Україна має великі перспективи в нарощуванні поголівʼя свиней аж до показників 1991 року, після якого вони скоротилися в чотири рази.
Такі дані керівник Асоціації “М’ясної галузі” та ГС “Центр підвищення ефективності у тваринництві” Микола Бабенко оприлюднив на пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” в понеділок.
“Ситуація (у галузі свинарства – ІФ-У) кардинально змінилася у 2022 році у світі, як і з експортом зернових в Україні. Практично Україна втратила додану вартість на експортованих зернових. Водночас ємні щодо доданої вартості галузі, які можуть експортувати великі обсяги з меншими в 10 разів потребами в логістиці, залишаються на стадії розвитку. Йдеться, насамперед, про м’ясну галузь”, – сказав він.
За інформацією керівника галузевої асоціації, Україна наразі виробляє близько 600 тис. тонн свинини і забезпечує внутрішнє споживання. Примітно, що до 2022 року внутрішній ринок не забезпечувався вітчизняними виробниками, тому Україні для задоволення споживання доводилося щорічно імпортувати 10-30% свинини.
У 2022 році світові ціни на свинину збільшилися вдвічі, що зробило економічно недоцільним імпорт до країни свинини. Водночас споживання м’яса в країні скоротилося. Блокування експорту зерна і втрата економічної рентабельності зернового виробництва, переорієнтація аграріїв на виробництво та експорт свинини стають очевидними, пояснив Бабенко.
Він звернув увагу на те, що світове споживання свинини щорічно зростає на 2 млн тонн і до 2030 року, за прогнозами ОЕСР (Організації економічного співробітництва), обсяг її споживання виросте на 16,5 млн тонн. Україна, яка виробляє 600 тис. тонн, може і має звернути увагу на цей сегмент, що динамічно зростає в кількісному і грошовому обчисленні.
Керівник групи з експорту Асоціації “М’ясної галузі”, засновник ТОВ “Агро-Інвест” Ігор Ляховський нагадав, що з початком воєнних дій в Україні відбувся відтік значної частини споживачів, які формували попит на свинину. При цьому аграрії змогли наростити вирощування свиней до довоєнного рівня.
“Імпорт м’ясної продукції в Україну скорочується. Це перший дзвіночок, який свідчить про наповнення свого ринку. (…) Щотижня в пʼятницю відбувається спілкування представників переробної галузі та фермерів, на яких обговорюютьсяціни та обсяги закупівель. (…) У нас відбувся відтік населення, відповідно стало менше споживачів. Основним споживачем внутрішнього ринку стало Міністерство оборони, яке купує 30-35% виробленої промисловими виробниками свинини. Якщо воно зробило свою закупівлю, то наступні кілька тижнів не виходить на ринок і ціни на ньому падають. Навіть за дефіциту сировини вартість закупівель у переробників у цей період знижується”, – розповів переробник.
Він висловив упевненість, що єдиним виходом із ситуації для збереження позитивної динаміки та збереження рентабельності є вихід на зовнішні ринки, на яких українська якісна продукція може знайти своє місце без особливих зусиль.
Ляховський також переконаний: що більшість переробних підприємств готова до виходу на експорт. За його інформацією, переробні підприємстване стоять на місці. Він наголосив на важливості підтримки держструктурами виходу на експорт українських переробників і звернув увагу, що відсутність уваги до галузі в поточній ситуації загрожує швидким перетворенням внутрішнього ринку на профіцитний. Після чого з високою часткою ймовірності підуть на спад інтереси аграріїв до свинарства, знеціняться держпідтримка та кредитування галузі, а також чинних інвестиційних програм.
“Станом на 1 травня, в усіх категоріях господарств України налічується 5,1 млн голів свиней. З них 66,5% припадає безпосередньо на організоване виробництво в промислових підприємствах. Постійно скорочується поголів’я свиней у населення. Проте в останній рік спостерігався непоганий приріст у бізнес-підприємствах, що й змінило ситуацію на внутрішньому ринку”, – повідомив директор департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Ігор Виштак.
За його словами, 2023 року реалізація м’яса всіх видів сільгосптварин становила понад 3 млн тонн, що на 1,3% більше, ніж роком раніше. З них 56% припадає на м’ясо птиці, 28% – на свинину і лише 14% – на яловичину. Виштак підтвердив, що в Мінагрополітики розуміють перспективність свинарства, де є можливість наростити поголів’я за короткий термін. У міністерстві також фіксують на внутрішньому ринку скорочення імпорту і зроствння власного виробництва.
Виконавчий директор “Укрбіоетанол” Тарас Миколаєнко, присутній на пресконференції, наголосив на важливості розвитку тваринництва, яке є супутнім бізнесом, що впливає на розвиток біоетанолу. Як приклад він навів досвід Китаю, який реалізував програму використання на транспорті 5-відосків біоетанолу не через екологію, а саме заради розвитку свинарства.
