Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Китай зберіг лідерство у світовому виробництві сталі, Індія збільшила виробництво на 4,6%

Світове виробництво сталі в серпні 2026 року скоротилося на 1,2% порівняно з серпнем минулого року — до 144,2 млн тонн, свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі Worldsteel, опубліковані 24 вересня.

Статистика охоплює 70 країн, на які у 2025 році припадало близько 98% світового виробництва сталі. За січень-серпень 2026 року вони виробили 1,225 млрд тонн сталі, що на 0,7% менше, ніж роком раніше.

Найбільшим виробником залишається Китай, який у серпні виплавив 74,6 млн тонн сталі, скоротивши виробництво на 3,7% у річному вимірі. Таким чином, на Китай припала більше половини світового випуску.

Індія, що посідає друге місце, збільшила виробництво на 4,6% — до 14,8 млн тонн. США збільшили виплавку на 3% — до 7,3 млн тонн, Японія — на 0,4%, до 6,7 млн тонн.

Росія виробила близько 5,5 млн тонн сталі, що на 0,3% менше, ніж у серпні минулого року, Південна Корея збільшила виробництво на 2,6% — до 5,4 млн тонн.

Туреччина виплавила близько 3,4 млн тонн сталі, що на 0,4% менше за торішній показник. Виробництво Бразилії скоротилося на 6,2% — до 2,7 млн тонн, тоді як Німеччина збільшила його на 1,7% — до 2,6 млн тонн.

Найвищу динаміку серед найбільших виробників продемонстрував В’єтнам: виробництво сталі в країні зросло на 36,4% — до 2,7 млн тонн.

За підсумками січня-серпня Китай виплавив 651,9 млн тонн сталі, що на 3,1% менше, ніж роком раніше. Індія збільшила виробництво на 6% — до 115,9 млн тонн, США — на 5,5%, до 57,5 млн тонн.

До першої десятки за обсягами виробництва з початку року також входять Японія — 54 млн тонн, Росія — 43,8 млн тонн, Південна Корея — 42,8 млн тонн, Туреччина — 26,6 млн тонн, Німеччина — 23,9 млн тонн, Бразилія — 21,8 млн тонн і В’єтнам — 20,6 млн тонн.

Найшвидше зростання серед цієї групи з початку року також демонструє В’єтнам — приблизно на 29%. Виробництво в Росії знизилося на 5,1%, у Китаї — на 3,1%, у Бразилії — на 1,8%.

, , , ,

У польському Катовіце відкрилося Почесне консульство України

У польському Катовіце 23 вересня 2026 року офіційно відкрилося Почесне консульство України, яке працюватиме за адресою ul. Wita Stwosza 2.

Як повідомило Генеральне консульство України в Кракові, у церемонії відкриття взяли участь посол України в Польщі Василь Боднар, генеральний консул України в Кракові Ореста Старак, почесний консул України в Катовіце Луїз Гананья, Сілезький воєвода Марек Вуйцик, маршалок Сілезького воєводства Войцех Салуга та президент Катовіце Марчін Крупа.

На заході також були присутні представники дипломатичного корпусу, органів місцевого самоврядування та української громади.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що відкриття Почесного консульства є важливим кроком у розвитку співробітництва України із Сілезьким воєводством.

«Розраховуємо, що Почесне консульство стане близьким до української громади, підтримуватиме громадян України та водночас сприятиме розвитку контактів між Україною та Сілезьким воєводством», – зазначив Боднар.
Він також подякував почесному консулу Луїзу Гананьї за готовність виконувати відповідну місію, а владі Сілезького воєводства та міста Катовіце – за підтримку України.

Очікується, що консульство сприятиме розвитку українсько-польського міжрегіонального співробітництва, розширенню контактів з місцевою владою, бізнесом і громадськими організаціями, а також підтримці українців, які проживають у Сілезькому воєводстві.

Сілезьке воєводство є одним із найбільших промислових та економічних регіонів Польщі, а Катовіце – його адміністративним центром. Відкриття українського Почесного консульства створює додатковий майданчик для розвитку регіональних, економічних, культурних і гуманітарних зв’язків між Україною та Польщею.

, , , ,

Енергетичний шок через війну США з Іраном буде тривалішим – думка

Енергетичний шок, спричинений війною США з Іраном, ймовірно, виявиться тривалішим, ніж передбачалося раніше, і пошириться за межі нафтового сектору, заявила член виконавчої ради Європейського центрального банку (ЄЦБ) Ізабель Шнабель.

«Спочатку ще можна було припустити, що це короткочасне явище, але, на жаль, нам довелося переконатися, що воно є набагато стійкішим, – заявила Шнабель на заході в італійському Сальсомаджоре-Терме у четвер. – Мова йде не лише про нафту, а й про дизельне паливо та газ».

Її слова свідчать про триваючу стурбованість керівництва ЄЦБ наслідками близькосхідного конфлікту, який уже призвів до прискорення інфляції в регіоні до рівня, що суттєво перевищує цільові 2%.

Темпи зростання споживчих цін у єврозоні в серпні досягли 3,2% у річному вираженні, і аналітики не виключають їхнього зростання до 4% пізніше цього року, пише Bloomberg.

Очікування подальшого жорсткування грошово-кредитної політики ЄЦБ останнім часом зросли, трейдери враховують ймовірність чотирьох підвищень процентних ставок регулятором на 25 базисних пунктів (б.п.) до кінця 2027 року.

«Ми двічі підвищували процентні ставки цього року, спочатку в червні, потім ще раз у вересні, оскільки нас турбує інфляція. Саме тому нам необхідно було відреагувати», — сказала Шнабель у четвер.

