейський ринок знову почав закладати премію за ризик, хоча і без повернення до червневих піків. Газовий контракт М+1 ненадовго досяг найвищого рівня з моменту підписання меморандуму про взаєморозуміння між США та Іраном, причому контракти Winter 26 and Summer 27 йшли за аналогічною траєкторією. Морський трафік через Ормузьку протоку, хоча й дещо покращився, але залишається значно нижчим за довоєнний рівень: за шість місяців до війни протокою щомісяця проходило в середньому трохи менш як 90 танкерів. Після ударів минулих вихідних транзит СПГ був близьким до нуля. Одним з найбільш уважно відстежуваних фундаментальних факторів залишається зберігання газу в Європі. Поточний рівень заповнення сховищ на 2 липня становив 49,2%, порівняно із середнім п’ятирічним показником приблизно 62%.
Імпорт природного газу з європейського напрямку знаходився на рівні 0,8-1,6 млн куб. м на добу.
Греція, Болгарія та Румунія просувають будівництво мультимодального транспортного коридору «Чорне море — Егейське море», який має з’єднати порти, залізниці, автомагістралі та логістичні вузли трьох країн із виходом до українських та молдавських кордонів.
Проєкт стане частиною Трансъєвропейської транспортної мережі ЄС TEN-T. Єврокомісія зазначає, що ширший коридор «Балтійське море — Чорне море — Егейське море» охоплює 11 країн ЄС, а також Україну та Молдову, з’єднуючи Балтійське, Чорне та Егейське моря.
Нова ділянка між Грецією, Болгарією та Румунією передбачає три основні гілки. Західна має пройти за маршрутом Афіни — Салоніки — Промахонас — Кулата — Софія — Відін/Калафат — Крайова — Бухарест. Центральна з’єднає Салоніки та Александруполіс із болгарськими Свіленградом і Русе, далі через Джурджу та Бухарест до
Сирету на кордоні Румунії з Україною, а також до Унгенів на кордоні з Молдовою. Східна гілка з’єднає Александруполіс із болгарськими портами Бургас і Варна, а далі — з румунською Констанцією.
Для координації проєкту три країни створюють платформу Black Sea – Aegean Sea Corridor Platform, або BACP. Єврокомісія повідомляла, що Греція, Болгарія та Румунія підписали меморандум про розвиток транспортної інфраструктури 3 грудня 2025 року в Брюсселі. Документ передбачає координацію на політичному та технічному рівнях, обмін даними щодо національних інвестиційних планів та спільне просування пріоритетних проєктів TEN-T.
Єврокомісар з питань транспорту Апостолос Тцицикостас назвав проєкт кроком до зміцнення стратегічного північно-південного коридору в Південно-Східній Європі. За його словами, тісніша співпраця Греції, Болгарії та Румунії має зміцнити зв’язки для громадян і бізнесу, а також підвищити безпеку, конкурентоспроможність і стійкість Європи в Егейському, Чорноморському та Дунайському регіонах.
Значення проєкту для регіону виходить за межі звичайної транспортної модернізації. Коридор може надати Україні додатковий південний логістичний вихід до портів Егейського моря, Болгарії та Румунії, а також посилити роль Констанци, Бургаса, Варни, Александруполіса та Салонік як вузлів для торгівлі, агроекспорту, промислових вантажів та контейнерних перевезень.
Для Балкан це ще й шанс зменшити залежність від перевантажених або вразливих маршрутів. Після початку повномасштабної війни проти України значення альтернативних шляхів через Дунай, Чорне море, Румунію, Болгарію та Грецію різко зросло. Центральна гілка до Сирету фактично може стати продовженням українських логістичних маршрутів на південь Європи.
Проєкт також важливий для військової та кризової мобільності ЄС і НАТО, але його цивільна економічна цінність не менша. Йдеться про швидші перевезення між трьома морями, кращий зв’язок портів із залізницею, зниження логістичних витрат та створення стійкої інфраструктури для торгівлі між Україною, Молдовою, Балканами, Центральною Європою та Середземномор’ям.
Для України це потенційний новий маршрут до Середземномор’я, для Румунії, Болгарії та Греції — посилення ролі транзитних країн, а для всього регіону — крок до більш стійкої логістики між Балтикою, Чорним морем, Дунаєм та Егейським морем.
