Трійку лідерів за доходами від телекомунікаційних послуг за перше півріччя 2026 року в Україні зі значним відривом сформували оператори мобільного зв’язку: ПрАТ “Київстар” – 24,87 млрд грн, ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone-Україна”) –13,75 млрд грн та ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) з групи DVL – 8,88 млрд грн.
Згідно з даними Національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК) на її сайті, порівняно з аналогічним періодом 2025 року зростання доходів “Київстару” становило 17,3%, “Vodafone-Україна” – 10,2%, lifecell – 17,1%.
Як повідомлялося, за 2025 рік цей показник у компаній становив відповідно 20,3%, 13,1% та 19,1%.
До п’ятірки лідерів за доходами у першому півріччі 2026 року також увійшов оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Укртелеком”, який порівняно з аналогічним періодом 2025 року скоротив доходи на 5,1% – до 2,19 млрд грн.
“Сестринська” компанія “Київстару” ТОВ “Юкрейн Тауер Компані” (ЮТК) замкнула першу п’ятірку лідерів за доходами у першому півріччі цього року, збільшивши їх на 21,5% – до 1,73 млрд грн.
Згідно зі звітом, у другій п’ятірці за доходами від телекомунікаційних послуг попереду оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Датагруп” з групи DVL, який порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшив їх на 35% – до 1,21 млрд грн.
Слідом йде оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Фарлеп-Інвест”, підконтрольний “ВФ Україна”, який наростив доходи в 1,5 раза – до 0,57 млрд грн та піднявся із 9-го місця у 2025 році на 7-ме місце цьогоріч.
Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення йде восьмим із 0,52 млрд грн, що на 14% більше порівняно із першим півріччям минулого року, коли він посів 7-ме місце.
ТОВ “Юкрейніан Нетворк Солюшнс”, баштова компанія “Vodafone Україна”, у першому півріччі 2026 року збільшила доходи в 1,7 раза – до 0,49 млрд грн, а 10-м йде ТОВ “Науково-промислова компанія “Хоум-Нет”, якому вдалося збільшити доходи на 23,8% – до 0,44 млрд грн.
Згідно з даними регулятора, за обсягами капітальних інвестицій у сферу телекомунікацій у першому півріччі 2026 року лідерами також є трійка мобільних операторів: “Київстар” скоротив їх порівняно з 2025 роком на 38% – до 3,24 млрд грн, “Vodavone-Україна” зберіг на рівні 3,16 млрд грн, тоді як lifecell збільшив на 43,9% – до 2,62 млрд грн.
“Фарлеп-Інвест” теж збільшила інвестиції у першому півріччі 2026 року порівняно з аналогічним торішнім періодом – на 20,7%, до 0,61 млрд грн, посівши 4-те місце замість 5-го до цього, тоді як ЮТК через скорочення інвестицій на 23,9% – до 0,57 млрд грн опустилася з 4-го на 5-те місце.
Зменшення обсягів інвестицій га 49,8% також зафіксовано у “Юкрейніан Нетворк Солюшнс” – до 0,20 млрд грн.
“Укртелеком” скоротив інвестиції у першому півріччі 2026 року всього на 1,5% – до 0,19 млрд грн, тоді як “Датагруп” – на 22,4%, до 0,09 млрд грн.
Натомість “Хоум-Нет” збільшила цей показник у першому півріччі 2026 року у 3,9 раза – до 0,07 млрд грн та піднялася з 17-го місця торік до 9-го цього року.
Закриває другу п’ятірку за обсягами інвестицій ТОВ “Ланет Телеком”, який інвестував у сферу телекомунікацій у першому півріччі 2026 року 0,04 млрд грн, скоротивши їх порівняно із першим півріччям минулого року приблизно на 2,5 млн грн.
Як повідомлялось, у першому кварталі 2026 року лідерами за доходами стали ПрАТ “Київстар – 12,08 млрд грн, ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone-Україна”) – 6,69 млрд грн, ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) з групи DVL – 4,18 млрд грн.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦБФР) вбачає можливості для відродження ринку муніципальних облігацій в Україні, активно працює над цим та підтримує законопроект про пільгове оподаткування доходів фізичних осіб за цими інструментами, заявив голова комісії Олексій Семенюк.
