ПрАТ “Філіп Морріс Україна” та ТОВ “Філіп Морріс Сейлз енд Дистриб’юшн” за січень-червень 2026 року загалом сплатили 31,7 млрд грн податків, що перевищує показники аналогічного періоду попереднього року на 10%, йдеться у пресрелізі компанії.
Основну частину відрахувань становлять акцизний податок – 24 млрд грн, і податок на додану вартість (ПДВ) – 7,1млрд грн.
“У першому півріччі нам вдалося на 10% збільшити розмір сплачених податків. Це стало можливим через зростання ставок акцизу на тютюнові вироби, попри падіння обсягів ринку та наслідки ракетної атаки на нашу фабрику і склади”, – цитує пресслужба фінансового директора “Філіп Морріс Україна” Сергія Кальнооченка.
За словами Кальнооченка, з початку повномасштабного вторгнення компанія сплатила до бюджету більше 212 млрд грн, і це один з найвищих показників серед бізнесу в Україні.
“Це реальний внесок нашого бізнесу у фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки. Проте ця сума могла би бути більшою, мінімум, на 25-28 млрд грн, якби країна змогла подолати проблему нелегальної торгівлі тютюном. Натомість ринок нелегальних сигарет щокварталу лише зростає”, – наголосив Кальнооченко.
За оцінками Kantar Україна у квітні 2026 року, обсяг нелегального ринку тютюну знову зріс і складає 19,8%. За таких обсягів ринку річні втрати державного бюджету через несплату податків оцінюються у рекордні 33,3 млрд грн, зазначено у повідомленні.
ПрАТ “Філіп Морріс Україна” працює на українському ринку з 1994 року та є одним з найбільших платників податків. У 2024 році компанія відкрила нову фабрику у Львівській області, в яку інвестувала $30 млн, і створила 250 робочих місць. Минулого року компанія інвестувала у просування в Україні свого бренду нікотинових паучів “ZYN” $5 млн, цього року планує інвестувати ще $10 млн у розвиток категорії нікотинових паучів та запуск нової лінії бренду.
Наприкінці січня 2026 року внаслідок нічного ракетного удару було пошкоджено частину харківської фабрики компанії, робота якої була призупинена з 24 лютого 2022 року. Компанія попередньо оцінює збитки в $16 млн.
У ніч на 8 липня через російські обстріли компанія втратила склад готової продукції у Києві.
Компанія також надає гумпідтримку громадам в Харківській, Львівській, Київській областях, а також співпрацює з реабілітаційними фондами Superhumans, U+System, UNBROKEN. З початку повномасштабного вторгнення було реалізовано проєктів на 431 млн грн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у липневому звіті WASDE підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2026/27 маркетинговому році до 24 млн тонн з 23,5 млн тонн, які очікувалися місяцем раніше.
Згідно зі звітом WASDE, затвердженим 10 липня 2026 року, прогноз світового виробництва пшениці у 2026/27 МР практично не змінився і становить 819,97 млн тонн проти 820,06 млн тонн у червні. При цьому USDA зазначає, що прогноз виробництва пшениці було підвищено для Росії та України завдяки сприятливим умовам для озимої пшениці.
Прогноз експорту української пшениці USDA збільшило до 14,5 млн тонн з 14 млн тонн, прогнозованих місяцем раніше. За даними звіту, світовий експорт пшениці у 2026/27 МР підвищено до 213,1 млн тонн за рахунок збільшення поставок з Аргентини, Росії та України, що більш ніж компенсувало зниження прогнозу експорту для Канади.
У таблицях WASDE на 2025/26 МР виробництво пшениці в Україні оцінено в 24,1 млн тонн, експорт — у 14 млн тонн. У 2024/25 МР Україна, за даними USDA, виробила 23,4 млн тонн пшениці та експортувала 15,75 млн тонн.
Перегляд українського прогнозу відбувається на тлі більш напруженого світового балансу. USDA знизило прогноз світових кінцевих запасів пшениці у 2026/27 МР до 272,8 млн тонн, що на 2,6 млн тонн менше за червневу оцінку. Водночас прогноз світового споживання підвищено до 826,2 млн тонн.
Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України раніше прогнозувало врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн, у тому числі пшениці — близько 22,4 млн тонн, ячменю — близько 4,7 млн тонн і кукурудзи — близько 31,6 млн тонн.
За даними Держстату, у 2025 році врожай пшениці в Україні зріс на 3,6% — до 23,34 млн тонн, кукурудзи — на 14,6%, до 30,9 млн тонн, тоді як виробництво ячменю скоротилося на 2,4% — до 5,2 млн тонн.
Україна залишається одним із ключових експортерів пшениці в Чорноморському регіоні, проте обсяги поставок у 2026/27 МР залежатимуть не лише від врожаю, а й від роботи морського коридору, логістики через Дунай і західні кордони, страхування суден та ситуації з безпекою портової інфраструктури.
Державний ПриватБанк запустив у застосунку “Приват24” сервіс подання декларацій платника єдиного податку для фізичних осіб-підприємців (ФОП) першої-третьої груп із можливістю подальшої сплати податків, повідомила фінустанова.
“Інтеграція електронної звітності у мобільний застосунок зменшить адміністративне навантаження на малий бізнес та мінімізує ризик помилок під час заповнення документів”, – зазначив член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Євген Заіграєв.
