“Метінвест”, найбільший український гірничо-металургійний холдинг, за підсумками роботи в січні-вересні цього року знизив виплавку сталі на 10% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 1,455 млн тонн.
Згідно із пресрелізом материнської компанії Metinvest B.V. про результати операційної діяльності за III кв-2025, зниження виробництва відбулось внаслідок повномасштабне військове вторгнення в Україну.
В результаті, рівень завантаження потужностей заводів групи в Україні постраждав від факторів, пов’язаних з безпекою, персоналом, електроенергією, логістикою та економікою. У 2025 році Росія посилила масштабні атаки на енергетичну та газову інфраструктуру України. У жовтні, після звітного періоду, це призвело до пошкодження систем електропостачання на двох об’єктах групи в гірничодобувному та металургійному сегментах, що призвело до зниження виробництва.
У третьому кварталі 2025 року виробництво чавуну та сирої сталі на Kamet Steel зросло на 41% та 30% у порівнянні з попереднім кварталом відповідно, до 497 тис. тис. та 546 тис. тис. Зростання відбулося завдяки капітальному ремонту доменної печі № 9 у квітні-червні 2025 року та її вищій продуктивності у звітному періоді.
За 9 місяців 2025 року виробництво чавуну скоротилося на 6% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 1,285 млн тонн головним чином завдяки капремонту ДП № 9 на Kamet Steel. В результаті виробництво сирої сталі скоротилося на 10% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року до 1,455 млн тонн.
Виробництво чавуну та сталі у 3-му кварталі 2025 року подвоїлося порівняно з попереднім кварталом до 267 тис. тис., що зумовлено збільшенням виробництва гарячого металу. За 9 місяців 2025 року виробництво товарних напівфабрикатів скоротилося на 9% у річному обчисленні до 568 тис. тис. через зниження виробництва сталі та збільшення внутрішнього споживання заготовок на наступних етапах виробництва.
У 3-му кварталі 2025 року виробництво готової продукції скоротилося на 6% у річному обчисленні до 591 тис. тис. через плановий капремонт прокатних заводів в Італії та Болгарії у серпні. Зокрема виробництво плоского прокату скоротилося на 8% до 265 тис. тис., виробництво довгого прокату скоротилося на 4% до 326 тис. тис.
За 9 місяців 2025 року виробництво готової продукції зросло на 8% у річному обчисленні до 1,818 млн тонн. Зокрема виробництво плоского прокату зросло на 12% до 817 тис. тис. завдяки відновленню виробництва гарячекатаних рулонів на заводі Ferriera Valsider (Італія), виробництво довгомірного прокату зросло на 5% до 1,001 млн тонн.
У третьому кварталі 2025 року виробництво коксу зросло на 4% у порівнянні з попереднім кварталом до 287 тис. тонн після запуску додаткових камер коксової батареї №2 на Запорізькому коксохімічному заводі в червні 2025 року. За 9 місяців 2025 року виробництво коксу скоротилося на 3%, до 821 тис. тонн через зупинку коксової батареї №1 на Каметсталі.
При цьому у 3-му кварталі 2025 року загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату склав 3,989 млн тонн, що майже не змінилося порівняно з попереднім кварталом, тоді як обсяг виробництва товарної залізорудної продукції зріс на 4% до 3,928 млн тонн. Виробництво залізорудних окатишів зросло на 7%, до 1, млн тонн завдяки капремонту опальнювальної машини на ЦГЗК у попередньому кварталі, тоді як обсяг виробництва залізорудного концентрату залишився майже незмінним – на рівні 2,226 млн тонн.
За 9 місяців 2025 року загальний обсяг виробництва залізорудного концентрату знизився на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року до 11,713 млн тонн, оскільки операції на кар’єрі “Інгулець” були призупинені в липні 2024 року. Це було частково компенсовано зростанням виробництва на кар’єрі “Ганнівський”. Виробництво товарної залізорудної продукції залишилося майже незмінним у річному обчисленні на рівні 11,456 млн тонн, включаючи падіння виробництва залізорудного концентрату на 6% та зростання виробництва окатишів на 9%.
У грудні 2024 року діяльність виробничого майданчика “Покровське вугілля” була призупинена через посилення бойових дій та розвиток умов на лінії фронту. Згодом, через дефіцит електроенергії та подальше погіршення безпекової ситуації, як шахта, так і збагачувальна фабрика призупинили діяльність.
Крім того, група розглядає можливість продажу United Coal (US) та виключення її зі своєї фінансової звітності за перше півріччя 2025 року. Це зумовлено негативним впливом геологічних труднощів, виснаженням запасів вугілля, вищими логістичними витратами та постійним зниженням цін на коксівне вугілля.
Як повідомлялося, “Метінвест” в 2024р збільшив виплавку сталі на 4% порівняно з 2024 роком – до 2,099 млн тонн, випуск загальної залізорудної продукції збільшився на 42%, до 15,733 млн тонн. При цьому виробництво товарного ЗРК зросло на 58% – до 14,826 млн тонн. Випуск коксу в 2024 році знизився на 10%, до 1,122 млн тонн. “Метінвест” наростив водночас загальне виробництво окатків – на 14%, до 6,022 млн тонн, але знизив загальний випуск коксівного вугільного концентрату на 22% – до 4,277 млн тонн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США.
Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Українські металургійні підприємства в січні-жовтні поточного року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 0,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,377 млн тонн з 5,264 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, виплавка сталі за цей період знизилась на 4,9% – до 6,172 млн тонн, але збільшилась чавуну – на 8,4%, до 6,484 млн тонн.
У жовтні було вироблено 534 тис. тонн прокату, 649 тис. тонн сталі, 692 тис. тонн чавуну, тоді як попереднього місяця – 587,5 тис. тонн прокату, 611 тис. тонн сталі, 683,2 тис. тонн чавуну.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила виробництво загального прокату на 15,8% порівняно з 2023 роком – до 6,222 млн тонн з 5,372 млн тонн. Виплавка сталі за цей період зросла на 21,6% – до 7,575 млн тонн, чавуну – на 18,1%, до 7,090 млн тонн.
Україна 2023 року збільшила виробництво загального прокату на 0,4% порівняно з 2022 роком – до 5,372 млн тонн, але знизила виплавку сталі на 0,6% – до 6,228 млн тонн, чавуну на 6,1% – до 6,003 млн тонн.
У 2022 році країна скоротила виробництво загального прокату на 72% порівняно з 2021 роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну на 69,8% – до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) і Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво пшениці в 2025 році прогнозується на рівні близько 809,7 млн тонн, що на 1,3% вище, ніж у 2024 році.
Зростання очікується за рахунок збільшення врожайності в Канаді, Казахстані, Китаї та Індії, тоді як у країнах Південної Європи та Північної Африки зберігаються ризики зниження виробництва через посуху.
«Перспективи світового ринку пшениці залишаються в цілому позитивними, а глобальні запаси за підсумками сезону залишаться стабільними, незважаючи на активний експорт з Чорноморського регіону», — наголошується в жовтневому огляді FAO Cereal Supply and Demand Brief.
Топ-20 країн світу за виробництвом пшениці в 2025 році (оцінка FAO і USDA)
Ці двадцять країн виробляють понад 90% світового обсягу пшениці.
Незважаючи на загальне зростання врожайності, глобальні запаси пшениці до кінця 2025 року можуть знизитися на 1,6%, до близько 312 млн тонн. Це пов’язано зі збільшенням внутрішнього споживання в Азії та на Близькому Сході, а також з активним експортом з Росії, України та Австралії.
Середні світові ціни на пшеницю залишаються волатильними, проте аналітики FAO прогнозують їх відносну стабілізацію при збереженні обсягів врожаю і запасів.
Незважаючи на війну, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів зерна. За оцінкою Міністерства аграрної політики, у 2024–2025 маркетинговому році країна експортувала близько 15 млн тонн пшениці, поставляючи її до Єгипту, Індонезії, Іспанії, Туреччини та Тунісу.
Україна утримує 11–12 місце в світі за виробництвом пшениці і входить до п’ятірки світових експортерів завдяки високій врожайності та логістичним маршрутам через дунайські та балтійські порти.
Детальний огляд основних світових виробників пшениці з 1970 по 2024 рік — в аналітичному відео Experts Club: Дивитися на YouTube
На українському ринку вершкового масла погіршується ситуація після активного літнього експорту, склади підприємств почали заповнюватися, реалізація продукції всередині країни стає дедалі складнішою, а експорт стикається з додатковими труднощами, повідомило галузеве аналітичне агентство “Інфагро”.
“Зараз стабільно продавати продукцію можуть переважно ті виробники, які готові йти на суттєве зниження цін. Зазвичай це компанії, яким бракує оборотних коштів. Проте поточний рівень цін є збитковим для більшості виробників, що працюють у сегменті масла разом із сухим знежиреним молоком або казеїном”, – пояснили аналітики.
Вони привернули увагу, що через подорожчання сировини виробництво стає менш рентабельним: закупівельні ціни на молоко, необхідні для беззбитковості, залишаються недосяжними для більшості підприємств.
Водночас наприкінці жовтня спостерігалося помітне здешевлення блочного масла, тоді як виробники фасованої продукції утримують дещо кращі позиції, проте конкуренція на цьому ринку посилюється. Для збільшення продажів компанії вимушені проводити акційні знижки, що негативно впливає на прибутковість.
“Ситуація з експортом також складна. Частина підприємств знижує ціни, щоб утриматися на зовнішніх ринках, зокрема в Молдові. Попит на українське масло на Кавказі зберігається, однак обсяги реалізації там обмежені”, – зауважили експерти.
За їх інформацією, очікування щодо додаткових можливостей після запровадження нових безмитних квот до ЄС не виправдалися – попит європейських трейдерів супроводжується нижчими ціновими пропозиціями, які не покривають собівартість виробництва.
Через збитковість виробництва деякі заводи вже скоротили або тимчасово припинили випуск масла. В результаті обсяги виробництва в жовтні стали нижчими, ніж у минулому році, що є першим таким випадком за останній період, резюмували в “Інфагро”.
