ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-червня поточного року скоротив виробництво прокату на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 33,8 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, випуск коксу за цей період зріс на 1,1% – до 143,5 тис. тонн.
Водночас у червні-2024 ДМЗ знизив випуск прокату порівняно з червнем-2023 на 83,2% і на 69,2% до попереднього місяця, до 2,4 тис. тонн. Виробництво металургійного коксу в червні скоротилося на 26,9% до червня-2023 і на 3,6% до попереднього місяця – до 24,4 тис. тонн.
Крім того, під час чергової прокатної кампанії, яка тривала 13 днів у травні та червні, прокатний цех №2 виготовив близько 10 тисяч тонн продукції, більшу частину якої на сьогодні реалізовано. Однак через відсутність замовлень наступну прокатну кампанію було перенесено. Своєю чергою в прокатному цеху №1 прокатна кампанія планується в третій декаді липня.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
9 липня, Європейське патентне відомство (ЄПВ) присудило 23-річному українському винахіднику Валентину Фречці друге місце на нагородженні Премії молодих винахідників конкурсу European Inventor Award 2024. Винахідник також отримав приз у розмірі 10 000 євро. Фречка розробив метод переробки опалого листя на папір. Таким чином він протидіє вирубці лісів і пропонує зручний та економічно ефективний спосіб утилізації органічних відходів у містах. Він посів друге місце після голландської вченої Рошель Німейєр (Rochelle Niemeijer), яка стала першою і отримала 20 000 євро за свій портативний хімічний набір на основі штучного інтелекту, призначений для виявлення бактерій. Третє місце і приз у розмірі 5 000 євро отримала команда молодих туніських винахідників Хавла бін Ахмед (Khaoula Ben Ahmed), Гофран Яарі (Ghofrane Ayari), Сулейма Бен Теміме (Souleima Ben Temime) і Сірін Аяр (Sirine Ayari), які розробили “розумне” рішення для керування кріслом колісним.
На ідею використовувати опале листя для виготовлення паперу, щоб зменшити вирубку лісів, Фречку надихнули дитячі експедиції в Карпати та його вчитель хімії. Після переїзду до Франції, Фречка розширив свій бізнес, співпрацюючи з глобальними компаніями, такими як L’Oréal та Chanel.
“Ми вдячні науково-технічній спільноті за підтримку та віру в наші інновації! Такі заходи та номінації є надзвичайно важливими для молодих винахідників. Вони надають заохочення та мотивацію, які необхідні для подальшого розвитку та реалізації революційних проєктів, – каже Валентин Фречка. – Ця нагорода є потужним джерелом енергії для всієї команди Releaf Paper, щоб продовжувати рухатися вперед”.
Щорічно 1,4 мільярда дерев потрапляють на звалища як паперові відходи, що призводить до ескалації глобального потепління, забруднення повітря та втрати біорізноманіття. Вирубка лісів також порушує водний цикл та збільшує витрати на управління навколишнім середовищем. Саме ці проблеми намагається вирішити Фречка.
Переробка опалого листя на папір за новою технологією
”Releaf – це чудовий приклад того, що відбувається, коли досвід, натхнення, знання поєднуються в потрібний момент у потрібному місці. Коли мені було 16 років, у школі ми вивчали біополімери, такі як целюлоза та природні полімери, а також те, як вирубують дерева, щоб перетворити їх на папір. Тоді я подумав: “Чому б не спробувати використати щось інше?” – сказав Фречка.
Компанія Releaf Paper, заснована у 2020 році Валентином, переробляє опале листя на біорозкладний папір, зменшуючи потребу у вирубці лісів. Компанія використовує передові технології для перероблення листя без шкідливих хімічних речовин, створюючи з очищеного листя целюлозу для паперових пакетів та коробок. У планах на майбутнє – використання біовідходів сільського господарства, таких як стебла ананасів. Вражає те, що Releaf Paper виробляє стільки целюлози з 2,3 тонни листя, скільки можна було б отримати, вирубавши 17 дерев, а їхня продукція розкладається всього за 30 днів, що набагато швидше, ніж традиційний папір.
Всі переможці Європейської премії винахідників 2024 року були оголошені сьогодні на гібридній церемонії на Мальті, яку можна переглянути онлайн.
Дізнайтеся більше про вплив винаходу, технологію та історію винахідника.
Наступна Премія молодих винахідників у 2025 році відбудеться в Ісландії
Під час сьогоднішньої церемонії на Мальті, Європейське патентне відомство (ЄПВ) з радістю оголосило про нову концепцію премії, починаючи з 2025 року. Премія буде вручатися раз на два роки, причому відтепер вона буде присуджуватися молодим вченим віком до 30 років, винаходи яких спрямовані на досягнення однієї або декількох Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР). Незалежне журі, що складатиметься з колишніх фіналістів, оцінюватиме заявки, забезпечуючи справедливий процес відбору, який вшановуватиме інноваційний дух і досягнення наступного покоління винахідників. Вручення премії у 2025 році відбудеться в Ісландії, що стане першою з нових дворічних нагород. Період подачі заявок для всіх технологічних галузей залишається відкритим від сьогодні й до кінця вересня.
