Виробник опалювальних котлів АТ “Завод “Маяк” (АТ “Маяк”, Зміїв Харківської обл.) у період з 25 липня до 25 жовтня поточного року має намір виплатити акціонерам дивіденди за підсумками 2024 року в розмірі 214,8 тис. грн.
Згідно з повідомленням компанії в системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), дивіденди буде виплачено з розрахунку 1,023 тис. грн на одну акцію (номіналом 1 тис. грн).
Як повідомлялось, відповідне рішення ухвалили загальні збори акціонерів 25 квітня.
За даними компанії, у 2024 році її чистий прибуток становив 0,215 млн грн (роком раніше – 4,61 млн грн), нерозподілений прибуток – 16,37 млн грн.
Статутний капітал товариства – 210 тис. грн, його розділено на 210 акцій.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року “Маяк” виплатив дивіденди з розрахунку 2,195 тис. грн на одну акцію.
За даними НКЦПФР, станом на перший квартал 2024 року 52,38% акцій АТ “Завод “Маяк” володіє гендиректор Олексій Муштай, пакетами по 14,2857% – Тетяна Самусенко і Зоя Гарагата.
Завод “Маяк” створено 1991 року, випускає побутову опалювальну техніку під ТМ “Маяк”.
За даними Clarity Project, чистий дохід компанії 2024 року скоротився на 6% проти 2023 року – до 65,7 млн грн.
Брати участь у новому форматі поставок зброї Києву, який запропонував президент США Дональд Трамп, на даний момент погодилися Данія та ФРН, тоді як Франція, Італія, Чехія та Угорщина відмовилися, повідомляють у середу західні ЗМІ.
Крім того, агентство Bloomberg у середу зазначило, що Європа все сильніше відчуває необхідність припинити залежність від американської зброї.
“Європа значною мірою залежить від оборонної промисловості США. Однак через торгові мита, ставлення президента Трампа до НАТО і його недостатнє прагнення брати на себе захист країн альянсу, європейські країни частіше будуть віддавати пріоритет інвестиціям у власні оборонні комплекси”, – розповіли співрозмовники агентства.
За інформацією європейського порталу Politico, Франція відмовилася брати участь у купівлі американської зброї для України. Співрозмовники видання повідомили, що замість цього уряд країни має намір зосередитися на нарощуванні власного оборонного бюджету, який минулими вихідними президент республіки Еммануель Макрон пообіцяв збільшити до 2027 року майже вдвічі порівняно з бюджетом на 2017 рік.
Крім того, Париж хоче підтримати європейських виробників, які раніше також постачали Україні протиракетні зенітні комплекси та інше озброєння.
Італія також не має наміру закуповувати у США озброєння для поставок в Україну, але при цьому продовжить надавати військову допомогу Києву. Неназвані представники Міноборони заявили газеті «Стампа» – у відомстві ніколи не велись розмови про закупівлі американської зброї для Києва.
Крім того, газета зазначає, що Італія не має коштів для здійснення операцій такого роду. За словами співрозмовників видання, ця проблема настільки гостра, що єдина закупівля у США, яку запланувала Італія на найближчі десять років, – це закупівля партії винищувачів F-35 для власних потреб.
В уряді Чехії, в свою чергу, заявили, що військова допомога Києву продовжиться, однак за допомогою участі в інших ініціативах і закупівель у чеських, а не американських виробників.
Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто повідомив, що Будапешт не має наміру брати участь у закупівлях американської зброї для України.
Офіційну згоду на закупівлю озброєнь у США на даний момент дали Берлін і Копенгаген. Глава МЗС Данії Ларс Расмуссен заявив про повну готовність приєднатися до фінансування.
У МЗС Нідерландів, у свою чергу, заявили, що розглядають можливість участі в програмі. Однак, незважаючи на позитивну оцінку ініціативи урядом, Амстердам ще не підтвердив свою прихильність до безпосередньої участі в ній.
За словами генсека НАТО Марка Рютте, очікується, що до фінансування можуть приєднатися Швеція і Норвегія, а також Велика Британія.
Трамп 11 липня оголосив, що союзники США по НАТО будуть купувати у Вашингтона зброю, яку згодом можна буде передавати Україні.
Рютте під час прес-конференції з Трампом у понеділок назвав «логічним», що за поставки американської зброї в Україну заплатять європейські країни.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила у вівторок, що країни ЄС воліли б, щоб Вашингтон надавав частину військової допомоги Україні безоплатно. «Якщо ми платимо за цю зброю, то це означає, що саме ми, а не США, надаємо цю військову допомогу», – сказала Каллас на прес-конференції в Брюсселі. Вона підкреслила, що в Брюсселі «хотіли б бачити розподіл цих витрат».
Номінальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у першому кварталі 2025 року склав 1 трлн 923,1 млрд грн, повідомила Державна служба статистики у вівторок.
Вона підтвердила оцінку зростання реального ВВП до першого кварталу 2024 року в 0,9%.
Окрім того, за даними Держстату, зміна дефлятора у першому кварталі цього року склала 16,9%, тоді як в четвертому кварталі минулого року – 12,8%.
Як повідомлялося, в оновленому наприкінці червня макропрогнозі МВФ за рахунок переглянутого з 12% до 13,5% ВВП-дефлятора цього року оцінка номінального ВВП України у 2025-2027 роках збільшена приблизно на 150 млрд грн: 8,87 трлн грн цього року, 10,19 трлн грн – наступного та 11,32 млрд грн – 2027 року.
