Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав відсутність у компанії M.S.L. ефективних засобів правового захисту для своїх скарг в Україні, це рішення є першим по суті рішенням у практиці ЄСПЛ проти України щодо застосування санкцій відповідно до закону України «Про санкції».
Як повідомила агентству «Інтерфакс-Україна» партнер адвокатського об’єднання Barristers Ельвіра Лазаренко, відповідне рішення у справі “M.S.L., TOV v. UKRAINE” ЄСПЛ опублікував 16 жовтня 2025 року (https://hudoc.echr.coe.int/#{%22itemid%22:[%22001-245275%22]})
Лазаренко зазначила, що «на сьогодні склалася досить усталена практика Великої Палати Верховного суду щодо »санкційних справ«, в якій йдеться про обмежену можливість судового перегляду рішень державних органів про застосування санкцій через наявність дискреційних повноважень у РНБО України та президента України вирішувати питання національної безпеки».
“Така практика давно викликала зауваження з боку юристів, оскільки свідчила про фактичну відмову українських судів у перевірці фактичних підстав для застосування санкцій, тобто відмову здійснити належне правосуддя. Рішення «M.S.L., TOV v. UKRAINE» важливе тим, що в ньому піднімаються питання про межі судового перегляду українськими судами рішень про застосування санкцій і можливості надання судами оцінки істотності ризиків, які стають підставою для застосування санкцій до осіб відповідно до закону України «Про санкції»”, – сказала вона.
Лазаренко нагадала, що справа “M.S.L., TOV v. UKRAINE« стосувалася оскарження компанією »M.S.L.” санкцій, застосованих до неї рішенням РНБО України та введених в дію в 2015 році указом президента України з подальшим продовженням терміну дії санкцій указами в 2016 і 2017 роках.
Компанія-заявник скаржилася, що введення санкцій, зокрема блокування активів, становило втручання в її права, гарантовані статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції, оскільки їй було заборонено використовувати свої активи та розпоряджатися ними. Також компанія-заявник порушила питання щодо статті 13 Конвенції у зв’язку з відсутністю у неї ефективного засобу правового захисту від порушення її майнових прав.
На національному рівні в задоволенні позову компанії-заявника щодо першого Указу президента України українські суди відмовили, а позови щодо другого і третього Указів компанія відкликала.
“Національні суди, відхиляючи позов компанії, відмовилися оцінити фактичні підстави застосування санкцій, посилаючись на дискреційні повноваження органів, які винесли оскаржувані рішення. Велика Палата Верховного суду вказала, що обсяг і результати оцінки президентом значущості ризиків, які послужили підставою для накладення санкцій на компанію-заявника, виходять за межі судового перегляду, оскільки адміністративний суд не має компетенції приймати рішення з питань національної безпеки і оборони”, – пояснила юрист.
Вона зазначила, що, звертаючись до ЄСПЛ, компанія, зокрема, стверджувала, що національні суди ухилилися від здійснення правосуддя, оскільки не перевірили, чи мали державні органи достатні підстави для введення санкцій і чи були такі підстави підкріплені будь-якими доказами.
“Більш того, обмеження сфери судового розгляду не ґрунтувалося на жодному положенні національного законодавства. На думку компанії, дискреційні повноваження президента з питань нацбезпеки не повинні обмежувати судовий перегляд, здійснений національними судами, а також звільняти суди від обов’язку перевіряти підстави для санкцій відповідно до закону про санкції”, – сказала Лазаренко.
Юрист зазначила, що ЄСПЛ, у свою чергу, вказав, що в рішеннях національних судів відсутня змістовна судова оцінка рішення про застосування санкцій до компанії-заявника. Зокрема, Верховний суд обмежив свій аналіз єдиним питанням відповідності рішення РНБОУ і першого указу президента формальним вимогам закону про санкції і не торкався суті звинувачень СБУ проти компанії-заявника.
“Через те, що судами не було здійснено перевірки, чи мав перший указ президента міцну фактичну підставу, ЄСПЛ дійшов висновку, що такий судовий перегляд не міг розглядатися як достатня процесуальна гарантія від свавілля. Відповідно, ЄСПЛ визнав втручання в право компанії-заявника на мирне володіння майном незаконним”, – сказала вона.
