У Торгово-промисловій палаті України відбувся українсько-латвійський бізнес-форум, у межах якого сторони обговорили співпрацю в оборонній сфері, енергетиці, інфраструктурі, технологіях та інвестиціях, а також провели серію B2B-контактів. За підсумками заходу було підписано дев’ять меморандумів, з них сім – у сферах military та dual-use, ще два – у сфері торгівлі.
У форумі взяли участь міністр економіки України Олексій Соболев, міністр економіки Латвійської Республіки Вікторс Валайніс, посол Латвії в Україні Андрейс Пілдеговічс, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков, президент Латвійської торгово-промислової палати Айгарс Ростовскіс, представники Латвійського агентства інвестицій та розвитку, українського та латвійського бізнесу. Програма також включала пленарну сесію, бізнес-сесію, окремі панельні дискусії з оборони, технологій, енергетики та інфраструктури, а також workshop AirBaltic для українських компаній.
Виступаючи на форумі, президент ТПП України Геннадій Чижиков наголосив, що захід є сигналом переходу від політичної підтримки до предметної економічної взаємодії. «Сьогоднішній форум є дуже важливим сигналом для наших бізнес-спільнот. Він показує, що Україна та Латвія не обмежуються політичною підтримкою чи загальними деклараціями. Ми формуємо конкретний порядок денний економічної взаємодії – предметний, секторальний і орієнтований на результат», – сказав він.
За словами Чижикова, для ТПП України співпраця з Латвією має практичний вимір, зокрема в частині розширення партнерств між компаніями, формування нових виробничих ланцюгів, просування інвестиційних проєктів і кооперації у сферах, що визначають економіку майбутнього. Він окремо відзначив, що програма форуму зосереджена на напрямах, де обидві країни можуть отримати найбільшу взаємну додану вартість, – обороні, енергетиці та інфраструктурі, технологіях, інвестиційній взаємодії та практичних B2B-контактах.
Говорячи про оборонну співпрацю, Чижиков заявив, що Україна сьогодні є не лише країною, яка захищається, а й країною, що генерує нові рішення у сфері безпеки, оборонних технологій і dual-use розробок. «Ми переконані, що українсько-латвійська співпраця у сфері defense tech може включати спільні розробки, технологічну кооперацію, інтеграцію інженерних рішень і створення нових продуктів для європейського ринку безпеки», – зазначив він.
Окремо президент ТПП України підкреслив потенціал співпраці у сфері енергетики, інфраструктури та технологій. За його словами, Україна зацікавлена у партнерстві з латвійськими компаніями у сферах енергоефективності, енергетичних сервісів, відновлення інфраструктури, логістики, муніципальних рішень, цифрової економіки, кібербезпеки, телекомунікацій та інноваційного підприємництва. Він також наголосив на практичному характері форуму як майданчика для переговорів, презентації проєктів і започаткування нових партнерств.
«Наш головний меседж сьогодні простий і зрозумілий: Україна та Латвія можуть значно більше разом. Ми можемо разом інвестувати. Ми можемо разом виробляти. Ми можемо разом виходити на нові ринки. І ми можемо разом створювати нову економічну реальність, у якій українсько-латвійське партнерство буде одним із прикладів успішної європейської економічної співпраці», – заявив Чижиков.
Він додав, що Торгово-промислова палата України готова й надалі залишатися інституційним партнером для латвійського бізнесу в пошуку контактів, супроводі проєктів, розвитку B2B-діалогу та поглибленні міжпалатної взаємодії.
Інститут ветеранів «Архітектура стійкості» Київського національного університету будівництва і архітектури проведе у травні серію днів відкритих дверей для ветеранів, захисників, а також членів їхніх родин.
Як повідомили організатори, заходи відбудуться 15 травня, 21 травня та 28 травня 2026 року о 15:00 за адресою: вул. Преображенська, 2, ЦКД КНУБА.
У межах днів відкритих дверей учасники зможуть отримати інформацію про можливості вступу до закладів вищої освіти для ветеранів та членів їхніх сімей, пільги, супровід та індивідуальний маршрут вступу, а також ознайомитися з програмами навчання, перекваліфікації та професійного розвитку.
Крім того, організатори представлять можливості психологічної, соціальної та реабілітаційної підтримки, яку надають Ветеранський Кластер України та Інститут ветеранів КНУБА. Також ветерани та їхні родини матимуть змогу поставити запитання команді супроводу щодо навчання, адаптації та подальшого професійного розвитку.