“До війни Китай купував 8-12 млн тонн кукурудзи для отримання біоетанолу і, відповідно, дешевого протеїну. Він використовується для нарощування м’яса (…) Китай запозичив цей досвід у американців і європейців і вже посідає третє місце у світі з виробництва біоетанолу”, – розповів він.
Розповідаючи про досвід Америки, Миколаєнко нагадав, що в цій країні 40% всієї кукурудзи, або 120 млн тон переробляються на біоетанол, що вчетверо більше, аніж вирощується цієї культури в Україні загалом. Саме біоетанол став продуктом-супутником, який перетворив США на світового лідера з експорту м’яса птиці.
“Україна може отримувати доданої вартості 6 млрд Євро від розвитку свинарства на сухих кормах, а з дешевими протеїнами – відходами біоетанолу, це може бути 12 млрд Євро, необхідно забезпечити Україну дешевими протеїнами. Якщо цього не зробити, то ми завжди програватимемо конкуренцію американцям або європейцям, які впровадили біоетанолові програми”, – констатував керівник “Укрбіоетанол”.
Він зазначив, що в умовах війни вкрай необхідно розвивати енергонезалежність, а нарощування власного виробництва біоетанолу надасть змогу Україні скоротити імпорт нафтопродуктів, яких щогодини закуповується на понад $400 тис.
Миколаєнко також нагадав про важливість ухвалення законопроєкту №3356-д у другому читанні, який буде основоположним для галузі біоетанолу.
В.о. виконавчого директора UkraineInvest Олександр Мельниченко, своєю чергою, акцентував увагу на тому, що Україна в умовах війни розробила та реалізує систему інвестиційних політики та практики.
“В Україні створено сучасне проєвропейське інвестиційне законодавство. Два місяці тому закінчилося формування цього законодавства, і воно запрацювало на повну силу. Це законодавство включає в себе, зокрема, таке поняття, як залучення значних інвестицій. Закон про держпідтримку інвесторів зі значними інвестиціями передбачає, що той інвестор, сума інвестицій якого становить EUR12 млн плюс десять робочих місць, отримує цілого листа преференцій від держави”, – розповів Мельниченко.
До таких преференцій він зарахував звільнення інвестора від ПДВ, земельних зборів, митних зборів, підтримки при отриманні земельної ділянки та інших, що дають змогу інвестору після укладення спеціального інвестиційного договору отримати 30% відшкодування витрат на інвестицію, зокрема, у вигляді відшкодування витрат на інженерію транспортної інфраструктури, та низку інших преференцій.
Мельниченку нагадали, що UkraineInvest уже працює і вивчає низку інвестиційних проєктів, які будуть представлені Міністерству економіки. Особливу увагу тут приділено переробній галузі. І правом скористатися цим законом може не лише іноземний інвестор, а й національний виробник.
Директор департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Виштак наголосив, що Україна розпочала процес скринінгу законодавства щодо його відповідності європейському. До кінця року уряд очікує зауважень і рекомендацій щодо нього. Після чого у галузі свинарства відкриються перспективи експорту. Уряд вважає, що українські виробники зможуть потрапити зі своєю продукцією до країн Африки, північної Азії та сподіваються, що до Європейського Союзу також.
Асоціація “М’ясної галузі” запросила всіх зацікавлених у розвитку галузі осіб долучитися до Форуму “Зерно. Свині. М’ясо”, що відбудеться 12 червня в Києві.
REKORD, БАБЕНКО, ВИРОБНИЦТВО, ВИШТАК, Ляховський, МЕЛЬНИЧЕНКО, Миколаєнко, Свинарство
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) надав американській корпорації “Еспер” $2,5 млн для розширення виробничих потужностей для виробництва біонічних протезів верхніх кінцівок в Україні в рамках проєкту “Елізіум”.
Як повідомляють у пресрелізі ЄБРР, загальна вартість проєкту становить $6,25 млн.
Проєкт співфінансується європейським венчурним фондом, що спеціалізується на медичних технологіях, а також американським венчурним фондом, що спеціалізується на інвестиціях в Україну і Молдову.
Корпорація “Еспер” є виробником біонічних протезів верхніх кінцівок, дослідження і виробничі потужності яких розташовані в Україні.
Основними власниками “Еспер” є українські підприємці.
Підприємства, що входять до асоціації “Укрцемент”, у січні-березні 2024 року наростили виробництво цементу на 46,3% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 1 млн 477,9 тис. тонн цементу, повідомила пресслужба “Укрцемент”.