Вітчизняні виробники макаронних виробів 2025 року вперше за всю історію незалежності України виготовлятимуть продукцію на 50% із вирощеної вітчизняними аграріями пшениці твердого сорту дурум, повідомив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“У нас (на виробництвах макаронних виробів – ІФ-У) в цьому році вперше, мабуть, 50% пшениці твердої, яка раніше закуповувалася за кордоном, буде заміщена вітчизняною. Якщо така тенденція збережеться, то, думаю, за найближчі два роки Україна перестане імпортувати пшеницю дурум”, – сказав він на форумі Agro2Food Profit у Києві у середу.
Причиною такого імпортозаміщення експерт назвав зміни клімату в країні. Наразі Миколаївська, Одеська, Хмельницька, частково Вінницька області пристосовані для виробництва твердої пшениці з огляду на глобальне потепління, сказав Рибчинський.
Керівник галузевої асоціації припустив, що цілком реальною є ситуація, коли вітчизняні переробні підприємства в недалекому майбутньому зможуть не впоратися з обсягом вирощеної аграріями пшениці твердих сортів.
Рибчинський нагадав, що у Львівській області наразі будується млин, який перероблятиме пшеницю дурум на макаронні вироби. При цьому він зазначив, що його потужностей з часом може не вистачити для переробки всієї вирощеної аграріями пшениці дурум.
Керівник асоціації “Борошномели України” додав, що подібну продукцію українські виробники однозначно будуть експортувати, проте обсяги експорту навряд чи можна буде співставити з італійськими.
Як повідомлялося, приватне підприємство “Західний Буг” будує перший в Україні млин, який перероблятиме пшеницю твердого сорту дурум, а також макаронну фабрику. Запуск млина заплановано на жовтень 2025 року, фабрики – на вересень. Проєктна потужність першої черги млина – 80 тонн на добу для дуруму, 150 тонн на добу для м’яких сортів пшениці. Друга черга дасть можливість збільшити потужність ще на 200 тонн для дуруму і 300 тонн для м’яких сортів. Загальні інвестиції в проєкт становитимуть 1 млрд грн.
Дурум (Triticum durum – лат.) — тверда пшениця з високим вмістом білка та клейковини, що робить її ідеальним інгредієнтом для приготування макаронних виробів, хліба та інших хлібобулочних виробів.
Виробник посівної та грунтообробної техніки АТ “Ельворті” (Кропивницький) у липні-вересні 2025 року отримав майже 1,5 млн грн чистого прибутку, тоді як за той же період 2024 року збиток складав майже 6,4 млн грн.
Такий результат випливає з оприлюдненого в середу проміжного фінансового звіту компанії за дев’ять місяців, згідно з яким вона за цей період наростила збиток на 27,8% порівняно з січнем-вереснем-2024 – до 15,9 млн грн.
Раніше повідомлялося, що за перше півріччя поточного року збиток складав 17,5 млн грн (майже втричі більше, ніж за той самий період торік).
За даними звіту, “Ельворті” за січень-вересень збільшив чистий дохід на 18,5% – до 502,8 млн грн.
Як повідомлялось, в січні-червні 2025 року чистий дохід підприємства зріс на 27,8% проти того самого періоду 2024 року – до 339 млн грн. Таким чином, у третьому кварталі поточного року він збільшився на 3% – до 163,7 млн грн.
За даними звіту, у третьому кварталі підприємство експортувало продукцію на 52,4 млн грн, що склало 32% обсягу продажів за цей період (у другому кварталі – на 25,1 млн грн). Основні ринки експорту – Казахстан, Молдова, Болгарія, Латвія, Румунія.
У липні-вересні, зокрема, було виготовлено 115 сівалок на 61,8 млн грн, один культиватор на 616 тис. грн, 91 борону на 30,4 млн грн, чотири обприскувачі на 3,5 млн грн, дві будівельно-дорожні машини на 5,3 млн грн.
Середньореалiзацiйнi ціни сівалок становили 618,2 тис. грн, культиваторів – 326,6 тис. грн, борон – 357,6 тис. грн, обприскувачів – 1 млн грн.
Компанія нагадує, що модельний ряд технiки “Ельвортi” має сезонний попит, зокрема сiвалки пропашнi та обприскувачi.
Основними покупцями техніки були, зокрема, українські “Техноторг Дон”, “Агроресурс”, ЧП “Агропроммонтаж”, а також Agropiese TGR Grup (Молдова), Optikom OOD (Болгарiя).
АТ “Ельворті”, що входить до групи підприємств “Ельворті Груп” бізнесмена Павла Штутмана, спеціалізується на випуску посівної та ґрунтообробної техніки: сівалок для посіву зернових та просапних культур, культиваторів для суцільного та міжрядного обробітку ґрунту та дискових борін для його ресурсозберігаючої обробки.
Минулого року компанія скоротила збиток більш ніж втричі порівняно з 2023 роком – до 27,6 млн грн за зростання чистого доходу на 16,3% – до 570,5 млн грн. Цього року запланувано збільшити виторг до 712 млн грн і вийти на беззбиткову діяльність.
Станом на 30 вересня 2025 року в компанії працювало 373 особи.
