Українські металургійні підприємства в січні-листопаді цього року збільшили виплавку чавуну на 10,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року, досягнувши 7,188 млн тонн.
За даними об’єднання “Укрметалургпром”, у листопаді було виплавлено 704,3 тис. тонн чавуну, що є зростанням порівняно з жовтнем.
Українські металургійні підприємства в січні-листопаді цього року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 3,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,966 млн тонн з 5,741 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, виплавка сталі за цей період знизилася на 3,1% – до 6,813 млн тонн. У листопаді було вироблено 589,1 тис. тонн прокату та 641,1 тис. тонн сталі.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) у межах інвестиційної програми-2025 у конвертерному цеху завершив реконструкцію машини безперервного лиття заготовок (МБЛЗ) №1.
Згідно з інформацією підприємства, за підсумками успішної реалізації другого етапу інвестпроєкту оновлено ключове устаткування тягнуче-правильних пристроїв машини.
При цьому уточнюється, що на кожному зі семи струмків МБЛЗ-1 були встановлені нові мотор-редуктори тягнуче-правильного пристрою, на яких водночас було виконане термічне екранування.
“Таким чином сталеплавильники вирішили нагальне питання продовження строків експлуатації мотор-редукторів, які забезпечують стабільний рух тягнуче-правильних пристроїв. Адже до цього устаткування передчасно виходило з ладу через руйнівний вплив високих температур”, – констатується в повідомленні.
Також на всіх верхніх двигунах мотор-редукторів були встановлені і введені в роботу енкодери – пристрої, які, завдяки зворотному зв’язку в управлінні дають змогу контролювати і стабілізувати швидкість руху безперервнолитої заготовки і, таким чином, підвищують точність її різання.
Реалізація другого етапу реконструкції МБЛЗ №1 проходила без додаткових зупинок машини з огляду на виконання завдань з виробництва товарної БЛЗ, зокрема підвищеної якості, для вітчизняних та європейських клієнтів. До заміни устаткування на кожному струмку технічно готувалися заздалегідь, а в період технологічної зупинки проводили оновлення в режимі pit stop.
За підсумками другого етапу реконструкції металурги отримали низку технічних та економічних переваг: продовження в декілька разів строк експлуатації мотор-редукторів клітей; максимальну точність різання заготовки, завдяки чому вдалося зменшити витрати металу. Також завдяки реалізованим технічним рішенням було оптимізовано роботу тягнуче-правильного пристрою, щоб зменшити електроспоживання на верхньому та нижньому мотор-редукторах на 1,2 кВт*годину за стабільного розливання на машині.
“Каметсталь” входить у групу “Метінвест”.
Фармацевтична компанія АТ “Галичфарм” (Львів) планує за підсумками 2025 року збільшити обсяги реалізації на 15%, йдеться в звіті, розміщеному на її сайті.
Згідно зі звітом, за підсумками дев’яти місяців 2025 року “Галичфарм” випустив 4, 753 млн упаковок готових лiкарських засобiв на 904, 94 млн грн.
Середня вартiсть однієї упаковки вироблених лiкарських засобiв у формі iн’єкцiй становила 132,24 грн, iнфузiй -32,35 грн, рiдини та сиропу – 67,9 грн, таблеток – 22,24 грн.
Виторг компанії за підсумками січня-вересня сягнув 252,449 млн грн.
Крім того, компанія повідомляє, що частка експорту в загальному обсязi продажiв становила 9,13%, а її продукції за кордон було поставлено на понад 23 млн грн. Компанія експортує на ринки Казахстану , Грузiї, Узбекистану, Латвiї та iнших країн.
За оцінками компанії, “Галичфарм” за підсумками дев’яти місяців 2025 року посідає 5-те мiсце за обсягами роздрiбного продажу у грошовому виразі з часткою ринку 1,3%.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року “Галичфарм” скоротила чистий прибуток на 39% порівняно з 2023 роком – до 13,705 млн грн, у 2023 році цей показник становив 22,52 млн грн.
Як повідомлялося, інвестиційна компанія “Скай-Девелопмент” стала переможцем відкритого аукціону, організованого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, та придбала права вимоги неплатоспроможного АТ “Банк “Фінанси та Кредит” за десятьма кредитними договорами до провідних українських фармацевтичних підприємств: АТ “Галичфарм” та АТ “Київмедпрепарат”. Загальна сума вимог “Скай-Девелопменту,” за його даними, перевищує 3,5 млрд грн.
Зі свого боку, “Київмедпрепарат” та “Галичфарм” заявили, що інформація, поширена ІК “Скай-Девелопмент”, є “недостовірною, маніпулятивною та має ознаки свідомої дискредитації діяльності підприємств”. Зокрема, обидві компанії заперечили наявність “багатомільярдних боргів” перед “Скай-Девелопмент”. Фармкомпанії розцінили заяви ТОВ “Скай-Девелопмент” як “намагання незаконного штучного створення неіснуючої кредиторської заборгованості для подальшого можливого рейдерського захоплення підприємств”.
Компанія “Будшляхмаш” почала будівництво нового виробничого комплексу у Броварах (Київська обл.) площею 3000 кв. м, де буде розташовано виробництво автомобільних рам, що дозволить довести рівень локалізації комунальної та спецтехніки, яку випускає підприємство, з існуючих 40-60% до 75%, повідомив заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“Старт виробництва автомобільних рам заплановано на середину 2026 року”, – написав він у Facebook у вівторок.
