Назарія Волянського призначено директором установи «Агенція регіонального розвитку Київської області» за результатами конкурсного відбору.
Відомості Єдиного державного реєстру містять Волянського як керівника установи з 20 липня. Директора Агенції обирають строком на три роки за рішенням її наглядової ради.
На новій посаді Волянський зосередиться на залученні інвестицій та міжнародної технічної допомоги, розвитку стратегічних партнерств, підтримці громад і бізнесу, а також реалізації проєктів відновлення та економічного розвитку Київської області.
Волянський має понад 10 років досвіду у сферах міжнародної економіки, залучення прямих іноземних інвестицій, взаємодії бізнесу з органами влади та стратегічних комунікацій.
Із січня 2025 року він працював директором із взаємодії з органами державної влади в Україні польської енергетичної групи UNIMOT S.A. У 2024-2025 роках очолював українське представництво Спілки підприємців та роботодавців Польщі ZPP, де займався розвитком українсько-польського економічного співробітництва, налагодженням ділових контактів і підтримкою виходу українських компаній на польський та інші європейські ринки.
У 2023 році Волянський обіймав посаду начальника управління міжнародних відносин та комунікацій урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest. У 2021-2023 роках працював директором із корпоративних комунікацій Торгово-промислової палати України.
Також він був автором і ведучим телевізійного проєкту «Ексклюзив з Назарієм Волянським» на телеканалі «Рада», радником керівництва Асоціації «Український ядерний форум» та технологічної компанії FRDM Group. У жовтні 2025 року його призначили керівником із розвитку та представником Національної асоціації лобістів України у Польщі.
Волянський здобув ступінь магістра журналістики у Львівському національному університеті імені Івана Франка, навчався за програмою міжнародної економіки та економічних відносин у Київському інституті міжнародних відносин і пройшов програму підготовки фахівців із залучення прямих іноземних інвестицій у Møller Institute Кембриджського університету.
Агенція регіонального розвитку Київської області була зареєстрована 12 червня 2018 року. Її засновниками виступили Київська обласна державна адміністрація, Київська обласна рада, Київська обласна торгово-промислова палата, Білоцерківський національний аграрний університет і громадська організація «Товариство дослідників України».
Основне завдання Агенції – сприяння економічному розвитку Київщини та координація взаємодії між інвесторами, бізнесом, територіальними громадами і державними органами. Установа супроводжує інвестиційні проєкти, допомагає реєструвати індустріальні парки, готувати грантові заявки, підбирати земельні ділянки та виробничі приміщення, розробляти бізнес-моделі й стратегії розвитку громад.
Серед проєктів Агенції – європейська програма GreenGov із впровадження екологічних стандартів, розроблення стратегій розвитку громад Київщини, програма підтримки підприємництва «Сила можливостей», розвиток біогазової галузі області та проєкти з розбудови реабілітаційної допомоги.
Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) обрав запобіжний захід для підозрюваної в незаконному збагаченні колишньої віце-прем’єрки з питань євроінтеграції та екс-послу в США Ольги Стефанишиної у вигляді застави в розмірі 6 млн грн.
«Підозрюваній обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 6 млн грн», – повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у ВАКС у четвер.
«Суспільне» у Telegram-каналі повідомляє, що підозрювана також зобов’язана з’являтися на виклик детективів НАБУ, повідомляти про зміну місця проживання та не спілкуватися зі свідками у справі.
«Стефанишину підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні. За версією слідства, вона не задекларувала дві квартири в Києві, витрати на їхній ремонт, оренду житла, користування Mercedes-Benz, а також оплату авіаквитків і лікування матері», – йдеться в повідомленні «Суспильного».
За інформацією «Радіо Свобода», прокуратура просила призначити Стефанишиній заставу в розмірі 13,3 млн грн.
Раніше в середу Центр протидії корупції (ЦПК) повідомив, що НАБУ та САП вручили Стефанишиній нову підозру.
Згодом ЦПК повідомив про деталі підозри Стефанишиній. «Йдеться про незаконне збагачення. Зокрема, прокурор САП повідомляє про факти придбання майна іншими особами, які здійснювалися за дорученням підозрюваної», – йдеться в повідомленні.
За інформацією ЦПК, Стефанишина не вказала у декларації дві однокімнатні квартири, готівкові кошти, які вона витратила на ремонт квартир, лікування матері, авіаквитки та оренду ще однієї квартири. Також вона не вказала користування автомобілем «Мерседес», зареєстрованим на підлеглого.
Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не висловили офіційної позиції з цього приводу.
Після оприлюднення інформації Стефанишина прокоментувала підозру в незаконному збагаченні, наголосивши, що питання щодо нерухомості вона «публічно й детально коментувала понад рік тому» і їй «не було й нічого приховувати».
«З початку мого перебування на посаді посла в ЗМІ з певною регулярністю порушується питання про процесуальні дії окремих правоохоронних органів, у яких згадується й моє ім’я. Скажу коротко й по суті. Будь-які процесуальні дії — це частина законної роботи правоохоронної системи, а не встановлена вина. Я ставлюся до цих подій спокійно і без зайвих емоцій, а галас навколо цієї історії більше схожий на бурю в склянці води. Значну частину питань, що з’являються в ЗМІ, зокрема тих, що стосуються нерухомості, я понад рік тому коментувала публічно і досить докладно», – написала вона у Facebook.