Починаючи з 2026 року, ЄПВ повернеться до оригінальної концепції Європейської премії винахідників, яка включатиме традиційні категорії “Промисловість”, “Дослідження”, “Малий та середній бізнес”, “Країни, що не є членами ЄПВ”, “Досягнення впродовж життя” та “Приз глядацьких симпатій”.
Про винахідника
Валентин Фречка народився і виріс у селі на Західній Україні, де змалку виявляв невгамовну цікавість до природи й життя та бажання захищати їх. У віці близько 12 років вчитель хімії заохотив його заглибитися в експерименти, дослідження та інновації. У 16 років під час походу в Карпати виникла ідея запобігти вирубці лісів шляхом переробки опалого листя, зробивши його цінним ресурсом для виробництва паперу та зменшивши викиди вуглекислого газу, що виникають під час розкладання. Після участі в національних олімпіадах він став членом Малої академії наук України, де розпочався його шлях до власного винаходу.
Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Фречка переїхав до Франції та знайшов нових партнерів для розширення можливостей компанії. Наразі виробництво паперу з листя передано на аутсорсинг з України, а Releaf продає свій продукт в Європі та інших країнах, здобувши таких клієнтів, як L’Oréal, Chanel, Schneider Electric, Samsung, Weleda, Nestle, LVMH lab та Ariston.
Про European Inventor Award
European Inventor Award – одна з найпрестижніших європейських премій у галузі інновацій. Започаткована ЄПВ у 2006 році, ця премія відзначає окремих осіб та команди, які знайшли шляхи вирішення найбільших викликів сучасності. Фіналістів і переможців обирає незалежне журі, до складу якого входять колишні фіналісти премії. Разом вони розглядають пропозиції щодо внеску в технічний прогрес, соціальний і сталий розвиток, а також економічне процвітання. Усі винахідники мають отримати європейський патент на свій винахід. Докладніше про різні категорії, премії, критерії відбору та церемонію нагородження в прямому ефірі, яка відбудеться 9 липня на Мальті, читайте тут.
Про ЄПВ
Європейське патентне відомство (ЄПВ), яке налічує 6 300 співробітників, є однією з найбільших державних установ у Європі. ЄПВ зі штаб-квартирою в Мюнхені та офісами в Берліні, Брюсселі, Гаазі та Відні було засновано з метою зміцнення співробітництва в галузі патентів у Європі. Завдяки централізованій процедурі видачі патентів ЄПВ, винахідники можуть отримати надійний захист патентів у 44 країнах, що охоплює ринок з населенням близько 700 мільйонів осіб. ЄПВ також є провідною міжнародною організацією в галузі надання патентної інформації та пошуку патентів.
Гірничорудна компанія Ferrexpo plc з основними активами в Україні в січні-червні поточного року виробила 3 млн 297,441 тис. тонн окатишів, що на 67,6% більше, ніж за аналогічний період минулого року (1,967 млн тонн).
Згідно з прес-релізом у понеділок, Ferrexpo у другому кварталі поточного року випустила 1 млн 483,468 тис. тонн окатишів, що на 18,2% нижче показників попереднього кварталу (1 млн 813,973 тис. тонн).
Водночас загальне виробництво товарної продукції (окатиші та залізорудний концентрат) за перше півріччя поточного року зросло на 75,3% до аналогічного періоду 2023 року, до 3 млн 727,336 з 2,126 млн тонн. Зокрема випуск товарного концентрату склав 429,865 тис. тонн проти 160 тис. тонн у січні-червні-2023.
Коментуючи результати діяльності групи, тимчасовий виконавчий голова Лусіо Дженовезе (Lucio Genovese) вказав на високі виробничі результати за шість місяців 2024 року, зростання на 83% порівняно з аналогічним звітним періодом 2023 року і зростання на 75% порівняно з першим півріччям минулого року.
“Це наш найкращий результат відтоді, як початок повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Протягом кварталу доступ до чорноморського морського коридору дав нам змогу продовжити поставки з українських портів. За оцінками, з моменту відкриття коридору наприкінці 2023 року через нього благополучно пройшло понад 800 суден, зокрема 90 з чорними металами. Збільшення кількості судновласників, готових зафрахтувати судна в українські порти, призвело до поліпшення доступності, проте фрахтові ставки і страхові премії залишаються високими не тільки для проходу в Україну, а й через Червоне море”, – зазначив Дженовезе.
Він також констатував, що інші фактори цінового тиску продовжують зростати в другому кварталі, особливо ціни на е/е. Напади на інфраструктуру виробництва і передачі енергії значно скоротили внутрішнє енергопостачання України. Дженовезе при цьому додав, що Ferrexpo заздалегідь розпочала пошук альтернативної енергії у європейських сусідів України, що досі призводило до мінімальних порушень її виробничої діяльності.
“Поки що ми вважаємо, що рівень ризику є прийнятним, беручи до уваги триваючу війну в Україні. Ми продовжуватимемо використовувати всі доступні експортні потужності, щоб забезпечити підтримку інтересів усіх зацікавлених сторін, зберігаючи водночас рівень робочої сили для більш високого рівня виробництва, отримання податків і роялті для уряду та продовження нашої гуманітарної діяльності”, – резюмував т.в.о. головного виконавчого директора.
