Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні-травні 2023 року становив 3 млрд 063 млн грн, що на 16,2% більше, ніж за той самий період 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, комбінат, таким чином, ще трохи сповільнив темп приросту цього показника до аналогічного періоду минулого року (за підсумками січня-березня приріст перевищував 27%, січня-квітня – 21,7%).
У натуральних показниках на комбінаті на 36,6% зросло виробництво гофроящиків – до 88,33 млн кв. м. Випуск картону збільшився на 20,6% – до 69,6 тис. тонн, за рахунок приросту випуску тарного картону на 36,4% – до 57,5 тис. тонн, тоді як коробкового скоротився на 22%, до 12,1 тис. тонн.
Водночас випуск паперу-основи для виготовлення продукції санітарно-гігієнічного призначення зберігає негативну динаміку: у січні-травні він знизився на 29,6%, до 17,55 тис. тонн, водночас виробництво туалетного паперу в рулонах впало на 30%, до 99,3 млн шт.
Комбінат, незважаючи на скорочення виробництва туалетного паперу, зберігає впевнене лідерство з його випуску в Україні. Загалом за п’ять місяців основними підприємствами галузі випущено 238,27 млн рулончиків (на 8% менше).
Як повідомлялося, комбінат раніше зазначав, що ринок санітарно-гігієнічної продукції в Україні скоротився на 18-35% з урахуванням загального стану економіки, скорочення чисельності населення (зокрема завдяки тим, хто виїхав із країни, і втрати споживачів на окупованих територіях).
За даними профільної асоціації, отриманими від основних галузевих підприємств, у січні-травні 2023 року зафіксовано зростання випуску паперу та картону на 12% (218,61 тис. тонн), а також на 21,4% – картонних ящиків (197,26 млн кв. м).
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом понад 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукції на 7 млрд 432 млн грн – на 3,5% менше, ніж 2021 року.
Pulp Mill Holding (Австрія) володіє 100% акцій ПрАТ “ККБК”.
Згідно з повідомленням комбінату в системі розкриття інформації НКЦБР, рішенням акціонера 12 червня було обрано новий склад наглядової ради – її знову очолив Тимур Соколов, і на новий термін переобрано ще трьох представників акціонера – директора Pulp Mill Holding Хайнца Ціннера, президента правління турецької REİS Pazarlama Ve Ticaret Османа Ісмета Мустекапліоглу, керівника директора німецької “Якоб Юргенсен унд Цельштоф” Штефана Продоля.
Зі складу НР виведено Олега Дубровку – замість нього заступником глави НР став директор з продажу австрійської Andritz AG for Tissue and Board Іво Валчев.
Крім того, до нової наглядової ради як незалежного члена введено директора австрійської Tissue Innovation & Application Center, Клауса Гіссінга.
Офіційний ботлер Coca-Cola в Україні – “Кока-Кола Беверіджиз Україна” – у 2023 році близький до того, щоб вийти на довоєнний обсяг виробництва і дистрибуції продукції, повідомив директор департаменту логістики Coca-Cola HBS Володимир Чобан.
“У 2021 році це було 120 млн юніт-кейсів (усієї продукції, зокрема імпортованої). У 2023 очікуємо 115 млн юніт-кейсів (1 unit case дорівнює 6 літрам – ІФ)… Ми так досить упевнено рухаємося до цієї планки, розуміючи, що вже середина року…”, – сказав Чобан на логістичній виставці XXVIII День логіста в Києві в п’ятницю.
За його словами, компанія відновила виробництво продукції на заводі у Великій Димерці в Київській області в травні минулого року. Однак, через проблеми з інгредієнтами, виробляла лише п’яту частину позицій асортиментного портфеля. Нині вже його повністю відновила, вийшовши на 190 позицій.
“Можу сказати, що ми у 2022 році почали виробляти 40 SКU (позицій). Ми ставили на полицю і дистрибутували тільки ту продукцію, яка швидко ротується. На сьогодні ми виробляємо майже 190 позицій… (повний асортимент – ІФ)”, – повідомив Чобан.
Він зазначив, що до війни компанія сформувала буферні запаси і розосередила їх по всій країні, що дало змогу швидко відновити дистрибуцію. “Це те, що ми зробили завчасно як компанія, розуміючи ризики того, що може бути ескалація у 2022 році, і ми справді вивезли практично все, що можна було вивезти, в регіони і тримали там до певного часу. І це дало нам змогу практично відразу ж після деокупації регіону відновити дистрибуцію”, – зазначив директор департаменту логістики Coca-Cola HBS.
Вуглекислий газ (СО2), який використовується для виробництва газованих напоїв, компанія продовжує імпортувати з-за кордону, бо його власне виробництво у складі комбінованого вироблення тепла та електроенергії (CHP) ще перебуває в процесі відновлення, йдеться в презентації компанії.
