Парагвайський суп vori-vori посів перше місце в рейтингу 100 найкращих страв світу TasteAtlas Awards 2025/26, отримавши оцінку 4,64 бала з п’яти.
Рейтинг складено на основі 453,72 тис. визнаних системою дійсними оцінок користувачів, виставлених за 11 781 тис. страв із бази гастрономічного путівника TasteAtlas.
«Ворі-ворі» — це густий суп з невеликими кульками з кукурудзяного борошна та сиру. Його зазвичай готують на м’ясному або курячому бульйоні з овочами та зеленню. Страва вважається однією з найбільш впізнаваних страв парагвайської кухні.
Друге місце посіла неаполітанська піца з Італії з оцінкою 4,58 бала. На третій позиції опинилася італійська страва tajarin al tartufo bianco d’Alba — тонка яєчна паста з білим трюфелем, яка набрала 4,52 бала.
До першої десятки також увійшли індонезійський шашлик із козлятини sate kambing, турецький Oltu cağ kebabı, грецьке kontosouvli, перуанське arroz tapado, сербська komplet lepinja, мексиканська quesabirria та італійська паста pappardelle al cinghiale.
Серед першої десятки найбільше позицій отримала Італія — три. Туреччина, Парагвай, Індонезія, Греція, Перу, Сербія та Мексика представлені по одній страві кожна.
TasteAtlas формує рейтинг на основі оцінок аудиторії, застосовуючи механізми фільтрації недостовірного голосування. Тому позиції можуть змінюватися в міру надходження нових оцінок.
В опублікованому списку 100 найкращих страв світу українські страви відсутні. Борщ, вареники, сирники та інші страви української кухні до цього конкретного рейтингу не увійшли.
TasteAtlas — міжнародний онлайн-путівник з традиційної кухні, місцевих продуктів та автентичних ресторанів. Проєкт заснував хорватський журналіст та інтернет-підприємець Матія Бабіч, який раніше створив новинний портал Index.hr. Після приблизно трьох років розробки TasteAtlas було офіційно запущено у 2018 році. У базі путівника налічується близько 19,9 тис. традиційних страв і місцевих інгредієнтів, а також понад 21 тис. ресторанів. Команда проєкту збирає історичні та гастрономічні відомості, рецепти, оцінки критиків і рекомендації місцевих фахівців. Мета TasteAtlas — систематизувати традиційні кухні світу та зберігати рецепти й продукти, які можуть зникнути з повсякденного вжитку.
Рейтинги TasteAtlas формуються насамперед на основі оцінок користувачів. Платформа заявляє, що її система відсіває голоси ботів, масове національне голосування та підозрілу активність, а оцінкам користувачів, яких система визнає досвідченими та компетентними, надає більшої ваги.
TasteAtlas широко цитується міжнародними та національними ЗМІ і є одним із найвідоміших цифрових гастрономічних довідників. Разом з тим його рейтинги не є офіційною оцінкою професійного журі або аналогом ресторанних зірок Michelin. Їх правильніше розглядати як показник популярності страв серед міжнародної аудиторії платформи, а не як остаточну експертну класифікацію світової кухні.
Станом на червень 2026 року в Україні близько 3,9 млн осіб залишаються внутрішньо переміщеними, йдеться у звіті Міжнародної організації з міграції (МОМ).
«Хоча з 2023 року частка внутрішньо переміщених осіб тримається на рівні близько 12 % населення, звіт показує, що чим довше триває переміщення, тим складніше сім’ям задовольняти базові потреби. Майже сім із десяти внутрішньо переміщених осіб перебувають далеко від дому вже понад два роки. Це свідчить про дедалі затяжніший характер переміщень в Україні», — йдеться у звіті.
Водночас люди, як і раніше, змушені залишати свої домівки: лише у січні–червні цього року близько 132 000 осіб були змушені виїхати.
«Стабільні показники переміщення не слід сприймати як ознаку стабільних умов життя. Багато переміщених сімей вичерпують заощадження, скорочують необхідні витрати, зокрема на медичні послуги, та переїжджають у менш пристосоване житло, намагаючись задовольнити базові потреби. Довгострокова підтримка, як і раніше, необхідна, щоб допомогти людям відновити стабільність і приймати усвідомлені та добровільні рішення щодо свого майбутнього», — зазначив заступник голови Представництва МОМ в Україні Деян Кесерович.
