Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

У Греції, Румунії та Сербії очікується різке скорочення врожаю яблук

У 2025 році в ряді європейських країн прогнозується значне зниження виробництва яблук через весняні заморозки, повідомляє Сербський Економіст з посиланням на дані Всесвітньої асоціації виробників яблук і груш (WAPA).

За даними видання Сербський Економіст, найбільш серйозно постраждають Греція, де врожай скоротиться на 51,5%, Румунія – на 39,5%, і Сербія – на 26,7% в порівнянні з минулим роком. Експерти пов’язують це з несприятливими погодними умовами і, в ряді випадків, скороченням площ плодоносних садів цих країн.

За оцінками WAPA, загальне виробництво яблук в країнах Європейського Союзу в 2025 році складе близько 10,46 млн тонн, що на 7,5% нижче середніх показників останніх років, проте майже відповідає рівню 2024 року (-0,1%). Найбільше падіння очікується по сортах Red Delicious (-19,2%) і Idared (-8,8%), в той час як обсяги Golden Delicious знизяться на 0,9%, а сорт Gala залишиться на рівні минулого року.

При цьому в Австрії, Чехії, Польщі та Бельгії прогнозується зростання виробництва, що частково компенсує зниження в країнах, які найбільше постраждали від заморозків.
Джерело – https://t.me/relocationrs

,

“ДТЕК Енерго” збільшив виробництво шахтного обладнання

Машинобудівники “ДТЕК Енерго” за січень-липень поточного року виготовили та відремонтували 1,992 тис. од. гірничо-шахтного устаткування, серед яких — чотири нових комбайни для проведення гірничих виробок, повідомляється у пресрелізі компанії.

Окрім того, виготовлено 1,4 млн запчастин та комплектуючих.

Як повідомлялось, за сім місяців 2024 року машинобудівники виготовили дев’ять комбайнів і 618 тис. запчастин для шахт.

“Машинобудівники “ДТЕК Енерго” продовжують бути надійною опорою у забезпеченні українських шахт важливим обладнанням. Завдяки їхній роботі вугледобувні підприємства можуть надійніше працювати, підтримувати видобуток, а енергетики – впевненіше проходити літні пікові навантаження та готуватися до найближчого опалювального сезону”, – цитується в повідомленні генеральний директор “ДТЕК Енерго” Олександр Фоменко.

Як повідомлялось, за перше півріччя 2025 року “ДТЕК Енерго” інвестував в український вуглевидобуток 2,9 млрд грн, а 2024 року інвестиції в українські шахти склали близько 7,5 млрд грн, за останні три роки (2022-2024) – 18 млрд грн.

“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнений цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність компанії в тепловій генерації станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт. У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.

 

, ,

Ferrexpo скорочує персонал і виробництво після призупинки відшкодування ПДВ

Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні завершила січень-червень поточного року з чистим збитком $196,004 млн, тоді як у аналогічному періоді минулого року отримала чистий прибуток $55,490 млн.

Згідно з проміжним звітом компанії у середу, доподатковий збиток за цей період становив $186,899 млн, тоді як у січні-червні-2024 був доподатковий прибуток – $75,671 млн.

Виручка у I півріччі-2025 знизилась на 17,5%, до $452,607 млн. При цьому EBITDA склала $3,890 млн порівняно з $79,043 млн на кінець червня-2024 і $69,310 млн на кінець 2024 року.

Залишок грошових коштів та еквівалентів на кінець червня-2025 становив $52,262 млн, на кінець червня-2024 – $115,131 млн, на кінець 2024 року – $105,919 млн.

У звіті констатується, що базовий показник EBITDA групи залишався позитивним на рівні близько $4 млн за перше півріччя 2025 року, незважаючи на збитки за цей період, хоча це значно нижче, ніж за аналогічний період 2024 року. Різке зниження головним чином зумовлене зниженням операційного прибутку внаслідок скоригованого нижчого плану виробництва після відмови у відшкодуванні ПДВ в Україні та нижчими реалізованими цінами, які не могли бути компенсовані наслідками зниження виробничих витрат C1 та подальших заходів щодо скорочення витрат, започаткованих групою протягом другого кварталу 2025 року.

Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що компанія розпочала рік на сильній основі, з найкращим квартальним виробництвом з часів повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Однак цей імпульс був значно обмежений у другому кварталі, оскільки група була змушена скоротити діяльність через рішення українських податкових органів призупинити повернення ПДВ дочірнім компаніям. Це відображається у 40% падінні виробництва у другому кварталі порівняно з першим кварталом.

“Ми швидко вжили заходів для зниження наших витрат. Наразі нам довелося скоротити робочий час або відправити приблизно 40% наших працівників у відпустку. Ми також впровадили програми для оптимізації швидкості розкриття, ремонту та технічного обслуговування, а також скоротили несуттєві витрати по всьому бізнесу. Ці дії були необхідними та пом’якшили серйозний негативний вплив призупинення відшкодування ПДВ. Нам вдалося максимально знизити наші витрати, щоб бути конкурентоспроможними в умовах низьких цін на залізну руду”, – констатував Дженовезе.

