Картонно-паперова фабрика “Папір-Мал” (Малин Житомирської обл.) у січні випустила продукцію на 41,11 млн грн, що більш ніж у 2,7 раза перевищує аналогічний показник січня 2022 року.
Згідно з наданими агентству “Інтерфакс-Україна” статистичними даними асоціації “Укрпапір”, у натуральних показниках у 2,4 раза зросло виробництво тарного картону (включно з папером для гофрування) – до 6,3 тис. тонн, тоді як виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції скоротилося на 25,6% – до 0,35 тис. тонн, туалетного паперу в рулончиках – на 16%, до 1,5 млн шт.
Загалом випуск паперу та картону збільшився у 2,1 раза – до 6,65 тис. тонн.
Як повідомлялося, торік фабрика ввела в експлуатацію другу картоноробну машину (КДМ) виробничою потужністю 800м/хв (удвічі більшою, ніж першою), що дало змогу “Папір-Мал” до кінця року вийти на позитивну динаміку випуску паперу та картону, незважаючи на падіння випуску паперу на 37%.
З початком повномасштабної військової агресії РФ проти України 24 лютого 2022 року фабрика повністю зупинила виробництво та відтермінувала запуск другої КДМ, проте вже в березні відновила випуск продукції.
Обсяг виробництва компанії у 2022 році скоротився на 4,7% до 2021 року – до 247 млн грн.
Обсяг товарної продукції Київського картонно-паперового комбінату (Київський КБК, Обухів Київської обл.), лідера галузі України за цим показником, у січні становив 625,54 млн грн, що на 6,4% менше за аналогічний показник довоєнного січня 2022 року.
Згідно зі статистикою асоціації “УкрПапір”, наданою агентству “Інтерфакс-Україна”, у натуральних показниках на комбінаті збільшилося виробництво гофротари – на 9,3%, до 17,12 млн кв.м.
Водночас виробництво картону скоротилося на 7,6% – до 16,47 млн тонн, зокрема тарного зросло на 15,6%, до 14 тис. тонн, тоді як коробкового знизилося в 2,3 раза, до 2,5 тис. тонн.
Істотно – більш ніж удвічі, до 3,6 тис. тонн – скоротився випуск паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції, водночас виробництво туалетного паперу в рулончиках знизилося вдвічі – до 16,6 млн шт.
Згідно зі статистикою профільної асоціації, отриманою від галузевих підприємств, загалом у січні поточного року вони випустили 48,08 тис. тонн паперу та картону – на 24% менше, ніж у довоєнному січні 2022 року, і 39,33 млн кв. м. картонних ящиків – на 18,2% менше.
Київський КБК – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції зі штатом близько 2,5 тис. осіб.
Як повідомлялося, 2022 року комбінат випустив продукцію на 7 млрд 432 млн грн, що на 3,5% менше, ніж 2021 року.
На початку лютого поточного року, рішенням наглядової ради головою правління АТ “Київський КБК” призначено ексдиректора департаменту заготівлі вторсировини Юрія Головченка замість Олександра Кравченка, який очолював правління протягом пів року.
Pulp Mill Holding (Австрія) володіє 100% акцій товариства.
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР, Дніпропетровська обл.) на своєму коксохімічному підрозділі у 2022 році скоротив випуск металургійного коксу на 68,1% порівняно з попереднім роком – до 922 тис. тонн.
Як повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” представник компанії, у грудні підприємство виробило 41 тис. тонн металургійного коксу.
Водночас у 2022 році випуск валового коксу 6%-вої вологості на АМКР склав 1,060 млн тонн, зокрема в грудні – 47 тис. тонн.
Виробництво коксу на “ArcelorMittal Кривий Ріг” за 2021 рік зросло на 9,2% – до 2,890 млн тонн, зокрема в грудні вироблено 250 тис. тонн.
За 2022 рік на підприємство поставлено понад 1,4 млн тонн вугільного концентрату, зокрема, 469 тис. тонн вугілля вітчизняного видобутку, 390 тис. тонн із Росії (до війни), 65 тис. тонн із Казахстану, 54 тис. тонн із Польщі, 15 тис. тонн із Чехії, 218 тис. тонн зі США і 192 тис. тонн з Австралії. У грудні на АМКР поставлено 108 тис. тонн вугілля, зокрема 72 тис. тонн вугілля вітчизняного видобутку, 21 тис. тонн із Польщі, 11 тис. тонн зі США і 4 тис. тонн з Австралії.
