Міжнародна інформаційно-аналітична платформа EastFruit опублікувала статтю, в якій за підсумками сезону 2023/24 років Узбекистан може увійти до числа 5 найбільших світових експортерів свіжої цибулі.
Видання повідомляє, що сезон 2023/24 року ознаменувався заборонами на експорт цибулі з багатьох країн світу. Зокрема заборону на експорт цибулі ввів Єгипет, який зазвичай входить до п’ятірки найбільших експортерів.
В Узбекистані, як і в багатьох інших країнах регіону, були зафіксовані рекорди за площами та обсягами виробництва цибулі. У результаті, ціни на цибулю в Узбекистані в січні були на 40% нижчими, ніж під час її збирання, що гарантувало збитки для перекупників.
Трейдери активно почали шукати можливості експорту цибулі, адже в січні цибулею з Узбекистану були завалені оптові ринки Польщі. Крім того, вже наприкінці березня плануються перші експортні відвантаження нового врожаю цибулі в 300 тис. тонн, який може виявитися новим експортним рекордом. Це дасть змогу Узбекистану випередити Польщу, Афганістан, Іспанію, Єгипет і, можливо, США, за обсягом експорту цибулі та увійти в топ-5 світових експортерів.
Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв 28 грудня підписав Указ, спрямований на забезпечення стабільності цін на основні види продовольчої продукції на споживчих ринках.
Документом до 1 січня 2025 року продовжено термін застосування нульової ставки імпортного мита щодо товарів.
Це харчові субпродукти великої рогатої худоби, риба, молоко, вершки, вершкове масло, яйця, банани, цитрусові, фрукти, цибуля та деякі овочі, кава, чай, рослинні олії, борошно, крупи, борошняні та макаронні вироби, води, засоби для волосся, дитячий одяг та інші.
Указом також установлено, що протягом 2024 року нульова ставка мита застосовується під час ввезення зазначених у товарній позиції 0105 свіжих, охолоджених або заморожених м’яса та харчових субпродуктів домашньої птиці (код ТН ЗЕД 0207), а також соняшникової, сафлорової та бавовняної олій та їх фракцій, нерафінованих або рафінованих, але без зміни хімічного складу (1512).
До кінця 2024 року щодо товарів, які походять з країн, торговельно-економічні відносини з якими не передбачають режиму найбільшого сприяння, подвійна ставка мита не застосовується.
Урядовій комісії з питань залучення інвестицій, промислового розвитку та регулювання торгівлі доручено до 1 лютого внести до Адміністрації Президента пропозиції щодо запобігання різкому зростанню цін на цукор і забезпечення стабільності виробництва.
Крім того, до 1 жовтня комісія має оцінити ефективність пільг і підготувати пропозиції щодо продовження їх застосування.
За січень-листопад 2023 року виробництво автомобілів в Узбекистані становило 355,25 тисячі одиниць, що на 25,9%, або на 73 тисячі більше, ніж в аналогічному періоді 2022 року (282,2 тисячі).
В автомобільній промисловості країни в січні-листопаді 2023 року збільшилося виробництво автомобілів марки “Cobalt” з 90,2 тисячі до 104,57 тисячі (+15,9%), “Chery” з 386 шт. до 9,7 тисячі, збільшилося в 25, 3 рази, “Damas” з 65,5 тисячі до 79,8 (+21,9%), “Tracker” з 4,9 тисячі до 40,7 тисячі збільшився у 8,3 рази, випуск “Оnix” склав 29,2 тисячі, автомобілі легкового спеціалізування з 18,67 тисячі до 21,72 тисячі (+16,7%).
Виробництво Gentra (Lacetti) знизилося з 80,5 тисячі до 74,2 тисячі одиниць. Вітчизняні підприємства також виробили менше вантажних автомобілів – 3015 проти 3686 одиниць за 11 місяців минулого року.
За січень-листопад 2023 року великими підприємствами республіки було вироблено 712,1 тисяч шин для легкових автомобілів, що порівняно з 2022 роком обсяг виробництва зменшився на 17,5%.
Випуск автомобільних двигунів у 2023 році збільшився до 237,5 тисяч (+13,8%), акумуляторів – до 1,03 мільйона (+28,9%).
