Як повідомляє Сербський Економіст, українська компанія «Каспіт Трейд» за два роки співпраці з сербським хімічним холдингом Elixir Group втричі збільшила поставки його мінеральних добрив на український ринок. У 2026 році імпортер планує відвантажити українським аграріям близько 90 тис. тонн продукції, повідомила компанія.
Інформацію оприлюднили за підсумками четвертого партнерського візиту українських сільгоспвиробників на підприємства Elixir Group у Сербії. Представники агрокомпаній відвідали завод Elixir Zorka у Шабаці та виробничий комплекс Elixir Prahovo, де ознайомилися з виробництвом добрив, контролем якості та логістичною інфраструктурою.
Найбільшим попитом в Україні, за даними імпортера, користуються комплексні NPK- та NP-добрива з додаванням сірки та мікроелементів. Вони застосовуються для основного та стартового підживлення зернових, олійних та технічних культур.
До асортименту Elixir Zorka входять понад 30 формул комплексних добрив.
Однією з переваг сербської продукції імпортер називає річкову логістику. Добрива завантажуються на баржі в Сербії та доставляються Дунаєм до порту Ізмаїл. За оцінками компанії, перевезення займає близько шести днів. Виробничі майданчики Elixir Group мають доступ до портової, залізничної та автомобільної інфраструктури.
Зростання поставок сербських добрив відбувається на тлі загального збільшення залежності українського ринку від імпорту. У першому півріччі 2025 року Україна ввезла 1,563 млн тонн мінеральних добрив, що на 25% перевищувало показник аналогічного періоду 2024 року. Імпорт комплексних NPK-добрив склав близько 379 тис. тонн.
Elixir Group називає себе найбільшим виробником комплексних мінеральних добрив у Південно-Східній Європі. Виробничі комплекси компанії розташовані в Шабаці та Прахово. Сукупна потужність виробництва мінеральних добрив становить близько 1 млн тонн на рік, понад 70% продукції постачається на експорт у більш ніж 85 країн.
https://t.me/relocationrs/3238
Українські та узбецькі компанії мають намір розширювати співпрацю в машинобудуванні, енергетиці, ІТ, харчовій та текстильній промисловості. Перспективи реалізації спільних проєктів обговорили учасники Українсько-узбецького бізнес-форуму, який відбувся 13 липня 2026 року у Львові.
Як повідомила Торгово-промислова палата України, форум відкрили президент ТПП України Геннадій Чижиков та голова Торгово-промислової палати Узбекистану Даврон Вахобов. У заході взяли участь близько 90 представників бізнесу, органів влади, галузевих об’єднань та торгово-промислових палат обох країн.
У роботі форуму також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Узбекистан в Україні Алішер Курманов. Участь керівника узбецької дипломатичної місії підкреслила міждержавний рівень зустрічі та зацікавленість Ташкента у розвитку прямих контактів з українським бізнесом. Курманов очолює посольство Узбекистану в Україні з 2020 року.
До учасників форуму звернулися керівник департаменту економічної політики Львівської обласної військової адміністрації Христина Каліш, віцепрезидент Львівської ТПП Наталія Карпенчук-Конопацька, голова асоціації «Узелтекссаноат» Мірзієд Юнусов, голова української частини Українсько-узбецької ділової ради Олег Ревчук та голова Асоціації експортерів Узбекистану Еркінджон Маліков.
За словами Чижикова, інтерес узбецьких партнерів виходить за межі традиційних поставок продовольства та фармацевтичної продукції.
«Ми готові пропонувати ніші з високою доданою вартістю — машинобудування, енергетичне обладнання, ІТ-рішення для «розумних» міст. Це той рівень співпраці, який відповідає амбіціям обох наших країн», — заявив президент ТПП України.
Одним із основних напрямків співпраці учасники назвали розвиток нових логістичних маршрутів між Україною та Центральною Азією. Українська сторона розглядає Узбекистан як регіональний транспортний і торговельний вузол, який може забезпечувати вихід на ринки сусідніх держав.
ТПП України запропонувала узбецьким логістичним операторам і митним службам спільно працювати над створенням «зелених коридорів». Такі маршрути могли б прискорити постачання української аграрної та харчової продукції до Узбекистану, а також транспортування узбецького текстилю через Україну до європейських країн.
Учасники форуму провели прямі B2B-переговори. Серед перспективних напрямків взаємодії були визначені фармацевтика, виробництво машин та промислового обладнання, енергетика, агропереробка, продукти харчування, текстиль, хімічна продукція та цифрові рішення для міського господарства.
Додатковий потенціал має промислова кооперація. Українські компанії можуть постачати до Узбекистану енергетичне та технологічне обладнання, комплектуючі, фармацевтичну продукцію та продукти глибокої агропереробки. Узбецькі підприємства, у свою чергу, зацікавлені в розширенні поставок текстилю, бавовняної сировини, полімерних матеріалів, добрив та іншої хімічної продукції.
