Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого, коли Росія почала війну проти України, до 13 листопада становили 16631 цивільного (тижнем раніше – 16462), зокрема 6557 загиблих (6490), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“Причиною більшої частини зафіксованих випадків загибелі або поранення цивільних осіб було застосування зброї вибухової дії з великою зоною ураження, зокрема обстріл із важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні й авіаудари”, – зазначається в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинуло 2559 чоловіків, 1752 жінки, 204 хлопчики і 170 дівчаток, тоді як стать 34 дітей і 1838 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 10074 поранених – 297 хлопчиків і 208 дівчаток, а також 245 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 6 листопада жовтня, загинуло п’ятеро дітей і ще п’ятеро були поранені.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, найбільш смертоносним місяцем для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3326 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 702, у травні – до 473, у червні – до 374 і в липні – до 360. За перші п’ять днів війни з 24 до 28 лютого загинуло 355 осіб, за серпень – 305, за вересень – 312, за жовтень – 284, за перші 14 днів листопада – 66, вказує ООН.
Кількість поранених у вересні – 926 – виявилася вищою за показник жовтня – 783 і серпня – 895 і трохи нижчою за показники попередніх місяців: липень – 1100, червень – 1030, травень – 1016, тоді як у квітні та березні було поранено відповідно 1254 і 2410 осіб.
Згідно зі зведенням, у листопаді від зброї вибухової дії з великою зоною ураження померла 61 людина та ще 173 були поранені, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни загинуло 5 і було поранено 25 осіб (11% загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у листопаді припав 81% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити лише на випадки після 6 листопада, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Бійці батальйону, який виконує завдання з захисту України у районі Бахмуту на Донеччині, просять допомогти з придбанням ретранслятора зв’язку MOTOTRBO SLR 5500. Кошти на купівлю пристрою збирає Благодійний фонд Ігоря Черненка, командира роти 204-го батальйону. На сторінці Фонду у Facebook розміщене відповідне відеозвернення військових.
Ретранслятор дозволить покрити 50 квадратних км площі якісним цифровим зв’язком, що допоможе воїнам якісно керувати бойовими діями під час знищення російських окупантів.
До збору оголошено 160 963 грн. Зібрати кошти потрібно до 10 листопада! Наразі є лише біля 15% від необхідної суми. Тож захисники просять долучитися до збору усіх небайдужих.
Реквізити для збору коштів: БО «БФ Ігоря Черненка», ЄДРПОУ 44752149, IBAN: UA343052990000026004046228395, АТ КБ «Приватбанк». Посилання на швидкий донат: https://cutt.ly/vNvdhmg
Благодійний фонд Ігоря Черненка заснований військовими ЗСУ у березні 2022 року. Ігор Черненко – командир роти 204-го батальйону із позивним «Чорний» став до лав ЗСУ одразу після початку повномасштабного вторгнення. Офіційна сторінка Фонду в Інтернет – https://www.fondchernenka.com.ua, в Facebook www.facebook.com/chernenko.charity/
Детальніше про історію створення та мету Фонду можна прочитати в інтерв’ю тут.
БЛАГОДІЙНІСТЬ, ВІЙНА, війна з рф, волонтер, ВОЛОНТЕРСТВО, ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, ДОПОМОГА, російська агресія
У разі затягування війни максимальна кількість емігрантів з України може досягти 5 млн. громадян, повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова.
“(…) Крім 1,2 млн, які вже перебувають за кордоном, Україна може додатково втратити щонайменше 500-600 тисяч осіб. Максимальна кількість емігрантів може досягти 5 млн. Цей сценарій стане реальним у разі затягування війни. У таких умовах існує ризик, що після скасування військового стану до українок із дітьми почнуть переїжджати чоловіки”, – розповіла Лібанова під час семінару у вівторок.
Зазначається, що в період з 24 лютого до 19 вересня з України виїхали близько 8,4 млн осіб. В’їхали за цей же проміжок часу – 7,2 млн. Наразі за кордоном перебувають 1,2 млн людей з України.
“Важку частину з них, окрім жінок з дітьми, становлять мале прикордонний рух, відрядження, відпустки, виїзд іноземців у перші дні війни, перетин кордонів з метою пільгового ввезення автомобілів тощо”, – повідомила директор Інституту демографії та соціальних досліджень.
Також вона зазначила, що “якщо ця хвиля емігрантів пробуде в Європі більше року, є ризик, що більшість не повернеться додому”, у зв’язку з тим, що значну частину українців становлять діти, а в “світі йде жорстка конкуренція за трудові ресурси”. Європа старіє сильніше за Україну і компенсує це старіння емігрантами”.
“Люди повинні почуватися українцями і зберігати зв’язки з Україною. Для цього потрібні зусилля як на рівні держави, так і місцевих громад, громад, садів, роботодавців. Важливо, щоб роботодавці зберігали зайнятість працівників, які виїхали з України. Інакше після війни втратимо робочу силу” , – наголошують в Інституті демографії та соціальних досліджень.
Негативні наслідки кризи на ринку праці під час війни відчула на собі переважна більшість українців. Зупинка роботи підприємств внаслідок воєнної агресії рф, внутрішня та зовнішня релокація громадян та загальний стан економіки призвели до призупинення трудових відносин з персоналом, скорочень посад та зниження заробітних плат. Через півроку війни більшість з тих компаній, які мали змогу поновити роботу, адаптувалися до діяльності в нових умовах та почали пошук персоналу. Є підстави стверджувати, що ситуація на ринку праці більш-менш стабілізувалася, відбувається відновлення, проте активність роботодавців та, зокрема, кількість нових пропозицій роботи досі у три рази менша, порівнюючи з довоєнним періодом.
