За даними аналітиків EastFruit, у 2024 році сталася історична подія: Україна, яка ще десять років тому практично не експортувала заморожену малину, вперше стала світовим лідером за показником чистого експорту цієї ягоди, випередивши не лише Польщу, а й багаторічного лідера цього сегменту — Сербію.
У 2024 календарному році, згідно з торговельною статистикою, експорт замороженої малини з України сягнув рекордних 65 тисяч тонн, продемонструвавши зростання на 34% за рік. Це був значно стрімкіший приріст, ніж у будь-якого іншого великого експортера. Загалом за останні три сезони обсяги експорту замороженої малини з України зросли більш ніж удвічі, тоді як Сербія зберегла свої показники на попередньому рівні, а Польща скоротила експорт на 24%.
Варто зазначити, що Україна імпортує лише незначні обсяги малини, на відміну від Сербії та особливо Польщі, які активно закуповують її за кордоном. У польському експорті частка імпортованої малини вже перевищує 52%, причому основний обсяг Польща закуповує саме в Україні. Фактично майже половина замороженої малини, яку експортує Польща, має українське походження. Саме доступна українська малина дозволяє цій країні утримувати позиції серед лідерів світового ринку.
Якщо аналізувати чисті обсяги експорту, Україна постачає на зовнішні ринки 65 тисяч тонн замороженої малини, тоді як Польща — лише близько 16 тисяч тонн. Таким чином, у 2024 році Україна експортувала вчетверо більше замороженої малини, ніж Польща!
Цікаво, що за загальним обсягом експорту замороженої малини Україна все ще незначно поступається Сербії. У 2024 році Сербія експортувала 67,7 тисячі тонн малини, тоді як Україна — 65,1 тисячі тонн. Проте Сербія імпортувала 4,7 тисячі тонн для подальшого реекспорту, що знизило її чистий експорт до 63 тисяч тонн — на 2 тисячі тонн менше, ніж в України.
«Ключовим кроком до закріплення світового лідерства України в експорті замороженої малини стане подальша диверсифікація ринків збуту. Для цього українським експортерам необхідно підвищувати якість малини та інвестувати в її доробку та маркетинг, що сприятиме зростанню середньої експортної ціни. Вищі доходи від експорту можна буде спрямовувати на вдосконалення продукції, підвищення її якості та розширення обсягів виробництва. Наразі багато українських виробників заморожених ягід експортують до Польщі фактично сировину, яку польські переробники сортують, пакують і реекспортують, залишаючи додану вартість у своїй країні», — зазначає Андрій Ярмак, економіст інвестиційного департаменту ФАО.
Процес диверсифікації експорту замороженої малини з України вже активно триває. Примітно, що значну роль у цьому відіграла саме Польща. Фермерські протести проти імпорту малини та іншої сільськогосподарської продукції змусили українських експортерів шукати нові ринки збуту, які виявилися значно прибутковішими, ніж польський. Додатковий дохід українських виробників малини було реінвестовано у розширення виробництва та переробки в Україні, що прискорило сходження України на світовий олімп малинового експорту.
У період з 2022 по 2024 роки частка Польщі в експорті української малини скоротилася з 63% до 35%. Натомість частка Німеччини, Чехії, Австрії та Франції — ключових ринків збуту для польських експортерів — у прямому експорті з України більш ніж подвоїлася, досягнувши 48%. Україна активно перебирає ринкову частку в Польщі, що стало можливим завдяки підвищенню якості продукції та рівня її переробки.
За останні три роки експорт замороженої малини з України до Німеччини зріс у 4,5 раза, до Чехії — у 4,2 раза, до Австрії — у 33 рази, а до Франції — удвічі. У 2024 році Україна також вперше експортувала понад 2 тисячі тонн малини до Бельгії, Італії та Литви.
Крім того, Україна стрімко нарощує експорт замороженої малини до Канади та США — ринків, які пропонують значно вищі ціни, ніж країни Євросоюзу. Ще три роки тому Україна не постачала продукцію до цих країн, а нині нерідко випереджає там польських конкурентів за обсягами експорту.
Серед незвичних напрямків експорту замороженої малини варто відзначити перші комерційні поставки української продукції до Аргентини та Саудівської Аравії.
З огляду на високі ціни на малину в попередньому сезоні, аналітики EastFruit прогнозують, що у 2025 році та в сезоні 2025/26 Україна оновить рекорди експорту малини й зміцнить своє лідерство. Зокрема, вже у 2025 році Україна може обійти Сербію також і за загальним обсягом експорту замороженої малини.
