ПрАТ «Рівнеазот», що входить до азотного бізнесу Group DF, запустив другий агрегат виробництва в цеху аміаку і наростив потужності з виробництва мінеральних добрив, повідомила прес-служба компанії.
«Планові ремонтні роботи на «Рівнеазоті» завершено, виробництво базових мінеральних добрив – збільшено. Базові цехи – аміаку та селітри – завантажені на 100%.
До осіннього зростання попиту на мінеральні добрива виробник повністю готовий», – повідомив голова правління “Рівнеазот” Михайло Заблуда.
За його інформацією, у рамках системної модернізації на заводі встановлено розподільчу систему управління, яка знижує виробничі ризики та забезпечує стабільність роботи підприємства в умовах перепадів і дефіциту електроенергії.На підприємстві вже впроваджено низку енергоефективних рішень, спрямованих на оптимізацію витратних коефіцієнтів, скорочення втрат різних видів енергії і, відповідно, поліпшення показників собівартості добрив.
Згідно з виробничим планом, «Рівнеазот» вироблятиме 1260 тонн аміаку/добу (понад 50 тис. тонн на місяць).Цех неконцентрованої азотної кислоти – 1300 тонн кислоти на добу.Цех із виробництва аміачної селітри – понад 1630 тонн/добу (понад 50 тис. тонн на місяць).
На «Рівнеазоті» пояснили, що завантажити підприємство на 100% вдалося завдяки налагодженому імпорту електроенергії з-за кордону та реалізації на заводі проєктів із запуску генераційних установок, які на 40% покривають витрати електроенергії за рахунок вироблення власної.Зокрема, на підприємстві побудовано та запущено спеціальне генераційне обладнання (турбогенератори) – агрегати, що виробляють електроенергію з пари, яка утилізується від хімічних процесів.
Проєктна потужність генераційного обладнання становить близько 30 МВт.Електроенергія, вироблена на турбогенераторах, використовується для власних потреб підприємства.Будівництво турбогенераторів на підприємстві є одним із кроків, спрямованих на стабілізацію роботи обладнання цехів підприємства.Виробництво аміаку є найбільш залежним від стабільних джерел електроенергії та вважається базовим: з аміаку на підприємстві роблять інші види добрив, такі як аміачна селітра, ВАС, аміачна вода.Введення генераційного обладнання дає змогу стабілізувати виробничі процеси на підприємстві.
Холдинг Ostchem планомірно виводить потужності з виробництва аміачної селітри на повне завантаження, але відсоток навантаження залежить від платоспроможного попиту та обсягів імпорту.Черкаський «Азот» і «Рівнеазот» до 1 вересня поточного року планують виробити 260 тис. тонн азотних добрив, а до завершення осіннього сезону – 1 млн тонн для потреб українського ринку.
Ostchem – азотний холдинг Group DF Дмитра Фірташа, що об’єднує найбільших виробників мінеральних добрив в Україні.До нього з 2011 року входять «Рівнеазот» і Черкаський «Азот», а також Сєвєродонецький «Азот» і «Стирол», які не працюють і перебувають на окупованих територіях.
ПрАТ Черкаський «Азот» (Черкаси, Україна) – одне з найбільших українських хімічних підприємств.Проектна виробнича потужність з вироблення аміаку становить 962,7 тис. тонн на рік, аміачної селітри – 970 тис. тонн на рік, карбаміду – 891,6 тис. тонн, КАС – 1 млн тонн на рік.
ПрАТ «Рівнеазот» – одне з найбільших українських хімічних підприємств у Західній Україні. 12 квітня 2024 року Group DF спільно з південно-корейською Hyundai Engineering підписали угоду про будівництво хімічного хабу в м.Рівне. Проєкт передбачає будівництво заводів із виробництва зеленого аміаку та водню на основі відновлювальних джерел електроенергії; нові підприємства та виробничі майданчики з виробництва азотних добрив і похідних хімічних продуктів.
ТОВ «Картонно-паперова компанія» (Львів), великий український виробник картонних гільз, у січні-червні 2024 року випустило продукцію на 602,8 млн грн, що на 5,6% менше за аналогічний показник за той самий період 2023 року.