Згідно з даними звіту, 87 % переміщених сімей були змушені вдатися щонайменше до одного вимушеного заходу, щоб впоратися з ситуацією. Найчастіше люди витрачали заощадження (75 %), рідше користувалися комунальними послугами (59 %) та скорочували витрати на медичні потреби (53 %). Кожне п’яте домогосподарство також повідомило про переїзд до житла нижчої якості, а 17% — про прострочення орендних платежів.
Безпека залишається головним критерієм у рішеннях людей щодо майбутнього: 82% внутрішньо переміщених осіб зазначили, що хотіли б повернутися додому лише після припинення бойових дій. Водночас дедалі більше людей розглядають можливість інтегруватися в громади, де вони живуть зараз: частка тих, хто зацікавлений у місцевій інтеграції, зросла з 51% у березні до 58% у червні 2026 року. Це підкреслює необхідність надавати підтримку переміщеним сім’ям там, де вони перебувають, і водночас відстежувати ризики передчасного або небезпечного повернення.
Близько 2,15 млн осіб, або 56% усіх внутрішньо переміщених осіб в Україні, походять з територій, які на момент опитування були повністю або частково окуповані. Вони частіше стикаються з тривалим переміщенням, значними труднощами та більш обмеженими можливостями для повернення.
«Висновки звіту показують, чому однієї лише невідкладної допомоги недостатньо. Люди потребують довгострокової підтримки у сфері житла, засобів до існування, доступу до медичних послуг, захисту та інших основних послуг. Це допоможе їм приймати усвідомлені та добровільні рішення — інтегруватися там, де вони живуть зараз, переїхати в інше місце або безпечно повернутися додому, коли це дозволять умови», — підкреслили в МОМ.
Звіт базується на останньому опитуванні населення України, проведеному МОМ з 23 квітня по 30 червня 2026 року за підтримки Гуманітарного фонду для України, Європейського Союзу та урядів Канади й Швеції.
ВПО, Міграція, МОМ, переміщення, УКРАЇНА
Як повідомляє Сербський Економіст, у чорногорській Будві вперше відкриють для відвідування давньоримські терми, розташовані під площею Церков поруч із храмом Святої Трійці у Старому місті. Археологічний об’єкт законсервують, обладнають для прийому відвідувачів та включать до культурно-туристичної пропозиції міста в рамках міжнародного проєкту ROMANICA.
Залишки лазень було виявлено після руйнівного землетрусу 1979 року під час відновлення Старого міста. Під час археологічних досліджень 1980-х років фахівці під керівництвом професора Мірко Ковачевича виявили купальні резервуари, топкову частину та збережені елементи античної системи підігріву підлоги.
Незважаючи на проведені дослідження та початкову консервацію, об’єкт десятиліттями залишався закритим і не був включений до туристичних маршрутів Будви. Над термами згодом відновили кам’яний майданчик, тому антична частина міста дотепер була фактично прихована від відвідувачів.
Проєкт передбачає додаткову консервацію автентичних залишків, створення умов для доступу туристів та впровадження цифрових матеріалів. За їх допомогою відвідувачам планують показати первісний вигляд комплексу та пояснити його зв’язок із римською морською та підводною спадщиною Адріатики.
ROMANICA об’єднує об’єкти римської прибережної та підводної спадщини Чорногорії, Хорватії та Боснії і Герцеговини. Головним партнером виступає Університет Задара. У проєкті також беруть участь місто Біоград-на-Мору, Міжнародний центр підводної археології в Задарі, Францисканський музей Томіславграда, Університет Чорногорії та муніципалітет Будви.
Реалізація проєкту розпочалася 15 червня 2026 року і розрахована на 24 місяці. Його загальний бюджет становить 1,837 млн євро.
Проєкт реалізується в рамках програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A IPA «Хорватія — Боснія і Герцеговина — Чорногорія» у напрямку сталого та інклюзивного туризму та культури.
Точна дата відкриття терм для відвідувачів поки що не оголошена.
