Зниження продажів більш ніж на 30% через російську агресію зазнали 47% українських компаній, зокрема у 19% падіння перевищило 50%, найбільше постраждали сільське господарство, роздрібна торгівля, гірничодобувна та металургійна промисловість, такі результати нового опитування стійкості бізнесу, представлені Американською торговою палатою (AmCham).
“Війна завдала величезної шкоди українському бізнесу, проте компанії продемонстрували надзвичайну стійкість, а деякі навіть знайшли можливості для зростання”, – йдеться в повідомленні.
Згідно з дослідженням, проведеним спільно з “McKinsey & Company Україна” напередодні першої річниці війни, 2022 року 3% компаній збільшили продажі, по 10% – або зберегли їх, або втримали зниження в межах 10%. Можливості зростання відзначали представники банківського та фінансового секторів, IT.
Лише 4% скоротили чисельність персоналу більш ніж на 30%, тоді як у 29% цей показник перебував у межах 10-30%, а 2% навіть збільшили штат.
Вказується, що 4% компаній припинили операції і не знають, коли зможуть їх відновити, тоді як 30% припиняли, але вже відновили.
На думку опитаних, у 2023 році тиск війни на бізнес збережеться або навіть посилиться. Також серед невтішних прогнозів – скорочення сукупного попиту, оскільки зростання ВВП залишається невизначеним, а купівельна спроможність споживачів може знизитися через вичерпання заощаджень, зростання безробіття та скорочення зарплат.
Як вказується в результатах дослідження, 90% компаній розробили внутрішні “плани на випадок непередбачуваних обставин”, проте понад 40% опитаних вважають їх недостатньо ефективними.
У рамках цих планів 61% створив довоєнні спеціальні оперативні групи (багатофункціональні групи або зі спеціалізацією на функцію управління ризиками), 33% розробили такі плани з бізнес-підрозділами, 6% залучили професійну зовнішню допомогу для підготовки планів. Також 40% компаній визнали, що план не спрацював належним чином, у т.ч. 29% не передбачили масштабів збоїв, а 7% не мали потрібних ресурсів для реалізації плану.
Згідно з опублікованою інформацією, основним військовим викликом для 25% опитаних стало зниження попиту на продукти або послуги (у машинобудуванні – 60%, рітейлі – 42%), для 23% – фізична шкода об’єктам (у FMCG – 67%, транспорті/машинобудуванні – 50%), 19% – порушення ланцюжків поставок (фармацевтика – 50%, машинобудування – 40%).
Проблему енергопостачання назвали основною 10% опитаних (IT – 30%, банки – 25%), проте серед топ-3 проблем вона лідирує з показником 66%, випереджаючи порушення ланцюжків поставок 60% і зниження попиту 52%.
Серед ключових пріоритетів для ефективного планування на випадок непередбачених обставин компанії виокремили гнучку операційну модель і сильну корпоративну культуру.
“У той час як гнучка операційна модель вважається найкориснішим фактором для подолання кризи, що триває, серед пріоритетів, які бачать компанії для свого подальшого розвитку, респонденти відзначили диверсифікацію, більш ефективне планування на випадок надзвичайних ситуацій і створення стійких команд”, – зазначено в дослідженні.
У майбутньому для подолання кризи 46% компаній звернуть увагу на стратегію та диверсифікацію бізнесу, що потребуватиме переосмислення інвестиційних планів, 29% ефективніше розпланують свої дії, 18% залучать і підтримають стійку команду та робочу силу.
Американська торговельна палата в Україні є найвпливовішою міжнародною бізнес-асоціацією, що слугує понад 600 компаніям-членам в Україні з 1992 року, доносить об’єднаний голос американських, міжнародних та українських компаній, які інвестували понад $50 млрд в Україну та залишаються вірними країні.
ArcelorMittal залишається відданим Україні та вірить у її майбутнє, незважаючи на величезні складнощі в роботі гірничо-металургійного комбінату “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР), що належить йому, до яких призвела повномасштабна збройна агресія Росії, заявив виконавчий віце-президент ArcelorMittal, CEO ArcelorMittal CIS Віджай Гойал (Vijay Goyal).
“Щодня втрачаємо понад $1 млн. 10% нашого персоналу на війні, 67 людей загинули, захищаючи країну… Але я не тільки сподіваюся, а й вірю, що ми вийдемо переможцями. Ми хочемо, можемо і готові відбудовуватися”, – сказав він на бізнес-форумі зі швидкого відновлення України в Люксембурзі, організованому Українсько-люксембурзьким діловим клубом.
Член ради директорів ArcelorMittal Мішель Вюрт (Michel Wurth) зазначив, що від моменту купівлі “Криворіжсталі” на приватизаційному конкурсі 2005 року, загалом в Україну вклали понад $10 млрд, а 2021 року комбінат, на якому зайнято 26 тис. осіб, став рекордним за випуском продукції.
“Ми залишаємося відданими Україні, її людям, і плануємо брати участь у відновленні України якнайшвидше”, – наголосив він.