Бюджетне управління Конгресу (CBO) прогнозує істотне збільшення держборгу США в найближчі 30 років. Згідно з прогнозом CBO, держборг становитиме 100% ВВП у поточному фінансовому році і збільшиться до рекордних 107% ВВП у 2029 фінроці. До 2025 року показник, як очікується, досягне 156% ВВП.
«Зростання держборгу сповільнить економічне зростання, призведе до збільшення відсоткових виплат на користь іноземних власників боргу і створить значні ризики для бюджетних та економічних прогнозів», – йдеться в огляді CBO.
Раніше цього тижня міжнародне рейтингове агентство Moody’s попередило, що мита на імпорт, які запроваджує президент США Дональд Трамп, можуть перешкодити країні взяти під контроль дефіцит бюджету, що зростає.
CBO очікує збільшення дефіциту бюджету США до 2055 року до 7,3% ВВП з 6,4% ВВП у 2024 році. Прогноз на 2025 рік становить 6,2% ВВП.
Прогноз CBO передбачає уповільнення темпів зростання економіки США в поточному році до 2,1% з 2,8% у 2024 році. Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз про стан боргів у світі, докладніше дивіться на YouTube-каналі: https://youtu.be/gq7twYrWuqE
EXPERTS CLUB, URAKIN, ВВП, ДЕРЖБОРГ, США
АТ “Концерн-Електрон” (Львів) завершив 2024 рік з консолідованим чистим прибутком 56,85 млн грн, що більш ніж у 3,3 рази перевищує аналогічний показник 2023 року, свідчить фінансова звітність концерну.
Згідно з оприлюдненим на сайті концерну консолідованим фінансовим звітом за 2024 рік, виторг за минулий рік зріс на 34,5% – до 749 млн грн.
Концерн, відповідно до проєкту рішень загальних зборів акціонерів, запланованих на 28 квітня, планує направити 15 млн грн на виплату дивідендів з розрахунку 1 грн на акцію (номіналом 3,5 грн).
Як повідомлялось за результатами 2023 року акціонерам виплачувались дивіденди з розрахунку 0,5 грн на акцію, на загальну суму 8 млн грн з чистого прибутку розміром майже 17 млн грн.
Акціонери планують, зокрема, переобрати на новий строк президента АТ “Концерн-Електрон” Юрія Бубеса.
Акціонерами АТ “Концерн-Електрон” на початок поточного року було 20,448 тис. осіб, а власниками більше ніж 5% акцій є президент-голова правління Юрій Бубес (5,6% акцій), голова наглядової ради Сергій Медведєв (5,05%), а також Вікторія Стародуб (11,5%) та Михайло Шоломицький (6,43%).
До групи “Концерн-Електрон”, окрім материнської компанії, входять 12 активів, чисельність її працівників на початок 2024 року становила 669 осіб (роком раніше – 688). Зокрема, згідно зі звітом, чистий прибуток материнської компанії АТ “Концерн-Електрон” становив 52,14 млн грн (майже в 4 рази більше) за виторгу 0,38 млн грн.
Один з основних активів концерну – виробник транспортних засобів ТОВ “Завод “Електронмаш”, у якому АТ “Концерн-Електрон” володіє часткою в 55%, показав зростання чистого доходу на 87,7% – до 244 млн грн, а чистий прибуток становив 0,06 млн грн проти 0,9 млн грн роком раніше.
Зростання чистого доходу на 32,5% до 221,8 млн грн показав ще один великий актив – виробник підігрівачів і теплообмінників для авто ТОВ “Завод “Сферос-Електрон”, в якому материнська компанія володіє часткою у 80%. При цьому чистий прибуток збільшився на 19% до 29,6 млн грн.
До трійки лідерів групи за отриманим торік чистим доходом увійшло також Іноваційно-промислове пвдприємство “Електрон”, що надає в оренду обладнання та вільні приміщення в офісних бізнес-центрах, виробничо-складські приміщення. Компанія наростила виручку на 12%, до 114,3 млн грн, отримавши 5,4 млн грн чистого прибутку.
Ще одне велике дочірнє підприємство “Завод “Полімер-Електрон” (виробництво пластмасових, пінополістирольних виробів) завершило 2024 рік зі збитком1 млн грн проти чистого прибутку 1,2 млн грн 2023 року, за зростання виторгу на 4% до 83,5 млн грн.