Як повідомлялося, КХЗ України 2022 року скоротили виробництво валового коксу 6%-ної вологості на 59% порівняно з попереднім роком – до 3,91 млн тонн, зокрема металургійного коксу 3,354 млн тонн. У 2022 році на вітчизняні КХЗ було поставлено 4,594 млн тонн вугільного концентрату, зокрема українського видобутку – 3,158 млн тонн.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
ArcelorMittal володіє в Україні найбільшим гірничо-металургійним комбінатом “ArcelorMittal Кривий Ріг” і низкою малих компаній, зокрема, ПАТ “ArcelorMittal Берислав”.
Україна торік виробила 1,13 млн тонн азотних добрив, що в 4,6 раза менше порівняно з 5,2 млн тонн 2021 року, тоді як їхній імпорт зріс у 3,1 раза – до 4,3 млн тонн із 1,4 млн тонн, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства України у Facebook у середу.
Відомство уточнило з посиланням на керівника аналітичного проекту “Інфоіндустрія” Дмитра Гордійчука, що обсяг власного виробництва азотних добрив в Україні до повномасштабного російського вторгнення перевищував імпорт завдяки постійній роботі заводів “Рівнеазот”, сєвєродонецького об’єднання “Азот” і черкаського “Азоту”, також з інтервалами працював завод “Дніпроазот”.
Однак, за його словами, з початком війни працюючими залишилися тільки два заводи: “Рівнеазот” і черкаський “Азот”, а сєвєродонецький “Азот” припинив роботу і був значно пошкоджений окупантами. Такі зміни суттєво змінили статистику по ринку в гірший бік: у підсумку всього за 2022 рік вдалося виробити лише 1,13 млн тонн добрив, нестачу яких компенсував імпорт у розмірі 4,3 млн тонн.
“Тема дефіциту добрив є однією з найактуальніших для агросектору та українських аграріїв, адже на нас чекає весняна посівна, за якою спостерігатиме весь світ. Україна на агрокарті одна з провідних країн, і від її обсягів виробництва залежить світова ціна на ринку зернових і продовольча безпека світу. Відповідно, ліквідність аграріїв – топова тема для Мінагрополітики”,- цитує Мінагрополітики свого голову Миколу Сольського.
За даними міністра, до липня 2022 року українські фермери ще мали змогу купувати добрива за довоєнними цінами, але вже в жовтні ціни на аміачну селітру зросли з 27 тис. грн/тонну до 37 тис. грн/тонну, що створило критичну ситуацію для українського фермера. Він наголосив, що зазвичай аграрії керуються правилом, згідно з яким вартість тонни селітри не має коштувати дорожче за 2,5 тонни пшениці, а тонна карбаміду – не дорожче за 3,0-3,5 тонни кукурудзи, тоді як 2022 року ці показники було перевищено вдвічі-втричі.
Мінагрополітики зазначило, що на сьогоднішній день важко порахувати точні витрати сучасного українського аграрія на добрива, але вартість базових азотних добрив на 1 га кукурудзи обходиться орієнтовно у 8-9 тис. грн без врахування підгодівлі, та витрат на пальне, яке також подорожчало. Тому фінальна сума наразі не є привабливою для аграрія.
“Дуже багато залежить від кліматичних умов, адже добрива працюють як комплексне живлення і основне це погодні умови. Але якщо аграрій вноситиме менше добрив на 30% і більше, тоді падіння врожаю може бути дворазовим. Тому підтримка міжнародних партнерів у цьому питанні для нас дуже важлива”, – цитує Мінагрополітики свого першого заступника Тараса Висоцького.
Як повідомлялося, за оцінками Group DF, головного виробника добрив в Україні, ринок добрив країни у 2022 році скоротився на 45-50% – з 4,75 млн тонн до 2-2,9 млн тонн.
Українські металургійні підприємства в січні поточного року скоротили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 84,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 257 тис. тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром”, за перший місяць 2023 року виплавка сталі знизилася на 84,7% порівняно із січнем-2022 – до 284 тис. тонн, чавуну – на 86,6%, до 240 тис. тонн.
Водночас у грудні 2022 року виробництво загального прокату становило 109 тис. тонн (менше на 58,8% до січня-2023), сталі – 106 тис. тонн (нижче на 62,7%), чавуну – 247 тис. тонн (зростання на 2,9%).