Гойал зазначив, що керівництво і колектив АМКР показують неймовірний приклад незламності, організовуючи роботу підприємства за блекаутів, без доступу до портів Чорного моря, під час обстрілів.
За його словами, ArcelorMittal розраховує на високу якість державного управління після війни, продовження антикорупційних зусиль, ефективність інфраструктури, а також на забезпечення умов безпеки з урахуванням великої кількості зброї в країні.
Зі свого боку, зазначив він, компанія вивчає всі можливості для найкращої інтеграції АМКР у світовий ринок і привнесення нових технологій в Україну.
Зі свого боку Вюрт додав, що важливим залишається питання державно-приватного партнерства та залучення фінансування.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) внесло американську корпорацію Procter&Gamble (P&G) до списку міжнародних спонсорів війни, повідомляється на його сайті.
“На жаль, через низький моральний поріг сотні іноземних компаній залишаються працювати на російському ринку, тим самим фінансуючи армію і військово-промисловий комплекс держави-агресора. Серед відомих нам компаній, окрім P&G, також уже є OpenWay Group, Danieli, TMS Tankers Ltd., Minerva Marine Inc., Thenamaris Ships Management, Delta Tankers Ltd., Dynacom Tankers Management Ltd. eKassir, Liberian International Ship & Corporate Registry та “Бондюель”. Уся інформація про їхню діяльність передається міжнародній компанії LSEG і вноситься до бази даних World-Check для захисту міжнародної фінансової індустрії від спонсорів російської війни”, – цитує пресслужба слова голови НАЗК Олександра Новікова.
Підставою внесення до списку спонсорів війни стало те, що, працюючи в РФ, компанія платить податки до російського держбюджету і сприяє мобілізаційним заходам.
У березні 2022 року P&G заявила про скорочення асортименту на російському ринку і пообіцяла залишити на ньому тільки товари для здоров’я та гігієни. А в серпні з’явилася інформація, що вона більше не інвестує в розвиток бізнесу на території РФ. Однак бізнес P&G розвивається в Росії, зокрема на території РФ продовжують працювати комбінат побутової хімії, найбільший у світі виробник мийних засобів для P&G, і завод із виготовлення лез і станків для гоління Gillette. Компанія дає робочі місця для близько 2,5 тис. росіян.
P&G належать такі дочірні підприємства і бренди як Gillette, Fairy, Tide, Ariel, Lenor, Mr. Proper, Pampers, Always, Head & Shoulders, Pantene, Old Spice, Hugo Boss, Max Factor та інші.
У березні 2022 року, після заяви про зменшення присутності на російському ринку, P&G на 40% підняла ціни на власні товари в РФ, чим майже нівелювала втрату доходу від скорочення портфеля брендів. Згідно з даними звіту компанії за 2022 рік, за рахунок такого підвищення цін на продукцію зросли органічні продажі компанії в Росії.
Крім того, компанія сприяє мобілізації, адже згідно з новим російським законодавством, корпорації, які працюють у РФ, змушені брати участь у мобілізаційних заходах, сприяти призову співробітників до армії та фінансувати їхнє військове спорядження.
Група компаній “Прометей” від початку повномасштабної російської агресії в Україні отримала $50-60 млн збитків, в окупації досі перебувають чотири елеватори, а чотири сильно постраждали.
“Прометей” сильно постраждав в активах і товарі, втрати в товарі становлять $40-45 млн, зараз триває експертиза втрат. Крім того, ми втратили $10-15 млн у капіталі. Вісім елеваторів компанії постраждали дуже сильно: чотири досі в окупації в Запорізькій області, чотири сильно постраждали”, – розповів власник холдингу Рафаель Гороян в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, росіяни кілька днів поспіль цілеспрямовано обстрілювали Вознесенський елеватор групи (Вознесенськ Миколаївської області, місткістю 50 тис. тонн) крилатими ракетами, хоча на сільгосппідприємстві не було військових об’єктів, техніки, баз чи складів. Російські ракети за один день чотири рази прилітали на елеватор, а ще один удар стався за кілька днів, коли на підприємстві перебував персонал.
“Зараз ЗСУ звільнили Снігурівку. Наш елеватор там повністю замінований, зараз працюють сапери, і ми чекаємо, поки нам дозволять приступити до роботи”, – уточнив власник компанії.
Гороян підкреслив, що загалом у “Прометея” 34 зерносховища.
Крім того, під російську окупацію потрапили 2 тис. га сільгоспугідь, або 10% від земельного банку зернотрейдера. На звільнених територіях склалася жахлива гуманітарна ситуація, територія замінована, і наразі на ній неможливо вести сільгоспроботи. Також російські загарбники викрали і знищили зрошувальну інфраструктуру “Прометея” в Миколаївській області.
“Зрошення вкрадено і знищено країною-агресором Росією. У Снігурівці до війни було близько тисячі або півтори тисячі гектар під поливом, зараз їх немає. Але для відновлення немає впевненості в завтрашньому дні. Зараз не зовсім правильно для бізнесмена інвестувати в дороге іноземне обладнання, не будучи впевненим у завтрашньому дні”, – констатував бізнесмен.
