Іноземні громадяни у першому півріччі 2026 року придбали в Іспанії 62 327 об’єктів житлової нерухомості, що на 13% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Водночас середня ціна житла, яке купували іноземці, зросла на 9,4% і досягла рекордних €2 644 за кв. м, свідчать дані Генеральної ради нотаріусів Іспанії (Consejo General del Notariado), оприлюднені 15 жовтня.
За інформацією Центру статистичної інформації нотаріату (CIEN), це найбільше річне скорочення кількості угод з іноземними покупцями з першого півріччя 2020 року. Частка іноземців у загальній кількості операцій із житлом знизилася до 18,3% проти 19,2% роком раніше та 20,3% у 2024 році.
Найпомітніше зменшилася активність покупців, які не мають статусу резидента Іспанії. Вони придбали 22 940 об’єктів, що на 18% менше, ніж роком раніше. На цю категорію припало 36,8% усіх угод іноземців.
Іноземці, які проживають в Іспанії, придбали 39 387 об’єктів, або 63,2% від загальної кількості покупок іноземних громадян. Порівняно з першим півріччям 2025 року їхня активність скоротилася на 10%.
Попри зниження кількості угод, вартість житла продовжила зростати. Нерезиденти платили в середньому €3 493 за кв. м, що на 11,8% більше, ніж роком раніше. Для іноземців-резидентів середня ціна становила €2 102 за кв. м (+9,8%), тоді як громадяни Іспанії купували житло в середньому за €1 971 за кв. м (+8,7%).
Найбільшими покупцями житла серед іноземців у першому півріччі стали громадяни Марокко, які здійснили 4 960 угод, або 8% від загальної кількості іноземних покупок. Вперше за цим показником вони випередили громадян Великої Британії, на яких припало 4 541 угода (7,3%).
Третє місце посіла Італія з 4 109 угодами (6,6%), четверте – Румунія з 3 974 угодами (6,4%), п’яте – Німеччина з 3 907 угодами (6,3%).
Найвищу середню вартість придбаної нерухомості зафіксовано серед громадян США – €3 948 за кв. м. Далі йшли покупці зі Швеції (€3 839), Німеччини (€3 763), Швейцарії (€3 760) та Норвегії (€3 588).
Українці також залишаються помітною групою іноземних покупців іспанської житлової нерухомості. Хоча в короткому повідомленні нотаріату за перше півріччя 2026 року окремі абсолютні показники щодо громадян України не наведені, відповідна інформація міститься в офіційній статистиці Колегії реєстраторів Іспанії.
Згідно з даними реєстраторів, у першому кварталі 2026 року українці забезпечили 3,08% усіх зареєстрованих покупок житла іноземцями, посівши десяте місце серед національностей. Це відповідає приблизно 764 угодам.
У другому кварталі частка українців становила 2,94%, а їхня позиція в рейтингу знизилася до одинадцятої. Виходячи із загальної кількості зареєстрованих угод іноземців, на громадян України припало орієнтовно 789 покупок.
Таким чином, за підсумками першого півріччя 2026 року українці могли придбати в Іспанії близько 1,55 тис. житлових об’єктів за методологією Колегії реєстраторів.
При цьому статистика реєстраторів і нотаріусів не є тотожною. За даними реєстраторів, іноземці придбали за півріччя близько 51,6 тис. об’єктів, тоді як нотаріуси зафіксували 62,3 тис. угод. Розбіжність пов’язана з різними етапами реєстрації операцій та методиками статистичного обліку. Тому розрахункова кількість покупок українців не може безпосередньо співвідноситися із загальною кількістю угод за даними нотаріату.
Водночас у нотаріальній статистиці найбільше річне скорочення покупок за окремими національностями зафіксовано серед громадян Росії (-26,2%), Китаю (-26,1%), США (-22%), Болгарії (-21,6%), Бельгії (-21,3%) та Великої Британії (-21%).
Зростання кількості придбаних об’єктів серед основних груп іноземних покупців продемонстрували лише громадяни Венесуели (+10,2%) та Колумбії (+7,4%).
Географічно найбільша активність іноземців зберігається в туристичних і прибережних регіонах. Зокрема, у Валенсійській автономній спільноті нерезиденти придбали 9 250 об’єктів, що становить 40,3% усіх покупок цієї категорії в Іспанії. Ще 5 800 угод припало на Андалусію, 2 046 – на Канарські острови.
Серед іноземців-резидентів найбільшу кількість угод зареєстровано в Каталонії – 8 516, Валенсійській спільноті – 8 196 та Андалусії – 6 007.
