Вагонобудівне підприємство АТ “Дніпровагонмаш” (ДВМ) планує продавати до 100 вагонів на експорт до Європи, повідомив бізнесмен Сергій Тігіпко.
“Сьогодні ми виробляємо 80 вагонів на місяць на внутрішній ринок, але вже почали робити і на експорт… Європейський ринок – це 8-9 тис. вагонів на рік, ми поставили за мету 100 вагонів на місяць продавати туди. У грошах у середньому вагон – близько EUR100 тис.”, – сказав він під час організованого Forbes Ukraine форуму “Гроші для Перемоги”.
За його словами, австрійська металургійна voestalpine надає більш легкий і міцний метал для будівництва вагонів, що є конкурентною перевагою на європейському ринку.
Зі свого боку група інвестує в модернізацію підприємства (роботи з металом, зварювання, фарбування) і навчання персоналу.
Як повідомлялося, на початку 2023 року група “ТАС” стала стратегічним інвестором вагонобудівного СП TransAnt GmbH австрійських voestalpine і ÖBB Rail Cargo з часткою 40%, а навесні 2024 року стала мажоритарієм TransAnt, збільшивши частку до 61%.
У жовтні 2023 року в рамках інноваційного проєкту з австрійськими партнерами “Дніпровагонмаш”, що входить до групи ТАС, відвантажив перші полегшені модульні вантажні вагони (MultiBOX) для експлуатації на залізницях Євросоюзу, а до кінця року вже мав у своєму розпорядженні повноцінну лінійку вантажних вагонів-платформ для ринку ЄС.
Згідно з інформацією у фінзвіті “ТАС Дніпровагонмаш” за 2023 рік, поточного року вона планує інвестувати 100,2 млн грн у розвиток європейського напрямку, зокрема на придбання обладнання.
Підприємство у 2023 році випустило 378 вантажних вагонів (зокрема для ринку ЄС), що на 34,8% менше, ніж у 2022 році, реалізація скоротилася на 40,6% – до 370 од.
Чистий дохід від реалізації вагонів та іншої продукції скоротився на 2,8% – до 1 млрд 77 млн грн, чистий прибуток зріс незначно – до 49,2 млн грн.
Групу “ТАС” засновано 1998 року бізнесменом Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проекти.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест”, створений на потужностях Дніпровського металургійного комбінату (ДМК, Кам’янське Дніпропетровської обл.), у березні виготовив перші у 2024 році 2957 вагонних осей на замовлення вагонобудівних підприємств України.
Згідно з пресрелізом, осепрокатний стан “Каметсталі” продовжує працювати в умовах воєнного стану і виконувати оперативні завдання з виробництва осей на замовлення вітчизняних споживачів. Минулого року було вироблено і відвантажено понад 3500 тонн вагонних осей.
Перспективні плани збільшення обсягів виробництва на цьому унікальному обладнанні були зруйновані у 2022 році через повномасштабне російське вторгнення. Зараз фахівці комбінату використовують альтернативні можливості отримання сталевої заготовки для виробництва осей, яка раніше надходила з “Азовсталі”.
Наприкінці березня прокатники завершили перший етап програми з виробництва осей для замовників. Виготовили понад 1600 тонн цієї продукції для будівництва вітчизняних вагонів і піввагонів, для українських залізниць. Ця рентабельна продукція важлива для ефективної роботи підприємства і водночас необхідна для відновлення українського залізничного парку.
“Нагадаємо, осепрокатний стан “Каметсталі” – це єдиний у світі стан, на якому осі виробляють методом поперечно-гвинтової прокатки. За довоєнних часів осі “Каметсталі” постачалися замовникам з України, Європи та Північної Америки”, – констатується в прес-релізі.
“Каметсталь” створено на базі ПрАТ “Дніпровський коксохімічний завод” (ДКХЗ) і ЦМК ПАТ “Дніпровський металургійний комбінат” (ДМК).
Згідно зі звітом материнської компанії групи “Метінвест” за 2020 рік, Metinvest B.V. (Нідерланди) належало 100% акцій ДКХЗ.
ВАГОН, ЗАВОД, Каметсталь, ось
“Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ) став єдиним учасником тендера АТ “Укрзалізниця” (УЗ) із закупівлі 44 нових пасажирських вагонів за 1,951 млрд грн, випливає з опублікованого 29 вересня протоколу розкриття тендерних пропозицій у системі електронних держзакупівель Prozorro.
