Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

«Укрнафта» готує будівництво газової ТЕЦ потужністю 250 МВт

Державна нафтогазовидобувна компанія розпочинає процес будівництва сучасної газової когенераційної електростанції.

Нова ТЕЦ використовуватиме технологію комбінованого циклу газових та парових турбін з валовою електричною потужністю близько 250 МВт.

Цей проєкт забезпечить безперебійне постачання електроенергії та централізованого тепла територіальній громаді за місцем розташування та до ОЕС-У – як в основному режимі, так і в режимі допоміжних послуг енергосистеми.

Наразі, у тісній співпраці з ЄБРР, АТ «Укрнафта» проводить другий раунд ринкових консультацій з потенційними виробниками та постачальниками необхідного обладнання.

Усі закупівлі в рамках зведення нової ТЕЦ відповідають положенням політик і правил закупівель ЄБРР.

Інформація щодо консультацій та закупівлі доступна за посиланням. 

Запрошуємо надійних партнерів до співпраці із забезпечення енергетичної стійкості України.

АТ “Укрнафта” – найбільша нафтовидобувна компанія України, є оператором найбільшої національної мережі АЗК – UKRNAFTA. У 2024 році компанія вступила в управління активами Glusco. У 2025 році завершила угоду з Shell Overseas Investments BV про купівлю мережі Shell в Україні. Загалом оперує майже 700 АЗК.

Компанія реалізує комплексну програму відновлення діяльності та оновлення формату автозаправних станцій своєї мережі. З лютого 2023 року випускає власні паливні талони та картки “NAFTAКарта”, що реалізуються юридичним і фізичним особам через ТОВ “Укрнафта-Постач”.

Найбільшим акціонером “Укрнафти” є НАК “Нафтогаз України” з часткою 50%+1 акція.

У листопаді 2022 року ставка Верховного головнокомандувача ЗСУ ухвалила рішення про передачу державі частки корпоративних прав компанії, що належали приватним власникам, якою зараз управляє Міноборони.

, ,

Майже 25% українських пенсіонерів мають пенсію на рівні 3,6 тисячі гривень

Близько 2,4 млн українських пенсіонерів, або 24% від їх загальної кількості, отримують від 3 001 до 4 000 грн на місяць, свідчать дані Пенсійного фонду України станом на 1 липня 2026 року.

Середня виплата всередині цієї групи становить 3 581,58 грн. Ще 335,8 тис. осіб, або 3,4% пенсіонерів, отримують не більше 3 тис. грн, а 1,72 млн осіб – від 4 тис. до 5 тис. грн.

Водночас пенсію понад 7 тис. грн отримують близько 3,21 млн осіб, або майже третина всіх пенсіонерів. Виплати понад 20 тис. грн призначені 436,2 тис. осіб, зокрема 29,5 тис. пенсіонерів отримують понад 30 тис. грн на місяць.

Середня пенсія по країні становить 7 272,68 грн, однак вона перевищує розмір виплат більшості одержувачів через значно вищі пенсії окремих категорій.

 

, , ,

ПриватБанк і «Лімагрейн» запустили фінансування для аграріїв

Державний ПриватБанк та одна з найбільших у світі насіннєвих компаній “Лімагрейн” запустили дві партнерські програми фінансування для агровиробників напередодні осінньої посівної кампанії, повідомила пресслужба банку.

“Ми розширюємо можливості фінансування і пропонуємо аграріям нові інструменти, які є більш ефективними та зручними з огляду на специфіку роботи сільгоспвиробників”, – цитує пресслужба керівника департаменту документарних операцій і торгового фінансування ПриватБанку Михайла Ковальова.

Згідно з повідомленням, аграрії можуть скористатися програмою фінансування обігових коштів для закупівлі насіння і вексельною програмою, що дає змогу гнучко планувати розрахунки та оптимізувати фінансове навантаження на господарство.

У банку зазначили, що обидві програми передбачають пільгові умови фінансування, а також спрощений процес оформлення.

Докладніше про умови кредитування можна дізнатись у менеджерів “Лімагрейн Україна” або у найближчому відділенні ПриватБанку.

