Завод “Євроформат” у 2025 році збільшив виробництво ліфтів на 20% порівняно з 2024 роком, насамперед за рахунок державних програм підтримки національного виробника, повідомив CEO групи компаній “Євроформат” Ліфти” Ігор Ткаченко.
“Ми розцінюємо програму компенсації 15% вартості української техніки в рамках “Зроблено в Україні” і запровадження вимоги про мінімальну частку локалізації для товарів, що беруть участь у публічних закупівлях, як дієві інструменти сприяння національному виробництву”, – зазначив він агентству “Інтерфакс-Україна“.
Ткаченко не уточнив кількість вироблених заводом ліфтів, посилаючись на воєнний контекст, але зазначив, що кожен десятий ліфт, встановлений протягом року, – це ліфт “Євроформату”, а серед ліфтів, що відповідають чинним вимогам будівництва, – кожен третій, оскільки імпортні ліфти, що постачаються в рамках разових поставок, найчастіше мають серйозні відхилення від стандартів і вимог.
Характеризуючи ринок ліфтів в Україні за останні роки, Ткаченко повідомив, що раніше він характеризувався великою кількістю імпорту, часто у вигляді разових контрактів на невеликі партії.
“У 2022 році з 80 компаній, які імпортували ліфти, 46 завезли не більше ніж 10 од., а 38 – не більше п’яти. Більшість таких постачальників (76%) привозила ліфти з Туреччини та Китаю. Ситуація у 2023 році лише ускладнилася: ліфти імпортували вже 97 компаній тільки з Туреччини. При цьому більшість імпортерів не могла забезпечити належне гарантійне обслуговування, технічну підтримку або регулярне постачання запчастин”, – розповів він.
Ткаченко додав, що очікування від програм підтримки загалом справдилися: зростання виробництва українських ліфтів у 2025 році приблизно на 25% та збільшення частки на внутрішньому ринку до близько 40% свідчать про ефективність цих механізмів.
“Водночас імпорт й далі займає понад половину ринку, що означає наявність значного потенціалу для подальшого зростання у наступних роках”, – зазначив СЕО групи компаній.
За його словами, національні виробники мають невикористані виробничі можливості: сукупна потужність українських підприємств дає змогу виробляти до близько 5 тис. ліфтів на рік, однак фактичне завантаження виробництва залишається суттєво нижчим.
“Зокрема, на заводі “Євроформат” у 2025 році рівень завантаженості становив близько 35%. Цей показник все ще є меншим, ніж було до 2022 року, але ми бачимо позитивну динаміку”, – підкреслив Ткаченко.
Водночас, вважає він, коли ліфт виробляється в Україні, разом з ним формується відповідальність виробника за весь життєвий цикл обладнання — від монтажу до сервісу протягом десятиліть. “Для кінцевого споживача це означає менше простоїв, швидше відновлення роботи ліфта, вища безпека та прогнозовані витрати на експлуатацію”, – підкреслює Ткаченко.
Він також розповів, що паралельно з виробничою діяльністю компанія інвестувала у виробничу базу — запущено нові дільниці лазерного різання та зварювання, розширено модельний ряд інвалідних підйомників, впроваджено десятки конструктивних покращень у ліфтовому обладнанні.
“Важливо, що йдеться не про разове зростання, а про формування стабільного виробничого циклу — з плануванням, прогнозованими обсягами та розвитком сервісної інфраструктури”, – підкреслив Ткаченко.
За його словами, обсяг інвестицій у модернізацію виробництва у 2025 році перевищив 12 млн грн, без залучення грантів, тоді як у 2024 році з інвестованих 25 млн грн близько 60% становила грантова допомога.
Серед знакових проєктів, реалізованих 2025 року, Ткаченко назвав два проєкти з виготовлення і встановлення лікарняних ліфтів у медичних закладах – в одному з них працювали в будівлі, пам’ятці архітектури, і розробляли ексклюзивний ліфт з індивідуальними розмірами кабіни. Перш ніж ввести його в експлуатацію, проводили додаткові випробування. В іншому проєкті компанія працювала над запитом від розробки проєкту до введення в експлуатацію.
“Ці кейси підтверджують: національний виробник здатен закривати складні, кастомні та інклюзивні потреби українських медичних установ”, – підкреслює Ткаченко.
Як повідомлялось з посиланням на заступника голови комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитра Кисилевського, українські виробники ліфтів у 2025 році збільшили обсяги виробництва на 25%, а їхня частка на внутрішньому ринку зросла до 40% з 30%.
За словами нардепа, участь у програмі компенсації 15% вартості української техніки вимагає рівня локалізації не менше як 40%, всі провідні українські виробники ліфтів відповідають цим вимогам, зокрема ліфти заводу “Євроформат” мають локалізацію 60%.
Група компаній “Євроформат” працює на ринку України понад 18 років. Спеціалізується на виробництві продукції та наданні послуг для житлового та комерційного будівництв. Основний напрям заводу – виробництво ліфтового обладнання. Компанія має єдину в Україні та найбільшу у Східній Європі випробувальну вежу заввишки 40 м з двома шахтами. Експортує продукцію до Польщі, де має представництво.
За даними YouControl, у січні-вересні 2025 року завод “Євроформат” отримав 2,98 млн грн чистого прибутку, що майже дорівнює показнику за дев’ять місяців 2024 року, за зростання виторгу на 27,3% – до 236,5 млн грн.
В Україні зменшилися обсяги виробництва молока-сировини у 2025 році на тлі падіння закупівельних цін, збільшення виробничих витрат, перебоїв з відвантаженням, а також через сильні морози та проблеми з опаленням призвели до скорочення продуктивності корів, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держстату.
У галузевому об`єднанні зазначили, що в грудні 2025 року господарства всіх категорій виробили 478 тис. тонн молока-сировини, що на 29 тис. тонн менше (-6%) відносно листопада того ж року і на 75 тис. тонн менше (-14%) відносно грудня 2024 року.
При цьому обсяги надою в Україні у 2025 році становили 6,86 млн тонн, що на 374 тис. тонн менше (-5%) відносно позаминулого року. У грудні-2025 частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 57%, а господарств населення – 43%.
Підприємства у грудні 2025 року виробили 271 тис. тонн молока-сировини, що на 6 тис. тонн більше (+2,1%) порівняно з листопадом, але на 12 тис. тонн менше (-4%) порівняно з груднем-2024.
Моточно-товарні ферми (МТФ) минулого року виробили 3,18 млн тонн молока-сировини, що на 210 тис. тонн більше (+7%) відносно попереднього року.
За даними АВМ, у господарствах населення обсяги надою у грудні 2025 року становили 206 тис. тонн молока, що на 35 тис. тонн менше (-14%) відносно листопада і на 64 тис. тонн менше (-24%) відносно грудня 2024 року. У січні-грудні 2025 року домогосподарства виробили 3,67 млн тонн молока-сировини, що на 583 тис. тонн менше (-14%) відносно позаминулого року.
“Обсяги виробництва молока-сировини скорочуються в Україні, в першу чергу, за рахунок присадибного сектора, який перестає виконувати важливу роль у роботі молочної галузі. Вірогідно, якщо до 2030 року особисті селянські господарства (ОСГ) не здійснять укрупнення, то їх молоко перестане надходити на переробку і використовуватиметься для власного споживання. Щоби залишитися в галузі, ОСГ мають об’єднуватися в кооперативи та формувати товарні партії молока або самостійно збільшувати поголів’я корів та розвивати крафтове виробництво молочних продуктів”, – акцентував аналітик АВМ Георгій Кухіашвілі.
Він констатував, що промисловий сектор компенсує скорочення частки господарств населення та демонструє стабільність у виробництві молока-сировини. Проте у грудні обсяги надою в промисловому секторі скоротилися відносно того самого місця позаминулого року на тлі зниження закупівельних цін на молоко-сировину під тиском обвалу світових цін на біржові товари, у тому числі на вершкове масло.
“Низькі ціни на молоко-сировину не відповідають його собівартості на МТФ, які збільшили виробничі витрати внаслідок проблем з енергопостачанням, які погіршилися в січні 2026 року, і необхідності витрачати більше грошей на дизельні генератори. Через багатогодинні блекаути виникли перебої з відвантаженням молока-сировини з МТФ на молокопереробні підприємства. Заводи повідомляють, що не можуть приймати молоко та пускати його на переробку коли відключена електроенергія. Сильні морози цієї зими разом з проблемами з опаленням вплинули на скорочення продуктивності корів”, – нагадали в АВМ.
Асоціація припустила, що в умовах кризи МТФ можуть переглянути інвестиційні плани на 2026 рік, оскільки проблематично нарощувати виробництво молока-сировини під час блекаутів, а суттєве відновлення попиту на молочні продукти на внутрішньому ринку в короткостроковій перспективі малоймовірно.
“Вірогідно, що в 2026 році скорочення виробництва сирого молока відбудеться не тільки в присадибному секторі, а й в промисловому. Через збитковість ймовірне закриття певних ферм з поголів’ям менше 400 голів ВРХ. І в такому разі виробництво сирого молока в Україні може скоротитися до 6,0-6,2 млн тонн. Однак ті МТФ, які зможуть у 2026 році зберегти поголів’я корів та інвестуватимуть в сталість, мають отримати вигоду в найближчі роки”, – резюмували в АВМ.
Металургійні підприємства гірничо-металургійної групи “Метінвест” у 2025 році розпочали виробництво 11 нових видів продукції, включно зі спільним підприємством – комбінатом “Запоріжсталь”, який освоїв випуск трьох нових продуктів.
Згідно із пресрелізом групи у вівторок, працюючи в умовах російського повномасштабного вторгнення вже майже чотири роки, “Метінвест” залишається економічною та промисловою опорою країни, а загалом за понад десятиліття війни РФ проти України групі вдалося налагодити випуск 433 видів нової продукції.
Торік компанія освоїла нові позиції в сегментах напівфабрикатів і сортового прокату (по чотири), гарячекатаного рулонного й листового прокату (дві) та холоднокатаного рулонного й листового прокату (одну). Левову частку нової продукції випустили комбінати “Каметсталь” і “Запоріжсталь”. Один продукт освоїв болгарський прокатний завод групи – Promet Steel.
При цьому уточнюється, що на “Каметсталі” налагодили виробництво чотирьох видів безперервно литої заготовки розміром 335х400 мм із різних марок сталі, що використовуються для виготовлення трубного прокату.
Два види рулонного гарячекатаного прокату освоїла “Запоріжсталь” – це новий типорозмір рулонів у марці S235JR – 1,8х1045 мм, а також продукція зі сталі S235JRC, яка придатна для холодного формозмінювання шляхом гнуття та профілювання. Обидва продукти виготовляються за європейським стандартом EN 10025-2 й використовуються в будівельній та машинобудівній галузях для виробництва сталевих металоконструкцій та труб і замкнених профілів конструкційного призначення.
Також підприємство освоїло виробництво холоднокатаного рулонного прокату зі сталі марки S280GD, хімічний склад та механічні властивості якого відповідають євростандарту EN 10346. Така продукція призначена для подальшої обробки, профілювання та нанесення захисних покриттів. З цих рулонів виробляють легкі сталеві тонкостінні конструкції будівельного призначення, несучі та декоративні елементи фасадних систем тощо.
Комбінат “Каметсталь” також налагодив випуск арматурного прокату для ринків Польщі та Румунії. Арматура В500SP відповідає польському будівельному стандарту й використовується для зміцнення бетону. Арматурний прокат B500C для Румунії аналогічного рівня міцності відрізняється підвищеною пластичністю, що дає змогу застосовувати його в складніших та сейсмостійких конструкціях.
Крім того, на “Каметсталі” освоїли виробництво молольних куль діаметром 100 мм п’ятої групи твердості за українським стандартом ДСТУ 8538. Їх використовують у гірничо-металургійній промисловості для подрібнення руди, концентратів або проміжних продуктів у кульових млинах барабанного типу.
Завод Promet Steel торік розпочав виробництво арматурного прокату за стандартом МКС 1021:2019 для ринку Північної Македонії. Продукт призначений для армування бетонних конструкцій і використовується у будівництві. Має рифлену поверхню для надійного зчеплення з бетоном і придатний до зварювання, що забезпечує міцність і безпеку залізобетонних споруд.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Завод “Каметсталь” гірничо-металургійної групи “Метінвест” (Кам’янське Дніпропетровської обл.) у 2025 році врахував запити українського та європейського ринків, розширивши на чотири позиції лінійку безперервнолитої заготовки (БЛЗ) і на три – асортимент затребуваного сортового прокату.
Згідно з інформацією підприємства, у 2025 році “Каметсталь” вкотре підтвердила лідерські позиції серед металургійних підприємств “Метінвесту” за кількістю освоєних сортаментних новинок. Із 11 нових видів виведеної на ринок металопродукції сім – заслуга команди “Каметсталі”.
При цьому уточнюється, що здобуток сталеплавильників конвертерного цеху – це чотири нові марки сталі: 10У1, 20У, 26Г2ТР та S355NL-1N з посиленими вимогами до хімічного складу, насамперед за вмістом сірки та фосфору.
Розливання нових марок сталі на безперервнолиту заготовку перетином 335х400 мм освоєно на МБЛЗ №2, на якій торік завершили реконструкцію електрообладнання. Це, зокрема, сприяло стабілізації швидкості розливання, а отже, підвищенню точності порізу заготовок, мінімізуючи відходи металу. Призначення нових напівфабрикатних виробів – виготовлення круглого прокату та подальше його перероблення в безшовні труби відповідального застосування.
Команда прокатного цеху запропонувала українським та європейським споживачам три сортаментні новинки, які раніше не виробляли на комбінаті. Насамперед, це арматура діаметром 8-32 мм для польського та румунського ринків, виробництво якої освоєно на стані 400/200. Завдяки сертифікації за будівельними нормами цих країн протягом 2025 року “Метінвест” вже відвантажив, зокрема, понад 100 тис. тонн арматурного прокату класу B500SP до Польщі.
На шаропрокатному стані освоєно виробництво молольних шарів діаметром 100 мм з високою поверхневою та об’ємною твердістю, яка відповідає п’ятій групі. Визначивши експериментальним шляхом оптимальний режим термообробки після прокатки, фахівці досягли стабільного виробництва продукції підвищеної зносостійкості, необхідної для стабільної та ефективної роботи гірничо-збагачувальних комбінатів компанії.
“Каметсталь” входить у групу “Метінвест”.
Виробництво цукру в Україні в 2025-2026 маркетинговому році уже досягло 1,615 млн тонн, проте сезон цукроваріння не завершено, повідомила керівник правління Національної асоціації виробників цукру “Укрцукор” Яна Кавушевська в інтерв`ю агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Згідно з нашими очікуваннями, виробництво цукру у 2025-2026 МР перевищить 1,7 млн тонн. Станом на 10 січня заводи, що входять до лав асоціації, виробили 1,615 млн тонн”, – сказала вона.
Кавушевська уточнила, що в 2025 році в Україні цукровий буряк вирощувався на 199 тис. га, за врожайності 58 тонн/га його було зібрано 11,4 млн тонн. На переробку 27 цукрових заводів, що входять до лав “Укрцукру”, і працювали в 2025/26 МР надійшло 10,8 млн тонн, проте підвезення буряків ще триває.
Кавушевська зазначила, що в галузевому об`єднанні очікували на менший врожай цукрових буряків і менший вал виробленого цукру, проте гарні погодні умови допомогли аграріям отримати більшу врожайність, ніж торік. Вона нагадала, що торік цукровими буряками було засіяно 250 тис. га, врожайність становила 55 т/га, 29 цукрових заводів виробили 1,812 млн тонн цукру.
В “Укрцукрі” уточнили, що внутрішнє споживання цукру в Україні до повномасштабної війни, навіть після втрати Криму, частини Донецької і Луганської областей, становило 1,2-1,3 млн тонн, а наразі на 300-400 тис. тонн менше. Відтак Україні в поточному маркетинговому році бажано експортувати щонайменше 700 тис. тонн.
На думку Кавушевської, географія експорту українського цукру 2026 року, найімовірніше, не зміниться – це будуть держави, до яких прокладено зручну логістику, вартість якої дозволяє бути конкурентними порівняно з іншими світовими виробниками.
“У 2025 році Україна експортувала 464 тис. тонн цукру, з яких 27% поїхало в Європейський Союз, решту було поставлено на світовий ринок (…) у країни Близького Сходу і Балкан. Безперечним лідером із закупівлі українського цукру 2025 року є Ліван (71 тис. тонн), тоді як роком раніше це була Туреччина з аналогічним обсягом. На другому місці країна Європейського Союзу – Болгарія (66 тис. тонн), на третьому – Північна Македонія (39 тис. тонн), на четвертому – Лівія (34 тис. тонн), п`яте ділять Сирія і Туреччина (понад 27 тис. тонн кожна) “, – зазначила голова правління “Укрцукру”.
Як повідомило “Інтерфакс-Україна” поінформоване джерело на ринку, в сезоні-2025 на українських полях цукрові буряки залишилися незібраними на 3 тис. га, здебільшого у Вінницькій та Хмельницькій областях. Аграрії через дощі в часі копки не ризикнули виводити техніку в поля, щоб вона там не загрузла. На думку експертів, цілком реально, що ці цукрові буряки зможуть перезимувати в полях під снігом та, ймовірно, будуть придатними для переробки. За умови максимальних втрат (вихід 13%) після сходу снігу цукрові заводи гіпотетично зможуть виготовити ще приблизно 22,6 тис. тонн цукру.
Як повідомлялося, в Україні в 2024/25 МР виробництво цукру становило 1,812 млн тонн, що на 6,2% більше, ніж у поточному році.
Криворізький комбінат у 2025 році наростив випуск коксу 6%-ної вологості на 16,4% – до 1 млн 460,3 тис. тонн. Це дозволяє забезпечувати власні потреби основного виробництва.
Одночасно гірничий департамент, робота якого залежить від стабільного електропостачання, показав зниження:
– Виробництво залізорудного концентрату впало на 3,3% – до 7,56 млн тонн.
– Видобуток залізної руди скоротився на 4,2% – до 18,4 млн тонн.
Керівництво пояснило це прямим впливом обмежень енергопостачання, спричинених атаками на інфраструктуру, через що гірничий комплекс працював нижче довоєнних рівнів.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