Кількість покупок житла іноземцями скоротилася майже в усіх автономних спільнотах країни. Винятками стали Кастилія-Ла-Манча (+4,4%) та Естремадура (+3,3%).
Найбільше падіння зафіксовано в Кантабрії (-20,5%), на Канарських островах (-20,3%) та в Мадридській автономній спільноті (-19,7%). На Балеарських островах і у Валенсії кількість угод скоротилася на 15,4%.
При цьому ціни для іноземних покупців зросли у 15 із 17 автономних спільнот. Найсуттєвіше подорожчання відбулося в Кантабрії (+23%), Астурії (+22,3%), Естремадурі (+16,4%), Валенсії (+15,6%) та Мадриді (+15,4%).
Поточна статистика свідчить про зміну ситуації на іспанському ринку: після кількох років високої активності кількість покупок іноземцями почала скорочуватися, тоді як вартість придбаної нерухомості продовжує встановлювати нові максимуми.
Для міжнародних інвесторів та іноземців, які планують переїзд до Іспанії, це означає зростання витрат на придбання житла навіть в умовах послаблення попиту. Водночас регіональні відмінності залишаються значними, а ринок прибережних курортів продовжує суттєво відрізнятися від внутрішніх районів країни.
Consejo General del Notariado є загальнонаціональним органом представництва нотаріату Іспанії. Його статистичний центр CIEN аналізує дані нотаріально посвідчених операцій. Colegio de Registradores веде окрему статистику зареєстрованих прав на нерухомість, зокрема за громадянством покупців.
Заступник міністра внутрішніх справ Польщі Мачей Дущик звернув увагу на внесок українців у функціонування польської економіки. Про це він заявив в ефірі Polsat News.
Polsat News пише, що Дущик вважає, що в багатьох випадках відсутність участі України відчувається. «Якби не громадяни України, ми б чекали на автобус 10 хвилин, а не п’ять. Адже вони заповнюють прогалини на польському ринку праці. Тому певна частина польської економіки залежить від біженців з України. Загалом це українці, які живуть у Польщі, і нам потрібно повторювати це дедалі частіше, бо якби у нас склалася така ситуація, коли одного дня всі українці об’єднаються й не підуть на роботу, польська економіка зупиниться», – сказав він.
Він також розкритикував ідею партії «Право і справедливість» (PiS) щодо депортації безробітних чоловіків призовного віку з України. У цьому контексті в суспільних дискусіях пролунала цифра в 3 тисячі осіб. «Три тисячі – це невелика бригада. Нагадаю, що в Україні мобілізовано 900 тисяч осіб, тому це зовсім не допомога. Насправді ті, хто не працює в Польщі, – це ті, хто доглядає за своїми дітьми-інвалідами, або ті, хто отримав поранення на передовій і проходить реабілітацію в Польщі», – сказав він.
На запитання, чи почнуть біженці повертатися в Україну після закінчення війни, Дущик відповів, що «це процес, який ми спостерігали в інших країнах, і його дуже легко передбачити».
«Буває, що ті, хто заявляє: «Я залишаюся», — виїжджають, бо щось трапляється. А ті, хто каже: «Я поїду, щойно закінчиться війна», – залишаються. Звісно, ці тенденції змінюються з кожним місяцем, оскільки коріння, яке вони пускають у приймаючому суспільстві, в даному випадку польському, стають дедалі глибшими. Якщо хтось віддав своїх дітей до школи, вони вивчають польську мову; якщо людина працює на ринку праці, то ймовірність того, що вона повернеться в Україну без сильного стимулу до повернення, практично дуже низька», – зазначив він.
Українці, які перебувають у США за статусом тимчасового захисту (TPS), з 22 липня могли втратити дозволи на працевлаштування (EAD), але напередодні суд у Массачусетсі тимчасово призупинив це рішення, повідомив голова правління УКМЦ Валерій Чалий, який був послом у США у 2015–2019 роках.
«22 липня сотні тисяч українців, які мали статус TPS, мали втратити роботу в Америці. Бо спочатку була одна постанова, а потім вийшов «великий законопроект» президента (One Big Beautiful Bill Act – ІФ-У), і він скоротив термін дії дозволу на роботу, так званого EAD, до 22-го числа… Лише в одному штаті справа дійшла до суду, і цей суд поки що тимчасово призупинив дію рішення», – описав ситуацію Чалий під час організованої NV дискусії, присвяченої лобіюванню та просуванню інтересів України в США.