BACP, TEN-T, БОЛГАРИЯ, ГРЕЦІЯ, Егейське море, ІНФРАСТРУКТУРА, ЛОГІСТИКА, РУМУНІЯ, УКРАЇНА, Чорне море
Як повідомляє Сербський Економіст, Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук прибув до Белграда, де 7 липня візьме участь у Конференції голів парламентів держав-кандидатів на вступ до Європейського Союзу.
В аеропорту «Нікола Тесла» його зустріла голова Народної скупщини Сербії Ана Брнабіч. «Ласкаво просимо до Сербії, дорогий друже», — написала Брнабіч, вітаючи українського спікера.
7–8 липня Белград приймає конференцію спікерів парламентів країн-кандидатів до ЄС.
Візит Стефанчука є важливим для українсько-сербських відносин одразу з кількох причин. По-перше, це високий парламентський контакт на тлі європейської інтеграції обох країн. Україна та Сербія формально рухаються до членства в ЄС.
По-друге, Белград останніми місяцями намагається демонструвати більш активну парламентську лінію у відносинах із Києвом. У листопаді 2025 року Ана Брнабіч відвідувала Україну й зустрічалася зі Стефанчуком у Києві. Тоді сторони обговорювали міжпарламентське співробітництво, євроінтеграцію, енергетичну та гуманітарну допомогу, а Брнабіч заявляла, що Сербія підтримує європейський шлях України.
Для Сербії візит української спікерки — це можливість показати Брюсселю, що Белград бере участь у загальноєвропейському парламентському порядку денному та зберігає канали діалогу з Києвом. Для України — шанс посилити роботу з сербським політичним класом не лише через уряд, а й через парламент, експертні кола та європейський інтеграційний порядок денний.
Практичний зміст зустрічі може виходити за межі протоколу: Україна та Сербія можуть обговорювати спільні проєкти, зближення законодавства з ЄС, відновлення України, гуманітарні проєкти, енергетику, освіту, бізнес-контакти та роль парламентів у підтримці двостороннього діалогу.
Додатковим тлом візиту стало пожвавлення економічного діалогу між двома країнами. У травні в Белграді за участю ТПП України та ТПП Сербії відбувся сербсько-український бізнес-форум.
https://t.me/relocationrs/3172
Станом на вечір неділі на українсько-польському кордоні спостерігається скупчення транспортних засобів, що прямують в Україну, повідомляє Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України.
Так, на в’їзд в Україну в пункті пропуску “Грушів” утворилася черга з 30 автомобілів і 6 автобусів, у пункті “Краківець” – 70 автомобілів, 11 автобусів, “Шегині” – 45 автомобілів і 15 автобусів, “Нижанковичі” – 20 автомобілів.
“Наразі не перевантаженими пунктами пропуску при в’їзді в Україну є “Угринів”, “Рава-Руська” та “Смільниця”, – зазначили в ДПСУ.
Скупчення легкових автомобілів при виїзді з України зафіксовано лише в пункті пропуску “Грушів” – 30 автомобілів, на інших пунктах пропуску скупчення легкових автомобілів відсутнє.
Водночас на автобусному сполученні при виїзді з України фіксується скупчення в пункті пропуску “Краківець” – 4 автобуси, у пункті пропуску “Смільниця” – 8 автобусів і в пункті пропуску “Нижанковичі” – 1 автобус.
“Щоб уникнути тривалого очікування перед пунктом пропуску, рекомендуємо обирати менш завантажені пункти пропуску, а також перетинати кордон рано-вранці або пізно ввечері”, – закликали прикордонники.
Посольство України в Грецькій Республіці закликало громадян України, які перебувають у Греції або планують поїздки країною, враховувати підвищений ризик лісових пожеж у літній сезон. Висока температура, посушлива погода та сильний вітер можуть сприяти швидкому поширенню вогню на всій території країни, повідомило посольство.
Українським громадянам рекомендують регулярно перевіряти офіційні повідомлення грецьких органів влади, зокрема щоденну Карту прогнозу ризику пожеж, яку публікує Міністерство кліматичної кризи та цивільного захисту Греції. На офіційному сайті цивільного захисту Греції також розміщуються актуальні карти пожежної небезпеки та інформація про екстрену систему 112.