ГК “Прометей” надає послуги зі зберігання, доробки та логістики сільгоспкультур. До російської агресії холдинг володів 34 елеваторами в Миколаївській, Кіровоградській, Київській, Хмельницькій, Запорізькій, Сумській, Одеській, Херсонській та Дніпропетровській областях.
За підсумками 2021 року група компаній планувала отримати $45 млн EBITDA, тоді як 2020 року цей показник сягнув $32,6 млн, а 2019 року – $30,5 млн.
Втрати серед цивільних осіб із 24 лютого, коли Росія почала війну проти України, до 13 листопада становили 16631 цивільного (тижнем раніше – 16462), зокрема 6557 загиблих (6490), повідомило управління Верховного комісара ООН із прав людини (УВКПЛ ООН) у понеділок.
“Причиною більшої частини зафіксованих випадків загибелі або поранення цивільних осіб було застосування зброї вибухової дії з великою зоною ураження, зокрема обстріл із важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні й авіаудари”, – зазначається в документі щодо даних ООН.
Це стосується, наприклад, таких населених пунктів як Маріуполь (Донецька область), Ізюм (Харківська обл.), Лисичанськ, Попасна і Сєвєродонецьк (Луганська обл.), де, за повідомленнями, зафіксовано численні випадки загибелі або поранення цивільних осіб.
За підтвердженими даними ООН, загинуло 2559 чоловіків, 1752 жінки, 204 хлопчики і 170 дівчаток, тоді як стать 34 дітей і 1838 дорослих поки що не вдалося встановити.
Серед 10074 поранених – 297 хлопчиків і 208 дівчаток, а також 245 дітей, стать яких поки що не вдалося встановити.
Порівняно з даними на 6 листопада жовтня, загинуло п’ятеро дітей і ще п’ятеро були поранені.
Якщо раніше зведення УВКПЛ ООН про кількість втрат виходило щодня, а потім тільки в робочі дні, то з липня воно стало щотижневим. У цьому зведенні, як і в попередньому, наведено дані за місяцями.
Згідно з ними, найбільш смертоносним місяцем для цивільних осіб залишається березень – мінімум 3326 загиблих. У квітні, згідно з публікацією УВКПЛ, кількість смертей цивільних через війну знизилася до 702, у травні – до 473, у червні – до 374 і в липні – до 360. За перші п’ять днів війни з 24 до 28 лютого загинуло 355 осіб, за серпень – 305, за вересень – 312, за жовтень – 284, за перші 14 днів листопада – 66, вказує ООН.
Кількість поранених у вересні – 926 – виявилася вищою за показник жовтня – 783 і серпня – 895 і трохи нижчою за показники попередніх місяців: липень – 1100, червень – 1030, травень – 1016, тоді як у квітні та березні було поранено відповідно 1254 і 2410 осіб.
Згідно зі зведенням, у листопаді від зброї вибухової дії з великою зоною ураження померла 61 людина та ще 173 були поранені, тоді як від мін і вибухонебезпечних пережитків війни загинуло 5 і було поранено 25 осіб (11% загальних втрат).
На контрольовані урядом території, за даними ООН, у листопаді припав 81% жертв.
У зведенні традиційно зазначено, що зростання показників до попереднього зведення не слід відносити лише на випадки після 6 листопада, оскільки протягом цього періоду Управління верифікувало деяку кількість випадків за попередні дні.
Бійці батальйону, який виконує завдання з захисту України у районі Бахмуту на Донеччині, просять допомогти з придбанням ретранслятора зв’язку MOTOTRBO SLR 5500. Кошти на купівлю пристрою збирає Благодійний фонд Ігоря Черненка, командира роти 204-го батальйону. На сторінці Фонду у Facebook розміщене відповідне відеозвернення військових.
Ретранслятор дозволить покрити 50 квадратних км площі якісним цифровим зв’язком, що допоможе воїнам якісно керувати бойовими діями під час знищення російських окупантів.
До збору оголошено 160 963 грн. Зібрати кошти потрібно до 10 листопада! Наразі є лише біля 15% від необхідної суми. Тож захисники просять долучитися до збору усіх небайдужих.
Реквізити для збору коштів: БО «БФ Ігоря Черненка», ЄДРПОУ 44752149, IBAN: UA343052990000026004046228395, АТ КБ «Приватбанк». Посилання на швидкий донат: https://cutt.ly/vNvdhmg
Благодійний фонд Ігоря Черненка заснований військовими ЗСУ у березні 2022 року. Ігор Черненко – командир роти 204-го батальйону із позивним «Чорний» став до лав ЗСУ одразу після початку повномасштабного вторгнення. Офіційна сторінка Фонду в Інтернет – https://www.fondchernenka.com.ua, в Facebook www.facebook.com/chernenko.charity/
Детальніше про історію створення та мету Фонду можна прочитати в інтерв’ю тут.
БЛАГОДІЙНІСТЬ, ВІЙНА, війна з рф, волонтер, ВОЛОНТЕРСТВО, ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, ДОПОМОГА, російська агресія