Дипломат із жалем констатував, що нова хвиля українських біженців у США поки що не змогла об’єднатися й організуватися, щоб захищати себе, а багато advocacy-організацій, які займаються питаннями американської політичної та військової підтримки, також не надали допомогу українцям.
«Зараз в Америці складаються дуже складні умови для цих українців. Але наш уряд цим не займається – жодним чином», – зазначив Чалий, хоча, на його думку, левова частка цих українців все одно вже не повернеться в Україну.
Він уточнив агентству «Інтерфакс-Україна», що поточний термін дії TPS для українців закінчується 19 жовтня цього року, і якщо його не буде продовжено, а людина не має іншого легального статусу, їй доведеться покинути США. За словами Чалого, рішення про продовження цього статусу має бути ухвалено не пізніше ніж за 60 днів до його закінчення, тобто до середини серпня.
Згідно з інформацією на спеціалізованих ресурсах, 21 липня Федеральний окружний суд штату Массачусетс у справі Venezuelan Association of Massachusetts проти USCIS (Служба громадянства та імміграції США) виніс екстрену судову заборону на припинення з 22 липня дії EAD для бенефіціарів TPS, зокрема для українців. Остаточне рішення з цього питання очікується не пізніше 5 серпня 2026 року.
Міністерство внутрішньої безпеки США (DHS) може продовжити статус TPS для українців на 12 або 18 місяців, а в разі відсутності рішення DHS до 20 серпня цього року він буде автоматично продовжений ще на 6 місяців.
За даними некомерційної організації Nova Ukraine, вартість першої заяви на TPS становить $510, тоді як EAD на основі TPS коштує $1030, а знижена плата за певних умов – $560.
За поточними оцінками, у США статус TPS мають понад 100 тис. українців.
Як повідомлялося, ЄС нещодавно вирішив продовжити тимчасовий захист для українців ще на рік – до 4 березня 2028 року, але ввести обмеження на його надання військовозобов’язаним.
Українці залишаються ключовою іноземною робочою силою для польської економіки: станом на кінець січня 2026 року в цій країні офіційно працювали 757,7 тис. громадян України, що становить майже 68% усіх працевлаштованих іноземців, повідомляє аналітичний центр міжнародної компанії з працевлаштування Gremi Personal з посиланням на Центральне статистичне управління Польщі (GUS).
Загальна кількість іноземних працівників при цьому перевищила 1,1 млн осіб – на 7,1% більше, ніж роком раніше. “Понад мільйон іноземних працівників – це вже не реакція на тимчасовий дефіцит кадрів, а структурна зміна польської економіки. Бізнес звик працювати в умовах, коли без іноземців неможливо забезпечити нормальне функціонування виробництва, логістики, будівництва, сфери послуг та сільського господарства”, – зазначає засновник Gremi Personal Євген Кіріченко.
За його словами, ця тенденція матиме довгострокові наслідки для всього регіону центральної та Східної Європи, в тому числі, для України.
“Після завершення війни Україна опиниться в ситуації, коли їй доведеться одночасно відбудовувати економіку, реалізовувати масштабні інфраструктурні проєкти та компенсувати демографічні втрати. Проте в цей самий час Польща, Німеччина, Чехія та інші країни теж потребуватимуть працівників. Фактично розпочнеться конкуренція за одну й ту саму робочу силу”, – вважає Кіріченко.
Аналітики підкреслюють, що українці вже добре інтегровані у європейський ринок праці, знають мови, мають досвід роботи та не потребують тривалої адаптації. Для роботодавців це означає менші витрати на інтеграцію порівняно із залученням працівників із більш віддалених країн. Водночас, вони також звертають увагу, що Україна поки що практично не веде дискусії про те, як компенсувати можливий дефіцит робочої сили і якщо після війни значна частина громадян обере роботу за кордоном, країна зіткнеться з нестачею працівників саме тоді, коли вони будуть найбільше потрібні для відновлення економіки.
Генеральне консульство України в Ліоні з 9 липня розпочинає консульський прийом громадян після завершення адміністративних заходів і технічних налаштувань, повідомила установа на своєму офіційному сайті.
Прийом здійснюватиметься через електронну чергу, а для громадян вразливих категорій передбачено окремий запис. У Генконсульстві закликали українців заздалегідь ознайомитися з порядком надання консульських послуг та вимогами до документів.