Пропозиція КВБЗ очікує рішення, зазначено в тендерній документації.
Тендер проводився у формі голландського аукціону (на зниження ціни). Розмір мінімального кроку становив 0,5% від суми контракту, або 9,75 млн грн. За заявленої вартості контракту 1 млрд 951 млн 009,4 тис. грн з ПДВ, ціна тендерної пропозиції КВБЗ після закінчення аукціону становила 1 млрд 951 млн 008,6 тис. грн з ПДВ.
Як повідомлялося, переможець тендеру має виготовити для “УЗ” 12 пасажирських спальних вагонів (СВ) і 20 купейних вагонів, три пасажирські купейні вагони, обладнані для перевезення осіб на колісних кріслах, і купе начальника поїзда, 9 вагонів відкритих “плацкарт” з умовою поставки до 31 грудня 2025 року.
Умови тендера було скориговано, зокрема за рахунок підвищення рівня авансування. Згідно з умовами оплати договору, опублікованими в Prozorro, аванс виплачується в розмірі 65% через 14 днів із дати виставлення рахунку. Повний розрахунок відбувається через 30 календарних днів після поставки товару в розмірі 35% від суми договору.
Раніше голова правління “Укрзалізниці” Євген Лященко в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна” повідомив, що компанія найближчим часом проведе тендер на купівлю 44 нових пасажирських вагонів за 1,9 млрд грн, а 2024 року ще один – на купівлю 100 вагонів за кошти держбюджету, приблизно на 5 млрд грн.
Глава “УЗ” висловив сподівання, що на тендер у 2023 році вийде КВБЗ, з яким “Укрзалізниця” повністю розрахувалася за боргами за поставлені пасажирські вагони, а також інші великі машинобудівні компанії. Він вказував, що рівень авансування було підвищено, що було критично важливо для виробників.
В УЗ повідомили, що нові вагони будуть обладнані вакуумними туалетами, сповивальними столиками, розетками і USB-портами для швидкого заряджання гаджетів, електронними табло, кавоварками. Вагони для перевезення пасажирів з інвалідністю будуть оснащені підйомними платформами для комфортної посадки пасажирів на колісному кріслі. Двері в купейних і СВ-вагонах будуть обладнані системою сигналізації та кнопкою блокування дверей, для більшої безпеки пасажирів. Передбачено систему відеоспостереження.
У компанії також уточнили, що в умовах тендеру відображено зміни, які уряд вніс напередодні в порядок використання бюджетних коштів за програмою оновлення пасажирського рухомого складу, щоб залучити на тендер виробників і забезпечити всі умови для результативної купівлі, на відміну від попереднього тендера, який проводили згідно з порядком до внесення змін.
У червні “УЗ” скасувала тендер на купівлю 20 пасажирських вагонів за 882 млн грн через відсутність заявок. Він передбачав аванс у розмірі 29,99% суми договору, який потрібно було внести протягом 15 банківських днів.
КВБЗ до весни поточного року завершило виконання замовлення “УЗ” на поставку 100 пасажирських вагонів у межах укладеного 2021 року договору на понад 3 млрд грн.
Тендерний комітет КП “Київський метрополітен” присудив Крюківському вагонобудівному заводу (КВБЗ, Полтавська обл.) перемогу в тендері на поставку Києву 10 од. п’ятивагонних поїздів метро, які фінансуються Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), із пропозицією майже EUR79,196 млн (із ПДВ), повідомила прес-служба КВБЗ у п’ятницю.
“Сьогодні з’явилося таке бажане для КВБЗ і підприємств-партнерів повідомлення про присудження перемоги в тендері на поставку поїздів метро. Пропозицію вітчизняних вагонобудівників ухвалено тендерним комітетом і погоджено з ЄБРР”, – наголошується в повідомленні.
При цьому прес-служба КВБЗ наголошує, що пропозиція українського заводу була на 37% нижчою, ніж у другого учасника – чеської Skoda.
КВБЗ запропонував метропоїзд з асинхронним тяговим приводом із трьома моторними і двома причіпними немоторними вагонами, з візками вітчизняного виробництва з центральним пневмопідвішуванням і дисковими гальмами.