Правову основу інвестиційного співробітництва забезпечує двостороння угода про сприяння та взаємний захист інвестицій, підписана у 1993 році. Між країнами також діє преференційний режим торгівлі, а імпорт товарів з України до Узбекистану в рамках чинних угод про вільну торгівлю звільняється від митних зборів.
За даними ТПП України, у 2025 році товарообіг між Україною та Узбекистаном сягнув $315 млн, збільшившись на 14% порівняно з 2024 роком. Український експорт становив $186,5 млн. Виходячи з цих показників, імпорт узбецької продукції в Україну можна оцінити приблизно в $128,5 млн, а позитивне для України торговельне сальдо — приблизно в $58 млн.
Таким чином, останні повні річні дані вказують на товарообіг на рівні близько $315 млн. Цей показник залишається значно нижчим за потенційні можливості обох ринків, проте зростання на 14% свідчить про поступове відновлення економічних зв’язків.
Основу українського експорту до Узбекистану становлять фармацевтична продукція, машини та обладнання, м’ясо та м’ясна продукція, кондитерські вироби та інші продукти харчування. Україна імпортує з Узбекистану переважно текстиль, бавовну та текстильну сировину, полімерні матеріали, добрива та продукцію хімічної промисловості.
У середньостроковій перспективі зростання товарообігу залежатиме від вартості та тривалості доставки, відновлення стабільних транспортних коридорів, доступності страхування вантажів та здатності компаній організувати регулярні поставки. Узбекистан може стати для українських виробників однією з основних точок виходу на ринки Центральної Азії, тоді як Україна представляє інтерес для узбецького бізнесу як можливий маршрут до ринку ЄС.
Торгово-промислова палата України є недержавною самоврядною організацією, що представляє інтереси українського бізнесу. Палата сприяє експорту, організовує ділові місії, надає послуги з сертифікації товарів, підтвердження форс-мажорних обставин, міжнародного арбітражу та пошуку іноземних партнерів.
Торгово-промислова палата Узбекистану представляє інтереси підприємців республіки, бере участь у розвитку експорту, залученні інвестицій, організації бізнес-місій та налагодженні контактів між узбецькими та закордонними компаніями.
Асоціація «Узелтекссаноат» об’єднує підприємства текстильної та швейно-трикотажної промисловості Узбекистану. Вона бере участь у модернізації підприємств, розвитку глибокої переробки бавовни та просуванні готової текстильної продукції на зовнішні ринки.
Асоціація експортерів Узбекистану надає компаніям підтримку у виході на закордонні ринки, пошуку покупців та організації експортних поставок.
Як повідомляє «Сербський економіст», президент Сербії Олександр Вучич заявив, що має намір приїхати до Києва для участі в саміті «Південно-Східна Європа — Україна», який заплановано на середу, 15 липня.
«Я їду до Києва на саміт “Південно-Східна Європа — Україна”», — сказав Вучич журналістам у Парижі після участі у військовому параді з нагоди національного свята Франції.
Його заяву поширило сербське державне інформаційне агентство Tanjug.
Вучич зазначив, що раніше брав участь у чотирьох зустрічах такого формату — в Одесі, Дубровнику, Афінах і Тирані. При цьому він попередив, що майбутній саміт у Києві «не буде простим», з огляду на зміст запропонованої підсумкової декларації.
Сербський президент також повідомив, що під час поїздки має відбутися його зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.
У червні 2025 року Вучич уже відвідував Україну для участі в попередньому саміті «Україна — Південно-Східна Європа», який відбувався в Одесі.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що українці призовного віку, які перебувають у Польщі, повинні бути в Україні та служити своїй країні.
«Усі молоді українці, здатні воювати, мають бути в Україні й там служити батьківщині», — заявив Косиняк-Камиш під час виступу, відео якого опублікував канал Video Parlament.
Він також розкритикував українців, які демонструють розкішний спосіб життя в Польщі або порушують місцеві правила. Зокрема, в опублікованих уривках виступу міністр заявив, що подібні випадки «не є нормальними» і що таких осіб слід висилати.
Заява пролунала на тлі дискусії в Польщі щодо поведінки частини українців, які перебувають у країні, а також щодо мобілізаційних потреб України. Окремим приводом для суспільної реакції раніше став випадок з українським інфлюенсером, який на автомобілі в’їхав у район Морського Ока в Татрах всупереч забороні; польська поліція домагалася для нього п’ятирічної заборони на в’їзд до Польщі та країн Шенгенської зони.
При цьому Косиняк-Камиш одночасно розкритикував ультраправих політиків та опозиційну партію «Право і справедливість» за підігрівання антиукраїнських настроїв. Він наголосив, що поляки з початку повномасштабної війни відкрили свої домівки та надали масштабну допомогу українцям, не створюючи таборів для біженців.