Будва вважається одним із найдавніших міських центрів східного узбережжя Адріатики. У римський період її порт був частиною морських торговельних маршрутів, а громадські терми використовувалися не тільки для купання, а й як місце відпочинку, зустрічей та спілкування мешканців і мандрівників.
https://t.me/relocationrs/3337
У Києві в четвер, 30 липня, відбудуться Ukrainian Investment Congress та XVII Всеукраїнський щорічний архітектурний конкурс «Інтер’єр року 2026».
Захід пройде на третьому поверсі Конгресно-виставкового центру «Парковий» за адресою: Паркова дорога, 16а.
Ukrainian Investment Congress позиціонується як професійний майданчик для зустрічі інвесторів, девелоперів, представників будівельної галузі, архітекторів, дизайнерів і керівників компаній, які працюють на українському ринку нерухомості.
За інформацією організаторів, програма конгресу передбачає участь понад 6 тис. відвідувачів і більш як 100 спікерів, проведення 15 панельних дискусій, а також роботу понад 50 виставкових стендів. Основними завданнями заходу визначено пошук партнерів та інвесторів, презентацію нових проєктів і технологій, розвиток ділових контактів та обговорення перспектив українського інвестиційно-будівельного ринку.
Одночасно в КВЦ «Парковий» відбудеться XVII Всеукраїнський щорічний архітектурний конкурс «Інтер’єр року 2026», організований медіагрупою DMNTR. Конкурс об’єднує дизайнерів інтер’єру, архітекторів, девелоперів, підприємців та інвесторів і має на меті популяризацію реалізованих архітектурних та інтер’єрних рішень.
У межах конкурсу представлені проєкти житлових інтер’єрів різної площі, приватних будинків, офісів і комерційних приміщень, закладів HoReCa, громадських та адміністративних будівель. Окремі номінації передбачені для предметного дизайну, ландшафтної архітектури, освітлення та нереалізованих проєктів і візуалізацій.
Організатори зазначають, що конкурс має продемонструвати рішення, які підвищують додану вартість об’єктів нерухомості, сприяють їх продажу та формують нові стандарти якості житлового і комерційного простору.
Програма заходу та реєстрація доступні на сайті: www.ibc-ua.info/program.
Телефони для довідок:
+380 77 777 25 47
+380 44 461 91 28
Адреса проведення: КВЦ «Парковий», Паркова дорога, 16а, Київ, третій поверх.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер.
DMNTR, АРХИТЕКТУРА, ІНВЕСТИЦІЯ, КИЇВ, Конгрес, НЕРУХОМІСТЬ, Парковий
Міністерство закордонних справ України рекомендує прочанам-хасидам утриматися від поїздок до Умані для святкування Рош га-Шана.
“Триваюча вже понад чотири роки повномасштабна агресія Росії проти України, постійні масовані ракетні обстріли українських міст і громад, цивільної й транспортної інфраструктури, постійний російський терор, диверсії та провокації становлять реальні загрози життю і безпеці людей. У таких умовах Міністерство закордонних справ України закликає прочан-хасидів, які планують здійснити паломництво до Умані задля відзначення Рош га-Шана, врахувати неможливість гарантування повноцінної безпеки іноземним громадянам на території України”, – йдеться у заяві, оприлюдненій пресслужбою міністерства.
В МЗС також нагадали, що в Україні діє правовий режим воєнного стану. У разі відвідання Умані попри застереження української влади, прочанам слід зважати на обмеження свободи пересування, комендантську годину, посилене патрулювання та заборону на проведення масових заходів, а до порушників можуть застосовуватися примусові заходи.
Крім того, під час планування поїздки слід враховувати й інші суттєві ризики. Наземне транспортне сполучення з Україною залишається перевантаженим, а через обстріли можливі значні затримки руху. У самій Умані бракує достатньої кількості укриттів цивільного захисту для масового перебування прочан, а також є дефіцит медичного персоналу та закладів для надання кваліфікованої меддопомоги.
Для отримання додаткових роз’яснень МЗС радить звертатися до Нацполіції, ДСНС, Прикордонної та Митної служб, а також до Черкаської ОВА й Уманської міськради. Прочанам, які все ж наважаться прибути до міста, рекомендують завчасно ознайомитися з правилами сплати туристичного збору.