У липні народний депутат України (фракція «Європейська солідарність») Олексій Гончаренко повідомив, що САП відкрила кримінальне провадження проти Стефанишиної. Її підозрюють у зловживанні владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 364 КК України). Справу було порушено 11 червня 2025 року.
«Українська правда» 4 червня опублікувала розслідування, в якому йшлося про те, що Національне агентство з розшуку та управління активами (АРМА) визначило компанію для управління Будинком профспілок у Києві, яка може бути пов’язана з родиною Стефанишиної, зокрема, з її колишнім чоловіком. За даними розслідування, це вже четвертий цінний актив, який отримала одна й та сама компанія.
Стефанишина заявила, що не пов’язана з діяльністю колишнього чоловіка, поскаржилася на інформаційний тиск, а також наголосила, що у неї немає жодного конфлікту інтересів щодо АРМА. У свою чергу, голова АРМА Олена Дума заявила про відсутність будь-яких зв’язків зазначених у ЗМІ осіб з АРМА, а також з учасниками конкурсних процедур з відбору керуючих арештованими активами.
Джерело: https://t.me/suspilnenews/72866
Суддя Великої палати Верховного суду Лев Кішакевич, якого за результатами конкурсу було визначено основним кандидатом від України на обрання суддею Міжнародного кримінального суду (МКС), не володіє робочими мовами МКС – французькою та англійською – на належному рівні, йдеться в документі МКС.
У розміщеному на сайті МКС звіті Консультативного комітету з номінації суддів, датованому 5 серпня 2026 року, зокрема, зазначається, що Римський статут передбачає вільне володіння кандидатами в судді робочими мовами МКС, а кандидат від України не володіє французькою мовою та не має належного рівня англійської мови для виконання функцій судді Суду.
«Комітет висловлює жаль з приводу того, що мовні навички кандидата, продемонстровані під час співбесіди, не дозволили Комітету належним чином оцінити його кваліфікацію та придатність до посади відповідно до статті 36 Римського статуту», – йдеться в документі.
Комітет дійшов висновку, що «кандидат не відповідає кваліфікаційним вимогам для призначення на посаду судді Міжнародного кримінального суду».
Згідно з повідомленням МКС, таким чином загальна оцінка готовності кандидата до посади судді була неповною через мовні обмеження кандидата на посаду судді.
«Комітет встановив, що мовні обмеження кандидата завадять йому негайно зробити внесок у роботу Суду», – зазначається в документі.
Агентство «Інтерфакс-Україна» звернулося до Верховного суду з проханням прокоментувати цю ситуацію.
1 січня 2025 року Україна офіційно стала 125-ю державою-учасницею Римського статуту МКС. Таким чином, відповідно до Статуту Україна, як і кожна держава-учасниця, може висунути одного кандидата до складу МКС.
Як повідомляв Верховний суд, 8 квітня 2026 року конкурсна комісія з відбору кандидата для висунення від України на обрання суддею МКС за результатами співбесід з учасниками конкурсу, що відбулися 24–26 березня, визначила основного кандидата від України на обрання суддею МКС. Ним став суддя Великої палати Верховного суду Лев Кішакевич.
Джерело: https://asp.icc-cpi.int/sites/default/files/asp_docs/Report%20ACN.05Aug26.1000.pdf
https://asp.icc-cpi.int/sessions/documentation/25th-session#documentation
СК “Експрес Страхування” у січні-червні 2026 року зібрала страхових премій на суму 667 млн грн, що на 18,9% більше порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
Як повідомляється на сайті страховика, найбільший обсяг страхових премій компанія залучила за договорами КАСКО – 423,3 млн грн, що на 11,3% перевищує показник аналогічного періоду минулого року.
За договорами ОСЦПВ компанія залучила майже 229,1 млн грн страхових премій, що на 36,6% більше порівняно з січнем-червнем 2025 року.
За іншими видами страхування надходження склали майже 14,6 млн грн (+14,8%).
Кількість укладених договорів страхування за січень-червень 2026 року зросла на 39,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Це свідчить про розширення клієнтської бази компанії та збереження високого інтересу до її страхових продуктів.
В інформації зазначається, що за цей період поточного року СК “Експрес Страхування” виплатила 329,9 млн грн страхових відшкодувань, що на 47,7% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
СК “Експрес Страхування” засновано в 2008 році. Входить до складу групи компаній “УкрАВТО”. Спеціалізується на автомобільному страхуванні.
Компанія має понад 300 страхових агентів по всій Україні та активно розширює мережу партнерських СТО.
Повне сонячне затемнення 12 серпня 2026 року стало однією з найбільших туристичних подій року для Іспанії та Ісландії, спричинивши різке зростання бронювань короткострокового житла в містах, розташованих у зоні повної фази.
