Українські підприємства в січні-березні цього року збільшили експорт брухту чорних металів на 32,04% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 80,888 тис. тонн зі 61,261 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, у березні було експортовано 39,908 тис. тонн (+57,8% до лютого), у лютому – 25,284 тис. тонн брухту (+61% до січня), у січні – 15,696 тис. тонн.
У грошовому вимірі вивезення металобрухту за січень-березень зросло на 25,1% – до $24,302 млн з $19,431 млн.
Експорт металобрухту в зазначений період здійснювався переважно до Польщі (88,03% поставок у грошовому вимірі), Греції (6,95%) та Німеччини (2,51%).
За перший квартал Україна імпортувала 25 тонн металобрухту на $8 тис. з Польщі (85,71%) та Британських Віргінських Островів (14,29%).
Як повідомлялося, 28 березня 2025 року у Верховні Раді відбулася робоча нарада з питань забезпечення українських виробників металопродукції сировиною, в якій взяли участь представники металургійних підприємств, уряду та народні депутати. На ній заступник голови комітету Верховної Ради з економічного розвитку Дмитро Кисилевський констатував, що зараз в Україні діє мито EUR180/тонна на експорт металобрухту, яке розповсюджується на всі країни, окрім ЄС. Це мито продовжить діяти на поставки до Туреччини й після підписання угоди про ЗВТ.
Народний депутат зауважив, що на нараді обговорювалася також й інша важлива тема – обхід діючого мита на брухт через транзит країнами ЄС.
За даними заступника голови комітету ВР з економічного розвитку, торік з України в ЄС вивезли майже 300 тис. тонн брухту чорних металів з нульовим митом. Левова частка цього експорту транзитом через Констанцу і інші порти пішла в Туреччину й інші країни, уникаючи сплати мита EUR180 за тонну – це близько 2 млрд грн втрачених надходжень до державного бюджету. Кисилевський підкреслив, що якби цей брухт пішов на українські заводи, це б створило більше доданої вартості на виробництві, більше податків, ЗСУ могли б отримати більше коштів на фінансування потреб з оборони України.
“Тож з огляду на це, Україна має почати консультації з європейськими партнерами щодо їхньої здатності відслідковувати кінцевого споживача сировини, а також щодо інших більш прикладних заходів для того, щоб ця дефіцитна сировина залишалась і перероблялась в країні (…) Україна має бути максимально твердою у відстоюванні власних національних інтересів”, – резюмував парламентарій.
Як повідомлялося, брухтозбиральні підприємства України в 2024 році наростили експорт брухту чорних металів на 60,7% порівняно з 2023 роком – до 293,190 тис. тонн зі 182,465 тис. тонн. У грошовому вираженні вивезення металобрухту за рік зросло на 73,2% – до $91,311 млн з $52,723 млн. Експорт металобрухту торік здійснювався переважно до Польщі (81,80%), Греції (13,75%) та Німеччини (3,19%).
Торік Україна імпортувала 104 тонни металобрухту на $110 тис. переважно з Туреччини (64,55% у грошовому вираженні), Британських Віргінських Островів (16,36%) і Панами (8,18%), тоді як попереднього року в країну було завезено 1,075 тис. тонн на $411 тис.
Мита США на товари з Китаю загалом становлять наразі 145%, повідомляє в четвер телеканал CNBC з посиланням на неназваного представника Білого дому.
В адміністрації президента США пояснили, що напередодні американський лідер підвищив «відповідні» мита щодо Пекіна з 84% до 125%, але водночас ще раніше він ввів збір у 20% у відповідь на те, що Пекін, на думку Вашингтона, докладає недостатньо зусиль для припинення поставок фентанілу до США.
Досі американські ЗМІ писали, що мита США на китайську продукцію загалом сягнули 125%.
Президент США Дональд Трамп минулої середи заявив, що Пекін хоче укласти торговельну угоду з Вашингтоном, але не знає, як це зробити. Представник МЗС КНР Лінь Цзянь на прохання прокоментувати цю заяву американського лідера зазначив, що США поки що лише запроваджують мита на китайську продукцію, а Пекін у жодному разі не сприймає такої поведінки. Він зазначив, що для початку діалогу США потрібно продемонструвати повагу і рівноправне ставлення до іншої сторони.
Виробник техніки для сільського господарства і спецмашин АТ “Завод “Фрегат” (Первомайськ Миколаївської обл.) у 2024 році наростив чистий дохід від реалізації продукції на 34,6% порівняно з 2023 роком – до 188,6 млн грн.
Згідно з оприлюдненим у системі розкриття інформації Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) фінансовим звітом компанії, її збиток зріс на 58% – до 60,4 млн грн.
Разом з тим, завод отримав 71,1 млн грн валового прибутку – на 44% більше, ніж роком раніше, а прибуток від операційної діяльності зріс у 1,5 раза – до 12,6 млн грн.