Згідно з наданими агентству «Інтерфакс-Україна» статистичними даними асоціації «УкрПапір», у натуральних показниках компанія майже на 12% скоротила випуск картонної продукції – до 11,6 тис. тонн, тоді як паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції наростила на 21% – до 4,3 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках знизився на 11,3%, склавши 2,5 млн шт.
ТОВ «Картонно-паперова компанія» випускає вироби та напівфабрикати з макулатурного картону (листи картону, куточки, гільзи), целюлози та переробленої макулатури (туалетний папір, рушники, серветки ТМ Papero).
Постачає продукцію, зокрема, в країни ЄС.
Серед споживачів – корпорації «Біосфера», «Артеріум», компанія Nestle, концерн «Хлібпром», кондфабрика «Ярич», молочна компанія «Галичина».
Як повідомлялося, у 2023 році підприємство збільшило обсяг виробництва на 7% до 2022 року – до 1,27 млрд грн.
Кохавинська паперова фабрика (КБФ, Львівська обл.), що випускає санітарно-гігієнічну паперову продукцію, у січні-червні 2024 року обсяги виробництва збільшила на 54,5% до аналогічного періоду 2023 року – до 869,64 млн грн, свідчить статистика асоціації «УкрПапір».
За підсумками п’яти місяців цього року темп приросту виробництва фабрики становив 45,1% до аналогічного періоду минулого року.
Згідно з наданими агентству «Інтерфакс-Україна» статданими асоціації, у натуральних показниках виробництво паперу-основи для санітарно-гігієнічної продукції збільшилося на 30,7% – до 27,2 тис. тонн.
Випуск туалетного паперу в рулончиках зріс на 1,4% – до 68 млн шт. КБФ впевнено посідає друге місце з його випуску після Київського КБК.
Як повідомлялося, у жовтні 2023 року Кохавинська БФ ввела в експлуатацію папероробну машину для випуску целюлозного паперу-основи (раніше випускали продукцію тільки на макулатурній основі). Для організації такого виробництва 2021 року КБФ залучила EUR13,8 млн кредиту ЄБРР.
Кохавинська БФ, що працює з 1939 року, виробляє папір-основу для товарів санітарно-гігієнічного призначення, а також туалетний папір і паперові рушники. До введення в експлуатацію нової машини мала дві БДМ загальною потужністю 40 тис. тонн паперу-основи на рік.
У 2023 році фабрика збільшила обсяг виробництва на 18% порівняно з 2022 роком – до 1 млрд 151,2 млн грн, чистий прибуток зріс у 2,7 раза – до 137 млн грн.
Виробництво пива в Україні за шість місяців 2024 року досягло 67,9 млн дал, що на 104,2% більше, ніж за аналогічний період 2023 року, повідомляється на сайті галузевої організації пивоварів “Укрпиво”.
Раніше повідомлялося, що 2023 року виробництво пива в Україні (окрім пива безалкогольного з вмістом спирту до 0,5 об. %) становило 133,4 млн дал, що на 7,8% більше, ніж 2022 року. Цей показник становить лише 78,3% до обсягів виробництва пива в країні 2021 року.
Виробництво пива в Україні 2022 року знизилося на 27,9% порівняно з 2021 роком – до 122,8 млн дал.
До кінця 2022 року пивоварна галузь частково відновилася після падіння виробництва цього напою в першому кварталі на 50% через російське вторгнення і зупинку частини пивоварних заводів. Так, за підсумками перших чотирьох місяців року падіння становило 42,8% до аналогічного періоду 2021 року, січня-травня – 36,4%, січня-червня – 32%, січня-липня і січня-серпня – по 31,6%, січня-вересня – 30,5%, січня-жовтня – 28,6%, січня-листопада – 28,1%, усього попереднього року – 27,9%.
ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” (ДМЗ), що входить до DCH Steel групи DCH бізнесмена Олександра Ярославського, за підсумками січня-червня поточного року скоротив виробництво прокату на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 33,8 тис. тонн.
Згідно з інформацією в корпоративній газеті DCH Steel у четвер, випуск коксу за цей період зріс на 1,1% – до 143,5 тис. тонн.