Згідно з даними асоціації, показник січня-березня поточного року практично досяг показника аналогічного періоду довоєнного 2021 року, коли обсяг виробленого цементу становив 1,56 млн тонн.
Водночас виробництво клінкеру в першому кварталі 2024 року скоротилося на 8,5% порівняно з першим кварталом минулого року і становило 878,5 тис. тонн.
Як повідомлялося, у 2023 році сумарний обсяг виробленого в Україні цементу збільшився на 37% порівняно з попереднім роком і становив 7,4 млн тонн.
Асоціацію “Укрцемент” створено в січні 2004 року шляхом реорганізації Українського концерну підприємств і організацій цементної промисловості “Укрцемент”. До Асоціації входять п’ять груп компаній, що включають дев’ять цементних підприємств.
Серйозну загрозу для компаній з виробництва продуктів харчування і напоїв становлять перебої в роботі бізнесу, випливає з “Глобального прогнозу ризиків у сфері продуктів харчування і напоїв на 2024 рік”, підготовленого глобальною консалтинговою і брокерською компанією WTW.
Згідно з інформацією, розміщеною на її сайті, майже половина (48%) компаній, що виробляють продукти харчування та напої, назвали перерви в роботі бізнесу найбільшим внутрішнім ризиком для свого успіху.
За цим послідував ризик ланцюжка поставок, на який вказали 40% компаній. Управління турбулентністю і потенційними збоями стало стандартною практикою в секторі продуктів харчування і напоїв, чому сприяють глобальна нестабільність, конфлікти, зміна клімату і криза вартості життя. У результаті цього компанії проявляють обережність щодо свого майбутнього.
Понад 41% компаній з виробництва продуктів харчування та напоїв назвали підвищення ліквідності головною стратегічною метою на найближчі два роки, гарантуючи, що у них будуть фінансові ресурси для подолання подальших потрясінь. Інші ключові пріоритети включають скорочення витрат, на чому концентрують увагу 38% компаній, і стабілізацію бізнесу (мета для 35% компаній).
Крім того, компанії дедалі більше сумніваються у своїй здатності йти в ногу зі швидко мінливими споживчими смаками та уподобаннями: 36% вважають це ризиком. Однак це завдання також являє собою область можливостей, оскільки компанії можуть отримати вигоду з останніх споживчих тенденцій.
Незважаючи на проблеми, компанії з виробництва продуктів харчування та напоїв активно працюють над підвищенням стійкості. Майже половина (47%) переглядають свої плани забезпечення безперервності бізнесу кожні шість місяців, а 31% роблять це щоквартально.
Однак понад чверть 29% цих підприємств повідомили, що їхні страхові поліси покривають тільки матеріальні збитки в разі екстремальних погодних умов, не включно з покриттям призупинення діяльності, що необхідне для відновлення та стійкості.
Металургійні підприємства України у квітні поточного року збільшили виробництво сталі до 715 тис. тонн, що на 24,5% вище за показник аналогічного періоду 2023 року (574 тис. тонн) і на 17% – березня поточного року (611 тис. тонн).
Водночас Україна посіла 20-те місце в рейтингу 71 країни – світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel).
Водночас Україна за 4 міс-2024 виробила 2,402 млн тонн сталі, що на 32,8% вище за обсяги за аналогічний період 2023 року (за 4 міс-2023 – 1,809 млн тонн). Країна перебуває на 21-му місці за підсумками січня-квітня.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебуває на 22-му місці за підсумками 2023 року.
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Рекордом останніх років для України було 8 (восьме) місце в рейтингу країн-виробників сталі, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel). Восьме місце Україна посідала у 2013 році, далі пішло погіршення позицій і навіть випадання з топ-20 країн-виробників сталі.
“Метінвест” за підсумками січня-березня поточного року знизив виплавку сталі на 4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і на 5% до попереднього кварталу – до 469 тис. тонн, повідомляють у прес-релізі материнської компанії Metinvest B.V.
Згідно з ним, виробництво чавуну знизилося на 10% до I кв.-2023 і на 5% до IV кв.-2023, до 448 тис. тонн, коксу – на 11% і на 3% відповідно, до 283 тис. тонн. Зокрема, в I кв.-2024 “Каметсталь” виробила 403 тис. тонн чавуну і 469 тис. тонн нерафінованої сталі, що нижче за показники 2023 року та здебільшого спричинено зупинкою доменної печі №9 на плановий капремонт у березні 2024 року.
У I кв. -2024 року випуск товарних напівфабрикатів склав 166 тис. тонн, скоротившись на 5% порівняно з I кв. -2023, і на 41% до попереднього кварталу, переважно через зупинку ДП-9 “Каметсталі” на ремонт, а також через зростання внутрішнього споживання на стадіях переробки переробки.