Крім того, Лазаренко зазначила, що ЄСПЛ, посилаючись на свій висновок про відсутність належних процесуальних гарантій проти свавілля під час судового перегляду рішення про застосування санкцій, а також неефективність скарг компанії в СБУ, дійшов висновку про відсутність у компанії-заявника ефективних засобів правового захисту для своїх скарг.
«З огляду на закріплений статус практики ЄСПЛ як джерела права, очікуємо на належну реакцію на прийняте ЄСПЛ рішення »M.S.L., TOV v. UKRAINE« з боку Касаційного адміністративного суду та Великої Палати Верховного суду, як судів першої та апеляційної інстанцій, визначених для перегляду рішень про застосування санкцій», – резюмувала юрист.
Кількість людей з України, які шукають захисту в Німеччині, значно зросла за останні тижні, повідомляє Die Welt у середу.
Як пише видання, скасування заборони на виїзд для придатних до військової служби українських чоловіків віком від 18 до 22 років призвело до збільшення кількості прохань про надання притулку від цієї групи.
«Кількість прохань зросла з приблизно 100 на тиждень до набрання чинності цими положеннями до приблизно 1000 на тиждень», – заявила прес-секретар Федерального міністерства внутрішніх справ.
«На даний момент неможливо оцінити, наскільки це тимчасове явище»,- додала вона.
За інформацією, протягом літа загальна кількість людей з України в Німеччині зросла. За даними МВС, у травні через реєстраційну систему Free було розподілено 7961 українця, у серпні – 11 277, а у вересні – 18 755. На відміну від шукачів притулку, особи, які шукають захисту з України, отримують посвідку на проживання відповідно до статті 24 закону про проживання, що дає їм право на негайний доступ до ринку праці та соціальних послуг.
Франція і Канада домовилися зміцнювати співробітництво у сфері військового матеріального забезпечення України та у сфері навчання в межах Контактної групи оборони (“Рамштайн”), зокрема продовжать поглиблювати стратегічне співробітництво у сфері кіберзахисту на підтримку України, ідеться в декларації, узгодженій під час зустрічі в Оттаві 26 вересня прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо і президента Франції Еммануеля Макрона.
“Ми прагнемо працювати з Україною і нашими партнерами, щоб дати змогу Україні захистити свій суверенітет, незалежність і територіальну цілісність перед обличчям російської агресії, як у традиційних сферах, так і в кіберпросторі, зокрема шляхом підтримки зміцнення цивільного потенціалу України в сфері кібербезпеки за допомогою Талліннського механізму. У ширшому сенсі ми продовжимо обговорення тем, що становлять обопільний інтерес, які обговорювали під час Паризької конференції 26 лютого 2024 року”, – ідеться в документі, опублікованому на сайті уряду Канади.
У декларації констатують, що Канада і Франція вже підготували десятки тисяч українських солдатів у межах операції UNIFIER для Канади і Місії військової допомоги ЄС на підтримку України (EUMAM Ukraine) для Франції. Також Збройні Сили двох держав продовжили співпрацю у сфері підготовки українських льотчиків-винищувачів.
Спікер Палати представників США Майк Джонсон і його прихильники домагаються голосування за законопроєкт про припинення політичних переслідувань, спрямований на демонстрацію вірності експрезиденту Дональду Трампу, повідомляє портал Axios.
«За словами двох законодавців і двох інших джерел у Республіканській партії, знайомих із ситуацією, керівна команда Джонсона закликає підтримати закон про припинення політичних переслідувань», – ідеться в повідомленні.
У ньому наголошується, що це пряма відповідь на вердикт суду присяжних у Нью-Йорку, який визнав Трампа винним у фальсифікації документів – за всіма 34 пунктами обвинувачення.
Портал пише, що винесення законопроєкту на голосування є демонстрацією того, «наскільки завзято керівництво Республіканської партії в Палаті представників хоче підтримати Трампа». На думку керівників республіканців, колишній президент став жертвою фіктивного судового процесу, мета якого – зменшити його шанси на переобрання.
