Делегація державного підприємства “Навоїуран” взяла участь у першому Міжнародному форумі з розвитку промисловості природного урану в Пекіні.
В рамках візиту також було організовано зустріч з віце-президентом китайської компанії «China National Nuclear Corporation» (Китайська національна ядерна корпорація, CNNC) Шень Яньфеном, під час якої сторони підписали меморандум «Про стратегічне співробітництво в урановій промисловості».
Представники Мінгеології та «Навоїурану» під час візиту ознайомилися з діяльністю CNNC з підземного видобутку та переробки уранової руди, а також процесами цифровізації у виробництві.
Нагадаємо, «Навоїуран» видобуває уран з 2022 року, після виділення зі складу Навоїйського гірничо-металургійного комбінату. Підприємство планує у 2022—2030 роках збільшити виробництво урану вдвічі — до 7100 тонн на рік.
У рамках візиту помічника державного секретаря США у справах Південної та Центральної Азії Дональда Лу до Узбекистану 7 листопада у Ташкенті відбулося третє засідання Діалогу стратегічного партнерства між Узбекистаном та США.
Делегації обговорили партнерство між Ташкентом і Вашингтоном у сфері політики, економіки, безпеки, людських і культурних вимірах. США підтвердили свою непохитну підтримку незалежності, суверенітету та територіальної цілісності Узбекистану.
Заступник міністра закордонних справ Узбекистану Гайрат Фозилов відзначив динамізм у двосторонніх відносинах та комплексну роботу, виконану обома сторонами у 2023 році щодо зміцнення стратегічного партнерства. Дональд Лу подякував Узбекистану за участь Президента Шавката Мірзійоєва у першому президентському саміті C5+1 на полях Генасамблеї ООН у Нью-Йорку у вересні.
Дональд Лу офіційно підтвердив повну підтримку США у вступі Узбекистану до Світової організації торгівлі.
Сторони також обговорили регіональні питання, такі як продовження гуманітарних зусиль в Афганістані та зміцнення конструктивного партнерства у дипломатичному форматі C5+USA.
Делегації заявили про бажання продовжувати зростання та диверсифікацію торгівлі та інвестицій, просувати сільськогосподарські реформи в Узбекистані, розширювати економічні права та можливості жінок та спільно вирішувати кліматичну кризу. Американська сторона вітала реформи з лібералізації економіки, що проводяться в Узбекистані, підкреслюється в заяві.
Делегації також наголосили на «важливості зміцнення співпраці у сфері безпеки через поглиблення зв’язків між оборонними відомствами, правоохоронними органами, прикордонними та митними органами», відзначається в заяві.
Обидві сторони також наголосили на важливості продовження ініціатив щодо збереження культури, освітніх обмінів та програм англійською мовою, а також необхідність зміцнення системи охорони здоров’я Узбекистану.
Наступний діалог про стратегічне партнерство планується провести у Вашингтоні у 2024 році.
СОТ, США, УЗБЕКИСТАН
Представник країни виступив на 51-й сесії Комітету з питань всесвітньої продовольчої безпеки. Уточнюється, що за останні шість років бідність скоротилася вдвічі внаслідок фундаментальних реформ, що реалізуються у країні.
Рівень бідності в Узбекистані до 2030 року планується зменшити на 7%. У новій стратегії згадувалося, що загалом у галузь буде залучено $15 млрд. інвестицій з метою підвищення продуктивності та рентабельності у сільському господарстві, — йдеться у повідомленні.
Також йшлося про суворі заходи, щодо пом’якшення негативних наслідків зміни клімату, біорізноманіття, екологічної ситуації, зокрема, проблем, спричинених висиханням Аральського моря.
23 жовтня у Люксембурзі делегація Узбекистану на чолі з міністром закордонних справ Бахтіором Саїдовим взяла участь у 19-й Міністерській зустрічі «ЄС – Центральна Азія, за підсумками якої підписано Спільне комюніке.
У рамках візиту до Люксембурга міністр закордонних справ Узбекистану провів окремі переговори з главами зовнішньополітичних відомств Австрії, Румунії, Болгарії, Естонії, Литви, Іспанії та Португалії. При цьому з міністром закордонних справ Естонії підписано Міжурядову угоду про реадмісію (на прийняття назад державою своїх громадян, які надсилаються з іншої держави).
Також Бахтіор Саїдов зустрівся з віце-президентом Європейського інвестиційного банку ЄІБ Терезою Червінською та Комісаром ЄС з міжнародного партнерства Юттою Урпілайнен.
Світовий банк покращив прогноз економічного зростання в Узбекистані цього і наступного року. В опублікованій 5 жовтня доповіді про економіку регіону Європи та Центральної Азії говориться, що зростання ВВП Узбекистану наблизиться до 5,5% у 2023 році (+0,4 п. п. порівняно з червневим прогнозом) і може поступово прискоритись у середньостроковій перспективі, досягнувши 5,6% (+0,2 п. п.) та 5,8% у 2024 та 2025 роках, відповідно.
Зростання споживання в 2023 році знизиться, що пов’язано з обсягами грошових переказів, що зменшуються, з Росії.
Очікується прискорення зростання імпорту цього року. Його обсяги продовжуватимуть зростати у середньостроковій перспективі для підтримки темпів модернізації економіки.
Із зменшенням грошових переказів поточний дефіцит платіжного балансу країни досяг 6,3% у першому півріччі і продовжуватиме збільшуватися.
За прогнозами, бюджетний дефіцит збільшиться до 5% ВВП у 2023 році через високі витрати в секторі енергетики, вищі витрати на освіту, заробітну плату, пенсії та допомогу в державному секторі, а також у зв’язку зі зниженням надходжень доходів до бюджету.
Згідно з прогнозом, рівень інфляції у 2023 році становитиме 10,2% (2022 року — 11,4%), 2024 року — 10% і 2024 року — 9,9%.
Очікується, що уряд консолідує бюджет у середньостроковій перспективі, знизивши бюджетний дефіцит до 4% ВВП у 2024 році та 3,6% у 2025 році. Це буде пов’язано зі зниженням податкових пільг для державних підприємств, зменшенням витрат на енергетичні субсидії, а також збільшення фінансових надходжень від приватизації державних активів.
Очікується також, що держава буде дотримуватись власних обмежень на зовнішні запозичення. При цьому державний борг збільшився до 36% ВВП у 2023 році і досягне піку у 36,6% у 2024 році.
Федеральний уряд Німеччини веде переговори з кількома країнами про можливе «міграційне партнерство», яке включає швидке повернення нелегальних мігрантів назад до їхніх рідних країн.
Згідно з офіційним представником Міністерства внутрішніх справ, наразі ці переговори стосуються шести країн: Грузії, Молдови, Кенії, Колумбії, Узбекистану та Киргизстану.
На початку травня Узбекистан підписав Меморандум про порозуміння з Німеччиною. Ці заходи спрямовані на боротьбу з нелегальною міграцією та розвиток взаємовигідного співробітництва. Однією з головних цілей цієї угоди є забезпечення швидкого повернення нелегальних мігрантів до їхніх рідних країн.
Уряд Німеччини також розглядає можливість посилення співробітництва у галузі трудової міграції через спільні проекти, спрямовані на навчання та працевлаштування узбецьких громадян у Німеччині. Берлін висловив намір залучити кваліфікованих спеціалістів з Узбекистану до сфери охорони здоров’я та освіти, особливо у сфері догляду за людьми.