У КНУБА нагадали, що Інститут ветеранів розпочав підготовку до вступної кампанії 2026 року для ветеранів, захисників і захисниць України, а також їхніх дітей і членів родин. Програма передбачає вступ до закладів вищої освіти без НМТ – за співбесідою, можливість навчання за понад 100 спеціальностями і більш ніж 250 освітніми програмами, а також індивідуальний супровід – від подання документів до працевлаштування або запуску власної справи.
В інституті зазначають, що освіта для ветеранів розглядається як інструмент повернення до активної професійної ролі та участі у відбудові країни. Саме тому навчання поєднується з психологічною підтримкою, реабілітаційними компонентами, практичними проєктами і партнерствами з роботодавцями.
Навчання доступне у денному, заочному та дистанційному форматах – по всій Україні і з-за кордону. Для ветеранів і захисників вступ відбувається без НМТ та ЄВІ, виключно за співбесідою з урахуванням попереднього досвіду служби, навчання або роботи.
Окремий акцент у вступній кампанії 2026 року зроблено на напрямах, критично важливих для відновлення держави, зокрема на інженерії, будівництві, архітектурі, ІТ, управлінні, безпеці, екології, фізичній реабілітації та спорті.
Участь у безоплатному навчанні, як уточнюють організатори, передбачає використання державних програм компенсації, грантів, стипендій і підтримки від роботодавців.
Вступ здійснюється в межах базової вступної кампанії – з 1 липня до 10 серпня, при цьому документи необхідно підготувати та подати до 1 липня.
Університетами-партнерами програми виступають Київський національний університет будівництва і архітектури, Національний університет фізичного виховання і спорту України, Західноукраїнський національний університет, Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Дрогобицький національний педагогічний університет, Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського, Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя та Університет менеджменту освіти.
Деталі та консультації доступні на сайті www.Veterano.info
Контакти для запитань: +38 073 94 96 179, +38 050 22 35 182, +38 067 49 81 098.
Електронна пошта: center@uvc.in.net або veterano@knuba.edu.ua
Керівник: Артем Гончаренко, +38 073 177 72 73.
Національній асоціації адвокатів України (НААУ) відбулася церемонія нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу студентських правотворчих ініціатив «Нова Україна: безпековий договір очима молодих правників».
Як повідомили агентству ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА в НААУ, конкурс був присвячений підготовці студентських проєктів міжнародно-правового договору для України після завершення війни. Його організували Центр правничої інформації, професійного розвитку та експертних досліджень Юридичного інституту КНЕУ ім. В.Гетьмана разом із Молодіжним комітетом НААУ — UNBA NextGen.
Перше місце посіла студентка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Анжеліка Іваницька. Її роботу відзначили за високий рівень юридичної техніки, структуру та доктринальну глибину.
Друге місце отримала представниця цього ж вишу Ірина Євдоченко — за інноваційну концептуальну архітектуру, зокрема ідею цифрового посольства та алгоритму 24/72.
Третє місце присудили Анні Корніяш з Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого.
Окремий приз організаторів отримав студент Івано-Франківського інституту «Одеська юридична академія» Євген Жураковський — за оригінальну правотворчу ідею, зокрема механізм неповної сесії та підхід до правонаступництва зобов’язань.
Переможці отримали грошові винагороди від 50 тис. до 200 тис. грн. Призовий фонд забезпечили адвокатські об’єднання Barristers та DGRAVITY LEGAL.
Роботи переможців будуть презентовані у дипломатичному середовищі, зокрема за участю представників Ради Європи, а також представити на рівні державних інституцій, залучених до питань міжнародної відповідальності за злочини, вчинені рф проти України.
Під час церемонії голова Центру правничої інформації КНЕУ ім. В.Гетьмана Олексій Шевчук наголосив, що така ініціатива проводиться в Україні вперше, а її учасники фактично стали першопрохідцями у новому форматі залучення студентів до правотворчої роботи у сфері національної безпеки та міжнародного права.
«Важливо, щоб талановита молодь не шукала можливостей для професійного розвитку лише за кордоном, а могла реалізовувати себе в Україні. Саме тому організатори планують зробити конкурс щорічним», – сказав він.
Шевчук звернув увагу студентів і на практичне значення участі в конкурсі. За його словами, перемога у всеукраїнському конкурсі з підготовки безпекового договору може стати для молодих правників важливим елементом професійного портфоліо та першим кроком до роботи в міжнародних правових інституціях.
Переможці подякували організаторам за можливість представити власні ідеї. Зокрема, А.Іваницька зазначила, що, навчаючись за спеціалізацією законодавчої діяльності та нормопроєктування, шукала можливість проявити себе саме в такому форматі. Є.Жураковський пояснив, що під час підготовки проєкту договору намагався звернутися до механізмів міжнародного права, які існували ще до Другої світової війни, та перевірити, як вони можуть працювати в сучасних умовах.
