Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

S&P 500 залишається попереду біткойна за підсумками 2026 року, навіть попри серпневе зростання криптовалюти

Як повідомляє Fixygen, серпень став одним із найкращих місяців для біткойна за останні роки, але з початку 2026 року американські акції поки що демонструють кращий результат.

Станом на 31 серпня S&P 500 зріс приблизно на 13% з початку року, Nasdaq — на 13,6%.

Біткойн після падіння з рекордних рівнів 2025 року навіть після серпневого відновлення залишався приблизно на 11% нижче рівня початку року, тоді як золото перебувало в невеликому плюсі.

При цьому за останні шість місяців ситуація протилежна: біткойн уже випереджає як S&P 500, так і золото.

Це добре ілюструє головний недолік простого порівняння прибутковості активів — результат радикально залежить від обраної дати.

Біткойн залишається значно волатильнішим: він здатний за кілька тижнів відіграти падіння, на яке фондовому ринку знадобився б рік, але так само швидко здатний втратити ці досягнення.

https://www.fixygen.ua/news/20260902/sp-500-poki-shcho-viperedzhae-bitkoyn-u-2026-rotsi-nezvazhayuchi-na-serpneve-kriptorali.html

 

Іван Чайківський став «Лідером агропромислової галузі року» програми «Людина року-2025»

Народний депутат України та засновник компанії «Агропродсервіс» Іван Чайківський став переможцем номінації «Лідер агропромислової галузі року» в межах 30-ї ювілейної загальнонаціональної програми «Людина року-2025».

Чайківський народився 29 травня 1972 року в селі Настасів Тернопільської області. Підприємницькою діяльністю почав займатися після служби у Збройних силах України. У 1998 році очолив товариство власників «Колос» у Настасові, а у 1999 році заснував орендне підприємство «Агропродсервіс», яке згодом стало одним із помітних аграрних виробників західного регіону України.

Компанія розвиває рослинництво, тваринництво, переробку аграрної продукції та енергетичні проєкти. За інформацією, представленою організаторами програми «Людина року», нині «Агропродсервіс» переробляє понад 63% власної продукції рослинництва, входить до числа провідних підприємств України у молочному скотарстві та свинарстві, а також розвиває проєкти у сфері чистої енергетики.

Окремим напрямом диверсифікації став туризм. Компанія розвиває етнопарк сімейних вражень «Агроленд», який поєднує агротуризм, популяризацію українських ремесел, традицій та сільського способу життя.

У 2009 році Чайківський отримав ступінь магістра економіки та менеджменту інвестицій у Тернопільському національному економічному університеті, нині Західноукраїнському національному університеті. У 2015 році закінчив Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за спеціальністю «Державне управління».

У 2002-2015 роках він тричі обирався депутатом Тернопільської районної ради. У 2018 році відійшов від оперативного управління «Агропродсервісом», зосередившись на політичній та громадській діяльності.
У 2019 році Чайківський був обраний народним депутатом України IX скликання як самовисуванець у виборчому окрузі №165 у Тернопільській області. Він є секретарем парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики та входить до депутатської групи «За майбутнє».

У парламентській діяльності Чайківський бере участь у роботі над законодавством у сфері аграрної та земельної політики, а також у міжпарламентських і євроінтеграційних форматах.

Поряд із бізнесовою та політичною діяльністю він займається благодійними проєктами. У 2012 році Чайківський заснував благодійний фонд «Покрова», який реалізовував соціальні, освітні, культурні, спортивні та екологічні програми. Після початку повномасштабної війни значна частина допомоги була переорієнтована на підтримку українських військових, зокрема підрозділів 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» 1-го корпусу НГУ «Азов».

Іван Чайківський нагороджений медаллю «За працю і звитягу», орденом «За заслуги» III ступеня та низкою професійних і галузевих відзнак.

«Агропродсервіс» заснований у 1999 році в Тернопільській області. Компанія працює у рослинництві, тваринництві, насінництві та переробці сільськогосподарської продукції, розвиває енергетичні та туристичні напрями.

Open4Business – інформаційний партнер загальнонаціональної програми «Людина року-2025».

, , , ,

Понад 8 годин дискусій про майбутнє агробізнесу проведуть на LFM 2026

8 вересня пройде XVII Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM). На заході будуть присутні СЕО провідних агрокомпаній, інвестори, представники держави, експерти, інноватори та власники бізнесу.

Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на пресслужбу організаторів – “Український клуб аграрного бізнесу” та агенцію UCABevent.

Цьогорічна конференція пропонує подивитися на агробізнес без звичних шаблонів: як перебудувати бізнес-моделі, зберегти ефективність в умовах глобальних змін, адаптуватися до євроінтеграції та підготуватися до світу, де штучний інтелект і автономні технології стають частиною операційної реальності.

Організатори обіцяють учасникам 8+ годин управлінського інтенсиву й нетворкінгу, формат максимальної взаємодії, практичні інсайти та обговорення ключових питань. Класичні панельні дискусії поступаються місцем відкритому діалогу, де учасники зможуть ставити запитання, аргументувати власну позицію та впливати на напрямок розмови.