Axios вважає, що навіть якщо законопроєкт схвалить Палата представників, він не має шансів бути розглянутим у Сенаті, який контролюють демократи.
Як пояснюється в публікації, глава держави може помилувати тільки засуджених на федеральному рівні. Таким чином, навіть якщо Трамп знову стане президентом, він не зможе скасувати вирок нью-йоркського суду. Законопроєкт у разі схвалення може дозволити Трампу передати обвинувачення до федерального суду з можливістю подальшого помилування в разі обвинувального вердикту.
АСК “ІНГО” (Київ) розширює захист від воєнних ризиків, надавши можливість підприємцям малого та середнього бізнесу отримати відшкодування збитків, якщо застрахований об’єкт постраждає внаслідок повітряних атак або диверсійних дій ворога на українській території, розташованій не ближче ніж за 100 км від лінії зіткнення.
Як повідомляється на сайті страховика, вже зараз від військових ризиків можна застрахувати об’єкти на суму 20 млн грн.
Для отримання страхової виплати постраждалому підприємству необхідно буде надати стандартний перелік документів і письмову заяву до правоохоронних органів щодо кримінального правопорушення за статтею 438 Кримінального кодексу України “Порушення законів та звичаїв війни” і відповідну копію виписки з ЄРДР за цією ж статтею.
Водночас компанія зазначає, що в міжнародній практиці ризик війни перебуває в категорії форс-мажорів і винятків, згідно з якими страхові виплати в типовому майновому договорі не проводяться. Для захисту від війни потрібне окреме страхове покриття.
“Війни з такою інтенсивністю обстрілів і масштабів руйнувань у ХХІ столітті світ ще не бачив. Тому перестрахувальники поки що не виявляють вираженого бажання страхування майнових військових ризиків з України, хоча переговори і тривають”, – зазначив директор департаменту андеррайтингу СК “ІНГО” Андрій Семченко.
При цьому він підкреслив, що навіть у таких умовах, СК “ІНГО” може запропонувати підприємствам вигідну пропозицію страхування, оскільки володіє необхідними компетенціями і здатністю оцінити ризики в умовах війни на основі власної статистики.
За словами Семченка, компанія вже надає захист від військових ризиків в інших видах страхування, як-от страхування вантажоперевезень (як морських, так і наземних), КАСКО, медичне страхування, страхування від нещасного випадку, страхування посівів на полях, житла фізичних осіб тощо, і планує подальше розширення цього переліку.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” має більш ніж 25-річний досвід роботи на ринку.
З 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH Олександра Ярославського.
Німеччина продовжила тимчасовий захист біженців з України до 4 березня 2025 року, при цьому дозволи на проживання буде продовжено автоматично, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ Німеччини.
“Посвідки на проживання біженців з України, які втекли від російської агресії та отримали захист у Німеччині, діятимуть до 4 березня 2025 року. Федеральне міністерство внутрішніх справ передбачило це у своїй постанові. Сьогодні Федеральна рада затвердила цю постанову”, – йдеться в прес-релізі на сайті міністерства в п’ятницю.
Як повідомляється, українським біженцям “не потрібно подавати заяву на продовження свого статусу проживання, не потрібно жодних пов’язаних із цим зустрічей з імміграційною владою. Підставою для подальшого продовження тимчасового захисту є рішення країн-членів ЄС наприкінці вересня 2023 року”.
“Усі, хто був змушений тікати від війни, залишаться в безпеці з нами і матимуть доступ до освіти та ринку праці. Ми продовжили термін статусу захисту біженців України. Дозволи на проживання автоматично діють до 4 березня 2025 року, без необхідності біженцям з України знову відвідувати імміграційну службу”, – заявила Федеральний міністр внутрішніх справ Ненсі Фезер.
Вона додала, що влада Німеччини продовжить захищати життя багатьох українців і тісно підтримувати Україну.
За даними німецької сторони, наразі в Німеччині проживає близько 1,1 млн осіб, які в’їхали в країну з 24 лютого 2022 року у зв’язку з російською агресією проти України. З них близько 350 тис. – діти та молодь до 18 років. Близько двох третин дорослих біженців – жінки.