Він додав, що з моменту повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Ferrexpo продовжує працювати та експортувати свою продукцію, незважаючи на величезні виклики, спричинені війною.

Як повідомлялося, Ferrexpo у 2024 році отримала $50,03 млн чистого збитку, що на 41% менше за показник 2023 року ($84,753 млн). Виручка за 2024 рік становила $933,263 млн, тоді як у 2023-му вона була $651,795 млн (зростання на 43,2%). При цьому EBITDA склала $69,310 млн порівняно зі скорегованим за 2023 рік $98,871 млн. Залишок грошових коштів на кінець 2024 року становив $100,835 млн, на кінець 2023 року – $108,293 млн, 2022 року – $106,397 млн, на кінець 2021 року – $117 млн.

Ferrexpo завершило 2023 рік із чистим збитком $84,753 млн порівняно з отриманим у 2022 році чистим прибутком розміром $219,997 млн, що вчетверо нижче за прибуток за довоєнний 2021 рік ($870,993 млн). Виручка за 2023 рік становила $651,795 млн, тоді як у 2022-му вона була $1 млрд 248,490 млн (зниження на 47,8%). При цьому EBITDA знизилася на 83% – до $130,242 млн порівняно з $765,113 млн за 2022 рік.

Ferrеxpo належить 100-відсоткова частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9-відсоткова – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.

 

, ,

“Запоріжкокс” наростив виробництво коксу на 0,6%

ПрАТ “Запоріжкокс”, одне з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-липні поточного року підвищило виробництво доменного коксу на 0,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 512,9 тис. тонн з 509,6 тис. тонн.

За даними компанії, в липні вироблено 78,9 тис. тонн коксу, тоді як у попередньому місяці – 76,3 тис. тонн,.

Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.

“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.

“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

 

, ,

НКМЗ відновлює виробництво і нарощує експорт до Європи та Азії

Новокраматорський машинобудівний завод” (НКМЗ, Краматорськ Донецької обл.) у 2025 році планує збільшити обсяги виробництва і реалізації продукції на 81,5% порівняно з 2024 роком – до 2,08 млрд грн.

Відповідні плани містяться в опублікованому в системі розкриття НКЦПФР фінансовому звіті підприємства за 2024 рік.

“Діяльність підприємства у 2025 році, з великим ступенем імовiрностi, буде обмежена. Виходячи з даних припущень на 2025 рік затверджені плани виробництва 12,7 тис т машин та устаткування для металургійної , добувної промисловості та будівництва, пiдiймального та вантажно-розвантажувального та запчастин”, – йдеться в матеріалах звіту.

НКМЗ зазначає, що в поточному році металургійне виробництво заводу планує, зокрема, виготовити 21,78 тис. т рідкої сталі, 120 т рідкого чавуну, 1,1 тис. т сталевого лиття і 100 т чавунного, 15,84 тис. т поковок.

“Формування проєктiв перспективного подальшого розвитку підприємства, формування заходів, спрямованих на успiшну роботу підприємства, створення нової техніки та НДР, проведення техпереозброєння та впровадження ресурсозберігаючих технологій буде розпочато після завершення воєнного часу в Україні”, – зазначає завод.

Водночас на 2025 рік заплановані заходи з проведення наглядового аудиту системи менеджменту якості фірмою ISOaccelerator, щодо підтвердження i подовження дії сертифікату відповідності стандарту ISO 9001:2015.

Стратегiя маркетингу ПрАТ “НКМЗ” поточного року полягає в збереженні й розширенні стратегічних сегментів ринку та нарощуванні присутності в країнах Східної, Центральної та Західної Європи, Середньої Азії.

За даними звіту, у 2024 роцi основними сегментом ринка збуту продукції ПрАТ “НКМЗ” були країни Азiї (54,4% обсягу продажів), Європи (24,9%), а також Україна (17,9%).

В загальному обсязі реалізації в грошовому вимірі 55,2% склали прокатні валки, 18,1% – металургійне та прокатне обладнання, 7.3% – гiрничо-рудне обладнання, інше обладнання – 19,4%.

Обсяг iнвестицiй в розвиток виробництва минулого року склав 28,15 млн грн.

Як повідомлялось, 2024 року чистий дохід НКМЗ зріс у 3,2 раза до попереднього року – 1 млрд 146 млн грн, зокрема на експорт в країни Європи та Азії  поставлено продукції на 941,3 млн грн (82%). Чистий прибуток склав 36,33 млн грн (2023 року – збиток 856,93 млн грн).

При цьому у 2024 році до найбільших країн-імпортерів продукції НКМЗ поряд з Узбекистаном, Казахстаном (куди експорт скоротився за рік у 12,3 раза), та Індією (експорт зріс у 31 раз) додались Словаччина, Литва, Єгипет та Люксембург. Поставки по Україні зросли у 5,2 раза – до 204,6 млн грн.