НБУ у квітні знизив очікування зростання економіки України у поточному році до 3,1% з 3,6% у попередньому січневому макроекономічному прогнозі, у наступному – з 4,0% до 3,7%.
За даними Держстату, зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2024 році сповільнилося до 2,9% з 5,5% у 2023-му. У четвертому кварталі 2024 року до відповідного кварталу 2023 року ВВП країни зменшився на 0,1%.
Номінальний ВВП України за минулий рік, як попередньо оцінив Держстат, становив 7 трлн 658,7 млрд грн, зміна дефлятора – 12,3%, зокрема у четвертому кварталі номінальний ВВП становив 2 трлн 194,4 млрд грн, зміна дефлятора – 12,8%.
Центробанк Німеччини не очікує зростання ВВП країни в квітні-червні 2025 року після несподіваного підйому в першому кварталі. Економіка, «ймовірно, стагнувала», і базова тенденція, як і раніше, характеризується як «в цілому слабка», повідомляється в щомісячному звіті Бундесбанку.
ЦБ попередив, що введення 30%-х імпортних мит, нещодавно оголошене президентом США Дональдом Трампом, створить «значний ризик економічного спаду».
«У короткостроковій перспективі експортна галузь Німеччини зіткнеться з додатковими перешкодами у вигляді тарифної політики США», – йдеться в звіті Бундесбанку.
Економіка Німеччини в першому кварталі 2025 року зросла на 0,4% порівняно з попередніми трьома місяцями. Темпи зростання ВВП стали найвищими з третього кварталу 2022 року. Однак таке піднесення значною мірою обумовлене спробами підприємств і експортерів випередити американські мита.
Попередні дані про динаміку ВВП Німеччини в другому кварталі будуть опубліковані 30 липня.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club зробив відеоаналіз перспектив української та світової економіки, детальніше дивись у відео — https://youtu.be/kQsH3lUvMKo?si=F4IOLdLuVbYmEh5P
У столичному ТРЦ Ocean Mall заплановано відкриття студії комфортної білизни українського бренду brabrabra, повідомила пресслужба компанії.
“Бренд brabrabra закликає кожну обирати себе та комфортну білизну для себе невдовзі в новій студії в ТРЦ Ocean Mall. Ця локація надасть більше можливостей побачити максимум різноманіття колекцій білизни та одягу для дозвілля – абсолютно різні дизайни, полотна та зручні конструкції, які гарантують відчуття комфорту кожній”, – йдеться у пресрелізі.
Студія розміститься на 65 кв. м. Зазначається, що бренд brabrabra має широку розмірну сітку, від A до J та від XS до 4XL, яка покриває понад 90% запитів жінок щодо бра. Професійні брафітерки з команди бренду допоможуть визначити правильний розмір та підібрати комфортну білизну.
ТРЦ Ocean Mall – торговельний об’єкт формату retail resort. Загальна площа – 300 тис. кв. м, має паркінг на 4 тис. машиномісць. ТРЦ поєднує 800 магазинів та 50 ресторанів. Серед найбільших орендарів – продуктовий супермаркет “Сільпо”, флагманські магазини найбільших ритейлерів світу в сегментах моди, спорту, товарів для оселі. Понад 30 тис. кв. м у ТРЦ Ocean Mall відведено під розваги, зокрема облаштовано розважальний парк для всієі родини Galaxy та є семизальний мультиплекс-кінотеатр.
Европейское фармацевтическое объединение Medicines for Europe, Министерство здравоохранения и ассоциация “Производители лекарств Украины” (АВЛУ) подписали меморандум о партнерстве в сфере критических лекарств. Подписание меморандума состоялось на полях Конференции по восстановлению Украины (URC2025) в Риме на прошлой неделе.
По словам генерального директора Medicines for Europe Адриана Ван Ден Говена, участие Украины в Альянсе критических лекарственных средств и опыт обмена реагирования вместе с регуляторной интеграцией в системы ЕС на основе согласования с техническими и процедурными правилами ЕС, антикоррупционными мерами, созданием независимого агентства по лекарственным средствам в Украине и взаимное признание сертификатов GMP становятся ключевыми приоритетами для фармацевтического сотрудничества ЕС и Украины.
Со своей стороны генеральный директор фармкомпании “Интерхим” (Одесса) Анатолий Редер отметил, что меморандум даст возможность украинским фармкомпаниям участвовать в производстве активных фармацевтических ингредиентов (АФИ) для стран Евросоюза.
“Меморандум свидетельствует, что Украина очень развита в сфере фармпроизводства и готова принять участие в обеспечении стран Евросоюза критическими лекарствами. Мы уже имеем определенные позиции из перечня критических лекарств и очень быстро можем обеспечить производство остальных. Мы можем производить АФИ в количестве, которое необходимо для ЕС”, – сказал он.
По мнению Редера, производство АФИ и препаратов из списка критических будет удобным как для Украины, так и для ЕС.
“В Украине есть очень развитая и современная система контроля за производством. Требования к производству лекарств в Украине иногда выше, чем в европейских странах, поэтому мы можем обеспечить надежные поставки качественной продукции”, – сказал он.
Вместе с тем Редер отметил, что для запуска проекта по производству критических лекарств должна быть поддержка для европейских производителей со стороны европейских официальных органов, чтобы производители могли включить в досье производственные площадки Украины как дополнительные источники АФИ.
Medicines for Europe, MEMORANDUM, партнерство, фармпроизводители