“У травні 2022 року було відновлено роботу ліній на заводі, почали робити дистрибуцію, але CO2 ніде було брати, ми імпортували CO2 з-за кордону. І зараз ми продовжуємо імпортувати. Зараз його дешевше завозити з-за кордону, ніж виробляти в Україні”, – уточнив Чобан.
За його словами, у компанії працює 1,6 тис. співробітників, і з 2022 року звільнень не було.
Як повідомлялося, у зв’язку з російською агресією проти України Coca-Cola 8 березня оголосила про припинення бізнесу в Росії, де їй належать десять заводів із виробництва безалкогольних напоїв і соків.
Офіційний ботлер Coca-Cola в Україні – “Кока-Кола Беверіджиз Україна” – виробляє широкий вибір безалкогольних напоїв у різних категоріях: солодкі газовані напої, соки, вода, енергетичні напої та холодні чаї.
Перший завод компанії в Україні було відкрито у Львові. Наразі компанія володіє одним заводом у селі Велика Димерка Київської області, який почав працювати 1998 року, а 10 березня 2022 року був пошкоджений обстрілами російських окупаційних військ. Виробництво на ньому було тимчасово зупинено.
Виробництво AdBlue – спеціальної добавки для дизельних двигунів, що використовується для зниження викидів NO (оксиду азоту), запустив азотний холдинг Ostchem на базі Черкаського “Азоту”.
“Сьогодні Черкаський “Азот” здатний виробляти обсяг, що забезпечує 80% українського ринку, і за необхідності може наростити виробництво для закриття всього внутрішнього споживання і для експорту на ринки ЄС”, – повідомляють у прес-релізі компанії в п’ятницю.
Уточнюється, що обсяг ринку в Україні 2022 року становив 23,4 тис. тонн, і він скоротився більш ніж на 10 тис. тонн через військові дії. Потенціал же зростання українського ринку, після введення стандартів ЄВРО-4, ЄВРО-5, ЄВРО-6 становить понад 250 тис. тонн, вважають у компанії.
Проєкт із виробництва AdBlue на Черкаському “Азоті” було анонсовано в лютому 2022 року, у травні 2022 року завод почав випускати перші партії продукту, а сьогодні обсяги виробництва розчину карбаміду становлять 30% потреб ринку України.
“Ми здатні стати найбільшим національним гравцем і поступово витіснити імпорт. У наших планах стати сильним гравцем на ринках ЄС, де попит на AdBlue перебуває на високому рівні”, – заявив керівник азотного бізнесу Ostchem Сергій Павлючук.
Згідно з релізом, нове виробництво пройшло міжнародний аудит і цього тижня отримало всі необхідні сертифікати, що підтверджують якість продукту і дають змогу використовувати торговельну марку AdBlue та виходити на ринки ЄС, де, за оцінками Ostchem, український AdBlue має хороші перспективи.
Зазначається, що на першому етапі компанія має намір наповнити український ринок, плануючи оптовий продаж реагенту “наливом” безпосередньо із заводу, а також реалізуючи продукцію через роздрібні мережі, АТП і АЗС, і вже веде з низкою АЗС переговори про встановлення власних заправних станцій AdBlue.
На думку Ostchem, великим споживачем AdBlue також стане АПК, що використовує сучасну техніку нового покоління.
Окремим напрямком буде реалізація продукції в дрібній тарі об’ємом 10 і 20 літрів.
На другому етапі планується експорт до прилеглих країн ЄС – Литви, Латвії, Румунії, Угорщини та Польщі, а також країн, які є найбільшими споживачами AdBlue – Німеччини (рівень споживання – 2,4 млн тонн/рік), Франції (2,1 млн тонн/рік), Італії (1,3 млн тонн/рік) і Туреччини (726 тис. тонн/рік). За оцінками Group DF, обсяг європейського ринку перевищує 7,2 млн тонн на рік.
Зазначається також, що Черкаський “Азот” стане єдиним в Україні виробником AdBlue за “прямим методом”, тобто методом виробництва реагенту з плаву карбаміду, тоді як інші виробники використовують так званий метод “блендингу”, тобто технологію змішування гранульованого карбаміду з водою. Як стверджує компанія, її метод забезпечує дуже високу і стабільну якість за низької ціни, і щоб виокремити свій реагент AdBlue на українському та європейському ринках, Ostchem уже зареєстрував власну торгову марку “Ukrblue”.
Застосування реагенту передбачено стандартами EURO 6 і спрямоване на скорочення викидів шкідливих речовин. Правами на торгову марку AdBlue володіє VDA (Verband der Automobilindustrie e.V., Асоціація автомобільної промисловості Німеччини).
Group DF консолідує активи в газорозподільній, хімічній, титановій і портовій галузях, а також у сфері сільського господарства та медіа. Засновник і власник Group DF – український бізнесмен Дмитро Фірташ.
Ostchem – азотний холдинг Group DF. До нього входить “Рівнеазот”, Черкаський “Азот”, а також “Сєвєродонецький “Азот” і “Стирол” (не працюють і перебувають на окупованих територіях).
