Міністри фінансів країн Європейського союзу обговорять пропозицію Європейської комісії надати Україні у 2023 році EUR18 млрд у спеціально створеному для цього форматі “макрофінансова підтримка плюс”. Чи буде ухвалено рішення – поки що не відомо.
Про це журналістам напередодні засідання Ради з економічних і фінансових питань, яке відбудеться у вівторок у Брюсселі, повідомив європейський дипломат на правах анонімності.
Він пояснив, що на обговорення буде винесено три законодавчі пропозиції: макрофінансова допомога плюс (MFA+) і поправка до фінансового регламенту, які мають бути ухвалені кваліфікованою більшістю, і поправка до багаторічної фінансової схеми, яка має бути ухвалена одноголосно. “Міністри обговорять ці пропозиції і потім вирішать, виносити їх на голосування чи ні. Вирішальним буде завтра (6 грудня – ІФ-У). Жодних рішень на сьогодні ще не ухвалено. Ми повинні подивитися завтра вранці і вирішимо, як ми будемо просуватися далі, повинні подивитися, чи є можливість для міністрів вирішити, виносити ці питання на голосування чи ні”, – деталізував співрозмовник журналістів.
Він також нагадав, що кредити, які будуть надані Україні 2023 року на суму EUR18 млрд, матимуть 10-річний пільговий період. Пропонується, що держави-члени покриють основну частину процентних витрат, а гарантії за цими запозиченнями будуть надані з бюджету ЄС.
Відповідні пропозиції Європейська комісія офіційно представила 9 листопада, після чого 24 листопада пропозиції були проголосовані в Європарламенті.
Водночас проти цієї пропозиції виступає Угорщина. Так, 2 грудня прем’єр-міністр Віктор Орбан заявив, що “не хоче, щоб Євросоюз став співтовариством держав-боржників замість співтовариства держав, які співпрацюють”. Натомість він запропонував усім членам ЄС використовувати кошти з власного бюджету для надання допомоги Україні за допомогою двосторонніх угод.
Не виключається, що саме за пропозицією Будапешта голосування може бути перенесено на пізнішу дату.
Надходження природного газу в Україну з країн ЄС у листопаді 2022 року становило 228 млн куб. м, що на 27,7% менше, ніж у жовтні (315,4 млн куб. м), свідчать оперативні дані “Оператор ГТС України”.
У т.ч. постачання газу на “митний склад” ПСГ у листопаді становило 191,1 млн куб. м проти 261,9 млн куб. м у жовтні.
У листопаді до надходження газу в ГТС України з Польщі, Словаччини та Угорщини додалася Румунія зі скромним обсягом 0,3 млн куб. м. Водночас уже на ранок 2 грудня із загального обсягу на вхід із Румунії надійшло 8,7 млн куб. м із сумарних 18,1 млн куб. м. Румунські обсяги минають “митний склад”.
За даними аналітичного видання ICIS, імпорт газу з Румунії здійснює Молдова Трансбалканським трубопроводом. Обсяги, доставлені через інтерконектор Греція-Болгарія (IGB), фізично вирушали на північ до Молдови Трансбалканською лінією через Румунію та Україну.
Щойно обсяги ввозяться в Молдову через південний прикордонний пункт Каушани, їх можна відняти від обсягів, які надходять до Молдови з України через прикордонний пункт Гребенинки на півночі, повідомило ICIS регіональне джерело.
“Знадобилося майже шість років, щоб розблокувати мережу в регіоні і почати фізичні поставки газу з альтернативних напрямків”, – зазначив у коментарі ICIS ексголова ОГТСУ Сергій Макогон.
Як повідомлялося, у вересні 2022 року з території Польщі, Словаччини та Угорщини в Україну надійшло 29,4 млн куб. м (ТЗ – 17,4 млн куб. м), серпні – 142,1 млн куб. м (120,7 млн куб. м), липні – 119 млн куб. м (82,6 млн куб. м), червні – 46,6 млн куб. м), червні – 46,1 млн куб. м (6,6 млн куб. м), травні – 24 млн куб. м (4,9 млн куб. м), квітні – 3,2 млн куб. м (3,2 млн куб. м), березні – 282,3 млн куб. м (10 млн куб. м), лютому – 349,7 млн куб. м (11 млн куб. м), січні – 47 млн куб. м (0).
Трансбалканський газопровід – магістральний газопровід, що проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини.
Європейський союз надішле в Україну в рамках підтримки 40 генераторів на додачу до вже поставлених 550, повідомив глава дипломатії Європейського союзу Жозеп Боррель.
“Росія намагається зламати бойовий дух України, завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі та використовуючи зиму як зброю війни проти мирних жителів. На зустрічі G7 ми координуємо нашу підтримку; ЄС відправляє 40 генераторів на додачу до 550, уже наданих через механізм європейського цивільного захисту та операцій з надання гуманітарної допомоги”, – написав Боррель у Твіттер у середу.