Згідно останнього дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua, лише кожен п’ятий українець (22,7%) зараз працює та отримує зарплату в повному обсязі. При цьому частина з них отримувала неповну заробітну плату від початку війни, але зараз компанія повернула докризову суму компенсації. Є випадки затримки заробітної плати.
Більше 40% українців залишилися без роботи. Втратили роботу через припинення діяльності компанії 19% опитаних. Ще майже 11% українців залишилися без роботи через те, що їх посади скоротили. Кожен десятий (11,3%) втратив роботу внаслідок переїзду.
Не втратили роботу, проте зазнали зниження заробітної плати 22,5% респондентів.
Ще 2,7% опитаних зараз перебувають або у безоплатній відпустці, або призупинили трудові відносини через те, що компанія тимчасово припинила свою діяльність. Зовсім невелика частка (1,4% ) українців не побоялася у період кризи звільнитися за власною ініціативою через те, що компанії не виплачували їм заробітну плату.
Кризовий стан ринку праці позначається на настроях працівників. Так, неоптимістичні прогнози озвучують 26,8% опитаних, вони зазначили, що побоюються скорочень їх посад у найближчі півроку.
Відсутність роботи, або незадоволеність розміром зарплати, стабільністю компанії та умовами праці спонукає українців до активного пошуку нового робочого місця. Їх не зупиняє менша кількість вакансій, або повна їх відсутність, а також підвищена конкуренція серед кандидатів. Більше половини (52,3%) опитаних зазначили, що вже зараз перебувають у активному пошуку роботи. Ще 16% респондентів планують шукати нову роботу найближчим часом.
Дані отримані у результаті дослідження, проведеного кадровим порталом grc.ua у серпні-вересні 2022 року. В опитуванні взяли участь 2600 українців, працівників компаній різних галузей в усіх регіонах України.
Прямий збиток пологового будинку “Лелека” (Пуща-Водиця Київської обл.) від збройного вторгнення РФ в Україну становив близько $900 тис., у відновлення корпусу будівлі вже інвестовано 5 млн грн, роботу пологового будинку відновлено, запущено нове хірургічне відділення, повідомив агентству “Інтерфакс” -Україна” генеральний директор медичного центру “Лелека” Валерій Зукін.
“Будинок суттєво постраждав під час активних боїв за Київ навесні. З квітня ми його відновлювали самотужки. Вже з 1 вересня 2022 року приймаємо пацієнтів, надаємо медичну допомогу під час пологів та ведення вагітності, послуги з гінекологічних профоглядів та лікування будь-яких гінекологічних проблем. Також на На базі пологового будинку запрацював повноцінний центр сучасної хірургії, де проводиться хірургічне лікування широкого профілю захворювань для дорослих”, – сказав він.
За словами Зукіна, насамперед проведено скління вікон, частково відремонтовано фасад. На цю мету вже витрачено близько 5 млн грн.
“Фасад доведеться міняти навесні, його функціонал значно знизився внаслідок влучень. На його заміну необхідно близько $200 тис., стільки ж – на заміну систем кондиціонування, місцями покриття підлоги. Загалом збитки оцінені приблизно у $900 тис.”, – уточнив гендиректор.
Рішення відкрити у пологовому будинку хірургічне відділення для всієї родини – вимушене. “Як наслідок повномасштабної війни можемо вже говорити про значне зменшення кількості нових вагітностей і пологів як в Україні в цілому, так і в Києві зокрема. яке потрібно задіяти на повну потужність. Тому вирішили запускати нові медичні напрямки та трансформуватися із закладу лише для жінок у багатопрофільний медичний центр”, – повідомив Зукін.
Як повідомлялося, медичний центр “Лелека” отримав сертифікат найпрестижнішої міжнародної системи акредитації медичних закладів JCI.
ТОВ “Лелека” створено у 2014 році.
Втрати серед цивільних осіб з 24 лютого, коли Росія розпочала війну проти України, до 28 серпня становили 13718 цивільних (тижнем раніше – 13477), у тому числі 5663 загиблих (5587), повідомило управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) у Понеділок.
“Причиною більшої частини зафіксованих випадків загибелі або поранення цивільних осіб було застосування зброї вибухової дії з великою зоною ураження, у тому числі обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаудари”, – наголошується у документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська область), Лисичанськ, Попасна та Сєверодонецьк (Луганська область), де, за повідомленнями, мали місце численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинуло 2195 чоловіків, 1512 жінок, 178 хлопчиків та 149 дівчаток, тоді як стать 38 дітей та 1591 дорослого поки не вдалося встановити.
Серед 8055 поранених – 239 хлопчиків та 177 дівчаток, а також 207 дітей, стать яких поки не вдалося встановити.
Порівняно даними на 21 серпня загинуло 3 дітей та ще 13 було поранено.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім лише у робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, також наведено дані щодо місяців.
Згідно з ними, найбільш смертоносним місяцем для цивільних осіб залишається березень – щонайменше 3182 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 681, у травні – до 462, у червні – до 368 та у липні – до 360. За перші п’ять днів війни з 24 по 28 лютого загинуло 342 особи, а за чотири тижні серпня – 268, зазначає ООН.
У той же час кількість поранених у липні – 1099 – виявилася вищою за показники червня та травня – відповідно 1029 та 1016, проте нижче квітня та березня – відповідно 1254 та 2400. З початку серпня поранено 795 осіб.
За чотири тижні серпня від зброї вибухової дії з великою зоною поразки померло 262 особи і ще 751 було поранено, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни загинуло 6 і було поранено 44 особи (5% загальних втрат).
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити тільки на випадки після 21 серпня, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало кілька випадків за попередні дні.
