Україна отримала 3,35 млрд доларів у рамках Першої програми розвитку ринку праці та зростання приватного сектору, що реалізується спільно зі Світовим банком; кошти вже надійшли до державного бюджету і будуть спрямовані на підтримку макрофінансової стабільності та фінансування пріоритетних видатків в умовах воєнного стану, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
За її словами, надходження коштів стало результатом угод, підписаних Україною та Світовим банком 24 червня в рамках Конференції з відновлення України (URC 2026).
«Це фінансування стало можливим завдяки масштабному пакету реформ. Для виконання умов програми уряд і Верховна Рада ухвалили 13 законів та 7 підзаконних нормативно-правових актів», — повідомляє Свириденко у дописі, опублікованому в соціальній мережі Facebook.
Реформи охопили низку напрямків, серед яких вдосконалення системи державних закупівель, розвиток факторингу, інтеграція енергетичних ринків з Європейським Союзом, трансформація аграрного сектору, підтримка підприємництва ветеранів, розвиток житлової політики, модернізація дошкільної та професійної освіти, а також відновлення системи екологічного моніторингу викидів парникових газів.
«Наступний етап програми передбачає залучення ще 1 млрд доларів до кінця 2026 року після виконання певних умов», – зазначила прем’єр-міністр.
Вона також повідомила, що частина фінансування в рамках програми забезпечена гарантіями урядів Великої Британії та Японії.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/18v8tuSZnE/?mibextid=wwXIfr
До Сербії прибула група з 50 юних спортсменів із Сумської та Херсонської областей України. До складу делегації увійшли вихованці регіонального спортивного ліцею «Барса» та Нововоронцовської дитячо-юнацької спортивної школи, повідомдяє телеграм-канал “Сербський економіст”.
Під час перебування в Сербії діти візьмуть участь у тренуваннях, спортивних змаганнях і спільних заходах зі своїми сербськими однолітками.
Організація табору стала можливою завдяки підтримці уряду Сербії, Міністерства спорту та Футбольного союзу Сербії. Подібні програми проводяться вже не перший рік і спрямовані на реабілітацію та відпочинок українських дітей, які постраждали від наслідків війни.
Останніми місяцями також помітно активізувалося гуманітарне та громадське співробітництво між Сербією та Україною, чому сприяє робота нового посла України в Белграді.
Норвегія оголосила про виділення 3 млрд крон (268 млн євро) на зміцнення протиповітряної оборони України, зокрема в рамках програми PURL та для закупівлі ракет до Patriot у країн, які вже їх мають, повідомила пресслужба норвезького уряду.
“Норвегія зараз надає додаткові 3 мільярди норвезьких крон на зміцнення систем протиповітряної оборони України”, – йдеться у повідомленні пресслужби уряду на сайті.
Повідомляється, що Норвегія разом з Данією, Німеччиною та Канадою замовить нові ракети протиповітряної оборони Patriot безпосередньо у виробника в США в рамках програми PURL.
“Враховуючи тривалі терміни поставки деяких із цих ракет, Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже їх мають для якнайшвидшого постачання Україні”, – наголосили в уряді Норвегії.
Норвегія також виділяє кошти, щоб долучитися до ініціативи України зі спільної з європейцями розробки антибалістичних систем. “Україна запросила європейських партнерів взяти участь у розробці спеціалізованої системи протиракетної оборони. Це також може мати значення для оборони Норвегії та інших країн-членів Альянсу. Норвегія виділяє фінансування, щоб мати змогу зробити свій внесок у цю ініціативу”, – йдеться у повідомленні.
“У майбутньому балістичні ракети також можуть становити серйозну загрозу для Норвегії та країн-союзників. Тому українська ініціатива є цікавою з точки зору зміцнення обороноздатності Норвегії”, – сказав міністр оборони Торе О. Сандвік.
Президент України Володимир Зеленський під час саміту НАТО в Анкарі заявив, що ключовою темою обговорень з партнерами буде постачання ракет-перехоплювачів до ЗРК Patriot, які критично важливі для спроможності України збивати російську балістику – та зауважив, що ці ракети є не лише у США.
Як повідомлялося, Нідерланди, Німеччина, Фінляндія, Швеція, Литва, Естонія, Латвія, Данія та Польща звернулися до Європейської комісії з вимогою якомога швидше дати дозвіл на закупівлю ракет до систем ППО виробництва США в рамках “оборонної” частини з 90 млрд євро, що ЄС надає Україні у 2026-27 роках.
Міжнародний валютний фонд прогнозує, що Україна у 2027–2031 роках буде однією з економік Європи, що найшвидше зростають, як випливає з оцінки Euronews, опублікованої на основі даних World Economic Outlook МВФ. Першоджерелом даних є база IMF World Economic Outlook, у якій публікуються прогнози по країнах, включаючи показники реального зростання ВВП до 2031 року.
Згідно з розрахунками Euronews, МВФ очікує середньорічне зростання економіки України на рівні 3,8% у 2027–2031 роках. Найсильнішим роком у прогнозному періоді має стати 2028 рік, коли зростання може становити близько 4,2%. За цим показником Україна входить до п’ятірки європейських економік, які, як очікується, зростатимуть більш ніж удвічі швидше за єврозону.
У добірці найдинамічніших економік Європи Україна зазначена після Мальти та Косово. Нижче в рейтингу знаходяться Сербія із середньорічним зростанням 3,52% та Молдова з прогнозом близько 3,5%. Для порівняння: економіка єврозони, за даними МВФ, у 2027–2031 роках зростатиме в середньому на 1,2% на рік, а економіка ЄС загалом — приблизно на 1,4%.