НКМЗ, потужності якого вимушено законсервували з початком повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну, з жовтня 2023 року почав частково відновлювати роботу.

НКМЗ – містоутворююче підприємство Краматорська, найбільше в Україні з виробництва прокатного, металургійного, ковальсько-пресового, гідротехнічного, гірничорудного, підіймально-транспортного, гідротехнічного та залізничного обладнання.

Довоєнного 2021 року чистій дохід підприємства перевищував 6 млрд грн.

На початок 2023 року середньооблікова чисельність його працівників перевищувала 7,2 тис. осіб, а на початок 2025 року становила 5,660 тис.

 

, , , ,

“Метінвест” скоротив виробництво прокату в ЄС і Британії на 13%

Гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2024 році зменшила виробництво прокату у Великій Британії та ЄС на 13% – до 1,367 млн тонн, що було спричинено несприятливою ринковою кон’юнктурою в ЄС, зокрема наявністю дешевого російського слябу, йдеться у річному звіті групи.

Згідно з ним, виробництво плоского прокату на Metinvest Trametal знизилося на 3% – до 466 тис. тонн, на Ferreira Valsider – на 45%, до 190 тис. тонн та на Spartan UK – на 22% до 153 тис. тонн.

Загалом за минулий рік у загальному обсязі виробництва Великої Британії та ЄС частка Trametal становила 34% (у 2023 році – 31%), Ferreira Valsider – 14% (22%), Promet Steel – 41% (35%), Spartan – 11% (12%).

Як повідомлялося, у 2024 році “Метінвест” знизив продаж готової металургійної продукції на 5% порівняно з попереднім роком, напівфабрикатів на 3%, але наростила реалізацію коксу на 6%, а продаж інших продуктів і послуг збільшився на 33%.

Виторг металургійного сегменту майже не змінився проти 2023 року і становив $4,824 млрд, а частка сегменту в консолідованій виручці знизилася на 6 відсоткових пунктів (в.п.) – до 60%.

При цьому продаж товарного чавуна зменшився на 15% – до $266 млн – через скорочення поставок на 16%, до 558 тис. тонн. Зокрема, скорочення перепродажу та обсягів продукції групи становило 12% та 52% відповідно. Частка перепродажу у загальних обсягах зросла на 4 в.п. – до 95%. Північна Америка та Європа залишилися основними напрямками продажу цього продукту. На них припадало 71% та 23% усіх відвантажень торік проти 70% та 26% у 2023 році.

Продаж заготовки минулого року збільшився на 9% – до $389 млн – завдяки збільшенню обсягів продажу на 16%, до 716 тис. тонн на тлі скорочення запасів. Поставки до країн Близького Сходу та Північної Африки (БСПА) зросли на 237 тис. тонн, що становило 50% загального обсягу поставок у 2024 році (20% у 2023 році). Натомість відвантаження до Європи скоротилися на 143 тис. тонн і становили 38% усього продажу (у 2023 році – 68%). Середня ціна продажу знизилася слідом за динамікою цін на квадратну заготовку CFR Туреччина (менше на 7% проти 2023 року).

У 2024 році продаж плоского прокату скоротився на 6%, до $2,244 млрд. Це було зумовлено зниженням цін продажу вслід за динамікою відповідного бенчмарку на гарячекатаний рулон CFR Італія, який знизився на 9%. Загальні поставки зросли на 7%, до 3,047 млн тонн, чому сприяло збільшення перепродажу на 26% – до 2,111 млн тонн і збільшило їхню частку в загальному обсязі до 69% (зростання на 10 в.п.). Поставки насамперед були до Європи, на яку припало 72% у загальному обсязі (71% у 2023 році). Продаж в регіоні збільшився на 193 тис. тонн завдяки попиту з боку ключових клієнтів, розширенню клієнтської бази та стабільній роботі чорноморських портів. Постачання всередині України становило 23% від обсягів продажу (25% у 2023 році).

Продаж довгого прокату у 2024 році залишився незмінним і становив $948 млн. Відвантаження збільшилося на 5%, до 1,372 млн тонн, насамперед на тлі збільшення обсягів виробництва на “Каметсталі”. Україна та Європа залишалися основними ринками збуту цієї продукції. На них припадало 45% та 35% загального обсягу продажу відповідно порівняно з 48% та 39% у 2023 році. Група збільшила постачання до Північної Америки, що становило 17% загального обсягу продажу у 2024 році проти 12% рік тому. Середні ціни продажу знизилися услід за бенчмарком на квадратну заготовку CFR Туреччина.

У звіті відзначається, що у 2024 році “Метінвест” досяг значних результатів від операційних покращень. Зокрема, у металургійному сегменті було знижено споживання коксу на “Каметсталі” та покращено продуктивність роботи доменних печей завдяки швидкій адаптації технології пиловугільного впорскування до альтернативних типів вугілля в умовах воєнних обмежень на постачання. Крім того позитивним результатам сприяла оптимізація закупівель сировини.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

 

, , , ,