Довжина поїзда – 97 м, конструкційна швидкість – 90 км/год, призначений термін служби – 50 років, його загальна місткість (з урахуванням пасажирів, що стоять) – 1650 осіб.
Передбачено два інклюзивних місця для пасажирів на колісному кріслі. Рух пасажирів із вагона у вагон вільний – через герметичні переходи (поїзд-“труба”), які КВБЗ понад 10 років застосовує під час виготовлення пасажирського рейкового рухомого складу.
Як повідомлялося, тендер на постачання Києву 50 вагонів метро (включно із запчастинами та витратними матеріалами, обладнанням та інструментами для обслуговування, ремонту та супутніх послуг) за кошти ЄБРР було оголошено ще в грудні 2020 року, пропозиції учасників другого етапу розглянуто в березні поточного року.
КВБЗ нагадує, що готовий запропонувати аналогічні вагони метро для Харківського метрополітену, який 5 травня 2023 року оголосив тендер на закупівлю п’ятисекційних поїздів метро (з вільним проходом між вагонами) на EUR45 млн за кошти Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), однак через дискримінаційні, за його оцінкою, вимоги не зможе взяти в ньому участь.
Тендерний комітет, зокрема, зажадав підтвердження досвіду поставки не менше 30 вагонів метро протягом останніх п’яти років, а КВБЗ “поставив на рейки” 170 вагонів, але не за останні п’ять років.
Крім того, умовами прописані вимоги тільки за європейськими стандартами.
Як повідомлялося, Харків знову переніс терміни розгляду пропозицій учасників у цьому тендері – на 10 жовтня 2023 року.
КВБЗ, найбільше українське підприємство вагонобудування, виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів.
Чистий дохід підприємства у 2022 році збільшився на 38,4% – до 3 млрд 545 млн грн, чистий прибуток становив 37,25 млн грн проти 230 млн грн збитку роком раніше.
Велике вагонобудівне підприємство України – АТ “Дніпровагонмаш” (ДВМ, Кам’янське Дніпропетровської обл.), контрольоване фінансово-промисловою групою “ТАС” бізнесмена Сергія Тігіпка, у 2022 році реалізувало 623 вагони, що на 35%, або на 162 од., більше, ніж у 2021 році.
Згідно з оприлюдненою в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) неконсолідованою звітністю компанії за 2022 рік, водночас виробництво вагонів зросло на 21%, або на 100 од., – до 577 од.
Чистий дохід ДВМ за минулий рік зріс на 77,3% – до 1 млрд 108,7 млн грн, чистий прибуток становив 48,64 млн грн проти збитку 111,3 млн грн.
За інформацією у звіті, збори акціонерів ДВМ 20 квітня поточного року вирішили не виплачувати дивіденди за 2022 рік.
Завод минулого року отримав 130,64 млн грн валового прибутку проти 38,17 млн грн збитку у 2021 році. Від операційної діяльності прибуток становив 51,12 млн грн проти 115,8 млн грн збитку.
Згідно зі звітом, весь чистий дохід у 2022 році отримано від реалізації вантажних вагонів (середньореалізаційна ціна вагона – 1,78 млн грн). При цьому на експорт було поставлено продукцію на 31,9 млн грн (2,9% обсягу продажів).
За інформацією компанії, основними постачальниками сировини і матеріалів для ДВМ у 2022 році були “Метінвест СМЦ” (Київ), “Інтерпайп Україна” (Дніпро), “Дніпроспецсталь” (Запоріжжя), ТОВ “Азовмаш” (Київ), Краматорський металопрокатний завод, “УПЕК Трейдинг” (Харків).
При цьому наголошується, що за рік ціни на осі зросли на 87,9%, листи – на 42%, гнутий профіль – на 27,5%, підшипники – вдвічі, на автозчеплення – на 30,8%.
Завод оцінює свою частку в загальному обсязі виробництва вагонів в Україні в 22%. Серед конкурентів зазначає, зокрема, Крюківський вагонзавод, ДМЗ “Карпати”, Попаснянський вагоноремонтний завод.
Водночас ДВМ констатує, що російська агресія кардинально змінила вантажну базу залізничної логістики в Україні, внаслідок чого вантажні перевезення скоротилися більш ніж удвічі, а найбільша питома вага скорочень припала на вантажі ГМК, паливно-енергетичного комплексу та будівництва.
