Франція і Канада домовилися зміцнювати співробітництво у сфері військового матеріального забезпечення України та у сфері навчання в межах Контактної групи оборони (“Рамштайн”), зокрема продовжать поглиблювати стратегічне співробітництво у сфері кіберзахисту на підтримку України, ідеться в декларації, узгодженій під час зустрічі в Оттаві 26 вересня прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо і президента Франції Еммануеля Макрона.
“Ми прагнемо працювати з Україною і нашими партнерами, щоб дати змогу Україні захистити свій суверенітет, незалежність і територіальну цілісність перед обличчям російської агресії, як у традиційних сферах, так і в кіберпросторі, зокрема шляхом підтримки зміцнення цивільного потенціалу України в сфері кібербезпеки за допомогою Талліннського механізму. У ширшому сенсі ми продовжимо обговорення тем, що становлять обопільний інтерес, які обговорювали під час Паризької конференції 26 лютого 2024 року”, – ідеться в документі, опублікованому на сайті уряду Канади.
У декларації констатують, що Канада і Франція вже підготували десятки тисяч українських солдатів у межах операції UNIFIER для Канади і Місії військової допомоги ЄС на підтримку України (EUMAM Ukraine) для Франції. Також Збройні Сили двох держав продовжили співпрацю у сфері підготовки українських льотчиків-винищувачів.
Спікер Палати представників США Майк Джонсон і його прихильники домагаються голосування за законопроєкт про припинення політичних переслідувань, спрямований на демонстрацію вірності експрезиденту Дональду Трампу, повідомляє портал Axios.
«За словами двох законодавців і двох інших джерел у Республіканській партії, знайомих із ситуацією, керівна команда Джонсона закликає підтримати закон про припинення політичних переслідувань», – ідеться в повідомленні.
У ньому наголошується, що це пряма відповідь на вердикт суду присяжних у Нью-Йорку, який визнав Трампа винним у фальсифікації документів – за всіма 34 пунктами обвинувачення.
Портал пише, що винесення законопроєкту на голосування є демонстрацією того, «наскільки завзято керівництво Республіканської партії в Палаті представників хоче підтримати Трампа». На думку керівників республіканців, колишній президент став жертвою фіктивного судового процесу, мета якого – зменшити його шанси на переобрання.
Axios вважає, що навіть якщо законопроєкт схвалить Палата представників, він не має шансів бути розглянутим у Сенаті, який контролюють демократи.
Як пояснюється в публікації, глава держави може помилувати тільки засуджених на федеральному рівні. Таким чином, навіть якщо Трамп знову стане президентом, він не зможе скасувати вирок нью-йоркського суду. Законопроєкт у разі схвалення може дозволити Трампу передати обвинувачення до федерального суду з можливістю подальшого помилування в разі обвинувального вердикту.
АСК “ІНГО” (Київ) розширює захист від воєнних ризиків, надавши можливість підприємцям малого та середнього бізнесу отримати відшкодування збитків, якщо застрахований об’єкт постраждає внаслідок повітряних атак або диверсійних дій ворога на українській території, розташованій не ближче ніж за 100 км від лінії зіткнення.
Як повідомляється на сайті страховика, вже зараз від військових ризиків можна застрахувати об’єкти на суму 20 млн грн.
Для отримання страхової виплати постраждалому підприємству необхідно буде надати стандартний перелік документів і письмову заяву до правоохоронних органів щодо кримінального правопорушення за статтею 438 Кримінального кодексу України “Порушення законів та звичаїв війни” і відповідну копію виписки з ЄРДР за цією ж статтею.
Водночас компанія зазначає, що в міжнародній практиці ризик війни перебуває в категорії форс-мажорів і винятків, згідно з якими страхові виплати в типовому майновому договорі не проводяться. Для захисту від війни потрібне окреме страхове покриття.
“Війни з такою інтенсивністю обстрілів і масштабів руйнувань у ХХІ столітті світ ще не бачив. Тому перестрахувальники поки що не виявляють вираженого бажання страхування майнових військових ризиків з України, хоча переговори і тривають”, – зазначив директор департаменту андеррайтингу СК “ІНГО” Андрій Семченко.
При цьому він підкреслив, що навіть у таких умовах, СК “ІНГО” може запропонувати підприємствам вигідну пропозицію страхування, оскільки володіє необхідними компетенціями і здатністю оцінити ризики в умовах війни на основі власної статистики.
За словами Семченка, компанія вже надає захист від військових ризиків в інших видах страхування, як-от страхування вантажоперевезень (як морських, так і наземних), КАСКО, медичне страхування, страхування від нещасного випадку, страхування посівів на полях, житла фізичних осіб тощо, і планує подальше розширення цього переліку.
АТ “Страхова компанія “ІНГО” має більш ніж 25-річний досвід роботи на ринку.
З 2017 року основним акціонером компанії є українська бізнес-група DCH Олександра Ярославського.
Німеччина продовжила тимчасовий захист біженців з України до 4 березня 2025 року, при цьому дозволи на проживання буде продовжено автоматично, повідомляє прес-служба Міністерства внутрішніх справ Німеччини.
“Посвідки на проживання біженців з України, які втекли від російської агресії та отримали захист у Німеччині, діятимуть до 4 березня 2025 року. Федеральне міністерство внутрішніх справ передбачило це у своїй постанові. Сьогодні Федеральна рада затвердила цю постанову”, – йдеться в прес-релізі на сайті міністерства в п’ятницю.
