Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що вступ України до Європейського Союзу стане загрозою для польського сільського господарства.
«Я визнаю, що вступ України до ЄС становить загрозу для польського сільського господарства. Я є президентом Польщі і, розуміючи прагнення України, завжди відстоюватиму справедливе ставлення до польських фермерів та польської сільськогосподарської продукції, зокрема в контексті
«Зеленого курсу» та рішень ЄС», – заявив Навроцький, повідомляє пресслужба Канцелярії президента.
Він також додав, що в Польщі «занадто прекрасна земля» для того, щоб «віддавати польське сільське господарство чи то ідеології, чи то комусь іншому».
Уряд Нідерландів пообіцяв придбати для України дрони та обладнання протиповітряної оборони на загальну суму EUR500 млн, повідомляє Reuters.
“Дрони на суму 250 мільйонів євро буде закуплено у нідерландських оборонних компаній. Решта 250 мільйонів євро буде витрачено в рамках ініціативи з постачання Україні зброї, виробленої у Сполучених Штатах (PURL)”, – йдеться у повідомленні.
Разом із новим анонсом загальний внесок Нідерландів в ініціативу PURL сягне EUR1 млрд. Вона передбачає постачання Україні обладнання та ракет для протиповітряної оборони, а також боєприпасів для винищувачів F-16 та інших систем.
Нідерланди та Україна також підписали лист про наміри щодо співпраці в галузі оборонних інновацій.
PURL, дрони, НИДЕРЛАНДЫ, ППО, УКРАЇНА
Україна спільно з Албанією підписали угоду про міжнародне автомобільне сполучення, що передбачає можливість для регулярних вантажних і пасажирських перевезень, повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
“На практиці це означає більше можливостей для експорту українських товарів, спрощення роботи для перевізників, розвиток нових транспортних маршрутів через країни Південно-Східної Європи та кращу транспортну доступність для громадян обох держав”,- написав Кулеба у Телеграм у вівторок.
За його словами, відтепер Албанія стала 37-ю країною, з якою Україна матиме “транспортний безвіз”.
Зазначається, що міністерство продовжує також працювати над розширенням міжнародного транспортного сполучення України, відкриттям нових ринків для перевізників.
автомобільне сполучення, АЛБАНИЯ, перевізники, ТРАНСПОРТНЫЙ БЕЗВИЗ, УКРАЇНА
Як повідомляє Сербський Економіст, посольство України в Сербії оголосило безстроковий збір коштів на відновлення Києво-Печерської лаври, яка постраждала внаслідок війни.
Посольство закликало українську громаду, мешканців Сербії, бізнес та всіх бажаючих підтримати відновлення однієї з головних святинь християнства.
Києво-Печерська лавра — один із найважливіших релігійних та історичних символів України. Вона входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і має значення не лише для України, а й для всієї православної та європейської культурної традиції.
Тому збір коштів може стати формою солідарності не лише української діаспори, а й сербського суспільства.
Кошти збираються на рахунок благодійного фонду «Допомагати просто».
Реквізити, опубліковані посольством:
Одержувач: БО БФ «ДОПОМАГАТИ ПРОСТО!»
Код одержувача: 37806835
Рахунок: UA493052990000026003050007570
Банк: АТ КБ «ПриватБанк»
Посилання на повідомлення посольства:
https://serbia.mfa.gov.ua/news/bezstrokovij-zbir-na-vidnovlennya-kiyevo-pecherskoyi-lavri
https://t.me/relocationrs/3046
Обсяг імпорту в Україну легкових автомобілів, враховуючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та авто для перегонів (код УКТ ЗЕД 8703), у грошовому вимірі у січні-травні 2026 року становив $1,71 млрд, що на 16,6% менше за показник аналогічного періоду 2025 року ($2,05 млрд).
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, зокрема, у травні імпорт легкових авто скоротився на 23,6% порівняно з травнем минулого року, тоді як порівняно з квітнем-2026 зріс на 11,2%– до $400,4 млн.
До трійки найбільших постачальників легкових авто в Україну за п’ять місяців увійшли США, Німеччина та Японія, тоді як за попередній рік це були ці самі країни, але найбільшим експортером була Німеччина, далі йшли США та Японія. Зокрема, поставки авто зі США скоротились на 5,6% – до $317,4 млн, з Німеччини зменшились майже на 30% – до $272,6 млн, тоді як з Японії зросли на 7,3% – до $246,9 млн.
З інших країн весь імпорт легкових авто за цей період становив $874,6 млн – на 20,3% менше за показник торік.
Водночас за п’ять місяців Україна експортувала такі транспортні засоби тільки на $0,99 млн, тоді як торік сумарно на $2,69 млн були поставки до ОАЕ, Чехії та Словаччини.
Як повідомлялося, 2025 року в Україну було ввезено легкових авто майже на $6,15 млрд, що на 40,2% більше за показник 2024 року. До трійки найбільших експортерів входили США, Німеччина і Китай. Експортовано було авто на $10,1 млн (у 2,7 раза менше).
Суттєвий приріст імпорту в Україну легкових авто в останні місяці 2025 року був зумовлений інформацією про скасування з 1 січня 2026 року пільг з ПДВ на ввезення електромобілів, тоді як з початку поточного року їх імпорт значно скоротився. Натомість з березня почалось повільне, але поступове відновлення ринку легкових авто, зокрема і електромобілів.
Україна виконала близько 15% реформ із 10-пунктного плану, узгодженого з Європейським Союзом у рамках підготовки до переговорів про вступ, повідомляє The Guardian з посиланням на оцінку чиновників ЄС.
За даними видання, план був узгоджений у грудні між єврокомісаром з питань розширення Мартою Кос та віцепрем’єр-міністром України Тарасом Качкою. Він включає пріоритетні кроки у сфері верховенства права, антикорупційної політики, судової системи та прокуратури.
Зокрема, програма передбачає заходи щодо посилення незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), прийняття антикорупційної стратегії, а також реформи процедур призначення суддів і прокурорів.
The Guardian зазначає, що європейські чиновники визнають зусилля України та Молдови щодо проведення реформ в умовах складних обставин, однак у випадку України оцінка супроводжується розчаруванням через недостатньо швидке виконання узгоджених пріоритетів.
Публікація з’явилася на тлі початку першої фази переговорів України та Молдови про вступ до ЄС. Цей етап стосується так званого першого кластера переговорів — питань верховенства права, демократії, функціонування інститутів та базових реформ.
Для України ці напрямки є ключовими, оскільки без прогресу в антикорупційній та судовій сферах подальше просування по переговорних кластерах буде ускладненим. ЄС традиційно розглядає незалежність антикорупційних органів, якість роботи прокуратури та судової системи як основу для всіх інших реформ.
Україна подала заявку на вступ до ЄС у лютому 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення. У червні 2022 року країна отримала статус кандидата, а в 2024 році ЄС формально відкрив переговори про вступ. Однак практичний прогрес у переговорах залежить від виконання реформ та одностайної підтримки всіх країн-членів ЄС.
The Guardian пише, що вступ до ЄС вимагає від країни-кандидата прийняття тисяч європейських законів і рішень, а також схвалення з боку всіх чинних членів союзу. Тому навіть за умови політичної підтримки України процес інтеграції може зайняти роки.
Першоджерело: The Guardian – “Ukraine and Moldova to enter first phase of EU membership negotiations”.