«Я вважаю, що це можливо (відродження ринку муніципальних облігацій). Більше того, цей процес відбувається досить широко», – сказав він під час обговорення перспектив фондового ринку в Україні, організованого Київським міжнародним економічним форумом минулого тижня.
Семенюк уточнив, що попередньо на 2 жовтня запланована зустріч із представниками міст із населенням від 100 тис., у якій також візьмуть участь представники Міністерства фінансів, для обговорення основних проблем, що заважають просуванню цього процесу.
«Основні проблеми там зрозумілі, виявлені… Хочу зазначити, що я вірю в муніципальні облігації», – підкреслив голова Комісії.
За його словами, міста мають бюджети розвитку, зараз у них існують значні потреби у швидкому переході до енергонезалежності, тому облігації для них є цікавим інструментом.
Семенюк вважає, що муніципальні облігації також могли б зацікавити інвестиційні фонди та місцеві бюджетутворюючі підприємства.
Водночас заступник директора з торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса висловив сумнів у тому, що муніципальні облігації зацікавлять інвесторів у нинішніх умовах, коли Мінфін розміщує на ринку облігації внутрішньої державної позики, дохід за якими звільнений від оподаткування.
«Це був би хороший інструмент, але, знову ж таки, у нас є ОВГЗ та їхня прибутковість, а також необхідність надати премію відповідно до ризику. Я, до речі, не дуже розумію — це буде питання для аналітиків — як оцінювати платоспроможність міст в Україні. Наразі я не дуже бачу цей попит», — зазначив експерт.
За його словами, зараз основними покупцями є фізичні особи, які орієнтуються на дохідність та податкові пільги.
Голова НКЦБФР повідомив, що наразі розглядається можливість просування через Верховну Раду двох законопроектів про пільги. Він уточнив, що перший – про інвестиційні рахунки зі звільненням від податку на доходи фізичних осіб за умови інвестицій строком не менше трьох років, другий – про «5+5»: 5% ПДФО та 5% військовий збір замість нинішніх 18% + 5%. Семенюк додав, що щодо останнього законопроекту триває обговорення з Мінфіном.
Десятки тисяч працівників автомобільної промисловості Німеччини беруть участь у акціях протесту з вимогою до влади та керівництва зберегти робочі місця, повідомляє в понеділок The Guardian.
У протестах беруть участь працівники Volkswagen, BMW, Mercedes-Benz та низки інших торгових компаній.
Раніше у Volkswagen оголосили про плани скоротити протягом найближчих трьох років 100 тис. робочих місць. BMW та Mercedes також скорочують штат співробітників.
Протестувальники закликають владу підтримати галузь, зокрема, через субсидії.
The Guardian зазначає, що криза німецького автопрому пов’язана, зокрема, з розвитком китайської індустрії електромобілів, які дешевші й часто оснащені більш сучасними функціями порівняно з німецькими аналогами.
Як повідомляє проект Relocation, депутати латвійської партії «Прогресивні» подали до Сейму законопроект про скасування можливості отримання тимчасового дозволу на проживання за інвестиції у розмірі не менше 150 тис. євро у державний альтернативний інвестиційний фонд.
Законопроект № 1521/Lp14 було подано 3 вересня, а 10 вересня Сейм 65 голосами проти 17 вирішив передати його на розгляд парламентських комісій.
Новий Закон про імміграцію, який набирає чинності 15 вересня 2026 року, дозволяє іноземцю отримати тимчасовий дозвіл на проживання строком до п’яти років за умови інвестування не менше 150 тис. євро на строк щонайменше п’ять років через створеного державою керуючого альтернативним інвестиційним фондом. Додатково інвестор повинен перерахувати 10 тис. євро до державного бюджету.
Пропозиція «Прогресивних» передбачає виключення цієї норми із закону. Автори ініціативи пояснюють свою позицію ризиками у сфері національної безпеки, протидії відмиванню грошей, дотримання санкційного режиму та міжнародної репутації країни. Це позиція ініціаторів законопроекту, а не вже ухвалене рішення Сейму.