ПрАТ Черкаський “Азот” входить до Group DF з 2011 року. Проектна виробнича потужність ПрАТ “Азот” з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
Міністерство юстиції Республіки Узбекистан видало патент на винахід для виготовлення захисного паперу з додаванням натуральних шовкових волокон, розроблений інноваційним способом спільно з фахівцями Державного унітарного підприємства «Давлат Бельгісі», об’єднання «Узбекипаксаноат» і Ташкентського інституту текстильної та легкої промисловості.
За даними Центробанку, вперше в світі в Узбекистані була розроблена технологія виготовлення паперу з додаванням натуральних шовкових волокон, що володіє підвищеними захисними властивостями для банкнот, цінних паперів та інших документів.
Цей винахід дозволяє відрізнити цінний папір від інших видів, так як до складу її захисних елементів додаються натуральні шовкові волокна.
В процесі виготовлення в паперову масу додають натуральні шовкові волокна, а потім просочують флуоресцентним розчином. При висвітленні ультрафіолетовими променями протеїн шовку набуває посилений темний колір, тим самим захищаючи папір від підробок. В результаті додавання в папір натурального шовку однакової товщини її міцність збільшується в кілька разів.
Варто відзначити, що даний винахід, а саме технологія виготовлення паперу з додаванням шовкового волокна, викликало великий інтерес у фахівців міжнародних компаній, які вважаються світовими лідерами у виробництві банкнот, охоронних документів і паперу.
Український виробник кормів для котів і собак Kormotech інвестує в розширення виробництва в Україні та Литві EUR14 млн упродовж 2022-2023 років, повідомили у пресслужбі компанії агентству “Інтерфакс-Україна”.
Як повідомляється, частину проєктів уже впроваджують, а частину планують реалізувати до кінця 2023 року. Інвестиції в литовський завод у 2022-2023 роках складуть сумарно EUR5,4 млн, а в українські заводи вологих і сухих кормів до кінця цього року становитимуть близько EUR8,5 млн.
Передбачається, що потужності виробництва вологих кормів на литовському заводі Kormotech у Кедайняй зростуть на 25%, на українському – на 65%. На литовському заводі компанія інтегрувала нову технологію виробництва вологих кормів у преміальному та суперпреміальному сегментах.
В Україні розширюються потужності заводу вологих кормів, модернізується 50% наявного обладнання, автоматизуються ручні процеси, уточнює компанія. Крім цього, у 2023 році вона планує модернізувати завод сухих кормів.
Згідно з прес-релізом, Kormotech продовжує підвищувати ефективність наявних виробничих і бізнес-процесів.
Як повідомили в пресслужбі, торік розпочато роботу над програмою “0 втрат” з метою знизити до нуля всі незворотні втрати підприємства або перевести їх у категорію вторинної переробки. Проведено повний енергоаудит виробництва в напрямках рекуперації тепла, теплоізоляції та системи моніторингу споживачів енергії на процесах. Kormotech розпочав впровадження ERP-системи SAP у хмарі, яка допоможе зосередитися на інноваціях, знизити експлуатаційні витрати та підвищити ефективність процесів.
За результатами 2022 року обороти Kormotech зросли на 12%, до $124 млн зі $110 млн 2021 року. Мета у 2023 році – досягти показника обороту в $150 млн і збільшити співвідношення експорт/Україна до 30%/70% з 24%/76% раніше шляхом синхронного зростання ринків, зазначається в повідомленні.
ТОВ “Кормотех” – провідний український виробник кормів для кішок і собак, посідає 51-шу сходинку світового рейтингу петфуд виробників і 7-му – у рейтингу найдинамічніших петфуд брендів. Kormotech продає в 40 країнах світу продукцію власних брендів і торгових марок партнерів.
Потужності підприємства включають два заводи з виготовлення сухих і вологих кормів у Львівській області та завод у Литві. Компанія виробляє продукти для котів і собак під власними брендами Optimeal, CLUB 4 PAWS (ТМ “Мяу!” і “Гав!”) і за напрямом private label. Асортимент налічує понад 650 позицій.
Кінцевими бенефіціарами “Кормотех” є Олена та Ростислав Вовк.
Найбільший виробник військової техніки в Німеччині концерн Rheinmetall має намір відкрити в Україні виробництво броньованих транспортних засобів, зокрема, бронетранспортерів Fuchs, повідомив керівник Rheinmetall Армін Паппергер в інтерв’ю виданню Bild.
“Ми почнемо з технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів екстреної допомоги і хочемо якомога швидше виготовити броньовані транспортні засоби, наприклад броньовані транспортні машини Fuchs”, – заявив Паппергер.
За його словами, Україну також цікавлять бойові танки сучасних модифікацій.
“Україна також зацікавлена в сучасному бойовому танку Panther і бойовій машині піхоти Lynx. Однак першим кроком є забезпечення гострих потреб країни в її оборонній боротьбі”, – зазначив Паппергер.