У посольстві наголошують, що лісові пожежі можуть спричинити значні логістичні труднощі для туристів і місцевих жителів, включно з перекриттям доріг, перебоями в електропостачанні, порушенням роботи транспортної інфраструктури та погіршенням якості повітря. У районах поблизу осередків займання грецька влада може оголошувати евакуацію населення.
Громадянам України радять виконувати всі розпорядження органів влади Греції, стежити за офіційними повідомленнями цивільного захисту, мати при собі документи, що посвідчують особу, та заздалегідь продумати план дій на випадок надзвичайної ситуації. На мобільному телефоні варто переконатися, що увімкнено отримання екстрених сповіщень системи 112.
У разі виявлення пожежі необхідно телефонувати до Пожежної служби Греції за номером 199, для екстреної допомоги – за єдиним європейським номером 112. У разі можливих змін у транспортному сполученні громадянам рекомендують уточнювати інформацію у туристичних операторів, авіакомпаній або в Афінському міжнародному аеропорту за номером +30 210 353 0000.
У разі загрози життю чи здоров’ю громадяни України можуть звертатися на гарячу лінію Посольства України в Греції в Афінах: +30 693 276 5606, доступну через Signal, WhatsApp, Viber і Telegram. Також працює гаряча лінія Консульства України в Салоніках: +30 693 407 7385, електронна пошта консульства – gc_grs@mfa.gov.ua. Цілодобова гаряча лінія МЗС України: +38 044 238 15 88.
У Греції лісові пожежі є одним із головних сезонних ризиків у літній період, особливо в умовах спеки, посухи та сильного вітру. Для українських туристів і тимчасових переселенців це означає необхідність уважніше планувати маршрути, перевіряти ситуацію в регіоні перебування та оперативно реагувати на повідомлення місцевих служб.
Як повідомляє Experts.news, український паспорт посів 65-те місце в Global Passport Index 2026, який оцінює громадянство за трьома ключовими напрямками: розширена мобільність, інвестиційний потенціал та якість життя, свідчить звіт Global Passport Report 2026 компанії Global Citizen Solutions.
Звіт опубліковано на сайті Global Citizen Solutions з датою оновлення 1 липня 2026 року. У дослідженні зазначено, що рейтинг охоплює 197 країн і територій та розраховується на основі 14 показників.
Згідно з даними індексу, Україна посіла 65-те місце в загальному рейтингу, 63-тє — за розширеною мобільністю, 79-те — за інвестиційним індексом та 82-ге — за якістю життя. Український паспорт, за оцінкою Global Citizen Solutions, забезпечує безвізовий доступ до 89 країн, при цьому для в’їзду приблизно в 31 напрямок, включаючи США, Велику Британію, Китай, Японію та низку країн Африки й Латинської Америки, українським громадянам потрібна віза.
Топ-5 Global Passport Index 2026 очолила Швеція з результатом 96,05 бала зі 100. Слідом йдуть Швейцарія, Фінляндія, Німеччина, а п’яту позицію в інтерактивній таблиці ділять Данія та Нідерланди.
Останню п’ятірку рейтингу склали Сирія, Ємен, Південний Судан, Сомалі та Афганістан. Афганістан залишився на останньому місці з показником 23,10 бала. Розрив між лідером рейтингу, Швецією, та Афганістаном склав 72,95 пункту.
Global Passport Index відрізняється від класичних рейтингів паспортів тим, що не обмежується підрахунком безвізових напрямків. Індекс враховує якість доступних напрямків, інвестиційне середовище країни громадянства та умови життя. Для України це особливо важливо, оскільки цінність паспорта в такому підході визначається не лише можливістю подорожей, а й сприйняттям країни як місця для бізнесу, життя та довгострокового планування.
На практиці результат України відображає двояку ситуацію. З одного боку, український паспорт зберігає відносно високу мобільність завдяки безвізовому режиму з ЄС та низкою інших напрямків. З іншого боку, інвестиційний та якісний компоненти рейтингу залишаються нижчими за рівень країн ЄС, що знижує загальну позицію країни в комплексному індексі громадянства.
Global Passport Index, ГРОМАДЯНСТВО, мобільність, паспорт, УКРАЇНА