Завершуючи церемонію, організатори закликали студентів не зупинятися на конкурсній роботі, а продовжувати писати, виступати, брати участь у професійних ініціативах і використовувати такі можливості для подальшого розвитку в юридичній професії.
Президент України Володимир Зеленський обговорив із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим зусилля щодо завершення війни в Україні, а також можливість проведення наступного раунду українсько-американо-російських переговорів в Азербайджані.
«Ми обговорювали й мирні зусилля. Для України дуже важливо, щоб Росія знайшла в собі сили закінчити цю несправедливу війну. Безумовно, ми високо цінуємо роль наших партнерів у медіації цього процесу», – сказав Зеленський під час спільної заяви з Алієвим у місті Габала (Азербайджан) у суботу.
Він підкреслив, що Україна готова до тристоронніх переговорів. «Ми мали такі переговори в Туреччині, ми мали такі переговори з нашими американськими партнерами у Швейцарії. Безумовно, ми готові до найближчих переговорів в Азербайджані, якщо Росія буде готова до дипломатії», – додав Зеленський.
Як повідомлялося, 26 лютого президент України Зеленський за підсумками зустрічі української переговорної групи на чолі з Рустемом Умеровим і Давидом Арахамією з посланцями президента США Дональда Трампа Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером повідомив про зростання готовності до проведення наступної тристоронньої зустрічі, ймовірно, на початку березня в Абу-Дабі (ОАЕ). Останній раунд переговорів відбувся в Женеві (Швейцарія), попередні – в Абу-Дабі.
2 березня Зеленський уточнив, що тристороння зустріч Україна-США-РФ планувалася орієнтовно 5-6 березня в Абу-Дабі, однак через бойові дії українська сторона не може підтвердити, що зустріч відбудеться саме там, але її ніхто не скасовував.
5 березня джерело, наближене до переговорної делегації, повідомило агентству «Інтерфакс-Україна», що наступна зустріч у рамках тристоронніх українсько-американсько-російських переговорів щодо завершення війни в Україні поки що відкладена на невизначений термін.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) розглядає надання до EUR50 млн довгострокового кредиту компаніям ТОВ “Волинь Вест Вінд-2” та ТОВ “Волинь Вест Вінд-3”, мажоритарно підконтрольним VI.AN Holding, що входить до групи OKKO, для фінансування будівництва та експлуатації вітроелектростанції (ВЕС) потужністю 189 МВт в Україні.
Як зазначається в матеріалах банку, кредит ЄБРР буде частиною забезпеченого боргового фінансування проєкту за участю Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР).
Проєкт також отримає гарантійну підтримку та грантові кошти на технічну допомогу від Європейського союзу в межах програми Ukraine Investment Framework через програму HI-BAR, яка знижує ризики для інвесторів і допомагає залучати кошти у проєкти відновлюваної енергетики та кліматичних технологій.
На тлі значних втрат енергогенеруючих потужностей через війну ця інвестиція має допомогти скоротити дефіцит електроенергії, підтримати декарбонізацію та посилити роль приватного сектору в розвитку відновлюваної енергетики.
За оцінкою банку, нова ВЕС вироблятиме близько 467 ГВт-год електроенергії щороку та дасть змогу скоротити викиди CO2 приблизно на 300 тис. тонн на рік. Загальна вартість проєкту оцінюється в EUR262 млн.
Проєкт перебуває на стадії опрацювання, його затвердження очікується 28 травня 2026 року.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн “Галнафтогаз”, який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом “ОККО”, що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником та кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Як повідомлялося, у квітні 2025 року ЄБРР, IFC та ЧБТР оголосили про надання групі “Галнафтогаз” EUR157 млн кредиту на ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області.
Фармкомпанія ПАТ “Київський вітамінний завод” (КВЗ) за 2025 рік збільшила чистий прибуток у 2,1 раза у порівнянні з 2024 роком – до 328,461 млн грн.
Як повідомила компанія у системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), чистий дохід від реалізації продукції за 2025 рік збільшився на 3,13% – до майже 5,099 млрд грн.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року компанія планувала збільшити обсяги реалізації на 17,5%.
За підсумками 2024 року КВЗ збільшив чистий прибуток на 8,74% порівняно з 2023 роком – до 156,84 млн грн, дохід від реалізації товарів у минулому році збільшився на 14,71% – до 4,944 млрд грн.
КВЗ входить до десятки найбільших фармкомпаній України. У продуктовому портфелі компанії понад 100 лікарських засобів і 20 дієтичних добавок.
За даними системи Opendatabot, кінцевим бенефіціаром КВЗ є громадянин Канади Максим Мартін.