Щороку на юдейський Новий рік Рош га-Шана до Умані Черкаської області прибувають десятки тисяч паломників-хасидів, які відвідують могилу рабі Нахмана, засновника брацлавського хасидизму. Попри повномасштабну війну Росії проти України, паломництво триває, хоча українська влада регулярно закликає іноземців враховувати безпекові ризики. У 2025 році на святкування Рош га-Шана до Умані прибули понад 35 тис. паломників.
UMAN, БЕЗПЕКА, МЗС, паломництво, Хасид
Масштабне відновлення України може стати основою для створення сучасної галузі базальтового волокна та композитних матеріалів, яка об’єднає видобуток вітчизняної сировини, виробництво будівельних матеріалів та випуск продукції з високою доданою вартістю.
Про це написав вчений секретар Інституту економіки та прогнозування НАН України, заслужений економіст України Володимир Хаустов у колонці для агентства «Інтерфакс-Україна», опублікованій 29 липня 2026 року.
За його словами, майбутнє відновлення потребуватиме значних обсягів цементу, металу, скла, теплоізоляції та інших будівельних матеріалів. Водночас воно може сформувати ринок для більш довговічних, легких і стійких до корозії композитних виробів.
Згідно з п’ятою спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, потреби країни у відновленні та реконструкції станом на кінець 2025 року становлять майже 588 млрд доларів на найближчі десять років. Найбільші потреби припадають на транспорт, енергетику та житло.
Базальт може використовуватися в дорогах, мостах та комунальній інфраструктурі
Базальтове волокно отримують шляхом плавлення підготовленої гірської породи з подальшим формуванням волокон. З нього виробляють тепло- та звукоізоляцію, технічні тканини, армуючі сітки, фібру для бетону, композитну арматуру, профілі та труби.
Така продукція може застосовуватися під час будівництва доріг і мостів, відновлення комунальних мереж, промислових підлог, енергетичних об’єктів та будівель. До її переваг належать стійкість до корозії, високих температур та агресивних хімічних середовищ, а також відносно невелика вага.
У опублікованому в 2026 році дослідженні Об’єднаного дослідницького центру Єврокомісії базальтові волокна розглядаються серед передових та інноваційних будівельних матеріалів, здатних підвищити довговічність споруд і підтримати перехід будівельної галузі до більш стійких технологій. При цьому європейські дослідники вказують на необхідність випробувань, стандартизації та оцінки повного життєвого циклу нових матеріалів.
Україна має родовища та науковий досвід
Найвідоміші родовища базальтової сировини в Україні знаходяться у Рівненській області. Зокрема, йдеться про Берестовцецьке та Івано-Долинське родовища. Перспективні для виробництва волокон породи також досліджувалися в Закарпатській та інших областях.
Українські наукові установи брали участь у розробці технологій виробництва базальтових волокон ще у другій половині XX століття. У 1980-х роках у країні працювали десятки підприємств, пов’язаних із випуском базальтових матеріалів, однак після розпаду радянської промислової системи більшість цих виробництв припинила роботу або значно скоротила діяльність.
Хаустов вважає, що першим кроком має стати аудит української базальтової галузі. Він має охопити стан родовищ, підприємств, обладнання, технологій, патентів та наукових розробок.
Крім того, Україні необхідні сучасні стандарти та випробування базальтових матеріалів на міцність, довговічність, вогнестійкість, вплив вологи та хімічних речовин. Національні вимоги доцільно гармонізувати з європейськими нормами.
Наступним етапом може стати запуск демонстраційних проєктів під час відновлення доріг, мостів, комунальних мереж, промислових об’єктів та пошкоджених громадських будівель. Підтримка галузі може включати гранти на дослідження, пільгове фінансування обладнання, страхування інвестицій та залучення європейських технологічних партнерів.
При цьому наявність сировини сама по собі не гарантує конкурентоспроможності виробництва. Для розвитку галузі необхідні стабільне енергопостачання, сучасні плавильні печі, якісне обладнання, сертифікація продукції, підготовлені фахівці та гарантований ринок збуту.
Економічну ефективність кожного виду продукції необхідно порівнювати зі сталлю, скловолокном та іншими традиційними матеріалами з урахуванням вартості виробництва, енерговитрат, логістики, ремонту та повного терміну експлуатації.