Як повідомлялося, метпідприємства України 2022 року скоротили виробництво загального прокату на 72% порівняно з попереднім роком – до 5,350 млн тонн, сталі на 70,7% – до 6,263 млн тонн, чавуну – на 69,8%, до 6,391 млн тонн.
За 2021 рік вироблено 21,165 млн тонн чавуну (103,6% до 2020 року), 21,366 млн тонн сталі (103,6%), 19,079 млн тонн прокату (103,5%).
Криворізький гірничо-металургійний комбінат ПАТ “ArcelorMittal Кривий Ріг” (АМКР) сподівається на поліпшення ситуації з енергопостачанням у першому півріччі цього року і збільшення виробництва з нинішніх 25% до 50% від потужності підприємства, повідомив генеральний директор підприємства Мауро Лонгобардо.
“Ми не можемо виробляти більше 25%, тому що нам не вистачає енергії. Щойно у нас буде стабільна енергія, ми зможемо збільшити виробництво… і дійти до 50%”, – сказав він у кулуарах бізнес-форуму зі швидкого відновлення України в Люксембурзі, організованого Українсько-люксембурзьким діловим клубом.
Лонгобардо уточнив, що наразі підприємство працює на 25% як у видобутку руди, так і в сталеливарному виробництві, і споживає близько 125 МВт за довоєнного звичайного рівня споживання близько 450 МВт.
Гендиректор також додав, що АМКР після нещодавнього рішення уряду розпочало імпорт електроенергії і наразі задоволене отриманим результатом, хоча ціна імпорту додає негативного впливу на собівартість.
За його словами, незважаючи на невисокий рівень завантаження, увесь колектив у 26 тис. співробітників збережено, з них у виробництві зайнято близько 10-12 тис. залежно від дня, проте допомогу надають й іншим. “Ми інвестуємо в збереження всіх наших людей протягом цього року”, – зазначив гендиректор.
Він повідомив, що за наявності достатнього енергопостачання подальше обмеження в 50% потужності вже пов’язане з проблемами з логістикою. Як зазначив Лонгобардо, АМКР активно розвиває нові маршрути, альтернативні довоєнним морським, однак попередньо нові напрямки на Польщу і південь України дадуть змогу забезпечити роботу виробництва тільки на 50%.
“Нам просто потрібно протестувати їх, коли у нас будуть у наявності 50%”, – додав гендиректор.
За його словами, без відновлення роботи основних портів України комбінату не вдасться ні експортувати продукцію, ні забезпечити імпорт вугілля. Лонгобардо уточнив, що зараз АМКР працює повністю на українському вугіллі, оскільки роботу маршруту традиційного імпорту вугілля з Казахстану з іншого “дочірнього” підприємства ArcelorMittal наразі перервано.
Водночас він підкреслив, що на шляху до зростання виробництва до 50% є й інші перешкоди. По-перше, пояснив Лонгобардо, енергопостачання має бути надійним, оскільки у підприємства три доменні печі, з яких працює поки що одна. Перехід до 50% означатиме роботу з двома печами, оскільки третя найбільша, а різке зупинення печі в разі проблем з енергопостачанням загрожує пошкодженнями.
Другою важливою проблемою гендиректор назвав зростання собівартості та витрат на логістику. “Вартість уже вбита. Коли я кажу вам, що логістика можлива, це правда. Але це на $100 на тонну дорожче, ніж те, що я платив раніше”, – зазначив Лонгобардо.
Він уточнив, що раніше транспортне плече до порту Миколаєва становило 250 км, були також річкові поставки, тоді як зараз до Гданська 1500 км і ще витрати на перевантаження через різну ширину колії в Україні та Європі.
“ArcelorMittal Кривий Ріг” – найбільший виробник сталевого прокату в Україні. Спеціалізується на випуску довгомірного прокату, зокрема, арматури і катанки.
Як повідомлялося, у 2022 році комбінат скоротив випуск прокату на 77% порівняно з попереднім роком – до 1,1 млн тонн, виплавку сталі – на 76,3%, до 1,2 млн тонн, чавуну – на 71%, до 1,6 млн тонн.
Видобуток залізної руди впав минулого року на 56 – до 11,6 млн тонн, концентрату – на 57,2%, до 4,2 млн тонн.