Як повідомлялося, у січні-вересні-2024 завод наростив збиток у 5,4 раза порівняно з тим самим періодом 2023 року – до 41,6 млн грн за рахунок зростання витрат за статтею “інші витрати” у 7,5 раза – до 48 млн грн, за зростання чистого доходу на 42,4% – до 134,7 млн грн
Таким чином, у четвертому кварталі 2024 року завод скоротив збиток на 38,4% порівняно з жовтнем-груднем-2023 – до 18,8 млн грн, а чистий дохід зріс на 18,4% – до 54 млн грн.
Завод “Фрегат” спеціалізується на виробництві систем зрошення, дорожніх огороджень, металоконструкцій, а також виробів машинобудування, машин спецпризначення.
Підприємство, зокрема, експортує захисні огорожі для автошляхів у Німеччину, Нідерланди, Польщу, а також у країни колишнього СНД (крім РФ і Білорусі), куди також поставляються сільгоспмашини для рослинництва.
Основні зарубіжні споживачі – BBV Baustahl und Blechverarbeitungsgesellschaft mb, Scuer GmbH (Німеччина), Meerman Technisch Buro B.V. (Нідерланди), Agrorada (Польща).
Станом на початок поточного року середня чисельність працюючих становила 260 осіб, середня заробітна плата – 12,4 тис. грн (на 44,2% більше, ніж у 2023 році).
У 2023 році завод, за даними його фінзвіту, скоротив збиток у 4,2 раза до 2022 року – до 33,6 млн грн за зниження чистого доходу на 16% – до 140 млн грн.
За даними НКЦПФР на третій квартал 2024 року, Fregat Engineering Limited (Кіпр) володіє більш ніж 96,25% статутного капіталу АТ “Завод “Фрегат”, а кінцевими бенефіціарами, за даними opendatabot, є члени сім’ї Дементієнків з Дніпра.
АТ “Укрзалізниця” (УЗ) у січні-березні 2025 року збільшила втричі кількість відремонтованих локомотивів також відремонтувавши на 50% більше електропоїздів ніж за аналогічний період торік, повідомила пресслужба компанії.
“Укрзалізниця” наростила обсяги ремонтів рухомого складу та виготовлення комплектуючих. Завдяки цьому у першому кварталі 2025 року фіксуємо позитивну динаміку обсягів ремонту рухомого складу та виробництва основних залізничних компонентів”, – повідомила пресслужба компанії у Facebook у четвер.
У січні-березні 2025 року відремонтовано 12 електропоїздів, що на 50% більше ніж за аналогічний період 2024 року. Кількість відремонтованих локомотивів за цей період зросла у три рази – до 29 одиниць.
Крім того, на 70% (до 1173) збільшилась кількість одиниць відремонтованого лінійного обладнання (елементи інфраструктури, розташовані вздовж залізничних колій, які забезпечують безперебійну, безпечну та ефективну роботу рухомого складу – ІФ-У).
В “Укрзалізниці” повідомили, що виробництво шпал у першому кварталі збільшилось вдвічі – до 79 тис. одиниць, виробництво з’єднувачів рейкових та інших комплектуючих зросло на 20%, виробництво залізобетонних конструкцій стало більшим на 18%.
Раніше повідомлялось, що “Укрзалізниця” у 2025 році завершить створення “Локомотивної компанії”, яка централізовано здійснюватиме координацію наявних локомотивних депо. УЗ має близько 50 локомотивних депо: ремонтних – виконують капітальні ремонти та модернізацію локомотивного парку і експлуатаційних, що займаються обслуговуванням локомотивів між рейсами.
Держпідприємство «Національна енергетична компанія (НЕК) “Укренерго”» 10 квітня оголосило тендер на добровільне страхування автотранспорту (КАСКО) 228 од.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель ProZorro, очікувана вартість закупівлі послуг – 7,017 млн грн. Останній день подання заявок на участь – 18 квітня.
Україна відновила поромне сполучення з Грузією, вперше від початку повномасштабного вторгнення виконавши два рейси з порту «Чорноморськ» до грузинського порту «Батумі».
«Виконано два рейси 18 і 26 березня з порту «Чорноморськ» до порту «Батумі», наступного тижня планується третій рейс», – сказав директор із комерційної роботи та логістики АТ “Укрзалізниця” Тимофій Мураховський на нараді “Відновлення поромного сполучення Україна-Грузія в рамках ТМТМ коридору”.
За його словами, проєкт реалізується за участю судноплавної компанії «Укрферрі» (Одеса) і дочірньої компанії АТ «Укрзалізниця» UZ Cargo Poland (Варшава). За словами Мураховського, перші рейси в березні було виконано в режимі інформаційної тиші. Він закликав бізнес активніше долучатися до напрямку. Як відомо, від початку повномасштабної агресії Росії в лютому 2022 року морське сполучення між Україною та Грузією відсутнє.
Судноплавна компанія «Укрферрі» анонсувала відновлення поромного сполучення «Чорноморськ-Батумі» з 9 липня 2024 року, але цього не сталося.
