Представник країни виступив на 51-й сесії Комітету з питань всесвітньої продовольчої безпеки. Уточнюється, що за останні шість років бідність скоротилася вдвічі внаслідок фундаментальних реформ, що реалізуються у країні.
Рівень бідності в Узбекистані до 2030 року планується зменшити на 7%. У новій стратегії згадувалося, що загалом у галузь буде залучено $15 млрд. інвестицій з метою підвищення продуктивності та рентабельності у сільському господарстві, — йдеться у повідомленні.
Також йшлося про суворі заходи, щодо пом’якшення негативних наслідків зміни клімату, біорізноманіття, екологічної ситуації, зокрема, проблем, спричинених висиханням Аральського моря.
23 жовтня у Люксембурзі делегація Узбекистану на чолі з міністром закордонних справ Бахтіором Саїдовим взяла участь у 19-й Міністерській зустрічі «ЄС – Центральна Азія, за підсумками якої підписано Спільне комюніке.
У рамках візиту до Люксембурга міністр закордонних справ Узбекистану провів окремі переговори з главами зовнішньополітичних відомств Австрії, Румунії, Болгарії, Естонії, Литви, Іспанії та Португалії. При цьому з міністром закордонних справ Естонії підписано Міжурядову угоду про реадмісію (на прийняття назад державою своїх громадян, які надсилаються з іншої держави).
Також Бахтіор Саїдов зустрівся з віце-президентом Європейського інвестиційного банку ЄІБ Терезою Червінською та Комісаром ЄС з міжнародного партнерства Юттою Урпілайнен.
Світовий банк покращив прогноз економічного зростання в Узбекистані цього і наступного року. В опублікованій 5 жовтня доповіді про економіку регіону Європи та Центральної Азії говориться, що зростання ВВП Узбекистану наблизиться до 5,5% у 2023 році (+0,4 п. п. порівняно з червневим прогнозом) і може поступово прискоритись у середньостроковій перспективі, досягнувши 5,6% (+0,2 п. п.) та 5,8% у 2024 та 2025 роках, відповідно.
Зростання споживання в 2023 році знизиться, що пов’язано з обсягами грошових переказів, що зменшуються, з Росії.
Очікується прискорення зростання імпорту цього року. Його обсяги продовжуватимуть зростати у середньостроковій перспективі для підтримки темпів модернізації економіки.
Із зменшенням грошових переказів поточний дефіцит платіжного балансу країни досяг 6,3% у першому півріччі і продовжуватиме збільшуватися.
За прогнозами, бюджетний дефіцит збільшиться до 5% ВВП у 2023 році через високі витрати в секторі енергетики, вищі витрати на освіту, заробітну плату, пенсії та допомогу в державному секторі, а також у зв’язку зі зниженням надходжень доходів до бюджету.
Згідно з прогнозом, рівень інфляції у 2023 році становитиме 10,2% (2022 року — 11,4%), 2024 року — 10% і 2024 року — 9,9%.
Очікується, що уряд консолідує бюджет у середньостроковій перспективі, знизивши бюджетний дефіцит до 4% ВВП у 2024 році та 3,6% у 2025 році. Це буде пов’язано зі зниженням податкових пільг для державних підприємств, зменшенням витрат на енергетичні субсидії, а також збільшення фінансових надходжень від приватизації державних активів.
Очікується також, що держава буде дотримуватись власних обмежень на зовнішні запозичення. При цьому державний борг збільшився до 36% ВВП у 2023 році і досягне піку у 36,6% у 2024 році.
Федеральний уряд Німеччини веде переговори з кількома країнами про можливе «міграційне партнерство», яке включає швидке повернення нелегальних мігрантів назад до їхніх рідних країн.
Згідно з офіційним представником Міністерства внутрішніх справ, наразі ці переговори стосуються шести країн: Грузії, Молдови, Кенії, Колумбії, Узбекистану та Киргизстану.
На початку травня Узбекистан підписав Меморандум про порозуміння з Німеччиною. Ці заходи спрямовані на боротьбу з нелегальною міграцією та розвиток взаємовигідного співробітництва. Однією з головних цілей цієї угоди є забезпечення швидкого повернення нелегальних мігрантів до їхніх рідних країн.
Уряд Німеччини також розглядає можливість посилення співробітництва у галузі трудової міграції через спільні проекти, спрямовані на навчання та працевлаштування узбецьких громадян у Німеччині. Берлін висловив намір залучити кваліфікованих спеціалістів з Узбекистану до сфери охорони здоров’я та освіти, особливо у сфері догляду за людьми.
У Міністерстві інвестицій, промисловості та торгівлі (МІПТ) відбулася зустріч заступника міністра Сарвара Хамідова із заступником голови Агентства зі співробітництва в галузі міжнародного розвитку КНР Деном Боціно.
У ході переговорів розглянуто хід реалізації проектів за рахунок грантових коштів Уряду КНР, крім того, обговорено перспективи розширення двостороннього фінансово-технічного співробітництва. Китайська сторона високо оцінила реформи, що здійснюються в Узбекистані останніми роками, та висловила готовність до подальшої інтенсифікації взаємодії у реалізації соціально значущих проектів.
На завершення зустрічі відбулася церемонія підписання Меморандуму щодо реалізації пріоритетних грантових проектів. Документом передбачається реалізація 14 проектів на загальну суму понад 190 мільйонів доларів США у таких галузях, як сільське та водне господарство, охорона здоров’я, освіта та інституційний розвиток.
Між Узбекистаном та США було підписано два важливі документи в галузі охорони здоров’я. Підписання відбулося у Ташкенті на першому Узбексько-американському форумі в галузі охорони здоров’я.
Згідно з угодою, підписаною міністром охорони здоров’я Амрілло Іноятовим та послом США Джонатаном Хеником, Узбекистан стає однією з 50 країн-партнерів американської Глобальної програми безпеки в галузі охорони здоров’я, яким США надають посилену підтримку у цій сфері.
Ця програма спрямована на усунення прогалин та зміцнення потенціалу країн у галузі безпеки охорони здоров’я для запобігання, виявлення та реагування на загрози безпеці здоров’я.
«Включення до цієї програми відкриє двері для додаткового фінансування з боку США для запобігання поширенню хвороб, зміцненню ланцюжка поставок та покращенню готовності до можливих майбутніх пандемій», — зазначив посол США у виступі на форумі.
Міністр охорони здоров’я Амрілло Іноятов та директор місії USAID в Узбекистані Девід Хоффман також підписали Меморандум про взаєморозуміння між USAID та Центром безпеки фармацевтичної продукції при МОЗ щодо розширення доступу до безпечних та якісних протитуберкульозних та інших ліків в Узбекистані.
Співпраця Узбекистану та США у фармацевтичній галузі щороку зростає. Якщо 2016 року взаємна торгівля в цьому секторі склала 3,5 млн доларів, то 2021-го — вже 32 млн. доларів.
У рамках своєї програми «Просування якості лікарських засобів +», що реалізується Фармакопеєю США (неурядова організація, що встановлює державні стандарти США для ліків), USAID співпрацює з партнерами в Узбекистані для стійкого зміцнення систем забезпечення якості лікарських засобів та покращення доступу до основних лікарських засобів та медичних виробам гарантованої якості.