“Лімагрейн” – насіннєва компанія, заснована фермерами у Франції понад 50 років тому, посідає четверте місце у світовому рейтингу. В Україні компанія представлена з 2008 року. Основні культури її селекції: кукурудза, соняшник, ріпак, пшениця яра та озима, ячмінь ярий та озимий (фуражний/пивоварний). Всесвітня мережа філій компанії охоплює 56 країн. Щорічно компанія інвестує у дослідження близько 14% свого обороту.

ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 червня 2026 року становили 965,11 млрд грн (22,7% загального обсягу).

Державний банк зауважив, що згідно з регулярними дослідженнями Brand Health Tracking за перший квартал 2026 року, рівень довіри до нього є вищим ніж у інших фінустанов на ринку й становить 49%. У банку це пояснюють наявністю доступних, персоналізованих та діджиталізованих продуктів для клієнтів.

, , , ,

СК «Універсальна» збільшила премії на 27% за півріччя

Страхова компанія “Універсальна” (Київ) у січні-червні 2026 року зібрала 2,04 млрд грн страхових премій, що на 27% більше, ніж за аналогічній період 2025 року, повідомляється на сайті страховика.

За його даними, з них на страхування КАСКО припало 678,9 млн грн (+25%), на медичне страхування – 616,8 млн грн (+36%), на ОСЦПВ – 172,9 млн грн (+45%), на страхування від нещасних випадків – 157,3 млн грн (+14%), на авіаційне страхування – 129,9 млн грн (+24%), на страхування майна – 92,2 млн грн (+11%), на страхування мандрівників – 42 млн грн, на інші види страхування – 152 млн грн.

Основним акціонером СК “Універсальна” є Fairfax Financial Holdings Limited (Канада) – холдингова компанія, яка через свої дочірні компанії займається переважно страхуванням від нещасних випадків, страхуванням майна та управлінням інвестиціями.

, , , ,

«Метінвест» погасив понад $1 млрд за трьома серіями облігацій

Metinvest B.V. (Нідерланди), материнська компанія гірничо-металургійної групи “Метінвест”, станом на 30 червня 2026 року знизив борг до $1,027 млрд з $2,242 млрд на кінець 2021 року.

Згідно з річним звітом Metinvest B.V., оприлюдненим у понеділок, протягом звітного періоду “Метінвест” досяг значного прогресу у зниженні рівня боргового навантаження. У результаті загальний борг станом на 31 грудня 2025 року становив $1,441 млрд, що на 15% менше порівняно з попереднім роком. Водночас співвідношення чистого боргу до EBITDA зросло до 1,4x, збільшившись на 0,4x порівняно з попереднім роком.

При цьому уточнюється, що облігації, що котируються на фондовій біржі Euronext Dublin, продовжували становити основну частину структури капіталу групи – це 88% боргового портфеля порівняно з 85% станом на 31 грудня 2024 року.

“Метінвест” продовжував активно управляти своїми зобов’язаннями. У першому півріччі 2025 року було повністю погашено випущені облігації (Senior Notes) на EUR300 млн після настання терміну їх погашення. Завдяки цьому загальна сума боргу, погашеного від початку 2022 року, сягнула $801 млн.

Крім того, констатується, що загальне скорочення боргу протягом цього періоду було зумовлене повним і своєчасним погашенням пріоритетних облігацій (двох серій); заходами з управління зобов’язаннями, зокрема, пропозиціями викупу за грошові кошти та приватним викупом; плановим погашенням банківських кредитів; зниженням залежності від короткострокового торговельного фінансування; а також оптимізацією лізингових активів. Цих результатів було досягнуто попри воєнні умови та втрату операційного контролю над деякими українськими активами.

Паралельно із заходами зі зниження боргового навантаження “Метінвест” продовжував залучати цільове фінансування для підтримки операційної діяльності та інвестиційних пріоритетів. Зокрема, у липні 2025 року було залучено кредит покупця терміном на 11,5 роки на суму EUR23,6 млн для Північного ГЗК з метою фінансування закупівлі обладнання для проєкту зі згущення відходів збагачення. Ця кредитна лінія, забезпечена гарантією фінського експортно-кредитного агентства Finnvera, стала першим випадком залучення “Метінвестом” довгострокового фінансування капітальних витрат в Україні після початку повномасштабного вторгнення.