У пресрелізі йдеться про те, що протягом кварталу група успішно експлуатувала дві, а подекуди й три лінії огрудкування (з чотирьох), змінюючи якість продукції залежно від попиту з боку клієнтів і розширюючи логістичні можливості. За змінної продуктивності кожної лінії огрудкування загальний обсяг виробництва за квартал становив 1 млн 672,506 тис. тонн, включно з 1 млн 483,468 тис. тонн окатишів і 189,038 тис. тонн концентрату.
Виробництво окатишів DR відновилося протягом кварталу. Завдяки введенню в експлуатацію майже завершеного комплексу пресової фільтрації групи спостерігаються поліпшення фізичної міцності та хімічної якості окатишів.
Фінансовий директор групи Микола Кладієв зазначив, що протягом січня-червня поточного року підприємство швидко повернуло в експлуатацію потужності, що раніше простоювали, завдяки поновленню доступу до клієнтів з країн Близького Сходу, Північної Африки та Азії, що призвело до поліпшення циклу конвертації готівки.
“Хоча ми скористалися можливістю виробляти, експортувати і продавати більше, більш високі ціни на залізну руду, від яких ми отримали вигоду в першому кварталі, не поширилися на другий квартал. Це, в поєднанні з більш високими цінами на е/е, призвело до зниження рентабельності в міру наближення до кінця другого кварталу. Однак ми зберегли нашу грошову позицію, навіть інвестуючи в проекти капвкладень, спрямовані на підтримання стійкості та підвищення ефективності”, – констатував фіндиректор.
Як повідомлялося, Ferrexpo у 2023 році виробила 3,845 млн тонн окатишів, що на 36,5% менше, ніж у 2022 році.
Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9%-ва – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.
Великий український виробник паперової продукції санітарно-гігієнічного призначення ТМ “Рута”, керуючою компанією якого є АТ “ВГП” (Луцьк), у січні-травні 2024 року випустив продукцію на 680,6 млн грн, що на 1,5% більше, ніж за той самий період 2023 року.
Згідно зі статистичними даними асоціації “УкрПапір”, наданими агентству “Інтерфакс-Україна”, таким чином, за підсумками п’яти місяців компанія повернулася до позитивної динаміки цього показника порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як за підсумками січня-квітня вона показала 12%-ве зниження.
У натуральних показниках, зокрема, виробництво туалетного паперу в рулончиках збереглося на торішньому рівні – 54,7 млн шт., що залишається третім результатом у галузі після Київського картонно-паперового комбінату (107,6 млн шт.) і Кохавинської бумфабрики (58,2 млн шт.).
Компанія випускає санітарно-гігієнічну продукцію на основі целюлози з привізного паперу-основи.
У портфелі “ВГП” – серветки сухі та вологі, туалетний папір, паперові носові хустки, кухонні рушники. Асортимент налічує понад 180 найменувань.
Як повідомлялося, 2023 року підприємство випустило продукцію на 1 млрд 611 млн грн, що на 64,8% більше, ніж за 2022 рік.
За даними проєкту Clarity-project, у першому кварталі поточного року АТ “ВГП” збільшило чистий прибуток на 43% до 45,5 млн грн за умови зростання виручки на 9% до 402 млн грн.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” (Львів), великий український виробник картонних гільз, у січні-травні 2024 року випустило продукцію на 506,2 млн грн, що на 3,5% менше за аналогічний показник за той самий період 2023 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “УкрПапір”, у натуральних показниках компанія на 17,4% скоротила випуск картонної продукції – до 9,4 тис. тонн, тоді як паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції наростила на 27% – до 3,6 тис. тонн. Випуск туалетного паперу в рулончиках скоротився на 13,4%, склавши майже 2 млн шт.
При цьому в травні підприємство скоротило випуск паперу і картону на 4,6% до травня-2023, але наростило на 90% до квітня поточного – майже до 3 тис. тонн.
ТОВ “Картонно-паперова компанія” випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero). Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації “Біосфера”, “Артеріум”, компанія Nestle, концерн “Хлібпром”, кондфабрика “Ярич”, молочна компанія “Галичина”.
Як повідомлялося, у 2023 році підприємство збільшило обсяг виробництва на 7% до 2022 року – до 1,27 млрд грн.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-травні 2024 року збільшила обсяг виробництва на 45,1% до аналогічного періоду 2023 року – до 678,9 млн грн, свідчить статистика асоціації “Укрпапір”.
Раніше, за підсумками чотирьох місяців, темп приросту виробництва фабрики становив 38,2% до аналогічного періоду 2023 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” даними, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 27% – до 22,1 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 4,6% – до 58,2 млн шт. КБФ впевнено посідає друге місце з його випуску після Київського КБК.
Як повідомлялося, у жовтні минулого року Кохавинська БФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускали продукцію тільки на макулатурній основі). Для організації такого виробництва 2021 року КБФ залучила EUR13,8 млн кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві БДМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