Програма конференції

Конференцію відкриють Тарас Висоцький, Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України, та Микола Мазаний, генеральний директор CNH Industrial в Україні.

Цьогорічна програма складається з чотирьох тематичних блоків, кожен із яких розкриває окремий аспект трансформації агробізнесу:

1. Стратегічний горизонт українського агробізнесу.

Звичні бізнес-моделі більше не гарантують результату, а зовнішні фактори – від логістичних обмежень і кліматичних ризиків до змін світових ринків – змушують компанії переглядати підходи до масштабування та управління. У цьому блоці говоритимемо про те, де проходить точка зламу та як бізнесу зберігати стійкість у новій реальності.

Відвідувачів чекають:

  • Презентації «Точка зламу: коли модель перестала працювати» від Алекса Ліссітси, президента УКАБ, голови ради директорів ІМК.
  • Дискусії «Агроекспорт під тиском: логістика, трейдинг та витривалість бізнесу». Учасники: Олександр Перцовський, голова правління АТ «Укрзалізниця», Семен Синяков, директор департаменту по роботі з підприємствами агропромислового комплексу та операторів ринку нафтопродуктів банку «Південний», Михайло Бно-Айріян, віце-президент з питань розвитку міжнародних відносин МХП, Євген Осипов, генеральний директор Kernel.

2. Win-win чи шокова терапія? Як членство України змінить стійкість ЄС.

Євроінтеграція створює для українського агробізнесу нові правила, стандарти та можливості. Яким буде вплив розширення на європейську економіку та, як аграрному бізнесу адаптуватися до вимог Green Deal без втрати ефективності?

Віідповіді на ці питання ви отримаєте під час:

  • Презентації «Драґі, Летта й Україна: як розширити ЄС і не розвалити його економіку» від Олександри Авраменко, голови комітету з євроінтеграції УКАБ.
  • Дискусії «Green Deal без збитків: як зберегти ефективність агробізнесу в умовах євроінтеграції?»

3. Демонтаж архітектури. Чи готовий бізнес довіритися процесам, які людина не здатна зрозуміти?

Агробізнес входить у період, коли автоматизація, штучний інтелект та автономні технології змінюють саму логіку організації виробництва. У цьому блоці – про цифри, продуктивність, дефіцит людей і майбутнє автономного підприємства:

  • Презентація «Великий агробізнес у цифрах: результати 2025 та перші тренди сезону 2026» від Оксани Бобрової, керівниці напряму Benchmarking Agrohub.
  • Презентація «Аграрна сингулярність: модель автономного підприємства в 2036 році» від Олега Хоменка, генерального директора УКАБ.
  • Дискусія «Агрономія без агрономів, а логістика без логістів: повна автоматизація операційки та народження нових процесів», зі спікерами: Богданом Кривіцьким, операційним директором ІМК, Дмитром Скорняковим, генеральним директором HarvEast, Олександром Вержиховським, генеральним директором ІМК, Олегом Заплетнюком, генеральним директором ТАС Агро, Олексієм Стеценком, комерційним директором бізнесу ЗЗР Syngenta, Олегом Зубченком, головою та членом наглядових рад, експертом зі стратегії й операційної трансформації, викладачем KSE GBS, віце президентом ABPMP Ukraine та Сергієм Кравчуком, генеральним директором Галс Агро.

4. Останній рекрутер. Коли ШІ перестане грати роль помічника?

Штучний інтелект уже змінює не лише окремі процеси, а й сам ринок праці. Фінальний блок конференції про професії майбутнього, трансформацію освіти та те, як бізнесу готуватися до нової реальності.

Ця частина конференції охопить:

  • Презентацію «Crash-тест ринку праці: глобальне дослідження професій під загрозою ліквідації» від Олени Бойченко, партнерки департаменту консалтингу «Делойт» в Україні.
  • Дискусію «Смерть академізму: університети програють війну за знання персональним ШІ-менторам?», яку модеруватиме Тимофій Милованов, президент Київської школи економіки, професор Піттсбурзького університету, Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства 2019-2020 рр. Разом із Ігорем Коваленко, ректором Сумського національного аграрного університету, Наталією Теряхіною, директоркою з персоналу Кернел, Дмитром Завгороднім, заступником Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Ольгою Трофімцевою, керівницею проєкту Німецько-український агрополітичний діалог, вони обговорять, як штучний інтелект змінює підходи до навчання, підготовки кадрів та розвитку людського капіталу.

Умови участі та реєстрація

З огляду на безпековий фактор точне місце проведення буде повідомлено зареєстрованим учасникам.

Деталі та реєстрація доступні за посиланням: https://cutt.ly/7yarHYei

, ,

Україна увійшла до найбільш постраждалих від пожеж країн Європи у 2026 році — Experts Club

Пожежний сезон 2026 року в Європі став одним із найскладніших за географією поширення вогню та масштабами наслідків, при цьому Україна опинилася серед найбільш постраждалих країн континенту, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club з посиланням на дані Global Wildfire Information System (GWIS), European Forest Fire Information System (EFFIS) та інших європейських структур.

Станом на 31 серпня площа територій, пройдених вогнем в Україні, оцінювалася GWIS у 413,1 тис. га, або близько 0,69% території країни. Якщо не включати до прямого порівняння РФ, для якої система враховує також величезні території Сибіру та Далекого Сходу, Україна посідає перше місце серед держав географічної Європи за абсолютною площею пожеж.

Далі йдуть Іспанія — 242,1 тис. га, Італія — 118,3 тис. га, Франція — 105,1 тис. га та Португалія — 60,5 тис. га.

В Україні статистика пожеж має додаткову специфіку через війну. Супутникові системи фіксують територію, пройдену вогнем, але не визначають його причину. Тому поряд зі спекою, посухою, необережним поводженням із вогнем та підпалами значну роль можуть відігравати обстріли, вибухи й загоряння вздовж лінії фронту.

Найсильніше навантаження відносно розміру території фіксується на Балканах. У Чорногорії вогнем пройдено близько 1,7% території країни, у Боснії і Герцеговині — понад 1%, у Північній Македонії — близько 0,75%. Сукупно Чорногорія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Албанія та Сербія мають близько 142 тис. га вигорілих територій.

Окремою особливістю сезону стало різке зростання пожежної активності у країнах, де великі пожежі традиційно менш поширені. У Бельгії площа пожеж уже перевищила середній показник за 2012–2025 роки більш ніж у десять разів, у Нідерландах — приблизно утричі, в Австрії — у 2,5 раза, у Франції — майже у 2,5 раза.

У самому ЄС до 30 серпня було зафіксовано 636,1 тис. га вигорілих територій у межах 1 861 великої пожежі. Це на 36% менше, ніж у рекордному 2025 році, однак більш ніж удвічі перевищує середній багаторічний рівень для аналогічного періоду.

, , , , , ,

В Україні можуть посилити відповідальність за шахрайство

Президент України Володимир Зеленський передав на розгляд Верховної Ради два законопроекти щодо посилення відповідальності за організацію шахрайських кол-центрів, участь у їхній діяльності, а також щодо додаткового суттєвого захисту людей від незаконних дій із платіжними інструментами та банківськими рахунками.

«Відповідальність за шахрайські кол-центри має бути чіткою й суворою, і не лише для тих, хто є виконавцями в роботі кол-центрів, а й для тих, хто все це організовує, збагачується за рахунок кол-центрів, володіє ними. Перший законопроект саме це й передбачає», — підкреслив Зеленський, коментуючи законопроекти у своєму Telegram-каналі.

За словами президента, документами також передбачено запровадження посиленої відповідальності за організацію шахрайських схем із банківськими інструментами, зокрема з так званими «дропами».

«На рівні внутрішнього регулювання банківської системи мають бути відповідні кроки та зміни в алгоритмах, які нададуть банкам більше можливостей захищати права та законні інтереси людей і підприємств та не допускати використання рахунків для ухилення від сплати податків або легалізації коштів від незаконної діяльності. На рівні закону ми створимо необхідну основу для протидії організаторам шахрайських схем із банківськими рахунками та платіжними інструментами», — пояснив Зеленський.

Він додав, що цей же законопроект спрямований на імплементацію в Україні норм права Європейського Союзу, що передбачено домовленостями з партнерами.

, , , ,

Майже 90% нотаріусів в Україні працюють у приватному секторі – Experts Club

В Україні продовжується структурний перехід нотаріальних послуг до приватного сектору: станом на кінець серпня 2026 року 5 484 із 6 156 нотаріусів, внесених до Єдиного реєстру нотаріусів, працювали приватно. Таким чином, частка приватних нотаріусів досягла близько 89%, або майже дев’яти з десяти фахівців, свідчить аналіз Experts Club на основі даних Опендатаботу.

У державних нотаріальних конторах працювали 652 нотаріуси, що становить близько 10,6% загальної кількості, ще 20 фахівців працювали у державних нотаріальних архівах.

За останній рік кількість приватних нотаріусів збільшилася на 345 осіб. Водночас число нотаріусів у державних установах скоротилося на 34.
У результаті весь чистий приріст реєстру був забезпечений приватним сектором. Загальна кількість нотаріусів за рік збільшилася на 311 осіб, або приблизно на 5%, до 6 156.

За оцінкою Experts Club, така динаміка свідчить про подальше зміщення українського ринку нотаріальних послуг у бік приватної моделі. Державний сегмент поступово скорочується як у абсолютному вираженні, так і за часткою у загальній кількості фахівців.

Водночас збільшення реєстру не означає аналогічного припливу нових кадрів. Із загального приросту лише 40 нотаріусів були новими, тоді як основну частину становили фахівці, які поновили свої свідоцтва. Ще 104 нотаріуси протягом року припинили роботу.

Цікавою особливістю професії залишається значне переважання жінок: вони становлять 82% усіх нотаріусів України. За рік кількість жінок у реєстрі збільшилася на 250, чоловіків – на 61.

Джерело: Опендатабот, дані Єдиного реєстру нотаріусів станом на кінець серпня 2026 року.

, ,