У першому кварталі 2024 року випуск готової продукції збільшився на 4% до попереднього кварталу, і на 8% до аналогічного періоду минулого року – до 584 тис. тонн. При цьому випуск плоского прокату збільшився на 12% до I кв. -2024, але знизився на 1% до IV кв. -2023, до 282 тис. тонн, що зумовлено збільшенням портфеля замовлень на прокатних станах в Італії та Великій Британії, а випуск довгого прокату знизився на 3% до I кв. -2023, і зріс на 17% до IV кв. -2024, до 302 тис. тонн.
Зокрема, випуск товстолистового гарячекатаного прокату збільшився на 8% порівняно з минулим роком, до 253 тис. тонн у зв’язку зі зміною портфеля замовлень на користь цієї продукції у Ferriera Valsider в Італії; випуск оцинкованого холоднокатаного рулону збільшився вдвічі порівняно з минулим роком до 29 тис. тонн у зв’язку з відновленням виробництва оцинкованого холоднокатаного прокату в Італії; випуск оцинкованого холоднокатаного рулону збільшився вдвічі порівняно з минулим роком до 29 тис. тонн. тонн у зв’язку з відновленням виробництва в Unisteel в Україні на тлі більш стабільних поставок електроенергії в першому кварталі 2024 року, ніж у першому кварталі 2023 року; випуск сортового прокату збільшився на 17%, оскільки виробництво заготовки на “Каметсталі” стабілізувалося, а поставки на Promet Steel у Болгарії нормалізувалися.
При цьому нагадується, що 24 лютого 2022 року росія почала повномасштабне військове вторгнення в Україну. Заводи групи в Україні, крім Маріуполя та Авдіївки, продовжують працювати на різних рівнях завантаження потужностей, з урахуванням безпеки, персоналу, електропостачання, логістики та економічних чинників.
У першому кварталі 2024 року обсяг виробництва коксу знизився на 11% порівняно з аналогічним періодом минулого року, і на 3% до попереднього кварталу, до 283 тис. тонн, після зупинки деяких осередків коксової батареї №1 на “Каметсталі”.
Також повідомляється, що Метінвест у січні-березні-2024 наростив загальне виробництво залізорудного концентрату (ЗРК) у 2,1 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 4,859 млн тонн, окатишів на 31% – до 1,585 млн тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату знизився на 26%, до 1,086 млн тонн.
“У результаті в першому кварталі 2024 року обсяг виробництва ЗРК зріс на 36% порівняно з попереднім кварталом, до 4,859 млн тонн; випуск товарної залізорудної продукції збільшився на 41% до попереднього кварталу, до 4,403 млн тонн; випуск товарного залізорудного концентрату зріс на 53% до попереднього кварталу – до 2,818 млн тонн; випуск товарних котунів збільшився на 23% до попереднього кварталу, до 1,585 млн тонн, частково через збільшення замовлень на котуни”, – констатують у пресрелізі.
Розблокування українських портів на Чорному морі та збільшення портфеля замовлень на котуни мали такі наслідки в I кв. -2024 порівняно з I кв. -2023: випуск валового залізорудного концентрату збільшився у 2,2 раза, товарної залізорудної продукції – у 2,3 раза, товарного залізорудного концентрату – у 4 рази, товарних котунів – на 31%, зазначається у звіті.
У прес-релізі пояснюється, що скорочення випуску групою вугільного концентрату на 4% до попереднього кварталу і на 26% до аналогічного періоду минулого року відбулося через падіння видобутку на в компанії “Метінвест-Покровськвугілля” на 6% до IV кв. -2023 і на 9% до I кв. -2023, до 640 тис. тонн, і за рахунок погіршення якості коксівного вугілля і зниження видобутку. При цьому випуск вугільного концентрату на United Coal (США) залишився практично на колишньому рівні до попереднього кварталу – 446 тис. тонн, але знизився на 41% через простій шахти Carter Roag і зниження видобутку на деяких шахтах Wellmore.
Як повідомлялося, “Метінвест” у 2023 році збільшив загальне виробництво залізорудного концентрату на 4% порівняно з 2022 роком – до 11,092 млн тонн, окатишів на 66% – до 5,283 млн тонн, загальний випуск коксівного вугільного концентрату зріс на 10%, до 5,455 млн тонн.
Група у 2023 році знизила виплавку сталі на 31% порівняно з 2022 роком – до 2,025 млн тонн, чавуну на 36% – до 1,765 млн тонн, коксу – на 25%, до 1,241 млн тонн.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США. Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією. ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
“Метінвест” складається з видобувних і металургійних підприємств, розташованих в Україні, Європі та США.
Основними акціонерами “Метінвесту” є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