Ключовим фактором зростання України називається відновлення економіки та інфраструктури після війни. Euronews зазначає, що прогноз МВФ фактично є сценарієм відновлення: він передбачає поступове зниження інтенсивності війни та запуск масштабних інвестицій у реконструкцію. Оцінка потреб у відновленні, за даними публікації, наближається до $600 млрд.
При цьому прогноз для України залишається одним із найбільш невизначених у Європі. У червневому повідомленні МВФ щодо України від 12 червня 2026 року фонд прямо зазначив, що перспективи країни залишаються «виключно невизначеними», оскільки війна продовжує завдавати тяжкої шкоди населенню та економіці. МВФ також зазначив, що зростання ВВП України у 2026 році може сповільнитися до 1,0–1,6 % через наслідки триваючої війни Росії проти України та зовнішні шоки.
Саме ця різниця між короткостроковою та середньостроковою картиною є головним елементом прогнозу. У 2026 році українська економіка залишається під тиском військових ризиків, пошкодження інфраструктури, бюджетних видатків, дефіциту робочої сили та високої залежності від зовнішнього фінансування. Але у 2027–2031 роках, за умови поліпшення ситуації з безпекою, відновлення може стати головним джерелом зростання.
Для України такий прогноз означає, що країна може увійти до числа найдинамічніших економік Європи не за рахунок звичайного циклічного зростання, а за рахунок ефекту післявоєнного відновлення, інвестицій в інфраструктуру, будівництво, енергетику, логістику, промисловість та інтеграцію з ринком ЄС.
Однак цей сценарій безпосередньо залежить від безпеки, міжнародної допомоги, стійкості державних фінансів, темпів реформ та здатності залучити приватний капітал. Без зниження військових ризиків зростання може виявитися значно нижчим: Euronews зазначає, що за несприятливим сценарієм МВФ, за умови продовження інтенсивних бойових дій, зростання України у 2027 році може становити лише близько 1%.
Таким чином, Україна в прогнозах МВФ виглядає однією з найперспективніших економік Європи на горизонті 2027–2031 років, але цей потенціал залишається тісно пов’язаним із завершенням війни, масштабом відновлення та здатністю країни перетворити міжнародну підтримку на довгострокове економічне зростання.
Українські аграрії станом на 7 липня намолотили 1,022 млн тонн ранніх зернових та зернобобових культур нового врожаю, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
“Цьогоріч через погодні умови жнива розпочалися дещо пізніше. Але аграрії працюють максимально інтенсивно, і вже маємо перший мільйон тонн зерна – це хороший результат для цієї дати. Він став можливим завдяки злагодженій роботі виробників та ефективній організації польових робіт навіть в умовах безпекових і логістичних викликів”, – цитує пресслужба заступника міністра Тараса Висоцького.
За інформацією міністерства, жнива ранніх зернових та зернобобових культур тривають у 15 областях. Зернові вже обмолочено на площі 251,4 тис. га, що становить 3% від прогнозованої, середня врожайність становить 40,7 ц/га.
Аграрії вже зібрали 719,4 тис. тонн ячменю, 264,6 тис. тонн пшениці та 35,1 тис. тонн гороху.
У Херсонській та Івано-Франківській областях розпочалося збирання ріпаку, якого намолочено 2,68 тис. тонн.
Найбільші обсяги зерна нового врожаю намолотили аграрії Одеської (389 тис. тонн) та Миколаївської (347,2 тис. тонн) областей.
За інформацією Мінекономіки, українські аграрії засіяли понад 20 млн га озимими та ярими зерновими й олійними культурами у 2026 році. Зокрема 5,88 млн га ярими зерновими та зернобобовими і 7 млн га технічними культурами.
Норвегія зараз надає додаткові 3 мільярди норвезьких крон на зміцнення систем протиповітряної оборони України, повідомляє норвезький уряд.
“Україні вдається зупинити більшість безпілотників та крилатих ракет, але їй потрібно посилити свою оборону від балістичних ракет. Це один із найнагальніших пріоритетів України. Тому Норвегія зараз виділяє 3 мільярди норвезьких крон на протиповітряну оборону”, – сказав прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
У вівторок прем’єр-міністр зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським на саміті НАТО в Анкарі, Туреччина.
“Росія вдень і вночі надсилає в Україну сотні безпілотників і ракет. Система протиповітряної оборони Patriot є високоефективною та може протидіяти широкому спектру загроз, включаючи балістичні ракети”, – сказав міністр оборони Торе О. Сандвік.
Разом з Данією, Німеччиною та Канадою Норвегія замовить нові ракети протиповітряної оборони Patriot безпосередньо у виробника в США. Норвегія продовжуватиме підтримувати програму PURL, яку очолюють США. PURL – це програма НАТО з координації фінансування та пожертвування передового військового обладнання США Україні, включаючи засоби протиповітряної оборони. Враховуючи тривалі терміни поставки деяких із цих ракет, Норвегія також планує закуповувати ракети Patriot у країн, які вже їх мають, щоб полегшити швидке пожертвування Україні.
Як повідомляє норвезький уряд, Україна запросила європейських партнерів взяти участь у розробці спеціалізованої системи протиракетної оборони. Це також може мати значення для оборони Норвегії та інших країн-членів Альянсу. Норвегія виділяє фінансування, щоб мати змогу зробити свій внесок у цю ініціативу.
“У майбутньому балістичні ракети також можуть становити серйозну загрозу для Норвегії та країн-союзників. Тому українська ініціатива є цікавою з точки зору зміцнення обороноздатності Норвегії”, – сказав Сандвік.
В уряді зазначили, що між 2023 і 2025 роками Норвегія надала Україні підтримку протиповітряної оборони на загальну суму 30 мільярдів норвезьких крон. Норвегія також надає значне фінансування для зміцнення протиповітряної оборони України у 2026 році.