При цьому законопроект не скасовує інший інвестиційний механізм отримання посвідки на проживання — через вкладення в капітал латвійської компанії. Згідно з чинним законом, іноземний інвестор може претендувати на тимчасовий дозвіл на проживання, зокрема, при вкладі від 50 тис. євро у компанію з чисельністю до 50 працівників та річним оборотом або балансом до 10 млн євро, або від 100 тис. євро у більшу компанію. При первинному оформленні також передбачено платіж у розмірі 10 тис. євро до бюджету.
Новий Закон про імміграцію був ухвалений Сеймом 20 серпня і набрав чинності 15 вересня 2026 року. Він замінив попереднє регулювання інвестиційних дозволів на проживання та, зокрема, виключив раніше використовувані підстави, пов’язані з купівлею нерухомості та субординованими банківськими вкладеннями.
Фондовий механізм було включено до нового закону після тривалих дискусій у Сеймі. Президент Латвії Едгар Рінкевич у червні повернув закон до парламенту на повторний розгляд і окремо звернув увагу на норму, яка дозволяє видавати посвідку на проживання за вклад у розмірі 150 тис. євро в альтернативний інвестиційний фонд та внесок у розмірі 10 тис. євро до бюджету.
Поки що йдеться лише про законодавчу ініціативу. Для скасування інвестиційної підстави отримання посвідки на проживання поправки мають пройти подальший розгляд і бути ухвалені Сеймом.
ІНВЕСТИЦІЇ, ЛАТВИЯ, Міграція, НЕРУХОМІСТЬ, посвідка на проживання
Українські університети долучаються до європейської ініціативи European Researchers’ Night, яка цього року відбудеться 25 вересня. Зокрема, Національний університет «Запорізька політехніка» проведе цього дня «Ніч науки 2026», а Львівська політехніка координує окремий проєкт European Researchers’ Night 2026-2027 у межах програми Horizon Europe.
Як повідомляє Запорізька політехніка, «Ніч науки 2026» відбудеться 25 вересня на базі університету та буде орієнтована передусім на школярів, майбутніх студентів і молодь. У програмі передбачені інтерактивні експерименти, наукові демонстрації, дитяча наукова конференція та міжнародні заходи за участю закордонних партнерів. Захід проводитиметься з урахуванням безпекової ситуації, університет зазначає наявність укриттів.
Окрема міжнародна конференція в межах «Ночі науки» також запланована на 25 вересня. До неї мають долучитися науковці європейських університетів.
Крім того, Україна вперше на такому рівні представлена окремим проєктом у програмі European Researchers’ Night. Львівська політехніка стала координатором міжнародного проєкту STEM for Science, Technology, Awareness & Researchers (STEM4STAR), відібраного для фінансування в межах
European Researchers’ Night та Researchers at Schools 2026-2027 програми Horizon Europe.
За даними університету, на конкурс було подано 241 заявку з різних країн Європи, фінансування рекомендовано для 49 проєктів. STEM4STAR отримав максимальні оцінки експертів за всіма критеріями. Проєкт передбачає проведення у Львові наукових фестивалів, заходів European Researchers’ Night, демонстрацій сучасних технологій, геопросторових ігор, картографічних челенджів, мапатонів, STEM-програм та стартап-конкурсів. Окремі заняття мають проходити також у школах і коледжах Західної України.
European Researchers’ Night – загальноєвропейська ініціатива, що фінансується ЄС через Marie Skłodowska-Curie Actions. У 2026 році основна подія відбудеться 25 вересня. За інформацією Європейської дослідницької ради, очікується понад 1 млн учасників приблизно у 40 країнах. Університети та наукові установи проводять відкриті лабораторії, експерименти, наукові шоу, дискусії, виставки та інтерактивні заходи для широкої аудиторії.
Dun & Bradstreet (D&B) розширює використання своєї глобальної системи корпоративних даних у рішеннях на базі штучного інтелекту: у вересні компанія оголосила про інтеграцію D&B Commercial Graph з AI-платформами Microsoft та IBM.