Крім того, у квітні 2026 року група успішно завершила погашення облігацій із терміном обігу до 2026 року, що стало ще однією важливою віхою в умовах тривалої війни. На сьогодні “Метінвест” повністю розрахувався за трьома окремими серіями облігацій, а сукупні виплати за цими інструментами перевищили $1 млрд. Таких результатів було досягнуто попри виклики повномасштабної війни, втрату контролю над деякими українськими активами та постійні операційні труднощі. При цьому від початку війни жодних запозичень не було реструктуризовано. Згідно з проформа-показниками, враховуючи погашення облігацій 2026 року, співвідношення чистого боргу групи до EBITDA становило менше ніж 1x, зазначається у звіті.

Як повідомлялось, “Метінвест” у 2025 році скоротив EBITDA на 24,2% порівняно з 2024 роком – до $$765 млн з $1,009 млрд. Рік було завершено з чистим збитком $191 млн, тоді як у 2024 році він був $1,152 млрд. Виручка зменшилась на 6% – до $7,242 млрд. При цьому виручка сегмента гірничодобувної промисловості зменшилась на 25% у річному обчисленні – до $2,135 млрд через відсутність продажів концентрату коксівного вугілля та зниження продажів залізорудної продукції (на 11%). Внесок сегмента у загальну виручку становив 29% (зниження на 8 в.п. у річному вимірі).

У 2025 році виручка металургійного сегмента зросла на 6% у річному вимірі – до $5,107 млрд, головним чином завдяки зростанню продажів готової продукції, напівфабрикатів (на 4% та 7% відповідно) та інших продуктів і послуг (на 40%). Тим часом продажі коксу знизилися на 20% у річному вимірі. На цей сегмент припадало 71% від загального обсягу виручки у звітному періоді (на 8 в.п. більше, ніж у річному вимірі).

За рік група отримала операційний прибуток $319 млн, тоді як у 2024 році був операційний збиток $858 млн.

Тоді генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков у своєму коментарі зазначав, що повномасштабна війна продовжує випробовувати як націю, та як групу, яка залишається непохитною.

“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європейського Союзу, Великій Британії та США. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.

, , , ,

Чисельність населення на підконтрольних територіях України становить 29 млн осіб — директор Інституту демографії

Чисельність населення на підконтрольних територіях України наразі становить 29 мільйонів осіб, зазначає директор Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи Національної академії наук України Елла Лібанова.

У випуску спецпроєкту Open Reality вона повідомила, що така спільна оцінка Державної служби статистики (Держстат) та Інституту демографії, зроблена без перепису, ґрунтується на даних мобільних операторів та державних реєстрів. «На сьогодні це спільна оцінка Держстату та нашого Інституту — 29 мільйонів. Я завжди кажу, що плюс-мінус десь 300 тисяч», – зазначила Лібанова.

Оскільки перепису населення в Україні не проводилося з 2001 року, за основу дослідники взяли дані трьох мобільних операторів, доповнивши їх іншими джерелами.

«Ми брали за основу цю базу даних, а до неї додавали для перевірки та уточнень різні наявні джерела інформації: це ринок праці; дані Пенсійного фонду, агреговані з даними податкових органів, де вказані не лише пенсіонери; дані Міграційної служби та Мін’юсту з демографічного реєстру; використовували також «шкільний реєстр» та EHealth», – розповіла експертка.

Лібанова визнала, що такий метод не є ідеальним, однак на даний момент альтернативи йому немає.
Вона також зазначила, що, за даними Євростату, у країнах Європейського Союзу наразі проживають близько 4,3 млн українців.

При цьому достовірних даних про кількість українців, які виїхали до РФ після початку повномасштабної війни, за словами Лібанової, немає. При цьому вона зазначила, що на тимчасово окупованих територіях РФ проводиться політика демографічного заміщення: українське населення витісняють, а замість нього заселяють людей з інших регіонів РФ, що, на її думку, є продовженням практики асиміляції населення.

, , , ,