Згідно з дослідженням аналітичної платформи AirDNA, опублікованим 29 липня 2026 року, попит на короткострокову оренду в іспанській Сарагосі на дати навколо затемнення зріс на 123% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У Логроньо зростання сягнуло 109%, у Бургосі — 65%, Вальядоліді — 64%, Леоні — 63%. В ісландському Коупавогюрі показник збільшився на 48%, а в Рейк’явіку — на 44%.
Смуга повного сонячного затемнення пройде через Гренландію, західну частину Ісландії, північ Іспанії та невелику ділянку на північному сході Португалії. У більшості інших європейських країн затемнення буде частковим. Іспанія стане одним із основних місць для спостереження, оскільки фаза повного затемнення перетне країну із заходу на схід і продовжиться над Балеарськими островами.
Найсильніший вплив на вартість оренди очікується в Ісландії. У західних і південних районах країни, що потрапляють у смугу повної фази, зосереджено близько 60,6% національної пропозиції короткострокової оренди.
При цьому весь ринок країни налічує лише близько 8,3 тис. доступних об’єктів. На тлі обмеженої пропозиції навіть короткочасний приплив туристів здатний помітно збільшити середню вартість проживання по всій країні.
AirDNA очікує, що саме в Ісландії найзначніше зросте середня добова ставка оренди. Додатковий попит створюють не тільки іноземні туристи, а й мешканці країни, оскільки повне сонячне затемнення не спостерігалося в Ісландії понад півстоліття.
Інтерес поширюється й на супутні заходи. За тиждень до затемнення квитки на чотириденний тематичний фестиваль в Ісландії були розпродані більш ніж на 90%.
В Іспанії в смугу повного затемнення потрапляють близько 86,3 тис. об’єктів короткострокової оренди, або 22,6% усієї пропозиції країни, яку AirDNA оцінює приблизно в 382,4 тис. оголошень.
Таким чином, лише в іспанській зоні затемнення доступно більш ніж у 16 разів більше об’єктів, ніж на всьому ринку короткострокової оренди Ісландії. Це дозволяє Іспанії приймати значно більше туристів і стримує зростання цін, незважаючи на високий попит.
Серед потенційно найбільш затребуваних напрямків називаються Більбао, Леон, Бургос, Сарагоса, Валенсія та Пальма-де-Майорка. Мадрид і Барселона знаходяться за межами смуги повної фази, хоча часткове затемнення буде видно й там.
Іспанія також має ширшу мережу авіасполучень і значно більший готельний та орендний фонд. Тому аналітики називають її більш підходящим варіантом для мандрівників, які бронюють поїздку безпосередньо перед подією.
Однак вартість конкретних об’єктів може швидко змінюватися. Власники житла та керуючі компанії використовують динамічне ціноутворення, автоматично підвищуючи ставки у міру зростання попиту та скорочення кількості вільних варіантів.
Для оцінки можливого ефекту AirDNA використала дані про повне сонячне затемнення в Північній Америці у квітні 2024 року. Тоді заповнюваність об’єктів короткострокової оренди в зоні повної фази сягнула 88%, а середня добова вартість проживання зросла на 18,4%. Ці показники не є прямим прогнозом для Європи, але демонструють вплив рідкісної астрономічної події на локальні ринки оренди.
Офіційним першоджерелом даних про ринок короткострокової оренди є дослідження AirDNA від 29 липня 2026 року. Маршрут затемнення підтверджено Європейським космічним агентством та NASA.
У період з 27 липня по 2 серпня Україна скоротила імпорт електроенергії на 32,0% порівняно з попереднім тижнем – до 22,6 тис. МВт*год, при цьому експорт зріс на 49,6% – до 84,2 тис. МВт*год, повідомив аналітичний центр DIXI Group з посиланням на дані Energy Map.
«Таким чином, Україна четвертий тиждень поспіль зберігає статус нетто-експортера: обсяг поставок електроенергії за кордон перевищив імпорт у 3,7 раза», – зазначили в центрі.
Зростання експорту минулого тижня підтримувалося підвищеним попитом на електроенергію в європейських країнах через спекотну погоду та конкурентні цінові умови. Протягом усього тижня ціни на ринку «на добу наперед» (РДН) в Україні залишалися нижчими, ніж на РДН сусідніх країн Східної Європи.
За даними Energy Map, найбільшу частку в структурі імпорту за минулий місяць забезпечила Угорщина – 7,8 тис. МВт·год, або 34,6%. На Румунію припадало 6,9 тис. МВт·год (30,4%), на Словаччину – 5,9 тис. МВт·год (26,3%) і на Польщу – 2,0 тис. МВт·год (8,7%).
У свою чергу, експорт здійснювався щодня, а його добові обсяги протягом усього тижня у 2–6 разів перевищували імпорт.
Основним напрямком експорту також залишалася Угорщина, куди було поставлено 36,3 тис. МВт·год (43,1 % загального експорту). До Молдови експортовано 25,8 тис. МВт·год (30,6 %), до Румунії – 18,9 тис. МВт·год (22,5 %), до Словаччини – 3,1 тис. МВт·год (3,7%) та до Польщі – 0,1 тис. МВт·год (0,1%).
Порівняно з попереднім тижнем експорт зріс за більшістю напрямків на 7–70%.