“Приват24” формує декларацію на основі операцій за рахунками підприємця в банку та розраховує отриманий дохід. ФОП має перевірити дані й підписати документ за допомогою SmartID, після чого його буде надіслано до Державної податкової служби.
Після прийняття декларації податковою службою підприємець зможе сплатити податки у застосунку. Сервіс доступний у розділі “Податкові декларації”, де також можна переглядати раніше подані звіти.
За даними банку, кількість активних користувачів Приват24 у першому кварталі 2026 року зросла на 2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 13,7 млн, активних бізнес-клієнтів – на 4%, до 952 тис.
ПриватБанк – найбільший банк України. Загальні активи фінустанови, за даними Нацбанку, на 1 червня 2026 року становили 965,11 млрд грн (22,7% загального обсягу).
Міністерство сільського господарства США (USDA) у липневому звіті WASDE залишило прогноз виробництва кукурудзи в Україні у 2026/27 маркетинговому році без змін — на рівні 30 млн тонн.
Прогноз експорту української кукурудзи також не переглядався і становить 23 млн тонн. Згідно з таблицями WASDE, у липневій оцінці щодо України на 2026/27 МР вказано виробництво 30 млн тонн, експорт 23 млн тонн та кінцеві запаси 2,06 млн тонн.
Для 2025/26 МР USDA оцінює врожай кукурудзи в Україні в 30,9 млн тонн, експорт — у 23 млн тонн. Таким чином, порівняно з поточним сезоном новий прогноз передбачає невелике зниження виробництва, але збереження експортного потенціалу на колишньому рівні.
У світовому балансі кукурудзи USDA в липні знизило прогноз виробництва на 2026/27 МГ до 1,297 млрд тонн з 1,300 млрд тонн місяцем раніше. Основне зниження пов’язане з Євросоюзом та Кенією, тоді як прогноз щодо України не змінився.
Світовий експорт кукурудзи у 2026/27 МР, навпаки, було підвищено до 209,88 млн тонн з 207,61 млн тонн у червні. USDA також знизило прогноз світових кінцевих запасів кукурудзи до 275,26 млн тонн проти 281,22 млн тонн у червневому звіті.
У короткому огляді WASDE зазначено, що іноземне виробництво кукурудзи знижено через погіршення перспектив у ЄС та Кенії. Для ЄС зниження пов’язане насамперед із спекою у Франції та скороченням прогнозу для Угорщини.
Український прогноз щодо кукурудзи залишається чутливим до погоди у другій половині літа. Кукурудза сильніше залежить від опадів і температури в липні-серпні, тому фактичний урожай може помітно відрізнятися від поточної оцінки USDA.
Українські металургійні підприємства в січні-червні поточного року знизили виплавку чавуну на 0,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 3,661 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у середу, у червні було вироблено 670,6 тис. тонн чавуну, у травні – 634,4 тис. тонн, у квітні – 554 тис. тонн, у березні – 690,2 тис. тонн, у лютому – 561,9 тис. тонн, у січні – 549,9 тис. тонн.
Як повідомлялося, метпідприємства України в 2025 році збільшили виплавку чавуну на 11,2% – до 7,884 млн тонн.
Україна у 2024 році збільшила виплавку чавуну на 18,1% порівняно з 2023 роком – до 7,090 млн тонн. У 2023 році виплавка чавуну знизилася на 6,1% – до 6,003 млн тонн, у 2022 році – на 69,8%, до 6,391 млн тонн.
За довоєнний 2021 рік було вироблено 21,165 млн тонн чавуну, або 103,6% до 2020 року.
У соцмережах набирає популярність додаток Noms — візуальний щоденник харчування з функціями штучного інтелекту. На відміну від класичних лічильників, воно показує їжу не у вигляді таблиці, а як «віртуальний стіл» або візуальний щоденник харчування: користувач фотографує страви, а додаток перетворює їх на стікери та оцінює калорії, білки, жири й вуглеводи.
Судячи зі сторінок в App Store та Google Play, Noms — розробка в’єтнамського розробника Dat Pham / Phạm Tiến Đạt. У Google Play у картці розробника вказано В’єтнам, а на сторінці App Store провайдером також вказано Dat Pham.
Головна особливість Noms — не стільки сама функція підрахунку калорій, скільки дизайн. Додаток перетворює прийоми їжі на візуальний щоденник: їжа відображається як набір «наліпок», можна переглядати календар харчування, зберігати історію, створювати відеопідсумки та ділитися картками в соціальних мережах.
ШІ-функція працює за фото: користувач фотографує страву, а модель оцінює калорії, вуглеводи, білки та жири. В описі додатка окремо зазначено, що Noms вміє автоматично розраховувати показники харчування та зберігати історію в календарі.
При цьому додаток не можна вважати повністю безкоштовним сервісом без обмежень. Його можна завантажити безкоштовно, але в App Store вказані вбудовані покупки, а в описі йдеться про PRO-підписку та рекламу для безкоштовних користувачів у частині соціальних функцій. У Google Play також зазначені вбудовані покупки.
Для ринку споживчих AI-додатків Noms цікавий тим, що переносить облік харчування з формату «нудного щоденника» у формат гри та візуального контенту. Це відображає ширший тренд: AI-сервіси намагаються не просто обробляти дані, а робити повсякденні звички більш зрозумілими, привабливими та соціальними.
