Рекордне зростання цін
У 2025 році золото досягло історичних максимумів, перевищивши $3,500 за унцію, що на 28% вище початку року. Це зростання обумовлене глобальними економічними та політичними факторами, включаючи:
Торгові тарифи США: введення 10% тарифів на імпорт викликало економічну невизначеність, стимулюючи попит на золото як безпечний актив.
Покупки центральних банків: активне накопичення золота, особливо країнами Азії, збільшило попит.
Політична нестабільність: конфлікти і санкції спонукали інвесторів шукати стабільні активи.
Аналітики прогнозують подальше зростання цін на золото:
Goldman Sachs: до $3,700 до кінця 2025 року.
JP Morgan: можливе перевищення $4,000 у II кварталі 2026 року.
Gov Capital: в оптимістичному сценарії — до $4,631 до грудня 2025 року.
На складах ДП «Ліси України» чекає відвантаження 100 тис. куб. м лісоматеріалів круглих, а бізнес наростив борг до 500 млн грн за вже поставлену продукцію, повідомила прес-служба держпідприємства.
У держпідприємстві нагадали, що під час останніх зустрічей із бізнесом звучала вимога збільшити заготівлю, оскільки ресурсу гостро не вистачає.
«Але ж факти свідчать про інше. Від початку квітня на «гарячу лінію» ДП «Ліси України» не надійшло жодної скарги на невиконання договорів з постачання деревини з вини лісівників (єдиний випадок стосується конфлікту між підприємцями в Карпатському регіоні, заручниками якого стали наші працівники). Однак обсяг невибраної продукції на складах помітно зріс», – ідеться в повідомленні.
У «Лісах України» акцентували увагу на тому, що серед тих, хто не виконує зобов’язання, є компанії з десятки.
Відповідальність бізнесу за зрив контрактів нині мінімальна. Покупці фактично нічим не ризикують. За істотних коливань цін на ринку іноді простіше не обирати продукцію за незакритим контрактом і знову вийти на торги, пояснили в держпідприємстві.
Однак у ДП «Ліси України» внаслідок накопичення лісопродукції та перезавантаження складів зростають витрати на складування. Несвоєчасна оплата негативно впливає на стан розрахунків із виконавцями послуг (насамперед із лісозаготівлі). Вимушена зупинка дестабілізує роботу заготівельників, ми втрачаємо дефіцитних працівників, яких складно замінити.
«Наша компанія працює над вирішенням проблеми. Збільшуємо частку довгострокових контрактів. Ситуація, безумовно, нормалізується. Однак питання відповідальності бізнесу має бути обов’язково враховане в подальших дискусіях щодо збільшення заготівлі. Якщо вимагаємо, то й відповідаємо», – акцентувало держпідприємство.
Президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса повідомив про розмову з президентом США Дональдом Трампом щодо мирного процесу в Україні.
«Ми обидва погодилися, що війну слід припинити якомога швидше, щоб запобігти подальшим непотрібним смертям», – написав Рамафоса в “Х” у четвер за підсумками зустрічі.
За його словами, сторони домовилися зустрітися найближчим часом, щоб обговорити питання відносин між США і Південною Африкою. «Ми також говорили про необхідність розвитку добрих відносин між нашими двома країнами», – додав Рамафоса.
ТОВ “БАС Мотор” (Київ), виробничі потужності якого знаходяться у Луцьку, може поставити на адресу Волинської облдержадміністрації 24 шкільних автобуса з двома місцями для школярів з обмеженою здатністю до пересування на загальну суму майже 92,4 млн грн.
Згідно з інформацією у “Прозоро”, компанія стала єдиним учасником процедури закупівлі, запропонувавши автобуси за 92 млн 399,9 тис грн (3,85 млн грн за один) за очікуваної ціни 92 млн 400 тис. грн.
За інформацією виробника, автобуси екологічного класу Євро 5 виготовлені у 2025 році, рівень локалізації – 49,02%. Кількість місць для сидіння – 17 (включно з двома місцями для школярів з обмеженою здатністю до пересування).
Як повідомлялось, Волинська ОДА у 2025 році вже закупила у “БАС Мотор” сім звичайних шкільних автобусів за 24,85 млн грн.
“Бас Мотор” випускає автобуси “Богдан” малого класу (зокрема, шкільні) з використанням агрегатної бази та двигуна екостандарту Євро 5 виробництва Ashok Leyland (Індія).
Субвенція з держбюджету на закупівлю шкільних автобусів у 2025 році складає 1,6 млрд грн, зокрема, Волинській області виділено 112,1 млн грн.
Автобуси купують на умовах співфінансування з місцевих бюджетів через електронний каталог Prozorro Market.
Мінімально необхідний рівень локалізації у 2025 році становить 25%.
ПАТ «Черкасиобленерго» 24 квітня оголосило тендер на страхування тролейбусів з обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, повідомляється в системі електронних державних закупівель «Прозорро».
Як зазначається, очікувана вартість закупівлі послуг страхування становить 3,297 млн грн. Кінцевий термін подання тендерних пропозицій – 2 травня.
Хмарні провайдери GigaCloud, De Novo і датацентр «Парковий» цього тижня підписали меморандум про заснування громадської спілки (ГС) «Український альянс цифрового суверенітету».
«Передумовою для об’єднання стала зовнішньополітична нестабільність, що серйозно вплинула на глобальний ринок технологій, а також на цифрову та економічну безпеку країни», – зазначено в релізі засновників спілки.
Головною метою вони називають забезпечення цифрового суверенітету України, під яким розуміють перенесення, зберігання та обробку важливих даних, зокрема державних, медичних, фінансових та оборонних, усередині країни та відповідно до вимог чинного українського законодавства.
«Через війну Україна є чи не єдиною країною у світі, де державні дані вимушено частково зберігаються за кордоном. Після завершення війни постане питання повернення цих даних під українську юрисдикцію. Тому ми готові до діалогу з державними органами щодо розробки стратегії такого повернення», – наголошується в релізі.
На думку організаторів спілки, технологічні рішення стають інструментом політичного тиску з боку одних країн на інші.
«Ми як гравці ринку орієнтовані на національний ринок, маємо своєю місією не лише продавати тут свої послуги, а й захищати економіку країни, що є середовищем життя нашого бізнесу та наших клієнтів», – стверджують представники новоствореного альянсу.
Серед заявлених напрямів роботи – «технологічна ревізія» країни, а також розробка єдиних стандартів для інфраструктурних рішень, що дасть змогу будувати великі георозподілені інфраструктури між майданчиками національних провайдерів, легко та безшовно переносити дані між хмарними середовищами різних провайдерів без штучних технологічних перешкод, гарантувати безпеку та збереження даних користувачів навіть у критичних ситуаціях, зокрема у випадку ворожих атак, а також упроваджувати політику Data Embassy та технології багатошарового доступу до даних користувачів.
Підкреслюється, що до Альянсу можуть приєднатися інші компанії, які поділяють його принципи, зокрема датацентри, софтверні компанії та інфраструктурні провайдери.
GigaCloud, Український альянс цифрового суверенітету, хмарні провайдери