Водночас у червні-2024 ДМЗ знизив випуск прокату порівняно з червнем-2023 на 83,2% і на 69,2% до попереднього місяця, до 2,4 тис. тонн. Виробництво металургійного коксу в червні скоротилося на 26,9% до червня-2023 і на 3,6% до попереднього місяця – до 24,4 тис. тонн.
Крім того, під час чергової прокатної кампанії, яка тривала 13 днів у травні та червні, прокатний цех №2 виготовив близько 10 тисяч тонн продукції, більшу частину якої на сьогодні реалізовано. Однак через відсутність замовлень наступну прокатну кампанію було перенесено. Своєю чергою в прокатному цеху №1 прокатна кампанія планується в третій декаді липня.
Як повідомлялося, ДМЗ у 2023 році збільшив випуск металопрокату на 86,2% порівняно з 2022 роком – до 105,6 тис. тонн, коксу – на 38,5%, до 292,7 тис. тонн.
У 2022 році завод скоротив виробництво прокату на 74,2% порівняно з 2021 роком – до 58,4 тис. тонн, коксу – на 56,3%, до 211,3 тис. тонн.
ДМЗ спеціалізується на випуску сталі, чавуну, прокату і виробів із них.
Група DCH 1 березня 2018 року підписала договір про купівлю у Evraz Дніпровського метзаводу.
9 липня, Європейське патентне відомство (ЄПВ) присудило 23-річному українському винахіднику Валентину Фречці друге місце на нагородженні Премії молодих винахідників конкурсу European Inventor Award 2024. Винахідник також отримав приз у розмірі 10 000 євро. Фречка розробив метод переробки опалого листя на папір. Таким чином він протидіє вирубці лісів і пропонує зручний та економічно ефективний спосіб утилізації органічних відходів у містах. Він посів друге місце після голландської вченої Рошель Німейєр (Rochelle Niemeijer), яка стала першою і отримала 20 000 євро за свій портативний хімічний набір на основі штучного інтелекту, призначений для виявлення бактерій. Третє місце і приз у розмірі 5 000 євро отримала команда молодих туніських винахідників Хавла бін Ахмед (Khaoula Ben Ahmed), Гофран Яарі (Ghofrane Ayari), Сулейма Бен Теміме (Souleima Ben Temime) і Сірін Аяр (Sirine Ayari), які розробили “розумне” рішення для керування кріслом колісним.
На ідею використовувати опале листя для виготовлення паперу, щоб зменшити вирубку лісів, Фречку надихнули дитячі експедиції в Карпати та його вчитель хімії. Після переїзду до Франції, Фречка розширив свій бізнес, співпрацюючи з глобальними компаніями, такими як L’Oréal та Chanel.
“Ми вдячні науково-технічній спільноті за підтримку та віру в наші інновації! Такі заходи та номінації є надзвичайно важливими для молодих винахідників. Вони надають заохочення та мотивацію, які необхідні для подальшого розвитку та реалізації революційних проєктів, – каже Валентин Фречка. – Ця нагорода є потужним джерелом енергії для всієї команди Releaf Paper, щоб продовжувати рухатися вперед”.
Щорічно 1,4 мільярда дерев потрапляють на звалища як паперові відходи, що призводить до ескалації глобального потепління, забруднення повітря та втрати біорізноманіття. Вирубка лісів також порушує водний цикл та збільшує витрати на управління навколишнім середовищем. Саме ці проблеми намагається вирішити Фречка.
Переробка опалого листя на папір за новою технологією
”Releaf – це чудовий приклад того, що відбувається, коли досвід, натхнення, знання поєднуються в потрібний момент у потрібному місці. Коли мені було 16 років, у школі ми вивчали біополімери, такі як целюлоза та природні полімери, а також те, як вирубують дерева, щоб перетворити їх на папір. Тоді я подумав: “Чому б не спробувати використати щось інше?” – сказав Фречка.