За його словами, цього показника (40-60% локалізації) вдалося досягти завдяки ліцензійному SKD-збиранню техніки на базі шасі Daewoo та JAC з правом використовувати власний VIN-код.
“Контракт з цими компаніями передбачає дозвіл на заміну імпортних складових техніки українськими”, – повідомив Кисилевський.
Нардеп зазначив, що після запуску виробництва рам “Будшляхмаш” планує налагодити випуск колісних осей, а також замовляти в інших українських виробників шини, паливні баки та пластикові елементи.
“А вже наступної весни “Будшляхмаш” планує почати освоєння нового виробничого майданчика на околицях Броварів для створення індустріального парку з машинобудівним кластером. На площі 11 га буде збудовано 40 тис. кв. м. промислових будівель. Загальний обсяг інвестицій у цей проект – близько $40 млн”, – повідомив Кисилевський.
За його словами, що інвестиції у нові виробництва стимулює законодавство про локалізацію. Поточного року воно вимагає при публічних закупівлях техніки обов’язкову українську складову на рівні не менше 25%, а у 2026 році рівень мінімальної локалізації збільшиться до 30%.
“Будшляхмаш” виробляє самоскиди, сміттєвози, автокрани, піскорозкидувальні та поливні машини, евакуатори та іншу техніку. У 2025 році обсяги виробництва становлять близько 70 од. на місяць.
За даними opendatabot, 2024 року завод “Спецбудмаш” в Броварах, де виробляється автотехніка групи “Будшляхмаш”, 2024 рок отримав 4,2 млрд грн доходу та 298,5 млн грн чистого прибутку, а за 9 місяців поточного року – вдповідно 3,3 млрд грн та 265 млн грн.
Кінцеві бенефіциари – Мирослав та Олександр Гуйван.
Група компаній “Будшляхмаш” – офіційний представник в Україні вітчизняних і зарубіжних виробників спеціальної, дорожньої та комунальної техніки (бренди JAC, Scania, Renault, MAN, Pronar, Daewoo, Спецбудмаш).
ТОВ “Торговий дім “Будшляхмаш” минулого року отримало 2,18 млрд грн доходу та 22,9 млн грн чистого прибутку, а за січень-вересень 2925 року – відповідно 138,7 млн грн та 1,9 млн грн.
Кінцевим бенефіциаром є Мирослав Гуйван.
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі в січні-вересні цього року збільшився на 3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 48,020 млн тонн з 46,623 млн тонн.
Такі дані наведено у пресрелізі Міжнародної організації виробників неіржавної сталі (The world stainless association, колишній Міжнародний форум неіржавної сталі – International Stainless Steel Forum, ISSF).
Згідно з інформацією, у третьому кварталі 2025 року виробництво сягнуло 16,1 млн тонн, що на 2,3% більше, ніж у липні-вересні 2024 року.
При цьому випуск неіржавної сталі за цей період в Європі зменшився на 4,2% – до 4,498 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 9,3% – до 1,649 млн тонн.
В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зросла на 1,1% – до 10,771 млн тонн, а в Китаї збільшилася на 4,7%, до 30,453 млн тонн.
В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано зниження виробництва на 5,7% – до 649 тис. тонн.
Як повідомлялося, світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у 2024 році збільшився на 7% порівняно із 2023 роком – до 62,621 млн тонн з 58,539 млн тонн, виробництво зросло у всіх основних регіонах.
При цьому випуск неіржавної сталі за 2024 рік в Європі зріс на 1,5% – до 6,088 млн тонн. У США виробництво збільшилося на 6,9% – до 1,950 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки збільшилася на 6,4% – до 7,322 млн тонн, а в Китаї зросла на 7,5%, до 39,441 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) зафіксовано збільшення виробництва на 9,2% – до 7,820 млн тонн.
Світовий обсяг виробництва неіржавної сталі у світі 2023 року збільшився на 4,6% порівняно з 2022 роком – до 58,444 млн тонн. Загалом в Європі за цей рік виробництво неіржавної сталі скоротилося на 6,2% – до 5,902 млн тонн, у США – на 9,6%, до 1,824 млн тонн. Тим часом в Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 7,2% – до 6,880 млн тонн, а в Китаї зросла на 12,6% – до 36,676 млн тонн. В інших регіонах (Бразилія, РФ, ПАР, Південна Корея та Індонезія) було зафіксовано зниження виробництва на 5,2% – до 7,163 млн тонн.
Випуск неіржавної сталі у світі за 2022 рік знизився на 5,2% порівняно з 2021 роком – до 55,255 млн тонн. Водночас у Європі того року випуск упав на 12,4% – до 6,294 млн тонн, у США – на 14,8%, до 2,017 млн тонн. В Азії (без урахування Китаю і Південної Кореї) виплавка неіржавки зменшилася на 4,9% – до 7,411 млн тонн, а в Китаї на 2% – до 31,975 млн тонн. В інших регіонах було зафіксовано зниження виробництва на 9,1% – до 7,557 млн тонн.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео, присвячене світовому виробництву сталі та провідним країнам-виробникам – https://www.youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE
