Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) з початку повномасштабної війни інвестував у виробництво $325 млн, повідомив директор зі звʼязків з держорганами підприємства Олег Крикавський на конференції “Український Експорт: Через терні до ЄС”, яку організувало видання “Українська правда”.
За його словами, АМКР працює в складних умовах, коли ціна електроенергії в Україні значно вища, ніж у Європі, оскільки в Україні підприємства купують дорогу е/е на ринку на добу наперед, а у ряді країн Європейського Союзу діють довгострокові контракти і запроваджуються спеціальні державні програми підтримки металургії, щоб стимулювати економічне зростання.
Зокрема, є спеціальні механізми здешевлення електрики на ринку Франції за рахунок атомних електростанцій, а у Німеччині планується виділити 6,5 млрд євро та запровадити ряд додаткових заходів, включно з регулюванням верхньої межі ціни до 60 євро за МВт-год (хоча промисловість наполягає на ціні 50 євро), в той час як в Україні ціни постійно зростають і вже сягають $180 за МВт-год. Тому український уряд теж має впроваджувати подібні рішення, щоб зберегти промисловий потенціал і робочі місця.
“Попри виклики сьогодення ми продовжуємо інвестувати: під час повномасштабного вторгнення наші інвестиції складають понад $325 млн. Це ремонти, модернізація, логістика, підготовка до європейських стандартів і майбутніх капітальних проєктів”, – констатував Крикавський.
Він додав, що ключові завдання для АМКР залишаються незмінні: інтеграція в ЄС, інвестиції в розвиток і підтримка українського виробництва навіть у найважчі часи.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сального прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури та катанки. Підприємство має повний виробничий цикл, його виробничі потужності розраховані на щорічний випуск понад 6 млн тонн сталі, більш ніж 5 млн тонн прокату і понад 5,5 млн тонн чавуну.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-вересні поточного року виробила 2 млн 808,594 тис. тонн окатків, що на 38,5% нижче ніж в аналогічному періоді минулого року (4 млн 567,168 тис. тонн).
Згідно із пресрелізом компанії в понеділок, загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за 9 міс-2025 зросло на 0,9% – до 5 млн 67,888 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 2 млн 259,294 тис. тонн проти 457,264 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (за 9 міс-2024 – 326,168 тис. тонн), 2 млн 726,807 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 35,7%).
У пресрелізі наголошується, що через триваюче призупинення відшкодування ПДВ загальна заявлена сума утриманого ПДВ зараз становить $47 млн. Через скорочення фінансової ліквідності, яке виникло в результаті цього, група була змушена скоротити виробництво до однієї лінії окатків, проте змогла збільшити виробництво низькоглиноземистого Fe67% концентрату, щоб задовольнити попит китайських клієнтів.
В результаті загальний обсяг комерційного виробництва за квартал сягнув 1,51 млн тонн, що на 3% більше ніж 1,46 млн тонн у другому кварталі та на 29% менше ніж 2,1 млн тонн у першому.
Також зазначається, що група продовжувала активно працювати над зниженням загальних грошових витрат. Це передбачало скорочення робочого часу для співробітників, постійне скорочення закупівель товарів і послуг, а також призупинення всіх необов’язкових капітальних витрат, накладних витрат та витрат на корпоративну соціальну відповідальність (КСВ).
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий в.о. голови Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) констатував, що третій квартал 2025 року був першим кварталом, коли компанія повністю відчула на собі вплив рішень українських податкових органів призупинити відшкодування ПДВ українським дочірнім компаніям.
“Незважаючи на подальше скорочення потужностей з огрудкування до однієї лінії ми досягли загального обсягу виробництва 1,5 млн тонн за квартал. Виробництво за перші дев’ять місяців 2025 року було порівнянним з аналогічним періодом минулого року, склавши загалом 5,1 млн тонн. Високий попит з боку китайських клієнтів на наші високоякісні низькоглиноземні концентрати дозволив нам збільшити виробництво на 36% порівняно з попереднім кварталом і майже в чотири рази з початку року порівняно з аналогічним періодом минулого року”, – констатував топменеджер.
Разом з тим він вказав, що відмова податкових органів повертати ПДВ залишається найважливішою проблемою для бізнесу. І нагадав, що група отримала офіційні повідомлення від податкових органів про призупинення відшкодування ПДВ з березня 2025 року за період, що починається з січня 2025 року. Аналогічні повідомлення надходили щомісяця до липня, і загальна сума неповерненого ПДВ за цей період становить $47 млн. Якщо відшкодування ПДВ буде призупинено також за серпень та вересень, то оціночна загальна сума неповерненого ПДВ становитиме $58 млн.
При цьому заходи щодо скорочення витрат, запроваджені у другому кварталі, продовжилися і в третьому кварталі. На кінець вересня приблизно 20% працівників перебували у відпустках або мали скорочений робочий день.
Протягом третього кварталу проблеми з ПДВ посилилися через посилення повітряних атак Росії на українську залізничну мережу та внутрішню енергетичну інфраструктуру в Україні. Ці проблеми створюють додаткові складнощі в управлінні операціями та логістикою.
Ferrexpo в I півріччі-2025 виробила 2 млн 169,631 тис. тонн окатків, що на 34,2% нижче ніж у січні-червні-2024 (3 млн 297,441 тис. тонн). Загальне виробництво товарної продукції за I пів.-2025 знизилося на 9% порівняно з I пів.-2024 – до 3 млн 393,135 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату становив 1 млн 223,504 тис. тонн проти 429,865 тис. тонн відповідно. Також компанія, зокрема, виробила 81,787 тис. тонн DR-окатків (у I півріччі-2024 – 162,645 тис. тонн), 2 млн 87,844 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 33,4%).
Ferrexpo в I кв-2025 виробила 1 млн 347,749 тис. тонн окатків, що на 26% нижче ніж у січні-березні торік (1 млн 813,973 тис. тонн). При цьому загальне виробництво товарної продукції (окатки та залізорудний концентрат) за I кв.-2025 зросло на 3% до I кв.-2024 – до 2 млн 125,467 тис. тонн. Зокрема, випуск товарного концентрату склав 777,718 тис. тонн проти 240,516 тис. тонн у I кв.-2024. Також компанія, зокрема, виробила 81,879 тис. тонн DR-окатків (у I кв.-2024 не виробляла), 1 млн 105,049 тис. тонн окатків преміум-класу (зниження на 36%) і 160,913 тис. тонн інших окатків (ріст на 95%).
Ferrexpo у 2024р збільшило виробництво окатків на 58% проти 2023 року – до 6 млн 70,541 тис. тонн з 3 млн 845,325 тис. тонн.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Господарства усіх категорій у серпні 2025 року виробили 640 тис. тонн молока-сировини, що на 23 тис. тонн менше (-3%) проти липня 2025 року і на 72 тис. тонн менше (-10%) відносно серпня 2024 року, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) з посиланням на дані Держстату.
У галузевій асоціації уточнили, що в січні-серпні 2025 року обсяги надою в Україні становили 4,69 млн тонн, що на 239 тис. тонн менше (-5%) проти минулорічного періоду. В серпні частка підприємств у виробництві молока-сировини становила 42%, господарств населення – 58%.
Підприємства виробили 268 тис. тонн молока-сировини в серпні 2025 року, що лише на 1 тис. тонн менше (-0,3%) порівняно з липнем 2025 року, але на 18 тис. тонн більше (+7%) порівняно з серпнем 2024 року. В січні-серпні 2025 року молочно-товарні ферми (МТФ) виробили 2,1 млн тонн молока-сировини, що на 116 тис. тонн більше (+6%) проти минулорічного періоду.
У господарствах населення обсяги надою в серпні 2025 року становили 372 тис. тонн молока, що на 22 тис. тонн менше (-6%) проти липня 2025 року і на 90 тис. тонн менше (-19%) відносно серпня 2024 року. В січні-серпні цього року присадибний сектор виробив 2,59 млн тонн молока-сировини, що на 355 тис. тонн менше (-12%) проти минулорічного періоду.
МТФ у січні-серпні 2025 року наростили обсяги виробництва молока-сировини у 15 областях Центральної та Західної України. В АВМ зазначили, що обсяги виробництва молока-сировини найбільше наростили сільгосппідприємства у Закарпатській області (+29%), Львівській області (+22%), Хмельницькій області (+21%) відносно минулорічного періоду. Наслідки війни та релокації вплинули на падіння обсягів виробництва молока-сировини в січні-серпні 2025 року на МТФ в таких прифронтових регіонах, як Запорізька (-11%), Дніпропетровська (-5%), Сумська (-4%) та Харківська (-3%) області.
“Попри російські ракетно-бомбові удари, релокацію і зростання виробничих витрат, темпи приросту виробництва молока-сировини в промисловому секторі України з початку 2025 року були одними з найкращих в Європі та світі. Зокрема, темпи приросту надою за цей період у США і Новій Зеландії становили +1,4%, а ЄС скоротив обсяги виробництва молока-сировини на 0,3%. Хоча, обсяги надою на МТФ у серпні були здебільшого стабільними і в цілому відповідають обсягам надою липня 2025 року, погода цього літа була більш сприятливою ніж минулого року, а на фермах встановлювалися вентилятори для покращення комфорту корів та уникнення теплових ударів. Цього року вдалося уникнути суттєвого падіння надоїв на відміну від літа 2024 року”, – розповів аналітик асоціації Георгій Кухалейшвілі.
Водночас в особистих селянських господарствах, за інормацією бізнес-об`єднання, продовжилося падіння обсягів надою в річному відношенні.
“Вірогідно, якщо до 2030 року особисті селянські господарства не здійснять укрупнення, то їх молоко перестане надходити на переробку і використовуватиметься для власного споживання. Робота нових МТФ на території Західної України компенсує скорочення надою у східних та південних областях України внаслідок триваючих військових дій”, – наголосили в АВМ.
Стримуючими чинниками, які можуть змусити сільгосппідприємства утримуватися від подальшого нарощення виробництва молока-сировини, на переконання галузевої асоціації, є зниження світових цін на біржові товари, слабкий попит на внутрішньому ринку, зменшення поставок на зовнішні ринки внаслідок призупинення експорту в ЄС після вичерпання квот і зростання конкуренції з боку російських та білоруських постачальників на ринках пострадянських країн, переконані в галузевому об`єднанні.
Україна у 2024-2025 роках посіла 4-те місце в світі з виробництва волоського горіха, виростивши близько 101 тис. тонн, поступившись лише Китаю, США та Чилі, наголошується в дослідженні Київської школи економіки (KSE) “Горіхова промисловість України”.
Аналітики зауважили, що у 2023 році експорт українських волоських горіхів оцінювався в $77 млн. При цьому галузь тільки почала комерціалізуватися. Досі вона була досить неформальною — понад 95% горіхів вирощується в приватних домогосподарствах.
“Це унікальна модель виробництва, абсолютно протилежна, наприклад, до американської — з використанням великих промислових садів в США”, – зазначили експерти.
На думку дослідників KSE, підтримка держави і донорів може суттєво розширити галузь. Так, грантова програма “єРобота”, яка покриває до 70% витрат на закладку садів, вже спрямувала мільярди гривень у горіхові культури, завдяки чому вони увійшли до найбільш підтримуваних садівничих секторів. Оптимістичний прогноз на розширення дає попередній досвід, коли у період 2018-2023 років за держсубсидії було закладено майже 6 тис. га нових садів.
Додаткову перевагу для експорту горіхів створює їхня екологічність, зауважують аналітики. Так, культура має низький вуглецевий слід під час вирощування — 0,76 кг CO₂/кг проти 3,56 кг CO₂/кг, якщо порівнювати з мигдалем. Тобто волоський горіх можна позиціонувати як кліматично дружній суперфуд, підсумовуюється у дослідженні.
Аналітики також звернули увагу на те, що експортна вартість горіхів збільшується приблизно в 4 рази за рахунок переробки. Очищені горіхи продаються майже вчетверо дорожче за неочищені й у 2023-му році 72% українського експорту волоських горіхів сформували саме вони. Основні ринки збуту — ЄС (58% виручки), Туреччина, Франція та Румунія.
На думку дослідників, щоб прискорити розвиток сектору і збільшити обсяги прибутку експортерів треба вирішити насамперед дві проблеми: дефіцит якісних саджанців і низькі стандарти виробництва та зберігання, що впливають на якість продукту.
Експерти зазначили, що імпорт саджанців не вирішить першу проблему. Саджанці, які імпортують з Франції та Молдови, здебільшого погано приживаються на українських ґрунтах. Інше питання — пліснява і токсини, які утворюються внаслідок нерівномірного сушіння або неправильного зберігання і є ключовим барʼєром для підвищення ефективності галузі та глибшої інтеграції в ЄС.
“Волоський горіх — одна з найбільш перспективних експортних культур України. Він може стати флагманським продуктом аграрної інтеграції України в ЄС. Навіть попри війну, фрагментоване виробництво і політичні виклики наші виробники здатні скласти конкуренцію провідним європейським. Для цього потрібно забезпечити підприємців саджанцями і консультаціями. Водночас треба привести галузь у відповідність до вимог ЄС”, – резюмували в KSE.
Металургійні підприємства України в серпні поточного року зменшили виробництво сталі на 6,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 649 тис. тонн з 691 тис. тонн, але наростили на 11,7% до попереднього місяця (581 тис. тонн).
В рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 21-ше місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у серпні-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до серпня -2024 у більшості країн першої десятки, окрім Індії, США, Туреччини та В’єтнаму.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками серпня є такою: Китай – 77,370 млн тонн (“мінус” 0,7% до серпня-2024), Індія – 14,087 млн тонн (+13,2%), США – 7,156 млн тонн (+3,2%), Японія – 6,636 млн тонн (-3,4%), РФ – 5,5 млн тонн (-4,6%), Південна Корея – 5,177 млн тонн (-6,1%), Туреччина – 3,394 млн тонн (+7,9%), Бразилія – 2,866 млн тонн (-4,6%), Німеччина – 2,577 млн тонн (-10,5%) та В’єтнам – 2,040 млн тонн (+13,8%).
Загалом у серпні поточного року виплавка сталі зросла на 0,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 145,288 млн тонн.
За підсумками восьми місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 671,810 млн тонн (-2,8% до січня-серпня-2024), Індія – 108,920 млн тонн (+10,2%), США – 54,552 млн тонн (+1,6%), Японія – 54,099 млн тонн (-4,5%), РФ – 46,091 млн тонн (-4,8%), Південна Корея – 41,061 млн тонн (-3,5%), Туреччина – 24,878 млн тонн (+0,2%), Німеччина – 22,405 млн тонн (-11,9%), Бразилія – 22,180 млн тонн (-1,5%) та Іран – 19,781 млн тонн (-3,6%).
Метпідприємства України за вісім місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 6,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,912 млн тонн з 5,274 млн тонн. Країна посіла 22-те місце.
Загалом у світі у січні-серпні-2025 виплавка сталі зменшилася на 1,7% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 230,635 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебувала на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в січні-серпні 2025 року зменшився на 8,4% порівняно з січнем-серпнем 2024 року, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з її даними, за звітний період виробництво продукції тваринництва скоротилося на 9,7%, а тваринництва – на 4,9% проти аналогічного періоду 2024 року.
При цьому підприємства скорочували темпи виробництва активніше, ніж домогосподарства – на 9,6% і 6,3% відповідно.
Підприємства в січні-серпні поточного року скоротили виробництво продукції рослинництва на 12,2%, а тваринництва – на 2,4%, тоді як в домогосподарствах падіння виробництва продукції рослинництва становило 5,3%, а тваринництва – 8,6% проти аналогічного періоду 2024 року.
Значне падіння виробництва зафіксовано в Донецькій області, де обсяг виробництва становить лише 53,6% від показника минулого року. Також відносно істотне зниження зафіксоване у Херсонській (72,2%), Дніпропетровській (78,5%) та Полтавській областях (79,0%).
Водночас окремі регіони демонструють позитивну динаміку. Так, найбільше виробництво зросло у Львівській – до 102% та в Івано-Франківській областях – до 100,6%.