Виробництво автобусів в Узбекистані впало з 1125 до 776 штук (-31%). Це сталося одночасно з імпортом великої партії китайських автобусів і електробусів, які доставляються в Ташкент, Самарканд, Бухару, Хорезм та інші регіони країни.
Імпорт автомобілів з початку року склав 1,56 млрд доларів США (зростання в 2,2 раза), деталей і запчастин для автомобілів – 1,34 млрд доларів (+16,8%).
Про це на нараді 22 грудня заявив Президент Шавкат Мірзійоєв.
У прайм-тайм з ТБ показують більше зарубіжних серіалів, зазначив Президент Узбекистану. Глава Держави запропонував підтримувати місцевих творчих діячів та доручив розробити Концепцію виробництва національних серіалів.
Президент відмітив, що необхідно довести національні серіали до рівня ідеологічної, художньої та технічної привабливості, щоб вони були цікавими, в якій буде приділено особливу увагу створенню сучасних умов місцевих творчих діячів.
Вільна економічна зона Cinema Park, яка перебуватиме у Ташкентській області, займе 50 га. Хокімам Бухарської, Самаркандської та Ташкентської областей було доручено розпочати проекти зі створення власних вільних економічних кінозон.
Також Глава Держави запропонував розглянути можливість створення багатосерійних анімаційних фільмів про зразковий життєвий шлях великих предків. Ці ініціативи спрямовані на підтримку місцевих творчих діячів та розвиток національної кіноіндустрії в Узбекистані.
Більш детально ви можете ознайомитись, пройшовши за посиланням.
Світовий банк схвалив виділення Узбекистану 800 млн. доларів на особливих пільгових умовах для реалізації реформ у стратегічних галузях, щоб прискорити перехід до ринкової економіки. Кошти підуть на реформи у сфері енергетики, залізничному секторі, сільському господарстві, соціальному захисті та інших галузях.
За даними ВБ, в Узбекистані, незважаючи на значний прогрес, досягнутий у переході до ринкової економіки, є потреба в якнайшвидшому завершенні цього процесу і трансформації нинішньої економічної моделі на більш екологічну і справедливу. Ці заходи допоможуть країні досягти низки цілей у сфері соціально-економічного розвитку та захисту довкілля, йдеться в повідомленні.
Уряд прагне скоротити рівень бідності вдвічі до 2026 року і забезпечити входження країни в групу економік з доходом вище середнього до 2030 року. Для досягнення цих цілей необхідне більш швидке економічне зростання. Його досягнення можливе шляхом зниження держконтролю над економікою і перетворення приватного сектору на основну рушійну силу економічного розвитку, зазначили в банку.
“Уряд твердо відданий програмі реформ, яка дасть змогу перетворити Узбекистан на більш відкриту і конкурентну ринкову економіку. Світовий банк надає підтримку країні в досягненні цієї мети, надаючи необхідні експертні знання, міжнародний досвід і фінансування”, – зазначив заступник міністра економіки і фінансів Узбекистану Жасур Каршибаєв.
Детальніше Ви зможете ознайомитись на сайті
Національне агентство перспективних проектів (НАВП) Узбекистану видало ліцензію ТОВ «COINPAY» на провадження діяльності криптобіржі, це друга ліцензія для такої діяльності в республіці.
Відповідно до реєстру НАВП, єдиним власником COINPAY є фізична особа. У грудні 2012 року COINPAY також зареєструвала в республіці криптомагазин.
В Узбекистані продаж криптовалюти може здійснюватись лише через спеціалізовані криптобіржі. При цьому електронні системи біржових торгів криптовалютою мають бути розміщені на серверах усередині країни. У грудні 2019 року південнокорейська Kobea Group отримала першу ліцензію на створення та провадження діяльності криптобіржі UzNEX в республіці. Зараз у республіці також зареєстровано один криптодепозитарій та десять криптомагазинів. З 1 січня 2023 року громадяни та юридичні особи в Узбекистані можуть здійснювати операції з купівлі, продажу та обміну криптоактивів виключно через національних провайдерів послуг.