Як повідомляється, українським біженцям “не потрібно подавати заяву на продовження свого статусу проживання, не потрібно жодних пов’язаних із цим зустрічей з імміграційною владою. Підставою для подальшого продовження тимчасового захисту є рішення країн-членів ЄС наприкінці вересня 2023 року”.
“Усі, хто був змушений тікати від війни, залишаться в безпеці з нами і матимуть доступ до освіти та ринку праці. Ми продовжили термін статусу захисту біженців України. Дозволи на проживання автоматично діють до 4 березня 2025 року, без необхідності біженцям з України знову відвідувати імміграційну службу”, – заявила Федеральний міністр внутрішніх справ Ненсі Фезер.
Вона додала, що влада Німеччини продовжить захищати життя багатьох українців і тісно підтримувати Україну.
За даними німецької сторони, наразі в Німеччині проживає близько 1,1 млн осіб, які в’їхали в країну з 24 лютого 2022 року у зв’язку з російською агресією проти України. З них близько 350 тис. – діти та молодь до 18 років. Близько двох третин дорослих біженців – жінки.
Міністерство національної безпеки США оголосило про продовження на 18 місяців до 19 квітня 2025 року статусу тимчасового захисту для громадян України у зв’язку з триваючим повномасштабним вторгненням Росії.
“Сьогодні Міністерство внутрішньої безпеки (DHS) оголосило про продовження тимчасового захисного статусу (TPS) України на 18 місяців, із 20 жовтня 2023 р. до 19 квітня 2025 р., через триваючий збройний конфлікт і надзвичайні та тимчасові умови в Україні, які перешкоджають безпечному поверненню людей”, – ідеться в повідомленні на сайті Міністерства національної безпеки в п’ятницю.
Також програму розширять, дозволивши подаватися на тимчасовий захист українцям, які проживали в США станом на 16 серпня 2023 року.
Крім того, студенти з України, які навчаються в США і перебувають у країні за візою F-1, зможуть подати запит на дозвіл на роботу і зменшити навантаження, не втрачаючи візу на час дії тимчасового захисту.
Як повідомляється, зараз тимчасовим захистом у США користуються приблизно 26 тисяч українців, а ще 166,7 тисячі можуть мати право на отримання такого статусу. “Поточні бенефіціари, які хочуть продовжити свій тимчасовий захищений статус, повинні своєчасно перереєструватися протягом 60-денного періоду перереєстрації з 21 серпня 2023 р. до 20 жовтня 2023 р.”, – зазначається в повідомленні.
“Військове вторгнення Росії в Україну, що триває, та спричинена ним гуманітарна криза вимагають від Сполучених Штатів продовжувати надавати безпеку та захист українцям, які, можливо, не зможуть повернутися до своєї країни”, – заявив міністр національної безпеки США Алехандро Майоркас, якого цитують у повідомленні.
Доопрацювати законопроєкт №8087 “Про захист інформаційної інфраструктури” у зв’язку із суперечностями з європейським законодавством, надмірною централізацією та розширенням повноважень Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (Держспецзв’язку) вимагає Український союз промисловців і підприємців (УСПП).
Як ідеться в інформації на його сайті, відповідне звернення надіслали голові Верховної Ради Руслану Стефанчуку, усім парламентським комітетам і фракціям та президенту країни за результатами громадських слухань, організованих УСПП спільно з Радою адвокатів Київської області за участю представників Міноборони, уряду, адвокатської спільноти, представників антикорупційних органів, громадськості, IТ-бізнесу та експертів.
“Основним недоліком законопроєкту №8087 на громадських слуханнях називали те, що він значно розширює повноваження Держспецзв’язку та покладає на нього безпрецедентно широкі повноваження”, – зазначається в інформації УСПП.
Зокрема, на її думку, контролюючий орган отримає право здійснювати перевірки будь-яких підприємств, доступ до їхніх споруд і приміщень, будь-якої їхньої документації та інформації, надавати обов’язкові для виконання вимоги будь-якому суб’єкту господарювання незалежно від того, чи буде це велика корпорація, підприємство ІТ-бізнесу або самозайнята особа (ФОП, адвокат тощо). Крім цього, Держспецзв’язку матиме право залучати до таких перевірок будь-які інші органи, зокрема СБУ та кіберполіцію.
Іншими недоліками у зверненні названо невідповідність, “а іноді навіть суперечності” Директиві ЄС про мережеву та інформаційну безпеку (NIS2 Directive), ухваленою 14 грудня 2022 року, яка вступає в дію на території ЄС 18 жовтня 2024 року.
“NIS2 Directive не діє щодо суб’єктів, діяльність яких здійснюється у сфері національної безпеки, а також встановлює чіткий перелік критеріїв щодо компаній, стосовно яких вона застосовується. Водночас законопроєкт 8087 охоплює всі без винятку державні органи та суб’єкти господарювання, навантажуючи непомірним адміністративним і фінансовим тягарем навіть найменші з них”, – стверджує УСПП.
На його думку, законопроєкт формує одну вертикаль систем кібербезпеки, яка об’єднує всі державні інформаційні ресурси, що зробить її більш вразливою для кібератак замість більш доцільної децентралізації.
Окрім цього, у зверненні критикується те, що законопроєкт зачіпає не лише питання кібербезпеки загалом та кібербезпеки державного сектору зокрема, але значною мірою стосується і приватного інформаційного сектору, бізнес-клімату, інвестиційної привабливості тощо.