16 вересня D&B повідомила про нові інтеграції через Model Context Protocol (MCP) з Microsoft Copilot Studio та AI-агентами Microsoft Dynamics 365 Sales. Вони дозволяють використовувати перевірену інформацію про юридичних осіб, структуру власності, корпоративні зв’язки та ризики безпосередньо в автоматизованих робочих процесах.
Вже 17 вересня компанія оголосила, що D&B Commercial Graph став доступним у каталозі агентів IBM watsonx Orchestrate також через MCP.
Інтеграція дає змогу корпоративним AI-системам отримувати перевірений бізнес-контекст під час виконання завдань у сфері фінансів, кредитного аналізу, комплаєнсу, закупівель, продажів, маркетингу та управління корпоративними даними.
Ключовим елементом системи залишається D-U-N-S Number – унікальний дев’ятизначний ідентифікатор юридичної особи, який дозволяє AI-системам однозначно визначати компанію та пов’язувати інформацію про неї з різних джерел.
Раніше у 2026 році Dun & Bradstreet також оголосила про інтеграцію своїх бізнес-даних з OpenAI, Anthropic Claude та рішеннями на основі Gemini. Зокрема, співпраця D&B з OpenAI дозволяє використовувати D&B Commercial Graph у ChatGPT та Codex через MCP для фінансових і аналітичних завдань.
«Штучний інтелект дуже швидко переходить від пошуку та генерації тексту до реальних корпоративних рішень – перевірки контрагента, оцінювання постачальника, кредитного аналізу або комплаєнсу. У такій моделі критично важливо, на яких саме даних AI ухвалює або рекомендує рішення», – зазначив директор із розвитку та маркетингу «Інтерфакс-Україна», керівник бізнес-підрозділу D&B-«Інтерфакс-Україна», кандидат економічних наук Максим Уракін.
За його словами, відкритої інформації з інтернету для критично важливих бізнес-рішень недостатньо.
«AI може дуже швидко обробляти інформацію, але швидкість сама по собі не гарантує її достовірності. Якщо система неправильно ідентифікувала юридичну особу, не побачила материнську компанію, бенефіціара або зміну структури власності, автоматизація лише пришвидшить помилку. Саме тому перевірені корпоративні дані стають фундаментом корпоративного AI», – наголосив Уракін.
Dun & Bradstreet повідомляє, що її глобальна інформаційна інфраструктура охоплює понад 600 млн публічних і приватних компаній більш ніж у 200 країнах.
Для українських компаній розвиток таких технологій означає, що міжнародна бізнес-ідентифікація та якість корпоративних даних набуватимуть ще більшого значення. Якщо раніше інформацію про підприємство перевіряв переважно співробітник банку, інвестора або закупівельного департаменту, надалі частина такої перевірки дедалі частіше виконуватиметься автоматизованими AI-системами.
Розбіжності в англомовній назві компанії, адресі, інформації про керівництво або власників можуть у такій ситуації впливати не лише на швидкість ручного due diligence, а й на результати автоматичного аналізу.
«Український бізнес має готуватися до середовища, де його дедалі частіше перевірятиме не людина, а алгоритм. Для цього корпоративний профіль має бути однозначним, актуальним і придатним для машинної ідентифікації. D-U-N-S Number і глобальні бізнес-дані D&B фактично стають одним із інструментів такої цифрової довіри», – додав Уракін.
Dun & Bradstreet – міжнародний постачальник бізнес-даних та аналітичних рішень, історія якого почалася у 1841 році. Компанія надає інструменти для ідентифікації бізнесу, перевірки контрагентів, оцінювання кредитних і комерційних ризиків, комплаєнсу, управління ланцюгами постачання та роботи з корпоративними даними.
Офіційним представником Dun & Bradstreet в Україні є інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна». Спеціалізований підрозділ D&B-«Інтерфакс-Україна» допомагає українським компаніям працювати з міжнародними бізнес-даними, перевіряти іноземних партнерів та отримувати D-U-N-S Number.
Звернутися з питання можна через спеціалізований ресурс D&B – dnb.ua, електронною поштою Urakin@interfax.kyiv.ua або за телефоном +38 (044) 270-65-74.