Компанія Releaf Paper, заснована у 2020 році Валентином, переробляє опале листя на біорозкладний папір, зменшуючи потребу у вирубці лісів. Компанія використовує передові технології для перероблення листя без шкідливих хімічних речовин, створюючи з очищеного листя целюлозу для паперових пакетів та коробок. У планах на майбутнє – використання біовідходів сільського господарства, таких як стебла ананасів. Вражає те, що Releaf Paper виробляє стільки целюлози з 2,3 тонни листя, скільки можна було б отримати, вирубавши 17 дерев, а їхня продукція розкладається всього за 30 днів, що набагато швидше, ніж традиційний папір.
Всі переможці Європейської премії винахідників 2024 року були оголошені сьогодні на гібридній церемонії на Мальті, яку можна переглянути онлайн.
Дізнайтеся більше про вплив винаходу, технологію та історію винахідника.
Наступна Премія молодих винахідників у 2025 році відбудеться в Ісландії
Під час сьогоднішньої церемонії на Мальті, Європейське патентне відомство (ЄПВ) з радістю оголосило про нову концепцію премії, починаючи з 2025 року. Премія буде вручатися раз на два роки, причому відтепер вона буде присуджуватися молодим вченим віком до 30 років, винаходи яких спрямовані на досягнення однієї або декількох Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР). Незалежне журі, що складатиметься з колишніх фіналістів, оцінюватиме заявки, забезпечуючи справедливий процес відбору, який вшановуватиме інноваційний дух і досягнення наступного покоління винахідників. Вручення премії у 2025 році відбудеться в Ісландії, що стане першою з нових дворічних нагород. Період подачі заявок для всіх технологічних галузей залишається відкритим від сьогодні й до кінця вересня.
Починаючи з 2026 року, ЄПВ повернеться до оригінальної концепції Європейської премії винахідників, яка включатиме традиційні категорії “Промисловість”, “Дослідження”, “Малий та середній бізнес”, “Країни, що не є членами ЄПВ”, “Досягнення впродовж життя” та “Приз глядацьких симпатій”.
Про винахідника
Валентин Фречка народився і виріс у селі на Західній Україні, де змалку виявляв невгамовну цікавість до природи й життя та бажання захищати їх. У віці близько 12 років вчитель хімії заохотив його заглибитися в експерименти, дослідження та інновації. У 16 років під час походу в Карпати виникла ідея запобігти вирубці лісів шляхом переробки опалого листя, зробивши його цінним ресурсом для виробництва паперу та зменшивши викиди вуглекислого газу, що виникають під час розкладання. Після участі в національних олімпіадах він став членом Малої академії наук України, де розпочався його шлях до власного винаходу.
Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році Фречка переїхав до Франції та знайшов нових партнерів для розширення можливостей компанії. Наразі виробництво паперу з листя передано на аутсорсинг з України, а Releaf продає свій продукт в Європі та інших країнах, здобувши таких клієнтів, як L’Oréal, Chanel, Schneider Electric, Samsung, Weleda, Nestle, LVMH lab та Ariston.
Про European Inventor Award
European Inventor Award – одна з найпрестижніших європейських премій у галузі інновацій. Започаткована ЄПВ у 2006 році, ця премія відзначає окремих осіб та команди, які знайшли шляхи вирішення найбільших викликів сучасності. Фіналістів і переможців обирає незалежне журі, до складу якого входять колишні фіналісти премії. Разом вони розглядають пропозиції щодо внеску в технічний прогрес, соціальний і сталий розвиток, а також економічне процвітання. Усі винахідники мають отримати європейський патент на свій винахід. Докладніше про різні категорії, премії, критерії відбору та церемонію нагородження в прямому ефірі, яка відбудеться 9 липня на Мальті, читайте тут.
Про ЄПВ
Європейське патентне відомство (ЄПВ), яке налічує 6 300 співробітників, є однією з найбільших державних установ у Європі. ЄПВ зі штаб-квартирою в Мюнхені та офісами в Берліні, Брюсселі, Гаазі та Відні було засновано з метою зміцнення співробітництва в галузі патентів у Європі. Завдяки централізованій процедурі видачі патентів ЄПВ, винахідники можуть отримати надійний захист патентів у 44 країнах, що охоплює ринок з населенням близько 700 мільйонів осіб. ЄПВ також є провідною міжнародною організацією в галузі надання патентної інформації та пошуку патентів.