Рудник ПрАТ “Суха Балка” (Кривий Ріг Дніпропетровської обл.), що входить до групи DCH Олександра Ярославського, завершило 2024 рік з чистим збитком у розмірі 333,856 млн грн, тоді як за підсумками 2023 року отримав чистий прибуток 114,837 млн грн.
Згідно з оголошенням щодо проведення загальних зборів акціонерів, призначених на 17 квітня в дистанційному режимі, передбачається, що збиток в сумі 333,856 млн грн буде покрито за рахунок нерозподіленого прибутку ПрАТ.
На розгляд акціонерів запропоновано 7 питань порядку денного, серед яких – звіт наглядової ради та аудитора за 2024 рік та прийняття відповідного рішення, затвердження результатів фінансово-господарської діяльності за зазначений період та затвердження порядку покриття збитків підприємства.
Планується також провести вибори членів наглядової ради і внести зміни до статуту ПрАТ шляхом викладення та затвердження його в новій редакції.
Як повідомлялося, ПрАТ “Суха Балка” за підсумками 2022 року знизило чистий прибуток у 2,7 раза порівняно з 2021 роком – до 487,878 млн грн з 1 млрд 326,460 млн грн.
Рудник “Суха Балка” – одне з провідних підприємств гірничодобувної галузі в Україні. Видобуває залізну руду підземним способом. До його складу входять шахти “Ювілейна” та ім. Фрунзе. Фрунзе.
Група DCH у травні 2017 року придбала рудник у групи Evraz.
За даними НДУ на третій квартал 2024 року, Ярославському, який позначений як нерезидент України (громадянин Великої Британії – ІФ-У), безпосередньо належить 77,4193% акцій рудника, фізособі-резиденту Артему Александрову – 20%.
Статутний капітал ПрАТ “Суха Балка” становить 41,869 млн грн, номінал акції – 0,05 грн.
ПАТ «Укргазвидобування» (Київ) 26 березня оголосив тендер на послуги зі страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів.
Як повідомляють у системі електронних держзакупівель Prozorro, очікувана вартість закупівлі послуг становить 996,834 тис. грн.
Згідно з даними системи, останній день подання тендерних пропозицій – 3 квітня.
Економіка США в четвертому кварталі 2024 року збільшилася на 2,4% у перерахунку на річні темпи, йдеться в остаточному звіті міністерства торгівлі країни. Раніше повідомлялося про менш значний підйом – на 2,3%. Аналітики, опитані Trading Economics, не очікували перегляду раніше оголошеної оцінки.
Зростання ВВП сповільнилося порівняно з третім кварталом, коли воно становило 3,1%.
Споживчі витрати, на які припадає дві третини економіки США, у жовтні-грудні підвищилися на 4% (раніше повідомлялося про зростання на 4,2%). Підвищення виявилося максимальним з першого кварталу 2023 року. Зокрема витрати на товари зросли на 6,2% (раніше повідомлялося про зростання на 6,1%), на послуги – на 3% (на 3,3%).
Зростання держвитрат становило 3,1%, а не 2,9%.
Інвестиції в основні активи знизилися на 1,1% (раніше йшлося про скорочення на 1,4%). Зниження було зафіксовано вперше з кінця 2022 року. Зокрема капіталовкладення в нежитлові активи скоротилися на 3%, у житловий сектор – зросли на 5,5%. Інвестиції в інтелектуальну власність знизилися на 0,5%, в обладнання – на 8,7%.
Обсяг експорту знизився на 0,2%, імпорт – на 1,9%. Раніше було оголошено про скорочення першого показника на 0,5%, другого – на 1,2%.
Корпоративні прибутки в США в жовтні-грудні зросли на 5,9% порівняно з попереднім кварталом, до $3,312 трлн, після спаду на 0,4% кварталом раніше. У річному вираженні прибутки компаній зросли на 6,8%.
Індекс споживчих цін PCE у четвертому кварталі збільшився на 2,4% відносно попередніх трьох місяців, показник переглянутий не був.
Індекс PCE Core (зміна споживчих цін без урахування вартості продуктів харчування та енергоносіїв), який уважно відстежує Федеральна резервна система під час оцінки ризиків інфляції, зріс на 2,6%, а не на 2,7%.
За підсумками всього 2024 року американська економіка збільшилася на 2,8% після підйому на 2,9% роком раніше.
Попередні дані про динаміку ВВП США за перший квартал 2025 року буде оприлюднено 30 квітня.