Раніше глава Міноборони Польщі вже висловлював подібну позицію. У лютому 2025 року в інтерв’ю Radio ZET він говорив, що українці призовного віку повинні виїхати з Польщі й воювати за свою країну, а також називав «непристойним і неприпустимим» вигляд молодих українських чоловіків у дорогих автомобілях і п’ятизіркових готелях.
Нова риторика польського міністра збіглася в часі з обговоренням у ЄС змін у режимі тимчасового захисту для українців. Єврокомісія 26 червня 2026 року запропонувала продовжити тимчасовий захист для людей, які втекли від війни в Україні, до 4 березня 2028 року, але водночас зазначила, що тимчасовий захист, як правило, не повинен надаватися новим прибулим особам, які не зможуть підтвердити дозвіл української влади на виїзд з урахуванням їхніх військових обов’язків.
Reuters із посиланням на пропозицію Єврокомісії повідомляв, що обмеження має стосуватися нових прибульців — українських чоловіків призовного віку без дозволу української влади на виїзд, але не українців, які вже перебувають під захистом у країнах ЄС.
Польща залишається однією з головних країн ЄС за кількістю українців зі статусом тимчасового захисту. За даними Eurostat, станом на 31 травня 2026 року в Польщі такий статус мали 967,505 тис. осіб з України, що становило 22,1% усіх осіб, які отримали тимчасовий захист з України в ЄС. Більше було лише в Німеччині — 1,283 млн осіб.
За даними польського Управління у справах іноземців, близько 993 тис. громадян України в Польщі зареєстровані на підставі тимчасового захисту та PESEL UKR. Крім того, 462 тис. громадян України мають діючі дозволи на тимчасове проживання, а ще 92 тис. — постійне проживання або статус довгострокового резидента ЄС.
Таким чином, заява Косиняка-Камиша відображає більш жорстку лінію частини польського політичного класу: Варшава продовжує підтримувати Україну, але водночас дедалі частіше порушує питання про мобілізацію українців, які перебувають за кордоном, та про неприпустимість поведінки, що викликає роздратування в польському суспільстві.
Косіняк-Камиш, мобілізація, ПОЛЬЩА, тимчасовий захист, УКРАЇНА
Громадяни України посіли перше місце за кількістю документів на проживання, виданих Іспанією іноземцям у 2025 році, як свідчать дані Міністерства соціального забезпечення та міграції Іспанії.
За даними іспанського відомства, у 2025 році громадянам України було видано 244 579 документів на проживання. Далі йдуть громадяни Венесуели — 224 341 документ та Марокко — 187 790. На ці три країни припало 42 % усіх документів на проживання, виданих в Іспанії іноземцям у 2025 році.
Загалом Іспанія у 2025 році видала іноземцям 1 577 842 дозволи на проживання, що на 7,8% більше, ніж роком раніше, або на 114 238 дозволів більше. Зростання було пов’язане, зокрема, зі збільшенням кількості дозволів для громадян Венесуели, України та Великої Британії.
Влада Іспанії окремо уточнює, що ця статистика відображає кількість документів, а не унікальну кількість людей. Одна й та сама людина могла протягом року отримати, наприклад, первинний дозвіл, а потім його продовження, тому цей показник не дорівнює кількості нових резидентів.
У випадку України головну роль відіграв режим тимчасового захисту для людей, переміщених через війну.
Окремо у звіті зазначено, що 238 007 дозволів у категорії «інші виняткові обставини» було видано громадянам України в рамках Директиви про тимчасовий захист. Це на 11,5% більше, ніж у 2024 році, при цьому 85% таких дозволів становили продовження.
Згідно зі статистикою, росіяни посіли 11-те місце серед найбільших груп отримувачів іспанських документів на проживання з 27 655 документами.
За регіонами Іспанії найбільше документів на проживання було оформлено в Каталонії — 311 038, Валенсійському співтоваристві — 282 897, Мадриді — 275 607 та Андалусії — 232 201. На ці чотири автономні співтовариства припало 70 % усіх документів, виданих іноземцям у 2025 році.
Окремо Іспанія повідомила про 108 253 дозволи на перебування з метою навчання, видані іноземним студентам та членам їхніх сімей у 2025 році. Найпоширенішими національностями в цій категорії були Колумбія, Перу, Марокко, США та Китай.
Як повідомляє Сербський Економіст, український тенісист Олег Приходько вирішив змінити спортивне громадянство і надалі виступати під прапором Північної Македонії.
Спортсмен відмовляється від колишнього прапора, під яким виступав на міжнародних турнірах. Деталі процедури переходу, а також причини прийнятого рішення поки що офіційно не розкриваються.
Наразі Олег Приходько посідає 296-те місце в рейтингу ATP, що робить його одним із провідних тенісистів Північної Македонії після завершення зміни спортивного громадянства.
27-річний тенісист спеціалізується переважно на виступах на турнірах серій ATP Challenger та ITF. За свою кар’єру він виграв кілька титулів у одиночному та парному розрядах.
https://t.me/relocationrs/3211