Крім того, падіння попиту на вагони, за оцінкою ДВМ, продиктоване, зокрема, відсутністю тягового рухомого складу в “Укрзалізниці” через його зношеність, присутністю уживаних російських вагонів із вичерпаним терміном експлуатації та транзитних вагонів, які залишилися на території України після 24 лютого 2022 року, збільшенням терміну обігу рухомого складу.
У звіті наголошується, що ДВМ не планує на поточний рік істотного розширення виробництва і реконструкції, але має намір проводити подальшу диверсифікацію в бік виготовлення металоконструкцій для вітчизняних і зарубіжних споживачів
“Дніпровагонмаш” – одне з провідних підприємств України з проектування та виготовлення вантажних вагонів. Річна потужність виробництва – 9 тис. од.
За даними звіту, на початок 2023 року на підприємстві працювали 876 осіб, водночас фонд зарплати скоротився на 33,54 млн грн – до 118,42 млн грн через зниження чисельності працівників, роботу в режимі простою і неповного робочого тижня.
Як повідомлялося, згідно з консолідованою звітністю ДВМ (включає показники дочірнього підприємства “Стальзавод”), чистий дохід у 2022 році зріс у 1,9 раза порівняно з 2021 роком – до 1 млрд 107,5 млн грн, чистий прибуток становив 32,7 млн грн проти збитку 1323,5 млн грн за попередній рік.
У 2021 році ДВМ скоротив випуск вантажних вагонів на 39,2% – до 477 од., реалізацію – на 44% – до 461 од. Загалом в Україні було випущено 1,9 тис. вагонів.
Група “ТАС” заснована 1998 року бізнесменом Сергієм Тігіпком. Сфера її бізнес-інтересів охоплює фінансовий сектор (банківський і страховий сегменти) та аптечний, а також промисловість, нерухомість, венчурні проєкти.
Тігіпко наприкінці 2022 року повідомляв “Forbes Україна”, що ДВМ випускає 70 вантажних вагонів на місяць і готується локалізувати виробництво в Австрії.
АТ “Укрзалізниця” (“УЗ”) докладає максимум зусиль для того, щоб збільшити робочий парк зерновозів, і планує наростити його ще на 500 штук, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи “УЗ” Валерій Ткачов.
“У нас ще є плани, голова правління ставить завдання, наростити парк зерновозів найближчим часом. До 500 одиниць ми спробуємо підняти”, – цитує його слова з онлайн-наради з представниками зернового ринку в четвер профільне видання Rail.insider.
Ткачов уточнив, що наразі робочий парк зерновозів “УЗ” становить 7 тис. одиниць, тоді як загалом на ринку – понад 24 тис. Крім того, компанія пропонує клієнтам для перевезення зерна цементовози та мінераловози, при цьому “УЗ” створила умови для того, щоб вартість таких перевезень не відрізнялася від транспортування у зерновозах.
Представник УЗ також повідомив, що від початку місяця станом на 18 серпня у напрямку прикордонних переходів черга з вагонів скоротилася на 2,6 тис. вагонів – до 29 тис. од. Зокрема, простій зернових скоротився на 15% – з 10 тис. вагонів до 8,5 тис., а збільшення черги зафіксовано лише на переході “Ягодин-Дорогуськ” (Польща) – на 191 вагон до 1,2 тис. одиниць.
Ткачов, який опублікував у своєму фейсбуці звіт Rail.insider з наради, також повідомив, що в серпні зросло середньодобове навантаження зернових – до 47,5 тис. тонн із 39 тис. тонн у липні, а 16 серпня було навантажено 73 тис. тонн зерна.
За його словами, якщо в липні залізницею вдалося експортувати 917 тис. тонн зернових, то за підсумками місяця планується перевищити показник в 1 млн тонн.
Представник УЗ додав, що на зростання обсягів навантаження та перевезення суттєво вплинуло відкриття у серпні “зернового коридору” з трьох українських портів “Великої Одеси” на додачу до дунайських портів.
Він уточнив, що найбільше зерна навантажено на адресу порту “Чорноморськ” – понад 100 тис. тонн, а загалом у бік морських портів України відправлено залізницею понад 300 тис. тонн агропродукції.
Як повідомила АМПУ в четвер, після підписання 22 липня у Стамбулі документів між Україною, ООН, Туреччиною та Росією з українських портів було відправлено 25 суден із понад 600 тис. тонн агропродукції.