Як повідомлялося, Європейська комісія повідомила про підготовку до відправлення в Україну через Координаційний центр реагування на надзвичайні ситуації ЄС 200 середніх трансформаторів і великого автотрансформатора з Литви, середнього автотрансформатора з Латвії та 40 важких генераторів із розташованого в Румунії резерву ЄК (rescEU). Згідно з повідомленням, кожен із генераторів може забезпечити безперебійним живленням невелику або середню лікарню.
ЄК також додатково працює над новим енергетичним хабом rescEU в Польщі, щоб надати допомогу від третіх сторін і сприяти її скоординованому доставленню в Україну, зокрема з партнерами з G7.
Випробувальний проєкт “Фонд талантів ЄС” створив онлайн-інструмент пошуку роботи для громадян України, які рятуються від війни і шукають роботу в ЄС.
Як повідомляє прес-служба Міністерства закордонних справ України в п’ятницю, скористатися порталом можуть громадяни України, які перебувають на території держав-членів ЄС як тимчасово переміщені особи.
“Випробувальний Фонд талантів ЄС – можливість завантажити резюме та знайти свого роботодавця. Порталом користуються понад 4000 державних служб зайнятості та приватних агентств із працевлаштування. А це – понад 3 мільйони вакансій із різних сфер”, – ідеться в повідомленні.
Як повідомляється на сторінці Фонду, розміщеній на сайті Європейської комісії, у проєкті беруть участь Фінляндія, Литва, Польща, Словаччина, Хорватія, Іспанія та Кіпр.
Асоціації, що об’єднують автоперевізників Литви і ще семи країн Європейського союзу (ЄС), закликають вирішити проблему черг вантажівок на кордоні України та ЄС, повідомила литовська національна асоціація автоперевізників Linava.
За оцінками асоціацій, наразі з українського боку на одному з прикордонних пунктів між Румунією та Україною стоїть черга завдовжки понад 40 км, на українсько-угорському кордоні – більше ніж 25 км, на українсько-словацькому кордоні – приблизно 15 км.
Linava спільно з Міжнародним союзом автомобільного транспорту (IRU) і його членами звернулися до Європейської комісії (ЄК) з пропозицією ввести пріоритетні лінії перетину кордону для Міжнародних дорожніх перевезень (TIR), що дасть змогу збільшити кількість вантажівок, які перетинають кордон з Україною, у 2-3 рази.
За словами генерального секретаря Linava Зенона Буйвідаса, очікування вантажівок на кордоні України може займати до кількох днів, що, за його словами, створює низку проблем як для фірм-перевізників, так і для далекобійників.
Звернення до ЄК і до її голови підписали президент IRU Раду Дінеску і генеральний секретар Умберто де Претто, а також Буйвідас і представники перевізників із Молдови, України, Сербії, Словаччини, Латвії, Угорщини, Туреччини, Румунії та Польщі.
Україна у вівторок отримала черговий транш на суму EUR2,5 млрд у рамках поточної програми макрофінансової допомоги ЄС (МФД), повідомив Мінфін на своєму сайті.
“Ми щиро вдячні ЄС за надану Україні фінансову підтримку. Отримані кошти значною мірою допоможуть забезпечити термінові видатки державного бюджету та підтримати економічну стабільність у державі”, – цитує відомство слова міністра Сергія Марченка.
Загальна сума наданої Україні макрофінансової допомоги ЄС, починаючи з 24 лютого, досягла EUR6,7 млрд, уточнив Мінфін.
Передбачається, що останній транш у рамках восьмої програми макрофінансової допомоги Україна отримає до кінця цього року, зазначило відомство.
Як повідомлялося, ЄС наприкінці травня-початку червня цього року попередньо схвалив виділення Україні нової екстреної макрофіндопомоги на EUR9 млрд, з яких на початку серпня виділив EUR1 млрд. Решта EUR8 млрд, як очікували, мали надійти одним траншем, однак остаточне рішення щодо них затягнулося. Одна з названих причин – дискусія, в якому вигляді надавати ці кошти: у вигляді кредитів чи грантової допомоги.
У результаті в середині жовтня надійшло тільки EUR2 млрд, а віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс повідомив, що третій транш на EUR3 млрд очікується на початку грудня. Пізніше він уточнив, що EUR2,5 млрд надійде наприкінці листопада, а EUR0,5 млрд – на початку грудня, тоді як EUR3 млрд, які залишилися, з початкових EUR9 млрд включено до нової програми фіндопомоги Україні 2023 року на загальну суму EUR18 млрд.
У всіх випадках ідеться про кредитні кошти, які, однак, виділяються на пільгових умовах.