Консульський округ Генерального консульства України в Ліоні охоплює три регіони Франції: Овернь-Рона-Альпи, Прованс-Альпи-Лазурний Берег і Корсику. Саме громадяни, які проживають у цих регіонах, зможуть ставати на тимчасовий і постійний консульський облік, реєструвати набуття громадянства України за народженням, а також ставити на облік усиновлених дітей.
Водночас інші консульські дії вчинятимуться без обмеження щодо місця проживання у Франції. У Генконсульстві також уточнили, що закордонні паспорти, раніше оформлені в Посольстві України у Франції, можна буде отримати лише в Посольстві України у Франції.
Генконсульство також планує проводити виїзне консульське обслуговування у віддалених містах з найбільшим компактним проживанням українців. Перші такі виїзди заплановані у вересні в Ніцці та в жовтні в Марселі. Можливість виїзних обслуговувань в інших містах також може розглядатися залежно від потреб громади.
Відкриття Генконсульства в Ліоні має зменшити навантаження на Посольство України у Франції та спростити доступ до консульських послуг для українців, які проживають на південному сході країни, зокрема в регіонах Ліона, Гренобля, Марселя, Ніцци та на Корсиці.
За даними Eurostat, станом на 30 квітня 2026 року в ЄС під тимчасовим захистом перебували 4,37 млн громадян країн поза ЄС, які виїхали з України через війну; понад 98,5% з них були громадянами України. Водночас щодо Франції Eurostat окремо зазначає, що її дані зазвичай не включають неповнолітніх, тому офіційна статистика тимчасового захисту не повністю відображає загальну чисельність української громади в країні.
За медійними оцінками, у Франції може перебувати приблизно 80-100 тис. українців, які виїхали після початку повномасштабної війни, хоча частина з них уже перейшла з режиму тимчасового захисту на інші правові статуси або залишила країну.
Генконсульство, консульська послуга, Ліон, українець, ФРАНЦІЯ
Роботодавці запропонували роботу 1554 українцям віком від 50 років у рамках урядової програми «Досвід має значення»; станом на 22 червня 2026 року 841 учасник успішно влаштувався на роботу, а ще 713 наразі проходять стажування.
Згідно з повідомленням на сайті Міністерства економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України, загалом до ініціативи долучилися понад 2,3 тис. кандидатів, тоді як роботодавці розмістили майже 2,6 тис. вакансій.
Найбільшу активність за кількістю кандидатів демонструють Київ, а також Львівська, Харківська, Миколаївська та Запорізька області. Лідерами за кількістю пропозицій про роботу є Київ, Львівська, Харківська, Запорізька та Рівненська області. Найбільший попит спостерігається на продавців продовольчих і непродовольчих товарів, бухгалтерів, водіїв, підсобних робітників, кухарів, прибиральників службових приміщень, сторожів, швачок, двірників та адміністраторів.
У міністерстві зазначають, що в умовах дефіциту кадрів фахівці вікової категорії 50+ є важливою групою для ринку праці, проте частина з них стикається з віковими стереотипами, необхідністю оновлення навичок або труднощами після тривалої перерви в роботі. Для подолання цих бар’єрів програма поєднує в собі професійну орієнтацію, допомогу служби зайнятості, стажування та прямий контакт із роботодавцями.
Окремим напрямком є навчання, яке розпочалося у другій половині червня. Зокрема, курс про взаємодію в міжвікових командах зібрав 1,35 тис. реєстрацій, курс із цифрових інструментів та штучного інтелекту (ШІ) — 1,1 тис. заявок, а курс із кар’єрної стратегії — 883 заявки.
У відомстві додали, що до реалізації та фінансування програми залучені Мінекономіки, Державна служба зайнятості (ДСЗ), агропромхолдинг «Астарта», БФ «Жизнелюб», Федерація роботодавців України (ФРУ), а також мультидонорська ініціатива Skills4Recovery, Skills Alliance та інші партнери.
Як повідомлялося, Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства спільно з партнерами запустило проєкт стажування для дорослих «Досвід має значення» 11 травня 2026 року. Ініціатива реалізується в рамках Національної стратегії безбар’єрності на 2026 рік і спрямована на подолання дефіциту кадрів, який, за даними EBA, відчувають 75% компаній в Україні. Модель проєкту побудована на трьох складових: навчальна програма для оновлення резюме та підготовки до співбесід, прямі зустрічі з представниками бізнесу для обговорення форматів співпраці, а також безпосереднє стажування тривалістю до 10 днів для оцінки взаємної відповідності перед ухваленням рішення про працевлаштування.
працевлаштування, РИНОК ПРАЦІ, роботодавець, стажування, українець