ЄЦБ підвищив усі три основні ставки на 25 б.п. на вересневому засіданні, ставка за депозитами тепер становить 2,5% річних.

, , , ,

Житло в Лісабоні за десятиліття дорожчало майже на 7% щороку – UBS

За даними Experts.news, Лісабон вперше увійшов до індексу UBS Global Real Estate Bubble Index і одразу опинився в категорії міст із підвищеним ризиком утворення цінової «бульбашки» на ринку житла.

Індекс португальської столиці у 2026 році становив 1,04, як випливає з дослідження UBS, опублікованого 22 вересня. Показники від 1,0 до 1,5 банк відносить до категорії elevated risk.

За останнє десятиліття реальні ціни на житло в Лісабоні зростали в середньому майже на 7% щороку — це найвищий темп серед усіх 23 міст, включених до дослідження.

Лише з середини 2025 року вартість житла з урахуванням інфляції зросла ще приблизно на 10%.

UBS пов’язує багаторічний підйом ринку, зокрема, з політикою залучення іноземних інвестицій та нових мешканців.

Однак аналітики зазначають, що фактори, які раніше підтримували зростання, поступово слабшають. Лісабон став одним із найменш доступних ринків житла Європи, зростання орендних ставок зупинилося, а попит починає зміщуватися в більш доступні райони за межами міста.

Додатковим фактором UBS називає перехід Португалії до більш вибіркової міграційної політики.

За рівнем ризику Лісабон зараз посідає місце одразу після Цюріха, Токіо, Маямі, Дубая, Сеула та Женеви. При цьому він випереджає Амстердам, Мадрид, Франкфурт, Мюнхен, Париж і Лондон.

Дослідження не означає, що UBS прогнозує падіння цін у Лісабоні. Індекс вказує на накопичення дисбалансів між вартістю нерухомості, доходами населення, орендними ставками, обсягами кредитування та іншими фундаментальними показниками.

Київ у це дослідження не увійшов.

, , , ,

Юрій Поляченко отримав спеціальну премію імені Геннадія Книшова програми «Людина року-2025»

Директор ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України» Юрій Поляченко став володарем спеціальної премії імені Геннадія Книшова «За вірність гуманістичним ідеям та примноження загальнолюдських цінностей» у межах 30-го ювілейного сезону загальнонаціональної програми «Людина року-2025».

Поляченко – доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та повний кавалер ордена «За заслуги».
Він народився 20 лютого 1963 року в Києві. Після закінчення у 1986 році Київського медичного інституту розпочав професійну діяльність у Київському науково-дослідному інституті ортопедії, який нині працює як Інститут травматології та ортопедії НАМН України. Пройшов шлях від молодшого до старшого наукового співробітника клініки кістково-гнійної хірургії.

У 1995 році Юрій Поляченко вирушив на Кубу, де протягом трьох років очолював Міжнародний лікувально-оздоровчий центр та займався організацією лікування тяжкохворих дітей, зокрема пацієнтів з онкологічними та системними захворюваннями. У 1997 році йому було присвоєно звання «Заслужений лікар України».

З 1999 року значну частину професійної кар’єри Поляченко присвятив державному управлінню у сфері охорони здоров’я. Він працював заступником та першим заступником міністра охорони здоров’я, державним секретарем МОЗ, заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України та радником президента України.

У 2005-2007 роках Юрій Поляченко очолював Міністерство охорони здоров’я України.
Після завершення роботи в уряді він повернувся до практичної та наукової медицини. У 2007 році очолив Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова, яким керував до 2013 року.

У 2013 році Поляченку присудили Державну премію України в галузі науки і техніки за цикл наукових праць. У 2013-2014 роках він був народним депутатом України та працював у парламентському комітеті з питань охорони здоров’я, де очолював підкомітет з питань трансплантології.
З 2020 року Поляченко очолює Інститут травматології та ортопедії НАМН України. Після початку повномасштабної російської агресії установа стала одним із медичних центрів, що надають допомогу військовим і цивільним із тяжкими травмами.

У 2025 році Юрій Поляченко був нагороджений орденом «За заслуги» I ступеня за організацію допомоги пораненим і травмованим цивільним та військовослужбовцям. Раніше він отримав II та III ступені цієї державної нагороди.
Юрій Поляченко понад 25 років поєднує наукову діяльність із лікувальною, організаційною та викладацькою роботою. Докторську дисертацію він захистив у 2002 році, звання професора отримав у 2004 році. З 2025 року очолює кафедру травматології та ортопедії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Він є автором понад 100 наукових публікацій та співавтором дев’яти монографій.

Спеціальна премія імені Геннадія Книшова в межах програми «Людина року» присуджується за внесок у розвиток гуманістичних цінностей, медицини та суспільно значущих ініціатив.

Оpen4Business – інформаційний партнер 30-го ювілейного сезону загальнонаціональної програми «Людина року-2025».

, , , ,

«Укрнафта» шукає вагони-цистерни в довгострокову оренду

UKRNAFTA шукає надійних логістичних партнерів.

Компанія оголошує комерційну закупівлю послуг з довгострокової оренди залізничних вагоно-цистерн.

Приймаємо пропозиції за двома позиціями:

•⁠  ⁠вагоно-цистерни з паровою сорочкою для перевезення темних нафтопродуктів;

•⁠  ⁠вагоно-цистерни без парової сорочки для перевезення світлих і темних нафтопродуктів.

Місце надання послуг — Україна.

Пропозиції приймаємо з 23 вересня до 15:00 14 жовтня 2026 року.

Разом підтримуємо енергетичну стійкість України!

Детальніше за посиланням.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

, , , ,